CC BY
7
УДК 330
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ БАГАТСТВА: ПОНЯТ1ЙНО-КАТЕГОР1АЛЬНИй АНАЛ1З «БАГАТСТВО - ПОТЕНЦ1АЛ - РОЗВИТОК»
© 2017 ШАтъев О. I.
УДК 330
Сшантьсв О. I. Tеоретико-методологiчнi основи доЫдження багатства: понятiйно-категорiальний аналiз
«багатство - потенщал - розвиток»
Мета дано! cmammi полягае у виявленн можливостей удосконалення теоретичных nidxodiB до розумння сучасних процеав розвитку макро-економЫних систем i формування цiнностi багатства. Проведено понятшно-категор'шльний анал'в «багатство - потенфл - розвиток», ви-користовуючи штегральний, комплексний, системний та логiчний тдходи. Удосконалено теоретичн тдходи до розум'шня сучасних процеав, як в'дбуваються в свiтi та пов'язат iз дегуманiзацiею сустльства, коли цннкть багатства нав'язуеться штучним чином. Отриман результати мають широку можливкть практичного застосування, особливо у сферi виробництва i просування товар'в. Перспективою подальших дот-джень у даному напрям'> е поглиблене вивчення процеав формування цнностi, продукування та споживання багатства в сучасних суперечливих умовах переходу до постшдустр'шльного сустльства.
Ключов'! слова: формування цнностi, багатство, потенц'шл, розвиток, сучат економ'мнiпроцеси, сустльство споживання. Рис.: 1. Вбл.: 11.
Олантьев Олег 1горович - астрант, Полтавський ушверситет економки i торгiвлi (вул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330
Силантьев О. И. Теоретико-методологические основы исследования богатства: понятийно-категориальный анализ «богатство - потенциал - развитие»
Цель данной статьи состоит в выявлении возможностей усовершенствования теоретических подходов к пониманию современных процессов развития макроэкономических систем и формированию ценности богатства. Проведен понятийно-категориальный анализ «богатство - потенциал - развитие», используя интегральный, комплексный, системный и логический подходы. Усовершенствованы теоретические подходы к пониманию современных процессов, которые происходят в мире и связаны с дегуманизацией общества, когда ценность богатства навязывается искусственным путем. Полученные результаты имеют широкую возможность практического применения, особенно в сфере производства и продвижения товаров. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является углубленное изучение процессов формирования ценности, продуцирования и потребления богатства в современных противоречивых условиях перехода к постиндустриальному обществу. Ключевые слова: формирование ценности, богатство, потенциал, развитие, современные экономические процессы, общество потребления.
Рис.: 1. Библ.: 11.
Силантьев Олег Игоревич - аспирант, Полтавский университет экономики и торговли (ул. Коваля, 3, Полтава, 36014, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330
Silantiev O. I. The Theoretical-Methodological Foundations for Studying the Wealth: a Conceptual-Categorial Analysis of the «Wealth - Potential - Development»
The article is aimed at identifying possibilities for improving theoretical approaches to understanding the contemporary processes in the development of macroeconomic systems and the formation of value of wealth. A conceptu-al-categorial analysis of the «wealth - potential - development» was carried out using the integrated, complex, system and logical approaches. The article provides improved theoretical approaches to understanding the contemporary processes that are taking place in the world and are linked to the dehu-manization of society, when the value of wealth is artificially imposed. The results obtained have a wide potential for practical application, especially in the sphere of production and promotion of goods. Prospect for further research in this direction is an in-depth study on the processes of formation of value, production and consumption of wealth in the current contradictory conditions of transition to post-industrial society. Keywords: formation of value, wealth, potential, development, contemporary economic processes, consumer society Fig.: 1. Bibl.: 11.
Silantiev Oleh I. - Postgraduate Student, Poltava University of Economics and Trade (3 Kovalia Str., Poltava, 36014, Ukraine) E-mail: [email protected]
Особливктю сучасного багатства е його дво!с-ткть, коли воно стае передумовою та результатом соцiально-економiчного розвитку. Ка-тегорш «багатство» е вцправною точкою дослцження розвитку сучасних макроекономiчних систем, осккьки накопичене багатство становить базис будь-якого по-дальшого розвитку суспкьства та зростання його бла-гополуччя через спорцненш категори «потенщал» та «розвиток». Особливу увагу мае дослцження феномена вцчуження об'екта, як нот певних властивостей предмета багатства, в1д виявлено! ¡де! його кнування -бути багатством. Це проявляеться у вцдкеш багатства в1д його головно! ознаки, а саме: бути нойем певно! об'ективно! щнносп, що вткена у певнш реч1 Усе бкь-ше наростають суперечки стосовно дiевостi сучасних теоретичних пiдходiв до розумшня сучасних процейв,
пов'язаних i3 формуванням i використанням багатства, кентифжаци його сутносй та складових. Як наслцок, постае питання про фжтившсть об'ективно! цшност сучасного багатства, яке проявляеться в тому, що щн-шсть певних благ обумовлена тим, як ix сприймае (ощ-нюе) людина: 'й поглядами, щнностями та практикою.
Проблематику дослцження багатства i пов'язаних i3 ним понять висвплено в роботах С. С. Шумсько'1 [10], I. М. Бобух [1], В. М. Тарасевич [9], Г. М. Яренко [ll], О. О. Ляховця [7]. Проте у в^чизнянш науковш думщ пе-реважно дослцжують нацюнальне багатство та окремi його складов^ а не категорш «багатство» як таке. Сучас-на економiчна думка характеризуеться вцсутшстю грун-товних праць, присвячених дослцженню глибинно'1 сут-ност та виявленню зв'язюв, що лежать у категори «багатство», сконцентрувавши увагу переважно на окремих
формах його прояву, таких як: природш ресурси, основш засоби, грошовий та штелектуальний капiтали.
