CC BY
9
ger, A. S. Go, D. M. Lloyd-Jones, R. J. Adams, J. D. Berry, T. M. Brown et al. // Circulation. - 2011. - Vol. 123, Issue 4. -P. 18-209. doi: 10.1161/CIR.0b013e3182009701
14. Scarci, M. Does intermittent cross-clamp fibrillation provide equivalent myocardial protection compared to cardioplegia in patients undergoing bypass graft revascularisation? [Text] / M. Scarci, H. B. Fallouh, C. P. Young // Interactive Cardio Vascular and Thoracic Surgery. - 2009. - Vol. 9, Issue 5. -P. 872-878. doi: 10.1510/icvts.2009.209437
References
1. Ystinov, A. V. (2012). Kardioxiryrgiy I interven-cionnay kardiologiy: problem I perspektivi razvitiy [Cardiac Surgery and Interventional Cardiology: Problems and Prospects]. Ukrainian Medical Journal, 1, 8-10.
2. Hausenloy, D. J., Boston-Griffiths, E., Yellon, D. M. (2012). Cardioprotection during cardiac surgery. Cardiovascular Research, 94 (2), 253-265. doi: 10.1093/cvr/cvs131
3. Fujii, M., Chambers, D. J. (2005). Myocardial protection with intermittent cross-clamp fibrillation: does preconditioning play a role? European Journal of Cardio-Thoracic Surgery, 28 (6), 821-831. doi: 10.1016/j.ejcts.2005.06.048
4. Okamura, Y., Sugita, Y., Mochizuki, Y., Iida, H., Mori, H., Tabuchi, K., Matsushita, Y., Kobayashi, S., Shimada, K. (1996). Indication and result of hypothermic fibrillatory arrest in coronary artery bypass grafting. Nihon Kyobu Geka Gakkai Zasshi., 44 (5), 623-628.
5. Umakanthan, R., Leacche, M., Petracek, M. R. et al. (2008). Safety of Minimally Invasive Mitral Valve Surgery Without Aortic Cross-Clamp. The Annals of Thoracic Surgery, 85 (5), 1544-1550. doi: 10.1016/j.athoracsur.2008.01.099
6. Jacob, S., Kallikourdis, A., Sellke, F., Dunning, J. (2008). Is blood cardioplegia superior to crystalloid cardiople-gia? Interactive CardioVascular and Thoracic Surgery, 7 (3), 491-498. doi: 10.1510/icvts.2008.178343
7. Akins, C. W. (1992). Hypothermic Fibrillatory Arrest for Coronary Artery Bypass Grafting. Journal of Cardi-
ac Surgery, 7 (4), 342-347. doi: 10.1111/j.1540-8191.1992. tb01024.x
8. Mishra, P. K. (2006). Fibrillatory arrest technique: is it worth tasting the old wine in new bottle? European Journal of Cardio-Thoracic Surgery, 29 (5), 860-860. doi: 10.1016/ j.ejcts.2006.01.037
9. Petrucci, O., Baker, R. S., Lam, C. T., Reed, C. A., Duffy, J. Y., Eghtesady, P. (2010). Fetal Right Ventricular Myocardial Function Is Better Preserved by Fibrillatory Arrest During Fetal Cardiac Bypass. The Annals of Thoracic Surgery, 90 (4), 1324-1331. doi: 10.1016/j.athoracsur.2010.06.032
10. Akins, C. W., Carroll, D. L. (1987). Event-free Survival Following Nonemergency Myocardial Revascularization during Hypothermic Fibrillatory Arrest. The Annals of Thoracic Surgery, 43 (6), 628-633. doi: 10.1016/s0003-4975(10)60236-6
11. Phillips, S. J., Zeff, R. H., Kongtahworn, C., Ian-none, L. A., Brown, T. M., Gordon, D. F. (1979). Anoxic Hypothermic Cardioplegia Compared to Intermittent Anox-ic Fibrillatory Cardiac Arrest Clinical and Metabolic Experience with 1080 Patients. Annals of Surgery, 190 (1), 80-83. doi: 10.1097/00000658-197907000-00018
12. Antunes, P. E., Ferrao de Oliveira, J., Prieto, D., Coutinho, G. F., Correia, P., Branco, C. F., Antunes, M. J. (2015). Coronary artery bypass surgery without cardioplegia: hospital results in 8515 patients. European Journal of Cardio-Thoracic Surgery. doi: 10.1093/ejcts/ezv177
