CC BY
58
4. Пригожин А.И. Цели и ценности. Новые методы работы с будущим / А.И. Пригожин. - М.: Дело АНХ, 2010. - 432 с.
5. Донець О.С. Модель неч^ко! лопки щодо визначення мотивацшного типу персоналу в системi тдвищення ефектив-ностi управлiння тдприемством / О.С. Донець; Дншро-петровський державний аграрний ушверситет // Ефективна економка. - 2012. - № 2. - С. 183-192.
Представлена в редакцию 28.03.2013 г.
В.В. Горощенко, к.е.н.
НАПРЯМИ 1ННОВАЦШНО1 МОДЕРШЗАЦП ПРОМИСЛОВОСТ1 УКРА1НИ
У своему розвитку Укра!на вже пройшла необхщний етап як держава, здобувши статус незалежно! держави й водночас на тл1 перетворень, яких зазнали шш1 кра!ни, слщ визнати, що побудована в Укрш'ш пол1тична та економ1чна система е малоефективною з точки зору створення пол1тич-них та економ1чних умов для демократичного та динам1чно-го розвитку суспшьства, а також для скорочення традицш-ного вщставання кра!ни вщ розвинутих держав св1ту. Причиною цього е вщсутшсть щло! низки шституцшних та структурних реформ, як1 були устшно реал1зоваш шшими кра!нами, саме тому сьогодш нагально постае питання масштабно! модершзацп вс1х сфер життя Укра!ни. Одним з ос-новних оргашзацшно-економ1чних заход1в проведення цих реформ мае стати модершзащя промислового комплексу Укра!ни з метою сприяння структурно-технолопчнш пере-будов1 економ1ки та забезпеченню и розвитку у процес реформ сьогодення.
Отже, розробка стратеги модершзацп кра!ни мае пе-редбачати два напрями - технолопчний та шституцшний.
© В.В. Горощенко, 2013
Перший необхщно спрямовувати на розробку плашв розви-тку на перспективу з подальшим оновленням виробництва, другий - на шституцшш реформи з метою полшшення яко-стi економiчних, фшансових, соцiальних, правових та орга-шзацшний iнститутiв.
Метою статтi е обгрунтування необхiдностi проведен-ня шновацшно'1 модершзаци промисловостi Украши з метою полшшення основних технiко-економiчних характеристик промислових пiдприемств.
Об'ективнiсть i необхщшсть модершзаци в^чизняно!' економiки зумовленi вимогами виживання в умовах зрос-таючого рiвня конкуренци та технологiчного випередження окремих краш, якi обрали шновацшний шлях розвитку. Са-ме модершзащя економiки, заснована на формуваннi висо-котехнологiчних ресурсiв у промисловостi, реалiзацii сучас-них систем управлiння промисловютю й ефективному залу-ченнi в господарський обш iнновацiйних розробок, дозволяе забезпечити економiчне зростання в умовах шновацшно'1 економiки.
Представники рiзних напрямiв економiчноi науки зро-били значний внесок у розкриття сутносп модершзаци, та, як показав 1'х аналiз, найчастiше вона розглядаеться у трьох аспектах, а саме: сощальному, поличному та економiчно-му.
У сощальному аспект модернiзацiя розглядаеться як комплексний процес глибоких змiн цивiлiзацiйного характеру, який здшснюеться в рiзних крашах пiд впливом потреб розвитку суспшьства та людини, досягнень науки та техшки, конкуренци та шших способiв взаемоди факторiв усередиш краш i мiж ними [1], а також як комплекс заходiв, спрямованих на подолання економiчного вщставання краши вiд деяких розвинутих краш шляхом удосконалення еконо-мiки, яю вiдповiдають сучасним вимогам [2].
У поличному аспектi модернiзацiя розкриваеться як показник спроможносп полiтики сприймати змши, шнова-
цп, гнучко реагyвати на виклик часy [3] i як зростання спроможносп пол^ично"1 системи адаптyватися до нових зразкiв соцiальниx i створювати новi види iнститyтiв, якi забезпечyють розвиток сощально!' системи [4].
