CC BY
9
УДК 35.311:36
МОДЕЛЬ СОЦ1АЛЬНО1 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 СУБ'СКТ1В ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМ1КИ
© 2017 КРУТОВА А. С., НЕСТЕРЕНКО О. О.
УДК 35.311:36
Крутова А. С., Нестеренко О. О. Модель сощальноТ вщповщальносп суб'еклв державного сектора економши
Метою cmammi е розробка концептуальноi модел/ соц/альноi в'дпов'дальност/ суб'ект'в державного сектора економши та розроблення напря-м/в и п/двищення. Визначено, що соц/альна в'дпов'дальтсть держави та суб'ект'в державного сектора економши, як розпоряднишв бюджетних кошт'в, полягае у визначеннi та зближеннi позищй щодо досягнення стльних домовленостей та прийняття узгоджених ршень сторонами со-щального д/алогу. Розроблено концептуальнумодель соц/ально в'дпов'дальноi держави, де функцИмодератора дотримання принципiв сощально! в'дпов'дальностi вах р/вн/в суспiльно-економiчних вдносин покладаеться на державний сектор економши. Об(рунтовано, що основним /нстру-ментом створення соц/ально! держави е проведення аудиту соц/альноi вдповдальностi, а основною iнформацйною базою для контролю р'вня соц/альноi вдповдальностi визнано штегроваш звти компанш. Для поширення iдей нтегрованоi звтностi запропоновано створити «£диний портал штегровано1 звтностi тдприемств та орган/защй Украни».
Ключов'! слова: соц/альна в'дпов'дальшсть, державний сектор економши, сталий розвиток, соцальний аудит, 'ттегрована звтшсть. Рис.: 1. Ббл.: 20.
Крутова Анжел'т СергП'вна - доктор економ/чних наук, професор, зав'дувачка кафедри ф/нанав, анал/зу та страхування, Харшвський державний ушверситет харчування та торг/влi (вул. Клочшвська, 333, Харк/в, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
Нестеренко Оксана Олександрiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, докторант кафедри ф/нанав, анал/зу та страхування, Харювський державний ушверситет харчування та торгвлi (вул. Клочшвська, 333, Харк/в, 61051, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 35.311:36 Крутова А. С., Нестеренко О. А. Модель социальной ответственности субъектов государственного сектора экономики
Целью статьи является разработка концептуальной модели социальной ответственности субъектов государственного сектора экономики и разработка направлений её повышения. Определено, что социальная ответственность государства и субъектов государственного сектора экономики, как распорядителей бюджетных средств, заключается в определении и сближении позиций по достижению совместных договоренностей и принятия согласованных решений сторонами социального диалога. Разработана концептуальная модель социально ответственного государства, где функции модератора соблюдения принципов социальной ответственности всех уровней общественно-экономических отношений возлагается на государственный сектор экономики. Обосновано, что основным инструментом создания социального государства является проведение аудита социальной ответственности, а основной информационной базой для контроля уровня социальной ответственности признано интегрированные отчеты компаний. Для распространения идей интегрированной отчетности предложено создать «Единый портал интегрированной отчетности предприятий и организаций Украины». Ключевые слова: социальная ответственность, государственный сектор экономики, устойчивое развитие, социальный аудит, интегрированная отчетность. Рис.: 1. Библ.: 20.
Крутова Анжелика Сергеевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочков-ская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
Нестеренко Оксана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, докторант кафедры финансов, анализа и страхования, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клоч-ковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 35.311:36
Krutova A. S., Nesterenko O. O. A Model of Social Responsibility of Actors in the State Sector of Economy
The article is aimed at developing a conceptual model of social responsibility of actors in the State sector of economy and elaborating directions for its improvement. It has been determined that social responsibility of the State and actors in the State sector of economy, as managers of the budget, is to determine and reconcile positions on the achievement of joint agreements and adoption of agreed decisions by the parties to the social dialog. A conceptual model of the socially responsible State has been developed, where the functions of moderator of principles of social responsibility at all levels of socio-economic relations are vested in the State sector of economy. It has been substantiated that the main tool for the creation of a social State is the auditing of social responsibility, the basic information base for controlling the level of social responsibility is the integrated reporting of companies. To disseminate the ideas of integrated reporting, creation of a «Single portal of integrated reporting for enterprises and organizations of Ukraine» has been proposed.
Keywords: social responsibility, the State sector of economy, sustainable development, social audit, integrated reporting. Fig.: 1. Bibl.: 20.
Krutova Anzhelika S. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
Nesterenko Oksana O. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree of the Department of Finance, Analysis and Insurance, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: [email protected]
На Самт 3i сталого розвитку, що проходив в Нью-Йорку у 2015 р., 193 держави - члени Ор-гашзаци Об'еднаних Нацш одностайно при-йняли нову глобальну програму сталого розвитку, що мктить 17 цкей, яких свгг мае досягнути до 2030 р. Реа-лiзацiя означених цкей сталого розвитку спрямована на активiзацiю мiжнародноí сшвпращ з метою посилення
сощально1 вцповцальност вск верств сусп1льства у виршенш питань подолання бкноси та голоду, забез-печення шдтримки здоров'я, досягнення гендерно'1 рiв-носй, забезпечення всеохоплюючого та справедливого доступу до освгти та поширення можливостей для на-вчання. З метою забезпечення досягнення Украшою цкей сталого розвитку Указом Президента Укра'1ни в1д
12 йчня 2015 р. № 5/2015 «Про Стратегш сталого розви-тку «Украша - 2020» зазначено, що вектор вцповцаль-ностi суспкьства - це забезпечення гаранты, що кожен громадянин, незалежно вiд раси, кольору шири, поль тичних, релiгiйних та шших переконань, статi, етшчно-го та сощального походження, майнового стану, мкця проживання, мовних або шших ознак, матиме доступ до високояюсно! освгги, системи охорони здоров'я та ш-ших послуг у державному та приватному секторах.