13. Roger, V. L., Go, A. S., Lloyd-Jones, D. M., Adams, R. J., Berry, J. D., Brown, T. M. et. al. (2010). Heart Disease and Stroke Statistics--2011 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation, 123 (4), e18-e209. doi: 10.1161/ cir.0b013e3182009701
14. Scarci, M., Fallouh, H. B., Young, C. P. (2009). Does intermittent cross-clamp fibrillation provide equivalent myocardial protection compared to cardioplegia in patients undergoing bypass graft revascularisation? Interactive Cardio Vascular and Thoracic Surgery, 9 (5), 872-878. doi: 10.1510/ icvts.2009.209437
Дата надходження рукопису 16.06.2015
Лоскутов Олег Анатольевич, доктор медицинских наук, старший научный сотрудник, профессор, кафедра «Анестезиологии и интенсивной терапии», НМАПО им. П. Л. Шупика, ул. Дорогожицкая, 9, г. Киев, Украина, 04112 E-mail: [email protected]
УДК 616.89:616.37-002-052 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.48007
ВЗАеМОЗВ'ЯЗОК КОП1НГУ ТА ПАТЕРШВ ЗАЛЕЖНО1 ПОВЕД1НКИ У ПАЩеНТШ З ХРОН1ЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ Б1Л1АРНО1 ТА АЛКОГОЛЬНО! ЕТЮЛОГП В АСПЕКТ ДИФЕРЕНЦ1АЦП IX МЕДИКО-ПСИХОЛОГ1ЧНО1 П1ДТРИМКИ
© М. В. Маркова, Н. В. Кутова
До^дження виявило, що для опитуваних з алкогольною етiологieю панкреатиту притамант конфронта-щя, низький самоконтроль, зниження вiдповiдальностi та позитивно'г' переоцтки. Жтки виявляли високу прихильнiсть до пошуку соцiальноi пiдтримки, чоловки - до дистанцiювання. Мiжгруповi вiдмiнностi виражалися схильтстю до порушень харчовог поведтки у хворих з бШарною та вживання алкоголю i тю-тюнопалiння - з алкогольною етiологieю панкреатиту
Ключовi слова: алкогольний хротчний панкреатит, бiлiарний хротчний панкреатит, коптг, адикщя, ме-дико-психологiчна допомога
Choric pancreatitis is an actual medical and psychological problem in Ukraine. The aim of the work was to study the features of coping in patients with chronic pancreatitis of alcoholic and biliary etiology. Methods. For detecting coping-mechanisms the standard method WCQ P of Lazarus was used. The study of addictive tendencies was carried out with the help of questionnaire AUDIT and UDIT-tests oriented on patterns of dependent behavior.
Results. The study of features of coping-mechanisms and an addiction to dependent behavior in patients with chronic pancreatitis revealed intergroup and intragroup differences. Confrontation and low levels of self-control, responsibility and positive assessment were intrinsic for respondents with alcoholic etiology ofpancreatitis. Women demonstrated the high addiction to the search of social support, men - to distancing. As to an addictive behavior there was revealed that the typical common tendencies were the consumption of coffee, alcohol, internet-dependence, the specific ones for women - TV, shopping-dependencies, for men - workaholism in patients with biliary and computer-addiction in patients with alcoholic chronic pancreatitis. Intergroup differences were demonstrated by an addiction to disorder offood behavior in patients with biliary and consumption of alcohol and smoking in respondents with alcoholic etiology of pancreatitis.
