CC BY
35
УДК 336.221
ПОДАТКОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СОЦ1АЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬСТВА
© 2017
Н1К1Т1ШИН А. О.
УДК 336.221
Жктшин А. О. Податкове регулювання як складова соцiального розвитку суспiльства
Розкрито eKOHOMiHHy сутнсть сучасного податкового регулювання як складово/ со^ального розвитку суспЛьства та показано його важливкть в стратеги соцiально-економiчного розвитку суспЛьства. ВидЛено напрями, типовi шструменти та елементи втчизняного механ'зму податкового регулювання софльноi сфери. Наведено та систематизовано основн фшансовi 'шструменти тдтримки ам7 в кранах - членах Европейского Союзу, виявлено ix р'вновекторшсть та в'дсутшсть единого пiдходу Встановлено, що результатом податкових реформ початку XXI ст. у кранах ОЕСР стало зменшення середтх ставок податку на доходи фiзичниx осб та внесмв на софльне забезпечення пра^вни^в i роботодав-цв. Розроблено методичн та практичт рекомендацищодо оцнки результативностi реал'заци со^ального змкту податковоiта бюджетное полтики на основi показника максимально: потен^ально!' сощально/ податковоi квоти в сучасних нститу^йних умовах, що дозволить посили-ти /х роль, синхроннсть реал'ваци та синергетичн ефекти в со^альному розвитку суспЛьства. Проведено анал'в показнит реал'ваци со^аль-ного змсту фскальноiполтики у 2014-2016 рр. в УкраЫ та визначено головн ii тенденци.
Ключов'! слова: податок, оподаткування, податкове регулювання, суспльство, мехашзм податкового регулювання, со^альна сфера. Рис.: 7. Табл.: 7. Ббл.: 10.
НКтшин Андрй Олександрович - кандидат економiчниx наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, Внницький торговельно-економЫний 'нсти-тут Ки/вського нацюнального торговельно-економiчного университету (вул. Соборна, 87, Внниця, 21050, Украна) E-mail: nikitishinao@ukr.net
УДК 336.221
Никитишин А. А. Налоговое регулирование как составляющая социального развития общества
Раскрыта экономическая сущность современного налогового регулирования как составляющей социального развития общества и показана его важность в стратегии социально-экономического развития общества. Выделены направления, типичные инструменты и элементы отечественного механизма налогового регулирования социальной сферы. Приведены и систематизированы основные финансовые инструменты поддержки семьи в странах - членах Европейского Союза, выявлены их разновекторность и отсутствие единого подхода. Установлено, что результатом налоговых реформ начала XXI в. в странах ОЭСР стало уменьшение средних ставок налога на доходы физических лиц и взносов на социальное обеспечение работников и работодателей. Разработаны методические и практические рекомендации по оценке результативности реализации социального содержания налоговой и бюджетной политики на основе показателя максимальной потенциальной социальной налоговой квоты в современных институциональных условиях, что позволит усилить их роль, синхронность реализации и синергетические эффекты в социальном развитии общества. Проведен анализ показателей реализации социального содержания фискальной политики в 2014-2016 гг. в Украине и определены основные её тенденции.
Ключевые слова: налог, налогообложение, налоговое регулирование, общество, механизм налогового регулирования, социальная сфера. Рис.: 7. Табл.: 7. Библ.: 10.
НикитишинАндрей Александрович - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета (ул. Соборная, 87, Винница, 21050, Украина) E-mail: nikitishinao@ukr.net
UDC 336.221
Nikitishin A. 0. The Tax Regulation as a Component of Social Development of Society
The economic essence of the contemporary tax regulation as part of the social development of society has been disclosed, and its importance in the strategy of socio-economic development of society has been demonstrated. Directions, typical instruments and elements of the national tax regulation of the social sphere have been allocated. The main financial instruments for family support in the European Union Member States are presented and systematized, their multidirectedness and absence of a unified approach have been identified. It has been found that the result of tax reforms in the OECD countries in the early XXIst century is reducing the average rates of income tax on individuals and the social security contributions for employees and employers. Methodical and practical recommendations have been developed to assess the effectiveness of implementation of the social content of tax and budget policy on the basis of the maximum potential social tax quota in the current institutional conditions that will facilitate the enhancement of their role, synchronicity of implementation, and synergistic effects in the social development of society. An analysis of the indicators of implementation of the social content of tax policy in Ukraine in 2014-2016 has been carried out, its main tendencies have been defined.
Keywords: tax, taxation, tax regulation, society, tax regulation mechanism,
social sphere.
Fig.: 7. Tbl.: 7. Bibl.: 10.
Nikitishin Andriy 0. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, Vinnitsa Institute of Trade and Economy of Kyiv National University of Trade and Economy (87 Soborna Str., Vinnytsya, 21050, Ukraine) E-mail: nikitishinao@ukr.net
Податок е фшансовою основою кнування та розвитку сучасного суспкьства. За допомогою оподаткування громадян i бiзнесу здшснюеться фЬ-нансування державного та приватного секторiв, забез-печуються фiнансовi ресурси для надання сощальних послуг в освт, медициш, культурi та спорт1
До недавнього часу оподаткування не викорис-товувалося як фшансовий шструмент для досягнення соцiально-економiчних цкей. Первкна мета викорис-тання податюв полягала в забезпеченш фшансових надходжень, необхцних для фшансування загально-
державних функцш. На сьогодншнш день вона е лише одшею з ккькох у процей реалiзащí функцюнального призначення податку. Сучасна податкова система все частше використовуеться для досягнення бкьш широких соцiально-економiчних цкей на шляху розвитку суспкьства.
Запровадження в УкраМ европейських стандар-тш життя та перетворення и на пров^ну крашу свпу вимагае обов'язкового використання регулюючого по-тенщалу оподаткування для забезпечення сощального розвитку суспкьства.