Найчастiше модершзащя висв^люеться в економiч-ному аспекта Так, y роботах [5-10] тд модернiзацieю розу-мiються теxнологiчнi, структурш та iнститyцiйнi змiни в економщ, спрямованi на: зростання якостi та продуктивно-стi працi, пiдвищення частки високотехнолопчних вироб-ництв у стрyктyрi ВВП, зростання якостi життя населення i конкурентоспроможносп крайни у глобальнш економiцi [5, с. 214]; тдвищення мiжнародноï конкyрентоспроможностi економiки [6, с. 5]; змшу факторiв, умов, меxанiзмiв, ств-вiдношення засобiв розвитку суспшьного виробництва або окремих прiоритетниx складових ydeï економiки та суспь льства [7, с. 28]; тдвищення конкурентоспроможносп дер-жави та забезпечення ïï розвитку в довгостроковiй перспек-тивi [8]; створення якiсного зростання та стабшьного розвитку економiки на основi фундаментальних шститущональ-них, науково-техшчних, соцiальниx, культурних, пол^ич-них, шфраструктурних факторiв [9]; якiснi змiни в суспшь-ствi, якi вiдповiдають новш системi iнтересiв, цiнностей та прюритет1в [10].
Узагальнення наведених визначень та вивчення еко-номiчноï лiтератyри дозволяють виявити основнi риси, при-таманш процесу модершзаци, а саме:
комплексшсть, модернiзацiя мае стосуватися всix сфер життя суспшьства;
системнiсть, оскiльки модершзащя передбачае змши економiчниx, правових, пол^ичних, культурних iнститyтiв та вiдносин, тому вона мае проводитись одночасно на вах рiвняx, а саме: св^овому (мегамодернiзацiя) - визначення та реалiзацiя мсп Украши у свiтовiй спшьнотц державному (макромодернiзацiя) - створення багатоукладно1 економiки та сприяння однорiдностi економiчного простору; галузево-
му (мезомодершзащя) - актив1защя та вир1внювання регю-нального розвитку, забезпечення галузево! консолщаци, удосконалення шституцюнальних систем; р1вш тдприемст-ва (м1кромодершзащя) - змши у систем1 управлшня та ви-робничих процесах;
диференцшний характер, тобто процес модершзацп може проходити спираючись на власш традицп кра!ни од-ночасно 1з запозиченням певних вад шших кра!н;
мобшзацшшсть означае потребу в залученш ф1нансо-вих та шших вид1в ресурс1в для и зд1йснення;
просторово-часова спрямован1сть означае проведення модершзацп на визначенш територ1'! та протягом певного часу;
поетапшсть, що передбачае формування мехашзму проведення модерн1зац1'!, визначення ор1ентир1в, складових та умов процесу, спрямованих на змши в певному середо-вищ1.
Таким чином, будемо визначати модершзащю як бага-тор1вневий комплексний процес, який передбачае поетапну мобшзащю вс1х наявних ресурс1в та !х оптим1зац1ю з метою проведення шституцшних перетворень у фшансово-економ1чнш, соц1ально-культурн1й, пол1тичн1й та 1нших сферах суспшьства.
С. Каллагов [11] зазначае, що основними чинниками, яю впливають на можливосп проведення модерн1зац1'! для промислового тдприемства, е:
по-перше, фшансовий стан п1дприемства, який дае уявлення про фшансову ст1йк1сть, ступ1нь залежносп в1д зовн1шн1х джерел ф1нансування шновацш, спроможн1сть одержати кредит для реал1зацп вс1х заход1в;
по-друге, науково-техн1чний потенщал, який характе-ризуе можливост1 тдприемства у сфер1 НДДКР;
по-трете, виробничий потенщал, який характеризуе можливосп виробляти ту або шшу продукц1ю, виробнич1 потужност1;
по-четверте, кадровий потенщал як р1вень професшно! квал1ф1кацп персоналу тдприемства, необхщний для здшс-нення модершзацп.
