CC BY
20
Ю. В. Карпенко
канд. екон. наук
Вищий навчальний заклад Укоопспыки «Полтавський утверситет економти i торгiвлi», м. Полтава
ПАРАДИГМА МОДЕРШЗАЦП ЕКОНОМ1КИ: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК
Постановка проблеми. Напрями еволюцп еконо-мiки будь-яко! держави задае модершзащя, що е ос-новним драйвером зростання нащонально! конкурен-тоспроможностi. Однак у свт™ суспiпьно-полiтичних подiй яю зараз вiдбуваються в Укра!ш, окрiм реального сектору економiки, який ми намагалися модер-нiзувати 25 роив незалежносп, перейти вiд сиро-винно-експортно! економiки до економiки знань, на «сцеш» модернiзацiйних перетворень з'явилися новi виклики сучасно! реальностi — обороноздатшсть та на-цiональна безпека. Тому, перетворення Укра!ни в розвинену економiчну державу, що здатна вщстоювати сво! економiчнi i полiтичнi штереси в умовах глобаль-них виклиюв, безпосередньо пов'язане iз здiйсненням системно! модершзацп усiх сфер життедiяльностi сус-пiльства. Зокрема економiчна наука, яка формуе тео-ретичну основу i категорiальний апарат дослiджень дано! проблеми, повинна стати одним iз виршальних чинниюв з розв'язання завдань, пов'язаних iз модер-нiзацiйними процесами в кра!ни.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй. Система загальнотеоретичних уявлень автора в межах модерш-зацшно! парадигми Грунтуеться на накопиченому ем-пiричному матерiалi, критичному аналiзi та систематизации монографiчно! i перюдично! лiтератури з теми дослiдження та здшсненш узагальнення наукових до-робок з дано! проблематики. Зокрема, сформованими, закордонними дослщниками, такими як Р. Бендикс, С. Ваго, Р. Дарендорфр, Ш. Ейзенштадт, Д. Ептер, М. Лев^ Р. Макрдас, В. Мур, Т. Парсонс, Л. Пай, Д. Растоу, Е. Шилз, В. Цапф, Р. Уорд, концептуаль-ними засадами модершзацп (критерп, фази, етапи, типи i вплив на суспiльнi процеси тощо); Генезi наукових поглядiв на модернiзацiю, як форми розв'язання суперечностей соцiально-економiчного роз-витку суспшьства, дослiдникiв кра!н пострадянського простору: С. Н. Гаврова, В. М. Гееця, А. А. Гриценка, I. В. Грицюка, О. А. Ковтун, Г. С. Коротеева, Л. М. Крюкова, Л. М. Кузьменко, Н. Б. Ларшо!, Е. М. Лiба-ново!, О. О. Ляховець, В. I. Ляшенка, П. 6. Матков-ського, Г. В. Ортшо!, Й. М. Петровича, I. В. Побере-жшкова, В. П. Семиноженка, О. В. Феер, А. С. Фомь но!, Л. Г. Червово!, О. А. Шекшуева, В. Н. Шимова, С. I. Штефана та ш. Разом з тiм, незважаючи на роз-гляд поняття «модернiзацiя» в рiзних площинах, пов-ною мiрою не окресленi напрями модернiзацiйних процеетв та залишаються дискусiйними серед науков-цiв питання щодо складових модершзацп суспшьства. Актуальнiсть зазначених проблем визначила вибiр теми, завдання й мету дослщження.
Метою статтi е аналiз феномена «модернiзацiя», розкриття та уточнення сутносп даного поняття, причин його виникнення, етапiв, напрямiв розвитку, вза-емозв'язку теоретично! основ i категорiального апа-рату дослiджень дано! категорп.