Протягом ХХ ст. податки починають активно ви-користовуватися як важливий инструмент в реал1зацп сощально! пол1тики держави. Зазначеному сприяли Грун-товн1 економ1чш досл1дження таких заруб1жних вчених, як: А. Маршалл, П. Самуельсон, К. Макконнел, С. Брю, А. Лаффер та шших. Серед в1тчизняних учених - досл1дни-к1в даного питання видкимо таких автор1в, як: С. Альош-к1н, О. Грачов, Л. Димиденко, Ю. 1ванов, Т. Калшеску, I. По-номарьова, О. Тищенко, В. Тропша, I. Чугунов та ш.
Сутн1сть сучасного оподаткування не може бути розкрита повною м1рою, якщо його розглядати ткьки як один 1з фшансових шструмент1в, що покликаний забез-печити бюджетне фшансування. Податки необх1дно до-сл1джувати як вагомий регулюючий 1нструмент не ткьки економ1чних, але й соц1альних процесш на шляху посту-пального розвитку суспкьства, що зумовлюе актуальн1сть та остаточну невиршешсть досл1джуваного питання.
Метою статт1 е розкриття економ1чно'1 сутност1 сучасного податкового регулювання як складово'1 сощ-ального розвитку суспкьства та розробка методичних 1 практичних рекомендацш щодо оц1нки його результа-тивност1 в сучасних 1нституц1йних умовах.
Конституц1я Украши статтею 1 визначае нашу державу суверенною, незалежною, демократичною, сощальною та правовою. Вона ж статтею 13 на-голошуе, що держава забезпечуе соц1альну спрямова-н1сть економ1ки. Також у головному законодавчому акт1 (стаття 67) закршлено вимоги до платник1в податк1в: ко-жен зобов'язаний сплачувати податки 1 збори в порядку 1 розм1рах, встановлених законом [1].
Соц1альна функц1я держави полягае в забезпеченн1 охорони здоров'я, довккля, осв1ти 1 науки, культури, со-ц1ального захисту, достатнього життевого ршня, суспкь-них благ, а податки е основним шструментом забезпе-чення ресурав для фшансування суспкьних благ, як1 не
можуть бути забезпечен1 приватним сектором, шляхом використання ринкових механ1зм1в. Реал1зац1я сощаль-но'1 функцН держави передбачае фшансову п1дтримку со-ц1ально незахищених груп населення: пенсюнер1в, сир1т, безроб1тних, багатод1тних с1мей, молод1, 1нвал1д1в. Усе це досягаеться шляхом реал1зацГ1 соц1ально ор1ентовано'1 бюджетно-податково'1 пол1тики. Отже, з появою сощаль-но'1 функцН держави оподаткування поступово стало инструментом 11 реал1зацГ1, зм1нилися його функцЦ та цш.
Таким чином, у стратепчному план1 векторами ре-ал1зацГ1 мехашзму податкового регулювання соц1ально-економ1чного розвитку сучасного суспкьства мають стати позафкжальш ц1л1 (рис. 1).
Сучасне оподаткування, за умови його ефективно-го використання, може виступати шструментом консол1дацн суспкьства, шляхом забезпечення його сощально-економ1чного розвитку. В 1ншому випад-ку, воно може призвести до сощальних потрясшь, таких як акцГ1 протесту проти ухваленого Верховною Радою Податкового кодексу Украши в листопад1 2010 р., яким суттево обмежили права малого б1знесу, що працював за спрощеною системою оподатковування.
Змша сусп1льно'1 св1домост1, економ1чн1 та пол1-тичн1 трансформацЦ привели до перегляду розумшня призначення оподаткування [2]. Його почали розглядати як багатофункцюнальний шструмент, ефективне застосування якого сприятиме соц1ально-економ1чному розвитку сусп1льства (табл. 1).
Використання сощально'1 функцЦ оподаткування буде залежати в1д 1снуючого в певний перюд розвитку сусп1льства податкового сощального контракту, який визначаеться через розподк податкового навантажен-ня м1ж сощальними групами 1 р1внем соц1альних трансферов при компром1с1 м1ж групами з низьким 1 високим р1внем доход1в.
Рис. 1. Вектори податкового регулювання соцiально-економiчного розвитку сучасного суспiльства Джерело: авторська розробка.
Сучасна сутнкть основних функцш податкiв
№ з/п Функцп Прояв |'х сутностi в дм, спосiб вираження Ух властивостей
1 Фшансова АдмЫстрування податкових надходжень для фшансування державних видатш
2 Економнчного регулювання Економiчний вплив податш на прiоритетнi галузi економiки, експорт, iмпорт, науковi дослiдження та ш.
3 Соцiальна Перерозподiл доходiв за допомогою прогресивного прибуткового податку на користь найбщнших верств населення. Категоризацiя суспiльства за ознакою податкового режиму: оподаткування ам'Т, окре-мих соцiaльних груп, продук^в, соцiально прiоритетних або дискримiнованих сектсрв
4 Теритсральна Визначення: легальноТ територГТ, на якш подaтковi закони мають законну силу; теритсральноТ' податковоТ нерiвностi. Вирiшення завдань теритсрального розвитку: звiльнення вiд податш окремих нероз-винених сiльських зон, мкьких рaйонiв, стимулювання Т'х конкурентоспроможносп. Захист довкiлля: екологiчнi податки, податки на видатки
5 Полiтична Податок як внесок громадян заради загального сусптьного штересу. Полiтичнa легiтимнiсть подaткiв. Дотримання податкового законодавства. Пряма демократична згода сплачувати податки
Джерело: складено за [3].
