CC BY
8
УДК 334.78:330.341.4
КЛАСТЕРНА С0Ц1АЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ КЛАСТЕР1В
© 2015
КАРПЕНКО 0. 0.
УДК 334.78:330.341.4
Карпенко О. О. Кластерна сощальна вiдповiдальнiсть як основа розвитку ^acrepiB
З 2000-х рот у рол'> нових структуроутворюючих ланок сучасного виробництва в рзних економ'жах свту устшно виступають кластери -cimbOBi тнова^йн екосистеми особливого класу. Природа кластера е дво!стою: за своми функц1ями - економ1чна система, а як об'еднання суб'ект'в - со^альний феномен. На даному етат розвитку теорП кластеризаци чткого формал'вованого мехатзму узгодження економiчних i со^альних аспект'в функцонування кластера не ¡снуе. У статт'1 об(рунтовано необхiднicmь формування та функцонування кластер'ю на принципах сощально! вiдповiдальноcmi, досл'джено еволюцю концеп^й сощально! вiдповiдальноcmi, введено у науковий оба поняття «кластерна со^альна вiдповiдальнicmь», побудовано модель та визначено принципи кластерно! соцально! вiдповiдальноcmi. Для успшного формування та функцюнування клаcmерiв необхiдно, передуам, думати про суспльний добробут, а не вiдcmоюваmи будь-якою цною iндивiдуальнi нтереси кожного партнера. Зроблено висновок про те, що формування та функцонування кластерних об'еднань пiдприемcmв i органiзацiй, науки й освти, держави на принципах сощально! вiдповiдальноcmi - це об'ективна необхiднicmь розвитку економки та суспльства. Ключов'! слова: кластер, модель «потршно! cпiралi», оcвimа i наука, влада, б'внес, кластерна со^альна вiдповiдальнicmь. Рис.: 3. Табл.: 1. Ббл.: 20.
Карпенко Оксана Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економки i менеджменту, Ки!вська державна академiя водного транспорту ¡м. Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (вул. Фрунзе, 9, Ки!в, 04071, Укра!на) E-mail: karpo_2012@ukr.net
УДК 334.78:330.341.4 Карпенко О. А. Кластерная социальная ответственность как основа развития кластеров
С 2000-х годов в роли новых структурообразующих звеньев современного производства в различных экономиках мира успешно выступают кластеры - сетевые инновационные экосистемы особого класса. Природа кластера является двойственной: по своим функциям - экономическая система, а как объединение субъектов - социальный феномен. На данном этапе развития теории кластеризации четкого формализованного механизма согласования экономических и социальных аспектов функционирования кластера не существует. В статье обоснована необходимость формирования и функционирования кластеров на принципах социальной ответственности, исследована эволюция концепций социальной ответственности, введено в научный оборот понятие «кластерная социальная ответственность», построена модель и определены принципы кластерной социальной ответственности. Для успешного формирования и функционирования кластеров необходимо, прежде всего, думать об общественном благосостоянии, а не отстаивать любой ценой индивидуальные интересы каждого партнера. Сделан вывод о том, что формирование и функционирование кластерных объединений предприятий и организаций, науки и образования, государства на принципах социальной ответственности - это объективная необходимость развития экономики и общества. Ключевые слова: кластер, модель «тройной спирали», образование и наука, власть, бизнес, кластерная социальная ответственность. Рис.: 3. Табл.: 1. Библ.: 20.
Карпенко Оксана Александровна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономики и менеджмента, Киевская государственная академия водного транспорта им. Гетмана Петра Конашевича-Сагайдачного (ул. Фрунзе, 9, Киев, 04071, Украина) E-mail: karpo_2012@ukr.net
UDC 334.78:330.341.4 Karpenko O. O. Cluster's Social Responsibility as the Basis for Cluster Development
Beginning from 2000-ies, clusters successfully serve as new structural links of contemporary production in various world economies, becoming the network innovation ecosystems of a special class. Cluster has a dual nature: as to its functions it corresponds to an economic system, as a combination of entities -to a social phenomenon. At the present stage of development of the theory of clustering, there is not a clear formalized mechanism to harmonize both economic and social aspects in functioning of cluster. The article substantiates the necessity of forming and functioning of clusters on the principles of social responsibility, investigates the evolution of concepts of social responsibility, introduces into scientific circulation the concept of «cluster's social responsibility», builds a model and sets out the principles of the cluster's social responsibility. For a successful formation and functioning of cluster, it is necessary first and foremost to think about the public welfare rather than defend at any price the individual interests of each partner. It has been concluded that the formation and functioning of clustering of enterprises and organizations, science, education and the State on the principles of social responsibility is the objective necessity of development of both economy and society.