Генеральний секретар ООН Пан П Мун пiд час виступу на самiтi зазначив: «...справжшм тестом вц-даностi Порядку денному-2030 стане його виконання. Нам потрiбнi ди з боку встх та всюди. Наш орieнтир -ймнадцять Цкей сталого розвитку. Вони е перелiком обов'язкових справ для людей та планети, планом досяг-нення успиу» [1]. Визначеш на самiтi шляхи досягнення цкей глобально! концепц!! сталого розвитку повинш стати орiентиром у дшльност кожного громадянина, кожного пiдприемства, держави та суспкьства в цко-му. Для !х розв'язання необхiдно розширити межi сощально! вiдповiдальностi, щоб кожен суб'ект суспкьно-економiчних вцносин робив внесок у вiдповiдь на питан-ня: «Що зроблено чи плануеться зробити для досягнення одше! iз сiмнадцяти цкей сталого розвитку?». Адже, як зазначають представники аудиторсько! компан!! Ое1о111е: «.у сучасних умовах господарювання для усшшно! компан!! недостатньо просто отримувати високий рiвень прибутку. Вона повинна здiйснювати свою дшльшсть таким чином, який вiдповiдае етичним принципам i принципам сощально! вiдповiдальностi, тобто мiнiмiзуючи негативний вплив на навколишне середовище, з огляду на iнтереси вск груп стейкхолдерiв i позитивно вплива-ючи на суспкьство, а також на планету в щлому» [2, р. 3]. Це вимагае запровадження сучасно! практики взаемод!! держави i бiзнесу, а також бiзнесу i суспкьства, яю б дозволили посилити взаемну вцповцальшсть уси учасни-кiв суспкьного життя, створити умови для подальшого стабкьного розвитку суспкьства.
Проте якщо питання корпоративно! соцiально'! вiдповiдальностi бiзнесу широко розглядають-ся останнiм часом науковцями та практиками рiзних галузей знання, то вiдповiдальнiсть державного сектора перед сощумом залишаеться майже поза увагою вiтчизняно'! науки. Актуальнiсть розгляду сощально! вцповцальносп державних пiдприемств посилюеться i тим фактом, що саме держава дiе як активний власник суспкьних активiв, який через сво! iнститути встанов-люе фiнансовi цш державних пiдприемств i господар-ських товариств, вимагаючи ефективного здiйснення господарсько! дiяльностi та отримання належних результат, зокрема у сферi регулювання соцiально! в1д-повiдальностi бiзнесу. Не розроблено i методики мош-торингу рiвня соцiально! вiдповiдальностi державних шституцш у досягненнi цкей сталого розвитку та роз-будовi в УкраМ соцiально вiдповiдального суспкьства. Тому метою стати е розробка концептуально! моделi сощально! в1дпов1дальносп суб'ектiв державного сектора економжи та напрямiв Г! шдвищення.
Поняття соцiальноI вiдповiдальностi не е абсолютно новим феноменом, осккьки з'являеться ще в працях стародавни фiлософiв Платона, Сократа, Демосфена, яю звертали увагу на шкоду, яко1 може зазнати соцiум у цкому вiд порушення окремими шдивГдуумами вста-новлених норм i традицш поведiнки. Сучасне розумiння соцiальноI в^повкальносп е феноменом перетинання багатьох галузей гумаштарного знання: фкософ!!, теор!! полiтики та менеджменту. Крiм того, тут багато в чому використовувалися досягнення шших сощальних наук -психологи, фкософ!!, права, соцiологiI.
Широке коло питань теор!!, методолог!! та методики впровадження концепцГ! соцiальноI вцповцаль-ност в органах публГчно! влади висвгглено в наукових публiкацiях Н. Закернично!, Л. Корчевно!, В. Новикова,
0. Никитюка, Т. Маматово!, О. Россошанського, А. Сте-цика та шших. Проблеми сощально'! вГдповкальносй б!знесу, або корпоративно! сощально! вГдповкальносп, з позиц!! використання Г! б!знес-оргашзац1ями для за-безпечення конкурентних переваг, зокрема в сучасних кризових економГчних умовах, дослГджують: В. Банцер, Д. Баюра, Л. Грачева, В. Гришин, О. Денис, О. Заярна,
1. 1ванова, Р. Колишко, Ф. Котлер, Р. Краплич, А. Кузнецова, Д. КулГбаба, О. Лазоренко, Н. Мачуга, I. Репша, В. Рубан, О. Петрое, М. Саприюна, О. Соляник, Н. Супрун, А. Сучков, Ю. Щербшша.
Зогляду на те, що упродовж останнього десятирГччя одним !з прюритетних напрямюв розвитку б!знесу е розбудова етично! поведшки, на початку 2003 р. МГжнародна оргашзац1я з! стандартизац!! (International Organization for Standardization, ISO) створила Страте-пчну консультативну групу з питань сощально! вцповь дальност! яка у 2004 р. констатувала необх^дщсть роз-робки стандарту сер!! ISO !з сощально! вГдповГдальнос-т! Упродовж трьох роив украшсью експерти працювали над проектом зазначеного мГжнародного стандарту, i у 2010 р. Украша висловилася за прийняття МГжнародно-го стандарту ISO 26 000:2010 «КерГвництво !з сощально! в1дпов1дальносп» [3]. Зараз продовжуеться робота над створенням сертифжацшного нацюнального стандарту Укра!ни «Системи управлшня в галуз! сощально! вГдпо-вкальност! Вимоги». Стандарт ISO 26 000:2010 може застосовуватися для досягнення взаемно! довГри ш защ-кавленими сторонами вама типами оргашзацш, зокрема урядовими i неурядовими оргашзац1ями, осккьки ва вони впливають на суспкьне i природне довккля.