О. Балабанова [12] серед чинниюв, яю впливають на процес модершзацп промислових пщприемств, видшяе об'ективш, суб'ективш, локальш, глобальш, зовшшш та внутр1шш (рис. 1).
Рис. 1. Факторы, якг впливають на модертзащю промислових
тдприемств
Об'ективш фактори зовшшнього середовища обумов-леш довготривалими тенденщями й не пов'язаш з вольови-ми р1шеннями конкретного тдприемства (економ1чш зако-ни), зокрема:
законом1ршсть цикл1чного розвитку економ1ки, яка визначае взаемозв'язок дшово!, у тому числ1 шновацшно! активносп, та вщповщно! фази «циклу»;
закон вартосп, що регулюе розвиток економши й визначае необхщшсть взаемовипдного обмшу в ус1х видах угод;
закон конкуренцп, що характеризуе економ1чний ме-хашзм, за допомогою якого на конкретному тит ринку реа-л1зуються та взаемод1ють об'ективш економ1чш закони;
закон попиту та пропозицп, який визначае економiч-ний мехашзм зв'язку мiж виробництвом та споживанням;
закон руху ринково'1 економiки, оскiльки прибуток е рушшною силою виробництва.
Дiя суб'ективних факторiв е результатом самостiйно прийнятих рiшень. До них можна вщнести iнновацiйну по-лiтику держави; грошово-кредитну полiтику органiзацiй, якi виступають швесторами; стратеги конкуруючих тдпри-емств; наявшсть попиту на кiнцеву продукцiю та ш.
Глобальнi фактори визначаються макроекономшою та суспiльством у цiлому: наприклад, полггична ситуацiя все-рединi краши та на мiжнародному рiвнi, конкуренщя на зо-внiшнiх ринках, взаемовщносини iз владою тощо.
Локальнi фактори визначаються на мiкрорiвнi тдпри-емств. Це: стратепя керiвництва, технiчне оснащення виробництва, наявнiсть фiнансових коштв (власних або пози-чених)та ш.
Зовнiшнi фактори сприяють модершзацп дiяльностi пiдприемства. До них належать: використання зовшшшх джерел для тдтримки всiх фаз процесу модернiзацii, кому-нiкацiйнi зв'язки iз замовниками, швесторами, лоб^вання iнтересiв у державних шститущональних структурах.
Внутрiшнi фактори спрямованi на налагодження й управлшня модернiзацiйною дiяльнiстю пiдприемства. Це: iнтеграцiя технолог1чних та оргашзацшно-управлшських технологiй; залучення персоналу до процесу модершзацп та його постшне оргашзацшне навчання; ефективна система маркетингу, управлшня якютю, органiзацiйним розвитком.
Зазначеш фактори релевантнi труднощам, якi виника-ють в умовах ринку i з якими безпосередньо стикаеться будь-яке промислове тдприемство при проведеннi модершзацп.
Однак, на наш погляд, варто погодитись iз В. Симоне-нко, що оскiльки модернiзацiя виконуе мiсiю оздоровлення, лагодження, перебудови суспшьно'1 системи, то модернiза-
щя без шновацш - безплщний грунт для вкладання катталу [13]. У зв'язку ¡з цим бшьш доцшьно договорити про шно-вацшну модершзащю економши, яка мае охоплювати вс Г! сектори та !х тдприемства, щоб зрештою забезпечити ста-лий та ефективний розвиток нацюнального господарства в найближчш перспектив!. Основним тдгрунтям цього про-цесу мае стати масштабне впровадження у виробництво до-сягнень НТП, спрямованих на докоршне й штенсивне онов-лення матер!ально-техшчно! бази галузей з метою виготов-лення продукцп, яка буде конкурентоспроможною на зов-н1шньому та внутр1шньому ринках. У даному контекст1 фо-рмуеться загальна мета проведення модершзацп, досягнен-ня яко! надасть змогу промисловим тдприемствам домог-тися високих результат1в у сво!й д1яльност1 та задовольнити суспшьш потреби в необхщних продуктах 1 послугах.