Виклад основного матерiалу дослщження. Заснов-ником теор!! модернiзацii в сучасному розумшш е Ар-ман-Жан дю Плессi де Рiшелье (1585—1642) — фран-цузький герцог, кардинал Католицько! церкви, мiнiстр Франц!!, який у свш час заклав основи корол!всько! модершзацп. Вiн виправдував реформування «Старого порядку» — державно-сустльного ладу, що юнував у Франц!! з юн. XVI — поч. XVII ст. до Велико! францу-зько! революц!!, на противагу новим полттичним i со-цiальним вiдносинам, державним штересам кра!ни в областi внутршньо! i зовншньо! полiтики [1]. У 1770 р. Жан Антуан Кондорсе (1743—1794) — францу-зький фшософ-просвттник, який в економiчних пи-таннях був прихильником фiзiократiв, визначив мо-дернiзацiю, як здатнiсть сучасних людей науково на-правляти змiни в суспшьствь Вiн вважав, що протягом вае! iсторii, головним творчим шструментом в державному будiвництвi було i залишаеться нацiональне почуття [2].
Формування сучасних концептуальних уявлень про модершзащю бере свiй початок у 1950-60 роках у працях представниюв провщних соцiологiв, полгтоло-пв та економiстiв США та Англ!! (Р. Бендикс, Р. Дарендорфр, В. Мур, Л. Пай, Т. Парсонс, У. Ростоу, Е. Шилз та ш.), яю при тлумаченш теор!! модернiзацii виходили з класичних постулатiв еволюц!! та еволющ-ошзму.
В результатi проведеного пор!вняльного аналiзу визначень категорп «модершзащя», що надаш пред-ставниками заруб!жних сощолопчних та економiчних шкл I. В. Побережшков пропонуе наступний пщхщ до !х подшу: «унiверсальнi (чутлив! до змш в р!зних сферах суспшьства) i спещал!зоваш (акцентують увагу на окремих вим!рах процесу). Також виокремлюють визначення юторичш (опис процеав, за допомогою яких здшснюеться модершзацп: трансформаций, революций i т. д.; наприклад, Р. Бенджс, С. Блек, Ш. Ейзенштадт, В. Цапф), дихотом1чш (модершзащя як переход вщ одного стану суспшьства, традицшного, до шшого — шдустр!ального або сучасного; наприклад, С. Ваго), шструментально-технолопчш (модершзащя як трансформащя шструменпв та способ!в освоення i контролю над навколишшм середовищем, технолопч-ний прогрес, шдустр1ал1защя; наприклад, М. Лев!, Р. Уорд, Р. Макрдас, Д. Растоу, Л. Пай, Д. Ептер, Р. Бенджс), ментальш (модершзащя як ментальна трансформащя; наприклад, Д. Лернер), культуроло-пчш (модершзащя як особлива сощокультурна ор!ен-тащя; наприклад, Г. Терборн), цивМзацшш (модершзащя як поширення особливо! цивМзацп «modernity»; наприклад, С. Ейзенштадт)» [3]. Однак з самого початку в теор!! модершзацп змагалися два тдходи до визначення категорп:
1) взаемозв'язок модершзацшних процеав в р!з-них сферах суспшьного життя. Модершзащя — це
54
В1СНИК ЕКОНОМИНО1 НАУКИ УКРА1НИ ф
яюсш змши, що зазнае суспшьство в процесi його пе-ретворення вiд традицiйного до прогресивного;
2) розгпяд модершзацп крiзь призму економiч-ного зростання — переважно юльюсних змiн. Модершзащя — експансiя захiдних наукових i технопогiчних знань в усi сфери життя, копи перешкодою е тради-цiйнi iнститути i цiнностi.
Проанашзоваш i узагапьненi погляди вчених-еко-номюпв пострадянських краш на феномен модершзацп свщчать, що вiдправними точками при формуванш категорiйного апарату е основш теорп модершзацп: кпасична теорiя модернiзацiя (модернiзацiя за единим обов'язковим захщним зразком), теорiя «модершзацп вщсталоси» (критика кпасично!, «захщницько"» теорп модершзацп з позицп краш, що розвиваються, модер-нiзацiя з опорою на власш сипи), неоконсервативна теорп модершзацп (модершзащя без жорстко нав'яза-них захщних стандартiв, «модернiзацiя без модершзацп»).