Феномен «сощальна вГдповГдальшсть» висту-пае основною детермшантою сощально! взаемод!! м!ж людьми. Динамка взаемод!! окремого шдивГда та сп!ль-ноти в!д початку е односпрямованою - в!д соц!уму до шдивГда, в!д цкого до частини. Соц!ум монолопчно висувае вимоги до шдивГда, i цим !з самого початку за-дае можливкть його шдивГдуалГзац!!. Остання в такому випадку повинна мислитися як результат засвоен-ня норм та обов'язюв, як! висувае соц!ум. «Сощальна вГдповГдальшсть» е сшввГднесенням Гдеального образу майбутньо! д1яльност! з тим сощальним контекстом, в якому вона буде розгортатися [4, с. 219]. Президент м1ж-народного шституту сталого розвитку Н!л Фщджеральд
висловив упевнешсть у тому, що лГдируючими у 2020 роцi будуть т компанГ!, якi надають товари та послуги та привертають нових клГентГв у спосiб, що кореспон-дуе з головними свГтовими соцiальними цшностями, включаючи подолання бiдностi, захист навколишнього середовища, запобiгання виснаженню ресурсiв, усунен-ня негативних наслiдкiв глобалiзацГ! та демографiчних диспропорцiй [5].
У Проект концепцГ! нацiонально! стратегГ! сощально! вiдповiдальностi бiзнесу в Укра!нi сощальна вiдповiдальнiсть визначаеться як вiдповiдальнiсть ш-ституцiйно! одиницi за вплив !! рiшень i дiй на суспкь-ство, навколишне середовище шляхом прозоро! та етич-но! поведiнки, яка: сприяе сталому розвитковi, у т. ч. здоров'ю i добробуту суспкьства; зважае на очiкування зацiкавлених сторш; вiдповiдае чинному законодавству та мiжнародним нормам поведiнки; iнтегрована в дГяль-нiсть органiзацГ! та практикуеться в !'! вiдносинах [6].
За даними единого мониторингу ефективностi управлiння об'ектами державно! власност за 2014 i 2015 рр., проведеного Мiнекономрозвитку вГдповГдно до Порядку здiйснення контролю за виконанням функцiй з управлшня об'ектами державно! власностi та критерГ!в визначення управлiння об'ектами державно! власносй, затвердженого Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 19.06.2007 р. № 832, станом на 01.01.2015 р. i 01.01.2016 р. в управлшш суб'ектГв управлiння перебувало вГдпо-вiдно 3338 i 3458 суб'ектiв господарювання державного сектора економГки, з яких 91% - державш пiдприемства, решта - господарсью товариства з державною часткою у статутному кашталГ понад 50 вГдсотюв [7].
Першим у контекст проблематики взаемовГдно-син держави та суспкьства сощальну вГдповь дальнiсть осмислив давньогрецький натуралiст класичного перiоду Аристотель, який стверджував, що держава як об'еднання вкьних громадян виступае вГднос-ним цким, повноцiнне функцiонування якого пов'язане персонально з кожним iз них [8]. ДослГджуючи соцiальну вГдповГдальшсть як комплексний безперервний процес, який здшснюе iнновацiйний вплив на всю господарську дшльшсть пiдприемства, галузi, регюну, всього народного господарства, одночасно сприяючи розвитку особис-тостi, О. О. Шутаева використовуе близьке до державно! сощально'! вiдповiдальностi поняття «комуштарна сощ-альна вiдповiдальнiсть», яку визначае найважливГшим елементом механiзму реалiзацi! стратегГ! модершзацГ! та соцiально-економiчного розвитку кра!ни [9].
Питання соцiально! вiдповiдальностi державних ГнституцГйних одиниць усе частiше привертають увагу сучасних науковцiв, що посилюеться полгтико-еконо-мГчними кризами в Укра'М, нестабiльнiстю полГтично! обстановки, продовженням вшськових дГй на сходГ та шшими негативними явищами. Так, I. Г. Савченко визначае концепцш сощально! вiдповiдальностi державного сектора як системоутворюючий принцип побудови сучасно! сощально! держави, iмiджеву характеристику владних ГнститутГв та посадових осГ6, засiб вирiшення сощальних проблем [10]. Сайт ЛГги справедливост визначае соцiальну вiдповiдальнiсть держави у проведенш
вiдповiдально! полгтики по вгдношенню до висококва-лiфiковано! робочо! сили (виплата заробiтно! плати в державному секторГ пенсГйне забезпечення), а також у виршенш питань щодо охорони здоров'я [11]. Питання формування державно! полижи сощально! вГдповГдальностГ розглядае Г 6. В. Коваленко, який наполягае на до-цкьност активно! участГ публГчного сектора та розвитку сощально! вГдповГдальностГ в державних компаншх, якГ покликанГ дати позитивний приклад шшим пГдприем-ствам [12]. В. М. Козаков розкривае змкт науково! про-блеми формування сощально-цшшсних засад системи державного управлГння в УкраМ [13]. О. О. Кулешов ви-значив основш теоретико-методологГчнГ пГдходи щодо розв'язання проблеми аксГологГчного змГсту в системГ державного управлГння, зокрема, типологГзовано систему суспГльних щнностей з метою визначення основних ознак сощально! вГдповГдальностГ держави, ролГ та мшця полГтичних Г державно-управлГнських цГнностей в розбу-довГ сучасного державно-органГзованого соцГуму [14].