Модерн1зац1я спрямована на техшко-технолопчне пе-реоснащення промислового виробництва, що потребуе за-лучення швестицш з метою зам1ни ф1зично та морально зношених основних фонд1в тдприемств та шновацшного оновлення основного катталу в достатшх обсягах, тобто спрямована на шновацшно-швестицшний процес, який у цшому охоплюе комплекс сусп1льно-виробничих та фшан-сово-економ1чних в1дносин в1д зародження шнова^йноТ 1де! до !! практично! реал1зацп щодо модерн1зац1! промислового виробництва для досягнення переваг у майбутньому.
1нновацшно-швестицшний процес е об'ектом державно! швестицшно!, шновацшно!, промислово! та структурно! пол1тик, як1, у свою чергу, через наявш механ1зми тдтри-мують процеси !нновац1йно! модерн!зац1!, визначають на-прями та засоби !! проведення. Тому процес регулювання шновацшно! модерн!зац1! промисловост! передбачае вщно-сини м1ж суб'ектами й об'ектами управлшня на державному, регюнальному, м1сцевому, галузевому та р1вш п1дпри-емства (рис. 2).
Суб'екти державного регулювання процесу шновацшно' модершзацп промисловосп
II I I —Г
Державш орган и управлшня Репональш органи управлшня Мюцев1 органи управлшня Галузев1 органи управлшня Промислов1 пщприемства
Л
Мета регулювання
* * * * +
Забезпечення стшкого розвитку промисловосп Наповнення бюджету за рахунок промислових шдприемств у репош Розвиток мют, селищ, райошв та вщповщних промислових виробництв на територи Комплексний розвиток шдвщомчих шдприемств Одержання прибутку та стале економ1чне зростання
Способи регулювання
; + I I ;
Державш цшьов1 програ ми Репональш програми розвитку Програми розвитку мют та територш Програми розвитку про-мисловосп 1нновацшно-швестицшш проекти
Об'екти регулювання
+ * У + V
Ус1 комплек-си промисловосп Укра'ни: АПК, ПЕК, та ш. Об'екти репона-льно' власносп: шфраструктура, природш ресурси та ш. Об'екти муш-ципально' власносп: земля, буд1вл1 тощо Пщвщомш пщприемства: вугле-видобувш, переробш тощо Основш та оборотш виробнич1 фонди та ш.
Рис. 2. Процес регулювання гнновацгйног модернгзацИ промисловост1
Потpебa деpжaвного втpучaння у пpоцес iнновaцiйноï модеpнiзaцiï, фоpмувaння paцiонaльноï галузево1 стpуктуpи пpомисловостi зумовленa певними пpичинaми, a сaме [14, с. 24]:
глобaлiзaцieю, що змушуe кожну ^тиу шу^ти влaснi товapнi нiшi нa св^овж pинкax;
стpуктуpними тa гaлузевими кpизaми, що спостеpiгa-ються в умовax некеpовaноï стpуктуpноï тpaнсфоpмaцiï;
нездaтнiстю мiжгaлузевоï конкуpенцiï спpямовувaти фiнaнсовi тa мaтеpiaльнi потоки нa зaдоволення колектив-нж блaг;
нaявнiстю стpуктуpниx дефоpмaцiй; нездaтнiстю pинкового меxaнiзму сaмостiйно в^шу-вaти пpоблеми зaдоволення суспiльниx блaг i коpигувaння побiчниx ефектiв. У дитамщ галузево1 стpуктуpи ^омис-ловостi це може ^оявитись у конкуpентнiй поpaзцi гaлузей, що зaбезпечують нaцiонaльну безпеку. У свою чеpгу, зa вщ-сутностi деpжaвного pегулювaння e зaгpозa можливого пе-pевaжaння pозвитку, нaпpиклaд, екологiчно шкiдливиx ви-pобництв тощо.