Conclusions. The revealed differences in coping-strategies ofpatients with different nosological forms of chronic pancreatitis give important information for detecting the targets of medical and psychological influence and constructing of differentiated program of medical and psychological help to patients of this type Keywords: alcoholic chronic pancreatitis, biliary chronic pancreatitis, coping, addiction, medical andpsycholog-ical help
1. Вступ
Соматичне захворювання - це безсумшвно стресова подiя, що впливае на фiзичне та емоцш-не функщонування шдиввда, вщображаеться на поведшковш активность Рiвень стресу викликано-го хворобою визначаеться через мiру И впливу на життя людини: прогноз (сприятливий, несприятли-вий), тривалють (гостр^ хрошчш захворювання), тяжысть соматичного дистресу, сощальш наслщки (стигматизащя).
Психолопчне сприйняття ^ вщповщно, ввдре-агування на швидкоминучi коливання самопочуття та вщсутшсть насладив буде вщмшним ввд ситуацп довготривалого зниження працездатност в наслвдок ускладнень, обумовлених хворобою, або стрiмкого прогресування недугу i близького летального за-вершення. Питання кошнгу - способу справлятися зi стресом - особливо важливим стае саме для за-хворювань, яю несуть значну потенцшну загрозу для життя. Вчасне звернення за допомогою, плановi огляди, висока прихильшсть до лжування, корекщя поведшкових стереотишв ^ета, шкiдливi звички), партнерсьш ввдносини з медичним персоналом -вагомi компоненти л^вального процесу, що без-посередньо залежать ввд хворого i впливають на ефектившсть л^вальних заходiв через адекватну включешсть пащента.
2. Обгрунтування дослiдження
Хронiчний панкреатит (ХП) - це захворювання, яке належить до групи хвороб потенцшно небезпечних для життя. У 1/3 хворих розвиваються раннi ускладнен-ня, первинна iнвалiдизацiя досягае 15 %, а летальнють складае 5,1 % [1]. Рiвень смертностi при ХП досягае 20 % тсля 10 рошв та до 50 % при 25-лггньому перебiгу хвороби [2]. Зниження працездатносп та фiзiологiчного життевого ресурсу при ХП ввдбуваеться за рахунок по-рушення толерантност до глюкози, що спостерiгаеться у 2/3 пащенпв, у 1/3 розвиваеться цукровий дiабет, у '/2 хворих виникае екзокринна недостатнiсть. Трива-
лiсть захворювання на ХП бшьше 20 рошв шдвищуе ризик розвитку раку щдшлунково! залози в 5 разiв [1].
Гостроту проблемi надае неухильне зростання захворюваностi на ХП до 80 % за останне десятилтг-тя, а також висока поширенiсть дано! нозологп серед населення Укра!ни - 2400 на 100 тис. оаб. Пащенти з ХП складають % вах звернень до лiкарiв-гастроенте-ролопв та займають бiльше 10 % лiжок у стацiонарi [3]. ХП - джерело психологiчного стресу та може ви-кликати розвиток нозогенно обумовлених психiчних розладiв [4-6].
Спектр ускладнень ХП, больовий синдром як сильний дистрес фактор, екзо- та ендокринна недо-статнiсть п1дшлунково! залози, потребують жорсткого медичного контролю та л^вання, що робить при-хильнiсть та дотримання режиму терапil i котнг-по-ведiнку п1д час лiкувального процесу у пащенпв з даною нозолопею одними з провiдних точок прикла-дення психологiчноl допомоги.
3. Мета дослщження
Вивчити особливостi копiнгу та залежно! пове-дiнки у пащенпв з ХП алкогольно! (АХП) та бшар-но! (БХП) етiологil, для визначення необхiдностi ди-ференцiйованих пiдходiв до 1х медико-психологiчноl п1дтримки.
