CC BY
36
ЕКОНОМ1ЧНА ТЕОР1Я
УДК 330.837
COЦiAЛЬHO-iHCTИTУЦiOHAЛЬHi АОПЕКТИ ЕК0Н0М1ЧН01ТРАНСФ0РМАЩ1
® 2014 1ВАШИНА С. Ю., 1ВАШИНА О. Ф.
УДК 330.837
1вашина С. Ю., 1вашина О. Ф. Соцiально-iнституцiональнi аспекти eK0H0Mi4H0i трансформаци
Статтю написано на актуальну тему, присвячену проблемi економ1чних трансформацй. П'дкреслюеться обмеженсть ортодоксальноi економ'м-но1 теори щодо дослдження економчних трансформаций i необхiднiсть використання методологи, яка дозволяв застосовувати емniричний досвiд i методи дослдження всх напрямiв економiчно¡та iнституцiонально¡теори. Економ'мна трансформа^я розглядаеться як форма сустльноi трансформации що охоплюе ва сфери сустльного життя, виявляеться в економшо-со^альних, економко-культурних, економiко-полiтичних, економ'шо-духовних взаемод'тх i в'дображае со^альний контекст розвитку економiчно¡системи. Суб'ектом економiчно¡трансформаци визнано людину. Няк суб'екта економчних трансформацй розглянуто з урахуванням впливу модернстських i постмодертстських цнностей на формування соцюкуль-турних ознак сустльства. Роль людини в процес економiчно¡трансформаци визначаеться процесом соцiалiзацi¡ в його широкому розумiннi. Крите-рем ефективностi економiчнихтрансформацй визначено трансакцшш витрати. При набутт'1 ними критичнихзначень в'дбуваються руйнування iнституцiонально¡системи та порушення природного ходу еволюци економiчно¡системи. Технологчну еволюцю визнано основним чинником еконо-мiчно¡трансформаци. Враховано нетехнологiчнi iнституцiональнi чинники економiчних трансформацй. рзну динамкузмн технологй i со^альних нститутв, а со^альну iнерцiю розглянуто як захисну реащю економiчно¡системи на змiни снуючих со^альних 'шститут'в. Кпючов'1 слова: еволю^я, економiчна трансформа^я, шститут, со^альний аспект, трансакцшш витрати Б'бл.: 13.
1вашина Свтлана Юривна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент, кафедра фнанав i кредиту, Академ'т митно¡'служби Украни (вул. Рога-льова, 8, Днтропетровськ, 49000, Украна) Email: [email protected]
1вашина Олександр Флорович - доктор економiчних наук, доцент, професор, кафедра менеджменту ЗЕД, Академiя митно/ служби Украни (вул. Рогальова, 8, Днтропетровськ, 49000, Украна) Email: [email protected]
УДК 330.837
Ивашина С. Ю., Ивашина А. Ф. Социально-институциональные аспекты экономической трансформации
Статья написана на актуальную тему, посвященную проблеме экономических трансформаций. Подчеркнута ограниченность ортодоксальной экономической теории к исследованию экономических трансформаций и необходимость использования методологии, которая позволяет применять эмпирический опыт и методы исследования всех направлений экономической и институциональной теории. Экономическая трансформация рассматривается как форма общественной трансформации, охватывающей все сферы общественной жизни, проявляется в экономико-социальных, экономико-культурных, экономико-политических, экономико-духовных взаимодействиях и отражает социальный контекст развития экономической системы. Субъектом экономической трансформации признан человек. Он рассмотрен как субъект экономических трансформаций с учетом влияния модернистских и постмодернистских ценностей на формирование социокультурных признаков общества. Роль человека в процессе экономической трансформации определяется процессом социализации в его широком понимании. Критерием эффективности экономических трансформаций определены трансакционные издержки. При достижении ими критических значений происходят разрушение институциональной системы и нарушения естественного хода эволюции экономической системы. Технологическая эволюция признана основным фактором экономической трансформации. Учтены нетехнологические институциональные факторы экономических трансформаций, различия в динамике изменений технологий и социальных институтов, а социальная инерция рассмотрена как защитная реакция экономической системы на изменения существующих социальных институтов.
Ключевые слова: эволюция, экономическая трансформация, институт, социальный аспект, трансакционные издержки
Библ.: 13.