Key words: cluster, Triple Helix model, education and science, Government, business, cluster's social responsibility. Pic.: 3. Tabl.: 1. Bibl.: 20.
Karpenko Oksana O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economy and Management, Kyiv State Maritime Academy named after Hetman Petro Konashevich-Sahaydachniy (vul. Frunze, 9, Kyiv, 04071, Ukraine) E-mail: karpo_2012@ukr.net
УXXI столпа свп переходить до заснованого на динамiчних горизонтальних взаемодшх спъово-го укладу [1]. У ролi нових структуроутворюючих ланок сучасного виробництва в рiзних економжах свггу успшно виступають кластери - сiтьовi шновацшш екосистеми особливого класу.
Досвц кластероутвоення свцчить, що появу клас-терiв слц розглядати як своерцний критерш розвитку бiзнесу i суспкьства, що залежить в1д загально! полотно!, економiчноí та сощально! ситуаци в державi [2].
Природа кластера е дво!стою: за сво!ми функщ-ями - економiчна система, а як об'еднання суб'екйв -сощальний феномен. Таким чином, з одного боку, цш
кластеризацИ носять економiчний характер, i ефектив-шсть кластерiв оцшюеться в системi критерив, адекват-них цкям (тобто економiчних). З шшого боку, процеси функцюнування кластера не е суто економiчними, при-чому саме сощальна складова визначае i факт юнування кластера, i його стшюсть. На сьогодш чпкого формаль зованого мехашзму узгодження економiчних i сощаль-них аспекйв функцюнування кластерiв не юнуе [3]. Тому слц прагнути до максимально можливого дотримання принцишв сощально! вцповцальност вйма учасника-ми кластерiв для оптимiзацil взаемоди мiж ними.
На сучасному еташ розвитку в УкраМ актуалiзу-еться дотримання принцишв сощально! вцповцаль-
носи, що, передусiм, викликано пiдтримкою глобальних iнiцiатив: Глобального договору Оргашзаци Об'еднаних Нацiй (ГД ООН), Керiвництва для мультинацюнальних пiдприeмств Оргашзаци економiчного сшвробгшицтва та розвитку (ОЕСР), Всесвгтньо! ради 6i3Hecy 3i сталого розвитку (WBCSD), Принципiв ООН i3 сощально! вц-повiдальностi iнвесторiв (PRI), Глобально! шщативи 3i звiтностi (GRI), Мiжнародного стандарту ISO 26000:2010 «Керiвництво i3 сощально! вiдповiдальностi» [4].
З огляду на зазначене перед учасниками кластерiв постають такi завдання: виявлення зацiкавлених сто-рiн; прийняття рiшень щодо забезпечення сощально! пiдтримки; фiнансyвання заходiв щодо забезпечення сощально! вiдповiдальностi, гармонiзацiя вск аспектiв дiяльностi тощо [5]. При цьому вдосконалення управ-лiння кластерами з урахуванням економiчних iнтересiв уси партнерiв при дотриманнi принципiв сощально! вiдповiдальностi е одним з необхцних iнстрyментiв для формування соцiальноорiентованоl економжи Укра!ни.
Питання кластерного пiдходy, визначення термiна «кластер», ефективно! ди кластерiв та формування клас-терiв як одного з чинниюв пiдвищення конкурентоспро-можностi економiки розглянyтi в роботах I. О. Дегтярьово! [2], I. Г. Филлипово!, Ю. Б. Миндлина [3] та шших.
Проблемам застосування моделi (теори) «потрш-но! сшралЬ та !! доцiльностi для шновацшного розвитку присвячено працi К. В. Велико! [6], Н. I. Галан [7], I. Г. Де-жино!, В. В. Кисельово! [8], Г. ^ковща [9], Н. В. Сморо-динско! [1], С. I. Рекорд [10] та шших.
Питанням впровадження принцишв соцiально! вiдповiдальностi в дiяльнiсть сучасних пiдприемств присвяченi працi О. 6. Бабино!, А. А. Комарово! [11], В. В. Байдали, В. М. Бутенко [12], А. М. Колота [13-16], О. В. Павловсько! [17], А. В. Корсун [5], Л. П. Петрашко [4], О. П. Яковенко [18] та шших.
Незважаючи на значимкть результапв вище-згаданих наукових дослiджень, актуальним i таким, що потребуе подальшо! розробки, залишаеться завдання впровадження кластерного шдходу в економiкy Укра!ни на принципах сощально! вiдповiдальностi.
