CC BY
6
УДК 339.01.-044.922
можливост1 марксистсько! теорн та методологи" в досл1дженн1 глобальних
метаморфоз сучасного господарства
© 2015 давидов д. с.
УДК 339.01.-044.922
Давидов Д. С. Можливосп марксистсько! теори та методологи в дослiдженнi глобальних метаморфоз
сучасного господарства
Мета cmammi полягае в дотдженш можливостi застосування основних положень марксистськоi теори та методологи до анал'ву сучасних глобальних трансформацш. Показано, що найбльшу цннкть для сучасних дотджень представляють ф'шософсько-методолог'т'! основи да-ного напрямку, а не конкретн економiчнi висновки, як не завжди адекватн сучасним економ'мним реал'тм. Проанал'вовано основн положення формацйноi концепцИ. Вид'шено поняття формацП у «вузькому» i «широкому» розумiннi. Розглянуто роль економiчних в'дносин i св'домостi в досл'дженняхК. Маркса iсучаснихпредставниюв даного напрямку. Показано, що найважлившим положенням марксистськоiтеориеможливкть розгляду сучасних глобальних трансформацш i протирч не тшьки в аспектi зашчення домнування катталктичноi системи, а й переходу до першого етапу становлення постекономiчноi системи.
Ключов'! слова: марксистська методологiя, формацшна концеп^я, постекономiчне суспльство, загальна праця. Ыбл.: 14.
Давидов Денис Сташславович - кандидат економiчних наук, доцент кафедри економiчноi теори та економiчних метод'ю управлшня, Хармвський нацональний ушверситет iм. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харт, 61022, Украна) E-mail: d.davydov@karazin.ua
УДК 339.01.-044.922
Давыдов Д. С. Возможности марксистской теории и методологии
в исследовании глобальных метаморфоз современного хозяйства
Цель статьи состоит в исследовании возможности применения основных положений марксистской теории и методологии к анализу современных глобальных трансформаций. Показано, что наибольшую ценность для современных исследований представляют философско-методологические основы данного направления, а не конкретные экономические выводы, которые не всегда адекватны современным экономическим реалиям. Проанализированы основные положения формационной концепции. Выделено понятие формации в «узком» и «широком» понимании. Рассмотрена роль экономических отношений и сознания в исследованиях К. Маркса и современных представителей данного направления. Показано, что наиболее ценным положением марксистской теории является возможность рассмотрения современных глобальных трансформаций и противоречий не только в аспекте окончания доминирования капиталистической системы, но и перехода к первому этапу становления постэкономической системы. Ключевые слова: марксистская методология, формационная концепция, постэкономическое общество, всеобщий труд. Библ.: 14.
Давыдов Денис Станиславович - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономической теории и экономических методов управления, Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: d.davydov@karazin.ua
UDC 339.01.-044.922
Davydov D. S. Possibility of Marxist Theory and Methodology for Studying Global Changes of the Contemporary Economy
The article is aimed to examine the possibility of applying the foundations of Marxist theory and methodology to analyzing the contemporary global transformations. The article displays that the greatest value for contemporary studies have the philosophical-methodological foundations of this direction, rather than specific economic conclusions that are not always adequate to the current economic realities. The main provisions of the formational conception were analyzed. The concept of formation has been highlighted in both «narrow» and «wide» sense. The role of both economic relations and consciousness was considered with regard to the Marx's works along with research by the contemporary representatives of this direction. It has been displayed that the most valuable provision in the Marxist theory is the possibility of addressing the contemporary global transformations and contradictions not only within the aspect of the ending of domination of the capitalist system, but of the transition to the first phase of establishing the post-economic system as well. Key words: Marxist methodology, formational conception, post-economic society, universal labor. Bibl.: 14.
Davydov Denys S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Economic Theory and Economic Methods of Management, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: d.davydov@karazin.ua
Сучасний cbít характеризуемся численними гос-подарськими трансформацшми: формування економжи знань, актуалiзацiя щншсно-штелек-туально! складово! людсько! дшльносп, численш техно-лопчш зрушення, становлення постшдустрiально! еко-номжи i першого етапу переходу до постекономiчного суспкьства. Виникае необхцшсть цшсного аналiзу сучасних трансформацш, а також численних кризових явищ розвитку глобального господарства.
