CC BY
5
УДК 330.342
РОЗВИТОК СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСЬКОТ СИСТЕМИ: СИСТЕМНО-СИНЕРГЕТИЧНИй
АНАЛ1З П1ДСИСТЕМ
© 2016
ШЕВЧЕНКО 0. 0.
УДК 330.342
Шевченко О. О. Розвиток структури господарськоУ системи: системно-синергетичний аналiз пщсистем
Метою cmammi е дотдження структури господарськоi системи ¡з застосуванням системно-синергетичного анал'ву ii тдсистем. Розгляну-то еволюцю використання системного тдходу щодо аналiзу господарських систем сучасного свту. Вид'лено ознаки системного тдходу та властивост'! господарських систем. У сучасному парадигмальному контекстi визначено поняття розвитку та еволюцИ господарських систем. У в'дпов'дностi до синергетично! парадигми дотдження об(рунтовано системну трансформацию суспльства, доведено вплив бiфукарцiйних мехашзм'в на прот'шання трансформацйних процеав розвитку господарських систем. Перспективами подальших дотджень у даному напрям'> е визначення фундаментальних наукових засад дотдження господарського мехатзму крзь призму цивiлiзацiйного шдходу, нарощування сучасноi бази досл'джень флуктуацй господарських систем сучасного свту, належного прогнозування сташв бiфукарцiйностi национальноi господарсько!' системи. Подальше використання системно-синергетичного анал'ву е доцльним для врахування параметр'^ кризи розвитку суспльства, господарських систем, як виступають основними об'ектами впливу в процес управл'шня свтогосподарськими процесами в цлому й основним об'ектом вивчення у процес 1х тзнання ¡з застосуванням цивiлiзацiйного шдходу дотдження. Ключов'1 слова:господарська система, системний тдюд, системно-синергетичний анал'в, емердженттсть, цлснсть. Шп.: 41.
Шевченко Олена OneKcaHdpiBHa - кандидат економiчних наук, доцент, докторант, кафедра сторИта теорПгосподарства, Ки/вський нацональ-ний економiчний утверситет ¡м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки1в, 03680, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.342
Шевченко Е. А. Развитие структуры хозяйственной системы: системно-синергетический анализ подсистем
Целью статьи является исследование структуры хозяйственной системы с применением системно-синергетического анализа её подсистем. Рассмотрена эволюция использования системного подхода для анализа хозяйственных систем современного мира. Выделены признаки системного подхода и свойства хозяйственных систем. В современном парадигмальном контексте определено понятие развития и эволюции хозяйственных систем. В соответствии с синергетической парадигмой исследования обоснована системная трансформация общества, доказано влияние бифукарционных механизмов на протекание трансформационных процессов развития хозяйственных систем. Перспективами дальнейших исследований в данном направлении является определение фундаментальных научных основ исследования хозяйственного механизма сквозь призму цивилизационного подхода, наращивание современной базы исследований флуктуаций хозяйственных систем современного мира, надлежащего прогнозирования состояний бифукарционности национальной хозяйственной системы. Дальнейшее использование системно-синергетического анализа целесообразно для учета параметров кризиса развития общества, хозяйственных систем, которые являются основными объектами воздействия в процессе управления мирохозяйственных процессов в целом и основным объектом изучения в процессе их познания с применением цивилизационного подхода исследования.
Ключевые слова: хозяйственная система, системный подход, си-стемно-синергетический анализ, эмерджентность, целостность. Библ.: 41.
Шевченко Елена Александровна - кандидат экономических наук, доцент, докторант, кафедра истории и теории хозяйства, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.342
Shevchenko O. O. Development of the Structure of Economic System: the System-Synergetic Analysis of Subsystems
The article is aimed at studying the structure of economic system using the system-synergistic analysis of its subsystems. Evolution in using the system approach for analyzing economic systems in the modern world has been considered. Signs of the system approach as well as characteristics of economic systems have been allocated. Both development and evolution of economic systems has been defined in the current paradigmatic context. In accordance with the synergetic paradigm of research, system transformation of society has been substantiated, influence of bifurcation mechanisms on the course of transformational processes in the development of economic systems has been proven. Prospects for further research in this area are to define the fundamental scientific bases of research on economic mechanism through the prism of the civilizational approach, developing a contemporary base of researches on fluctuations of economic systems in the modern world, proper forecasting of bifurcation status of the national economic system. Further use of the system-synergetic analysis is advisable to account the characteristics of the development crisis of society and economic systems, which are the main objects of influence in the management of global economic processes in general and the main object of studying in the course of their cognition, using the civilizational approach of researching.
Keywords: economic system, systematic approach, system-synergetic analysis, emergence, integrity. Bibl.: 41.
Shevchenko Olena O. - PhD (Economics), Associate Professor, Candidate on Doctor Degree, Department of History and Theory of Economy, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave., Kyiv, 03680, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Нацюнальш особливост кожно! держави вщгра-ють не останню роль у формуванш та функцю-нуванш економжи як господарсько! системи. Усе гострше постае питання про оновлення шструмен-тарш теоретичного осмислення реалш нацюнально! та глобально! економжи, формування нових пiдходiв в !х розумшш та поеднанш економiчно! теорГ! з практикою
господарювання. У сучаснш лiтературi майже вцсутня шформацш щодо радикальних змш у господарських системах, що вцбулися, починаючи з 30-х роив мину-лого столггтя. Сформован в !х надрах новi форми гос-подарювання надали господарським системам ново! якосп, а етапи таких змш дозволяють встановити осо-бливост сучасного стану господарств. Сучасш досль
дження проблеми спираються на емшричну реальшсть, узагальнюють окремi процеси та категорiальну iерар-х1ю, яка вiдображаe вихцне поняття системи та разом з тим формуе можливу теоретичну схему дослцження дано! категори. У них розвиток господарсько! системи розглядаеться 1з застосуванням системного пiдходу, синергетики як процес планомiрних змiн, внаслцок чого виникае якiсно новий стан економiчно! системи. Однак, незважаючи на очевидш здобутки економiчно! науки в дослцженш окреслених наукових проблем, присвяче-них структурному розвитку нацюнально! економши, багато питань i на цей час залишаються невирiшеними навiть у теоретико-методолопчному аспектi. Усвцом-лення актуальности а також недостатнiй рiвень науково-теоретичного обгрунтування низки питань зумовили мету та послiдовнiсть наукового дослцження.