Сучасн1 податки, як1 представленн1 в Податково-му кодека Укра'1ни, виступають потужним фшансовим регулятором соц1альних процейв у суспкьств1, голо-вним шструментом ф1нансування соц1альних видатк1в. За допомогою оподаткування Уряд регулюе в1дносини у сфер1 охорони здоров'я, осв1т1, наущ, ф1зичн1й культур1 та спорт1, культур! та мистещга, соц1ального захисту 1 таким чином створюе передумови для сощального роз-витку суспкьства, який у подальшому трансформуеться 1 в економ1чний (рис. 2).
Розвиток держави загального добробуту, яка реал1-зуе полижу забезпечення надання основних суспкьно необх1дних послуг - належного р1вня охорони здоров'я, осв1ти, соц1ального забезпечення за рахунок державного фшансування, - протягом минулого стол1ття викли-кав зростаючу потребу в отриманш значних державних доход1в. Поряд 1з появою нових податк1в, збкьшенням розм1ру вже д1ючих 1 виконанням ними традищйно'1 ф1с-кально'1 функци, покликано'1 покрити державн1 видатки, податкова пол1тика починае пересл1дувати 1 соц1альн1 цш. Зазначеному сприяло зростання рол1 державного 1нтервенц1онал1зму, що передбачало активне викорис-тання державних ф1нанс1в задля обкладання прогресив-ними майновими податками 1 податками на доходи ба-гатих платниюв, витрачання отриманих податкових до-ход1в на пол1пшення умов кнування б1дних громадян.
Соц1альн1 цш оподаткування досягаються через фшансування послуг, яю затребуваш суспкьством, ви-користовуючи фшансовий механ1зм. У сучасних умовах б1дност1 значно'1 частини в1тчизняних домогосподарств важливою е державна фшансова п1дтримка с1мей з д1-тьми, а особливо неповних 1 безроб1тних с1мей. Значна ккьюсть кра1н св1ту надае державну фшансову допомо-гу таким йм'ям, зокрема у вигляд1 податкових пкьг.
Розглянемо показники державних витрат на с1м"1, у т. ч. податково'1 п1дтримки, у високорозвинених кра1-нах свггу у 2013 р. (рис. 3).
Найвищий досл1джуваний загальний показник шдтримки с1мей мае м1сце у Великобритани - 3,95% ВВП, Дани - 3,66%, Франци - 3,65%, Швеци - 3,64% та 1сланди - 3,63%, при середньому значенш в бврозош -2,55% 1 в крашах - членах ОЕСР - 2,43%.
Податков1 пкьги, разом 1з гот1вкою 1 послугами, е основною формою державно'1 п1дтримки шституту с1м"1 в крашах - членах ОЕСР. Найвищ1 показники державних податкових витрат на амейш пкьги в крашах - членах ОЕСР у в1дсотках до ВВП у 2013 р. були таю: у Чеськш Республщ1 - 0,93%, Шмеччиш - 0,86%, Франци - 0,74%, Угорщиш - 0,62%, 1талИ - 0,56%, при середньому значен-н1 в бврозош - 0,27% 1 в крашах - членах ОЕСР - 0,23%.
Найнижчий загальний показник державно'1 шдтримки шституту сш'" в Туреччиш - 0,44% ВВП, Мекси-Ш - 1,04%, США - 1,13%, Коре'1 - 1,32% та Канад1 - 1,4%.
У таких крашах, як Словен1я, Дан1я, Швец1я, 1слан-д1я, Люксембург, Ф1нлянд1я, Нова Зеланд1я, Словацька Республ1ка, Чил1, Мексика та Туреччина уряд практично не використовуе сошальну функцш оподаткування при здшсненш державно'1 политики п1дтримки сшейних пар. Податков1 витрати на с1мейн1 п1льги в зазначених кра1-нах - членах ОЕСР е близькими до 0% ВВП.
Воснов1 розвитку високорозвиненого демократичного суспкьства обов'язково мае бути покладена сошальна дом1нанта. Зазначеного правила до-тримуються уряди краш - член1в бвропейського Союзу, маючи у своему розпорядженш численн1 ф1нансов1 1н-струменти регулювання розвитку шституту сш'!, у тому числ1 податков1 (табл. 2).
Деяю кра1ни обмежують податков1 п1льги для с1-мейних пар, надають "х у м1н1мальному розм1р1 або не забезпечують взагалЬ Така пол1тика не е св1дченням 1г-норування використання соц1ально1 функцП оподаткування 1 зумовлена таким:
Напрями,типов1 шструменти та елементи в1тчизняного мехашзму податкового регулювання сощальноТ сфери
Освта
Наука
Соцтльш сфери
Охорона здоров'я
Культура \ мистецтво
Соц1альне забезпечення
Фвична культура \ спорт
Напрями регулювання
Фшансування
Стимулювання
Обмеження (стримування)
Захист \ збереження
Перерозподт
Пщтримка
Регулювання
£диний податок
1нструменти регулювання
Податок на доходи фвичних оаб
Податок на прибуток пщпривмств
Податок на додану варткть
> Акцизний податок
Еколопчний податок
Рентна плата
Податок на майно
Птьги з1 сплати
Зменшення бази оподаткування
Елементи регулювання
Платники податку
> Ставка податку
Податкова соц^льна птьга
Невключення до оподаткову-ваного доходу
Податкова знижка
Зв\льнення в\д оподаткування
Об'вкти оподаткування
Коригуюч1 коефщ^нти
Рис. 2. Вггчизняний механiзм податкового регулювання сощальноТ сфери Джерело: авторська розробка.
% ВВП
■ Гствка
□ Псслуги
□ Псдатксв1 птьги для ам'Т
ОТО*
Рис. 3. Показники державних витрат, у тому числi податкових, на амейш пiльги в краТнах - членах ОЕСР
у вiдсотках до ВВП, 2013 р.
Джерело: складено за [4].