Як спроба виходу з методолопчного «глухого кута», в якому знаходиться економiчний мейнстрiм, ак-туалiзуеться марксистська теорiя i методологш. Сучас-ними вченими приймаються серйозш спроби творчого переосмислення спадщини К. Маркса та його посл^ов-ниюв з урахуванням глобальних змш, що вцбуваються
у свт. Враховуючи давню ¡сгорю розвитку цього напрямку, а також наявшсть серйозно! методологи до-слцження (на вцмшу в1д багатьох сучасних теорш), видаеться необхцним детально розглянути досягнення марксистсько! теори в галузi аналiзу глобальних госпо-дарських трансформацш.
Найбкьшу щншсть представляють загальш ме-тодолопчш положення марксистського напряму в його первинному i сучасному вигляд^ що стосуються глобальних господарських трансформацш. Без виршення питань, пов'язаних з методолопею, адекватно зрозушти процеси, що вцбуваються на рiвнi людського господарства, неможливо. До того ж, бкьш конкретш ¡де! засно-вниюв марксизму вцображають суперечност одше!, кашталктично!, системи на певному еташ !! розвитку
(середина XIX столптя), з уйма вцповцними висно-вками. Таким чином, акцент у нашому аналiзi мае бути зроблений, передуам, на соцiаAьно-фiAософськiй методологи даного напрямку. Дуже важливо «виявити конкретно, що в марксизмi мае незаперечне значення i що обмежене епохою його власного становлення» [1, с. 17]. Особливо щкавими в цьому аспектi нам видаються бкьш раннi роботи К. Маркса. Що стосуеться бкьш конкретних питань, пов'язаних iз глобальним господар-ством i досAiджуваних за допомогою марксистсько! методологи, то !х можна знайти у сучасних посAiдовникiв.
Почнемо розгляд даного напрямку з цей К. Маркса i Ф. Енгельса, якi пояснюють самi основи розвитку суспкьства та глобального господар-ства. Насамперед вкрай важливо проаналiзувати мате-рiаAiстичне розумiння ктори, яке е одним ш базових теоретико-методоAогiчних положень, що лежать у шд-Грунт пояснення причин i головних рушiйних сил глобально! господарсько! еволюци. 1з само! назви концеп-ци матерiаAiстичного розумiння ктори вже очевидна 11 сутнiсть. Вона розглядае розвиток суспкьства в розрiзi його матерiаAьно! складово!. Використовуючи це! пред-ставникiв класично! политично! економи, сощалктш-утопiстiв, шмецько! класично! фкософи, перш за все Г. В. Гегеля, а також змшивши i доповнивши !х iдеями Л. Фейербаха, К. Маркс i Ф. Енгельс доводять необхц-нiсть матерiаAiстичного розумшня ктори i вск суспкь-них процесiв, тобто розгляду !х з точки зору, перш за все, економiчно! детермшаци.
Як стверджують К. Маркс i Ф. Енгельс, «виробни-цтво 1дей, уявлень, свiдомостi спочатку безпосередньо вплетене в матерiальну дшльнкть i в матерiаAьне спк-кування людей, у мову реального життя. Утворення уявлень, мислення, духовне спккування людей е тут безпо-середнiм породженням матерiаAьних вiдносин людей. Те саме взноситься до духовного виробництва, як воно проявляеться в мовi поAiтики, законiв, мораAi, релии, метафiзики i т. д.» [2, с. 25].
