CC BY
5
УДК 334.025:([33.330.8:331.101]:[331.1+005.35])
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВИХ В1ДНОСИН НА засадах в1ДпОв1ДАльНОСТ1
© 2017
ФОМ1НА О. О.
УДК 334.025:([33.330.8:331.101]:[331.1+005.35])
Фомша О. О. Теоретичш основи формування системи регулювання соцiально-трудових вiдносин
на засадах вiдповiдальностi
Мета cmammi полягае в аналЫ фундаментальных економ/чних теор/й регулювання соц/ально-трудових в/дносин, а саме, марксизму, посткап/-тал/зму, соц/альноi dii - з урахуванням в/дпов/дальност/ в м/жсуб'ектних в/дносинах та в оцнц адекватностi впровадження зазначених теор/й у господарську д/яльн/сть. На основ/ анал/зу було виявлено, що марксизм розглядае в/дпов/дальн/сть як свободу суб'ект/в господарювання, а в аспект/регулювання соц/ально-трудовихв/дносин допускае конфл/ктн/сть, що еруш/ем прогресулюдства. Посткап/тал/зм передбачае адаптацию сусп/льних в/дносин до технолог/чних зм/н, дов/льну повед/нку суб'ект/в господарювання та формування орган/зац/й новоi формацИ, нац/лених на кооперац/ю. Теор/я соц/ально: дн дозволяе враховувати об'ективн/ обставини, що впливають на учасник/в соц/ально-трудових в/дносин, та врегулювати конфл/кти через надання /ндив/дуально} в/дпов/дальност/ кожному учаснику за ситуац/ю, що склалася. Зважаючи на викладене, вважаемо, що регулювання соц/ально-трудових в/дносин повинно базуватися на використанн/ цих теор/й. Перспективами подальших досл/джень у даному напрям/ мають стати розгляд еволюц/i сучасних теор/й в/дпов/дальност/ та формування концептуально} схеми забезпечення в/дпо-в/дальноi повед/нки суб'ект/в соц/ально-трудових в/дносин.
Ключов! слова: соц/ально-трудов/ в/дносини, марксизм, посткап/тал/зм, соц/альна д/я, концепц/я в/дпов/дальностL Ббл.: 13.
Фомна Олена Олександ^вна - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри економ/чно} теори, Донецький нац/ональний ун/верситет економ/ки / торг/вл/ /м. М. Туган-Барановського (вул. Трамвайна, 16, Кривий Р/г, Дн/пропетровська область, 50005, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 334.025:([33.330.8:331.101]:[331.1+005.35]) Фомина Е. А. Теоретические основы формирования системы регулирования социально-трудовых отношений на принципах ответственности
Цель статьи заключается в анализе фундаментальных экономических теорий регулирования социально-трудовых отношений, в частности, марксизма, посткапитализма, социального действия - с учетом ответственности в межсубъектных отношениях, а также в оценке адекватности внедрения указанных теорий в хозяйственную деятельность. На основе анализа было выявлено, что марксизм рассматривает ответственность как свободу субъектов хозяйствования, а в аспекте регулирования социально-трудовых отношений допускает конфликтность, которая является двигателем прогресса человечества. Посткапитализм выступает концепцией, предусматривающей адаптацию общественных отношений к технологическим изменениям, произвольное поведение субъектов хозяйствования и формирование организаций новой формации, нацеленных на кооперацию. Теория социального действия позволяет учитывать объективные обстоятельства, влияющие на участников социально-трудовых отношений, и регулировать конфликты посредством предоставления индивидуальной ответственности каждому участнику за сложившуюся ситуацию. Исходя из вышеизложенного считаем, что регулирование социально-трудовых отношений должно базироваться на использовании этих теорий. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении должны стать рассмотрение эволюции современных теорий ответственности и формирование концептуальной схемы обеспечения ответственного поведения субъектов социально-трудовых отношений.
Ключевые слова: социально-трудовые отношения, марксизм, посткапитализм, социальное действие, концепция ответственности. Библ.: 13.