АналГз поглядГв учених, вГтчизняно! нормативно! бази та мГжнародного законодавства з регулю-вання сощально-економГчних вГдносин дозволив визначити, що сощальна вГдповГдальшсть держави та суб'ектГв державного сектора економГки (як розпо-рядникГв бюджетних коштГв) полягае у визначенш та зближеннГ позицГй щодо досягнення спГльних домовле-ностей та прийняття узгоджених рГшень сторонами со-цГального дГалогу, якГ представляють штереси працГвни-кГв, роботодавцГв та оргашв виконавчо! влади Г мГсцево-го самоврядування, з питань формування та реалГзацГ! державно! сощально!, еколопчно! та економГчно! полГ-тики, регулювання сощально-трудових вГдносин.
Незважаючи на вирГшальну роль держави у про-цесГ регулювання сощально-економГчних вГдносин та защкавлешсть науково! спГльноти у вирГшеннГ проблем сощально! вГдповГдальностГ держави перед суспГльством та бГзнесом, не визначено превалююче мГсце держави в забезпеченнГ дотримання сощальних стандартГв та не на-працьовано методологГчних засад контролю соцГально! вГдповГдальностГ, що викликае суспГльну недовГру. Зокре-ма, за результатами соцопитування, що проводився Центром розвитку корпоративно! соцГально! вГдповГдальностГ, на сьогодшшнш день в УкраМ бкьшкть опитаних оцГнюють розвиток соцГально! вГдповГдальностГ у своему регюш на рГвнГ «нижче середнього», «низькому» та «дуже низькому» (36,4%, 19,2% та 10,1% вГдповГдно) [15].
ЗгГдно з експертним звГтом МГжнародного банку реконструкцГ! та розвитку та СвГтового банку за 2015 р., надзвичайно важливу роль в управлшш ризиками суб'ектГв державного сектора економГки вщграе ефек-тившсть системи контролю надання обгрунтованих гарантГй щодо досягнення чотирьох основних цГлей: реалГзац1я належних етичних, економГчних, ефективних Г результативних операцш; виконання обов'язкГв щодо пГдзвГтностГ; дотримання чинних норм Г законГв; захист ресурсГв вГд втрати, зловживань та шкоди [16]. Значну роль у забезпеченнГ адекватностГ та ефективностГ функ-цГонування розпорядникГв бюджетних коштГв, надшно-стГ та точностГ фГнансово! Г поточно! шформацГ!, а також
ефективност та результативное« програми заходiв, у т. ч. i з питань регулювання сощально! вiдповiдальностi в краМ, вiдiграe система внутрiшнього аудиту, яка в державному секторi Укра!ни демонструе стiйкий прогрес. Так, вцповкно до рiчного звiту Управлшня гармошзаци державного внутрiшнього фiнансового контролю, станом на 01.01.2015 р. служба внутршнього аудиту була створена у 80% центральних оргашв виконавчо'1 влади та у 23% регюнальних оргашв державно! влади. При цьому внутршнш аудит охопив 17% загально'1 бази аудиту на центральному рiвнi. Разом з тим аудиторська дшльшсть була спрямована переважно на перевiрку фшансових транзакцiй та вiдповiдностi дiяльностi нормам i правилам. Соцiальна в^повцальшсть державного сектора, на жаль, не стала об'ектом перевiрки.
Cвiтова практика доводить, що феномен шдивцу-ально'1 сощально! в^повцально! дiяльностi на су-часному етапi розвитку суспкьства втрачае свою актуальшсть, натомiсть набувае особливо! ваги консоль дована (спкьна) сощально вiдповiдальна дiяльнiсть [17]. Ефективнiсть сощально в1дпов1дально! дiяльностi для iндивiдууму, бiзнесу та суспкьства досягаеться лише за умови дотримання принципiв соцiально! вцповцаль-ностi всiма партнерами - суб'ектами економжи. Беру-чи до уваги вищенаведене, пропонуемо Концептуальну модель сощально-вцповцально! держави, де функци модератора дотримання принцишв соцiально! вцпо-вiдальностi вси рiвнiв суспiльно-економiчних в1дносин покладаеться на державний сектор економши (рис. 1).
Заохочуючи бiзнес, спiвтовариство та громадян-ське суспкьство до соцiально вцповцально! поведiнки, держава використовуе рiзноманiтнi шструменти та ме-ханiзми стимулювання - вц м'яких форм регулювання та мотиваци до жорстко визначених законодавством ви-мог [18]. Основним шструментом створення соцiально! держави е проведення аудиту сощально! в1дпов1даль-ностi, або як його часто трактують у наукових джерелах, соцiального аудиту.
Зщно з твердженням Л. I. Голшач, соцiальний аудит носить двоякий характер, виступаючи, з одного боку, iнструментом монiторингу сощальних взаемов1дносин на рiзних ршнях соцiально-економiчних систем, а з iн-шого - засобом контролю дотримання суб'ектами госпо-дарювання принципiв соцiально! вiдповiдальностi [19]. О. В. Мазурик визначае сощальний аудит як уншерсальну технологiю комплексно! перевiрки дотримання прийня-тих стандартiв, формальних норм i положень, наголо-шуючи на унiверсальностi соцiального об'екта стосовно сфер життед1яльност суспкьства та ршшв управлшня -корпоративного, регiонального та державного [20, с. 80].
