CC BY
11
УДК 330.341.2
ЕКОНОМ1ЧНА КОМПАРАТИВ1СТИКА ЯК СТРАТЕГ1ЧНИЙ ЗАС1Б РОЗВИТКУ ТА РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
© 2016 КЛ1МЕНКО О. М.
УДК 330.341.2
^менко О. М. EKOHOMi4Ha компаративктика як стратегiчний 3aci6 розвитку та реформування економши УкраУни
Метою cmammi е аналз можливост'! використання економ'мно! компаративстики для остаточного формування национальноi со^ально-економЫно! моделi розвитку та реформування економ'ши в УкраЫ. Показано деяк методологiчнi тдходи та об(рунтування застосування алгоритму комплексного пор'вняння конкретних економчних систем. Вид'шено й охарактеризовано основн структуры елементи стосовно кон-кретних економiчних систем в'дпов'дно до поставленоi цт. Визначено основт економiчнi й со^альн показники, щохарактеризують деяк струк-турт елементи економчноi системи. Конкретизовано найважлившi параметри та показники для пор'вняльного аналзу соцiально-економiчних систем вибраного типу. Подано схематичнухарактеристику проаналзованоi за пропонованим алгоритмом сощально-економ'мно!системи та продемонстровано можливкть використання пор'вняльного анал'ву на основi економ'мноi компаративктики для успшного застосування ре-зультатв дослджень на практик.
Ключов'! слова: економiчна компаративктика, економ'мна система, комплексне пор'вняння економннихсистем. Шп.: 9.
Ыменко Олена Миколавна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри полтичноi економЦ Харювський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (пр. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: Olena.Klimenko@hneu.net
УДК 330.341.2 Клименко Е. Н. Экономическая компаративистика как страте-гический способ развития и реформирования экономики Украины
Целью статьи является анализ возможности использования экономической компаративистики для окончательного формирования национальной социально-экономической модели развития и реформирования экономики Украины. Показаны некоторые методологические подходы и обоснования применения алгоритма комплексного сравнения конкретных экономических систем. Выделены и охарактеризованы основные структурные элементы, касающиеся конкретных экономических систем, в соответствии с поставленной целью. Определены основные экономические и социальные показатели, характеризующие некоторые структурные элементы экономической системы. Конкретизированы важнейшие параметры и показатели для сравнительного анализа социально-экономических систем выбранного типа. Представлена схематическая характеристика проанализированной по предлагаемому алгоритму социально-экономической системы и продемонстрирована возможность использования экономической компаративистики для успешного использования результатов исследования в практике. Ключевые слова: экономическая компаративистика, экономическая система, комплексное сравнение экономических систем. Библ.: 9.
Клименко Елена Николаевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина)
E-mail: Olena.Klimenko@hneu.net
UDC 330.341.2
Klimenko O. M. Economic Comparativistics as a Strategic Way of Developing and Reforming the Ukraine's Economy
The article is aimed at analyzing the possibility of using economic comparativistics for the final formation of the national socio-economic model of developing and economic reforming of economy in Ukraine. Several methodological approaches together with substantiation of application of the algorithm for comparing specific economic systems have been provided. The main structural elements relating to specific economic systems have been allocated and characterized in accordance with the purpose set. The main economic and social indicators characterizing some of the structural elements of economic system have been determined. The critical parameters and indicators for comparative analysis of the socio-economic systems of the selected type have been specified. A conceptual characterization of the socio-economic system analyzed according to the proposed algorithm has been presented, ability to use economic comparativistics for the successful use of the research results in practice has been demonstrated.
Keywords: economic comparativistics, economic system, comprehensive comparison of economic systems. Bibl.: 9.
Klimenko Olena M. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Political Economy, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave, Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: Olena.Klimenko@hneu.net
Активне реформування економжи Украши та не-обхцшсть подальшого ефективного розвитку потребуе наявност стратепчних резервiв для цього постшного процесу. Економiчна компаративь стика, або порiвняльний аналiз соцiально-економiчних систем у просторi та чай, дозволяе виявити кторичну щннкть вибору крашами свпу моделей розвитку сво'1х соцiально-економiчних систем та ощнити правильнкть вибору на прикладi кра'ш з розвинутими економжами.