Далi стверджуеться, що свцомкть i духовна сфера вторинш по вiдношенню матерiаAьних процесiв, похц-нi вiд них. «Свiдомiсть школи не може бути чимось ш-шим, як усвiдомAеним буттям, а буття людей е реальний процес !х життя... у всiй идеологи люди та !хш вiдносини виявляються поставленими на голову...» [2, с. 25]. На противагу цьому К. Маркс i Ф. Енгельс стверджують: «Ми виходимо не з того, що люди говорять, уявляють соб^ - ми виходимо також не з кнуючих ткьки на словах, мислимих, уявних людей; для нас вихцною точкою е дшсно дiяAьнiснi люди, i з !х дiйсного життевого про-цесу ми виводимо також i розвиток цеолопчних вцбит-тiв i вiдгукiв цього життевого процесу. Навггь туманнi утворення в мозку людей, i т е необхiдними продуктами, свого роду випарами !хнього матерiаAьного життевого процесу, який може бути встановлений емшрично i який пов'язаний iз матерiаAьними передумовами» [2, с. 25]. Однак сучасш досAiдження в рiзних галузях пост-неокласично! науки спростовують це положення. Тим часом, Грунтуючись на цьому припущеннi, засновники марксизму роблять такий висновок: «Таким чином, мо-
раль, релит, метафiзика та iншi види идеологи та вц-повiднi !м форми свцомост втрачають видимiсть са-мостiйностi. У них немае ктори, у них немае розвитку; люди, що розвивають свое матерiальне виробництво i свое матерiальне спккування, змiнюють разом з цшю своею дiяAьнiстю також свое мислення i продукти свого мислення. Не свцомкть визначае життя, а життя визна-чае свiдомiсть» [2, с. 25-26].
Проте тут необхцно зробити два важливi заува-ження. Якщо вихiдна передумова про вториннкть свь домостi (а також духовно! сфери в структур глобального господарства) не вiрна, або вiрна лише частково (тобто вiрна лише на той час, коли панувала iнша актуальна структура), то вй подаAьшi мiркування про первиннкть економiчно! складово! опиняються пiд великим пи-танням. По-друге, необхiдно в^д^зняти розумiння свь домостi i духовно! сфери, яю е глибино внутршшми i суб'ективними, вiд суспкьних форм !х прояву.
Мiж тим, на думку вцомих вчених, на мкце питань, пов'язаних зi свцомктю, повинно прийти iнше знання. 1ншими словами, «це розумiння ктори полягае в тому, щоб, виходячи саме з матерiального виробництва безпосереднього життя, розглянути дiйсний процес виробництва i зрозумiти пов'язану з даним способом виробництва i породжену ним форму спккування... як основу ктори» [2, с. 36].
Таким чином, «кторш не розчиняеться у «самосвь домостi», як «дух вк духу», а кожен и щабель за-стае в наявностi певний матерiаAьний результат, певну суму продуктивних сил, ставлення людей, що кто-рично склалося, до природи i один до одного» [2, с. 37], яю передаються наступним поколшням. I хоча наступнi поколшня змiнюють наявнi умови, цi умови все ж нада-ють певного характеру розвитковi даного суспкьства. «Обставини в такiй самiй мiрi творять людей, в якiй люди творять обставини» [2, с. 37].
У сво!й робой «До критики полпично! економи» К. Маркс, тепер уже бкьш детально i ч^ко, описуе матерiаAiстичне розумiння ктори. Вш стверджуе, що «в суспкьному виробництвi свого життя люди вступа-ють в певш, вiд воAi не залежш, виробничi вiдносини, якi вцповцають певному щаблю розвитку !хнк матерь альних продуктивних сил. Сукупнiсть цих виробничих вiдносин становить економiчну структуру суспкьства, реальний базис, на якому височить юридична i полггач-на надбудова i якому вiдповiдають певш форми суспкь-но! свiдомостi. Спойб виробництва матерiаAьного життя зумовлюе сощальний, поAiтичний i духовний процеси життя взагал! Не свiдомiсть людей визначае !хне буття, а, навпаки, !хне суспкьне буття визначае !хню свцо-мiсть. На певному ступеш свого розвитку матерiаAьнi продуктивнi сили суспкьства приходять у протирiччя з кнуючими виробничими вiдносинами, або - що е ткьки юридичним виразом останни - з вiдносинами власно-стi, усерединi яких вони доа розвивалися. З форм розвитку продуктивних сил щ вiдносини перетворюються на '1хнi кайдани. Тодi настае епоха сощально! революци. Зi змшою економiчно! основи бкьш-менш швидко вц-буваеться переворот в усiй величезнш надбудовi. При
розглядi таких переворотiв необхiдно завжди в^д^зня-ти матерiаAьний, що з природничо-науково! точнiстю констатуе перехiд в економiчних умовах виробництва, вiд юридичних, полкичних, реAiгiйних, художни або фкософських, коротше - вiд iдеоAогiчних форм, в яких люди усвiдомAюють цей конфлжт i борються за його виршення... свiдомiсть треба пояснювати iз супереч-ностей матерiаAьного життя, з кнуючого конфAiкту мiж суспкьними продуктивними силами i виробничими вiдносинами» [3, с. 6-7].
