CC BY
62
УДК 330.837
1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЕКОНОМ1ЧНО1 МОДЕРЖЗАЦП
© 2014
1ВАШИНА 0. Ф.
УДК 330.837
1вашина О. Ф. lнституцiональне середовище eK0H0Mi4H0i модернiзацii'
Розглянуто розвиток теоретико-методологчних засад 'шституцюнал'ваци eKOHOMiKO-HeeKOHOMi4Hux взаемодш, i на цш основi об(рунтовано шляхи i способи економiчно¡модертзацп крани. На основi iнстuтуцiонально¡методологиздшснено анал'з iнстuтуцiонально-трансформацiйнuх зм'шупроцесекономiчно¡модершзацПта об(рунтованоиiнстuтуцiональнiчинники. Проведеноiнстuтуцiональнuйанал'векономжо-полтичних та економшо-сощальних взаемодш, а також рол'> iнстuтуцiонально¡модеркзацП в економ'ннш модершзацП крани. Визначено iнстuтуцiональнi критери результат'ю економiчно¡ модершзацП: р'вень трансакцшних витрат в економц як загальна характеристика якост'> iнстuтуцiонально-го середовища; яксть влади та законодавства як ефективний гарант перед тими сустльними силами, як не зацкавлет в економiчнiй модертзацп краши; здатшсть 'шпортувати й запроваджувати 'нститути глобально¡'ринково'1'економ'ши, засвоювати оргашзацшно-техшчний досвiд, створювати ефективний розпод'ш прав власност'>; нову мотивацю людськоi д'тльностi в аспектi становлення культури постматер'шльних цнностей. Зроблено висновок, що iнстuтуцiоналiзацiя економiчнuх та економiко-неекономiчнuх взаемодш формуе спрямовашсть процесу еко-номiчно¡ модершзацИ
Ключов'! слова: економiчна модернiзацiя, iнстuтуцiональнамодернiзацiя, iнстuтуцiоналiзацiя, iнстuтуцiоналiзацiя економiко-неекономiчнuхвзаемодш, соцiалiзацiя економки. Вбл.: 14.
1вашина Олександр Флорович - доктор економiчнuх наук, доцент, професор кафедри менеджменту ЗЕД, Академ'т митно/ служби Украни (вул. Рогальова, 8, Дн'тропетровськ, 49000, Украна) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
УДК 330.837
Ивашина А. Ф. Институциональная среда экономической модернизации
Рассмотрены теоретико-методологические основы институциона-лизации экономико-неэкономических взаимодействий, и на этой основе обоснованы пути и способы экономической модернизации страны. На основе институциональной методологии осуществлен анализ институционально-трансформационных изменений в процессе экономической модернизации и обоснованы ее институциональные факторы. Проведен институциональный анализ экономико-политических и экономико-социальных взаимодействий, а также роли институциональной модернизации в экономической модернизации страны. Определены институциональные критерии результатов экономической модернизации: уровень трансакционных издержек в экономике как общая характеристика качества институциональной среды; качество власти и законодательства как эффективный гарант перед теми общественными силами, которые не заинтересованы в экономической модернизации страны; способность импортировать и внедрять институты глобальной рыночной экономики, усваивать организационно-технический опыт, создавать эффективное распределение прав собственности; новую мотивацию человеческой деятельности в аспекте становления культуры постматериальных ценностей. Сделан вывод, что институционализа-ция экономических и экономико-неэкономических взаимодействий формирует направленность процесса экономической модернизации.
Ключевые слова: экономическая модернизация, институциональная модернизация, институт, институционализация, институционализация экономико-неэкономических взаимодействий, социализация экономики. Библ.: 14.
Ивашина Александр Флорович - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента ВЭД, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
UDC 330.837
Ivashyna O. F. The Institutional Environment for Economic Modernization
The theoretical and methodological foundations of economic and non-economic institutionalization interactions were considered and on this basis the ways and means of economic modernization of the country were justified. On the basis of the institutional methodology an analysis of institutional and transformational change in the process of economic modernization was carried out and its institutional factors were justified. An institutional analysis of economic, political, and economic and social interactions was conducted, as well as the role of institutional modernization in the economic modernization of the country was justified. The institutional criteria results of economic modernization were defined: the level of transaction costs in the economy as a general description of the quality of the institutional environment; the quality of government and legislation as an effective guarantor to those social forces that are not interested in the economic modernization of the country; the ability to import and implement the global market economy institutions, to acquire organizational and technical expertise to create efficient allocation of property rights; new motivation of human action in terms of a culture of post-material values. It was concluded that the institutionalization of economic and non-economic interactions forms the direction of the economic modernization process.