Актуальнкть теми дано! стати Грунтуеться на необхцносп пошуку механiзмiв та резервiв остаточного формування та подальшого розвитку нацюнально! сощально-економiчноí модел1
У нашш краМ економiчна компаративктика, ця доволi щкава та сучасна сфера знань, залишаеться мало-дотдженою та маловизнаною. В^чизняш вчеш щкави-лися щею наукою на початку 2000-х рр., але в основному щкавкть зводилася до проблем, близьких до мирово! економжи. Таких завдань, як, наприклад, видкяти параметри й показники порiвняння економiчних систем залежно в1д алгоритму дослцницького завдання, або застосовувати методи порiвняльного аналiзу економiч-них систем для визначення причин формування тих або шших розходжень у структур^ ефективност й розвитку конкретних економiчних систем, в^чизняш вчеш не ставили. Але останнього часу штерес до економiчноl
компаратив1стики серед украшських вчених пожвавив-ся, з'явилися нов1 ц1кав1 публжаци [2].
В основному прикладну значущкть економ1чно! компаратив1стики досл1джують заруб1жн1 автори. Однак важливкть дано! сфери для Укра!ни все ж таки визнача-ють американськ1 вчен1, як1 вже деккька рок1в створю-ють на основ1 економ1чно! компаратив1стики анал1тичн1 обзори сощально-економ1чного стану в1тчизняно! еко-ном1ки [9]. Заруб1жш ж вчен1 ставлять проблему станов-лення нацюнально! сощально-економ1чно! модел1 для сво!х кра!н [4] або для кра!н «третього св1ту» [8].
Метою статт1 е анал1з можливост1 використання економ1чно! компаратив1стики для остаточного форму-вання нацюнально! сощально-економ1чно! модел1 роз-витку та реформування економжи в УкраМ.
Аосл1дження нац1ональних економж, що 1снують у рамках р1зних сусп1льних систем, под1бностей 1 розходжень м1ж ними, проводяться досить дав-в основному акцент у цих досл1дженнях ставив-ся на опис р1зних вид1в економ1к 1 пор1вняння !х за дея-ким, досить довкьним, набором статистичних параме-тр1в [1]. Однак важлив1шим здаеться зктавлення тип1в економ1чних систем, як1 кнують або 1снували колись, та вплив на економ1чш процеси й функцюнування нацю-нальних економ1к, а також розумшня р1зних економ1ч-них систем як конкретних стад1й розвитку економ1чно-го типу суспкьних в1дносин.
Пор1вняльний анал1з, що проводиться з такою метою, передбачае видкення та зктавлення структур-них елемент1в економ1чних систем 1 створення чггких соц1ально-економ1чних критерив. Тод1 цей анал1з дозволить глибше зрозум1ти як особливост1 нацюнальних економ1чних систем, так 1 законом1рност1 процейв гло-бал1заци св1тового господарства в цкому.
Економ1чна компаратив1стика критично викорис-товуе досягнення р1зних теоретичних шкк, 1снуюч1 про-блеми, анал1з неокейнаанських, 1нституц1ональних 1 не-ошституцюнальних, неомарксистских економ1чних систем. Щ теоретичн1 й методолог1чн1 п1дходи в1дпов1дно розширюють 1 сфери досл1дження, ор1ентуючи на пошук додатково! фактично! бази для поршняльного анал1зу.