Метою статтi е обгрунтування необхiдностi формування та функцюнування кластерiв на принципах сощально! вцповцальносп, дослiдження еволющ! кон-цепцш соцiально! вiдповiдальностi, уведення в науковий оби поняття «кластерна соцiальна вцповцальшсть», побудова моделi та визначення принцишв кластерно! соцiально! вiдповiдальностi.
Перехiд розвинених кра!н до економiки знань обумовив потребу у формуванш ефективних механiзмiв використання в уси без винятку сферах життедiяльностi резyльтатiв наукових розробок на основi узгодження державних, бiзнесових, освгтни та наукових iнтересiв [7].
Цкий ряд сучасних розробок з теори iнновацiй присвячено аналiзy взаемоди держави, yнiверситетiв (науки) та бiзнесy, що представлено у виглядi моделi «потрiйно! спiралi» [8].
Концепцiя потршного партнерства yнiверситетiв (науки), бiзнесy та влади (Triple Helix Model) з'явилася в
середиш 1990-х рокiв - у виглядi синтезу iнституцiйних поглядiв соцiологiв i бiологiчноI аналог!!. У робот Генрi Iцковiца (Н. Etzkowitz) (Стендфордський унiверситет) i Лоет Лейдесдорфа (Ь. Ьеуёе8догй') (Амстердамський унiверситет) таке партнерство було представлено як пбридна сощальна конструкцiя, що мае переваги моле-кули ДНК (зчеплення сшральних структур) i пiдвищену адаптивнiсть до змш зовнiшнього середовища [9].
Таким чином, модель «потршно! спiралi» оргаш-зована вiдповiдно до принципiв перетину трьох множин вцносин. Зона реалiзованого iнтересу лежить у сферi перетину штереав окремих ключових суб'ектiв шновацшного середовища (рис. 1).
Сфера перетину iHmepecie
Рис. 1. Сфера перетину штереав
Висока ефектившсть та адаптившсть до зовнш-ни умов в «потршнш спiралi» забезпечуеться завдяки штеграци та взаемодГ! '!! елеменив - унiверситет (наука), держава, бiзнес - шляхом формування кластерiв [6].
Для успшного формування та функцюнування шновацшно орiентованих кластерiв необхiдно досягати збкьшення сфери перетину iнтересiв кожного з ключових елеменпв за рахунок розширення загально! областi штерейв (рис. 2).
Сфера перетину iHmepecie
Рис. 2. Сфера перетину штереав при функцюнуванш шновацшно оркнтованих кластерiв
Управлшня в межах шновацшно орiентованих кла-стерiв здшснюеться через мехашзм партнерства з метою соцiально-економiчного розвитку, заснованого на шно-вацiях. Процес управлшня е складним в силу особливо-стей уск трьох категорш учасникiв [10]. Але дотримання кожною категорiею учасникш кластера плоряд з шшими аспектами принципiв соцiальноI вцповцальност дозво-ляе поеднувати власнi штереси з цкями розвитку кластера, що врешт-решт робить кластер устшним.
Сьогодш спостериаеться пiдвищення iнтересу до наукових i прикладних аспектiв соцiальноI вцповцаль-ностi [13].
У наукових дослцженнях, присвячених визначен-ню сутностi сощально'! вiдповiдальностi, можна зустрь ти рiзнi термiни, а саме: «корпоративна сощальна в1д-повiдальнiсть», «соцiальна вiдповiдальнiсть бiзнесу», «корпоративна соцiальна сприйнятливiсть», «корпоративна сощальна дiяльнiсть», «корпоративна поведiнка», «етика бiзнесу», «корпоративне громадянство» тощо [12]. В основi визначення сутнiсних ознак зазначених категорiй лежать змiстовнi характеристики само! вцпо-вiдальностi, що мае сощальний прояв.
Проблема «вiдповiдальностi» завжди була в полi зору фкософи та етики, особливо тих фiлософiв, якi одночасно займалися дослiдженням сощальних, по-лiтичних, економiчних проблем: Платона, Аристотеля, Т. Гоббса, М. Вебера [19].
Еволющя концепцш со
На думку Колота А. М., вцповцальшсть - це кате-горш етики i права: з одного боку, вцповцальшсть - це залежнiсть вц когось або чогось, а з шшого - здатнiсть, готовнiсть до виконання морально-духовного обов'язку i правових норм [14].
О креме мiсце в сукупност видiв вцповцальнос-тi належить соцiальнiй вiдповiдальностi [18]. Категорш «сощальний» означае «все мiжлюд-ське, тобто все те, що пов'язане iз суспкьним життям людей, з рiзними формами !х вiдносин, у першу чергу, того, що взноситься до суспкьства» [20].