Cучаснi соцiально-економiчнi явища та процеси, зумовлеш реалiями трансформацшних перетво-рень суспкьства, загострюють потребу у фундаментальных дослiдженнях сутностi, структури та ти-пологшаци господарських систем. Виршення ц1е! проблеми потребуе звернення до фкософського принципу системностi, який здатен пояснити окремий вимiр господарсько! реальност у сучасному суспкьствЬ
Поняття «система» з'явилося, як ведомо, з метою забезпечення дослiдницьких штересш доволi спещалЬ-зовано! теоретично! сфери, а згодом воно поширилося на ва галузi науково!, технiчно!, суспкьно! та господарсько! практики.
Започаткування системного шдходу пов'язано з критичним переосмисленням аналггико-синтетичних концепцiй класично! науки в творах Г. Спенсера [26, с. 5], К. Маркса [20, с. 128], Т. Парсонса [24, с. 41], К. Полань! [39, с. 38], Й. Шумпетера [33, с. 8] та шших вцомих до-слцниюв. Головш ключовi принципи системного шдходу знайшли яскраве воображения в працях фiлософiв та економштш. Так, у працi ведомого росiйського фкософа та економiста О. Богданова «Загальна органiзацiйна наука (тектологш)» наведено трактування органiзованостi (системности як «властивiсть цiлого бути бкьшим за суму сво!х частин» [2, с. 85]. Австршсько-канадський бiолог Л. фон Берталанфъ автор фундаментально! пращ «Загальна теорш систем» (1968), сформулював дефш-цiю системи як «сукупшсть елементiв, що знаходяться у взаемоди» [36, с. 5]. Система - це насамперед впоряд-кована множина взаемопов'язаних елементiв, якi воло-ддать певною структурою i органiзацiею. Таким чином, сформульована ще в античност теза про те, що цкк-нiсть е бкьшою, нiж сума !! частин, мала вже не мктич-ний смисл, а фжсувала знаковий етап i проблему орга-нiзацi! мислення.
Аналiзуючи науковi здобутки економiчноl теори [3, с. 21; 7, с 11; 9, с. 34; 18, с. 8; 19, с. 67; 25, с. 18; 27, с. 9], слц в^д^тити в наукових дослцженнях щодо викори-стання для аналiзу господарських систем таю ознаки системного шдходу:
1) дослдження об'екта утворення (системи) як цкксного в^дносно зовнiшнього середовища, що скла-даеться з елементiв, яю не пiдлягають подальшiй дифе-
ренщаци, та зв язкiв, якi породжують новi емерджент-нi властивостi цшсносп (як зауважив Роберт Мертон, «зв'язок вiддзеркалюе динамiчно-функцiональний ви-мiр життедшльносп системи» [21, с. 131]);
2) робиться акцент на з'ясуванш сутност вiдносин та зв'язкiв у господарсьюй системi, виокремлення тих з них, яю е системоутворюючими, такими, що забезпечу-ють вiдносно вiдособлене функцюнування системи;
3) застосування характеристики елеменпв системи залежно вiд специфжи цкого з урахуванням того, що сутшсш властивостi господарсько! системи визна-чаються не ткьки властивостями елеменпв, а й влас-тивостями 'й структури та системоутворюючих зв'язкiв (видкяють домiнування цкого над частинами);
4) шдкреслення того, що будь-якiй з шдсистем властивi сво! особливостi формування та темп !! розвитку, яю не збiгаються iз загальною характеристикою господарсько! системи;
5) з'ясування принципiв iерархi! елементiв господарсько! системи, способiв взаемовпливу та функцю-нально! координаци !! пiдсистем.
Системна методологiя покликана штегрувати ана-лiтичний та холктський, послiдовно науковий та шту!-тивний, об'ективний та цiннiсно-орiентований методи шзнання. Саме системний метод надае можливкть роз-глянути суспкьство у сукупност його iстотних власти-востей i особливостей. Згiдно iз зазначеним шдходом господарська система е способом кнування об'ективно! реальностi, з множиною шдсистем та елеменпв, вза-емодiя мiж якими та зовнiшнiм середовищем зумовлюе !! якiсну або сутнiсну штегративну цiлiснiсть.
Загалом, категорiя «велика суперсистема» увшшла в науковий обiг у 70-х роках ХХ ст., однак чикого !! ви-значення не кнуе й дорсi. На думку науковщв, потреба в цiй категори зумовлена не сткьки необхiднiстю кла-сифiкацi! наявних систем, як виявленням методiв досль дження еволюци господарсько! системи з урахуванням стану !! вс1х пiдсистем.
Можна видкити та узагальнити такi ознаки господарсько! системи, як керовашсть та цке-спрямованiсть (наявнiсть у системи загаль-но! мети); складна iерархiчна структура господарсько! системи, яка передбачае поеднання централiзованого управлшня з функцiональною автономшстю подсистем; емерджентнiсть (наявнiсть iнтегративних властивостей, яю неможливо вивести зi спостережуваних властивостей елементш) системи; багатоканальнiсть зв'язюв елементiв (взаемозв'язок пiдсистем по горизонталi та по вертикалi); складнi в1дносини мiж змiнними величинами; наявнiсть шформацшних зв'язкiв мiж подсистемами та зовншшм середовищем; полiкритерiальнiсть оценки результативности функцiонування системи; наявнiсть конкуруючих складових системи та конфлiктних ситуаций.