Фомина Елена Александровна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории, Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского (ул. Трамвайная, 16, Кривой Рог, Днепропетровская область, 50005, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 334.025:([33.330.8:331.101]:[331.1+005.35]) Fomina O. O. The Theoretical Foundations of Formation of the System of Regulating the Social-Labor Relations on the Principles of Responsibility
The article is aimed at analyzing the fundamental economic theories of regulating the social-labor relations, in particular, Marxism, post-capitalism, social action - considering responsibility in the inter-subjective relations, as well as in the assessment of adequacy of implementation of the above indicated theories into economic activities. On the basis of an analysis, it has been found that Marxism considers responsibility as freedom for the economic entities and in the aspect of regulation of social-labor relations allows conflict, which is the engine of the human progress. The post-capitalism represents the conception, which provides for adaptation of public relations towards the technological changes, arbitrary behavior of business entities and formation of organizations of the new formation, aimed at cooperation. The social action theory allows to take into account the objective circumstances impacting the parties of the social-labor relations, and to settle conflicts through the provision of individual responsibility of each party for the situation present. In the light of the foregoing, we believe that regulation of the social-labor relations should be based on use of these theories. Prospects for further research in this direction will be considering the evolution of contemporary theories of responsibility as well as formation of a conceptual schema to ensure the responsible behavior of subjects in the social-labor relations. Keywords: labor relations, Marxism, post-capitalism, social action, conception of responsibility. Bibl.: 13.
Fomina Olena O. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory, Donetsk National University of Economy and Trade named after M. Tugan-Baranovsky (16 Tramvaina Str., Kryvyi Rih, Dnipro-petrovsk region, 50005, Ukraine) E-mail: [email protected]
Регулювання сощально-трудових вцносин - одна з головних проблем сьогодення, що пов'язано з ïx суспкьним характером та постшною транс-формащею економiчноï системи суспкьства. Природа
та економiчна сутшсть сощально-трудових вцносин проявляеться через 'к головну мету, що полягае у без-конфлжтному збалансуванш штерейв роботодавщв i найманих пращвниюв (за участю держави) i забезпе-
ченш ефективност працi та високого рiвня якостi жит-тя людини, колективу i суспкьства в цкому. Сутнкть регулювання соцiально-трудових вiдносин полягае в максимально можливому подоланш вiдчуження пращ на основi створення умов для продуктивно! творчо! дЬ-яльностi на рiвнi «працiвник - процес пращ» i привлас-нення 11 результат з метою задоволення потреб i реа-лiзащ! iнтересiв суб'ектiв сощально-трудових вiдносин. Формування системи регулювання сощально-трудових вцносин - складний процес, який вцбуваеться пiд впливом багатьох чинниюв, серед яких можна видкити кторичш, культурнi, полiтичнi фактори на кожнш фазi iсторичного розвитку, вiдносини економiчно! власностi, ступiнь реалiзащ! iнтересiв кожного iз суб'ектiв аналь зованих вцносин, ступiнь запозичення передового за-рубiжного досвiду та адаптованостi його в рамках нащо-нально'1 сощально! политики. Але безперечним е те, що регулювання соцiально-трудових вiдносин сучасностi мае Грунтуватися на основi вiдповiдальностi суб'екйв таких вiдносин, осккьки саме така поведшка сприяе узгодженню !х штерейв на рiзних рiвнях функщонуван-ня економiчно! системи.
Проблемами формування, розвитку, регулювання та модершзащ! соцiально-трудових вцносин за-ймалося чимало вiтчизняних i закордонних уче-них сучасностi та минулого. Серед науковщв минулого, що суттево вплинули на розвиток сощально-трудових вцносин та реалiзащ! вiдносин сощально-економiчно! вiдповiдальностi, слiд в1дзначити Г. Боуена, який у 1953 р. опублжував монографю «Соцiальна вiдповiдальнiсть бiз-несмена»; М. Фр1дмена, який у 1971 р. висловив позицiю про те, що кнуе едина вiдповiдальнiсть бiзнесу, яка полягае у збкьшенш прибутку сво!х акцiонерiв через най-ефективнiше використання ресурсш, у т. ч. i трудових.