Серед сучасних науковщв юнують наступi щд-ходи до визначення категорп модернiзацiя: системний (комппексний, реформацшний процес яюсних, шно-вацiйних змш на всiх рiвнях, в уах сферах суспшьства для забезпечення благополуччя всiх учасниюв та його сталого розвитку; наприкпад, В. Б. Кондратьев [4, с. 9], П. 6. Матковський [5, с. 171], Л. I. Шковська [6, с. 13—14], О. В. Феер [7, с. 73], А. С. Фомша [8, с. 5], В. Н. Шимов та Л. М. Крюков [9, с. 23]), юто-рично-фшософський (розвиток суспшьства з позицп лiберальноl теорп модершзацп, що розглядае процес модершзацп як перехщ вщ традицiйного до сучасного суспшьства та консервативно! теорп, представники яко'1 наголошували на внутршшх протирiччях процесу модершзацп, зокрема полггичних конфлiктах та одно-часному збереженш полпично! стабiльностi як умов успшного соцiально-економiчного розвитку, вщпо-вiдностi особливостей характеру та спрямованостi процесiв розвитку краш; наприклад, О. О. Ляховець [10, с. 34—35], С. Н. Гавров [11, с. 359], Д. А. Штлев [12]), ушверсально-прикладний (розгляд у вузькому прикладному значенш слова — оновлення, удоскона-лення, надання нових вимог, якостей об'екту та в широкому сенс — процес перетворення суспшьства з тра-дицшного на сучасне, наприклад, А. В. Абрамов [13, с. 36], I. В. Грицюк [14, с. 158—159], Г. Монастирсь-кий [15, с. 170]).
Пдсумовуючи вище викладене, можна стверджу-вати: усi наведеш визначення Грунтуються на характеристиках (положеннях) модершзацп яю сформулював американський соцiолог i полiтолог С. Хантшгтон (1927—2008), що в явному або прихованому виглядi зу-стрiчаються практично у ветх дослщниюв, як1 працю-ють в цiй сферi. А саме, модершзащя — це 9 процеав: революцшний, комплексний, системний, глобальний, тривалий, ступiнчастий, гомогенiзований, незворот-ний та прогресивний [16, с. 360—363]. Тобто, метою модершзацп е формування мехашзму стшкого розвитку суспшьства, забезпечення його вщповщносп до сучасних виклиюв, потреб, запипв особистоси та суспi-льства.
Отже, результати проведеного аналiзу дозволяють сформулювати таке визначення: модершзащя — це процес становлення, переходу до нових форм розвитку або руху до сучасних титв суспшьства, що супро-воджуеться як1сними трансформацiйними змшами.
Крiм iсторичних типiв модернiзацiй: дошдус^а-льно! (перехiд вщ природних продуктивних сил до гро-
мадських), ранньо1 шдус^ально1 (перехiд вiд мануфактурного до фабрично-заводського виробництва), тз-ньо! шдус^ально1 (структурна перебудова економiки) дослщники видшяють органiчний i неорганiчний характер модершзацш в рiзних крашах. Модернiзацiя була органiчною в крашах першого ешелону катталь стичного розвитку (Захщна бвропа та Пiвнiчна Америка). Тому, дослщження сутностi термiну «модерш-зацiя», у класичному розумшш, як процесу спрямова-но! трансформацп суспшьств, буде не повним без розгляду термшв, як1 мають безпосередне вщношення до дано1 категорп: контрмодершзащя — модершзацп за «незахiдним» зразком (сталшська iндустрiалiзацiя, мо-дернiзацiя Схщно1 бвропи i Китаю в 50-т роки ХХ ст.; антимодернiзацiя — вщкрита протидiя з боку правлячо1 елiти, яка в iм'я збереження влади i привше1в спира-ючись на культурно-нащональну специфiку кра1н, га-льмуе розвиток кра1н на сучаснш основi (наприклад, «культурна революцiя» в Кита1, а нинi, на думку ряду авторiв, поширюеться на просторах колишнього СРСР) [8, с. 8—9]. 1ншими словами, викладенi про-цеси суспшьно-юторичного розвитку мають незворот-ний характер, наслщки i спрямованiсть. Тому, на кожному етат розвитку реалiзуються рiзнi варiанти подiй: прогрес (перехщ до бшьш досконалих форм) та регрес (збереження, повернення до старих суспшьних форм) (рис. 1).