Категорiя багатства е концептуальною вiдправною точкою для вйе! економiчно! науки. Через значну широту ще! категори 'й сутшсть може вiдрiзнятися залежно вiд сфери (галузО використання. На найзагальнiшому рiвнi економiсти визначають багатство як «дещо цiнне», що охоплюе як суб'ективний характер Лде!, так i саму iдею, яка не е фксованою або статичною. Багатство - це щось, що знаходиться понад природних людських потреб, утворюючи надлишок, е достатком матерiальних або нематерiальних цiнностей у людини чи суспкьства. Словник укра!нсько! мови дае деккька визначень по-няттю «багатство». Зпдно iз цим джерелом, «багатство» - це велике майно, щнносп, грошц сукупнiсть матерь альних цiнностей (надра земл^ тваринний i рослинний сви); сукупнiсть духовних цiнностей; велика ккьюсть чогось, багатоманiтнiсть; щось дуже щнне, важливе, значне, наприклад, здоров'я людини [8, с. 316]. ООН ви-значае багатство як грошове мiрило, суму природних, людських i матерiальних активiв. Природний капiтал включае в себе землю, лки, горючi корисш копалини та мiнерали. Людський каштал - освiту та навички насе-лення. Матерiальний або виробничий каштал - маши-ни, будiвлi та шфраструктуру [3].
Багатство можливо розглядати в контекст сшввц-ношення, накопичення цшностей одним суб'ектом економiчних вцносин стосовно iншого. Як результат, ктинна сутнiсть багатства пiзнаеться в порiвняннi. Наприклад, багатою вважаеться та людина, яка володiе значним обсягом певних цшностей у порiвняннi з шши-ми членами суспкьства. Для макроекономiчно! системи багатство буде проявлятися в рiзницi мiж активом i па-сивом уси видiв матерiальних i нематерiальних активiв кра'1ни на певний промiжок часу. Особливiстю багатства е його дво!сткть (суперечливiсть), коли воно одночасно е результатом i передумовою соцiально-економiчного розвитку. Категорiя «багатство» е своерцною основою, фундаментом, на якому будуеться подальший розвиток суспкьства та зростання його благополуччя. Розвинута кра!на - це переважно багата кра!на, у той час, як багата кра!на не завжди е розвинутою. Також багатство можна визначити як все, що розширюе вибiр, можливост людини. З ще! точки зору речi, послуги, природнi ресурси, грош^ знання та навггь обсяг вкьного часу можуть розщнюватись як багатство. Якщо суспкьство володiе достатнiм обсягом матерiальних i нематерiальних благ, якi можуть кiлькiсним способом задовольнити потреби його члешв та само! системи, можна говорити, що таке суспкьство багате. Варто зазначити, що в рiзних часо-вих перiодах багатство може вткюватись або ототож-нюватись iз рiзними видами активiв.
Особливо! уваги вимагае дослцження феномена вiдчуження об'екта як нойя певних властивостей предмета багатства (в1д виявлено! iде! його iснування - бути багатством). Це проявляеться у вцдкеш багатства вiд його головно! властивостi, ознаки, функци, а саме: бути нойем певно! об'ективно! цiнностi, що вткена в певнш речi. Як наслiдок, цiннiсть багатства стае залежною вiд
сприйняття людиною i виникае лише тодi, коли сама людина вважае певну рiч (шформащю чи знання) щнною, незалежно вiд внутрiшньо! сутностi та природи цих самих речей. Тобто, якщо людина i суспiльство вважа-ють, що певний об'ект ^ч або послуга) представляють для них щншсть, то це благо стае багатством як таким. 1ншими словами, багатство стае багатством лише у свЬ-домост людини, а поим, коли в суспiльствi вже затвер-дилося розумiння певно! речi як багатства, воно, своею чергою, формуе уявлення людини.
У сучасних умовах феномен вцчуження набувае ктотно! специфiчностi. Практичне вираження пробле-ми кентифжаци цiнностi багатства пов'язано з дегума-нiзацiею - деструктивним явищем розвитку сучасного суспкьства. Воно проявляеться в тому, що щншсть багатства нав'язуеться сощуму штучним чином, формую-чи уявлення людей та суспкьства в цкому про щншсть благ i послуг, якi такими, тобто корисними, насправ-дi не е. Це зумовлюе постановку питання про дiевiсть теоретико-методолопчних засад з розумшня сучасних процесiв, формування та використання багатства, цен-тифiкацi! його сутност та складових.
Для формулювання основно! системи наукових поглядiв щодо цього необхцне узагальнення фжтив-ност об'ективно! цiнностi сучасного багатства через суб'ективне. Вцповцно до цього шдходу багатство лишаеться яко!сь об'ективно! цшносп, що лежить у самiй сутност речей, i постае вiддзеркаленням (в1до-браженням) внутрiшнього свiту людини, !! оцiнок, установок, що знаходять свое вираження у предметах (об'ективiзацi!) iдеального (це! багатства) у матерiаль-ному (речi як об'ективованого багатства), тим самим набуваючи якостей та ознак, що роблять !х багатством. Якщо перефразувати, то будь-який предмет не пред-ставляе собою жодно! цшносп, i в ньому не знаходиться якась об'ективна корисшсть, що робить !! багатством. У цьому випадку формування багатства вцбуваеться не у внутршнш сутност речей, а у зовнiшнiй, що пред-ставляе собою свiдомiсть людини. Будь-який предмет постае за своею сутшстю як дещо нейтральне, через це вш не може розглядатися як багатство. Коли щ речi постають у свiдомостi людини, вони набувають яко!сь цiнностi, вiдбуваеться об'ективiзацiя iде! багатства, що набувае певно! форми, блага, послуги, грошей тощо.