Суспкьству субстанцiйно не притаманна адитив-шсть, тобто тип вiдношень мiж цким та його частинами, коли властивост цкого повнiстю визначаються властивостями його частин. Натомкть соцiум функцюнуе за принципом холiзму, згiдно з яким цiлiснiсть принципово бкьша (яюсно iнакша), нiж сукупнiсть !! складових. Тут
простежуеться свгтоглядна спадкоемшсть з ентелехiею Аристотеля (внутршня сила, що потенцiйно мктить в собi цГль та кшцевий результат), яка стверджувала, що оргашчна цiлiснiсть завжди бГльша арифметично! суми !! частин. Новi властивостi, що виникають у результата генерацГ! сощально! цiлiсностi, мають назву емерджент-них. Поняття «емерджентнi властивостi» було сформу-льовано Талкотом Парсонсом у 1937 р. у контекста функ-цюнальних особливостей соцiальних систем. Науко-вець мав на увазГ, пов'язанi мГж собою, три властивостi: 1) системи володшть певною структурою, що виникае не сама по со6Г, а завдяки процесам сощально! взаемо-дГ!; 2) цГ емерджентнi властивостi не можуть бути ре-дукованi до звичайно! суми характеристик соцГальних суб'ектГв; 3) значення будь-яко! дГ! в суспГльствГ важко зрозумГти iзольовано вГд контексту соцiально! пiдсисте-ми, в межах яко! вона виявляе себе.
На сьогодш слГд видГлити такi властивостi гос-подарсько! системи суспГльства та !! пiдсистем, якГ пов'язанi мГж собою.
Т Г'
I6
м
навпаки,
глгснгсть господарсько! системи - це коли змша будь-якого елементу впливае на всГ ГншГ Г! еле-.менти г приводить до змГни системи в цГлому, г и, будь-яка змГна системи позначаеться на всГх и елементах. Тобто цГлГснГсть виражаеться через еднГсть рГзноманГтних елементГв в системГ Г передбачае таку взае-модГю складових системи, яка характеризуеться прагнен-ням до самозбереження за змГстом та самовГдтворення за формою. У результата господарська система, яка набувае ознак самооргашзаци, стае не тГльки бГльш стГйкою, але, що, бГльш важливо, набувае здатностГ до еволюцГ!.
Ieрархiчmсть та гетерархiчнiсть - це наявшсть системно! структури з рГвнями органГзацГ! складових частин. Бо будь-яка система сама може виступати компонентом Гншо! системи, а сукупноста елементГв, по-еднаних за функцГональною ознакою, утворюють компонента або шдсистеми. Взаемозв'язок цих пГдсистем призводить до того, що окремий елемент може одночас-но належати до декГлькох з них.
Синергiя (ттегративтсть) проявляеться у воло-дГннГ системою властивостями, вГдсутшми в и елементГв, а и пГдсистеми (елементи) володГють властивостями, що не притаманш господарськГй системГ.
Вiдкритiсть господарсько! системи свГдчить про те, що систем функцюнуе через обмГн енергетично-шформацшними потоками з Гншими пГдсистемами та зовшшшм середовищем (суспГльством).
Динамiчнiсть зосереджена на наявноста мети та функцш руху системи, у ходГ якого господарська система взаемодГе з Гншими системами та середовищем, а також долае внутршш протирГччя.
Нелтйтсть свГдчить про те, через велику юль-кГсть зовшшнГх та внутршнГх чинникГв та складнГсть взаемодГ! мГж ними розвиток системи е щонайменш циклГчним, тобто перГоди кГльюсного та яюсного про-гресу змГнюються перюдами деградацп, а з шдвищен-ням складноста системи можна констатувати наявшсть крос-циклГчних явищ, коли фаза розвитку одних ком-понентГв господарсько! системи накладаеться на фазу
регресу шших. КрГм того, нелГнГйнГсть, вГдсутнГсть жор-стко заданого вектору руху системи обумовлюе !! неви-значешсть.
Адаптивтсть та стштсть - це здатшсть системи зберГгати структуру, функцГональнГсть та доцГль-шсть (для цГлеспрямованих систем суспГльства) Гсну-вання за наявностГ внутрГшнГх протирГч та зовнГшнГх впливГв. Однак рГвновага системи може бути стГйкою лише вГдносно. Значний вплив зовнГшнього середовища приводить до усталення багатьох центрГв нерГвноваги в системГ за рахунок дисипативних структур як механГзму взаемопроникнення зовнГшнього та внутршнього се-редовища системи.
Самооргатзащя (саморозвиток) - здатшсть системи до змши внутршньо! структури шд впливом внутрГшнГх або зовнГшнГх чинникГв, яка реалГзуеться в про-цесГ утворення дисипативних структур та прагнення до динамГчно! рГвноваги.
Фрактальтсть, як одна з властивостей господарсько! системи, свГдчить, що характер функцюнування та розвитку цшсно! системи не залежить вГд масштабу и розгляду, якщо система бГльш високого рангу змГнюе власнГ характеристики певним чином, то всГ пГдсистеми, яю входять до Н складу змГнюються подГбно. СпосГб функцГонування системи обумовлюе спосГб функцГону-вання и компонентГв, наслГдком дано! властивостГ ви-ступае виконання вимоги узгодженостГ функцГонування складових системи: якщо елементи (шдистеми) функцю-нально не доповнюють одне шшого, а функцГонування компонентГв не е подГбним, то цГлГснГсть господарсько! системи порушуеться.