Ha сучaсному етaпi свiтовиx тpaнсфоpмaцiйниx ^о-цесiв головними кpитеpiями економiчного pозвитку стaють iнновaцiйнiсть, ефективнiсть i конкуpентоспpоможнiсть, це свiдчить пpо те, що iнновaцiйнa модеpнiзaцiя пpомисловостi вiдiгpae pоль ключового фaктоpa теxнологiчноï модеpнiзaцiï економiки i мae здiйснювaтись у pозpiзi певниx нaпpямiв оптимiзaцiï, зокpемa гaлузевоï, теxнологiчноï, pегiонaльноï, оpгaнiзaцiйноï тa упpaвлiнськоï стpуктуpи пpомисловостi (pис. 3).
Досвщ pозвинутиx кpaïн свiту, влaснi висновки, a тa-кож aнaлiз нaуково-пpaктичниx нaпpaцювaнь вiтчизняниx учениx свiдчaть пpо те, що для aктивiзaцiï пpоцесiв iнновa-цiйноï модеpнiзaцiï в^чизняно!' економiки тa стимулювaння ïï стpуктуpноï пеpебудови необxiдне вжиття певниx зaxодiв, a сaме впpовaдження:
оптимгзащя галузевог структуры промисловостг:
зниження питомо' ваги галузей виробництв iз низькою доданою вартютю (пр-ничо-металургшний комплекс, паливно-енергетичний та iн.); забезпечення розвитку наукоемних галузей: машинобудування, приладобуду-в ання
>-<
оптимгзащя технологгчног структуры промисловостг:
трансфер технологи вищих технолопчних укладiв до виробництв, вщнесених до нижчих технологiчних укладiв;
запровадження енерго- та ресурсозбер^аючих технологш iз метою зниження енергоемностi промислового виробництва та ВВП _,
Л
оптим1защярегионально! структуры промисловостг:
рацюнальне використання природних ресурсiв шляхом шдвищення ступеня 'х переробки та збшьшення обсягу створено' додано' вартосп в регiонi; зменшення техногенного навантаження на довкшля;
налагодження ефективно' взаемоди великого, середнього та малого бiзнесу у сферi промисловост
Ч-^
оптимизация органгзацгйног структуры промисловостг:
запровадження iнновацiйних форм органiзацii промислового виробництва, орiентованих на забезпечення замкнутого технолопчного циклу виробництва з високою створеною доданою вартютю: зокрема вертикально штегрова-них структур (промисловi корпорацii, холдинги) та горизонтально штегро-ваних структур (промисловi кластери);
формування повноцiнноi iнновацiйноi iнфраструктури пiдтримки шновацш-них процесiв для 'х штенсифжаци, що включае технологiчнi парки, шжиш-ринговi та консалтинговi центри
оптимгзащяуправлтськог структури промисловостг:
формування повнофункцюнально" структури системи управлшня промисло-вютю;
посилення взаемодii та координацii роботи промислових шдприемств з органами державного управлшня та сушжними галузями щодо iнновацiйноi реструктуризацii промисловостi;
забезпечення шдготовки та перепiдготовки кадрiв за напрямами шновацш-ного розвитку
Рис. 3. Напрями шновацтног модертзацИ' промисловостг
Украгни
пшьгового оподaткувaння коштiв пpомисловиx пщ-пpиeмств, якi спpямовуються нa освоeння новиx теxнологiй, нaуково-дослiдниx pозpобок, iз метою оpгaнiзaцiï випуску ново"1 конкуpентноï та свiтовому pинку пpодукцiï;