Водночас представники сучасного марксизму стверджують, що «взаемодш так званих «базису» i «надбудови» так само не зводиться до однозначно! детермшаци другого першим. Методологш аналiзу трансформацшних процесiв дозволяе виявити, що для спкьнот, якi знаходяться в цьому сташ (перехiдному перiодi - Д. Д.), характерно рiзке зростання значення соцiаAьно-поAiтичних i соцiаAьно-куAьтурних чинниюв, що викликано, зокрема, ослабленням базисно! детермЬ-наци в умовах уже розпочатого вцмирання старого способу виробництва i ще не завершеного генезису нового» [4, с. 227]. По-перше, це твердження частково суперечить твердженням К. Маркса, наведеним вище. По-друге, все одно стверджуеться лише частковий зворотний вплив нематерiально! сфери, i взагаAi не йде мова про духовну сферу i свцомкть як про новi актуаAьнi структури. Без-умовно, безглуздо заперечувати економiчнi досягнення i важAивiсть матерiаAьного виробництва. Йдеться про iнше, про те, що головна сфера активност глобального господарства стае пов'язаною з внутршшм розвитком. Це не просто одна з рис переходного процесу, а власти-вiсть ново! господарсько! епохи. У нш «домiнантами роз-витку стають цшност куAьтуроAогiчнi, цивiAiзацiйнi, ре-Aiгiйнi, сiмейнi чи пов'язанi зi збереженням нацюнально! iдентичностi. Що ж до безпосередньо економки, то в цш ситуаци вона стае сферою (мехашзмом) забезпечення вiдповiдних цiнностей, шдпорядковуеться !м» [5, с. 16].
Класично, у навчальнш i науковiй лкератур^ при-свяченiй марксизму, видiAять п'ять великих етапiв гос-подарського розвитку, або, шшими словами, суспкьних формацш, якi iснують, iснуваAи або ткьки зароджують-ся: первiснообщинну, рабовласницьку, феодальну i ка-пiтаAiстичну. Також йдеться про новий, комунктичний етап розвитку людського суспкьства.
Спускаючись на рiвень кожно! формаци, можна побачити, що кожна з них мае, в рамках вже описано! концепци, власш, частковi (окремi) закони i закономiр-ностi еволюци, якi вiдбивають процес зародження, ста-новлення, розвиток i зникнення дано! стади внасAiдок появи шшо!, бкьш прогресивно!. «Кожен споаб виробництва, кожна суспiAьно-економiчна формацш ма-ють свою систему економiчних законiв. Але осккьки i способи виробництва, i формаци е ступенями розвитку людсько! цившзаци, то !хш системи законiв мiстять закони, загальш для вск способiв виробництва» [6, с. 10], яю й пояснюються за допомогою методологи матерiа-Aiстичного розумiння ктори.
Тут яскраво проявляеться аналогш теори К. Маркса та рiвня розвитку природничих наук його часу (особ-
ливо в аспект вiдкриття еволюци), тобто перюд друго! науково! революци, актуалiзацiя iдей евоAюцiйного розвитку в рамках класично! науки.