Як свщчать даш рис. 1, вектор сталого розвитку задае модершзащя, юнцевою метою яко1, окрiм структурних, технолопчних та iнституцiйних змiн, спрямованих на пщвищення п конкурентоспроможно-стi та стшкосп до зовнiшнiх впливiв, е полшшення умов суспшьного життя та забезпечення !х якостi у майбутньому. Однак, «модершзащя означае не повто-рення техшчно-виробничо1 структури провiдних кра'ш, а створення свогх, власних, оригшальних структур, передбачае не просто зростання випуску ок-ремих видiв товарiв, а створення можливостей для швидкого переключення з одних шформацшних тех-нологiй на шшЬ> [17, с. 233].
Аналiз еволюцп поглядiв на визначення категорп «модершзащя економiки» дозволяе систематизувати теоретичш пiдходи та охарактеризувати !х принциповi вiдмiнностi, складовi (табл. 1).
1з наведених визначень (табл. 1) можна зробити висновок, що перша група дослщниюв (Г. С. Короте-ева, Г. В. Ортша, С. I. Штефан) розглядають модерш-зацiю економiки, як процес, тобто комплекс заходiв спрямованих на удосконалення та розвиток економiч-но'1 системи кра1ни. Окремо слщ видшити твердження академiка Е. М. Лiбановоl, яка вважае, що макроеко-номiчна полiтика, стабiльнiсть i економiчне зростання не можна трактувати як завдання модершзацп — юнцевою метою е забезпечення економiчних можливостей розвитку людського потенщалу. Модершзащя еко-номiки, модернiзацiя держави та модершзащя суспшьних вщносин е складовими процесу модершзацп суспшьства.
Друга група дослщниюв розглядае модершзащю економiки як заходи щодо реалiзацil промислово1 по-лiтики держави з розробки та реалiзацil стратеги, яка спрямована на структурнi змши в економщ, пов'язанi з розвитком високих технологiй, а також забезпечен-ням високо1 динамiки i якоси економiчного зростання. Такий пщхщ, очевидно, виходить з того, що вони розглядають дану категорда в якоси проекту, що мае за мету формування сучасно1 моделi економiки.
Рис. 1. Напрями модертзацшних процеЫв*
*Розроблено автором.
Таблиця 1
Шдходи щодо визначення та складу категори «модертзашя економ1ки»**_
Автори Визначення, характеристика
Дротенко В. [18, с. 31] 1нтенсиф1кащя процесу економ1чного вщтворення завдяки зростанню спещатзаци та диференщ-ацЦ прац1, енергетичного устаткування виробництва, перетворення науки на виробничу силу та розвитку ращонального управлшня виробництвом
Ковтун О. А. [19, с. 91] Освоення нових форм, засоб1в розвитку, що забезпечують життездатн1сть економ1чно! системи та всього сусп1льства в цшому в умовах нових можливостей, нових вимог 1 нових тенденцш сучасного розвитку
Л1банова Е. М. [20, с. 25] Складовими модерн1зацИ економжи е обГрунтована макроеконом1чна пол1тика, макроеконом1чна стаб1льн1сть 1 економ1чне зростання
Ляшенко В. I., Червова Л. Г., Кузьменко Л. М. та ш. [21, с. 11] Структурш, технолог1чн1 та 1нституц1йн1 зм1ни в нацюнальнш економ1ц1, спрямован1 на шдви-щення 11 мгжнародно! конкурентоспроможност1
Ортша Г. В. [22, с. 43] Модершзац1я передбачае освоення нових форм, засоб1в розвитку, що забезпечують життездатн1сть економ1чно'1 системи та всього сусп1льства в цшому в умовах нових можливостей, вимог 1 тенденцш сучасного розвитку
Петрович И. М., Лущак Н. С. [23, с. 203—204] Стан функцюнування економжи, який передбачае нарощування економ1чного потенц1алу кра1ни, створення умов для розвитку окремих суб'екпв господарювання, оновлення '1х матер1ально-техт-чно1 бази, впровадження нов1тнгх виробничих технолог1й, б1знес-процес1в для можливост1 впро-вадження 1нновац1йно'1 продукцй, конкурентоспроможно1 на внутршньому 1 зовн1шньому ринках
Шекшуев О. А. [24, с. 176] Виршення трьох взаемопов'язаних проблем: модерн1зац1я державно! економ1чно'1 пол1тики, моде-рн1зац1ю виробничо-технолопчно! бази економ1ки, модерн1зац1ю системи сощального захисту на-селення
Штефан С. I., Коротеева Г. С. [25, с. 224] Багатогранний процес кшькюних зм1н та як1сних перетворень економ1чно'1 системи