Key words: economic modernization, institutional modernization, institution, institutionalization, the institutionalization of economic and non-economic interactions, socialization of the economy. Bibl.: 14.
Ivashyna Oleksandr F. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Management of FEA, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: ivashina_aleks@ukr.net
Акт)^защя та прюритетшсть проблеми eKOHOMÍ4-но1 модершзацй зумовлеш об'ективною необх^шс-тю проведення глибоких змш в економщ краши. Ц змши потребують створення шститущонального середовища економiчноl модершзацй з урахуванням традицш народу, характеру та особливостей полiтичного устрою, етичних норм, загально'1 та правово'1 культури громадян, системи паншних цшностей сустльства та шших чинниюв. Досв^ рiзних кра'н свггу доводить, що глибока економiчна
модершзащя все бкьше визначаеться здатшстю до шнова-цш, до сприйняття новггнк технолопчних i управлшських досягнень на основi використання тих шститущональних особливостей сустльства, яю дозволяють повною мiрою використати його шститущональний, штелектуальний та сощальний каттал. Найбкьш успшно розвиваеться еко-номша в тих кра'нах, яю не ткьки змогли змшити ll тех-нолопчну основу, а й побудувати ll шститущональну основу з урахуванням традицшних цшностей, норм i правил
суспкьного життя. Це яскраво проявилося на прикладах економ1чно! модершзацп шслявоенних Шмеччини та Япо-нй, б1льш шзньо! модершзацп Швденно! Коре!, Китаю та шших кра'1н. Сьогодш необх1дшсть економ1чно! модершзацп кра'1ни та й руху в напрямку створення потужного по-стшдустр1ального укладу суспкьства е очевидною.
Усучасному розумшш модершзащя економжи - не просто змша технологш або шдустр1амзащя (як це було в Х1Х - ХХ ст.), а руйнування застарких шститупв 1 в1дмова в1д тих технологий, яи не в1дпов1дають сучасним реа-л1ям. Таким чином, економ1чна модершзащя мае в свое'1 осно-в1 шститущональну модершзащю, важливим аспектом яко'1 е шститущонамзащя економ1чних в1дносин 1 тих економжо-нееконом1чних взаемодш, яи визначають постшдустр1альний шлях розвитку суспкьства. Саме тому пошук шлях1в 1 способов економ1чно! модершзацп кра!ни потребуе використання шститущонально! досл1дницько'1 програми 1 методолопчних шдход1в, яи надае сучасний шститущонамзм.
Як в1домо, шститущональна досл1дницька програма мае певш методолопчш обмеження, осккьки 1 доа немае чггко визначених предметного поля 1 мкця в структур! еко-ном1чно! науки. Розмитють базового поняття «шститут», мгждисциплшаршсть шститущональних дослкжень доводить незавершешсть процесу формування нормально'1 па-радигмально'1 економ1чно! науки, породжуе багато питань методолопчного характеру. 1нститущональна досл1дницька програма передбачае додержання певного методолопчного плюрализму, насамперед тому, що р1зш напрями шститущо-намзму об'еднуе лише об'ект досл1дження. Тим не менш, ш-ститущонамзм не втрачае сво'1 базов1 принципи, закладеш ще представниками юторично! школи та класичного шсти-тущонамзму: реамстичшсть, описовють, юторичшсть, пси-холопзм, сощальну антрополоию, а доповнюеться новою шститущональною теор1ею, яка через теорш контракпв, економшу 1 право, теорш суспкьного вибору штегруеть-ся до мейнстриму та створюе розширену 1 модифшовану, бкьш реамстичну верст неокласики. Як бачимо, шститущонамзм е не просто способом примирення р1зних методолопчних шдход1в, а 1 теоретичною основою для анамзу суспкьно! еволющ! та економ1чно! модершзацп.