Аналiз формування i розвитку теорiй вцповь дальносп, спроби !х систематизащ! наведено в роботах А. Керолла, М. Ван Марревшка, Р. Штойера та ш. Так, А. Керолл [1] у своему дослцженш проаналiзував основы змiни суперечливого категорiального апарату та генезис само! концепщ! сощально! вк,повк,альносп протягом десятилiть. М. Ван Марревшк розглядае сшв-вiдношення категорiй «корпоративна сощальна вцпо-вiдальнiсть» i «корпоративна стабкьнкть розвитку» через аналiз кторичних витокiв категорiй та змiни !х фкософського тлумачення з плином часу [2].
Серед вггчизняних науковцiв слк, видкити Колота А. М. [3], який дослцжуе соцiально-трудовi вцно-сини з рiзних бокiв економiчно! дiйсностi, а саме: про-блеми сощального партнерства, сощально! згуртова-носй, сощально! вiдповiдальностi суб'ектiв економiки, держави та громадянського суспкьства; Грiшнову О. А., яка аналiзуе трудовi вцносини з позицiй !х штелекту-алiзащ! та сощалiзащ!, дослiджуе проблеми людського розвитку в УкраМ, окремi аспекти сощально! вцпо-вiдальностi. При цьому останшм часом у роботах цих науковцiв акцент робиться на впровадженш аспектiв вк,повк,ально! поведiнки суб'ектiв господарювання. Разом з тим теоретичнi основи функщонування та регулювання сощально-трудових вцносин на засадах вк,по-
вцальност досл1джено ще не повною мiрою, до уваги не беруться витоки вiдповiдальностi в системi регулювання сощально-трудових в1дносин та наслiдки Н впроваджен-ня. Саме тому метою статт е аналiз фундаментальних економiчних теорш регулювання соцiально-трудових вiдносин, а саме: марксизму, посткапп^зму, сощально! ди з урахуванням вiдповiдальностi у мiжсуб'ектних в1д-носинах. Вiдповiдно до цього поставлене завдання щодо оцiнки адекватностi впровадження зазначених теорiй у господарську дшльшсть з урахуванням вiдповiдальностi.
Марксистська iнтерпретацiя соцiально-трудових вiдносин базуеться на теори суспкьства та со-цiальних змш. По сутi марксистський аналiз являе собою дослцження критичного характеру влад-них вiдносин суспкьства, а також спойб штерпретащ! соцiально-економiчноl дiйсностi. Марксистська теорiя вивчае об'ективш закони суспкьного розвитку. Стар-товими позиц1ями марксистського аналiзу суспкьства е припущення про те, що сощальш змiни е ушверсаль-ними; класовий конфлiкт антагонктичний за суттю; суспiльнi протирiччя е джерелом сощальних змiн; мiж-груповi соцiальнi конфлiкти, причиною яких е вцмш-ностi в частках економiчно! влади, сво!м корiнням iдуть до структури шститупв самого суспкьства; мiжгруповi вiдносини визначаються також внутрiшнiми супереч-ностями, якi випливають з класово! природи соцiальних груп населення; вцповцальшсть розглядаеться в дiа-лектичному зв'язку зi свободою та виступае неминучою своерцною платою за свободу.
Вцзначимо, що для наукового пiдходу економкпв-марксистiв е характерним особливий наголос на значен-нi економiчних чинниюв суспкьного розвитку, надання 1м абсолютно! роли «Молодь iнодi надае бкьшого зна-чення економiчному боку, шж це слiд робити». I далi Ф. Енгельс пояснюе, що «не завжди знаходився час, мк-це i можливiсть вiддавати належне шшим моментам» [4, с. 374]; на порядку денному стояли практичш завдання: пролетарiат потребував теорй. «Коли дшсшсть розглядаеться дiалектично, вона постае як процес, що вклю-чае в себе взаемозалежш частини, взаемодiючi одна з одною. Коли реальшсть розглядаеться також матерiа-лiстично, вона постае як феномен, головним чином як такий, що визначаеться економiчними чинниками. Дiа-лектичш вiдносини економiчних чинникiв, отже, забез-печують основу для сощальних змш. Це коротко про те, що е марксизм в першу чергу» [5, с. 22]. У даному аналiзi людина постае як ктота творча, яка мислить, активна в сощальному житп, що усвцомлюе сощальну реальнiсть з метою !"1 змiни, потребуе вк,повк,ального ставлення з боку оточення i до оточення, розглядаеться партнерство мiж суб'ектами соцiально-трудових вiдносин одного рiвня взаемоди (окремо мiж роботодавцями, окремо мiж працiвниками).