Основн фiнансовi iнструменти пщтримки сiм'i' в краУнах - членах Свропейського Союзу
Податковi пшьги та iншi вiдрахування Допомога на ам'ю та пiльги
Податкова знижка на дтей Допомога сiм'Т'
Податкова знижка на дп'ейчнвалрв Птьги для дiтей, якi продовжують освпу
Вирахування з оподатковуваного доходу певних витрат Одноразова допомога на пологи
Вирахування з оподатковуваного доходу aлiментiв Виплати на покриття витрат на виховання дггей
Смейний коефщкнт Со^альы виплати
Пiльговi подaтковi розрахунки для подружжя з дiтьми
о_
о
со о
3 о о_
о
=п <
Джерело: авторська розробка.
+ 1снуе досить високий граничний пор1г доход1в, з яких починае сплачуватися податок на доходи ф1зичних ос1б;
+ оподаткування доход1в в1дбуваеться за досить низькими ставками податку на доходи ф1зич-них ос1б;
+ уряд надае значн1 соц1альн1 пкьги поза подат-ковим механ1змом.
Т Т"
Цн
з даним
'жавою е практика використання такого финансового инструмента п1дтримки с1м'1, як амей-.ний коеф1ц1ент у Францн 1 ПортугалН [5]. Зщно з даним податковим методом ус1 доходи сшЧ спочат-ку об'еднуються та оподатковуються по прогресивних ставках податку на доходи ф1зичних ос1б. Однак до за-стосування цих ставок сукупний дох1д ам'! дкиться на коефгщент, який дор1внюе 2 або бкьше. Якщо подружня пара не мае д1тей, то основний коефщент дор1внюе 2 1 збкьшуеться на 0,5 для кожного 1з перших двох д1тей, а також на 1 для кожного наступного. Для прикладу, для подружньо! пари з трьома детьми такий коеф1ц1ент буде р1вним 4. Шсля цього до отримано! частки сукупного доходу застосовуеться прогресивна шкала ставок, 1 роз-раховане таким чином зобов'язання множиться на той самий коефгщент для визначення податку, який шдлягае
сплати 1з сукупного доходу. Головна мета такого елемента податкового регулювання полягае в зменшенш податко-вого навантаження на багатод1тш ам% осккьки це дозво-ляе зменшити розм1р оподатковуваного доходу, тод1 вгн може оподатковуватися за нижчими граничними ставками прогресивного податку на доходи ф1зичних ос1б.
Анал1зуючи останш зм1ни в пол1тиц1 податкового регулювання шституту с1м'! у крашах - членах 6С, мо-жемо зробити висновок про 1х р1зновекторн1сть та в1д-сутн1сть единого п1дходу (табл. 3).
Результатом податкових реформ початку XXI ст., яю проводилися практично у вск кра1нах ОЕСР, стало зменшення середни ставок податку на доходи ф1зичних ос1б та внесюв на соц1альне забезпечення прац1вник1в 1 роботодавщв - як для амейних пар з д1тьми, так 1 для неодружених ос1б без д1тей (табл. 4).
Анал1зуючи умови оподаткування працюючо! одружено! пари, яка мае двох д1тей (один член сш'1 отримуе дох1д 100% в1д середньо! зароб1тно! плати, а 1н-ший - 67%), в1дм1тимо, що середня ставка оподаткування доход1в (податок на доходи ф1зичних ос1б та внески на сощальне забезпечення пращвниюв 1 роботодавц1в) у 2000-2016 рр. зменшилася на 1,3% - з 23,3% до 22,0%.
Протягом 2000-2016 рр. 22 краши - члени ОЕСР 1з 35 (62,9%) зменшили загальну ставку податку на доходи
Таблиця 3
Змши в полiтицi податкового регулювання шституту амТ у краУнах - членах €С у 2010-2015 рр.
Кра'Уна Р!к змш Податковий шструмент Змктзмш
Хорва™ 2012 Податкова пiльгa Податкова знижка з податку на доходи фiзичних оаб на залежних дтей збiльшилaсь
Фрaнцiя 2014 Податкова пiльгa Зниження податкових птьг на дiтей
Нiмеччинa 2010 Податкова пiльгa Збiльшення податкових птьг на дггей
Угорщина 2014 Податкова пiльгa Подaтковi знижки на ам'ю можуть бути вирахуваш iз внескiв на соцiaльне забезпечення
lрлaндiя 2011 Податкова птьга Подaтковi пiльги для одиноких амей знизилися
Литва 2014 Податкова пiльгa Податкова пiльгa збiльшилaся для першоТ' дитини
Люксембург 2013 Податкова птьга Один бaтькiвський податковий кредит
Мальта 2012 Податкова птьга Тимчасове звтьнення вiд податку на доходи фiзичних осiб для жшок з дiтьми, якi повертаються до роботи пiсля п'ятирiчноТ' вщсутносп
Нщерланди 2013 Податкова птьга Зниження рiвня пiдтримки дiтей та граничного доходу для отримання птьги
<
§ ш
Джерело: складено за [6, р. 54-55].
Змши середнiх загальних ставок податку на доходи фiзичних оаб та внескiв на соцiальне забезпечення пращвнимв
i роботодавцiв у 35 краТнах - членах ОЕРС у 2000-2016 рр.