1дея багатства знаходить свое вираження (в1до-браження) у речах. Джерелом реального (це! багатства) виступае людина. I! сприйняття багатства в подальшому вткюеться в речах або послугах. Це дае можливкть речам постати уособленням багатства, стати багатством. У вщрваност вц свiдомостi людини будь-яка рiч без-плiдна, не корисна, пуста за своею сутшстю. Це робить людину ощнювачем корисност та цшносп, тим самим нерозривно пов'язуючи поняття «багатство» з люди-ною як суб'ектом, як результат людини, !! д1яльносп, !! оцiнок та потреб, !! свiдомостi, яка знаходить вираження в матерiальному свт, об'ективуючи iдею багатства у предметах, послугах тощо. Отже, людина переносить ознаки багатства на предмет, тим самим надаючи йому цшносп, якогось сенсу.
1нший аспект KaTeropiaAbHo'i BM3Ha4eHOCTi багат-ства - це питання про часткову вщрванкть багатства вц його головно! ознаки - бути вткенням багатства, що обумовлюе саму його сутнкть. Уречевлюючись у певнiй формi, багатство постае як об'ект вцчуження вц лю-дини. Воно стае таким, тому що набувае ознак юнцево! продукци. Коли iдеальне вткюеться в матерiальному (iдея стае рiччю), то матерiальний об'ект переймае ознаки та властивост це!, вткюючи цею багатства в собi. У цьому випадку шсля того, як цея набула свое! мате-рiально! форми, ставши багатством (об'ективувалася), вона постае як вцчужена вiд людини, а сама рiч стае вiдображенням це! багатства в його матерiальному вимiрi. Тим самим, з'являеться певний вимiр буття, у якому для того, щоб рiч була багатством, йому вже не потрiбен суб'ект, який буде оцшювати !l, визначаючи, е рiч уособленням багатства чи ш. Вона вже стае вть ленням багатства завдяки тому, що така рiч е носшм та результатом само! це! багатства. Як результат, цшнкть речей визначаеться вже не !х затребуванiстю людиною та !! оцiнкою, а затребуванiстю речей для виробництва нового багатства, тобто самою сферою виробництва. Це проявляеться у вцдкеш багатства вц його первинно! природно! ознаки - бути скарбом, а саме: бути засобом збереження цшносп, зводячи його в сучасних умовах до це! багатства як засобу зростання через обк, тобто обкового фактора соцiально! динамiки. У результату к-тинна цiннiсть багатства проявляеться через його функ-щю (здатнiсть) продукувати новi блага та послуги, бути основним, обновим, позичковим та авансованим каш-талом, брати участь у суспкьному виробництвi нових благ i послуг. Пiдсумовуючи, багатство можна звести до людини як юнцевого його споживача. Однак можливо видкити той сегмент багатства, що створюеться для к-нування шших видiв багатств, продукування нових благ i послуг. Цей факт наочно проявляеться у наш час, з одного боку, у фжтивному характерi сучасного багатства (в його обумовленост вимiрами людсько! практики), а з шшого - зростаючою об'ективащею свiту багатства, його вiдчуженiстю вц людини.
1ншою, не менш важливою категорiею понятшно-категорiального аналiзу «багатство - потенщал - розвиток» е категорiя потенцiалу. Етимологiя потенщалу походить вiд латинського «potencia» чи фран-цузького «potential» i означае «можливий», «здатний». У фкософському сенй потенцiал - це реальна можли-вiсть або абстрактна, пiдкрiплена низкою умов, тодi як абстрактна можливкть за сутнiстю е здатнiстю [6]. Потенщал - це яюсть, ознака, яка характеризуе максимально можливий граничний рiвень досягнення вiрогiдних стратепчних цкей. Категорiя потенцiалу та пов'язаш з нею поняття «економiчного потенцiалу» та «потенцiалу розвитку» набули широкого розповсюдження в сучас-нiй науковш лiтературi. Категорiя «потенцiал» активно використовуеться в сучаснш науцi та вцображае рiзнi прихованi можливостi залежно вц сфери застосування названо! категори та дiяльностi, яка описуеться. Поняття «економiчний потенцiал» почало застосовуватися в науковш лiтературi наприкiнцi 1930-х роив, досягнув-
ши шку наприкiнцi 70-х XX ст. [4]. У той час, як штер-ес до поняття «потенщал розвитку» став проявлятися шзшше, лише з юнця 1950-х роив, досягнувши шку в 1991 р. [5]. Пцвищення штересу науковщв до категори «потенцiал» стало результатом поступового вичерпан-ня ресурсiв екстенсивного економiчного зростання, що змусило вчених повернути напрям науково! дiяльностi в бж пошуку стимулiв та нереалiзованих резервiв для формування нових точок зростання.
Усучаснiй науцi потенщал розглядаеться переваж-но як можливосту наявнi сили, запаси чи резерви, яю можуть бути використанi для виробничо! дЬ-яльностi чи економiчного зростання. У контекстi нашого дослцження ми визначаемо потенцiал як наявш, але не використанi резерви, джерела, можливосту якi за певних умов можуть бути мобшзоваш вiдповiдно до конкретно! цкьово! спрямованостi, якою е прирiст багатства, у цкях розвитку соцiально-економiчно! системи. Отже, пц потенцiалом необхiдно розумiти нереалiзовану, але реально кнуючу можливiсть макроекономiчно! системи створювати вигоду або джерела, можливост та запаси, яю за певних умов можуть бути мобшзоваш та викорис-таш для досягнення певно! мети. Потенцiал е базовим елементом будь-яко! макроекономiчно! системи, який вткюе в собi цiлi, рушiйнi сили та джерела !! розвитку. Визначення сутносп категорй «потенцiал» мае не лише теоретичне, а й практичне значення, осккьки дозволяе, врахувавши вй особливосп структури, умов i специфь ки його застосування, найб!льш точно визначити пцхц до його вимiрювання, оцiнки й управлiння.