Тому е ва шдстави розглядати шститущональну теорш як метатеорш, що забезпечуе двостороннш характер взаемозв'язив м1ж шститущональним середовищем 1 еко-ном1чною поведшкою людини, економ1чною поведшкою людини та економ1чними змшами в суспкьствь
Поява та використання термша «економ1чна модершзащя» доводить р1зномаштшсть термшв, яи в1добра-жають природу системних змш в суспкьств1 та д1алекти-ку економ1чного розвитку. В шститущональнш теорГ! цей термш набувае оновленого змгсту й наповнення та в1до-бражае об'ективний процес змши, розвитку, покращення, конструювання, шновацшно! д1яльност1, подолання тради-ц1й, накопичення позитивних змш у суспкьств1, зростання економши, вдосконалення сощальних вкносин 1 формування громадянсько! в1дпов1дальность Як економ1чна ка-тегор1я «модершзащя» - це сукупшсть взаемопов'язаних процес1в нагромадження катталу (мобшзащ! ресурс1в), розвитку виробництва 1 шдвищення продуктивност пращ та т. п. Вона асоцшеться з1 змшами, яи в1дбуваються в економ1чнш, технжо-технолоичнш, пол1тичнш, суспкьно-культурнш сферах суспкьства [11, с. 62].
Теоретичне обгрунтування шститущонально! модершзацп висвгглюеться у працях в1домих сучасних вггчизня-них 1 заруб1жних вчених, зокрема Т. В. Гайдай, А. А. Грицен-ка, М. I. Зверякова, Г. Б. Клейнера, Д. Норта, Р. М. Нуреева, К. С. Саблина, В. Л. Тамбовцева, В. М. Тарасевича, Дж. Ходж-сона, Т. Черкасово!, А. А. Чухна [1 - 3, 5 - 7, 9 - 14] та ш.
I все ж проблема економ1чно! модершзаци потребуе додаткових досл1джень. Це зумовлено появою нових методолопчних тдход1в, яи дозволяють включити до !"1 анамзу велику ильисть економжо-нееконом1чних в1дносин, до-сл1дити шституцюнальш умови 11 проведення, визначити рушшш сили трансформац1йних процес1в, !х особливо-ст1 в контекст1 глобальних зрушень 1 постшдустр1альних тенденц1й розвитку. На перший план висуваються чинни-ки етики, культури, морал1, дов1ри, суспкьно! психологи, тобто т1 руш1йн1 сили, яи визначають характер сучасного економ1чного розвитку та особливост1 1нституц1онал1зацЦ економ1чних та економ1ко-нееконом1чних взаемод1й.
Метою статп е розвиток теоретико-методолог1чних засад шституцюнамзаци економ1ко-нееконом1чних вза-емод1й, 1 на цш основ1 - наукове обгрунтування шлях1в 1 способ1в ефективно! економ1чно! модерн1зацЦ кра'ни.
Сьогодн1 стало зрозушлим, що 1нституц1ональна мо-дерн1зац1я мае стати в1дпов1ддю на глобальн1 та пост-1ндустр1альн1 виклики сьогодення. Саме в цьому контекст1 сл1д розглядати тепершш пол1тичн1 конфл1кти, як1 доводять об'ективну необх1дшсть прискорення 1нсти-туцюнальних зм1н. Разом з тим, кнуюча онтолог1чна скла-дова вносить суттев1 зм1ни в причини, механ1зм 1 насл1дки сусп1льно! еволюцй та еволюци економ1ко-нееконом1чних взаемод1й. Розум1ння !х синергетично! ц1л1сност1 дозво-ляе бачити нову яисть економ1чно! модерн1зацЦ, коли так зваш випадков1 величини все бкьше набувають дом1ную-чого значення над жорсткими лшшними детерм1нантами розвитку, хоча таи, ккьисно пор1внян1, детерм1нанти е визначальними для досл1дник1в, що працюють у межах мейнстриму. Такими детермшантами е р1зного роду еко-ном1чш процеси, результати яких описуються макроеко-ном1чними величинами 1 св1дчать про стан економши та окрем1 тенденцй !'! розвитку. Однак под1бн1 детермшанти не дають можливост1 встановити тюний взаемозв'язок м1ж економ1чним, соц1альним, людським розвитком, вим1рю-ваним соц1альними показниками, шдексами конкуренто-спроможност1 та яистю 1нституц1онального середовища в кра!н1, показати вплив шститущональних чинник1в на результати функцюнування економ1ки.
Економ1чна модершзащя означае не ткьки досяг-нення певних економ1чних 1 соц1альних, а й шститущональних результапв, пор1внюваних з певними критер1ями. Серед них - р1вень трансакц1йних витрат в економщь В1н в1дображае як1сть влади 1 законодавства, державних 1 при-ватних шститупв, виступае загальною характеристикою якосп 1нституц1онального середовища та св1дчить про критичн1 в1дставання кра'ни у:
+ ефективност1 конкурентного середовища; ^ реал1зацГ1 знань в економ1ц1; + впровадженн1 1нституц1ональних засад у пол1тико-
правову сферу та корпоративне середовище; ^ розвитку процесу соц1ал1зацЦ економжи.