Працююча одружена пара, яка мае 2 дгей (один член ам'Т отримуе дохiд 100% вiд середньоТ' заробтоТ' плати, а iнший - 67%) Працююча одна особа без дггей, яка отримуе дохiд 100% вiд середньоТ' заробтоТ' плати
Середня ставка оподаткування зменшилася на 1,3% - з 23,3% до 22,0% Середня ставка оподаткування зменшилася на 0,5% - з 26,1% до 25,5%
22 краТ'ни зменшили середню ставку оподаткування: Австралiя, Бельпя, Канада, Чеська Республка, Дашя, Естонiя, Фiнляндiя, Нiмеччина, Угорщина, lрландiя, 1зраТ'ль, И^я, Нiдерланди (на 9,2% - найбтьше зменшення), Нова Зеландiя, Норвегiя, Польща, Словенiя, Швецiя, Швейцарiя, Туреччина, Великобритаыя, США (на 0,3% - найменше зменшення) 20 краТ'н зменшили середню ставку оподаткування: Австралiя, Бельпя, Канада, Даыя, Естошя, Фiнляндiя, Франтя (на 0,1% - найменше зменшення), Ымеччина, Угорщина, lрландiя, 1зраТ'ль, Ыдерланди, Нова Зеландiя, Норвегiя, Польща, Словеыя, Швецiя (на 8,9% - найбтьше зменшення), Швейцарiя, Туреччина, Великобританiя
12 краТ'ни збiльшили середню ставку оподаткування: Авс^я (на 0,2% - найменше збтьшення), Францiя, Гре^я, lсландiя, Японiя, Корея, Латвiя, Люксембург, Мексика (на 8,3% -найбтьше збтьшення), Порту^я, Словацька Республка, кпаыя 14 краТ'н збтьшили середню ставку оподаткування: Авс^я (на 0,9% - найменше збтьшення), Чеська Республта, Грецiя, lсландiя, lталiя, Японiя, Корея, Латвiя, Люксембург, Мексика (на 8,4% - найбтьше збтьшення), Порту^я, Словацька Республка, кпаыя, США
1 краТ'на залишила середню ставку оподаткування незмшною: Чилi 1 краТ'на залишила середню ставку оподаткування незмшною: Чилi
Джерело: розраховано та складено за [7].
фiзичних ойб та внесюв на соцiальне забезпечення пра-цiвникiв i роботодавцiв. Найбкьше зменшення мало мш-це в Нидерландах - на 9,2%, а найменше в США - на 0,3%. Натомкть 12 кра'1н (34,3%) навпаки збкьшили середню ставку оподаткування при найбкьшому пiдвищеннi у Мексищ - на 8,3% та найменшому - в Австри - на 0,2%.
Для працюючо'1 одше! особи без дгтей, яка отри-муе дохц 100% вiд середньо'1 заробггно! плати,середня ставка оподаткування доходiв зменшилася на 0,5% -з 26,1% до 25,5%. Переважна бкьшкть, а це 20 краш-членiв (57,1%) зменшили середню ставку оподаткування, при найбкьшому зменшеннi у Швеци - на 8,9% та найменшому - у Франци - на 0,1%. Серед 14 краш (40%), яю збiльшили середню ставку оподаткування, найбкь-ше пiдвищення вiдбулося в Мексищ - на 8,4%, а найменше - в Австри - на 0,9%.
Таким чином, характерною особливктю сучас-них податкових реформ е !х загальна спрямовашсть на зменшення податкового тиску на сощально незахищенi верстви населення. Проведен реформи основною своею метою мають зниження податкового тиску на домогос-подарства, особливо на шститут сш'1 з дпъми. Викорис-товуючи перерозподкьну функцiю прогресивно'1 систе-ми оподаткування доходiв фiзичних осiб та податковi пкьги, уряд вилучае надвисокi доходи i, через бюджет-ний механiзм, сприяе захисту сощально-незахищених членiв суспкьства.
Проаналiзуемо найвищi граничнi ставки податку на доходи фiзичних осiб у 34 крашах - членах ОЕРС та УкраМ (табл. 5).
1з 34 краш - члешв ОЕСР з 2000 по 2015 рр. най-вища гранична ставка податку на доходи фiзичних осiб збкьшилася в 14. Найбкьше зростання вiдбулося в Португали - на 17,7% (з 35,6% до 50,3%), Франци - на 13,5% (¡з 40,5% до 54,0%) та Греци - на 12,2% (з 37,8% до 50,0%). У середньому по 34 крашах - членах ОЕСР з 2000
по 2015 рр. найвища гранична ставка податку на доходи фiзичних оаб зменшилася на 2% - ¡з 44,0% до 42,0%. Зменшення вцбулося у 18 крашах i е найбкьшим в: Угорщиш - на 40,0% (з 56,0% до 16,0%), Словацькш Рес-публМ - на 20,4% (з 42,0% до 21,7%) та Нидерландах - на 10,8% (з 60,0% до 49,2%). Така ж тенденцш притаманна i УкраМ, де найвища ставка податку на доходи фiзичних оаб зменшилася на 25% - з 40% до 15%. У 2017 р. вона е дещо вищою i становить 18%. У таких крашах, як 1зра'1ль та Словенш найвища гранична ставка податку на доходи фiзичних ойб - 50% та 39% вцповцно в аналiзованому перiодi не змiнювалася.
Фiскальна (бюджетно-податкова) политика - це полiтика уряду, що спрямована на стягнення податкiв та зборiв, а також здiйснення видатюв на вск рiвнях бю-джетно'1 системи, маючи на метi стимулювання еконо-мiчноl активностi, зайнятостi, економiчного зростання та добробуту в суспкьствЬ Погляди суспкьства на оподаткування багато в чому залежать саме в1д бюджетно'1 полiтики, адже отримаш податки далi розподкяються на рiзнi видатки соцiального призначення через бю-джетний механiзм: на освiту, пенси, соцiальний захист, медицину, культуру та спорт, охорону довккля.
Розглянемо сощальну роль податку на прикладi освпи, яка е загальним суспкьним благом. Уй за-гальнi суспiльнi товари, у т. ч. освиа, фшансують-ся за рахунок отриманих державою доходiв. Як вiдомо, саме податки е найбкьш вагомим джерелом таких дохо-д1в. Якщо податковi доходи недостатш або знижуються -це матиме наслцком нестачу в урядi фiнансових ресур-сiв, щоб надавати сощальш послуги якiсними i повною мiрою, включаючи фiнансування закладiв освии, або ж навпаки (рис. 4).