Реакцiею на потребу розбудови устшних прикладних систем сощально вцповцально! дiяльностi стала поява в цш царинi цко! низки концепцш, яю мiстять результати наукового опрацювання питань соцiальноI вiдповiдальностi бiзнес-структур (табл. 1).
Таблиця 1
льноТ вiдповiдальностi
Назва концепцп Представники Характеристика
Базова концепцiя корпоративно!' сощально'' вщпови дальносп (далi - КСВ) (1950-1970-тi рр.) Г. Боуен Сощальна вщповщальысть бiзнесмена полягав в реaлiзaцN' тако'' полiтики, прийняттi таких ршень або додержаннi тако'' лiнГ'' поведЫки, якi були б бажанi для цтей i цiнностей суспiльства
К. Девк Залiзний закон вiдповiдальностi: тi, хто не беруть на себе вщповщальносп, адекватно'' Тхнш владi, у результатi втратять цю владу
А. Керролл КСВ - вщповщнкть економiчним, правовим, етичним i дискрецшним очiкуванням, що 'х покладав сусптьство на органiзацГ'' в даний перюд часу
А. Керролл, М. Шварц Нова iнтерпретацiя моделi сощально''' вiдповiдальностi бiзнесу (трисферний пiдхiд), яка визначав, що лише окремi компанп одночасно реалiзують усi типи сощально''' активностi та вiдповiдальностi, а бiльшiсть обмежувться рiзними варiантами 'х повднання
Концеп^я корпоративно!' сощально'' сприйнятливосп (далi - КСС) (1970-1990-тi рр.) Р. Акерман Важливою передумовою зниження потенцiйних ризиюв компанп в адекватнiсть КСС рiвню зрiлостi суспiльних очiкувань
А. Керролл КСС, яку багато хто трактув як альтернативу со^альнш вiдповiдальностi, в, скорiше, активною фазою управлшського реагування в со^альнш сферi
В. Фредерк Концепцiя КСС, на вщмЫу вiд КСВ, придiляв особливу увагу управлЫським шстру-ментам i техыкам, органiзацiйним структурам, а також поведшковим моделям, якi найбiльше вiдповiдають статусу достеменно сощально сприйнятливо'' компанп
Концеп^я корпоративно' сощально'' дiяльностi ^ - КСД) (1980-2000-тi рр.) С. Сет КСД штерпретувться через категорiю «корпоративна поведшка», яка розгляда-вться одночасно i як виконання соцiальних зобов'язань - вщповщь на дiю ринкових сил i як правовi обмеження, i як соцiальна сприйнятливiсть, а саме -здатшсть корпорацп узгоджувати свою поведшку з потребами суспiльства
А. Керролл КСВ постав як комплексне явище, що охоплюв i сутнiснi характеристики КСВ (чотири рiвнi корпоративно'' сощально'' вщповщальносп), i фiлософiю КСС (вiд реактивно'' до проактивно'), i релевантнi сусптьш потреби (безпечнiсть продукцп, екологiя, безпечысть робочих мiсць тощо)
С. Вартк, Ф.Кохрен Акцентують увагу на необхщносп аналiзу суспiльних проблем i розробцi проектiв, якi мають мiнiмiзувати ризики, породженi змiнюваними умовами ве-дення бiзнесу, «операцiоналiзувати свою со^альну сприйнятливiсть»
Д. Вуд Цiлiсна модель КСД визначавться як «iснуюча в бiзнес-оргaнiзaцN' система принципiв сощально'' вiдповiдальностi, процеав сощально'' сприйнятливостi ... i 'х очiкувaних результaтiв, що пов'язaнi iз суспiльною взaвмодiвю фiрми»
Д. Свансон КСД, будучи цшнкно обумовленою, залежить у першу чергу вщ персональних цiнностей оаб, якi приймають рiшення в оргаызаци. При цьому КСС, як елемент комплексно' моделi КСД, розглядавться в широкому контекст, а саме: складова корпоративно'' культури як системи, засновано'' на вщповщних цЫностях i нормах
О ш сс:
<
т 2
со
□с <
X
<
о
ш
Джерело: складено за [14].
Подальший науковий пошук у розвитку теори корпоративно! соцiально! вiдповiдальностi дозволив обгрунтувати виникнення «феномена консолiдовано! (спкьно!, комуштарно!) соцiально! вiдповiдальностi», що передбачае рiвноцiнну вiдповiдальнiсть уск сощаль-них партнерiв: бiзнесових i державних структур, а також профспкок [14-17].