Дослiдження класифжаци дозволило нам вiдзна-чити велику ккьюсть форм, в яких кнуе потенцiал, залежно вiд видiв його прояву та сфери застосування. Тра-дицiйно в наукових працях з теори потенцiалiв розрiз-няють таю його види: економiчний, науково-техшчний, виробничий, трудовий, природно-ресурсний, пiдпри-емницький, штелектуальний, фiнансовий, iнновацiй-ний потенщал та iншi [2]. Особливу значимкть для по-дальшого аналiзу мае видкення об'ективних складових потенцiалу (пов'язаних iз матерiально-речовою базою: природний, фшансовий; виробничий, трудовий, iнно-вацiйний тощо) та суб'ективних (пов'язаних iз немате-рiальними активами: науковий, технiчний, технолопч-ний, iнформацiйний, iнтелектуальний, органiзацiйно-управлшський, адмiнiстративний тощо).
Особливiстю поняття потенщалу е те, що воно характеризуе динамжу, оск!льки сутнiсть потенщалу проявляеться лише у процей його використання (застосування). Потенщал будь-якого дослцжуваного предмета виявляеться лише у зв'язку з певним процесом, метою, юнцевою цклю застосування ресурсiв. При цьому важ-ливо зауважити, що через широкий спектр прямого та опосередкованого впливу ендогенних та екзогенних факторiв на кiнцевий результат неможливо однозначно сказати, який саме вплив - позитивний чи негативний -принесе спроба реалiзацil потенщалу. Лише використав-ши потенцiйнi можливосй, можна точно сказати про !х цiннiсть та значущiсть для розвитку та зростання благо-получчя суспкьства. Для забезпечення ефекту розвит-
ку системи необхГдно, щоб використання супроводжу-валося саме позитивним результатом. Лише в цьому випадку можна говорити про його цшшсть.
За сприятливих умов нарощування потенцiалу та його використання розглядаеться як безперервний процес, кожен компонент якого взаемодоповнюе та по-силюе вплив один одного. Якщо при використанш по-тенцiалу цього не вГдбуваеться, постають три ключовi питання: 1) «Чи були мобiлiзованi резерви потенцшни-ми точками зростання?»; 2) «Чи !х споживання вГдпо-вiдало поставлены цiлi?»; 3) «Чи ефективно вони були спожий?». Отже, категорiя потенщалу тiсно пов'язана з категорiею ефективносп.
Широке трактування категорГ! «потенцiал» до-зволяе включити у структуру дослдження великий спектр факторiв, придкивши особливу увагу так званiй соцiально-економiчнiй складовiй, шсти-тутам, структурнГй оргашзащ! та ефективностi взаемодГ! суб'ектiв економГчно! дшльностГ задшних у формуваннi трансакцшних витрат у межах макроекономГчно! системи та суспкьства в цкому. ЦГ е питання е дуже важливi та потребують подальшого глибокого вивчення.
Категорш «потенцГал» тГсно пов'язана з катего-рГею «розвиток». ВГд здатностГ найбкьш продуктивно споживати ресурси та ефективно використовувати по-тенцГал залежить розвиток будь-яко! макроекономГчно! системи. Розвиток е рухом вГд простого до складного, вГд нижчого до вищого, у результатГ якого вГдбуваеться утво-рення якГсно нового об'екта чи його стану. Розвиток -це здатшсть системи змшюватися пГд дГею внутршнГх чи зовшшнГх чинникГв, що обумовлено змГною 11 власти-востей внаслГдок трансформацГ! Гснуючих компонентГв у структурГ тако! системи. Цей процес супроводжуеть-ся необоротнГстю змГни цккностГ предмета, виткнен-ням старого, появою нового. В основГ розвитку лежать внутршш суперечностГ макроекономГчно! системи, яю виникають у процесГ Г! адаптацГ! до нових умов, викли-юв. Результатом тако! взаемодГ! стае !! еволюцш, рух вГд просто! форми до вищо!, бГльш складно!, досягнення макроекономГчною системою якГсно нового стану через механГзм формування структурних змш Г нових ознак, характеристик Г властивостей.
АналГз сучасних пГдходГв до з'ясування сутностГ розвитку дозволив видглити п'ять основних суджень. По-перше, розвиток трактуеться як процес. По-друге, в основГ розумшня сутностГ розвитку лежать яюсш та об'ективнГ змГни. По-трете, як процес змГн розвиток е переходом вГд одного стану в шший, процесом змГни у часГ певних економГчних або соцГальних параметрГв еко-номГчно! системи. По-четверте, сутшсть розвитку Гден-тифГкуеться через ознаку «рух» - як рух уперед, тд час якого вГдбуваеться змша вже Гснуючо! системи та виник-нення на !! основГ шшо!, з новими якГсними властивос-тями. По-п'яте, сутшсть розвитку визначаеться через мехашзм загострення та розв'язання суперечностей, що зумовлюе настання нових сташв Гснування системи.