Кожна господарська система характеризуеться цшсшстю сво!х елементГв (пГдсистем). ЦГ пГдсистеми можуть бути суперечливими Г конкуру-вати мГж собою. СуспГльство як система - це складна, динамГчна багатоманГтнГсть процесГв Г структур, кожен з яких мае власнГ прГоритети, однак загалом виявляеться необхГдним для функцГонування системи, забезпечен-ня и рГвноваги та стГйкостГ, а характер зв'язку мГж пГдсистемами визначае цГлГснГсть господарсько! системи Г змГстовшсть емерджентних властивостей, якГ е найха-рактернГшою 'й властивГстю. ЦГлГснГсть господарсько! системи суспГльства безпосередньо забезпечуеться и економГчним центром в особГ ринку, економГчних орга-нГв держави та сукупшстю функцГй, якГ вони поклика-нГ виконувати. НаявнГсть петлГ зворотного зв'язку мГж центром та пГдсистемами е одшею з ключових ознак системностГ господарсько! сфери суспГльства. На думку сучасних дослГдникГв, усвГдомлення фрактальностГ гос-подарських систем е науковим вГдкриттям ХХ ст., засно-ваним на визнаннГ правомГрностГ Гснування структур рГзних форм, типГв, рГвшв, що забезпечують величезну кГлькГсть взаемодш, максимально сприяючи ГнтенсифГ-кацГ! обмшних процесГв мГж пГдсистемами.
У сучасному парадигмальному контекстГ розвиток господарських систем трактуеться як нелшшний, бага-товарГантний процес господарсько! еволюцГ! людства. ЕволюцГя розглядаеться досить у широкому контекстГ, як процес змш у всГх пГдсистемах, що вГдбуваеться у
формi поступових стрибкоподiбних кiлькiсних та яюс-них перетворень.
Пiд системною трансформащею слiд розумiти всi перетворення, яю охоплюють загальний спектр сус-пгльного життя, його духовну, полiтичну, економiчну та соцiальну сфери (пiдсистеми) господарсько! системи. Системна трансформац1я охоплюе структурнi, функ-цiональнi та органiзацiйнi перетворення шдсистем та структурних компонентiв. На думку прихильниюв тео-рГ! господарського порядку, системна трансформац1я зачiпае вй частковi порядки суспгльного життя [10, с. 89; 13, с. 172; 23, с. 51].
УвГдповГдност до синергетично! парадигми до-слiдження дезоргашзацш господарських систем (особливо яка зростае) проявляеться у збгльшен-нГ ентропГ!, наближеннi до бiфукарцiйного стану розвит-ку та виникненнГ загроз деструктивних Г катастрофГч-них змГн у суспГльствГ. Досить часто вченГ-дослГдники аналГзують тГльки динамГку сощально-економГчно! системи з урахуванням дГ! чинникГв, якГ зумовлюють рГзнГ режими розвитку процесГв у нелГнГйному середовищГ [1, с. 34; 5, с. 54; 8, с. 4; 16, с. 115; 22, с. 29; 30, с. 71; 32, с. 12; 34, с. 39; 38, с. 18; 41, с. 238]. Як правило, бГфукарцшш мехашзми трансформацГ! господарських систем грунтуються на зворотних зв'язках Г передбачають втра-ту цшсносй, принципових вГдмГнних ознак та перехГд !х в нову якГсть. БГфукарцшш механГзми значно приско-рюють процес розвитку господарсько! системи суспГль-ства, породжуючи максимальну варГативнГсть станГв Г! шдсистем (структурних складових), невизначенГсть, незворотшсть та непередбачуванГсть майбутнього на-цюнальних економГк краГн. На думку багатьох сучасних дослГдникГв [6, с. 8; 11, с. 21; 17, с. 87; 29, с. 24; 31, с. 70], бГфукарцшш механГзми е бГльш ефективними у порГв-нянш з адаптацшними, оскГльки створюють належш (майже ГдеальнГ) умови для розвитку та дають змогу рГзко прискорювати його темпи. ВарГантшсть (розгалу-жешсть) та дискретнГсть пГдсистем дозволяють госпо-дарськГй системГ нГби «змГнювати» («забувати») старий неефективний (або менш ефективний) стан Г на основГ багатоварГантного пошуку «вГдбирати» новий, бГльш ефективний. Водночас бГфукарцшш механГзми забез-печують необоротшсть протГкання трансформацГйних процесГв розвитку господарських систем Г сприяють за-крГпленню змГн, що вГдбулися.
В умовах сучасних виклиюв, трендГв епохи глоба-лГзацГ! та ознак нацюнально! кризи прояв стану господарсько! системи та економГчно! пГдсистеми суспГльства мае ряд особливостей. По-перше, стан бГфуркацГ! повинен приводити до змш в регулюваннГ або застосуванш засобГв управлГння ситуацГею, а, по-друге, вплив змш се-редовища на параметри свГгово'! та нацГонально! кризи е випадковим, Г тому траекторш Г! перебГгу пГсля стану бГфуркацГ! визначити дуже складно. ЧасовГ лаги ката-строфи (руйнування) системи визначаються за принципом «максимального зволжання», а стан бГфуркацГ! змГ-нюеться лише тодГ, коли у системи немае шшого виходу, бо чим вищий рГвень нестГйкостГ системи, тим бгльша ккьюсть мГкроциклГв !! розвитку.