Пор1вняльне досл1дження економ1чних систем включае алгоритм комплексного пор1вняння еконо-м1чних систем, що складаеться з трьох р1вшв. Перший рiвень - це теоретичний погляд на економ1чш систе-ми, другий - розгляд ниш функцюнуючих економ1чних систем, третш - пошук зв'язюв 1 розходжень м1ж моделями та !х практичним вткенням [4; 5]. Такий шдх1д дозволяе розширити поняття про соц1ально-пол1тичн1 процеси й мехашзми ди р1зних економ1чних систем у сучасному суспкьств1, отримати кторичний досв1д роз-винутих кра!н, систематизувати знання про сутн1сть економ1чних систем р1зних тип1в кра!н. Сл1д сказати, що економ1чна компаратив1стика використовуе пор1вняль-ний анал1з у сполученн1 з традицшними методами до-сл1дження й новими методолопчними ор1ентирами, що з'явилися в останш десятил1ття в економ1чнш методо-логГ1 - неопозитив1зм, поппер1анство, постпозитив1зм, модерн1зм, риторична концепц1я тощо [6].
Прикладне значення для висновюв пор1вняльно-го анал1зу може мати метод, ор1ентований на чотири шдходи: формац1йний, цив1л1зац1йний, св1то-системний та теор1я пост1ндустр1ального сусп1ль-ства. При формацшному пiдходi пор1вняння сусп1льств в1дбуваеться в час1 Цей п1дх1д був основним протягом ХХ стор1ччя, але в наш1 дн1 практичне не використову-еться через руйнування соц1ал1зму, адже вш заснова-ний на теорЦ К. Маркса, яка припускае наявшсть таких сусп1льно-економ1чних формац1й, як первкнообщинно!, рабовласницько!, феодально!, кап1тал1стично'1 й комуш-стично'1. Головним у них е спойб виробництва й характер в1дносин власност1. У зв'язку з цим основою суспкьства вважаеться виробництво матер1альних благ, необх1дних для 1снування суспкьства та його подальшого вдоско-налювання. При цьому розвиток способ1в виробництва розглядають як 1стор1ю розвитку суспкьства. Поряд 1з цим визнають процес посл1довно'1 зм1ни одн1е'1 формацЦ шшою, в1д нижчо'1 до вищо'1.
До недолшв формац1йного п1дходу звичайно в1д-носять спрощений розпод1л структури суспкьства на продуктивш чинност1, виробнич1 в1дносини й надбу-дову; недооц1нку рол1 людського фактора; спрощену структуру; застосовашсть його т1льки до одного обме-женого, хоча й дуже важливого, регюну - Зах1дно'1 бвро-пи та виключення аз1йського та шших сусп1льств [7].
Цившзацшний пiдхiд пор1внюе сусп1льства у простор!. Вш використовувався вченими як основний протягом останнк десятил1ть ХХ ст. 1 у ХХ1 ст. шсля краху соц1ал1зму. Цей п1дх1д визначае цившзацш ХХ1 стол1ття як принципово едину. Однак загострення протир1ч м1ж зах1дним 1 мусульманським св1тами значно послабило аргументи прихильниюв цив1л1зац1йного шдходу.
Взагал1, цив1л1зац1йний п1дх1д мае прикладну цш-н1сть та п1дтвердження практикою. Його ще 1менують комплексно-матерiалiстичним пгдходом, де визначаль-ним початком е матер1альне виробництво, способи гос-подарювання й породжеш !м в1дносини. У цш концепцП не т1льки в1дбите р1зноман1ття матер1ального св1ту, але й виявлено законом1рност1 феноменального розвитку ряду суспкьств. Вони дозволили, зокрема, деяким за-х1дноевропейським кра!нам не ткьки перетворити сво! сусп1льства, але й створили !м можливост1 керування долями шших народ1в.
Поряд 1з цим, у цившзацшнш теорЦ простежуеться ряд недолшв: крайня невизначешсть 1 розпливчасткть поняття «цив1л1зац1я»; прив'язка критерЦв цившзаци до феномен1в св1тово! рел1гИ, менталитету й 1н.; зниження пр1оритетност1 економ1чних в1дносин, як1 розчиняються в загальнш сукупност1 критерНв 1 ц1нностей; в1д1рвашсть в1д реал1й сучасного життя. Зростання 1 розвиток цив1л1-зац1й не визначаеться розвитком НТП 1 нагромадженням матер1альних благ, що е одним з головних фактор1в розвитку бкьшосй сучасних кра!н; незавершений характер кторичного досв1ду цив1л1зацИ [7, с. 26-31].