Сощальний аудит (аудит соцшльноИ вiдповiдаль-шсть) - це комплексний шдх1д до процесу перевiрки, ощнки, шдготовки звггу, п1двищення ефективностi функ-цiонування шституцшно! одиницi за критер1ями оцiнки, яю залежать вiд постановлених завдань. Як доводить до-свiд кра!н бвросоюзу, соцiальний аудит набувае нормативного характеру в процей усвiдомлення суспкьством потреби першочергового задоволення соцiальних запи-тiв та формування полiтики рiвноl соцiально! в1дповь
дальностi. При цьому шформацшною базою для контролю рiвня соцiально! вiдповiдальностi визнано штегроваш звiти компанiй, в яких зщно з вимогами мiжнародного стандарту «1нтегрована звiтнiсть» окрема увага придкя-еться розкриттю шформаци про соцiальний каттал.
Таким чином, в Укра!нi настала нагальна потреба формування та оприлюднення штегрованих звiтiв суб'ектш суспкьного значення у формi в1дкритих даних, для чого доцкьно створити «ббдиний портал штегрова-но! звiтностi п1дприемств та органiзацiй Укра!ни». На цьому порталi пiдприемства та органiзацi! Укра!ни (або тi, що здiйснюють господарську д1яльшсть на !! терито-ри) мають бути згрупованi за галузями економiки, реп-онами, органiзацiйно-правовими формами, розмiрами, формами власностi, вiдповiднiстю звтв МС1З, що дозволить налагодити простий i зручний механiзм пошуку iнформацi! про соцiальну вiдповiдальнiсть суб'екпв гос-подарювання за рiзними фкьтрами. Створення такого порталу сприятиме поширенню iдей iнтегровано! звгг-ностi, забезпечить шформацшне пiдrрунтя державно! пiдтримки формування сощально-в^повкально! держави та шдвищить мотивацiю суб'ектiв господарювання до в^повкносй критер1ям соцiально! вiдповiдальностi за чотирма основними сферами: охорона пращ та виробни-чо! безпеки, довккля, умови пращ та дкова репутац1я.
ВИСНОВКИ
Переважного значення для розбудови сощально! держави та входження Укра!ни в ббС набувае сощаль-на вцповкальшсть держави, яка полягае у визначенш та зближеннi позицiй щодо досягнення спкьних до-мовленостей та прийняття узгоджених ршень сторонами сощального дiалогу, якi представляють iнтереси пращвниюв, роботодавцiв та органiв виконавчо! влади i мiсцевого самоврядування, з питань формування та реалiзацi! державно! сощально!, еколопчно! та еконо-мiчно! полижи, регулювання соцiально-трудових в1д-носин. Тому в запропонованш концептуальнiй моделi сощально-в^повкально! держави функци модератора дотримання принцишв сощально! в^дповкальност вси рiвнiв суспiльно-економiчних вiдносин покладаеться на державний сектор економжи.
У процесi усвiдомлення суспкьством потреби першочергового задоволення сощальних запипв та формування полiтики рiвно! сощально! в^пов^альнос-тi нормативного характеру набувае сощальний аудит, шформацшною базою якого визнано штегроваш звпи компанш, в яких окрема увага придкяеться розкриттю шформаци про соцiальний капiтал. 1нтегрована звп1-нiсть, як iнструмент шформацшно-комушкацшно! вза-емоди суб'ектiв господарювання суспкьного значення та постачальникiв фiнансового кашталу, розкривае новi перспективи використання !! показникiв державним сектором економiки для управлшня соцiальною вцпо-вiдальнiстю шдивщв, бiзнесу, суспкьства. Пiдвищення рiвня сощально! вцповкальност державного сектора економiки, розробка заходiв зi стимулювання бiзнесу до сощально в^повцально! дiяльностi, а також збкь-шення кiлькостi реалiзованих сощальних проекпв для громадян принесе державi додатковi блага у виглядi:
Сощальна держава
Об'екти социально)'в/'дпов/'дальност/' державного сектора економ'ки
Влада < > Права людини О Навколишне середовище < > Права бвнесу
Принципи соц'шльно)'вдповдальност'! державного сектора економ'ки
Пщзвгл-лсть
Взаемодт ¡з зацтавленими сторонами
< >
Прозоркть
А V
Етична повед¡нка
< >
M¡жнародн¡ норми
< >
А V
Правов¡ норми
Рвш социально)'в/'дпов/'дальност/' державного сектора економ'ки
1ндивщуальна соц¡aльнa в¡дпов¡дaльн¡сть Корпоративна соц^льна вщповщальнюъ Cусп¡льнa соц¡aльнa в1дпов1дальн1сть
КритерП'соцально)'вдповдальност'!державного сектора економ'ки
КритерП КритерП' КритерП'
• дотримання прав ¡ свобод людини, забезпечення стандарт¡в г¡дного життя;
• удосконалення духовно! та софально! культури ¡ндив¡дуум¡в через систему принципт софально'Т взаемодп (взаемодопомоги, сол¡дарност¡, доброзичливосп, сп¡впричетност¡);
• зд¡йснення благод¡йност¡ спонсорства ;
• виконання зобов'язань перед собою, членами родини, колективом ¡ сусп¡льством;
• готовн¡сть брати на себе вщповщальнкть за свою ам'ю, розвиток м¡стa (села), рег¡ону, краТ'ни ;
• бережливе ставлення до природних ресурав, п¡дтримкa еколог¡чного балансу
• медичне та соц1альне страхування працтнимв;
• стaб¡льн¡сть заробггноТ' плати;
• охорона та безпека пращ;
• розвиток людських ресурав (програми пщготовки та п¡двищення квалфкацп);
• використання еколопчно безпечноТ' сировини, обладнання, ¡нвестицшно!' нерухомост¡ природоохоронного призначення, еколопчна реконструкц¡я виробництва, впровадження мало вщхщних, енерго- та ресурсозбер¡гaючих технолог¡й та нетрадицшних вид¡в енергп;
• вщповщальнкть перед споживачами та взa€мод¡я
¡з соц¡aльно в¡дпов¡дaльними постачальниками;
• забезпечення сусптьно! репутацГ!