UDC 330.837
Ivashina S. Yu., Ivashina O. F. Social and Institutional Aspects of Economic Transformation
The article is written on a topical issue devoted to the problem of economic transformation. The limitations of orthodox economic theory to the study of economic transformation and the need to use a methodology that allows the use of empirical evidence and methods of investigation of all areas of economic and institutional theory were highlighted. Economic transformation is considered as a form of social transformation, covering all spheres of social life is a manifest in the economic and social, economic, cultural, economic and political, economic and spiritual interactions and reflects the social context of the economic system. People were recognized as a subject of economic transformation. They are considered as the subject of economic transformations taking into account the influence of modernist and post-modernist values on the formation of social and cultural features of society. Man's role in the process of economic transformation process of socialization is defined in its broadest sense. The criterion of efficiency of economic transformations was defined as transaction costs. When they reach the critical values the destruction of the institutional system and disturbing the natural course of evolution of the economic system occurs. Technological evolution is recognized as a major factor of economic transformation. Considered non-technological, institutional factors of economic transformation, the differences in the dynamics of changes in technology and social institutions, and social inertia is considered as a defensive reaction to changes in the economic system of the existing social institutions.
Key words: evolution, economic transformation, institution, the social aspect, transaction costs Bibl.: 13.
EK0H0Mi4Ha Teopiq
Ивашина Светлана Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент, кафедра фнансов и кредита, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина)
Email: [email protected]
Ивашина Александр Флорович - доктор экономических наук, доцент, профессор, кафедра менеджмента ВЭД, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) Email: [email protected]
Ivashyna Svitlana Yu. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor, Department of Finance and Credit, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) Email: [email protected]
Ivashyna Oleksandr F. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Professor, Department of Management of FEA, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) Email: [email protected]
Сьогодш кра!на переживае складний етап сусшльно! трансформацп, ускладнений подiями, пов'язаними з в^-стоюванням i формуванням державносп, проведенням глибинних економiчних реформ. Вона полягае в систем-них змшах у вйх сферах сустльного життя, насамперед в економiчнiй сфер! де набувае форми економiчноí трансформацп. Досв^ значною мiрою невдалих економiчних перетворень в остант десятилитя доводить необх^шсть досл^ження 11 рушiйних сил, що потребуе пошуку та вико-ристання тако! методологи, на основi яко! можна адекватно застосовувати емпiричний досвiд i надбання вск напрямiв економiчноl теорц, зокрема тих, як використовують досвiд сумiжних наук. Обмеженiсть ортодоксально! економiчноí теорЦ в дослiдженнi сучасних економiчних систем давно е очевидною. Отримаш на цш основi макроекономiчнi ре-зультати не дають достатньо'1 та адекватно'1 характеристики економiчних змiн i дозволяють описати трансформацп еко-номiчноl системи лише в термшах ршноваги - нершноваги. При цьому гносеологiчнi витоки проблеми ршноваги - не-рiвноваги дозволяють аналiзувати лише окремi економiчнi взаемоди, якi не обов'язково е системоутворюючими.
Нерiвновагу традицiйно розглядають як основну характеристику в^крито! економiчноí системи, в якш в^-буваються не просто змши И структури та складу, а навиь поведiнки економiчних суб'ектiв. Вiдповiдно, економiч-нi трансформацп можна розглядати як процес глибинних змш, унасл^ок яких виникае яисно новий стан економiч-но'1 системи, для описання якого недостатньо досл^жень у межах неокласично! парадигми, а необх^но використо-вувати еволюцiйну теорш, iнституцiоналiзм, економiчну синергетику, сучасну постнекласику з и дослiдженнями людинорозмiрних комплексш. Як бачимо, зростання масштаба i глибини сучасних економiчних перетворень зумов-люють поглиблення диференщаци економiчних знань, професiоналiзацiю економiчноí науки i необхiднiсть вико-ристання методологiчних можливостей сушжних наук, насамперед соцюлогп.
Пiд впливом наукових дискусiй i критики проблема економiчноl трансформацп зазнала суттевих змш у теоретичному та методолопчному планах. Якщо в межах «мейн-стриму» економiчна трансформащя традицiйно розгля-далася як явище одномiрне, суто економiчне, то сьогодш все бкьше уваги придiляеться и неекономiчним вимiрам i аспектам: соцiальним, культурним, етичним, полiтичним, духовним та шшим.