Одночасно з процесом глобал1зацИ почалося фор-мування свто-системного пгдходу до пор1вняльно-го анал1зу економ1чних систем. Зг1дно з цим шдходом св1то-система мае два п1дтипи: св1тов1 1мперИ та св1то-економ1ки. У св1тових 1мпер1ях под1л прац1 складаеться
м1ж сусп1льствами, а у св1то-економ1ках пол1тична система складаеться з безл1ч1 держав, що конкурують та сшвп-рацюють м1ж собою в рамках м1ждержавно! системи.
Св1то-система складаеться з ядра, перифери й на-швперифери. Ядро - це зона, що одержуе прибуток 1 виконуе роль центра. Перифер1я являе собою зону, що втрачае прибуток. Полуперифер1я займае пром1жне по-ложення. Ядро в1дирае активну роль, перифер1я - па-сивну, 'й розвиток ц1лком залежить в1д центра, в1добра-жаючи в соб1 класов1 протир1ччя й конфлжти.
Прикладний характер даного п1дходу теж мае практичне шдтвердження. Протягом останнк стол1ть сформувалася й усп1шно функцюнуе зах1дна св1то-система. Починаючи з XVI ст., ядром вступали Голлан-д1я, Великобритан1я, США. До перифери в р1зний час в1дносилися Туреччина, 1нд1я, Китай, Япон1я та шш1 краши. У наш1 дн1 прикладом свио-системи може слу-жити бвропейський Союз.
Св1то-системний п1дх1д мае концептуальш недо-л1ки, як1 зводять до нуля можливкть проводити пор1в-няльний анал1з соц1ально-економ1чних систем 1 моделей, за якими розвиваються краши: недостатне обгрунтуван-ня критерив св1то-системи; однолшшну еволюц1ю, що 1гноруе можливост1 ендогенного розвитку краш; прюри-тетн1сть взаемоди м1ж суспкьствами при недооцшц !х-ньо! внутршньо! специф1ки; ор1ентацю на узагальнення, що стосуеться св1ту в цкому тощо [7, с. 44-63].
З огляду на щ результати й насл1дки, а також бе-ручи до уваги зростаюч1 протир1ччя м1ж зах1дними та мусульманськими крашами, особливу актуальн1сть здо-бувае теорiя постiндустрiального сустльства.
Теор1я пост1ндустр1ального суспкьства т1сно пов'язана з формац1йним шдходом, але мае ве-лику множину методолопчних в1дм1нностей. Тому не можна думати, що теор1я пост1ндустр1ального суспкьства сформувалася на баз1 формац1йного шд-ходу. При формац1йному п1дход1 головним е спойб ви-робництва й характер в1дносин власност1, ус1 шш1 в1д-носини мають другорядне значення. Теор1я постшду-стр1ального суспкьства поряд з в1дносинами власност1 та засобом виробництва враховуе культурш, рел1г1йн1, сощальш, пол1тичн1 в1дносини тощо. Також у теори по-ст1ндустр1ального суспкьства теоретичш знання е не ткьки прюритетними, але й визначають ц1нн1сну систему суспкьства, 1 все бкьшою м1рою джерелом вартост1 стають знання.
Теор1я постшдустр1ального суспкьства не ткьки враховуе змши професшного складу робочо! сили, але й передбачае розширення сфери послуг. Чим краще стан здоров'я пращвниюв 1 вище !хнш осв1тнш ценз, тим 1 пра-ця стае бкьше ефективною. Кр1м того, сощальний статус прац1вник1в при теори постшдустр1ального суспкьства встановлюеться залежно в1д !х осв1тнього р1вня [7].