Вiдповiдно до мети дано! стати е необхцним осмис-лення та прийняття поняття «кластерна соцiальна вцпо-вiдальнiсть», що значною мiрою сприятиме уникненню негативних наслiдкiв дiяльностi кластера, спричинених конфлжтом економiчних та соцiальних iнтересiв.
Кластерна сощальна вiдповiдальнiсть мае перед-бачати посильний внесок держави, бiзнесу, освпи та науки, як ключових елеменпв кластера, у стiйкий роз-виток особистосй, суспкьства, кра!ни. Для успшного формування та функцiонування кластерiв необхцно, передусiм, думати про суспкьний добробут, а не вцсто-ювати будь-якою цiною iндивiдуальнi iнтереси кожного партнера. Модель кластерно! соцiально! в1дпов1даль-носй, запропонована автором, подана на рис. 3.
Сфера кластерной социально! eidnoeidanbHocmi, яка покривае сферу перетину ¡нтереав
як всередиш кластера, так i мiж кластером та оточуючим середовищем. У зв'язку з цим основна мета оргашзацп та функцiонування кластера на принципах сощально! в1дпо-вцальносй мае одночасно мiстити вимоги щодо забезпе-чення економiчного та сощального розвитку, досягнення добробуту партнерiв та суспкьства в цкому.
ВИСНОВКИ
Впровадження кластерного шдходу в економЬ-ку Укра!ни на принципах соцiально! вцповкальнос-тi сприятиме прискореному соцiально-економiчному розвитку та шдвищенню конкурентоспроможностi економiки за рахунок, з одного боку, шдвищення ш-тенсивностi розвитку пiдприемництва, зростання ш-новацiйно! активностi, активiзацi! залучення швести-цiй, збiльшення надходження до бюджепв усiх рiвнiв, а з шшого - збкьшення кiлькостi нових робочих мiсць, розвитку соцiально! шфраструктури, реалiзацi! приро-доохоронних заходiв тощо.
З огляду на зазначене, формування та функцюну-вання кластерiв на принципах сощально! в^дповцаль-
Рис. 3. Модель кластерно! сощально! вiдповiдальностi
Теор1я i практика функцiонування кластерiв св1д-чить, що для ефективного партнерства цього об'еднання у вирiшеннi економiчних i соцiальних питань необхiдно сформулювати та дотримуватися принципш кластерно! сощально! в^дповкальносй, основними з яких е: безза-стережне виконання чинного законодавства Укра!ни, повага, довiра, добропоряднiсть, чесшсть, взаемовипд-не спiвробiтництво, недопущення брехш та крадiжок, захист навколишнього середовища та життя людини. Зрозумко, що при сощально в^повкальнш дiяльностi кожного ключового елемента кластера при реалiзацi! сво!х iнтересiв сфера кластерно! соцiально! вцповкаль-ностi (див. рис. 3) мае покривати сферу перетину штере-сш (див. рис. 2).
Для розвитку сощально! в1дпов1дальносп, зокре-ма кластерно!, в УкраМ необхiднi заходи з популяри-заци цiе! ке!, а також скоординоваш зусилля бiзнесу, держави, освгти i науки шляхом створення спкьних со-цiальних програм для виршення нагальних потреб су-спкьства [11].
Дотримання принципiв соцiально! вкповкальносп кожним партнером дозволить гармонiзувати в1дносини
ност - це об'ективна необхцшсть розвитку економiки та суспкьства.
Подальшi дослiдження будуть спрямоваш на формування засад застосування кластерного подходу в еконо-мiцi Укра!ни на принципах сощально! вкповкальность ®
Л1ТЕРАТУРА
1. Смородинская Н. В. Сетевые инновационные экосистемы и их роль в динамизации экономического роста / Н. В.Смородинская // Инновации. - 2014. - № 7 (189). -С. 27-33.
2. Дегтярьова I. О. Науковi та практичн аспекти застосування кластерного пщходу в управлшш конкурентоспро-можшстюрепошвУкра!ни/1.О.Дегтярьова//Державнеуправ-лшня: теорiя та практика. - 2011. - № 1 [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.academy.gov.ua /ej/ej13/txts/ Degtyaryova.pdf
3.ФилипповаИ.Г.Кластерныестратегииикластерные инициативы: перспективы и факторы эффективной кластеризации / И. Г. Филлипова, Ю. Б. Миндлин // MPRA. - 19 July, 2013 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://mpra. ub.uni-muenchen.de/49949/1/MPRA_paper_49949.pdf
4. Петрашко Л. П. Корпоративна сощальна вщпо-вiдальнiсть в укра'шсьш 6i3Hec практицi / Л. П. Петрашко [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://iepjournal. com/journals/14-15/2011_6_Petrashko.pdf
5. Корсун А. В. Совершенствование инструментов управления социально-ориентированными интегрированными структурами в промышленности минеральных удобрений : автореф. дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / А. В. Корсун. - М., 2013. - 25 с.