Розриви м1ж формальними 1нститутами та неформаль-ними нормами (ц1нност1, настанови, звича!) зумовлюють виникнення незавершених 1 пром1жних 1нституц1ональних
станов, що створюють неприинятно високии ршень трансакцшних витрат у трансформацшних економжах. Укра'нська економжа характеризуеться високим р1внем i постшним зростанням витрат шститущонально! трансформацп. 1с-нують ва тдстави стверджувати, що в трансформацшний перюд зростае роль трансакцшного сектора економжи. До-сл1дники оцшюють питому вагу трансакцшних витрат, що з'являються внасл1док виникнення ф1рми як шституту, в 1i сукупних витратах, на р1вш 1,5 - 15 %, хоча в перех1дних економжах вони можуть бути значно вищими. Водночас, трансакцшш витрати нащонально'1 економжи - на р1вш 50 -70 % при постшному зростанш трансакцшного сектора. За деякими оцшками, р1зниця мгж витратами трансакцшного сектора нащонально'1 економжи в щлому та трансакщйними витратами ф1рм становить приблизно 50 % [8, с. 72 - 73].
Сучасна синергетика пояснюе, що на зростання трансакцшних витрат у перех1дних економ1чних системах сут-тево впливають наявшсть операщйно'1 закритост та ефект пстерезису. Кр1м того, на величину трансакцшних витрат впливае мотиващя суб'ект1в шститущональних змш, стутнь '1х шформованосп про наявш альтернативи, а також прогрес знань, що швидко змшюе базов1 шститути сучасно'1 економь ки. Зниженню трансакцшних витрат сприяе ефективна шсти-тущонамзащя економжо-нееконом1чних взаемодш транс-формацшно! економжи, яка враховуе комплементаршсть шститута економ1чно'1, пол1тично'1, сощально'1, культурно'1, духовно'1, еколопчно! та шших сфер сустльства.
1ншим шститущональним критер1ем економ1чно'1 мо-дершзаци е яисть влади та законодавства. Ця яисть забезпечуеться ефективною шститущонамзащею еко-номжо-пол1тичних i економжо-правових взаемодш. 1н-ститущонамзащя створюе ri шститути, яи в1дображають штереси р1зних економжо-пол1тичних груп, суспкьного плюрамзму, що виступае ефективним гарантом перед ав-торитарними чи тоталггарними тенденщями держави або тих суспкьних сил, яи не зацжавлеш в економ1чнш мо-дершзаци кра'ни. В Украш наявшсть таких сил зумовлена особливютю економ1чно'1 модели нерозвинешстю пол1тич-них шститута i такою шститущонамзащею економжо-пол1тичних взаемодш, яка створила пром1жну, кризову форму розвитку, сформувала рентоор1ентовану поведшку не пльки у суб'екпв економжо-пол1тичних взаемодш, а як поширену сусшльну норму. Ознакою тако'1 форми розвитку став занепад державних шститупв, шститупв управлшня i постшна боротьба економжо-пол1тичних угруповань за перерозподк сфер впливу та контроль над фшансовими потоками, а головне - розквгг корупци. Корупщя виводить величезш кошти з тдприемницького сектора економжи, в1дволжае значш суми з державного бюджету i зменшуе сощальш видатки. За ощнками м1жнародно'1 некомерщй-но'1 сусшльно'1 оргашзаци Transparency International, 1ндекс сприйняття корупци, який дозволяе пор1внювати корумпо-вашсть р1зних кра'н. У свт Украшу сприймають як крашу з надзвичайно високим р1внем корупци. У 2012 р. Укра'на опинилася на 144 мкщ серед 174 кра'н, причому нижче Укра1ни в рейтингу немае жодно1 европейсько1 кра1ни. Си-туащя в Украш (26 бамв з1 100) е надзвичайно поганою, осильки будь-який результат в шдека нижче 30 балв св1д-чить про те, що в краш кнуе тотальна корупщя i, на думку Transparency International, вважаеться «ганьбою наци» [4]. Як бачимо, корупщя впливае на загальний р1вень трансакцшних витрат у кра'1ш та може розглядатися як чинник гальмування економ1чно'1 модершзацп суспкьства.