Щодо конфлжйв, якi виникають у сощально-трудовiй сферi, то для представниюв марксистсько! теори соцiально-трудових вiдносин полiтичний i класовий конфлiкти е синошмом трудового (промислового) конфлiкту, тодi як «капiталiстична структура промисло-вост та наймано! працi близько стосуеться структури
класового розподку в суспкьствЬ [6, с. 21]. Отже, кон-флiкт, який присутнш у трудових вiдносинах мiж тими, хто купуе робочу силу i привласнюе результати працi, i тими, хто 11 продае i вiдчужуе !! результати, виглядае як перманентна риса капп^зму, яка ткьки вiдображае пануючу роль буржуази та основу класових вiдносин у кашталктичному суспiльствi в цкому. З цього погляду класовий конфлжт пронизуе цке суспкьство i е не ткь-ки промисловим феноменом, а й сощальним та шдустрь альним. Профспкки виступають тим iнститутом, що спроможний виршити класовий конфлiкт суспкьних вцносин. Вони стримують експлуатацiю капiталiстiв i надають якоюсь мiрою свободу найманим пращвни-кам. Саме профспiлковi оргашзаци повиннi оскаржува-ти, звертати увагу на вцносини власностi там, де вони ставлять шд сумнiв розподк нацiонального продукту. Вони повиннi акцентувати увагу на вси прерогативах, пов'язаних з власнiстю на засоби виробництва, а не просто займатися контролем в промисловост з боку пращ [7, с. 40]. I на цьому еташ слк, акцентувати увагу на соцiально-економiчнiй вк,повк,альност з боку проф-спкок щодо захисту прав трудящих i задоволення суто економiчних iнтересiв роботодавцiв-капiталiстiв.
Класова боротьба мiж трудом i капiталом роз-глядаеться як тривалий конфлiкт, навiть за умови в1д-сутностi профспкок, осккьки капiталiсти i пролетарiат шукають можливост захисту i розширення !х супереч-ливих позицiй у структурi економiчноl влади з метою розподку додатково! вартостi. Такий конфлiкт е неминучим, довготривалим i завзятим.
Економштами марксистсько! орiентацi! профспiлковi органiзацi! розглядаються як безпосередш наслiдки капiталiстично! експлуатаци працi. Проте чимало посл1довникш марксизму не вiрять в те, що профспкки забезпечують основу для революцшних дш. Вони також вважають, що колективний договiр i войовничi профспкки не можуть вирiшити проблеми сощально-трудових в1д-носин у кашталштичному суспiльствi. Цi шститути ткьки вкдзеркалюють i пом'якшують протирiччя, властивi ка-пiталiстичному способу виробництва та катталштичним стосункам. Насправдi вiдносини конфлiкту виникають з конфлiкту iнтересiв в промисловост та суспiльствi. Вони прямо пов'язаш iз суперечливими тенденц1ями розвитку кашталктично! економiки [6, с. 31].
Ще вагомiшим е те, що розвиток сощально-трудових вк,носин, вiдповiдно до поглядiв марксистiв, ви-ступае як процес, що виршуе в остаточному шдсумку класовий конфлiкт через створення пролетарiатом по-лiтично! революци. Сощально-трудовий конфлiкт е умовою формування пролетарiату як класу й головним елементом боротьби робочих проти капiталiстично! експлуатаци, результатом яко! мае стати вцсторонення вiд влади буржуази, завоювання пролетарiатом полпич-но! влади та побудова сощалктичного суспкьства. По-слiдовники марксисйв вважають, що соцiально-трудовi вiдносини ктотно полiтизованi та е частиною класово! боротьби. Вони стають потенцiйно революцшними, коли органiзацi! робiтничого класу, включаючи профспкки, починають шукати можливост руйнаци основ
буржуазно! влади й встановлення соцiалiстичного суспкьства.