4. Контингент 1 методи дослвдження
У дослщженш прийняли участь 147 пащенпв з БХП - група 1, з них 98 жшок (ПГ1а) та 49 чоловiкiв (ПГ1б), i 140 хворих з АХП - група 2, з них 44 опиту-ваш ж1ночо! (ПГ2а) та 96 - чоловiчоl статi (ПГ2б). В досл1дження не включались особи з ввдсутшстю моти-вацil на участь, наявшстю в анамнезi психiчних i по-ведiнкових розладiв, з результатом 20 i бiльше балiв за вiдповiдними AUDIT-подiбними тестами.
Для виявлення копiнг-механiзмiв був задiяний психодiагностичний метод з використанням стандартно! методики «Способи долаючо! поведiнки» Р. Лазаруса [7]. Також було застосовано опитувальник
AUDIT [8] та батарею АUDIT-подiбних теспв (FOOD-udit, SEX-udit, WORKING-udit, TV-udit, INTERNET-udit, GAMBLE-udit, COMP-udit, SHOPPING-udit, TOBACCO-udit, COFFE(TEA)-udit), орieнтованих на визначення патернiв залежно! поведiнки. Зпдно з ре-комендацieю RBTopiB методики, показник до 7 балiв розщнювався нами як безпечний рiвень вживання,
дiапазон вiд 8 до 15 балiв як ризикований, а 16-19 ба-лiв - як небезпечний [9].
5. Результати дослщження
У табл. 1-4 наведеш результати дослвдження поведiнкових особливостей - копiнг-стратегiй та залежно! поведшки у пащенпв з БХП та АХП.
Таблиця 1
Виражешсть копiнг-механiзмiв у пащенпв з ХП, х±с
Група 1, n=147 Група 2, n=140
Кошнг-стратеги ПГ1а, n=98 ПГ1б, n=49 ПГ2а, n=44 ПГ2б, n=96
Р С Р С Р С Р С
Конфронтащя 8 5,6±2,5 7 5,9±2,6 4 6,6±3,0 2 6,9±2,8
Дистанщювання 4 6,4±2,6 1 7,2±3,3 2 7,7±3,1 1 7,0±2,9
Самоконтроль 2 6,9±2,8 3 6,7±2,9 5 5,9±2,4* 4 6,6±2,8*
Сощальна тдтримка 1 7,6±2,7* 6 6,1±2,6* 1 8,0±3,0* 6 5,9±2,8*
Прийняття вщповщальноста 5 6,1±2,5 4 6,6±2,8 7 5,5±2,1 7 5,5±2,3
Уникнення 3 6,9±2,9 2 6,7±2,5 3 7,3±3,0 3 6,8±3,3
Планування ршення проблеми 6 6,0±2,4 5 6,2±2,3 6 5,8±2,0 5 6,0±2,4
Позитивна переощнка 7 5,8±2,6 8 5,3±2,8 8 5,3±2,7 8 5,4±2,2
Примтки: Р - порядковий номер за рангом, С - середне значення; cipuM кольором eidMiueHO показники на pieHi 3HauuMocmi р<0,05 у опитуваних одтег cтатi з piзною нозологiею, * - суттевкть piзнuцi мiж чоловжами та жтками з однаковою етi-ологiчною причиною розвитку захворювання
Таблиця 2
Структурний розподш за напружешстю кошнг-стратегш у опитуваних з ХП, %±m
Група 1, n=147
ПГ1а, n=98 ПГ1б, n=49
0-6 бал1в 7-12 балiв 13-18 балiв 0-6 балiв 7-12 бал1в 13-18 балiв