Розвиток макроекономГчно! системи може бути екстенсивним або штенсивним. Екстенсивний шлях розвитку - це спосГб збГльшення обсягу виробництва за ра-
хунок ккьюсних факторГв (уведення в експлуатацГю нових об'ектГв, збГльшення штату працГвникГв тощо). Цей тип розвитку завжди обмежений обсягом природних Г трудових ресурсГв. 1нтенсивний шлях розвитку Грун-туеться на шдвищеш продуктивностГ та ефективностГ продуктивних сил суспкьства, дозволяючи подолати ресурсш обмеження такого руху. ПотрГбно зазначити, що такий показник, як обсяг ВВП, може вГдображати як штенсивш, так Г екстенсивнГ змши, що вГдбуваються в суспГльствГ, оскГльки постае результативним системним показником, що вГдображае кГлькГснГ та якГснГ змши економжи на площинГ часових координат.
Розвиток може бути екзогенним та ендогенним. Екзогенний розвиток зумовлений впливом на макрое-кономГчну систему, чинникГв, що дшть ГззовнГ. За впли-ву ендогенних чиннитв джерело розвитку знаходиться у центрГ макроекономГчно! системи; вГдбуваеться рух Гз середини на зовш.
Процесу розвитку властива велика рГзномашт-шсть конкретних видГв Г форм. З огляду на дослГдження потенщалу розвитку сощально-економГчних систем ви-дГлено такГ з них: еволюцГйна Г революцшна форма руху; прогрес Г регрес. Розвитку в еволюцшнш формi властивГ поступовГ кГлькГснГ та яюсш змши, а в революцшнш -стрибкоподГбний перехГд вГд одного стану системи до шшого. Прогресивний розвиток - це змша якостГ системи, що забезпечуе перехГд вГд нижчого !! стану до вищого. Регресивна динамша зумовлюе зниження яюсно-го рГвня системи, деградацш органГзацГ!, погГршення !! якГсних Г юльюсних характеристик.
Розвиток е постшним процесом створення - на-копичення (обГгу) - споживання (ГнвестицГй) багатств макроекономГчною системою та сус-пгльством в цГлому. ЕкономГчнГ дослГдження багатства методолопчно чГтко пояснюються основними законами дГалектики. Завдяки ним можна виявити та пояснити глибиннГ процеси, що лежать в основГ розумшня сутностГ економГчного розвитку сучасних суспгльних систем. Закони дГалектики мають чиншсть для будь-якого процесу розвитку та будь-яких форм його прояву.
За Г. В. Ф. Гегелем, фундаментальш основи та причини розвитку суспгльних систем шдпорядковуються закону едностГ та боротьби протилежностей, згГдно з яким джерелом розвитку е внутрГшня суперечшсть, боротьба мГж старим Г новим, дГ! та протидГ!, проти-лежними тенденцшми та властивостями об'екта. ПГд суперечшстю сучасна наукова думка розуше еднГсть взаемовиключних тенденцГй, властивостей предмета або процесу. ПротилежностГ, що постшно перебувають у взаемодГ! мГж собою, едностГ - постГйно заперечують Г протидшть одна однГй. Таке явище мае назву дГалек-тично! суперечностГ, що виступае джерелом саморуху, поштовху до розвитку та еволюцГ!. Щодня будь-яка ма-кроекономГчна система у процесГ свого функцГонування стикаеться з новими викликами, адаптуеться до них, майже непомГтно змГнюючи свою структуру шд впливом !! внутрГшнього та зовшшнього середовища. Якщо система не може адаптуватися до таких змш, вГдбуваеться накопичення внутршни суперечностей всередиш сис-
теми. Результатом неможливост компенсувати накопи-чеш внутрiшнi суперечностi стае розрив, кардинальна змша зв'язкiв мiж структурними одиницями системи, !! елементами, iнститутами та суб'ектами економiчноl дь яльностi, що на практищ виражаеться в суперечливому переходному перiодi будь-якого суспкьства. Залежно вiд можливостей макроекономiчно! системи, обсягу на-явних ресурсiв, еластичностi та здатност системи адап-туватися до змш наслiдком стае !! рух уперед (розвиток, прогрес, зростання), назад (депресш, криза, регрес) або рух на мкщ (стагнацш, застiй). Неможливкть системи компенсувати або вирiшити щ протирiччя породжуе застiйнi явища, кризи, регрес i рух назад. У випадку, коли ресурйв системи для подолання внутршнк проблем недостатньо, однак !х вдаеться компенсувати, вц-буваеться стагнацш, застiй. Якщо можливост системи дозволяють !й адаптуватися, встановити новi зв'язки мiж елементами !! структури та сформувати нове серед-овище, яке дае змогу виршити накопиченi протирiччя, макросистема розвиваеться, вцбуваеться якiсна змiна !! iнституцiйного середовища. Це обумовлено станом, коли розвиток будь-яко! макроекономiчноl системи чи суспкьства в цкому е неможливим без виршення нако-пичених нею суперечностей. Для економiчноl системи це виглядае як боротьба потреб !! члешв та продуктив-них можливостей сил суспкьства. Осккьки людськi потреби безмежш, у цьому випадку розвиток стае ткно за-лежним вц технологiй, продуктивностi виробництва та оргашзаци суспкьства, його iнституцiйно! структури.
Як наслцок, система еволюцiонуе, набувае нових якостей, властивостей у процесi !! циклiчного руху по спiралi до квазiрiвноважного (наближеного до рiвно-ваги) стану. Ци^чшсть розвитку досягаеться через накопичення внутршни суперечностей системи, ви-рiшенням яких стае «прорив», кардинальна змша властивостей Г! елеменпв та само! системи, !! вихц за межi звичного кола функцюнування та !! перехiд на новий яюсний рiвень. Закон едностi та боротьби протилеж-ностей розкривае сутшсть та механiзм утворення ру-шшних сил розвитку, джерел його саморуху.