Системна господарська еволюц1я базуеться на двох взаемопов'язаних процесах: по-перше, вгдбуваеть-ся структурна перебудова економГки, змша юлькосй та складу параметрш порядку, формуеться спектр мож-ливих варГантГв траекторГ! подальшого розвитку нацГонально! економГки; по-друге, економГчна структура нако-пичуе соцГальну енергГю перетворень, впливаючи на по-ведГнкову складову господарського розвитку [4, с. 7; 12, с. 81; 14, с. 794; 15, с. 21]. У бкьшосп сучасних дослгджень спостерГгаеться одночасне вживання понять («суспгль-ний розвиток», «економГчний розвиток», «сощально-економГчний розвиток» та «господарський розвиток» без розмежування Г конкретизацГ! !х вгдмшностей та суп. Однак якщо розглядати суспгльство Гз системно! точки зору Г видгляти такГ його пГдсистеми (або складовГ), як економГчна, полГтична, соцГальна, фшансова, культурна сфери, необхГдним стае уточнення змГсту поняття господарського та економГчного розвитку.
НауковГ пГдходи до загальнотеоретичного обгрун-тування категорГ! розвитку в рГзш ГсторичнГ епохи е досить розма!тими. У сучаснш фкософськш лГтературГ пГд розвитком розушеться змГна матерГальних та Гдеальних об'ектш, яка характеризуеться такими трьо-ма властивостями: е закономГрною, спрямованою Г яюс-ною змГною [35, с. 112]. ПГд закономiрнiстю розушеться невипадковий характер змш. Спрямоватсть змш озна-чае перехГд вГд одного стану об'екта до шшого не шляхом постшного повторення пройденого, не рухом по колу, а поступовим рухом до бгльш досконалого стану об'екта (прогресивний розвиток) або рухом у протилежному напрямГ (регресивний розвиток). Яюсш змГни визначаються переходом вГд структури одше! якостГ (з одшею юльюстю 1"! складових, порядком !х розташування одна вГдносно одно! та характером взаемозв'язку мГж ними) до структури шшо! якостГ (з шшою ккьюстю, порядком Г типом взаемозв'язюв складових) [37, с. 29]. Розвиток виступае як виникнення нового яюсного стану об'екта в результат змши його складу Г структури [40, с. 140].
Суспгльство е складною системою через велику ккьюсть елементГв Г складнГсть зв'язкГв мГж ними, вГд-критою системою, оскгльки взаемодГе Гз зовншшм серед-овищем шляхом обмшу речовиною, енергГею та гнформа-цГею, Г системою динамГчною, яка змшюеться у часГ.
Елементами суспгльства як господарсько! системи е сощальш Гнститути, тобто стГйкГ сукупностГ людей, груп, закладГв, що виступають самостшними суб'ектами соцГально! дГ!. Сощальш Гнститути, своею чергою, скла-даються з неподгльних компонентГв суспгльства - окре-мих людей. МГж елементами суспгльства виникае велика ккьюсть складних зв'язкГв, якГ називають суспгльними вгдносинами Г якГ формують структуру суспгльства.
Залежно вГд спрямованостГ вГдносин, що виника-ють мГж елементами суспГльства, видГляють його основнГ пГдсистеми - сфери суспкьно! д1яльностГ - певнГ вели-ю вГдносно самостГйнГ сукупностГ стГйких вГдносин мГж соцГальними суб'ектами. Кожна сфера складаеться з еле-ментГв (людей, соцГальних ГнститутГв) Г певних вГдносин, що мГж ними склалися. ОднГ й тГ ж елементи задГянГ одно-часно в рГзних сферах у зв'язку Гз рГзнобГчшстю !х функщ-
онування. Традицшно видГляють чотири сфери суспкь-ного життя: економГчну, полГтичну, духовну Г соцГальну, якГ е подсистемами суспкьства Г мГстять його елементи.
МГж елементами економГчно! системи складають-ся рГзноманГтнГ вГдносини, якГ формують структуру системи. Серед економГчних вГдносин видГляють такГ групи, як соцiально-економiчт вГдносини - вГдносини мГж усГма учасниками господарсько! дГяльностГ з приводу вироб-ництва, розподку, обмГну Г споживання благ, якГ визна-чаються формою власностГ на засоби виробництва Г ви-готовлений продукт; оргатзацшт форми господарсько! дГяльностГ - вГдносини мГж економГчними суб'ектами, що пов'язаш Гз суб'ектом господарювання, яю визнача-ють структуру останнього; конкретт економiчнi зв'язки мГж пГдприемствами Г оргашзацшми - вГдносини мГж оргашзацшми Г пГдприемствами, якГ встановлюються за допомогою безпосереднГх угод мГж учасниками, та гос-подарський мехатзм - вГдносини мГж елементами економГчно! системи Г державою, за допомогою яких остан-ня регулюе господарську дГяльшсть на макрорГвнГ.
До зовшшнього середовища економГчно! системи належать елементи, яю не ввГйшли до не!.
Глобальний економГчний розвиток - це достатньо
динамГчний процес, що характеризуеться штегра-
цГею нацГональних господарських систем сучасно-го свГту[28, с. 57]. В епоху глобалГзацГ! свГтове господар-ство стае бкьш значущим за нацюнальш господарськГ системи, а це, своею чергою, ускладнюе регулювання внутрГшнГх процесГв у структурних пГдсистемах. Су-часну свГтову економГчну нерГвномГрнГсть виправдовуе теорГя синергетики (галузь наукових дослГджень, метою яких е виявлення загальних закономГрностей у проце-сах стшкоси та деструкцГ! упорядкованих тимчасових простГших структур рГзно! складностГ в господарських системах сучасного свиу).