6. Велика К. В. 1нновацмна шфраструктура крiзь призму «потрмноТ стралЬ / К. В. Велика [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.kpi.kharkov.ua/archive/Науко-ва_перiодика/vestnik/Технiчний прогрес та ефектившсть виробництва/2012/15/5Velyka.pdf
7. Галан Н. I. Японськ унiверситети у «потрiйнiй стралЬ): приклад Тохоку / Н. I. Галан // Наука та шновацп. - 2010. -Т. 6. - № 3. - С. 55 - 65.
8. Дежина И. Г. Тройная спираль в инновационной системе России / И. Г. Дежина, В. В. Киселева // Вопросы экономики. - 2007. - № 12. - С. 123-135.
9. Etzkowitz H. The Triple Helix of University-Industry-Government Relations: A Laboratory for Knowledge-Based Economic Development / H. Etzkowitz, L. Leydesdorff // EASST Review. - 1995. - № 14.
10. Рекорд С. И. Развитие промышленно-инно-вационных кластеров в Европе: эволюция и современная дискуссия / С. И. Рекорд. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2010. -109 с.
11. Бабина О. £. Мехашзм пщвищення рiвня сощально вщповщальноТ дiяльностi пщприемств УкраТни / О. £. Бабина, А. А. Комарова // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 12. - С. 69-74.
12. Байдала В. В. Науковi засади сощально!' вщповн дальност бюеконом^и / В. В. Байдала, В. М. Бутенко // Бiзнес 1нформ. - 2014. - № 10. - C. 18-22.
13. Колот А. М. Сощальна вщповщальшсть людини як чинник стмкоТ софалноТ динамки: теоретичн засади / А. М. Колот // Укра'1'на: аспекти працк - 2011. - № 3. - С. 3-9.
14. Колот А. М. Корпоративна сощальна вщповщальшсть: еволюфя та розвиток теоретичних поглядiв / А. М. Колот // Економiчна теорiя. - 2013. - № 4. - С. 5-26.
15. Колот А. М. Корпоративна сощальна вщповщальшсть i проблеми ÏÏ сприймання сусптьством / А. М. Колот // Соцiально-трудовiвiдносини:теорiятапрактика:зб.наук.пр.-
2013. - № 2 (6). - С. 6-15.
16. Колот А. М. Корпоративна сощальна вщповщальшсть: сучасна фтоофя, проблеми засвоення / А. М. Колот // «Економка Украши». - 2014. -№ 3 (628). - С. 70-82.
17. Колот А. М. Социальное партнерство как институт формирования консолидированной социальной ответственности: теоретические основы / А. М. Колот, О. В. Павловская // Социальная экономика. - 2013. - № 1. - С. 81-91.
18. Яковенко О. П. Визначення базових категорм со-фально!' вщповщальност / О. П. Яковенко // Бiзнес 1нформ. -
2014. - № 6. - C. 13-18.
19. Антология мировой философии. - М. : Мысль, 1992. - 776 с.
20. Фiлософiя полiтики: Короткий енциклопедичний словник / Авт.-упоряд. : В. П. Андрущенко та ш. - К. : Знання УкраТни, 2002. - 430 с.
REFERENCES
Antologiia mirovoy filosofii [Anthology of world philosophy]. Moscow: Mysl, 1992.
Andrushchenko, V. P. et al. Filosofiia polityky : Korotkyi en-tsyklopedychnyi slovnyk [Political Philosophy: Short Encyclopedic Dictionary]. Kyiv: Znannia Ukrainy, 2002.
Babyna, O. Ye., and Komarova, A. A. "Mekhanizm pidvysh-chennia rivnia sotsialno vidpovidalnoi diialnosti pidpryiemstv Ukrainy" [The mechanism of improving social responsibility of enterprises in Ukraine]. Biznes Inform, no. 12 (2014): 69-74.
Baidala, V. V., and Butenko, V. M. "Naukovi zasady sot-sialnoi vidpovidalnosti bioekonomiky" [Scientific principles of social responsibility bio-economy]. Biznes Inform, no. 10 (2014): 18-22.
Dezhina, I. G., and Kiseleva, V. V. "Troynaia spiral v inno-vatsionnoy sisteme Rossii" [Triple Helix Innovation System in Russia]. Voprosy ekonomiki, no. 12 (2007): 123-135.