Усучасних умовах, специфiкою яких е переход, вiд iндустрiалiзму до постiндустрiалiзму, основни-ми протилежностями за одночасно! !х едностi е матерiальнi (суто ринковi) цiнностi та штелектуаль-ш, морально-етичнi, культурно-духовнi (позаринковi). Саме вони визначають рушшш сили суспкьного розвитку, якими в наш час е гумашзацш та творча дшльшсть iндивiдiв, а також здiйснюють протистояння приросту надприбутюв корпорацiй i споживацтву в секторi до-могосподарств - силам, як засновуються на цшностях iндустрiального перiоду розвитку соцiуму.
Через таю поняття, як яюсть та ккьюсть, якi е ключовими в закон взаемного переходу кiлькiсних змш у яюсш, дiалектика дозволяе пояснити, як вцбуваеться сам процес розвитку. Яюсть визначае характеристику предмета, його властивкть - те, що в^д^зняе його вц уси iнших предмейв. Аристотель визначав якiсть як по-бiчну обставину, яка вказуе на змкт, форму, властивостi та мехашзм ди об'екта, будучи зовнiшньою оцшюючою формою, за допомогою яко! визначаеться тип або вид
речi. Поняття якостi дозволяе в^д^зняти однi речi вiд iнших, ототожнюючись з !хшм буттям, завдяки системi зв'язкiв. Кiлькiсть е фкософською категорiею, яка ха-рактеризуе предмет чи явище об'ективного свпу з пози-цЦ його числа або ступеню розвитку, вимiрювання яко! вiдбуваеться математичною нормою як одиниць певно! множини. Це дозволяе ккьюсно порiвнювати однаковi якостi чи властивостi речей, абстрагуючись вц несут-тевих ознак. Г. Гегель вцзначав, якщо при змш якосп вiдбуваеться набуття речi нового стану (ново! реч^, то у випадку зi змiною кiлькостi, у певних межах, такого не вцбуваеться. Однак мiж кiлькiсними та яюсними змi-нами е зв'язок, осккьки будь-який предмет е вт1ленням одночасно юлькосй та якостi.
Перехiд ккьюсних змiн у якiснi вiдбуваеться через таю етапи: 1) явище чи предмет зазнае ккьюсних змш, яю до певного моменту ншк не позначаються на його якосту 2) нагромадження ккь-кiсних змiн приводить до неможливосп предмета за-лишати (зберкати) попереднi сво! якостi, у результата чого формуеться нова яюсть чи його стан. Переход, iз одного яюсно-ккьюсного стану в шший зумовлюеться розв'язанням внутрiшнiх суперечностей системи.
У сучасних умовах становлення постiндустрiаль-них вiдносин перехiд кiлькостi в яюсть проявляеться передуйм через структурш змiни, що вiдбуваються в система iстотно пiдвищуеться роль iнтелектуально! пращ, розвиваються технологи шостого технолопчного укладу, зростае частка послуг у створеному валовому продукту збкьшуеться актившсть соцуму в соцiальних мережах, пiдвищуеться роль громадянського суспкь-ства та ш. Сучасна практика, таким чином, демонструе започаткування дй механiзму, який здатен створити по-тенцiал розвитку вцповцно до iмператива розбудови постiндустрiального суспкьства (ново! системно! якос-тi буття соцуму).
Дiалектичний закон заперечення заперечень вцо-бражае поступальний характер руху розвитку, з кожним циклом якого вiдбуваеться переход, у нову точку вперед або назад, а кардинальш змгни мають назву «прорив», «стрибок», «революц1я». Коли обсяг створених благ не може задовольнити потреби, вцбуваеться накопичення у суспiльствi проблем, без вирiшення яких розвиток стае неможливий. Вц !х вирiшення залежить формування якiсно нового стану, властивостей, що набувае практичне вцображення в розвитку продуктивних сил i компонент1в макроекономiчно! системи до того ршня, якi могли б задовольнити наявш потреби суспкьства. Процес розвитку досягаеться завдяки розриву зв'язюв мiж iснуючими компонентами системи, яю пов'язанi з вцкиданням старо! якостi, та утворенням нових зв'язк1в для становлення i формування И нового стану, якостей та властивостей.
Процес розвитку необхцно одночасно розглядати як ци^чний та безперервний, швидюсть якого може зменшуватись або зростати. Ци^чшсть процесу розвитку макроекономiчноl системи е наочною в графiчному вiдображеннi (рис. 1). Економжа е вiдкритою системою, в яюй процес сусп!льного вцтворення вiдбуваеться по спiралi, а сам процес е безперервним.
Рис. 1. Схематичне зображення процесу розвитку макроекономiчноi системи
Закон заперечення заперечень розглядае розви-ток як процес спадкоемностГ, поступальностГ, що харак-теризуеться циклГчним рухом по спГралГ до чогось ви-щого, а сам закон ткно пов'язаний Гз законом едностГ та боротьби протилежностей. Розвиток не виникае на по-рожньому мкщ, йому передуе накопичення певних змГн, «старого», на базГ якого вГдбуваеться утворення «нового». СпадкоемнГсть проявляеться у зберГганш чогось позитивного вГд минулого стану, тих якостей, як Гден-тифГкуються суспГльством як кориснГ, беруть участь у процесГ задоволення суспГльних потреб, водночас Гз вГд-киданням тих, що вступили в конфлжт (суперечнГсть) з потребами макроекономГчно! системи чи суспГльства в цкому. Отже, розвиток е постшним, хоча Г поступаль-ним процесом, який вГдбуваеться внаслГдок накопичення багатства, що стае фундаментом, завдяки якому досягаеться поступальнГсть та спадкоемнГсть, розвитку всГх складових елементГв макроекономГчно! системи та змша !! структури (вГд просто! до складно!).