ВИСНОВКИ
У межах синергетики вивчаються спГльнГ дГ! окре-мих частин яко!сь невпорядковано! системи, внаслГдок яких вГдбуваеться самоорганГзацГя - виникають макро-скопГчнГ просторовГ, тимчасовГ структури, що розгляда-ються як детермГнованГ або стохастичнГ закономГрностГ. Вивчаеться Г зворотне явище - переход вод упорядкова-ного стану господарсько! системи до суспГльного хаосу. Поточна кризова ситуацГя - це наслГдок довгостроко-во!, переважно екзогенно!, детермГнованостГ нацГональ-но! моделГ соцГально-економГчно! динамГки, недооцГнки ролГ та значення фундаментальних наукових засад до-слГдження господарського механГзму крГзь призму ци-вшзацшного пГдходу, нарощування сучасно! бази до-слГджень флуктуацГй господарських систем сучасного свГту, належного прогнозування станГв бГфукарцГйностГ нацГонально! господарсько! системи.
Становлення глобалГзацГйних умов розвитку свГ-тового господарства супроводжуеться виникненням низки суперечностей економГчного, соцГального та по-лГтичного характеру, якГ е передумовами виникнення структурних свГтових економГчних криз. Для нацГо-нально! господарсько! системи е доцкьним урахування
параметров кризи розвитку сусп1льства, якг виступають основними об'ектами впливу в процесГ управлГння св1-тогосподарськими процесами в цГлому й основним об'ектом вивчення у процесГ !х пГзнання Гз застосуван-ням цивГлГзацГйного пГдходу дослГдження та приклад-них засад синергетичного аналГзу. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бальцерович Л. Свобода i розвиток: економня вiльного ринку / Л. Бальцерович. - Львiв : Бiблiотека журналу «I», 2000. -332 с.
2. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука: в 2-х кн. / А. А. Богданов. - Книга 1. - М. : Наука, 1989. -303 с.
3. Бураковський I. У пошуках моделi економ^чного розвитку / I. Бураковський // Укра'нська державысть у ХХ ст. (кторико-полгтолопчний аналiз) / Кер. авт. кол. О. Дергачов. -К. : Полiтична думка, 1996. - 435 с.
4. Вальрас Л. Элементы чистой политической экономии, или теория общественного богатства / Л. Вальрас. - М. : Изограф, 2000. - 448 с.
5. Гавриленко I. М. Со^альний розвиток : монографiя / I. М. Гавриленко, М. П. Недюха, Л. М. Усаченко. - Херсон : Гршь Д. С., 2014. - 478 с.
6. Гагаринов А. В. Энтропогенная системная катастрофа XX века: сущность, причины, последствия / А. В. Гагаринов, П. М. Кобзев, А. А. Котляр // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 5. - С. 8-15.
7. Гальчинський А. Политична нооекономка: начала оновлено'' парадигми економiчних знань / А. Гальчинський. -К. : Либщь, 2013. - 472 с.
8. Головатий М. Ф. Держава i сусптьство: концептуальн засади та со^альна вза£модiя в сучасних умовах формування й функцюнування держав / М. Ф. Головатий // Економiчний часо-пис - XXI. - 2015. - № 9-10. - С. 4-8.
9. Гражевська Н. I. Економiчнi системи епохи глобаль-них змш / Н. I. Гражевська. - К. : Знання, 2008. - 431 с.
10. Гэлбрейт Дж. Экономические теории и цели общества / Дж. Гэлбрейт. - М.: Прогресс, 1976. - 408 с.
11. Свдокимова Д. М. Економiчний розвиток: процес-ний пщхщ / Д. М. Евдокимова // Стратепя економiчного розвитку Укра'''ни. - 2004. - Вип. 15. - С. 21-24.
12. Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем : монография / [Артемова Т. И., Гриценко А. А., Кричевская Т. А. и др.] ; под. ред. чл. корр. НАН Украины А. А. Гриценко ; Нац. акад. наук Укра'ни, Ин-т экономики и прогнозирования. - К., 2013. - 580 с.
13. Кирилюк €. М. Методолопя дослщження процеав трансформацп економiчних систем у сучасних теорiях / Е. М. Кирилюк, А. М. Прощалиша // Мехашзм регулювання економки. -2011. - № 4. - С. 172-179.
14. Клейнер Г. Б. Новая теория экономических систем и ее приложения / Г. Б. Клейнер // Вестник Рос. акад. наук. - 2011. -Т. 81. - № 9. - С. 794-811.
15. Кульман А. Экономические механизмы / А. Кульман / Пер. с фр. ; под общ. ред. Н. И. Хрусталевой. - М. : Прогресс Универс, 1993. - 192 с.
16. Липов В. Моделi зростання i розвитку за Джованы Аррип: украшський шанс? / В. Липов // Вкник Ки'вського нац. торг-екон. ун-ту. - 2014. - № 1. - С. 115-126.
17. Литвиненко Н. I. !нституцюнальш складовi соцiально-економiчного розвитку кражи : монографiя / Н. I. Литвиненко. - Днтропетровськ : НГУ, 2015. - 308 с.
18. Литвиненко Н. I. Структура шституцюнального середовища економiчноl' системи та вза£мозв'язок мiж його
елементами / Н. I. Литвиненко // Бiзнес 1нформ. - 2015. - № 6. -С. 8-15.
19. Майнцер К. Сложносистемное мышление: материя, разум, человечество. Новый синтез / К. Майнцер / Пер. с англ. -М. : URSS, 2009. - 464 с.
20. Маркс К. Письма о «Капитале» / К. Маркс, Ф. Энгельс. -М. : Издательство политической литературы, 1986. - 746 с.
21. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Роберт Мертон. - М. : ACT, Хранитель, 2006. - 880 с.
22. Морозов О. Основи теорп потужност економiчних систем / О. Морозов// Економiст. - 2014. - № 12. - С. 28-32.
23. Панухник О. В. Теоретичн засади бiфуркацiйностi економiчних систем в контекст трансформацш мiжсуб'£ктних зв'язюв / О. В. Панухник, I. Б. Маркович // Актуальш проблеми економки. - 2015. - № 4. - С. 51-57.
24. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Пар-сонс. - М. : Аспект Пресс, 1997. -270 с.
25. Синергетична парадигма економки / £. I. Ходаш-ський, I. Г. Грабар, Ю. С. Цал-Цалко та ш. - Житомир : ЖДТУ, 2007. -154 с.
26. Спенсер Г. Синтетическая философия (в кратком изложении Говарда Коллинза) / Г. Спенсер. - К.: Ника-Центр, 1997. -512 с.
27. Степаненко С. В. Ыституцюнальний аналiз економiч-них систем (проблеми методологи) : монографiя / С. В. Степаненко. - К. : КНЕУ, 2008. - 312 с.
28. Столярчук Я. М. Глобальш асиметрп економiчного розвитку / Я. М. Столярчук. - К. : КНЕУ, 2009. - 302с.
29. Трансформа^я нацюнальних економiчних штереав : моногрaфiя / Т. I. Павлюк, М. М. Бичков, Л. Б. Мартинова та ш. -Вшниця : BTEI КНТЕУ, 2015. - 324 с.
30. Шинкарук Л. В. Структурний i со^альний аспек-ти оцшки пропорцшносп та диспропорцшносп в економр / Л. В. Шинкарук // Економiчний вкник Нацюнального прничого уыверситету. - 2014. - № 4. - С. 71-78.
31. Шкодша I. В. Сучасн тенденцп самооргаызацп свгго-воТ економiчноl' системи / I. В. Шкодша // Економка УкраТ'ни. -2012. - № 9. - С. 70-77.
32. Штулер I. Ю. Модифка^я моделей розвитку нацю-нальноТ' економiчноТ системи / I. Ю. Штулер // Актуальн проблеми економки. - 2015. - № 11 (173). - С. 12-20.
33. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. - М. : Прогресс, 1992. - 455 с.
34. Acemoglu, D. Why nations fail: the origins of power, prosperity, and power / D. Acemoglu, J. Robinson. - New York : Crown Publishers, 2012. - 529 p.
35. Amable, B. The Diversity of modern capitalism / В. Amable. - Oxford : Oxford University Press, 2006. - 317 p.
36. Bertalanffy, L. von. General System Theory: Foundations, Development, Applications / L. von Bertalanffy - New-York : George Braziller, 1968. - 146 р.
37. Medoza, M. G. Systems of Society. In Introduction to Social Science / M. G. Medoza, V. Napoli. - Lexington, Massachusetts, Toronto : Health, 1990. - 317 p.
38. Neuberger, E. Classifying Economic Systems / E. Neu-berger // Comparative economic systems: Models and Cases. - Boston : Irwin, 1989. - P. 18-26.
39. Polanyi, K. The Great Transformation. - Boston : Beacon Press, 1957. - 313 р.
40. Popper, K. R. On the Theory of Objective Mind / K. R. Popper // In Internationaler Kongress für Philosophie. - Wien, 1968. -P. 140-156.
41. Varieties of Capitalism: the Institutional Foundations of Comparative Advantage [Ed. by P. Hall and D. Soskice]. - N. Y. Oxford : Oxford University Press, 2001. - 540 p.
REFERENCES
Acemoglu, D., and Robinson, J. Why nations fail: the origins of power, prosperity, and power. New York: Crown Publishers, 2012.
Amable, B. The Diversity of modern capitalism. Oxford: Oxford University Press, 2006.
Burakovskyi, I. "U poshukakh modeli ekonomichnoho roz-vytku" [In search of a model of economic development]. In Ukrain-ska derzhavnist u XXst. (Istoryko-politolohichnyi analiz). Kyiv: Poli-tychna dumka, 1996.
Baltserovych, L. Svoboda i rozvytok: ekonomiia vilnoho rynku [Freedom and Development: a free market economy]. Lviv: Bib-lioteka zhurnalu «I», 2000.
Bogdanov, A. A. Tektologiya. Vseobshchaya organizatsion-naya nauka [Tectology. Universal organizational science]. Moscow: Nauka, 1989.
Bertalanffy, L. von. General System Theory: Foundations, Development, Applications. New York: George Braziller, 1968.
Gelbreyt, Dzh. Ekonomicheskiye teorii i tseli obshchestva [Economic theory and goals of society]. Moscow: Progress, 1976.
Gritsenko, A. A. Ierarkhiya i seti v institutsionalnoy arkhitek-tonike ekonomicheskikh sistem [Hierarchy and network of institutional architectonics economic systems]. Kyiv, 2013.
Hrazhevska, N. I. Ekonomichni systemy epokhy hlobalnykh zmin [The economic system of the era of global change]. Kyiv: Znannia, 2008.
Halchynskyi, A. Politychna nooekonomika: nachala onovlenoi paradyhmyekonomichnykhznan [Political nooekonomika: Principles renewed paradigm of economic knowledge]. Kyiv: Lybid, 2013.
Holovatyi, M. F. "Derzhava i suspilstvo: kontseptualni zasady ta sotsialna vzaiemodiia v suchasnykh umovakh formuvannia i funk-tsionuvannia derzhav" [State and society: conceptual framework and social interaction in modern conditions of formation and functioning states]. Ekonomichnyi chasopys-XXI, no. 9-10 (2015): 4-8.
Havrylenko, I. M., Nediukha, M. P., and Usachenko, L. M. So-tsialnyi rozvytok [Social development]. Kherson: Hrin D. S., 2014.
Haharinov, O. V., Kobziev, P. M., and Kotliar, A. A. "Entropo-henna systemna katastrofa XX stolittia" [Entropohenna systemic disaster of the twentieth century]. BiznesInform, no. 5 (2015): 8-15.