Новi уявлення про суспкьш трансформацп замшили традицiйне уншерсальне детермiнiстсько-лiнiйне !х ба-чення. Вони довели необх^шсть i можливiсть розглядати економiчнi трансформацп у контекстi уншерсально! само-
оргашзовано! еволюци людства, як одну iз визначальних форм сустльного розвитку, що iснуе поряд з шшими його формами. Дослiдженню зазначено! проблематики при-свячено науковi роботи Р. Нельсона, С. Уштера, Д. Норта, О. Ульямсона, Й. Шумпетера, якi вже стали класичними. Серед сучасних до^джень украшських учених смд в^-значити роботи В. Д. Базилевича, Т. В. Гайдай, Н. I. Гра-жевсько!, А. Гриценка, В. П. Решетила, В. М. Тарасевича, А. А. Чухна [1 - 6; 8 - 11] та шших.
Сучасш уявлення про проблематику економiчних трансформацш надають багато тдстав для !х критики i по-дальшо! розробки. Залишаються нерозв'язаними питання, пов'язаш з розумiнням само! категори економiчноl трансформацп як цкеспрямовано! дiяльностi людини та само! людини як об'екта трансформацшних змш. Це означае необх^шсть подальшого перегляду категорiальних основ само! парадигми економiчноl трансформацп, яка мае спи-ратися на емтричну реальнiсть, включати окремi контек-сти i узагальнювати !х.
Метою статтi е видiлення сощальних аспектiв еко-номiчних трансформацiй та визначення !х основних ознак впливу на процес економiчних трансформацiй суспкь-ства.
Суть економiчноl трансформацп становлять гли-биннi перетворення, що зумовлеш змiнами технолог!! та вiдбуваються на рiвнi економiчних вiдносин, iнститутiв економiчноl та сощально! сфери. Вони безпосередньо тор-каються не просто основних сторш економiчноl дiяльнос-тi на вск стадiях суспiльного виробництва, але й житте-дiяльностi людини в широкому розумшш. Це дае нам уа пiдстави розглядати економiчну трансформацш як процес, що пословно та безперервно здшснюеться на вйх рiвнях економiчноl системи. Економiчна трансформащя в^буваеться не лише в економiчнiй, а охоплюе соцiальну, економiчну, культурну, полiтичну, духовну та iншi сфери суспкьного життя i проявляеться в значнш кiлькостi економiко-соцiальних, економшо-культурних, економжо-полiтичних, економiко-духовних та шших взаемодш. Тому можна однозначно говорити про те, що вона е не ткьки умовою i результатом економiчноl дiяльностi, а виступае як сощальний процес. Такий широкий шдх^ до розумiння економiчних трансформацiй, на нашу думку, дозволяе в^-йти в^ економоцентризму, дае пiдстави для формування ново! парадигми економiчних змш i вiдображення сощаль-них аспекпв розвитку економiчноl системи.
Процес економiчноl трансформацп досить Грунтовно описано в економiчнiй лiтературi з рiзних методолопчних позицiй. Використання окремих методiв наукового досль дження дозволяе аналiзувати той чи шший бiк явища, сис-
Eкономiчна теорiя
теми або процесу. Лише системний шдлд дае можливiсть комплексного аналiзу системи як певно! цшсность Вiн доводить обмеженiсть уск проведених наукових дослiджень, у тому чи^ тих, що намагаються розкрити особливост окремих форм суспкьно! трансформаци, однак сам мае певну обмежешсть. Системний пiдхiд не дозволяе штегру-вати дослiдження рiзних форм сустльно! трансформаци в певну цiлiснiсть. Вш е ефективним засобом досл^жен-ня в межах неокласично! парадигми, коли ми розглядаемо мшро- або макроекономiчну систему та '1х трансформацiю. Однак сьогодш зводити дослiдження економiчноl трансформаци до неокласичного розумшня не достатньо, його потрiбно доповнювати шститущональним аналiзом в силу iнституцiонального та навггь унiверсумного характеру сус-тльних трансформацiй.
На думку Н. Гражевсько!, трансформацiя у вузькому розумiннi являе собою внутршню складову процесу за-гально! еволюцЦ, пов'язану з порушенням рiвноваги i по-ступовостi, невизначешстю, незавершенiстю, альтерна-тивнiстю розвитку, наявшстю особливих перехiдних форм i специфiчних елементш перехiдних структур. В и основi знаходяться якiснi перетворення економiчноl системи, вихiд поза межi стабкьного функцiонування i перехiд до стану нерiвноваги, кiлькiсних i якiсних змш рiзноl штен-сивностi i спрямованость Такий пiдхiд трактуе трансфор-мацш як дискрецiйний процес якiсних перетворень еко-номiчноl системи, стрибок, який е результатом попередшх еволюцiйних змш.