1сторично теор1я пост1ндустр1ального суспкьства вид1ляе три економ1чш системи - до1ндустр1альну, 1нду-стр1альну та пост1ндустр1альну. Ц1 системи не конфлж-тують м1ж собою, еволюцшним способом переходячи у вищу. Тому, власне, у р1зних кра!нах кнують так зван1 «комплексн1» економ1чн1 системи, коли р1зш типи еко-
ном1чних систем сп1в1снують поруч. Соц1альн1 структу-ри теж зм1нюються, ускладнюються. Таким чином, якщо дотримуватися теорЦ постшдустр1ального сусп1льства, спрощено можна сказати, що р1зш соц1ально-економ1чн1 модел1 формуються в крашах саме завдяки такому «комплексному» змшенню, що в1дбуваеться в кожному суспкьства кожнгй сощально-економ1чнш систем1 по-своему.
Якщо взяти за основу пор1вняльного анал1зу в економ1чнш компаратив1стиц1 теор1ю пост1нду-стр1ального суспкьства, можна застосувати ви-явлення розходжень м1ж сусп1льствами та !х анал1з по чотирьох найважлив1ших параметрах.
Перший параметр - це основний виробничий ресурс, яким у дошдустр1альному суспкьств1 виступае сировина; в шдустр1альному сусп1льств1 - енерг1я; у по-ст1ндустр1альному сусп1льств1 - 1нформац1я.
Другий параметр - це тип виробничо!дiяльностi, чим у дошдустр1альному суспкьств1 е видобуток сиро-вини; в шдустр1альному - виготовлення товар1в та послуг; у постшдустр1альному - посл1довна обробка та надання послуг [5].
Трет1м параметром е характер технологш: у до-1ндустр1альному суспкьств1 - трудом1стк1 технолог^; в шдустр1альному - кап1талом1стк1; у пост1ндустр1аль-ному - наукомктю.
Четвертий параметр - екологiчна складова. В1дпо-в1дно до взаемодЦ з природою до1ндустр1альне суспкь-ство визначають як сусп1льство, засноване на викорис-танн1 природи; шдустр1альне сусп1льство - на взаемодП з перетвореною природою; постшдустр1альне сусп1ль-ство - на взаемодш з людьми та збереження довккля.
Для глибокого досл1дження тип1в економ1чних систем та !х впливу на економ1чн1 процеси й функцю-нування нац1ональних економж, а також для розум1ння р1зних економ1чних систем як конкретних стадш розвитку економ1чного типу суспкьних в1дносин, основн1 чотири параметри здаються досить гром1здкими. Необ-х1дно вщбрати б1льш тонк1 1нструменти, як1 б вообразили повноту анал1зу, що проводиться.
У рамках чотирьох вищеназваних параметр1в б1льш др1бними та точними е таю признаки: + головна сфера економ1ки; ^ базовий принцип економжи; ^ часова ор1ентац1я народного господарства; + ступ1нь диверсиф1кацИ економ1ки; ^ фактор, що стримуе розвиток економжи; ^ ставлення до екологП;
^ к1льк1сть 1нновац1йних проект1в (у в1дсотках до
вс1х проект1в); + методолог1я сусп1льства; ^ основна соц1альна група; ^ стратиф1кац1я населення; + диференц1ац1я доход1в населення; ^ основн1 спец1альност1 працевлаштованих; ^ основн1 спещальност1 безроб1тних; ^ новизна основних технологш; + розвиток науки в кра!н1;
^ к1льк1сть учених серед населення краши (у в1д-сотках до всього населення);
+ кiлькiсть працевлаштованих з вищою освГтою
(у вiдсотках до всього населення); + кiлькiсть безробiтних з вищою освiтою; + середнiй вiк населення;
+ середнiй вiк працевлаштованих з вищою освi-тою;
+ середнiй вж безробiтних з вищою освiтою; + якiснi характеристики охорони довкГлля (скла-дено автором на основi [1, 3; 4; 7; 9]).