Kleyner, G. B. "Novaya teoriya ekonomicheskikh sistem i yee prilozheniya" [The new theory of economic systems and its applications]. Vestnik Rossiyskoy akademii nauk, vol. 81, no. 9 (2011): 794-811.
Kulman, A. Ekonomicheskiye mekhanizmy [Economic mechanisms]. Moscow: Progress; Univers, 1993.
Khodakivskyi, Ye. I. et al. Synerhetychna paradyhma ekono-miky [Synergetic paradigm economy]. Zhytomyr: ZhDTU, 2007.
Kyryliuk, Ye. M., and Proshchalykina, A. M. "Metodolohiia doslidzhennia protsesiv transformatsii ekonomichnykh system u suchasnykh teoriiakh" [Research methodology the transformation of economic systems in modern theories]. Mekhanizm rehuliuvan-nia ekonomiky, no. 4 (2011): 172-179.
Lytvynenko, N. I. "Struktura instytutsionalnoho seredovysh-cha ekonomichnoi systemy ta vzaiemozviazok mizh yoho elemen-tamy" [The structure of the institutional environment of the economic system and the relationship between its elements]. Biznes Inform, no. 6 (2015): 8-15.
Lypov, V. "Modeli zrostannia i rozvytku za Dzhovanni Ar-ryhi: ukrainskyi shans?" [Models of growth and development for Giovanni Arryhi: Ukrainian chance?]. Visnyk KNTEU, no. 1 (2014): 115-126.
Lytvynenko, N. I. Instytutsionalni skladovi sotsialno-ekono-michnoho rozvytku krainy [Institutional components of socio-economic development]. Dnipropetrovsk: NHU, 2015.
Merton, R. Sotsialnaya teoriya i sotsialnaya struktura [Social Theory and Social Structure]. Moscow: ACT; Khranitel, 2006.
Morozov, O. "Osnovy teorii potuzhnosti ekonomichnykh system" [Basic theory of economic power]. Ekonomist, no. 12 (2014): 28-32.
Mayntser, K. Slozhnosistemnoye myshleniye: materiya, razum, chelovechestvo. Novyy sintez [Hard systems thinking: matter, mind, mankind. A new synthesis]. Moscow: URSS, 2009.
Marks, K., and Engels, F. Pisma o "Kapitale" [Letters on "Capital"]. Moscow: Politizdat, 1986.
Medoza, M. G., and Napoli, V. Systems of Society. In Introduction to Social Science. Lexington; Massachusetts; Toronto: Health, 1990.
Neuberger, E. "Classifyino Economic Systems". In Comparative economic systems: Models and Cases, 18-26. Boston: Irwin, 1989.
Pavliuk, T. I., Bychkov, M. M., and Martynova, L. B. Transfor-matsiia natsionalnykh ekonomichnykh interesiv [Transformation of national economic interests]. Vinnytsia: VTEI KNTEU, 2015.
Parsons, T. Sistema sovremennykh obshchestv [The system of modern societies]. Moscow: Aspekt Press, 1997.
Panukhnyk, O. V., and Markovych, I. B. "Teoretychni zasady bifurkatsiinosti ekonomichnykh system v konteksti transformatsii mizhsubiektnykh zviazkiv" [Theoretical foundations of bifurcational economic systems in the context of transformations of relations of intersubjective]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 4 (2015): 51-57.
Polanyi, K. The Great Transformation. Boston: Beacon Press,
1957.
Popper, K. R. On the Theory of Objective Mind. In Internationaler Kongress fur Philosophie. Wien, 1968.
Shtuler, I. Yu. "Modyfikatsiia modelei rozvytku natsionalnoi ekonomichnoi systemy" [Modification of the model of the nation-
al economic system]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 11 (173) (2015): 12-20.
Shumpeter, Y. Teoriya ekonomicheskogo razvitiya [The theory of economic development]. Moscow: Progress, 1992.
Stoliarchuk, Ya. M. Hlobalni asymetrii ekonomichnoho rozvytku [Global asymmetry of economic development]. Kyiv: KNEU, 2009.
Stepanenko, S. V. Instytutsionalnyi analiz ekonomichnykh system (problemy metodolohii) [Institutional analysis of economic systems (methodological problems)]. Kyiv: KNEU, 2008.
Spenser, G. Sinteticheskaya filosofiya (v kratkom izlozhenii Go-varda Kollinza) [Synthetic Philosophy (in the summary of Howard Collins)]. Kyiv: Nika-Tsentr, 1997.
Shynkaruk, L. V. "Strukturnyi i sotsialnyi aspekty otsinky proportsiinosti ta dysproportsiinosti v ekonomitsi" [Structural and Social Aspects of proportionality and disproportionality in the economy]. Ekonomichnyi visnyk Natsionalnoho hirnychoho un-tu, no. 4 (2014): 71-78.
Shkodina, I. V. "Suchasni tendentsii samoorhanizatsii svito-voi ekonomichnoi systemy" [Modern trends in self-global economic system]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2012): 70-77.
Valras, L. Elementy chistoy politicheskoy ekonomii, ili teoriya obshchestvennogo bogatstva [Elements of pure economics, or the theory of social wealth]. Moscow: Izograf, 2000.
Varieties of Capitalism: the Institutional Foundations of Comparative Advantage. New York; Oxford: Oxford University Press, 2001.
Yevdokymova, D. M. "Ekonomichnyi rozvytok: protsesnyi pidkhid" [Economic development: process approach]. Stratehiia ekonomichnoho rozvytku Ukrainy, no. 15 (2004): 21-24.
EE
Q_
o
LU
I—
<c m =r
o
<
s
u
20 BI3HECIHQOPM № 4 '2016
www.business-inform.net