Iнститyцiональнi насл1дки в1дтворення корупци e дyже негативними для сустльства. Вони сyттeво збкь-шують трансакщйш витрати економжи, впливають на надшшсть i передбачувашсть змш y процеа економ1чно'1 модершзацп та сусшльно'1 трансформацй. Насамперед в1д-бyваeться дискредитащя права як основного регулятора взаeмодï¿ сусп1льства i держави. Внасл1док цього форму-ються сусп1льн1 уявлення про незахищешсть громадян перед владою та кримшал1тетом, зб1льшуються економ1чн1 та пол1тичш ризики для б1знесу, зростаe соц1альна нестаб1ль-н1сть y сусшльств1, зменшyeться ефективн1сть пол1тично'1 активност1 держави безпосередньо в економ1чнш сфер1 та державне регулювання пiдприeмницькоï д1яльност1, уне-можливлюeться розробка та прийняття антикорупцшного та економ1чного законодавства, формyeться неефективна податкова система. У таких умовах постаe питання можли-вост1 сформувати державу розвитку, здатну на реамзащю модерн1зац1йного проекту.
Наступний 1нституц1ональний критерш економ1ч-но'1 модерн1зацй вiдображаe яисть приватних i державних шститута, здатшсть 1мпортувати й запроваджувати сучасн1 шститути глобально'1 ринково'1 економ1ки, засвоювати оргашзацшно-техшчний досв1д, створювати ефективний розпод1л прав власность Можна в1дм1тити ознаки серйозно'1 1нституц1онально1 деградацй укра'1нського сусп1льства, яка стаe серйозною перепоною для створення шновацшно'1 модел1 розвитку. Вона прояв-ляeться в послабленн1 системно'1 конкурентоспроможносп нац1онально'1 економ1ки, про що св1дчать св1тов1 рейтинги конкурентоспроможност1. Так, пров1дний в 6вроп1 Iнсти-тут менеджменту (Institute of Management Development), який базyeться в Лозанш (Швейцар1я), опублжував резуль-тати глобального досл1дження конкурентоспроможности краш свггу 2Ol3 року - e World Competitiveness Yearbook 2013. П1д конкурентоспроможн1стю кра'1ни Ыститут менеджменту розyмie спроможн1сть нащонально'1 економ1ки створювати та п1дтримувати середовище, в якому виникаe конкурентоспроможний б1знес. В1дпов1дно до них Укра'1на займаe 49 м1сце з1 6O обстежених краш св1ту [4, с. lO].
Останн1 «евро1нтеграц1йн1» подй доводять, що характер, темпи i можлив1 напрямки шституцюнально'1 транс-формацй залежать в1д св1тогосподарських зв'язк1в, а зов-н1шн1 чинники впливають на функщонування механ1зму економ1чно'1 модерн1зацй. Однак економ1чна модерн1зац1я можлива лише за умови зростання в1дносно'1 рол1 внутр1ш-нк фактор1в розвитку, передус1м фактор1в шститущональ-ного характеру, зрозум1ло, тieю м1рою, якою взагал1 можна в1докремити внутршш фактори в1д зовн1шн1х у перюд по-силення глобал1зац1йних тенденц1й. У цьому контекст1 сл1д в1дм1тити, що залучення зовн1шн1х ресурс1в в економжу все б1льше розглядаeться не з позицш покращання технолог1ч-ного р1вня виробництва в кра'1н1, а з позицш виршення по-точних проблем сощально'1 пол1тики.
Ще один шститущональний критер1й економ1чно'1 модерн1зацй e проявом шститущонамзацп економ1ко-со-ц1альних взаeмодiй. У ньому проявляeться тенденц1я до сощамзаци економ1ки. Cоцiалiзацiя економ1ки - це про-цес i певний результат прогресу та кторично1 новизни досягнутих в процеа сусп1льно'1 еволюцй сощальних зм1н. Результатами соц1ал1зацй e гармошзащя 1нтерес1в кожного члена сусп1льства, кожно'1 соц1ально'1 групи, сусп1льства в цкому, зменшення соц1ально'1 нер1вност1 та розвиток со-
щального катталу. Як соцiальний iнститут - це форма ор-ганiзацГ¿ та регулювання економiко-соцiальних взаeмодiй, одна з форм оргашзаци, регулювання та впорядкування суспкьного життя i поведiнки людей в економiчнiй сферi. Iнституцiоналiзацiя економжо-сощальних взаeмодiй за-крiплюe той чи шший припустимий ршень або мiру справедливо! економiчноí поведiнки. Вона виявляеться як за-своeнi суспкьством моральнi, етичнi, культурнi правила i норми, прийнятнi моральнi норми, що перетворюються на правила поведiнки, яи складаються на основi економiчноí культури, щнностей, звичок, традицiй, менталiтету i ви-значають поведiнку економiчних суб'екпв, забезпечують саморегулювання !х дiяльностi i впливають на процеси економiчноí модершзацп.