Сучасна податкова политика може стимулювати розвиток освии, що матиме позитивш ефекти як для
Змши найвищоУ гранично'' ставки податку на доходи фiзичних оаб у краУнах - членах ОЕРС та Укра'Уш у 2000-2015 рр., %
Кра'Уна 2000 р. 2010 р. 2015 р. 2015-2010 рр. 2015-2000 рр.
5 кран з наШльшим зб'льшенням ставки у пер'юд з 2000 по 2015рр.
Порту^я 35,6 40,8 50,3 9,5 14,7
Франтя 40,5 38,4 54,0 15,6 13,5
Гре^я 37,8 37,8 50,0 12,2 12,2
Япоыя 45,5 47,2 55,7 8,4 10,2
Авс^я 42,6 43,7 50,0 6,3 7,4
Середнезначення по 34 краУнах ОЕСР 44,0 40,0 42,0 2,0 -2,0
5 кра/н з найб'тьшим зменшенням ставки у пер'юд з 2000 по 2015 рр.
Угорщина 56,0 40,6 16,0 -24,6 -40,0
Словацька Республка 42,0 16,5 21,7 5,2 -20,4
Нщерланди 60,0 49,5 49,2 -0,3 -10,8
Норвепя 47,5 40,0 39,0 -1,0 -8,5
Чеська Республка 28,0 20,1 20,1 0,0 -7,9
Укра'Уна 40 15 15 0,0 -25,0
Джерело: розраховано та складено за [8].
Рис. 4. Мехажзм реалiзацii соцiальноУ ролi податкiв у галузi освiти
Джерело: авторська розробка.
уряду, так 1 для студент1в. Досить активно використо-вуються податков1 стимули для батьюв, студент1в, ро-ботодавц1в та самих заклад1в осв1ти, як1 стимулюють швестици в осв1ту. У розглянутому випадку податкова пол1тика мае корелюватися з бюджетною, адже бажан-ня платниюв сплачувати податки буде збкьшуватися за умови спрямування урядом бюджетних видатюв на суспкьно затребуван1 соц1альн1 цш. У випадку спрямування отриманих податкових доход1в на бюджетне фшансування осв1ти сплачен1 п1дприемствами податки дозволяють 1м отримувати висококвал1ф1ковану робочу силу, а ф1зичним особам - користуватися доступною освттою за наявност1 державного замовлення.
Саме тому надзвичайно важливим е розгляд по-датк1в у комплекс! з доходами 1 видатками бюджету, що дасть можливкть краще зрозум1ти соц1альну функц1ю податку в сучасному суспкьств1 (табл. 6).
У 2014-2016 рр. в1дбувалося ст1йке зростання до-ход1в, у тому числ1 податкових, Зведеного бюджету Укра1-ни, Державного бюджету Украши та мкцевих бюджет1в
Украши (без урахування м1жбюджетних трансферт1в). При цьому у 2016 р. пор1вняно з 2015 р. частка податкових надходжень у бюджетах уск р1вн1в також зростала: у Зведеному бюджет1 Украши - на 5,3 в. п. (з 77,9 до 83,2 в. п.), у Державному бюджет! Украши - на 5,3 в. п. (1з 77,0 до 82,3 в. п.), у мкцевих бюджетах Украши - на 4,6 в. п. (з 81,5 до 86,1 в. п.) (рис. 5).
Стосовно загально! величини видатюв та видатюв сощального спрямування, то 1х абсолютш показ-ники також зростали у 2014-2016 рр., причому на вск р1внях бюджетно! системи. Проте при щор1чно-му зростанш частки податкових надходжень у бюджетах уск р1вшв спостер1галося зменшення частки видатюв сощального спрямування у Зведеному бюджет! Украши у 2015 р. пор1вняно з 2014 р. - на 3,4 в. п. та у 2016 р. по-р1вняно з 2015 р. - на 6,3 в. п.
У Державному бюджет! Украши частка видатюв сощального спрямування у 2016 р. пор1вняно з 2015 р. зросла на 4,0 в. п. (у 2015 р. пор1вняно з 2014 р. вона
Показники реалiзацiТ соцiального змiсту фiскальноТ полггики 2014-2016 рр. в УкраТнi
Показник Р!к Рiзниця
2014 2015 2016 2015/2014 2016/2015
Доходи (без урахування мжбюджетнихтрансферт'^):
Зведеного бюджету УкраТни, млрд грн 455,9 652,0 782,7 196,1 130,7
Державного бюджету УкраТни, млрд грн 354,8 531,5 612,1 176,7 80,6
мкцевих бюдже™ УкраТни, млрд грн 101,1 120,5 170,6 19,4 50,1
Податков/' надходження у:
Зведеному бюджет УкраТни, млрд грн 355,4 507,6 650,8 152,2 143,2
Державному бюджет УкраТни, млрд грн 280,2 409,4 503,9 129,2 94,5
мкцевих бюджетах УкраТни, млрд грн 75,3 98,2 146,9 22,9 48,7
Частка податкових надходжень у:
Зведеному бюджет УкраТни, % 78,0 77,9 83,2 -0,1 5,3
Державному бюджет УкраТни, % 79,0 77,0 82,3 -2,0 5,3
мкцевих бюджетах УкраТни, % 74,5 81,5 86,1 7,0 4,6
Видатки (без урахування мжбюджетних трансферт'^):
Зведеного бюджету УкраТни, млрд грн 523,0 679,9 835,6 156,9 155,7
Державного бюджету УкраТни, млрд грн 299,6 402,9 489,3 103,3 86,4
мкцевих бюдже™ УкраТни, млрд грн 223,5 276,9 346,2 53,4 69,3
Видатки соцюльного спрямування у:
Зведеному бюджет УкраТни, млрд грн 312,6 383,3 418,5 70,7 35,2
Державному бюджет УкраТни, млрд грн 127,3 156,0 209,0 28,7 53,0
мкцевих бюджетах УкраТни, млрд грн 185,3 227,3 277,3 42,0 50,0
Частка видатк<в соцюльного спрямування у:
Зведеному бюджет УкраТни, % 59,8 56,4 50,1 -3,4 -6,3
Державному бюджет УкраТни, % 42,5 38,7 42,7 -3,8 4,0
мкцевих бюджетах УкраТни, % 82,9 82,1 80,1 -0,8 -2,0
Джерело: розраховано та складено за [9; 10].