Dehtiaryova, I. O. "Naukovi ta praktychni aspekty zasto-suvannia klasternoho pidkhodu v upravlinni konkurentospro-mozhnistiu rehioniv Ukrainy" [Scientific and practical aspects of the cluster approach in managing competitive regions of Ukraine]. http://www.academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Degtyaryo-va.pdf
Etzkowitz, H., and Leydesdorff, L. "The Triple Helix of University-Industry-Government Relations: A Laboratory for Knowledge-Based Economic Development". EASST Review, no. 14 (1995).
Fillipova, I. G., and Mindlin, Yu. B. "Klasternye strategii i klasternye initsiativy: perspektivy i faktory effektivnoy klaster-izatsii" [The cluster strategy and cluster initiatives: prospects and factors effective clustering]. http://mpra.ub.uni-muenchen. de/49949/1/MPRA_paper_49949.pdf
Halan, N. I. "Yaponski universytety u «potriinii spirali»: pryklad Tokhoku" [Japanese universities in the "triple helix": To-hoku example]. Nauka ta innovatsii, vol. 6, no. 3 (2010): 55-65.
Korsun, A. V. "Sovershenstvovanie instrumentov uprav-leniia sotsialno-orientirovannymi integrirovannymi strukturami v promyshlennosti mineralnykh udobreniy" [Improving the management tools of socio-oriented integrated structures in the fertilizer industry]. Avtoref. dis.... kand. ekon. nauk: 08.00.05, 2013.
Kolot, A. M. "Sotsialna vidpovidalnist liudyny iak chyn-nyk stiikoi sotsialnoi dynamiky: teoretychni zasady" [Social responsibility as a factor of sustainable human social dynamics: the theoretical foundations]. Ukraina: aspekty pratsi, no. 3 (2011): 3-9.
Kolot, A. M. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist: evo-liutsiia ta rozvytok teoretychnykh pohliadiv" [Corporate social responsibility: the evolution and development of theoretical views]. Ekonomichna teoriia, no. 4 (2013): 5-26.
Kolot, A. M. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist i problemy ii spryimannia suspilstvom" [Corporate social responsibility and its perception of the problems of society]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka, no. 2 (6) (2013): 6-15.
Kolot, A. M. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist: su-chasna filosofiia, problemy zasvoiennia" [Corporate Social Responsibility: modern philosophy, the problem of assimilation]. Ekonomika Ukrainy, no. 3 (628) (2014): 70-82.
Kolot, A. M., and Pavlovskaia, O. V. "Sotsialnoe partner-stvo kak institut formirovaniia konsolidirovannoy sotsialnoy ot-vetstvennosti: teoreticheskie osnovy" [Social partnership as an institution of consolidated social responsibility: the theoretical foundations]. Sotsialnaia ekonomika, no. 1 (2013): 81-91.
Petrashko, L. P. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist v ukrainskii biznes-praktytsi" [Corporate social responsibi-
lity in Ukrainian business practice]. http://iepjournal.com/ journals/14-15/2011_6_Petrashko.pdf
Rekord, S. I. Razvitie promyshlenno-innovatsionnykh klasterov v Evrope: evoliutsiia i sovremennaia diskussiia [Development of industrial and innovation clusters in Europe: evolution and contemporary debate]. St. Petersburg: Izd-vo SPbGUEF, 2010.
Smorodinskaia, N. V. "Setevye innovatsionnye ekosistemy i ikh rol v dinamizatsii ekonomicheskogo rosta" [Network inno-
vation ecosystems and their role in more dynamic economic growth]. Innovatsii, no. 7 (189) (2014): 27-33.
Velyka, K. V. "Innovatsiina infrastruktura kriz pryzmu «potriinoi spirali»" [The innovative infrastructure through the prism of "triple helix"]. http://www.kpi.kharkov.ua/ar-chive/HayK0Ba_nepi0flMKa/vestnik/TexHi4HMM nporpec Ta e^eKTUBHiab BMpo6Hu^rea/2012/15/5Velyka.pdf
Yakovenko, O. P. "Vyznachennia bazovykh katehorii sot-sialnoi vidpovidalnosti" [Defining basic categories of social responsibility]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 13-18.
УДК 330:332.122(477)
ЕФЕКТИВН1СТЬ УПРАВЛ1ННЯ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОН1В УКРА1НИ:
М1ЖНАРОДНИЙ ВИМ1Р
© 2015 ЗАХАРЧЕНКО С. В.