Економкти-марксисти дотримуються таких основ-них к,ей у галузi соцiально-трудових вiдносин, як вбудо-ванiсть соцiально-трудових вiдносин у систему виробни-чих вiдносин, !х взаемопроникнення, взаемопереплетш-ня, взаемообумовленiсть; надання трудовим стосункам першорядно! значимостi; розвиток сощально-трудових вцносин розглядаеться як природна частина процесу розвитку суспкьства, як частина, що визначае характер такого розвитку; джерелом суспкьного розвитку е про-тирiччя i класовi конфлжти; розумiння трудового кон-флiкту як джерела класового конфлжту в суспкьствц профсп1лки е не т1льки промисловим, а й сощальним феноменом; соцiально-трудовi вцносини полiтизованi, тобто н1яких компромгав не може бути; профсп1лки та колективний договiр лише пом'якшують наявш супе-речностi в iнтересах мiж працею i капiталом, але не зш-мають цiе! проблеми; антагошзм iнтересiв може бути ви-ршений лише шляхом класового насильства, i вiдносини вiдповiдальностi мiж «працею» i «капiталом» вiдсутнi.
Посткапiталiзм як сучасна економiчна теор1я пе-редбачае, що сучасний соцiально-економiчний простiр е, порiвняно з капiталiстичним сусп1льством XIX - початку XX столпъ, вккритим i соцiально моб1льним [8, с. 12-16]. Поширилися можливостi отримання освiти, вiдбулася демократизац1я сусп1льства, зрiс суспкьно-державний сектор промисловостi, що поповнило к1ль-кiсть соцiальних ролей в шдустри, полiтицi, освiтi, мис-тецтвi i т. д. Створення економiчно розвинено! держави пом'якшило негативний ефект вк, економiчно! нерiвно-стi та принизливо! бiдностi. Проте пригнiчення штер-есiв безробiтного в сучасному процвп'аючому сусп1ль-ствi вiдчутнi так само, як i у XIX столгт.
1нший посткапиталiстичний аргумент на захист точки зору про яюсш змши в суспiльствi полягае в тому, що розподк влади, власносй й сощальних статусiв у сьогоденш ширше розповсюджений, нiж у минулому. Тобто позици, якi окремi шдивк,и займають у владнiй структурi промисловосй, наприклад, необов'язково ко-релюють з !х становищем у полiтичнiй структурi та з !х соцiальним станом. Скьський листоноша може стати членом мкцево! ради, а шк1льний учитель - членом парламенту. Представник профспкки на робочому мкщ потенцшно мае бкьше промислово! влади, шж старший управляючий, з яким вш веде переговори. Таким чином, класова структура в промисловосп не обов'язково сшв-вiдноситься з полiтичним чи сощальним подком сус-п1льства в цкому. Але належнiсть до класу власниюв iстотно полегшуе доступ до полiтичних верхiвок влади.
У цкому iнституцiоналiзацiя промислового кон-флiкту не ткьки послабила його iнтенсивнiсть, вона змшила форму його прояву. У цьому зв'язку особливо важливi таю моменти, як: оргашзацш соцiальних груп, штереси яких е конфлiктними; установа «парламентских» органiв для ведення переговорiв мiж представ-никами цих груп; iнститути посередництва i арбпра-жу; формальне представництво працi в шдивкуальних пiдприемствах; тенденцЦ до iнституцiоналiзацil участi
пращвниюв у промисловому менеджмент! [9, с. 257]. Су-часне уявлення про сощальт вiдносини, у тому числГ й трудовi, представляв собою кооперативну модель пове-дiнки суб'eктiв господарювання та передбачае «усунути нерiвноправнi вГдносини мiж начальниками i шдлегли-ми» [8, с. 375], «платити кожному базовий дохГд» i тим самим надати можливкть тим, хто працюе, «обмшюва-ти робочi години свое! повно! ставки на години вкьно-го часу» [8, с. 388]. У зазначенш системi посткашталГз-му вй суб'екти господарювання виступають сощально вiдповiдальними, а !х дiяльнiсть за законами економжи спрямована на максимiзацiю власно! вигоди.