78
59,8
77,9
56,4
-83,2-
50,1
%
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
2014 2015 2016 Р1к
—•— Частка податкових надходжень у Зведеному бюджет! УкраТни, %
-•-- Частка видаткт софального спрямування у Зведеному бюджет! УкраТни, %
Рис. 5. Показники податкових надходжень та видатмв сощального спрямування у Зведеному бюджетi УкраТни
у 2014-2016рр.
Джерело: розраховано та складено за [9; 10].
зменшилася на 3,8 в. п.). Аналопчну тенденщю мала частка податкових надходжень у Державному бюджет1 Украши (рис. 6).
Анал1зуючи досл1джуван1 показники в мкцевих бюджетах, в1дм1тимо 1х р1зновекторну динам1ку: частка видатк1в соц1ального спрямування зменшилася на 0,8 в. п. у 2015 р. пор1вняно з 2014 р. 1 на 2 в. п. у 2016 р. пор1вня-но з 2015 р., а частка податкових надходжень, навпаки, стабкьно зростала - на 7,0% 1 4,6% в1дпов1дно (рис. 7).
На основ1 даних про надходження податюв та здшснених видатюв сощального спрямування на вс1х р1внях бюджетно! системи можна обрахувати макси-мальну потенц1йну соц1альну податкову квоту. Цей по-
казник показуе, який максимально можливий обсяг фшансування видатк1в сощального спрямування може бути здшснений за рахунок податкових надходжень у в1дпов1дному бюджету за певний перюд часу. Його по-р1вняння за певш пер1оди реал1зацГ1 фккально! полпики дае можливкть зробити висновки про 11 соц1альний характер (табл. 7).
Максимальна потенцшна соц1альна податкова квота у Зведеному бюджет! Украши у 2014 р. становила 0,88, тобто за 1 грн податкових над-ходжень можна було максимально профшансувати ви-датки сощального спрямування у Зведеному бюджет!
%
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
82,3
42,5 4
38,7
42,7
2014 2015 2016 Ик
—Ф— Частка податкових надходжень у Державному бюджет! УкраТни, %
■■■•■■■■ Частка видаткт сощального спрямування у Державному бюджет! УкраТни, %
Рис. 6. Показники податкових надходжень та видатюв сощального спрямування у Державному бюджел Украши
у 2014-2016 рр.
Джерело: розраховано та складено за [9; 10].
%
88 86 84 82 80 78 76 74 72 70 68
.86,1
82,9»..................................82,1
2014
2015
2016
Рт
—•— Частка податкових надходжень у мкцевих бюджетах УкраТни, %
■■#■■■ Частка видаткт сощального спрямування у мкцевих бюджетах УкраТни, %
Рис. 7. Показники податкових надходжень та видатюв сощального спрямування в мкцевих бюджетах Украши
у 2014-2016рр.
Джерело: розраховано та складено за [9; 10].
Показники максимально'!' потенщальноТ сощальноТ податковоТ' квоти у 2014-2016рр.
№ з/п Максимальна потенщальна сощальна податкова квота у: Ик Рiзниця
2014 2015 2016 2015/ 2014 2016/2015
1 Зведеному бюджет УкраТни 0,88 0,76 0,64 -0,12 -0,12
2 Державному бюджет УкраТни 0,45 0,38 0,41 -0,07 0,03
3 у мкцевих бюджетах УкраТни 1,00 1,00 1,00 - -
Джерело: авторська розробка.
Украши на суму 0,88 гривень. У 2016 р. максимальна по-тенцйна соцiальна податкова квота у Зведеному бюджет Украши зменшилася до 0,64 (у 2015 р. - до 0,76). Цей по-казник свцчить про те, що у 2016 р. за 1 грн отриманих податкових надходжень уряд мав можливють профшан-сувати видатки сощального спрямування у Зведеному бюджет Украши на суму 0,64 грн (у 2015 р. - 0,76 грн). Отже, дослджувана квота у Зведеному бюджет Украши щороку систематично зменшувалася на 0,12, тобто при зростанш частки податкових надходжень частка видатюв соцiального спрямування зменшувалася, що свцчить про зменшення величини бюджетних ресурсiв, отриманих вiд податкових надходжень, яю спрямованi на видатки сощального спрямування у Зведеному бюджет Украши.
У Державному бюджет Украши податковими над-ходженнями можна було максимально профшансувати видатки сощального спрямування у 2014 р., коли максимальна потенцшна сощальна податкова квота стано-вила 0,45 (з 1 грн податкових надходжень можна було профшансувати 0,45 грн сощальних видаткiв). У 2015 р. вона зменшилася на 0,07 - до 0,38, збкьшившись у на-ступному рощ на 0,03 - до 0,41.
У дослцжуваному фюкальному перiодi максимальна потенцйна сощальна податкова квота в мюцевих бюджетах Украши становила 1,00: з 1 грн податкових надходжень до мюцевого бюджету уряд мав можливють профшансувати 1,00 грн сощальних видатюв, що свц-чить про найбкьший прояв сощального змюту фюкаль-но'1 полггики на мiсцевому рiвнi.