Порiвняльний аналiз буде бГльш продуктивним, якщо ввести до цих параметрiв ще один, а саме - регю-нальний. Регiональний параметр служить тим шдикато-ром, який дозволяе видГляти кра!ни, найбГльш цiкавi за географiчним i геополiтичним положенням на мжро-, мезо- та макрорiвнях, залежно вГд цiлi дослiдження [3].
Попереднiй аналiз показуе, що якщо вибрати де-кГлька кра!н Зах1дно! бвропи (мезорiвень), то серед «переважно постiндустрiальних» опиняться ВеликобританГя, ГолландГя та певною мiрою Шмеччи-на. Можна помiтити, що в цих кра'шах виршальне зна-чення мають iнформацiя й знання, яю е стратегiчними ресурсами, а головною дшчою особою стае компетент-ний професiонал. НайбГльш затребуваш комушкаци -комп'ютерний зв'язок, а шформацшш технолог^ поро-джують нову природу суспГльства - гру мiж людьми. Стрiмке зростання «1ндустрГ1 знань» супроводжуеть-ся одночасно звуженням матерiального виробництва. Фактором, що стримуе розвиток економши, е шформа-ц1я й нагромадження знань, а пануючою групою стають власники шформаци.
У постiндустрiальних кра'шах найважливiше зна-чення набувае яюсть життя, що вимiрюеться розвине-ними послугами й рГзними зручностями у сферi охорони здоров'я, освГти й культури. Причому сфера послуг розвивалася поетапно. Тому вона складаеться з трьох рГвшв: перший - транспорты та комунальнi послуги, другий - торпвельш, фiнансовi, страховi послуги, тре-тгй - послуги шдустри розваг г подорожей.
У результатГ життя суспГльства концентруеться навколо двох його фундаментальних сфер - здоров'я та освГти. Послуги охорони здоров'я спрямованГ на збГль-шення тривалостГ життя, а освГти - на створення ново! штелтенци. Сощальним осередком суспГльства стае окреме сшвтовариство, метою якого е забезпечення со-цГальних рГшень на рГвш консенсусу. Особливе значення в постшдустрГальному суспГльствГ набувае орГентацГя на майбутне й наукове передбачення.
ВИСНОВКИ
Економiчна компаративСтика - це молода наука теоретико-методолопчного, Гсторичного, прикладного складу. Сучасш умови Гснування укра'1нського суспГльства потребують визначення нових засобГв, що спри-яють розвитку економши та 11 реформуванню. Одне з основних завдань при цьому - остаточне формування нацюнально'1 сощально-економГчно'1 моделГ Укра'1ни. ЗГставлення типГв економГчних систем, причин Г меха-нГзмГв еволюцГ! економГчних систем, специфГчних проблем порГвняльного аналГзу розвинутих економГк та
економ1к, що розвиваються, i перех1дних економ1чних систем - лише мала частка того, що можна застосову-вати в економ1чнш компаратив1стиц1 для прикладного пор1вняльного анал1зу з корисним використанням у ви-р1шенн1 першорядних проблем Украши.
Особлив1стю вживання економ1чно! компарати-в1стики в УкраМ е те, що наша краша мае коригувати та реформувати свою модель сощально-економ1чного розвитку самостшно, але з використанням позитивного досв1ду розвинутих постшдустр1альних економ1к.
Таким чином, проблема, порушена в стати, мае широю можливост для прикладного анал1зу та потребуе подальшого розвинутого продовження досл1джень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Глобализация и социальная политика развитых стран. Сборник обзоров. М.: РАН, 2008. 280 с.
2. Гражевська Н. Еволюцiя теоретико-методолопчних засад економiчноï компаративiстики. Всник Кивського национального унверситету iM. Т. Шевченка. Серiя: Економка. 2014. № 11. С. 18-22.
3. Капица Л. М., Шохина Л. И. Индикаторы мирового развития. М.: Изд. «Экономика. Право. Политика. Безопасность», 2005. 160 с.
4. Калганов А. И., Бузгалин А. В. Экономическая компаративистика: сравнительный анализ экономических систем. М.: ИНФРА-М, 2005. 166 с.