ПостГндустрГальне суспГльство у цьому не виклю-чення. Воно виникае на матерГальнГй основГ ГндустрГа-лГзму. Проте матерГальне багатство, створене на основГ продуктивних сил кГнця ХХ ст. - початку ХХ1 ст. (пост-ГндустрГальне за рГвнем технологГчного прогресу, втГ-леному в ньому), не вГдповГдае вГдносинам, якГ засно-вуються на принципах гумашзму та повиннГ супрово-джувати новий етап розвитку суспкьства. Нишшнш (трансформацГйний перГод) наочно демонструе закон подвГйного заперечення. Найвищою точкою загострен-ня системно! суперечностГ в рамках дГ! цього закону стала стадГальна за змГстом свГтова фГнансово-економГчна криза (2008-2009 рр.).
Розвиток е безперервним процесом, а його циклГч-шсть проявляеться у так званих «проривах», у результа-тГ яких вГдбуваеться суттева (кардинальна) змГна влас-тивостей !! елементГв Г само! системи. Шд «проривами» ми розумГемо масштабне розв'язання накопичених вну-тршнГх суперечностей Г проблем системи, у результата якого вГдбуваеться заперечення попереднього стану чи явища, кардинальна змГна властивостей елементГв та само! системи, !! вихГд за межГ звичного кола функцю-нування, якГсний «стрибок» - перехГд системи на новий
рГвень. ВГн е формою переходу, розривом звичного пли-ну речей, циклГчностГ, у результатГ якого формуеться нова яюсть предмета. Узагальнюючи, необхГдно конста-тувати, що розвиток сучасних макроекономГчних систем залежить вГд стану та обсягу накопичених за минулГ перГоди матерГальних Г нематерГальних багатств, !х орга-нГзацГйно! структури та ГнституцГйного середовища.
Кожен Гз закошв дГалектики дозволяе пояснити певнГ особливостГ розвитку соцГально-економГчних систем: 1) закон едностГ та боротьби протилежностей дае можливГсть виявити рушГйнГ сили та джерела нагрома-дження багатства; 2) закон взаемного переходу илькосй в яюсть розкривае механГзм сучасного розвитку на основГ формування людством матерГальних Г духовних цГннос-тей; 3) закон заперечення заперечень дозволяе вГдобра-зити шлях розвитку суспкьства, що вГдбуваеться внаслГ-док змГн структури багатства, зумовлено!, своею чергою, усвГдомленням людством цГнностГ первинних благ.
Рух сучасних макроекономГчних систем залежить вГд внутршнГх та зовшшнГх факторГв, в умовах та шд впливом яких вона функцГонуе, до яких адаптуеться та розвиваеться. Через широкий спектр чинникГв та не-можливГсть !х повнГстю контролювати економГчне зрос-тання та розвиток макроекономГчно! системи е своерГд-ним розбалансованим циклГчним рухом по спГралГ в за-даному напрямГ, який намагаеться, проте не в змозГ до-сягнути рГвноважного стану макроекономГчно! системи через постшш вГдхилення вГд тракторГ руху (зростання, спад) у процесГ свого розвитку, що викликано впливом екзогенних та ендогенних чинникГв.
ВИСНОВКИ
ДослГджено феномен вГдчуження об'екта, як носш певних властивостей предмета багатства, вГд виявлено! Где! його Гснування - бути багатством. Як наслГдок, у су-часних умовах цГннГсть певних благ обумовлена тим, як сприймае (оцГнюе) !х людина: !! поглядами, цГнностями та практикою. Виявлено наростання суперечок стосов-но дГевостГ теоретичних пГдходГв до розумГння сучасних процесГв, пов'язаних Гз формуванням Г використанням багатства, ¡дентифжащ! його сутностГ та складових. На-був подальшого розвитку теоретико-методологГчний
nigxig до розумшня багатства як невц'емно! складово! системно! динамiки сучасного суспкьства, що термь нологiчно, катeгоpiально, змктовно та eмпipично про-являеться у взаемозалежност «багатство - потeнцiал -розвиток» i дозволяе показати специфку pолi багатства в умовах поступового затвердження в соцiумi постш-дустpiальних (iнтeлeктуально-духовних гуманiстичних) цiнностeй, використовуючи закони дiалeктики: pушiйнi сили та джерела нагромадження багатства (закон ед-ностi та боротьби протилежностей); можливостi сус-пкьного розвиту на основi мeханiзму формування багатства (закон взаемного переходу ккькост в яюсть); спpямованiсть i шлях розвитку суспкьства як результат розв'язання суперечностей у сфepi вiдносин, пов'язаних зi створенням i використанням багатства (закон подвш-ного заперечення).
Виявлено, що особливiстю потeнцiалу е те, що вш е динамiчною характеристикою, сутшсть яко! прояв-ляеться лише у процеа його використання. Потенщал будь-якого дослiджуваного предмета виявляеться лише у зв'язку з певним процесом, метою, кшцевою цклю застосування ресурав. Лише використавши потенцш-нi можливосту можна точно сказати про !х цiннiсть та значущiсть для розвитку та зростання благополуччя суспкьства. Для забезпечення ефекту розвитку сис-теми необхцно, щоб використання супроводжувалося позитивним результатом. Лише в цьому випадку можна говорити про його щншсть.
Використовуючи основш закони дiалeктики, було мeтодологiчно чико пояснено роль багатства в розвитку сучасних макpоeкономiчних систем i зpостаннi благополуччя суспкьства в цкому. Встановлено, що розвиток макpоeкономiчно! системи розглядаеться як постш-ний динамiчний процес !! ци^чного руху по спipалi до квазipiвноважного стану. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бобух I. М. Оцiнка нацiонального багатства у контек-CTi мiжнародного досвщу. Економка i прогнозування. 2011. № 2. C. 24-39.