Ще бкьш чкко виражаеться кореляцш мiж марксистскою теорiею i загальним станом наукового знан-ня у такому: «Маркс розглядае сусп1льний рух як природно-кторичний процес, яким управляють закони, яю не т1льки не знаходяться в залежносп вiд воAi, свь домостi i намiру людини, а й самi ще визначають його волю, свцомкть i намiри... » [7, с. 215-216]. Проте такий метод не дозволяе розглядати глобальне господарство як Aюдинорозмiрний комплекс, що кторично розвива-еться, де саме усвцомлеш рiшення людини визначають шлях його подальшого розвитку.
До того ж, ще раз шдкреслимо, дуже сумшвною видаеться матерiаAьно-економiчна детермiнацiя вск процесiв господарського розвитку. Б1льш вiрним буде застосування марксистсько! методологП фундаментально! та актуально! структури людсько! дшльносп, яка нам уявляеться вкрай важливою. У цьому випадку глобальне господарство можна розглянути як складну багаторiвневу систему, де и чи iншi фактори, залежно вiд перюду розвитку, стають актуальними.
Разом з тим, як показують багато сучасних дослц-
ниюв марксизму, такий загальноприйнятний по-
д1а iсторi! на п'ять формацш не вцображае всiе! повноти марксистського вчення. «Складаеться вражен-ня, що термiн «Gesellschaítsformation» вживаеться для позначення досить глобальних iсторичних епох i фак-тично не мк бути застосований для безпосереднього аналiзу економiчних процесiв» [8, с. 39]. Поряд iз добре вiдомим членуванням iсторi! на п'ять перiодiв кнуе й iнша кAасифiкацiя, де «базовими ланками формацiйно-го розвитку виступае «формацшна трiада»» [9, с. 129].
У 1881 р. К. Маркс видкив три глобальш перiоди: а) первинна сусп1льна формац1л [10, с. 419] (або арха!чна [10, с. 404]), ткно пов'язана з спкьною вAаснiстю; б) вторин-на, або економiчна сусп1льна формац1л, яку вш пов'язуе з приватною вAаснiстю; в) третинна формац1л (хоча у самого К. Маркса така назва не використовуеться).
Мiж тим, одночасно з цими глобальними етапа-ми, можна видкити i «формацй у вузькому сенсi слова» [9, с. 130], добре вiдомi нам перюди (рабовласницький, феодальний, капiтаAiстичний), якi е виразом глобально! економiчно! формацй, насамперед у захцноевропей-ському варiантi. Сам К. Маркс у передмовi до «Критищ поAiтично! економй» зазначае, що «в загальних рисах, азiатський, античний, феодальний i сучасний, буржуаз-ний, способи виробництва можна позначити, як прогре-сивш епохи економiчно! суспкьно! формацй» [3, с. 9]. Тобто в цей величезний перюд об'еднуються способи виробництва на пiдставi однк!, сп1аьно! для них, матерi-ально! характеристики. Для них прiоритетнiсть еконо-мiчно! дiяAьностi е основною особливктю або якiстю. Таким чином, головною рисою, властивою вйм малим економiчним формац1лм, е переважно економiчна де-термiнацiя глобальних господарських процесiв.
Водночас К. Маркс не розглядае первинну формацш як економiчну, а називае и суспiAьною. Справа в
тому, що в нш, з одного боку, практично не було видке-них економiчних вiдносин, з шшого боку, цi вiдносини грали шдлеглу роль стосовно родових зв'язкiв. «Пер-винна громадська формацiя характеризуеться арха!ч-ним синкретизмом суспкьних вiдносин... виробничi вiдносини не мають окремо! форми буття» [9, с. 130].
ВнаслГдок виникнення приватно! власностi та шших факторiв з'являються окремi економiчнi вГдно-сини, а також перевага економiчно! складово!. Еконо-мiчна складова набувае актуального значення. З цього Ю. К. Плетников робить важливий висновок щодо всьо-го марксистського вчення: «вГдповГдно марксистська теорiя економiчно! структури суспкьства, економГчно-го базису i надбудови вiдбивае iсторичнi реалГ! саме вто-ринно! суспкьно! формацГ!» [9, с. 130-131].