5. Колганов А. И., Бузгалин А. В. Экономическая компаративистика: учебник. М.: ИНФРА-М, 2011. 746 с.
6. Нуреев Р. М. Старая и новая экономическая компаративiстика. Предмет и метод компаративистики. Terra Economicus. 2010. № 3, том 8. С. 143-155.
7. Роузфилд С. Сравнительная экономика стран мира. Культура, богатство и власть в XXI веке. М.: РОССПЭН, 2004. 432 с.
8. Kelley J., M. D. R. Evans. Economic development reduces tolerance for inequality: a comparative analysis of thirty nations/ еd. by M. Haller, R. Jowell, T. W. Smith // The International Social Survey Programme, 1984-2009: Charting the Globe. London; New York, 2009. P. 49-71.
9. Украина: огляд економши. URL: http://publications. chamber.ua/2016/CP/Chamber_Country_Profile_2016_UA.pdf
REFERENCES
Globalizatsiya i sotsialnaya politika razvitykh stran. Sbornik obzorov [Globalization and social policy of the developed countries. A collection of reviews]. Moscow: RAN, 2008.
Hrazhevska, N. "Evoliutsiia teoretyko-metodolohichnykh zasad ekonomichnoi komparatyvistyky" [Evolution of theoretical-methodological foundations of economic comparative]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Seriia: Ekonomika, no. 11 (2014): 18-22.
Kapitsa, L. M., and Shokhina, L. I. Indikatory mirovogo raz-vitiya [World development indicators]. Moscow: Ekonomika. Pravo. Politika. Bezopasnost, 2005.
Kalganov, A. I., and Buzgalin, A. V. Ekonomicheskaya kom-parativistika:sravnitelnyy analizekonomicheskikh sistem [Economic comparative studies: a comparative analysis of economic systems]. Moscow: INFRA-M, 2005.
Kolganov, A. I., and Buzgalin, A. V. Ekonomicheskaya kom-parativistika [Economic comparative studies]. Moscow: INFRA-M, 2011.
Kelley, J., and Evans, M. D. R. "Economic development reduces tolerance for inequality: a comparative analysis of thirty nations"
In The International Social Survey Programme, 1984-2009: Charting the Globe, 49-71. London; New York, 2009.
Nureyev, R. M. "Staraya i novaya ekonomicheskaya kompara-tivistika. Predmet i metod komparativistiki" [Old and new economic comparative studies. The subject and method of comparative studies]. Terra Economicus. Vol. 8, no. 3 (2010): 143-155.
Rouzfild, S. Sravnitelnaya ekonomika stran mira. Kultura, bogatstvo i vlast vXXI veke [Comparative Economics of the world. Culture, wealth and power in the twenty-first century]. Moscow: ROSSPEN, 2004.
"Ukraina: ohliad ekonomiky" [Ukraine: economy overview]. http://publications.chamber.ua/2016/CP/Chamber_Country_ Profile_2016_UA.pdf
УДК 347.211
РОЗВИТОК 1НСТИТУТУ ПАТЕНТУВАННЯ В МОДЕЛ1 «В1ДКРИТИХ !ННОВАЦ1Й>
© 2016
ЖИЛ1НСЬКА О. I.
УДК 347.211
Жилшська О. I. Розвиток шституту патентування в моделi «вщкритих iнновацiй»
Мета cmammi полягае в розкриттi г'бридного збагачення економ/чних функцй ¡нституту патентування у модел/ «в'дкритих» iнноващй. Показано в'дмшшсть економ/чних функщй iнституту патентування на етат його становлення - Bid стимулювання генератор'в нових знань до господарського використання об'ект'в промисловоi власностi nid час dii патентного захисту. Розкрито головний 'шператив модел/ «закритих iнновацiй» - принцип методологiчного iндив'дуал'вму. Показано перехiд до модел/ «в'дкритих нноващй», в якш 'шститут патентування здобувае економiчну функцю катал'ватора технолог/чно1 ствпрац в межах лцензйних угод. У модел/ «в'дкритих iнновацiй» сучат транснацюнальш корпорацП реал'вують технологiчний трансфер у межах технолог'нних альянсв. Перспективи подальших досл'джень полягають у виявленш на-прям/в трансформаци нституцшного середовища нацтнально! економши задля реал'вацИ модел/ «в'дкритих iнновацiй». Кпючов'1 слова: науковi та техн/чн знання, патентування, об'ект промисловоi власностi, наукоемна продукщя, трансформацию та трансакцй-н витрати, лщензшна угода, технолог/чний трансфер, технолог/чний альянс. Табл.: 3. Ббл.: 21.