• державна соц1альна пол1тика, результатом яко'Т € покращення добробуту, створення умов безпечноТ' життедтльносп, втьний ¡ всеб¡чний розвиток особистосп, зм¡цнення ам'Т', збереження нaц¡онaльних культурних традицш та ¡сторичноТ' спадщини;
• запровадження вщповщальносп до державних та регюнальних оргaн¡в влади за негативы показники ртня та якост¡ сусптьного життя;
• особиста в¡дпов¡дaльн¡сть посадових оаб за соц¡aльний стан;
• додержання соц^льних ор¡€нтир¡в ¡ зобов'язань, визначених у ммнародних договорах, учасниками яких в УкраТ'на;
• створення соц^льних об'€кт¡в
Рис. 1. Концептуальна модель сощально вiдповiдальноi' держави
покращення ГнвестицГйно! привабливостГ; зростання довГри з боку бГзнесу Г суспГльства; полшшення репутацГ! уряду Г держави на геополгтичному рГвнГ; шдви-щення культури ведення бГзнесу на основГ взаемно! довГри; зниження корупцГ! в кра!ш; мГнГмГзацГ! шюдли-вого впливу на навколишне середовище, вГдтворенш та невиснажливому використанш природних ресурсГв;
розвитку нових форм державно-приватного партнерства задля економГчного, соцГального й еколопчного розвитку суспГльства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. 17 цтей сталого розвитку. 11В1_: www.globalgoals.org
2. Integrated Reporting: a BetterView? // Deloitte. Global Sustainability and Climate Change Services. 12 p. URL: http://www. deloitte.com
3. SO/DIS 26000: Guidance on social responsibility. URL: isotc.iso.org
4. Кравченко А. А. Феномен «со^альноТ' вщповщальнос-Ti» в еволюцп сусптьних трансформацш. Гумантарний вкник ЗД1А. 2012. № 51. C. 217-223.
5. Hohnen P. Corporate Social Responsibility: An Implementation Guide for Business/editor Jason Potts. URL: http://www.iisd. org/pdf/2007/csr_guide.pdf
6. Концеп^я НацюнальноТ' стратеги со^альноТ' вщпо-вщальносп бiзнесу в УкраТ'ш. URL: http://svb.ua/publications/ kontseptsiya-natsionalnoi-strategii-sotsialnoi-vidpovidalnosti-biznesu
7. 3BiT про результати аудиту ефективност стану плану-вання i сво£часностi надходження до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державних унггарних пщпри£мств та Т'х об'£днань i дивiдендiв (доходу), нарахованих на акцп (частки, паТ) господарських товариств, у статутних капралах яких £ державна влашсть. URL: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/ document/16750219/Zvit_18-2.pdf?subportal=main
8. Аристотель. Полггика/пер. з давньогр. i передмова О. Кислюка. КиТ'в: Основи, 2000. 239 с.
9. Шутаева О. О. Cоцiальна вiдповiдальнiсть в досягнен-ш конкурентоспроможностi пiдпри£мства. Культура народов Причерноморья. 2014. № 273. С. 73-78.
10. Савченко I. Г. Со^альна вщповщальысть в контекст розбудови со^альноТ' держави в УкраТ'ш. Актуальш проблеми державного управлшня: зб. наук. пр. 2005. № 2 (24): у 2 ч. Ч. 1. С. 55-63.
11. Дементов В. О. Особливост забезпечення со^аль-ноТ вщповщальносп державноТ' служби в контексп демократич-них перетворень. Публ'чне управлшня: теор'я та практика: зб. наук. пр. 2013. № 1. С. 196-201.
12. Коваленко €. В. Зарубiжний досвщ формування нацн ональних моделей корпоративно''' со^альноТ' вiдповiдальностi. Механ'ам регулювання економiки. 2016. № 1. С. 106-112.
13. Козаков В. М. Сощальний змiст i цiннiснi засади державного управлшня. Державне буд'шицтво. 2007. № 1. URL: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2007-1-1/doc/1Z02.pdf
14. Кулешов О. О. Характеры ознаки, принципи i цн шш оркнтацп управлшських систем у сучасному державно-оргаызованому соцiумi. Часопис Академи адвокатури Украни. 2013. № 18. С. 1-5.
15. Новий мiжнародний стандарт iз со^альноТ' вщповн дальностi ISO 26000. URL: http://www.bcdst.kiev.ua/index.php/ news/1-latest-news/56
16. Звгг з ефективностi управлiння державними Франсами в УкраТн за 2015 рк. URL: http://www.worldbank.org.ua
17. Сторонянська I. З., Волинець У. А. Громадськi ор-ганiзацiT' в сисем консолiдованоT' соцiальноT' вiдповiдальностi. Регюнальнаеконом'ша. 2015. № 4. C. 163-169.