Представники поскашталктично! теори ствер-джують, що поява профспкок, органiзацiй робото-давцiв i колективних договорiв, iз представництвом профспкок на шдприемствах i на рiвнi робочого мю-ця, дозволяв ефективно регулювати неминучi соцiальнi конфлiкти, якi виникають мiж управляючими та найма-ними пращвниками. Саме тут формуеться принцип вза-емно! сощально-економГчно! вiдповiдальностi суб'екйв соцiально-трудових вiдносин. Навiть коли щ конфлiкти здаються такими, що не мають вирiшення, участь тре-тьо! сторони (наприклад, арбiтраж), безумовно, позитивно впливае на ситуащю Г, в кращому випадку, за-безпечуе примирення. Розширення участi працiвникiв у прийнятт управлiнських рiшень, як це вГдбуваеться у таких кра!нах, як Данiя, Нiмеччина та iн., виглядае ло-гiчним розвитком iнституцiоналiзацГi владних вiдносин мiж працiвниками i роботодавцями.
Bаналiзi системи регулювання соцiально-трудових вГдносини не менш важливу роль вщграе теорiя соцшльноИ ди, в основi яко! лежать погляди М. Ве-бера. Вiн вважав, що мае вивчатися саме сощальна д1я. При цьому М. Вебер розрiзняв ди осмисленi та тi, що не мають сенсу i мети. Дш, вiдповiдно до М. Вебера, розу-мiеться як соцiальна «на основi суб'ективного значення, що надаеться ш дiючим iндивiдом ... вона враховуе дГ! ш-ших осiб i е орiентованою в процесi» [10, с. 4]. Для того, щоб зрозумгги (а це принциповий момент у концепцГ! М. Вебера) i пояснити соцiальну дш, 11 необхГдно штер-претувати в категор1ях, що розумшться суб'ективно, а не з точки зору об'ективно! корисностi. Сощальна дш розглядаеться як вчинок, що мае суб'ективне значення для iндивiда. Кожен шдивГд створюе свою соцiальну реальнГсть. Тому для того, щоб зрозумГти соцiальне життя, необхiдно розiбратися в тому, як i чому шдивГд надае саме це значення тш чи iншiй дГ1. Суб'ективне значення прямо залежить вГд соцГального досвГду ГндивГда, його цГнностей Г цГлей, норм Г психологГчних установок. Тобто вся сощально-економГчна реальнГсть залежить вГд цГнностей Г цГлей, норм Г психологГчних установок людини.
Представники теори сощально! ди в сощально-трудових вГдносинах особливо пГдкреслюють ГндивГду-альну вГдповГдальнГсть за конкретну ситуацГю кожного учасника соцГально-трудового процесу, будь-то управ-ляючГ, найманГ працГвники чи представники профсш-лок, Г концентрують свою увагу на розумшш особливо-стей !х дГй у соцГально-трудових вГдносинах.
Учасники соцГально-трудового процесу можуть мати рГзш цГнностГ. Це означае, що шдивГди по-рГзному розумГють сенс !х взаемодГ! [11, с. 333]. Управлшщ Г представники профспГлок не дГють разом, насправдГ до-тримуючись одних Г тих самих цГнностей Г однГе! мети, тому що !х вГдмшш завдання можуть бути досягнутГ за допомогою одних Г тих самих засобГв [12, с. 137].
Природно, що на учасника соцГально-трудового процесу можуть впливати об'ективш обстави-ни, в яких вГн знаходиться. Але в той самий час вш виявляеться носГем певного життевого, соцГального Г трудового досвГду, певних поглядГв, норм, цГнностей. 1ндивГд працюе шд впливом тих цГлей Г очжувань, якГ вГн мае, тих взаемовГдносин з Гншими людьми, якГ в нього виникають; у нього формуеться своя власна суб'ективна думка про тГ соцГально-трудовГ ситуацГ!, в якГ вГн по-трапляе. Як наслГдок, сощальна д1я виникае з того значення, яке шдивГд надае сво!м дГям Г певним сощальним ситуацГям, - як вГн визначае свою сощально-економГчну реальнГсть. НайбГльша значимГсть теори сощально! ди полягае в «способГ, яким вона пГдкреслюе, що ГндивГд утримуе принаймш деяку свободу ди та здатшсть впливати на поди» [13, с. 27].