КФ 69,4±4,6 28,6±4,5 2,0±1,4 73,5±4,4 22,4±4,2 4,1±2,0
Д 55,1±5,0* 38,8±4,9 6,1±2,4 42,9±4,9* 49,0±5,0 8,2±2,7
СК 60,2±4,9 28,6±4,5* 11,2±3,2 51,0±5,0 42,9±4,9* 6,1±2,4
СП 46,9±5,0* 42,9±4,9 10,2±3,0 65,3±4,8* 32,7±4,7 2,0±1,4
В 74,5±4,4* 19,4±4,0* 6,1±2,4 55,1±5,0* 36,7±4,8* 8,2±2,7
У 45,9±5,0 46,9±5,0 7,1±2,6 51,0±5,0 44,9±5,0 4,1±2,0
Р 60,2±4,9 39,8±4,9 - 67,3±4,7 30,6±4,6 2,0±1,4
ПЦ 61,2±4,9* 36,7±4,8* 2,0±1,4 73,5±4,4* 22,4±4,2* 4,1±2,0
Група 2, n=140
ПГ2а, n=44 ПГ2б, n=96
0-6 бал1в 7-12 балiв 13-18 балiв 0-6 балiв 7-12 бал1в 13-18 балiв
КФ 56,8±5,0 34,1±4,7 9,1±2,9 57,3±4,9 31,3±4,6 11,5±3,2
Д 38,6±4,9 54,5±5,0 6,8±2,5 49,0±5,0 44,8±5,0 6,3±2,4
СК 70,5±4,6 25,0±4,3 4,5±2,1 66,7±4,7 27,1±4,4 6,3±2,4
СП 45,5±5,0* 40,9±4,9* 13,6±3,4* 68,8±4,7* 27,1±4,4* 4,2±2,0*
В 77,3±4,2 20,5±4,0 2,3±1,5 77,1±4,2 21,9±4,1 1,0±1,0
У 56,8±5,0 29,5±4,6 13,6±3,4 53,1±5,0 37,5±4,8 9,4±2,9
Р 63,6±4,8 36,4±4,8 - 59,4±4,9 37,5±4,8 3,1±1,7
ПЦ 79,5±4,0 13,6±3,4 6,8±2,5 77,1±4,2 20,8±4,1 2,1±1,4
Примтка: КФ - конфронтащя, Д - дистанщювання, СК - самоконтроль, СП - пошук сощально! тдтримки, В - прийняття вiдповiдальноcтi, У - уникнення, Р - планування ршення проблеми, ПЦ - позитивна переоцтка; Ырим кольором вiдмiчено показники наpiвнi значuмоcтiр<0,05у опитуваних одше! cтатi зpiзною нозологiею, * - суттевктьpiзнuцi мiж чоловжами та жтками з однаковою етiологiчною причиною розвитку захворювання
Примтки: cipuM кольором eidMiuem показники на pieHi 3HauuMocmi р<0,05 у опитуваних одтег cmami з рiзною нозологi-ею, * - суттевкть ринищ мiж чоловжами та жтками з однаковою етiологiчною причиною розвитку захворювання; A - AUDIT, F - FOOD-udit, C - COMP-udit, W - WORKING-udit, TV - TV-udit, I - INTERNET-udit, G - GAMBLE-udit, S - SEX-udit, SH - SHOPPING-udit, TB - TOBACCO-udit, CF - COFFE(TEA)-udit
Таблиця 3
Виражешсть проявiв залежно! поведшки, х±с
Група 1, n=147 Група 2, n=140
ПГ1а, n=98 ПГ1б, n=49 Всього ПГ2а, n=44 ПГ2б, n=96 Всього
Р С Р С Р С Р С
A 5 8,1±1,9 5 8,5±2,0 8,3±1,9 1 14,8±1,1 1 15,1±0,8 15,0±1,0
F 1 14,0±1,3 2 13,8±1,2 13,9±1,3 7 8,3±1,3** 9 7,2±1,9** 7,8±1,8
C 8 7,3±1,5* 7 8,0±1,8* 7,7±1,3 8 7,8±1,2** 5 9,3±1,6** 8,6±1,7
W 7 7,5±1,7* 1 14,0±1,7* 10,8±1,7 9 7,6±1,0 7 8,0±1,4 7,8±1,3
TV 3 8,4±0,7 6 8,2±1,2 8,3±1,0 4 10,4±0,8** 6 8,2±1,2** 9,3±1,1