Жилшська Оксана iBaHiBHa - доктор економ/чних наук, доцент, зав'дувачка кафедри менеджменту iнновацйноi та нвестицшноi д'тльност'!, Ки/вський нацюнальний утверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кшв, 01601, Украна) E-mail: zhylinska@ukr.net
УДК 347.211
Жилинская О. И. Развитие института патентования в модели «открытых инноваций»
Целью статьи является раскрытие гибридного обогащения экономических функций института патентирования в модели «открытых инноваций». Показано отличие экономических функций института патентирования на этапе его становления - от стимулирования генераторов новых знаний до хозяйственного использования объектов промышленной собственности во время действия патентной защиты. Раскрыт главный императив модели «закрытых инноваций» -принцип методологического индивидуализма. Показан переход к модели «открытых инноваций», где институт патентирования приобретает экономическую функцию катализатора технологического сотрудничества в рамках лицензионных соглашений. В модели «открытых инноваций» современные транснациональные корпорации реализуют технологический трансфер через технологические альянсы. Перспективы следующих исследований состоят в определении направлений трансформации институциональной среды национальной экономики в контексте реализации модели «открытых инноваций». Ключевые слова: научные и технические знания, патентирование, объект промышленной собственности, наукоемкая продукция, трансформационные и трансакционные издержки, лицензионное соглашение, технологический трансфер, технологический альянс. Табл.: 3. Библ.: 21.
Жилинская Оксана Ивановна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой менеджмента инновационной и инвестиционной деятельности, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: zhylinska@ukr.net
UDC 347.211
Zhylinska O. I. Developing the Institution of Patenting in Terms of the «Open Innovation» Model
The article is concerned with disclosure of the hybrid enrichment of the economic functions of the institution of patenting in terms of the open innovation» model. The article displays the difference between the economic functions of the institution of patenting on its formation phase - from stimulating the generators of new knowledge to the economic use of industrial properties during the period of patent protection. The main imperative of the «closed innovation» model - the principle of methodological individualism - has been disclosed. The transition to the «open innovation» model, where the institution of patenting acquires the economic function of catalyst for technology cooperation in the context of licensing arrangements, has been displayed. In terms of the «open innovation» model the modern transnational corporations implement the technology transfer through the technology alliances. Prospects for further studies will be determining the directions of transformation of the institutional environment of the national economy in the context of implementing the «open innovation» model. Keywords: scientific and technical knowledge, patenting, industrial property, knowledge-based production, transformation and transaction costs, license agreement, technology transfer, technology alliance. Tbl.: 3. Bibl.: 21.
Zhylinska Oksana I. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Innovation and Investment Activity, Kyiv National University named after T. Shevchenko (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: zhylinska@ukr.net
Одшею з найвизначнших шституцшних шно-вацш в icTopiï людства став шститут штелек-туально'1 власностЬ BiH виник як сощальний феномен, але з поширенням ринкових вцносин, сис-темшстю i масовктю шдивцуальних штелектуальних потреб та актуалiзацieю потреб шдприемств у швидкш
iндустрiалiзацiï на машиннш основу i здобув економiч-ну функцш. 1нститут штелектуально'1 власност забез-печив уведення до господарського обку нових знань i на ринках споживчих товарiв, де здебкьшого реалiзува-лася економiчна функцiя авторського права у створенш цеальних благ (передовйм л^ературних i мистецьких