Ми вже зараз можемо стверджувати, що все людство знаходиться на порозi глобального переходу до яюсно шшого етапу розвитку, що можна представити в марксистськш методологи як переход, до наступно! велико! суспкьно! формацГ! (якщо новий перiод взагалi можна назвати формащею), або, за словами К. Маркса, комушстичного суспкьства. Сучаснi дослГдники акцентують увагу на тому, що «в класично-му марксизмi виявився недооцiнений зроблений ним же висновок про перехГд не ткьки вГд капiталiзму до нового суспкьства, але й вiд всiе! епохи вГдчуження до епохи соцiального визволення як головного змкту трансфор-мацш, якi переживае людство. Ця глобальшсть переходу поставила питання... перетворення кашталГзму в контек-стi набагато бкьш масштабно! проблеми принципового вирiшення системи глобальних проблем вiдчуження Лю-дини, Суспкьства i Природи» [11, с. 262].
Мiж тим, необхiдно визнати, що немае достатнГх пiдстав (швидше навпаки), поширювати, в масштабах глобального господарства, основш системнi якостi та характеристики друго! суспкьно! формацГ! на третю, яким би iменем ми Г! не назвали. «Революцiя являе собою епоху замщення вГдносин економiчно! суспкьно! формацГ! вiдносинами, за своею суттю неекономГчни-ми» [8, с. 47]. У цьому суспiльствi найбкьш важливим видом дiяльностi стае загальна праця, яка, за своею суттю мае творчий характер. «Ушкальшсть загально! пра-цi, сшввкноситься з духовним виробництвом... означае принципову неможливкть вимiряти одержуванi резуль-тати витратами суспкьно необхГдно! працi ... навряд чи можна говорити i про !хню граничну кориснiсть. Понят-тя загального працi стае не економiчною, а соцюкуль-турною категорiею» [9, с. 131]. Ми погоджуемося з щею точкою зору, що духовне виробництво, яке здiйснюеться на основi загально! працi, не може бути реализовано за тотального панування системи економiчних вiдносин i пояснено за допомогою вузькоекономiчно! методологГ!. Як стверджують марксистки дослГдники, у загальнш працi «знята протилежнiсть як матерiально! г духовно! працi, так Г протилежшсть працГ абстрактно! Г конкретно!. Конкретний результат тако! пращ в силу саме свое! конкретность ушкальностГ а не свое! абстрактно! вар-тосп, мае загальне значення, мае цшшсть. I чи можна природу ще! працГ Г створюваного нею багатства ви-
разити за допомогою економгчних категоргй вартостг, товару, грошей та шшого?» [12, с. 165]. Однак не менш важливим е сам внутршнш процес тако! пращ, а також сама людська особистГсть як !! головний результат.
Саме економГчш вГдносини, при пануванш загально! працГ, виявляють себе лише як один з багатьох еле-ментГв соцГокультурних вГдносин, або вони будуть практично невгддгльш вГд них. Тобто, головнГ господарсью мотиви Г принципи дГяльностГ людини в господарськш системГ, заснованГй на загальнш пращ, здГйснюються не на шдставГ закону вартостГ або шшо! економГчно! складово!, а на зовсГм ГншГй базГ. Дане положення е прикладом того, що в сучасному суспГльствГ багато звичних принципи функцюнування господарства перестають працю-вати. У цьому випадку ми шдходимо до характеристики сучасного суспкьства (з точки зору рГзних дослГдникГв) як метаекономГки, трансринково! економГки або, якщо бГльш широко, - постекономГчного господарства.