2. Гедз М. Й. Сутшсть та структура со^ально-еконо-мичного потен^алу модернiзацií регюшв. Фнансовий прост'р. 2012. № 5 (2). C. 33-38.
3. Inclusive Wealth Report 2012. Measuring progress toward sustainability. URL: http://www.ihdp.unu.edu/docs/Publications/ Secretariat/Reports/SDMs/IWR%20SDM%20Low%20Resolution.pdf
4. 1сторична тенден^я вживання поняття «Економнч-ний потенцiал» // 1нформацшний ресурс «Google NGram». URL: https://books.google.com/ngrams/graph?content=econ omic+potential&year_start=1800&year_end=2000&corpus=1 5&smoothing=3&share=&direct_url=t1%3B%2Ceconomic%20 potential%3B%2Cc0
5. 1сторична тенденцiя вживання поняття «Потенцн ал розвитку» // 1нформацмний ресурс «Google NGram». URL: https://books.google.com/ngrams/graph?content=developme nt+potential&year_start=1800&year_end=2000&corpus=15&s moothing=3&share=&direct_url=t1%3B%2Cdevelopment%20 potential%3B%2Cc0
6. KpMxiBCbKa Н. О. Пiдходи до визначення поняття «економiчний потенцiал пщприсмства». Науков'1 записки. Сер.: Економiка. 2013. № 21. C. 44-47.
7. Ляховець О. О. Оцшка нацюнального багатства Укра-|'ни. Науков'1 працi [Чорноморського державного ушверситету iMeHi Петра Могили комплексу «Киево-Могилянська академiя»]. Сер.: Економiка. 2010. Т. 126. Вип. 113. С. 5-10.
8. Словник украпнсько! мови: у 20 томах. Т. 1/за ред. В. М. Русашвського. Ки'в: Наукова думка, 2010. 911 с.
9. Тарасевич В. М. «Багатство народiв» Адама Смита й пiдвалини полiтичноl' економп. Проблеми eKOHOMiKU та пол'1-тично\ економИ 2016. № 1. С. 5-16.
10. Шумська С. С. Нацюнальне багатство Укра'ни у ви-мiрi показникiв СНР. Фiнанси Укроти. 2012. № 4. C. 27-40.
11. Яренко Г. М. Сутшсть багатства та його оподаткуван-ня в кражах Евросоюзу. Ызнес 1нформ. 2013. № 12. С. 88-92.
Науковий KepiB^K - Шкурупш О. В., доктор економтних наук, професор, завщувач кафедри мiжнародноí економiки Вищого
навчального закладу Укоопспiлки «Полтавський ушверситет
економiки i торг1вл1»
REFERENCES
Bobukh, I. M. "Otsinka natsionalnoho bahatstva u kontek-sti mizhnarodnoho dosvidu" [Estimation of national wealth in the context of international experience]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 2 (2011): 24-39.
Hedz, M. I. "Sutnist ta struktura sotsialno-ekonomichnoho potentsialu modernizatsii rehioniv" [The essence and structure of the socio-economic potential of modernization of the regions]. Fi-nansovyiprostir, no. 5 (2) (2012): 33-38.
"Inclusive Wealth Report 2012. Measuring progress toward sustainability". http://www.ihdp.unu.edu/docs/Publications/Secre-tariat/Reports/SDMs/IWR%20SDM%20Low%20Resolution.pdf
"Istorychna tendentsiia vzhyvannia poniattia «Ekonomich-nyi potentsial»" [Historical tendency to use the concept of "economic potential"]. Informatsiinyi resurs «Google NGram». https:// books.google.com/ngrams/graph?content=economic+potential& year_start=1800&year_end=2000&corpus=15&smoothing=3&sha re=&direct_url=t1%3B%2Ceconomic%20potential%3B%2Cc0
"Istorychna tendentsiia vzhyvannia poniattia «Potentsial roz-vytku»" [Historical tendency to use the concept of "Potential of Development"]. Informatsiinyi resurs «Google NGram». https://books. google.com/ngrams/graph?content=development+potential&ye ar_start=1800&year_end=2000&corpus=15&smoothing=3&share =&direct_url=t1%3B%2Cdevelopment%20potential%3B%2Cc0
Krykhivska, N. O. "Pidkhody do vyznachennia poniattia «ekonomichnyi potentsial pidpryiemstva»" [Approaches to the definition of "economic potential of the enterprise"]. Naukovi zapy-sky. Ser.: Ekonomika, no. 21 (2013): 44-47.
Liakhovets, O. O. "Otsinka natsionalnoho bahatstva Ukrainy" [Estimation of national wealth of Ukraine]. Naukovi pratsi [Chor-nomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kom-pleksu «Kyievo-Mohylianska akademiia»]. Ser.: Ekonomika vol. 126, no. 113 (2010): 5-10.
Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. Vol. 1. Kyiv: Naukova dumka, 2010.
Shumska, S. S. "Natsionalne bahatstvo Ukrainy u vymiri pokaznykiv SNR" [National wealth of Ukraine in the measurement of SNA indicators]. Finansy Ukrainy, no. 4 (2012): 27-40.
Tarasevych, V. M. "«Bahatstvo narodiv» Adama Smita i pid-valyny politychnoi ekonomii" [Adam Smith's "Wealth of Nations" and the foundations of political economy]. Problemy ekonomiky ta politychnoi ekonomii, no. 1 (2016): 5-16.
Yarenko, H. M. "Sutnist bahatstva ta yoho opodatkuvannia v krainakh Yevrosoiuzu" [The essence of wealth and its taxation in the countries of the European Union]. Biznes Inform, no. 12 (2013): 88-92.