18. Орлова Н. С., Харламова А. О. Концептуальш засади корпоративно'' со^альноТ' вщповщальносп в УкраТ'нЬ моногра-фiя. Донецьк: Издательство, 2014. 250 с.
19. Голшач Л. I. Сутнкть со^ального аудиту в процес утвердження соцiaльноT' вiдповiдальностi бiзнесу. Економ'чний анал'з: зб. наук. праць. 2015. Том 18. № 2. С. 113-117.
20. Мазурик О. В. Сусптьш функци та можливост соцн ального аудиту. Вкник Кивського национального ун'шерситету iмен Тараса Шевченка. Сер.: Соцюлопя. 2013. № 1 (4). С. 79-83.
REFERENCES
"17 tsilei staloho rozvytku" [17 sustainable development goals]. www.globalgoals.org
"Integrated Reporting: a BetterView?" Deloitte. Global Sustainability and Climate Change Services. http://www.deloitte.com
"Kontseptsiia Natsionalnoi stratehii sotsialnoi vidpovidal-nosti biznesu v Ukraini" [The concept of the National strategy of social responsibility of business in Ukraine]. http://svb.ua/publi-cations/kontseptsiya-natsionalnoi-strategii-sotsialnoi-vidpovidal-nosti-biznesu
"Novyi mizhnarodnyi standart iz sotsialnoi vidpovidalnosti ISO 26000" [A new international standard on social responsibility ISO 26000]. http://www.bcdst.kiev.ua/index.php/news/1-latest-news/56
"SO/DIS 26000: Guidance on social responsibility" isotc.iso.
org
"Zvit pro rezultaty audytu efektyvnosti stanu planuvannia i svoiechasnosti nadkhodzhennia do biudzhetu chastyny chystoho prybutku (dokhodu) derzhavnykh unitarnykh pidpryiemstv ta yikh obiednan i dyvidendiv (dokhodu), narakhovanykh na aktsii (chast-ky, pai) hospodarskykh tovarystv, u statutnykh kapitalakh yakykh ye derzhavna vlasnist" [A report on the results of performance audit of planning and timeliness of receipts in the budget of the net income (profit) state unitary enterprises and their associations and dividends (income) accrued on stocks (shares, stakes) of economic societies, the authorized capital of which are state property]. http:// www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16750219/Zvit_18-2. pdf?subportal=main
"Zvit z efektyvnosti upravlinnia derzhavnymy finansamy v Ukraini za 2015 rik" [Report on the effectiveness of public Finance management in Ukraine in 2015]. http://www.worldbank.org.ua
Arystotel. Polityka [Policy]. Kyiv: Osnovy, 2000.
Dementov, V. O. "Osoblyvosti zabezpechennia sotsialnoi vidpovidalnosti derzhavnoi sluzhby v konteksti demokratychnykh peretvoren" [Features of social responsibility of the public service in the context of democratic transformation]. Publichne upravlinnia: teoriia tapraktyka, no. 1 (2013): 196-201.
Hohnen, P. "Corporate Social Responsibility: An Implementation Guide for Business". http://www.iisd.org/pdf/2007/csr_guide.pdf
Holinach, L. I. "Sutnist sotsialnoho audytu v protsesi utverd-zhennia sotsialnoi vidpovidalnosti biznesu" [The essence of social audit in the approval process of social responsibility of business]. Ekonomichnyi analiz. Vol. 18, no. 2 (2015): 113-117.
Kovalenko, Ye. V. "Zarubizhnyi dosvid formuvannia natsional-nykh modelei korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti" [Foreign experience of formation of national models of corporate social responsibility]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 1 (2016): 106-112.
Kozakov, V. M. "Sotsialnyi zmist i tsinnisni zasady derzhavno-ho upravlinnia" [Social meaning and value foundations of public administration]. Derzhavne budivnytstvo. http://www.kbuapa. kharkov.ua/e-book/db/2007-1-1/doc/1/02.pdf
Kravchenko, A. A. "Fenomen «sotsialnoi vidpovidalnosti» v evoliutsii suspilnykh transformatsii" [The phenomenon of "social responsibility" in the evolution of social transformations]. Humani-tarnyi visnykZDIA no. 51 (2012): 217-223.
Kuleshov, O. O. "Kharakterni oznaky, pryntsypy i tsinnisni oriientatsii upravlinskykh system u suchasnomu derzhavno-orha-nizovanomu sotsiumi" [Characteristic features, principles and values of bureaucracies in modern state-organized society]. Chasopys Akademii advokatury Ukrainy, no. 18 (2013): 1-5.
Mazuryk, O. V. "Suspilni funktsii ta mozhlyvosti sotsialnoho audytu" [Public functions and social audit]. Visnyk Kyivskoho nat-sionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ser.: Sotsiolohiia, no. 1 (4) (2013): 79-83.
Orlova, N. S., and Kharlamova, A. O. Kontseptualni zasady korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti v Ukraini [Conceptual foundations of corporate social responsibility in Ukraine]. Donetsk: Iz-datelstvo, 2014.
Savchenko, I. H. "Sotsialna vidpovidalnist v konteksti roz-budovy sotsialnoi derzhavy v Ukraini" [Social responsibility in the context of the development of the social state in Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia. Vol. 1, no. 2 (24) (2005): 55-63.
Shutaieva, O. O. "Sotsialna vidpovidalnist v dosiahnenni konkurentospromozhnosti pidpryiemstva" [Social responsibility
in the achievement of competitiveness of the enterprise]. Kultura narodovPrichernomorya, no. 273 (2014): 73-78.