У широкому контекст вона розглядае трансформа-цiю як усезагальну форму розвитку економiчних систем, пов'язану з еволюцшними та революцiйними змiнами, по-стiйними переходами економiчних систем iз стiйкого до нестiйкого стану i навпаки. В межах цього тдходу еволюцiя трактуеться як поступовий процес накопичення ильисних i якiсних змш параметров системи, збкьшення И ентропи та нестiйкостi. Вказанi змiни передують яисному (револю-цiйному) стрибку та переходу системи в нову дисипативну структуру, яка в^пов^ае новим умовам зовшшнього се-редовища, пiсля цього система знову починае еволюцшш змши i цикл повторюеться [3, с. 23 - 24].
Використання методологи еволюцшних досл^жень до реалiй пострадянсько! трансформаци украшсько! еконо-мiки пояснюе особливост '1х функцiонування та розвитку в умовах системного порушення природного ходу еволюци та проходження в недалекому минулому етапу шверсшного розвитку. Сьогодш в^буваеться повернення кра!ни до при-родно! цившзацшно! та соцiально-економiчноl еволюци.
Як бачимо, економiчна трансформащя - це склад-ний багаторiвневий i багатоаспектний процес, який можна структурувати за глибиною, за штенсившстю, за характером, за спрямовашстю, за охватом елементiв системи. Вш знаходиться пiд впливом цинично! i хвильово! динамiки та навiть шверсшних процесiв, якi характеризуються повто-ренням певних перюдш, фаз, навiть типш господарських укладiв. Iнверсiйний характер економiчноl трансформацЦ зумовлений iнверсiею iнституцiонального розвитку, при якому спостертаеться зворотна посл^овшсть перетворень, повернення вiджилих шституцюнальних форм. При цьому зворотному ходi розвитку логiчне (х1д реформ) не збтаеться з iсторичним (природною еволющею) [2, с. 89].
В умовах еволюцшних змш можливкть iнверсiйних змш ще раз доводить дискрецiйний характер економiчноl трансформацЦ. На нашу думку, саме дискрецшний характер економiчноl трансформацй е свiдченням того, що вона в^буваеться у трансформацiйний перюд, перiод змiни епох i переходу економiчноl системи в нову яисть.
Як видно, в широкому розумшш трансформацiя об'еднуе еволюцiйну та революцшну форми розвитку еко-номiчноl системи. При цьому момент переходу системи на шшу траекторш розвитку розглядаеться як галузь револю-цiйних зрушень, а процес адаптацй системи до ново! траек-торЦ i накопичення факторiв, якi призведуть до майбутньо! катастрофи, визнаеться процесом П еволюцшного розвитку. При розгортаннi еволюцшних процейв вiдбуваеться повiльне накопичення ильисних i якiсних змiн параметр1в системи та и компонентiв пiд впливом механiзмiв, що ней-тралiзують сильш флуктуацЦ i повертають систему до стану динамiчноl р1вноваги. В умовах революцшних перетворень розвиток набувае непередбачуваного характеру, оск1льки в цей момент вш визначаеться не тiльки внутршшми флук-туацiями, але й зовншшми, якi не тiльки ускладнюють, але й роблять неможливим прогноз щодо подальших напрям1в трансформацЦ та досягнення економiчноl рiвноваги.
Змiст процесу економiчноl трансформацй пояснюе також еволюцiйна теорiя. Вона спрямована на вивчення особливостей економши, що прогресуе технологiчно та мае у свош основi технолопчну еволюцiю. Змiна техноло-гiй не просто динамiчний, але й нерiвноважний процес. Це пояснюеться тим, що шноваторам завчасно не вiдомо, якою буде реальна потреба у новш техшщ, технологiях або продуктах. Змша технологiй вимагае значно! концентрацЦ ресурйв нагромадження, соцiальних змiн, удосконалення оргашзацшних та управлiнських структур, сприяе змшам офiцiйних статусiв, традицiй та шших iнститутiв, змен-шенню трансакцiйних витрат, подоланню сощально! iнер-цй. I хоча технолопчну еволющю слiд визнати основним чинником, що знаходиться в основi економiчноl трансфор-мацй, шституцюнальна теорiя залишае значне мiсце для нетехнолопчних iнституцiональних чинник1в економiчних трансформацш. Досвiд економiчних трансформацiй доводить стратепчну важливiсть iнституцiональних чинник1в, 1х визначальну роль навiть порiвняно з макроекономiчни-ми чинниками та заходами макроекономiчноl полiтики. Останнi можуть бути цкком ефективними в певнi вiдрiзки часу, однак окремi позитивнi результати не завжди забез-печують реальну трансформацш економiчноl системи.