I 6 7,8±2,5* 4 8,9±1,2* 8,4±2,0 5 8,6±2,3** 4 10,1±1,4** 9,4±2,0
G 11 3,2±0,5* 10 4,7±1,0* 4,0±0,9 11 4,6±1,0 10 5,1±1,8 4,9±1,5
S 9 6,0±1,9 9 6,7±2,8 6,4±2,5 10 6,8±2,8 8 7,3±2,2 7,0±2,4
SH 4 8,2±0,8* 11 4,5±0,9* 6,4±0,8 6 8,5±1,0** 11 5,0±1,3** 6,8±1,2
TB 10 5,9±1,6* 8 7,1±1,9* 7,1±1,8 3 10,6±1,0** 2 12,3±0,6** 11,5±0,9
CF 2 10,8±1,4 3 10,4±1,2 10,6±1,3 2 11,2±1,9 3 11,5±1,1 11,4±1,7
Таблиця 4
Структура адиктивного статусу за piBHeM вираженосп вживання об'екпв залежно! поведшки, %±m
Тест Група 1, n=147 Група 2, n=140
Б Р Н Б Р Н
AUDIT 68,0±4,7 31,3±4,6 0,7±0,8 0 39,3±4,9 60,7±4,9
FOOD-udit 13,6±3,4 46,3±5,0 40,1±4,9 65,0±4,8 32,1±4,7 2,9±1,7
COMP-udit 72,1±4,5 26,5±4,4 1,4±1,2 58,6±4,9 38,6±4,9 2,9±1,7
WORKING-udit 41,5±4,9 46,9±5,0 11,6±3,2 62,1±4,9 35,7±4,8 2,1±1,4
TV-udit 59,9±4,9 39,5±4,9 0,7±0,8 50,7±5,0 47,1±5,0 2,1±1,4
INTERNET-udit 57,8±4,9 40,8±4,9 1,4±1,2 48,6±5,0 49,3±5,0 2,1±1,4
GAMBLE-udit 93,9±2,4 6,1±2,4 0 92,9±2,6 6,4±2,5 0,7±0,8
SEX-udit 92,5±2,6 7,5±2,6 0 85,7±3,5 14,3±3,5 0
SHOPPING-udit 72,1±4,5 27,9±4,5 0 69,3±4,6 29,3±4,6 1,4±1,2
TOBACCO-udit 61,2±4,9 32,0±4,7 6,8±2,5 30,0±4,6 55,0±5,0 15,0±3,6
COFFE (TEA)-udit 42,9±4,9 40,8±4,9 16,3±3,7 15,0±3,6 67,9±4,7 17,1±3,8
Примтки: рiвень вживання: Б - безпечний, Р -ризикований, Н
6. Обговорення результат
Аналiз вибору кошнг-стратегш у опитуваних з piзних груп виявив переважне домiнування таких способiв кошнгу, як пошук сошально! шдтримки, самоконтроль, уникнення та дистанщювання, як1 займали пepшi три позицп у рейтингу (табл. 1). У жшок незалежно вiд нозологп превалювали застосу-вання сощально! допомоги (1-ше мiсцe у ПГ1а - 7,6± ±2,7 балiв та ПГ2а - 8,0±3,0 балiв), у чоловiкiв - дистанщювання (1-ше у ПГ1б - 7,2±3,3 балiв та ПГ2б -7,0±2,9 балiв). Особливiстю був високий рейтинг конфронтацп серед респонденлв-чоловшв з АХП (2-ге мiсцe у ПГ2б - 6,9±2,8 балiв). Найнижчi pанговi позицп у опитуваних обох груп належали позитивнш пepeоцiнцi (6-е мкце у ПГ1а - 5,8±2,6 балiв, 7-е у ПГ1б - 5,3±2,8 балiв, 8-е у ПГ2а - 5,3±2,7 балiв та ПГ2б - 5,4±2,2 балiв), у пащенпв з БХП - конфронтацп (7-е у ПГ1а - 5,6±2,5 балiв, 6-е у ПГ1б - 5,9± ±2,6 балiв), у хворих з алкогольною етюлопею ХП - прийняттю вщповщальносп (7-е у ПГ2а -5,5±2,1 балiв та ПГ2б - 5,5±2,3 балiв).