** Складено автором.
Розвиток суспшьства характеризуеться складш-стю, оскльки у ньому здшснюються р1зш за характером 1 змютом види суспшьно'1 д1яльноси: економ1чна, сощально-побутова, полттична, релтйна, естетична та шш1, що окреслюеться вщповщним видом суспшьних вщносин, в рамках яких вщбуваеться законом1рним порядком та чи шша суспшьна д1яльшсть. Зокрема, в економ1чнш сфер1 — це використання шновацш для розвитку виробничо-технолопчно'1 бази, ринку товар1в
1 послуг джерелом якого е сощальний каттал. В результат сукупноси ряду послщовних дш складаються р1зш сфери життя суспшьства — тдсистеми сусп1льс-тва, в рамках яких люди вступають у р1зн1 вщносини, як1 спрямован1 на досягнення певного результату. Отже, можна стверджувати, що модершзащя еконо-м1ки е невщ'емною складовою безперервних модерн1-зац1йних процеав сусп1льного життя.
56
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
Висновки. Виходячи з проведеного дослщження, можна зазначити, що на сьогодш серед дослщниюв не icHye едино! науково обГрунтовано! точки зору з пи-тання розвитку теорп модершзацп. Дослщження кон-цептуальних положень теорп модершзацп, понятшно-термшолопчного апарату дозволило вдосконалити сутнiсть модершзацп i розглядати !! як процес станов-лення суспшьства, перехiд його до нових форм розвитку або рух до його сучасних титв, що характеризуемся змшами, яю вiдповiдають новiй системi штере-сiв, цiнностей i прiоритетiв. Шляхом порiвняльного аналiзу «проектного» i «процесного» пiдходiв щодо трактування модершзацп економiки, виявлено вона мае окрiм базисно'1 економiчно! сфери, надбудовнi складовi, а саме полггичш, соцiальнi, юридичнi, рель гiйнi та iнших. Економiчна сфера е базисною, не може юнувати без процесу, тобто е внутршньою системою, що визначае порядок функщонування механiзму мо-дернiзацiйних процесiв, а ум iншi складовi вiдiграють роль каталiзатора, стимулу.
Список використаних джерел
1. Бадентэр Э. Кондорсе. Ученый в политике. Пер. с фр. и вступ. ст. О. В. Захаровой, коммент. А. Ревякина / Э. Бадентэр, Р. Бадентэр. — Москва : Ладомир, 2001. — 398 с.
2. Черкасов П. П. Кардинал Ришелье / П. П. Черкасов. — Москва : Международные отношения, 1990. — 384 с.
3. Побережников И. В. Модернизация : определение понятия, параметры и критерии / И. В. Побе-режников // Мультимедиа журнал «Проект Ахей» [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http://mmj.ru/index.php?id=36&article= 112&type=98. — Заголовок с экрана.
4. Современные процессы модернизации экономики зарубежных стран / Отв. ред. В. Б. Кондратьев.
— Москва : ИМЭМО РАН, 2012. — 364 с.
5. Матковський П. 6. Модершзащя економiки Укра!ни: витоки, сутшсть, очiкуванi результати / П. 6. Матковський // Сталий розвиток економiки. — 2012. — № 2 [12]. — С. 170—173.
6. Никовская Л. И. Гражданские инициативы и модернизация России : [сборник статей] / Л. И. Никовская, В. Н. Якимец, М. А. Молокова. — Москва : Ключ-С, 2011. — 336 с.