ТрансформацЦ соцiально-економiчних систем з пози-цiй шституцюнально! теорй та економiчноl синергетики до-слiджуе В. П. Решетило. Вш розглядае сучаснi трансформацЦ як складний процес системних взаемодiй, якi виникають пiд впливом зовнiшнiх i внутршшх флуктуацiй, що приводять iнституцiональну систему в точку бiфуркацil, де юнуе к1ль-ка можливих траекторiй и подальшого розвитку. Змiни не-стшких нер1вноважних iнституцiональних систем пов'язанi з актуалiзацiею '1х потенцiйного стану, з невизначешстю та альтернатившстю !хнього розвитку, а тому '1х удосконалення - це лише один iз можливих результатов, котрий може бути реамзованим лише за певних умов [8, с. 50].
Дiя мехашзму економiчноl трансформацЦ полягае в тому, що тд впливом зовнiшнiх i внутрiшнiх чинник1в
Eкономiчна теорiя
економiчна система переходить до нерiвноважного стану. У такiй ситуацп фактор невизначеностi та iнновацiйнi ри-зики дуже великi i з позицш економiчноí синергетики озна-чають взаeмодiю порядку та хаосу. При цьому смд зазна-чити можливють упорядкування економiчного хаосу при наявност еволюцшно! домiнанти. З позицiй формування дисипативних структур у нершноважному нестшкому середовищi в процесi економiчних трансформацш мож-на виокремити ккька важливих аспекпв. На нашу думку, найбкьш важливий серед них - сощальний. Вiн доводить накопичення структурно! шформацп, необх^но! для ста-новлення нових соцiальних iнститутiв або вдосконалення вже дшчих. Внаслiдок дц соцiокультурних чинниив в^-буваеться унiфiкацiя переваг суб'екпв господарювання, посилюеться формування спiльностi господарсько'1 етики, яко! дотримуеться бiльшiсть суб'екпв господарювання, вiдбуваеться формування ново'1 якост економiчноl системи. Бiльш яисш iнститути, створенi з iнiцiативи i тдтрим-ки суб'ектiв господарювання й населення, стають основою нового економiчного порядку. У подальшому пiд впливом нових внутршшх i зовнiшнiх флуктуацш ситуацiя повто-рюеться, iнституцiональна система виходить на етап не-стшкого нерiвноважного розвитку, накопичуе нову струк-турну iнформацiю, формуе свою нову яюсть, а потiм знову починаеться етап шститущонально! рiвноваги.
Як бачимо, економiчна трансформацiя являе собою динамiчний процес досягнення рiвноваги. Саме тому для розумшня економiчноl трансформаци важливо зафшсувати точку вiдлiку, яка може бути визначена як точка ршноваги. В рiзних напрямах економiчноl теорп економiчна рiвновага визначаеться по рiзному. В «мейнстримi» - це рiвновага на окремих ринках, в шститущональнш теори - це ситуацiя, в якш жоден iз економiчних агенпв не зацiкавлений у змь ш iснуючих iнститутiв, коли за даного ствв^ношення сил гравцiв, наявного набору контрактних вiдносин, що забез-печують економiчний обмiн, жоден iз гравщв (а також гарантов угоди, якщо вони не збiгаються) не вважае для себе випдним витрачати ресурси на реструктуризащю угод, змшу кньо! форми [12, с. 525].
В процеа трансформацiйних змiн у складних еконо-мiчних системах можуть виникати проблеми субординаци та координаци, пов'язанi з iнституцiональними розривами мiж iнституцiональними рiвнями, сумiжними iнститутами, правилами гри та правилами контролю в межах шститущонально! структури економши. Такi розриви означають, що зв'язок мiж сумгжними правилами не забезпечений, що виникаючi новi та iснуючi iнститути не комплiментарнi та руйнують соцiальну та економiчну системи. Якщо шститу-цiональнi розриви е значними або збериаються певний час, створюеться загроза виникнення рiзного роду незаверше-них i промгжних соцiальних сташв з вiдверто негативними для функщонування економiчноl системи наслiдками, що виявляються у збкьшенш трансакцiйних витрат. Про зрос-тання трансакцiйних витрат i збiльшення трансформацш-но'1 складово! трансакцшних витрат в епоху економiчних трансформацш св^чить наукова лiтература. Так, спира-ючись на сформульовану методологiю юльюсно! оцiнки трансакцiйних витрат, Д. Норт i Дж. Уоллiс вимiряли '1х рiвень у приватному та сустльному секторах економiки
США. Вони дшшли висновку, що динамiка рiвня трансакцшних витрат в^носно до ВНП у приватному секторi зросла з 22,2 % у 1870 р. до 40,8 % у 1970 р., у державному трансакцшному секторi (нацюнальна оборона, видатки на полщш, пошту, повiтряний i водний транспорт, фшансо-ве управлiння та загальний контроль) зросли в^пов^но з 2,8 % до 11,3 % [12, с. 279 - 281].