ВИСНОВКИ
У пГдсумку, якщо розглядати формацшну кон-цепцГю в розширеному варГантГ, ми отримуемо бГльш сутнГсне розумГння сучасних глобальних процесГв. Вод-ночас ця концепцГя показуе, що при переходГ до нового суспкьства багато бГльш конкретних положень марк-систсько! методологГ!, що стосуються економГчно! суспкьно! формацГ!, виявляються за межами !! розумГння. 1ншими словами, цГ глобальнГ господарськГ метаморфо-зи можна назвати переходом вГд «царства необхГдностГ» (передГсторГ!) до «царства свободи», а не просто черго-вою кризою. ВГдбуваеться «перехГд вГд економГчно! су-спГльно! формацГ! до комушстично! (постекономГчно!)» [9, с. 131]. Зараз спостериаеться рух до кардинально шшого перюду Гснування глобального господарства. КашталГзм, або бГльш широке поняття - шдустрГальна цивГлГзацГя, е способом виробництва, який е останшм у всш величезнГй економГчнГй формацГ!. «З вГдходом капГ-талГзму з Гсторично! арени йде в минуле Г вся економГчна суспГльна формацГя» [13, с. 54]. Таким чином, у теорГ! та методологГ! дослГдження господарських трансформа-цГй необхГдно зробити «акцент на розумшш сучасно! (у широкому сенсГ слова, починаючи з ХХ столггтя) реальностГ як епохи глобальних, яюсних змГн у самих основах суспГльного життя, що створюють передумови для генезису не тГльки посткашталГстичного, а й по-стГндустрГального, постекономГчного суспкьства...» [14, с. 29]. Використання марксистсько! методологГ! саме в цьому аспектГ дослГдження глобальних господарських трансформацш е достатньо продуктивним. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Степин В. С. Маркс и тенденции современного циви-лизационного развития / В. С. Степин // Карл Маркс и современная философия : сб. материалов науч. конф. к 180-летию со дня рождения К. Маркса / Под ред. Н. И. Лапина. - М. : РАН. Ин-т философии, 1999. - 380 с.
2. Маркс К. Немецкая идеология : Сочинения. - 2-е изд. -Т. 3 / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М. : Издательство политической литературы, 1955. - 650 с.
3. Маркс К. К критике политической экономии : Сочинения. - 2-е издание. - Т. 13 / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М. : Издательство политической литературы, 1959. - 573 с.
4. Бузгалин А. В. Методология и теория исследования социализма: некоторые полемические замечания / Под ред. Бузгалина А. В. // Марксизм: Альтернативы XXI века (дебаты постсоветской школы критического марксизма). - М. : ЛЕНАНД, 2009. - 264 с.
5. Гальчинський А. За межами капп^зму / А. Гальчин-ський // Економка Укра'ши. - 2011. - № 9. - С. 4-16.
6. Чухно А. А. Диалектическая философия и методы экономической теории / А. А. Чухно // Экономическая теория. -2006. - № 4. - С. 3-15.
7. Развитие метода политической экономии / Под ред. А. К. Покрытана. - М. : Экономика, 1986. - 271 с.
8. Иноземцев В. Л. Две концепции исторического развития: марксизм и постиндустриализм / В. Л. Иноземцев // Философские исследования. - 1997. - № 3. - С. 30-73.
9. Плетников Ю. К. Формационная и цивилизационная триады К. Маркса / Ю. К. Плетников // Карл Маркс и современная философия : сб. материалов науч. конф. к 180-летию со дня рождения К. Маркса / Под ред. Н. И. Лапина. - М. : РАН. Ин-т философии, 1999. - 380 с.
10. Маркс К. Наброски ответа на письмо В. И. Засулич : Сочинения. - 2-е изд. - Т. 19 / К. Маркс. - М. : Издательство политической литературы, 1961. - 533 с.
11. Бузгалин А. В. XXI век и «провалы марксизма»: в чем был прав и в чем ошибался Карл Маркс? / Под ред. А. В. Бузгалина // Марксизм: Альтернативы XXI века (дебаты постсоветской школы критического марксизма). - М. : ЛЕНАНД, 2009. - 264 с.
12. Межуев В. М. Так что же такое коммунизм? / В. М. Ме-жуев / Под ред. А. В. Бузгалина // Марксизм: Альтернативы XXI века (дебаты постсоветской школы критического марксизма). -М. : ЛЕНАНД, 2009. - 264 с.