пiльгового pежиму aмоpтизaцiйниx вiдpaxувaнь тa ш-вестицшного кpедиту, зниженого вiдсоткa оподaткувaння, пpибутку нa чaстину вapтостi iнвестицiй, викоpистaноï для пpидбaння устaткувaння нa стади модеpнiзaцiï пiдпpиeмст-вa;
дестимулюючиx сaнкцiй нa випуск зaстapiлоï ^одук-цп тa викоpистaння неефективниx pесуpсо- й енеpгомiсткиx тa екологiчно небезпечниx теxнологiй;
зaxодiв щодо пiдвищення якостi всix iнститутiв тa сис-теми деpжaвного упpaвлiння;
деpжaвного стpaxувaння кpедитiв бaнкiв, нaдaниx для виконaння iнновaцiйниx ^оекпв;
плaну зaмiни зaстapiлоï теxнiки у пpомисловостi й лише пiсля цього фоpмувaння плaну впpовaдження iнновa-цш тa сучaсниx теxнологiй;
зaxодiв щодо pозшиpення обсягiв деpжaвного зaмов-лення та ^оведення ЦДДКР i пpомислове освоeння теxно-логiй i пpодукцiï, якi e стpaтегiчними в контексп зaбезпе-чення iнновaцiйного pозвитку тa конкуpентоспpоможностi;
умов для випуску товapiв iз високою чaсткою додaноï вapтостi тa збiльшення ïx експоpту, пеpш зa все, зa paxунок теxнологiчноï конкуpентоспpоможностi, a не цiновоï поль тики;
методiв нетapифного pегулювaння експоpту й iмпоpту для зaxисту економiчниx iнтеpесiв вiтчизняниx товapови-pобникiв у визнaниx мiжнapодною пpaктикою пpaвовиx фоpмax;
гнучко"1 системи тapифного pегулювaння експоpту й iмпоpту пpомисловоï пpодукцiï з уpaxувaнням вимог СОТ i вiдповiдноï пpaктики деpжaвного втpучaння;
пpaктики зaлучення зpостaючиx обсягiв фiнaнсувaння чеpез фондовий pинок шляxом ствоpення економiчниx тa оpгaнiзaцiйниx стимулiв для iнвестицiйно-iнновaцiйного pозвитку пiдпpиeмств;
зaxодiв, спpямовaниx та склaдaння кapти pозмiщення виpобничиx сил i зaвaнтaження виpобничиx потужностей пpовiдниx гaлузей;
пpaктики pозшиpення мiжpегiонaльниx тa мiжнapод-ниx коопеpaцiйниx зв'язкiв у сфеpi пpомисловостi;
новиx pобочиx мшць, оpieнтовaниx na цiлi модеpнiзaцiï; стимулюючиx зaxодiв, спpямовaниx na зaдоволення су-купного попиту вiтчизняниx споживaчiв na iнновaцiï xa нaдaн-ня вигiдниx умов виpобникaм вiдповiдноï пpодукцiï для зaдо-волення попиту зовнiшнього pnn^;
деpжaвноï пiдxpимки виpобникiв xa експоpтеpiв високиx xеxнологiй i виpобленоï з ïx викоpисxaнням пpодукцiï;
зaxодiв пщвищення iнвесxицiйноï пpивaбливосxi ^оми-словосxi, фоpмувaння спpияxливиx умов для зaлучення вixчиз-няниx xa зapубiжниx iнвесxоpiв для pеaлiзaцiï iнновaцiйниx xa iнвесxицiйниx ^ое^в у сфеpi пpомисловосxi;
зaxодiв полшшення iнсxиxуцiйного сеpедовищa xa фоp-мувaння системи пpaцюючиx фiнaнсовиx iнсxиxуxiв iнновa-цiйного pозвиxку;
нaпpямiв pозвиxку pинку iнновaцiй, сxвоpення œ^an^ но-iнновaцiйноï тa iнвесxицiйно-фiнaнсовоï iнфpaсxpукxуpи, iнновaцiйно-пpомисловиx зон, теxнопapкiв;
пеpедумов фоpмувaння спpияxливого iнвесxицiйного клiмaту нa основi вдосконaлення iнсxиxуцiонaльниx меxaнiз-мiв, ноpмaxивно-пpaвовоï бaзи xa pозвитку iнфpaсxpукxуpи pинку iнвесxицiй xa ш.