1снують вй тдстави стверджувати, що в трансфор-мацiйний перiод зростае роль трансакцшного сектора економiки. Дослiдники 6. Попов та В. Лкних оцшюють трансакцiйнi витрати на рiвнi 50 - 70 % при постшному зростанш трансакцiйного сектора. Водночас питома вага трансакцшних витрат у сукупних витратах фiрми стано-вить в^ 1,5 до 15 %, однак у перех^них економiках вони можуть бути значно вищими. За !хшми оцiнками, рiзниця мiж витратами трансакцшного сектора в щлому та тран-сакцiйними витратами фiрм формуеться внасл^ок виникнення фiрми як шституту й становить приблизно 50 %. [7, с. 72 - 73].
Отже, трансакцшш витрати можна розглядати як критерЦ ефективносп економiчних трансформацш. Очевидно, що в разi набуття ними критичних значень вони можуть призвести до руйнування шституцюнально! системи та порушення природного ходу еволюци економiчноl системи. При цьому в трансформацшному перiодi зростання трансформацшних витрат може св^чити про формування ново! економiчноl системи та в^пов^них '1й соцiальних умов.
Сощальний аспект економiчних трансформацiй е не ткьки важливим, але й в^ображае той факт, що забезпечи-ти нормальний стiйкий саморозвиток на ринковш основi можна т1льки шляхом в^пов^но! соцiалiзацil економiч-них вiдносин. Практика реформування в краШ вже довела, що запозичеш елементи сощально-шституцюнально! структури розвинутих кра!н часто не працюють у наших умовах i не можуть стати основою для необх^них змiн. Доцiльнiсть i можливкть таких змiн обумовленi широким спектром шституцюнальних умов - вiд менталитету нацЦ до особливостей наявно! сощально-шституцюнально! iнф-раструктури та соцiальноl шерцп.
Соцiальна iнерцiя виявляе себе в кнуванш вiдносно стiйких неформальних правил, традицш, звича!в, стереоти-п1в сощально! поведiнки, економiчнiй культурi тощо. Коли змши в органiзацiйних структурах, мехашзмах регулювання прискорюються, то ймовiрнiсть посилення ефекту сощаль-но'1 iнерцil збкьшуеться. Враховуючи рiзну динамiку змiн технологш i соцiальних iнститутiв, соцiальну шерщю можна розглядати як захисну реакщю економiчноl системи на швиди та руйнiвнi технологiчнi та оргашзацшш змiни. Еко-номiчна система просто не буде здатна нормально функцю-нувати i «перетравлювати» всi технолопчш 1нновацй, якщо вони суперечать юнуючим соцiальним iнститутам.
Процес економiчноl трансформаци визначаеться загальним трендом економiчного розвитку, при якому не виключено рух у напряму «векторносп - безвекторность Вiдповiдно, постае питання про необх^шсть глобального процесу переходу вiд природно-кторичного (заснованого на прогресивно-послiдовних способах замщення одних iн-ституцiональних структур шшими, !х детермiнованостi i су-
EK0H0Mi4Ha Teopiq
бординованостi) до соцiокультурного (пов'язаному i3 ст-вiснуванням самостiйних i непорiвнянних iнституцiй) типу розвитку. А. Гриценко трактуе BKa3aHi трансформаци як перех^ вiд в^творювального, дискрецiйного, еволюцшно-революцiйного до континуального, процесуального, шно-вацiйного розвитку. Останне допускае сшвюнування най-бкьш передових технологiчних i сощальних iнституцiй, що постiйно змшюються i втiлюють iнституцiональну динамь ку, i3 традицiйними консервативними iнституцiями, яи не обов'язково мають зникнути [4, с. 73 -74].