Iнституцiоналiзацiя економiко-соцiальних взаемо-д1й створюе або змiнюе правила i норми, яи забезпечують формування ефективних структур в сощально-трудовш сферi, подолання сощально! диференщаци, певних вад ринково'1 економши, формування принципово ново'! моделi економiчноí модершзацп, в основi яко'1 - сощокультурний устрiй суспкьства, певнi сощальш стандарти, соцiальна справедливiсть, соцiальна в^пов^альшсть i формування соцiального капiталу. Вони забезпечують сощальну адапта-цiю населення до ринку, формування ефективних моделей поведшки на ринку пращ, трансформащю форм зайнято-стi, сприяють зменшенню диференщаци та сощально! рiз-нор^ност суспiльства.
Глибина та ефективнiсть економiчноí модершзацп все бiльше залежать в^ соцiокультурних факторiв, якi ви-значають:
+ продуктивнiсть працi;
+ рiвень i структуру споживання як лшшш детермь
нанти економiчного зростання; + особливостi соцiальних вiдносин; + соцiокультурнi особливостi економiчноl модершзацп;
+ особливостi сощально! штеграци суспкьства, що до останнього часу в нас в^бувалося лише через державу, хоча сьогодш очевиднi паростки грома-дянського суспкьства та його роль у суспкьних трансформацiях; + посилення сощально! диференщаци, яка проявля-еться через шститути сощально! справедливостi та сощального партнерства.
Державне чиновництво, полiтикум, менеджери все чигаше займають позици у складi панiвних соцiальних груп. Зростае внутршня диференцiацiя та соцiальна рiзнорiднiсть суспкьства, а iнституцiоналiзацiя сощально! нерiвностi вь дображае маргiналiзацiю велико! ккькосп людей, якi не ма-ють шанйв на ефективну зайнятiсть i гiдну оплату працi.
Посилення тенденцп до соца^а^ обов'язково мае враховувати моральний аспект модершзацп суспкьства. Це дозволяе зменшувати соцiальне вiдчуження, створювати мехашзми саморегулювання со-цiальних конфлшпв i сощально! адаптаци. Цей аспект еко-номiчноl модершзацп е важливим, осккьки шститущона-лiзацiя сощально! адаптаци населення до ринку поеднала у свкомосп людей розумiння розширення формальних прав i свобод, фактичне звуження соцiальних та економiч-них можливостей. В умовах деiндустрiалiзащl суспкьства сформувався потужний iнституцiональний чинник гальму-вання економiчноl модершзацп - безробiття. Воно небез-
печно тим, що формуе масову св^омють, яка вiдображае своеркний злам у ставленнi до пращ та накладае певний в^биток на стереотипи i норми поведiнки. Для значно-го прошарку населення iнститущоналiзуеться соцiальна модель, у якiй праця являе собою можливкть отримати мшшальш засоби для iснування, а яисш характеристики працi, П змiст та умови не вiдiграють суттевого значення. Очевидно, що в такому сощальному середовищi постшду-стрiальнi тенденцп розвиваються повкьно.
1снування якiсно рiзнорiдних видш працi, якi iснують в економщ одночасно, е загальносвiтовою тенденцiею, св^чить про поглиблення подiлу працi та зрушення у со-цiальнiй структурi суспкьства. В Украш подiбна тенденщя скорiше е свiдченням дешдустркмзацп, а формування так званих нетипових форм зайнятосп, розвиток яких зазви-чай св^чить про поширення постiндустрiальних тенден-цiй, вiдображае загострення проблеми безробггтя та дегра-дацiю iндустрiального сектора економши краши.