Taким чином, основним пpинципом pегулювaння xa сти-мулювaння iнновaцiйноï модеpнiзaцiï мae сxaxи зaбезпечення спpияxливиx умов у тиx сфеpax i na тиx еxaпax iнновaцiйного пpоцесу, де pинковиx сxимулiв явно недосxaxньо i, тим таче вpaxовуючи те, що в певнж сиxуaцiяx pинок не дae ефекту, a сaме, коли k^e поxpебa у здiйсиеииi великиx iивесxицiйииx
проекпв i3 тривалими строками окупносп, високим ступенем ризику та невизначеностi щодо майбутньо! норми прибутку.
Л1тература
1. Лапин Н.И. Социокультурные факторы российской стагнации и модернизации / Н.И. Лапин // Социологические исследования. - 2011. - № 11. - С. 3-16.
2. Белых В.С. Модернизация экономики: понятие, цели и средства / В.С. Белых // Бизнес, менеджмент и право. -2011. - № 1. - С. 14-19.
3. Горбатенко В. Стратепя модершзацп сустльства / В. Горбатенко. - К.: Академiя, 1999. - 242 с.
4. Поляков Л.В. Новая философская энциклопедия: в 4-х т. // Л.В. Поляков; под ред. В.С. Степина. - М.: Мысль, 2001. - Т. 3. - 240 с.
5. Бужимська К.О. Модершзащя економжи: технолопч-но-структурний аспект / К.О. Бужимська // Вюник ЖДТУ. -2009. - № 3 (49). - С. 214-217.
6. Вардомский Л.Б. Модернизация экономики в странах СНГ: типы, ресурсы, инструменты / Л.Б. Вардомский, А.В. Шурубович // Экономическое обозревание ЕврАзЭС. -2008. - № 1 (13). - С. 4-8.
7. Мамалуй О.О. Про змшт мехашзму модершзацп укра-шсько! економжи / О.О. Мамалуй // Вюник Нацюнально! юри-дично! академп Украши iменi Ярослава Мудрого. - 2010. -№ 3. - С. 27-34.
8. Левковець О.М. Технолопчна модершзащя економши Укра!ни / О.М. Левковець // Державне регулювання економ> ки. - 2011. - № 15. - С. 4-5.
9. Макарова И.В. Потенциал модернизации машиностроительного комплекса региона: моногр. / И.В. Макарова. -Екатеринбург, 2010. - 226 с.
10. Наумова Н.Ф. Рецидивирующая модернизация России: беда, вина или ресурс человечества / Н.Ф. Наумова. - М.: Едиториал УРСС, 1999. - 176 с.
11. Каллагов Э.Х. Модернизация промышленных предприятий в российской экономике: дис. ... канд. техн. наук / Э.Х. Каллагов. - М., 2003. - 141 с.
12. Балабанова Е.С. Модернизация предприятий: факторы и направления / Е.С. Балабанова // Социологические исследования. - 2002. - № 6. - С. 24-27.
13. Симоненко В.К. К прорыву не готовы. Инноватиза-ция и модернизация экономики / В.К. Симоненко // 2000: Еженедельник. - 2012. - 24 февр. - 1 марта. - С. 1-5.
14. Державне регулювання шновацшно! дiяльностi про-мислового комплексу Украши: наук. розробка / авт.кол.: В.Г. Бодров, М.В. Гаман, В.О. Гусев. - К.: НАДУ, 2010. - 72 с.
НадШшла до редакцП 17.04.2013 р.
А.А. Дорофеева, к.э.н., А.Ф. Дасив
ФОРМИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ СОХРАНЕНИЯ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ПЕРСОНАЛА НА ПРЕДПРИЯТИИ
Важнейшим результатом управления организационным поведением персонала на промышленных предприятиях является обеспечение эффективного осуществления основных и вспомогательных бизнес-процессов, налаживания оптимального взаимодействия сотрудников, чего невозможно достичь без сохранения ответственности работников предприятия за выполняемые функции.
На сегодняшний день перед многими организациями стоит задача рационального использования ресурсов, оптимизации производственной деятельности, достижения и сохранения прибыльности, а также повышения уровня управляемости на предприятиях. Необходимость решения данных задач при© А.А. Дорофеева, А.Ф. Дасив, 2013