Якщо виходити i3 соцiального контексту економiчноï трансформаци, ïï суб'ектом виступае людина. Роль людини в економiчних трансформацiях не воображена в мжро-або макроекономiчних неокласичних i кейнсiанських моделях, концепцп базових потреб i навпь теори людського капiталу. Традицiйно вона обговорюеться в межах диску-dï щодо рацiональностi поведiнки економiчних суб'екпв. Людину як суб'екта економiчних трансформацш уже не-достатньо розглядати ^зь призму рацiональностi - не-ращональносп або навiть засвоення унiверсальних тради-цiйних цiнностей, необхiдно враховувати модершстсьи та постмодернiстськi цiнностей суспiльства та '¿хнш вплив на формування сощокультурних ознак сучасного суспiльства. Роль людини в економiчних трансформацiях насамперед визначаеться процесом соцiалiзацiï в його широкому ро-зумiннi.
Соцiалiзацiю ми розглядаемо як нев^'емний еле-мент економiчноï трансформаци. На вiдмiну вiд економiч-них трансформацiй, вона не мае дискрецшного характеру, а вiдбуваеться постшно, створюючи умови майбутнк змiн. Соцiалiзацiя означае формування вiдповiдних соцiальних умов для глибинних соцiально-економiчних перетворень та 1х проведення. Без не'1 неможливi принциповi змiни в знаннях та шформаци, технiцi, технологiях, органiзацiï, управлшш та у свiдомостi людей. Вона супроводжуеться якiсними змiнами економiчного, полiтичного, соцiального, духовного та культурного порядив, рухливктю у сшвв^-ношеннi старих i нових щнностей, традицiй та шновацш. Вiдповiдно, соцiалiзацiя означае появу нових економшо-соцiальних взаемодiй. Соцiалiзацiю можна розглядати як важливу складову економiчноï трансформаци. Вона в^о-бражае недосконалкть соцiальних iнститутiв, якi створюе людина в процесi господарсько'1 дiяльностi, '¿х появу, ево-люцiю та еволющю само! людини.
Як бачимо, економiчнi трансформаци включають соцiально-iнституцiональний аспект. Вш вiдображае, насамперед, появу сощальних шститугш, якi забезпечують соцiалiзацiю людини та економiки, змiни сощокультурних настанов населення, зростання його самосв^омост та шь цiативностi, довiри до держави та ÏÏ iнститутiв.
Трансформаци економiчних систем являють собою складний нелшшний бiфуркацiйний процес виникнення, розвитку та укршлення соцiальних iнститутiв, адекватних самооргашзацшних механiзмiв сучасного суспiльства. Гли-бина та швидкiсть проведення економiчноï трансформаци залежать вiд ршня складносп, фрактальностi й цшснос-тi юнуючих економiчноï, соцiальноï та iнституцiональноï систем, в^ ефективностi механiзмiв самоорганiзацiï сус-пiльства, ролi людини в сучасних соцiально-економiчних
процесах. Для того, щоб дiйсно надати ново! якостi еконо-мiчнiй системi, потрiбнi потужнi ГнститущональнГ змiни, здатнi зруйнувати дiю механГзму негативних зворотних зв'язив. При цьому важливо враховувати, що сучаснГ еко-номiчнi системи знаходяться нiби на межi з правом, полГти-кою i культурою та вiдображають !х взаемний вплив. Тому говорити про економiчнi трансформаци тiльки в межах модифГкаци економГчних ГнститутГв неправомГрно. В про-цесГ економГчних трансформацГй мають змГнюватися все суспГльство, всГ його системи й пГдсистеми, а насамперед люди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базилевич В. Д. Комплексний аналiз шституцшно''' ар-хггектонти i динамiки економiчних перетворень / В. Д. Базилевич // EKOHOMi4Ha теорiя. - 2008. - № 1. - С. 109 - 112.
2. Гайдай Т. В. 1нституцюнально-еволюцшний пщхщ у до-слщженш iнверсiйного типу системно! трансформаци / Т. В. Гайдай // Научные труды ДонНТУ. Серия экономическая. - 2009. -Вып. 37-1. - С. 85 - 89.
3. Гражевська Н. I. Вщображення трансформацшних про-цеав у систем категорш соцiально-економiчно''' динамiки / Н. I. Гражевська // Eкономiчна теорiя. - 2007. - № 4. - С. 19 - 29.
4. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований / [ред. А. А. Гриценко]. - Х. : Форт, 2008. - 928 с.
5. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических из менений / Р. Нельсон, С. Уинтер. - М. : Финстатинформ, 2000. - 474 с.
6. Норт Д. Институты, институциональное изменение и функционирование экономики / Д. Норт; [пер. с англ. А. Н. Не-стеренко]. - М. : Фонд экономической книги «Начала», 1997. -527 с.