ВИСНОВКИ
Аналiз показникiв реалiзацiï соцiального змю-ту фюкально'1 полiтики у 2014-2016 рр. в УкраМ надав можливкть зробити висновки щодо соцiального змiсту фюкально'1 полiтики останнк рокiв:
f у перюд 2014-2016 рр. соцiальнi прюритети у фiскальнiй полiтицi, реалiзованi через дохцну та видаткову частину Зведеного бюджету Украши, зменшуються; f у перiод 2014-2015 рр. сощальш прiоритети у фiскальнiй полiтицi, реалiзованi через дохц-ну та видаткову частину Державного бюджету Украши, зменшуються; f у перюд 2015-2016 рр. сощальш прюритети у фюкальнш полiтицi, реалiзованi через дохц-ну та видаткову частину Державного бюджету Украши, збкьшуються; f у перiод 2014-2016 рр. сощальш прюритети у фюкальнш полiтицi, реалiзованi через дохiдну
та видаткову частину мюцевих бюджетiв Укра'1-ни, е найбкьш вагомими, але мають тенденцiю до стабкьного зменшення.
Для сощально'1 складово'1 фiскальноï полiтики останнк рокiв було характерним:
f синхроннiсть податково'1 та бюджетно'1 полiти-ки на державному рiвнi в частиш вiдповiдностi динамiки показникiв частки податкових дохо-дiв та видатюв сощального спрямування у Державному бюджет Украши; f рiзновекторнiсть податково'1 та бюджетно'1 по-лiтики на мюцевому рiвнi в частинi забезпечення мюцевих бюджетiв податковими доходами i здiйснення видаткiв соцiального спрямування.
При реалiзацiï податково'1 та бюджетно'1 полiтики варто враховувати фактичнi показники максимально'1 потенцiйноï соцiальноï податково'1 квоти за минулi бю-джетнi перюди в сучасних iнституцiйних умовах, що дозволить посилити '1х роль, синхроннють реалiзацiï та си-нергетичш ефекти у соцiальному розвитку суспкьства.
Забезпечення бюджету податковими доходами для
фшансування державних видаткiв на суспкьш то-
вари i послуги е основною метою оподаткування. Ця мета пов'язана з шшою метою оподаткування - до-сягнення справедливого розподку доходiв платникiв податкiв, що е одним iз перспективних напрямiв науко-вих дослiджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Конститу^я УкраТни вiд 28.06.1996 р. Вщомосп Верховно!' Ради Украши. 1996. № 30.
2. Жктшин А. О. Еволю^я наукових поглядiв на при-значення i роль оподаткування в системн суспiльних вщносин. Актуальн проблеми eKOHOMiKU. 2011. № 1. С. 26-32.
3. Leroy M. Tax Sociology. Sociopolitical Issues for a Dialogue with Economists. URL: http://socio-logos.revues.org/docu-ment2073.html
4. OECD Family Database. URL: http://www.oecd.org/els/ family/database.htm
5. Scabrosetti S. Tax system and reforms in Europe: France. University of Pavia. Working papers. 2002. No. 186. 31 p.
6. Eurofound. Families in the economic crisis: Changes in policy measures in the EU, Publications Office of the European Union, Luxembourg. 2015. URL: https://www.eurofound.europa.eu/sites/ default/files/ef_publication/field_ef_document/ef1556en_1.pdf
7. Taxing Wages - Comparative Tables. URL: http://stats. oecd.org/Index.aspx?DataSetCode=AWCOMP
8. Historical Top Marginal Personal Income Tax Rate in OECD Countries. URL: http://www.taxpolicycenter.org/statistics/ historical-top-marginal-personal-income-tax-rate-oecd-countries
9. Цша держави. URL: http://cost.ua/budget/
10. Бюджетний мониторинг: Аналiз виконання бюджету за 2016 piK/Зубенко В. В., Самчинська I. В., Рудик А. Ю. та ш./ 1Б-СЕД, Проект «Змщнення мкцевоТ фшансово''' iнiцiативи (ЗМФ1-11) впровадження», USAID. Ки'в, 2017. 92 с.
REFERENCES
"Eurofound. Families in the economic crisis: Changes in policy measures in the EU, Publications Office of the European Union, Luxembourg". https://www.eurofound.europa.eu/sites/default/ files/ef_publication/field_ef_document/ef1556en_1.pdf
"Historical Top Marginal Personal Income Tax Rate in OECD Countries". http://www.taxpolicycenter.org/statistics/historical-top-marginal-personal-income-tax-rate-oecd-countries
Leroy, M. "Tax Sociology. Sociopolitical Issues for a Dialogue with Economists". http://socio-logos.revues.org/document2073.html
[Legal Act of Ukraine] (1996).
Nikitishyn, A. O. "Evoliutsiia naukovykh pohliadiv na pryz-nachennia i rol opodatkuvannia v systemi suspilnykh vidnosyn" [Evolution of scientific views on the purpose and role of taxation in the system of social relations]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 1 (2011): 26-32.
"OECD Family Database". http://www.oecd.org/els/family/ database.htm
Scabrosetti, S. "Tax system and reforms in Europe: France. University of Pavia". Working papers, no. 186 (2002).
"Taxing Wages - Comparative Tables". http://stats.oecd.org/ Index.aspx?DataSetCode=AWCOMP
"Tsina derzhavy" [Price of the state]. http://cost.ua/budget/
Zubenko, V. V. et al. "Biudzhetnyi monitorynh: Analiz vyko-nannia biudzhetu za 2016 rik" [Budget monitoring: Analysis of budget execution for 2016]. IB-SED, Proekt «Zmitsnennia mistsevoi finansovoiinitsiatyvy (ZMFI-II) vprovadzhennia». Kyiv: USAID, 2017.
<
S
Ш