ТеорГя соцГально! ди в поясненнГ соцГально-тру-дових вГдносин та основ !х регулювання базуеться на таких основних положеннях: припущення про Гснуючу систему соцГально-трудових вГдносин як про таку, що вже склалася; бачення соцГально-трудових вГдносин крГзь призму суб'ективних значень, яких надае ГндивГд сво!м дГям; припущення про те, що учасники соцГального процесу самГ створюють свою сощальну реальнГсть; уре-гулювання конфлГктних ситуацГй можливе через вплив соцГального середовища безпосередньо на ГндивГда; на-дання ГндивГдуально! вГдповГдальностГ кожному учаснику сощально-трудових вГдносин за ситуацГю, що склалася.
ВИСНОВКИ
Таким чином, зважаючи на рГзномаштш теоретич-нГ концепцГ! функцГонування соцГально-трудових вГдно-син, у суспкьствГ формуються конкретнГ механГзмГ та моделГ !х регулювання. АналГз зазначених теорш скла-дае основу формування моделГ регулювання сощально-трудових вГдносин на засадах вГдповГдальностГ.
Основними положеннями марксшстськоИ концепци регулювання сощально-трудових вГдносин, що до-цкьно використати в умовах сучасностГ, виступають таю. По-перше, це взаемопроникнення, взаемоперепле-тшня, взаемообумовлешсть мГжсуб'ектних вГдносин у сферГ пращ та надання трудовим стосункам першоряд-но! значимостГ, осккьки !х розвиток е основою розвитку суспкьства. По-друге, це суперечносй, що виникають у процей трудово! дГяльносп, конфлГкти мГж працГвни-ками Г роботодавцями е джерелом суспГльного розвит-ку, а !х розумГння Г вирГшення за допомогою профспГ-лок через укладання колективного договору сприяють пом'якшенню наявних суперечностей ГнтересГв мГж працею Г капГталом, але не знГмають цГе! проблеми. Потрете, вГдповГдальшсть розглядаеться як свобода дЬ-
яльност cy6'eKTÍB з метою отримання i MaKfflMÍ3a^'i власно'1 вигоди.
Посткапiталiзм, на вцмшу вiд капiталiзмy, зда-тен адаптуватися до технолопчних 3míh, довкьно'1 змЬ-ни поведiнки сyб'eктiв та формування оргашзацш ново! формаци, нацкено'1 на кооперацiю. Вiдповiдно до цього корисним е досвiд формування вккритого сyспiльства, в якому полiтична, економiчна та соцiальна влада деда-лi бкьше розпиляеться i в якому регулювання полггич-них i сощально-трудових конфлiктiв та суперечностей необхiдно роздкяти, що iстотно полегшить завдання управлшня соцiально-трyдовими вiдносинами, дозволить розширення yчастi працiвникiв у прийняттi управ-лiнських рiшень та взяття на себе в1дпов1дальносп за них на вси рiвнях соцiально-економiчних вiдносин, що сприятиме максимiзацiï вигоди вiд трудово'1 дiяльностi всiма суб'ектами трудового процесу.
Теорiя сощальноЧ diï в аспект формування, роз-витку та регулювання сощально-трудових вцносин дозволяе враховувати об'ективш обставини, що впли-вають на учасника вцносин працi. Вiдповiдно до ще'1 теори кожний суб'ект сощально-трудових вцносин е носiем певного життевого, сощального та трудового до-свку, певних поглядiв, норм, цiнностей. У цьому аспект важливу роль вкдграе система соцiально-економiчноï вiдповiдальностi та розумшня того, що врегулювання конфлiктних ситуацш можливе через вплив сощаль-ного середовища безпосередньо на iндивiда та надан-ня iндивiдyальноï вiдповiдальностi кожному учаснику сощально-трудових вцносин за ситуацш, що склалася.