Iнституцiоналiзацiя економiко-соцiальних взаемодш в умовах появи нових титв i видiв працi свiдчить про змшу цiннiсних оцiнок i мотивацп людей до працi, не-обхкшсть перетворення працi з iнструментального засо-бу замiни вiдсталих форм життедiяльностi в самоцiннiсть. Саме тому виникае потреба у використанш методологiчних можливостей уншерсумши, яка дозволяе розглянути змшу щншсних оцiнок i мотивацiю людей в широкому контексть Вона виявляеться на рiвнi людини через мшроуншерсуш-зацiю та синергетичний вплив уск сторiн людсько! житте-дiяльностi. Використання сучасно! синергетики дае мож-ливкть в хаосi трансформацiйних змiн побачити прообраз нового порядку, який формуеться не сткьки в процеа за-снованого на прогресивно-послiдовному замiщеннi одних шститущональних структур iншими, сккьки в процеа со-цiокультурного розвитку, що характеризуеться спшснуван-ням самостiйних i непоршнянних iнституцiй, широтою унь версумних взаемодiй. Саме на основi аналiзу унiверсумних економiко-неекономiчних взаемодiй е ва пiдстави видки-ти найбiльш важливий iнституцiональний критерiй еконо-мiчноl модершзацп - нову мотиващю людсько! дiяльностi в аспектi становлення культури постматерiальних цiнностей.
ВИСНОВКИ
Економiчна модернiзацiя за змгстом е шститущональ-ною модершзащею, яка забезпечуе iнституцiоналiзацiю уншерсумних економiко-неекономiчних взаемодiй. Вона вiдбуваеться на основi метаiнститутiв, якi iнтегрують ге-нетичну шформащю про економiчну систему, щнност людини та суспкьства i надае вкпов^но! спрямованостi та цiлiсностi економiчноl модершзацп. У процесi еконо-мiчноl модершзацп створюються новi iнститути, встанов-люються iнституцiональна ршновага та комплiментар-нiсть мiж iнститутами рiзних сфер суспкьства. Система цiннiсних орiентацiй та установок створюе мотивацп до подальшо! iнституцiоналiзацil економiчних та економшо-неекономiчних взаемодiй, що формуе спрямованiсть про-цесу економiчноl модершзацп.
Системний аналiз, унiверсумiка, синергетична кон-цепцiя впорядкованого економiчного хаосу пояснюють роль економiко-неекономiчних взаемодп в процесi суспкьних трансформацiй. Визнання значущостi людини як суб'екта сощуму, суб'ективно iндивiдуального в людиш, важливостi економiчного вибору як сощально i культурно
детермшованого пояснюе адаптащю економ1чних суб'ект1в у ккькох вим1рах сустльного буття. Зктавлення дискре-цшних альтернативних можливостей, яи часто доповню-ють одна одну в умовах значного р1зномашття трансакцш, визначае насл1дки шститущональних змш, вектори еконо-м1чно'1 модершзаци, ii глибину та роль постшдустр1альних тенденцш у розвитку економши. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Гайдай Т. В. 1нституцюнально-еволюцшний пщхщ у до-слiдженнi iнверсiйного типу системно!' трансформацп / Т. В. Гайдай // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: Экономическая. Выпуск 37-1. - Донецк, ДонНТУ, 2009. - С. 85 - 89.
2. Зверяков М. Лiберальна щея i модершза^я економн ки Укра'ни / М. Зверяков // Економка Укра'ни. - 2010. - № 7. -С. 11 - 21.
3. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / Ред. А. А. Гриценко. - Х. : Форт, 2008. - 928 с.
4. Кизим М. О. ТЫза^я економки в УкраМ та Росп та i'i вплив на економiчний розвиток кражи / М. О. Кизим, Г. П. Кире-£нко, I. О. Губарева // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 8. - С. 8 - 14.
5. Клейнер Г. Б. Модернизация экономики и «выращивание» институтов: взгляд «снизу» / Г. Б. Клейнер // Модернизация экономики и выращивание институтов / Отв. ред. Е. Г. Ясин. -М. : ГУВШЭ, 2005. - Кн. 1. - С. 370 - 379.
6. Норт Д. Институты, институциональное изменение и функционирование экономики / Д. Норт ; [пер. с англ. А. Н. Несте-ренко]. - М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. - 527 с.
7. Нуреев Р. Россия: особенности институционального развития / Р. Нуреев. - М. : Норма, 2009. - 448 с.
8. Попов Е. Трансакционные издержки в переходной экономике / Е. Попов, В. Лисных // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. - № 3. - С. 72 - 77.
9. Саблин К. С. Государство развития в разных институциональных условиях / К. С. Саблин // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: Экономическая. - 2010. - Вып. 38-2. - С. 161 - 168.