Storonianska, I. Z., and Volynets, U. A. "Hromadski orhani-zatsii v systemi konsolidovanoi sotsialnoi vidpovidalnosti" [Public organizations in the system of consolidated social responsibility]. Rehionalnaekonomika, no. 4 (2015): 163-169.
УДК 330.101
0СВ1ТА ЯК ФАКТОР ЕКОНОМ1ЧНО11НТЕГРАЦ11 ОС1Б З ОБМЕЖЕНИМИ Ф1ЗИЧНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
© 2017
МЕЛЬНИК О. Г.
УДК 330.101
Мельник О. Г. Освгга як фактор економiчноi' штеграцп осiб з обмеженими фiзичними можливостями
У статт'1 визначено мсце вищо: профеайноI освти в системI фактор'в економЫно! '¡нтеграцПосбз обмеженими ф/зичними можливостями. Автором проанал'вовано параметри I структуру надання осв'тн'х послуг швал'дам та показники х працевлаштування. Наголос зроблено на визначенн напрям/в удосконалення шдход1в до державного регулювання процеав соц1ал:зацИ оаб з ¡нвал1дшстю. Проанал/зовано поточний стан включення IнвалШв у систему осв/ти та показники працевлаштування випускнишв вищих навчальних заклад'в рзних р'вшв акредитацП; визначено вектори вдосконалення державного регулювання процеав економЫноI ¡нтеграцП осб з ¡нвал1дн1стю в УкраМ. Ключов'! слова: ¡нвал:д, обмежен: ф'вичшможливост¡, ринок прац1, вищий навчальний заклад, економЫна штеграцт, державнерегулювання. Рис.: 2. Табл.: 2. Ббл.: 11.
Мельник Олександр Григорович - здобувач, Черншакий нацональний технолог/чний ушверситет (вул. Шевченка, 95, Чернш, 14027, Украна)
УДК 330.101
Мельник А. Г. Образование как фактор экономической интеграции лиц с ограниченными физическими возможностями
В статье определено место высшего профессионального образования в системе факторов экономической интеграции лиц с ограниченными физическими возможностями. Автором проанализированы параметры и структура предоставления образовательных услуг инвалидам и показатели их трудоустройства. Акцент сделан на определении направлений совершенствования подходов к государственному регулированию процессов социализации лиц с инвалидностью. Проанализировано текущее состояние включения инвалидов в систему образования и показатели трудоустройства выпускников высших учебных заведений разных уровней аккредитации; определены векторы усовершенствования государственного регулирования процессов экономической интеграции лиц с инвалидностью в Украине. Ключевые слова: инвалид, ограниченные физические возможности, рынок труда, высшее учебное заведение, экономическая интеграция, государственное регулирование. Рис.: 2. Табл.: 2. Библ.: 11.
Мельник Александр Григорьевич - соискатель, Черниговский национальный технологический университет (ул. Шевченко, 95, Чернигов, 14027, Украина)
UDC 330.101
Melnik O. H. Education as a Factor for the Economic Integration of Persons with Disabilities
The article defines the place of higher vocational education in the system of factors for the economic integration of persons with limited physical capacities. The author analyzed the parameters and structure of the provision of educational services to persons with disabilities and their employment rates. Emphasis is placed on the identification of ways to improve approaches to the State regulation of socialization processes for persons with disabilities. The current status of inclusion of persons with disabilities in the educational system and the rate of employment of graduates of higher education institutions at different levels of accreditation have been analyzed; the vectors for improving the State regulation of the economic integration of persons with disabilities in Ukraine have been determined.
Keywords: person with disability, limited physical capacities, labor market, higher education, economic integration, State regulation. Fig.: 2. Tbl.: 2. Bibl.: 11.
Melnik Oleksandr H. - Applicant, Chernihiv National Technological University (95 Shevchenka Str, Chernihiv, 14027, Ukraine)
Гарантування рГвност та реалГзацш принципу спра-ведливостГ в суспкьствГ вимагае створення умов для повноцшно! сощалГзацГ! осГб з обмеженими фь зичними можливостями. Останне, на нашу думку, поряд з шшими аспектами, включае забезпечення вкьного та рГвного доступу осГб з швалГдшстю до яюсних освГшГх послуг. На еташ формування шформацшно! економжи здобуття вищо! професшно! освГти е вагомим фактором конкурентоспроможностГ фахГвця на ринку пращ. Розширення доступу швалГддв до вищо! освГти варто реалГзовувати системно, тобто включаючи мехашзми консультування з професшно! шдготовки, органГзацГ! спещальних реабштацшних курав, шдвищення ква-лГфжацГ! пращвниюв з обмеженими фГзичними можливостями при подальшш дифузГ! шклюзивно! освГти
та оптимальному задшннг можливостей дистанцгйно! форми навчання.
Теоретичну основу дослГдження становлять на-уковГ пращ вГтчизняних учених: Д. Богищ О. Гршново!, А. Заярнюка, А. Колота, Я. Крушельницко!, Е. ЛГбаново!, Л. Лисогора, Ю. Маршавша, I. Петрово!, В. Савченко, Т. Семикшо!. Цю проблематику висвГтлювали також М. Авраменко, А. 1патов, Т. Юр'ян, Л. Колешня, П. Коро-пець, Ю. Кулжов, В. Оншенко, О. Палш, I. Терюханова, А. Шевцов, Л. Яскал та ш. Разом Гз цим, проблеми сощалГзацГ! осГб з обмеженими фГзичними можливостями в реальному секторГ нацюнально! економГки потребують глибокого наукового опрацювання передумов Г факторГв даного процесу з урахуванням чинниюв державного ре-гулювання.