Зважаючи на вищевикладене, вважаемо, що регулювання сощально-трудових вцносин повинно базу-
ватися на використанш цих теорiй. Перспективами подальших дослiджень у даному напрямi мають стати еволюцiя сучасних теорш вiдповiдальностi та формування концептуально'1 схеми забезпечення вiдповiдальноï поведiнки суб'екпв соцiально-трyдових в1дносин. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Caroll A. B. Corporate Social Responsibility: Evolution of Definitional Construct. Business and Society. 1999. Vol. 38. No. 3. P. 268-295.
2. Van Marrewijk M. Concepts and Definitions of CSR and Corporate Sustainability: between Agency and Communion. Journal of Business Ethics. 2003. Vol. 44. No. 2/3. P. 95-105.
3. Колот А. Корпоративна со^альна вщповщальысть, со^альна звггысть та аудит як сучасн шститути i технологи сощального розвитку. УкраНа: аспекти пращ. 2010. № 3. С. 3-9.
4. Маркс К., Енгельс Ф. Твори. 2-е вид. КиТв: Вид-во полгг. л-ри Укра'ши, 1967. Т. 37. 572 с.
5. Allen V. L. Marxism and personal manager. Personal Management. 1976. No. 8 (12). P. 18-22.
6. Hyman R. Strikes. 2nd ed. London: Fontana, 1977. 218 p.
7. Allen V. L. The Sociology of Industrial Relations: studies in method. London: Longmans, 1971. 282 p.
8. Мейсон П. Посткапитализм: путеводитель по нашему будущему. М.: Ад Маргинем Пресс, 2016. 416 с.
9. Dahrendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. London, 1959. 336 p.
10. Weber M. Economy and Society/Edited by Guenther Roth and Claus Wittich. N. Y.: Bedminister Press, 1968. Vol. 1. P. 3-38.
11. Jackson M. P. Industrial Relations. 2nd ed. London, 1982. 303 p.
12. Reddish H. Written memorandum of evidence to the Royal Commission on tradeunions and employers'associations' // In: Industrial Relations and the Wider Society/B. Barrett, E. Rhodes, J. Beishon (eds.). London: Collier Macmillan, 1975.
13. Hyman R. Industrial Relations: a Marxist Introduction. London: Palgrave Macmillan, 1975. 230 p.
REFERENCES
Allen, V. L. "Marxism and personal manager". Personal Management, no. 8 (12) (1976): 18-22.
Allen, V. L. The Sociology of Industrial Relations: studies in method. London: Longmans, 1971.
Caroll, A. B. "Corporate Social Responsibility: Evolution of Definitional Construct". Business and Society. Vol. 38, no. 3 (1999): 268-295.
Dahrendorf, R. Class and Class Conflict in Industrial Society. London, 1959.
Hyman, R. Strikes. London: Fontana, 1977.
Hyman, R. Industrial Relations: a Marxist Introduction. London: Palgrave Macmillan, 1975.
Jackson, M. P. Industrial Relations. London, 1982.
Kolot, A. "Korporatyvna sotsialna vidpovidalnist, sotsialna zvitnist ta audyt yak suchasni instytuty i tekhnolohii sotsialnoho rozvytku" [Corporate social responsibility, social reporting and auditing as modern institutions and technology for social development]. Ukraina:aspektypratsi, no. 3 (2010): 3-9.
Marks, K., and Enhels, F. Tvory [Works]. Vol. 2. Kyiv: Vyd-vo politychnoi literatury Ukrainy, 1967.
Meyson, P. Postkapitalizm: putevoditel po nashemu budush-chemu [Postcapitalism: a guide to our future]. Moscow: Ad Mar-ginem Press, 2016.
Reddish, H. "Written memorandum of evidence to the Royal Commission on tradeunions and employers' associations'. In Industrial Relations and the Wider Society. London: Collier Macmillan, 1975.
Van, Marrewijk M. "Concepts and Definitions of CSR and Corporate Sustainability: between Agency and Communion". Journal of Business Ethics. Vol. 44, no. 2/3 (2003): 95-105.
Weber, M. Economy and Society. Vol. 1. New York: Bedminister Press, 1968.
EE
CL
о
LU
I—
<c =n
ZT
o
<
о
Ш