УДК 330:332.122(477)
Захарченко С. В. Ефектившсть управлiння як фактор конкурентоспроможностi репошв УкраТни: мiжнародний вимiр
Згiдно з методологею мiжнародного 1нституту розвитку менеджменту (IMD-Lausannej у статт'> наведено теоретичш та методичш основи о^нки й анал'ву ефективностi управлшня в розрiзiрегшшв Укра!ни. Фактор ефективностi управлшня регонами розглянуто за такими субфакторами, як стан державних фiнанciв, реалiзацiя податково! полтики, iнcmиmуцiйнi та со^альш рамки, дотримання вимог д'шового законодав-ства. Для о^нки й анал'ву ефективностi управлшня як фактора конкурентоспроможностi регшкв та субфактор'в, що детал'вують його, за-стосовано авторську методику, яка передбачае розрзнення шдикатор'ю-стимулятор'в та 'шдикатор'в-дестимулятор'в, а також використання процедури !х нормал'!зацИта «зважування» - на основi cпiввiдношення значень кожного 'шдикатора Укра!ни та кра'ши-л'дера. Зг'дно з проведени-ми розрахунками за фактором i субфакторами ефективностi управлшня визначено рейтинги м'жнародно! конкурентоспроможностi регшшв Укра!ни та напрями !! тдвищення.
Ключов'1 слова: конкурентоспроможшсть, регюн, ефектившсть управлшня, державш ф'шанси, податкова полтика, iнcmиmуцiйнi та cоцiальнi рамки, д'шовезаконодавство. Табл.: 1. Формул: 4. Б'бл.: 11.
Захарченко Сергй Володимирович - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри менеджменту, Вшницька фтя Кшвського 'шституту б'знесу та технологй (вул. Тарногродського, 46, Вшниця, 21022, Украшаj E-mail: zakharchenkovn@i.ua
УДК 330:332.122(477j
Захарченко С. В. Эффективность управления как фактор конкурентоспособности регионов Украины: международное измерение
Согласно методологии международного Института развития менеджмента (IMD-Lausannej в статье приведены теоретические и методические основы оценки и анализа эффективности управления в разрезе регионов Украины. Фактор эффективности управления регионами рассмотрен по таким субфакторам, как состояние государственных финансов, реализация налоговой политики, институциональные и социальные рамки, соблюдение требований делового законодательства. Для оценки и анализа эффективности управления как фактора конкурентоспособности регионов и субфакторов, деталиризующих его, применена авторская методика, которая предусматривает различение индикаторов-стимуляторов и индикаторов-дестимуляторов, а также использование процедуры их нормализации и «взвешивания» - на основе соотношения значений каждого индикатора Украины и страны-лидера. Согласно проведенным расчетам по фактору и субфакторам эффективности управления определены рейтинги международной конкурентоспособности регионов Украины и направления ее повышения. Ключевые слова: конкурентоспособность, регион, эффективность управления, государственные финансы, налоговая политика, институциональные и социальные рамки, деловое законодательство. Табл.: 1. Формул: 4. Библ.: 11.
Захарченко Сергей Владимирович - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Винницкий филиал Киевского института бизнеса и технологий (ул. Тарногродского, 46, Винница, 21022, Украинаj E-mail: zakharchenkovn@i.ua
UDC 330:332.122(477)
Zakharchenko S. V. Management Efficiency as a Factor of Competitiveness of the Regions of Ukraine: the International Dimension
According to methodology of the International Institute for Management Development (IMD-Lausanne), the theoretical and methodological foundations of assessment and analysis of management efficiency in view of the Ukraine's regions are described. The factor of efficiency as to the regions' management has been considered using such sub-factors as status of the public finances, implementation of the tax policy, institutional and social framework, compliance with the business legislation. To assess and analyze management efficiency as a factor of competitiveness of the regions and the detalising sub-factors, the author's own methodic is suggested, which provides distinction of the indicators-stimulators and the indicators-destimulators, as well as use of the procedure for their normalization and «weighing» - based on the relation of the values of each indicator for both Ukraine and one of the leading countries. According to the carried out calculations by the factor and the sub-factors of the management efficiency, ratings of the international competitiveness of the Ukrainian regions as well as areas of improvement have been determined. Key words: competitiveness, region, management efficiency, public finance, tax policy, institutional and social framework, business legislation. Tabl.: 1. Formulae: 4. Bibl.: 11.
Zakharchenko Serhii V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Management, Vinnitsa branch of the Kiev Institute of Business and Technology (vul. Tarnogrodskogo, 46, Vinnytsia, 21022, Ukraine) E-mail: zakharchenkovn@i.ua
Б!ЗНЕС!НФОРМ W S '2C15
www.business-inform.net