10. Тамбовцев В. Л. Траектории институциональных изменений: теория и российские реалии / В. Л. Тамбовцев // Модернизация экономики и выращивание институтов / Отв. ред. Е. Г. Ясин. - М. : ГУВШЭ, 2009 . - Кн. 1. - С. 300 - 310.
11. Тарасевич В. Н. Экуника: гипотезы и опыты : монография / В. Н. Тарасевич. - М. : ТЕИС, 2008. - 565 с.
12. Ходжсон Дж. Экономическая теория и институты / Дж. Ходжсон. - М. : Дело, 2003. - 464 с.
13. Черкасова Т. Институциональные факторы постиндустриальной модернизации национальной экономики / Т. П. Черкасова // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: Экономическая. - 2009. - Вып. 37-3. -С. 61 - 66.
14. Чухно А. А. Модерыза^я економки та економiчна теорiя / А. А. Чухно // ёвропейський вектор економiчного розвитку : збiрник наук. праць. - Вип. 2 [13]. - 2012. - С. 149 - 155.
REFERENCES
Haidai, T. V. "Instytutsionalno-evoliutsiinyi pidkhid u doslid-zhenni inversiinoho typu systemnoi transformatsii" [Institutional and evolutionary approach to the study of the inversion type of system transformation]. Nauchnye trudy DonNTU. Seryia ekonomy-cheskaia, no. 37-1 (2009): 85-89.
Institutsionalnaia arkhitektonika i dinamika ekonomicheskikh preobrazovaniy [Architectonic and institutional dynamics of economic transformation]. Kharkiv: Fort, 2008.
Kleyner, G. B. "Modernizatsiia ekonomiki i «vyrashchivanie» in-stitutov: vzgliad «snizu»" [Modernization of the economy and "growing" institutions: a view "from below"]. In Modernizatsiia ekonomiki i vyrashchivanie institutov, 370-379. Moscow: GUVShE, 2005.
Khodzhson, Dzh. Ekonomicheskaia teoriia i instituty [Economic theory and institutions]. Moscow: Delo, 2003.
Kyzym, M. O., Kyreienko, H. P., and Hubareva, I. O. "Tinizatsiia ekonomiky v Ukraini ta Rosii ta ii vplyv na ekonomichnyi rozvytok krainy" [Shadow economy in Ukraine and Russia and its impact on economic development]. Biznes Inform, no. 8 (2013): 8-14.
Nort, D. Instituty, institutsionalnoe izmenenie i funktsioniro-vanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Nachala, 1997.
Nureev, R. Rossiia: osobennosti institutsionalnogo razvitiia [Russia: peculiarities of institutional development]. Moscow: Norma, 2009.
Popov, E., and Lisnykh, V. "Transaktsionnye izderzhki v per-ekhodnoy ekonomike" [Transaction costs in the transitional economy]. Mirovaia ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniia, no. 3 (2006): 72-77.
Sablin, K. S. "Gosudarstvo razvitiia v raznykh institutsion-alnykh usloviiakh" [Developmental state in different institutional settings]. Nauchnye trudy DonNTU. Seriia ekonomicheskaia, no. 38-2 (2010): 161-168.
Tambovtsev, V. L. "Traektorii institutsionalnykh izmeneniy: teoriia i rossiyskie realii" [Trajectory of institutional change: Theory and Russian realities]. In Modernizatsiia ekonomiki i vyrashchivanie institutov, 300-310. Moscow: GUVShE, 2009.
Tarasevich, V. N. Ekunika:gipotezy iopyty [Ekunika: hypotheses and experiments]. Moscow: TEIS, 2008.
Zveriakov, M. "Liberalna ideia i modernizatsiia ekonomiky Ukrainy" [The liberal idea and modernization of Ukraine's economy]. Ekonomika Ukrainy, no. 7 (2010): 11-21.
Cherkasova, T. P. "Institutsionalnye faktory postindustrial-noy modernizatsii natsionalnoy ekonomiki" [Institutional factors postindustrial modernization of the national economy]. Nauchnye trudy DonNTU. Seriia ekonomicheskaia, no. 37-3 (2009): 61-66.
Chukhno, A. A. "Modernizatsiia ekonomiky ta ekonomichna teoriia" [The modernization of the economy and economic theory]. Yevropeiskyi vektor ekonomichnoho rozvytku, no. 2 (13) (2012): 149-155.