7. Феер О. В. Модершзащя як економiчна кате-горiя / О. В. Феер // Науковий вюник Мукачiвського державного ушверситету. Серiя Економжа. — 2016. — Випуск 1 (5). — С. 70—75.
8. Фомина А. С. История модернизации в России / А. С. Фомина. — Москва : Московский международный институт эконометрики, информатики, финансов и права, 2003. — 42 с.
9. Шимов В. Н. Модернизация национальной экономики — императив времени / В. Н. Шимов, Л. М. Крюков // Белорусский экономический журнал.
— 2013. — № 2. — С. 18—42.
10. Ляховець О. О. Витоки теорп модершзацп та 11 мюце в економiчнiй наущ / О. О. Ляховець // 1нве-стицп : практика та досвщ. — 2013. — № 10. — С. 34— 36.
11. Гавров С. Н. Социокультурные процессы модернизации / С. Н. Гавров // Вопросы социальной теории. - 2009. - Том III. - Вып. 1 (3). - С. 359-368.
12. Шпилёв Д. А. Трансформация и модернизация в современном коммуникативном обществе / Д. А. Шпилёв [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.civisbook.ru/files/File/Shpilev.pdf. -Заголовок с экрана.
13. Абрамов А. В. Становление теории модернизации и альтернативные концепции общественного развития / А. В. Абрамов // Электронный журнал «Вестник Московского государственного областного университета» [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http:// www.evestnik-mgou.ru. - Заголовок с экрана.
14. Грицюк I. В. Фiнансовi ресурси модершзацп економiки та вщновлення економiчного зростання / I. В. Грицюк // Економiчний аналiз. - 2013. - Том 13.
- С. 157-162.
15. Монастирський Г. Модершзацшна парадигма управлшня економiчним розвитком територiальних спшьнот базового рiвня / Г. Монастирський // Вюник Нащонально! академп державного управлшня при Президенте^ Украши. - 2010. - № 4. - С. 166-174.
16. Huntington S. The Change to Change / S. Huntington // Comparative Politics in the Post Behavioral era ; First Edition ; Ed. by A. Ziegler, Louis J. Cantori. -Colorado : Lynne Rienner Publishers Inc, 1988. - 426 р.
17. Геець В. М. 1нновацшш перспективи Украши / В. М. Геець, В. П. Семиноженко. - Харюв : Константа, 2006. - 272 с.
18. Дротенко В. Гносеолопчний проспр поняття «модершзащя» / В. Дротенко // Молодь i ринок. -2014. - № 9 (116). - С. 31-35.
19. Ковтун О. А. Державна промислова поливка як складова процесу модершзацп реального сектора економiки / О. А. Ковтун // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2010. - № 6. - С. 87-92.
20. Лiбанова Е. М. Модершзащя економiки Украши в контекси сощальних виклиюв / Е. М. Лiбанова // Демографiя та сощальна економжа. - 2011. - № 1 (15). - С. 24-37.
21. Структурные трансформации старопромышленных регионов Украины : монография /
B. И. Ляшенко, Л. Г. Червова, Л. М. Кузьменко и др.
- Донецк : НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти, 2013. - 412 с.
22. Ортша Г. В. Модершзащя реального сектора економiки як стратепчний напрям промислово! поль тики держави / Г. В. Ортша // 1нвестицп: практика та досвщ. - 2013. - № 12. - с. 40-43.
23. Петрович Й. М. Сутшсна характеристика поняття модершзацп пщприемства в системi економiч-них категорш / Й. М. Петрович, Н. С. Лущак // Вю-ник Нащонального ушверситету «Львiвська полггех-шка». - 2012. - № 748. - С. 199-206.
24. Шекшуев О. А. Проблеми формування державно! политики соцiально-економiчно! модершзацп ре-гюшв / О. А. Шекшуев // Комунальне господарство мют. Науково-техшчний збiрник. - 2013. - № 108. -
C. 176-181.
25. Штефан С. I. Фiнансовi шститути i шструме-нти модершзацп економiки регюшв Укра!ни / С. I. Штефан, Г. С. Коротеева // Комунальне госпо-дарство мют. Науково-техшчний збiрник. - 2014. - № 113. - С. 223-228.