13. Колганов А. И. Современный социализм. Марксистская версия (продолжение) / А. И. Колганов // Альтернативы. -2009. - № 3. - С. 49-70.
14. Бузгалин А. В. Методология и теория исследования социализма: некоторые полемические замечания / Под ред. А. В. Бузгалина // Марксизм: Альтернативы XXI века (дебаты постсоветской школы критического марксизма). - М. : ЛЕНАНД, 2009. - 264 с.
REFERENCES
Buzgalin, A. V. "Metodologiia i teoriia issledovaniia sotsial-izma: nekotorye polemicheskie zamechaniia" [The methodology and the theory of the study of socialism, some polemical remarks]. Marksizm: Alternativy XXI veka (debaty postsovetskoy shkoly krit-icheskogo marksizma). Moscow: LENAND, 2009.
Buzgalin, A. V. "XXI vek i «provaly marksizma»: v chem byl prav i v chem oshibalsia Karl Marks?" [XXI century and "failures of Marxism": what was right and what was wrong Karl Marx?]. Marksizm: Alternativy XXI veka (debaty postsovetskoy shkoly kriticheskogo marksizma). Moscow: LENAND, 2009.
Buzgalin, A. V. "Metodologiia i teoriia issledovaniia sotsial-izma: nekotorye polemicheskie zamechaniia" [The methodology and the theory of the study of socialism, some polemical remarks]. Marksizm: Alternativy XXI veka (debaty postsovetskoy shkoly krit-icheskogo marksizma). Moscow: LENAND, 2009.
Chukhno, A. A. "Dialekticheskaya filosofiya i metody ekono-micheskoy teorii" [Dialectical philosophy and methods of economic theory]. Ekonomicheskaia teoriia, no. 4 (2006): 3-15.
Halchynskyi, A. "Za mezhamy kapitalizmu" [Beyond capitalism]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2011): 4-16.
Inozemtsev, V. L. "Dve kontseptsii istoricheskogo razvitiia: marksizm i postindustrializm" [Two concepts of historical develop-
ment of Marxism and post-industrialism]. Filosofskie issledovaniia, no. 3 (1997): 30-73.
Kolganov, A. I. "Sovremennyy sotsializm. Marksistskaia ver-siya (prodolzhenie)" [Modern socialism. The Marxist version (continued)]. Alternativy, no. 3 (2009): 49-70.
Marks, K. Nabroski otveta na pismo V. I. Zasulich: Sochineniya [The outline response to the letter Zasulich: Works]. Moscow: Izda-telstvo politicheskoy literatury, 1961.
Marks, K., and Engels, F. Nemetskaia ideologiia: Sochineniya [German Ideology: Works]. Moscow: Izdatelstvo politicheskoy literatury, 1955.
Mezhuev, V. M."Tak chto zhe takoe kommunizm?" [So what is communism?]. Marksizm: AlternativyXXI veka (debatypostsovetskoy shkoly kriticheskogo marksizma). Moscow: LENAND, 2009.
Marks, K., and Engels, F. K kritike politicheskoy ekonomii: Sochineniya [Critique of Political Economy: Works]. Moscow: Izdatelstvo politicheskoy literatury, 1959.
Pletnikov, Yu. K. "Formatsionnaia i tsivilizatsionnaia triady K. Marksa" [The formation and civilization triad of K. Marx]. Karl Marks isovremennaia filosofiia. Moscow: RAN; In-t filosofii, 1999.
Razvitie metoda politicheskoy ekonomii [Development of a method of political economy]. Moscow: Ekonomika, 1986.
Stepin, V. S. "Marks i tendentsii sovremennogo tsivilizatsion-nogo razvitiia" [Marx and tendencies of modern civilization development]. Karl Marks i sovremennaia filosofiia. Moscow: RAN; In-t filosofii, 1999.
EE
CL
о
Ш
I—
<C =n
ZT
o
<
о
ш