7. Попов E. Трансакционные издержки в переходной экономике / E. Попов, В. Лисных // Мировая экономика и международные отношения. - 2006. - № 3. - С. 72 - 77.
8. Решетило В. П. Бифуркационный характер институциональных изменений социально-экономических систем переходного типа / В. П. Решетило // Экономическая теория. -2007. - № 4. - С. 49 - 58.
9. Тарасевич В. Н. Экуника: гипотезы и опыты : [монография] / Тарасевич В. Н. - М. : ТЕИС, 2008. - 565 с.
10. Уильямсон О. Экономические институты капитализма: фирмы, рынок, отношенческая контрактация / О. Уильям-сон; [пер. с англ.]. - СПб. : Лениздат; СЕУ Press, 1996. - 702 с.
11. Чухно А. А. Eкономiчна теорiя : [монографiя]. У 2-х т. / А. А. Чухно. - К. : ДННУ АФУ, 2010.
12. Шаститко А. E. Новая институциональная экономическая теория / Шаститко А. E. - 3-е изд., перераб. и доп. - М. : Экономический факультет МГУ; ТEИС, 2002. - 591 с.
13. Шумпетер й. Теория экономического развития : Исследования предпринимательской прибыли, капитала, кредита и цикла конъюнктуры / Шумпетер й.; [пер. с англ.]. - М. : Прогресс, 1992. - 296 с.
REFERENCES
Bazylevych, V. D. "Kompleksnyi analiz instytutsiinoi arkhi-tektoniky i dynamiky ekonomichnykh peretvoren" [Comprehensive
EKOHOMÎHHa Teopia
analysis of architectonics and institutional dynamics of economic change]. Ekonomichna teoriia, no. 1 (2008): 109-112.
Chukhno, A. A. Ekonomichna teoriia [Economics]. Kyiv: DNNU AFU, 2010.
Hrazhevska, N. I. "Vidobrazhennia transformatsiinykh protsesiv u systemi katehorii sotsialno-ekonomichnoi dynamiky" [Showing transformation processes in the categories of social and economic dynamics]. Ekonomichna teoriia, no. 4 (2007): 19-29.
Haidai, T. V. "Instytutsionalno-evoliutsiinyi pidkhid u doslidzhenni inversiinoho typu systemnoi transformatsii" [Institutional and evolutionary approach to the study of the inversion type of system transformation]. Nauchnye trudy DonNTU. Seryia ekonomycheskaia, no. 37-1 (2009): 85-89.
Institutsionalnaia arkhitektonika i dinamika ekonomi-cheskikh preobrazovaniy [Architectonic and institutional dynamics of economic transformation]. Kharkiv: Fort, 2008.
Nort, D. Instituty, institutsionalnoe izmenenie i funkt-sionirovanie ekonomiki [Institutions, Institutional Change and Economic Performance]. Moscow: Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala», 1997.
Nelson, R., and Uinter, S. Evoliutsionnaia teoriia ekono-micheskikh izmeneniy [Evolutionary Theory of Economic Change]. Moscow: Finstatinform, 2000.
Popov, E., and Lisnykh, V. "Transaktsionnye izderzhki v perekhodnoy ekonomike" [Transaction costs in the transitional economy]. Mirovaia ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniia, no. 3 (2006): 72-77.
Reshetilo, V. P. "Bifurkatsionnyy kharakter institutsionalnykh
izmeneniy sotsialno-ekonomicheskikh sistem perekhodnogo tipa" [Bifurcation nature of the institutional changes in socio-economic systems in transition]. Ekonomicheskaia teoriia, no. 4 (2007): 4958.
Shastitko, A. E. Novaia institutsionalnaia ekonomicheskaia teoriia [New Institutional Economics]. Moscow: Ekonomicheskiy fakultet MGU; TEIS, 2002.
Shumpeter, Y. Teoriia ekonomicheskogo razvitiia : Issledo-vaniia predprinimatelskoy pribyli, kapitala, kredita i tsikla koniunk-tury [Theory of Economic Development: Studies of business profits, capital, credit, and cycle conditions]. Moscow: Progress, 1992.
Tarasevich, V. N. Ekunika: gipotezy i opyty [Ekunika: hypotheses and experiments]. Moscow: TEIS, 2008.
Uiliamson, O. Ekonomicheskie instituty kapitalizma: firmy, rynok, otnoshencheskaia kontraktatsiia [Economic Institutions of Capitalism: Firms, markets, relational contracting]. St. Petersburg: Lenizdat; SEV Press, 1996.