небезпечний
Виявлено вщмшносп у виpажeностi кошнг-ме-ханiзмiв у опитуваних, а саме, вищий piвeнь дистанщ-ювання (6,4±2,6 балiв у ПГ1а та 7,7±3,1 балiв у ПГ2а), конфронтацп (5,6±2,5 балiв у ПГ1а та 6,6±3,0 балiв у ПГ2а) та нижчий самоконтролю у жшок з АХП на вщм^ ввд пацieнток з БХП (6,9±2,8 балiв у ПГ1а та 5,9±2,4 балiв у ПГ2а), р<0,05. Пом1ж чоловiкiв зарее-стровано бiльшу виражешсть конфронтацп у респон-дeнтiв з АХП (5,9±2,6 балiв у ПГ1б та 6,9±2,8 балiв у ПГ2б) та прийняття вiдповiдальностi з бшарною eтiологiею ХП (6,6±2,8 балiв у ПГ1б та 5,5±2,3 балiв з ПГ2б) (табл. 1), р<0,05.
Гeндepнi особливостi визначалися вищими piв-нями пошуку сошально! пвдтримки серед оаб жшочо! статi (7,6±2,7 балiв у ПГ1а та 6,1±2,6 балiв у ПГ1б; 8,0±3,0 балiв у ПГ2а та 5,9±2,8 балiв у ПГ2б), та бшь-шiй виpажeностi стратеги самоконтролю у чоловь к1в з АХП на противагу женкам з даною нозолопею (5,9±2,4 балiв у ПГ2а та 6,6±2,8 балiв у ПГ2б), р<0,05.
За структурою копiнг-мeханiзмiв у жiнок з БХП була бшьшою кiлькiсть опитуваних з низьким piвнeм
наируженосп CTpaTeriï конфронтацiï (69,4±4,6 % у ПГ1а та 56,8±5,0 % у ПГ2а), дистaнцiювaння (55,1± ±5,0 % у ПГ1а та 38,6±4,9 % у ПГ2а), мала мюце тенденцiя до застосування позитивноï переоцшки (36,7±4,8 % у ПГ1а та 13,6±3,4 у ПГ2а) i уникнення у порiвняннi з пaцieнткaми з АХП (46,9±5,0 % у ПГ1а та 29,5±4,6 % у ПГ2а), р<0,05.
Серед чоловЫв з бшарною етiологieю ХП була бiльшою кшьшсть oci6 з низьким рiвнем на-пруження конфронтaцiï (73,5±4,4 % у ПГ1б та 57,3± ±4,9 % у ПГ2б), виявлено тенденцш до використання копiнг-мехaнiзму самоконтролю (42,9±4,9 % у ПГ1б та 27,1±4,4 % у ПГ2б) та прийняття вщповщальносп на противагу респондентам з АХП (36,7±4,8 % у ПГ1б та 21,9±4,1 % у ПГ2б), р<0,05.
Гендернi особливостi у структурi напруже-ностi копiнг-стрaтегiй у групi з БХП виражалися у бiльшiй схильносп чоловiкiв вибирати дистанцшван-ня (55,1±5,0 % у ПГ1а та 42,9±4,9 % у ПГ1б), самоконтроль (28,6±4,5 % у ПГ1а та 42,9±4,9 % у ПГ1б), прийняття вщповвдальносп (19,4±4,0 % у ПГ1а та 36,7±4,8 % у ПГ1б) i менше опиратися на пошук со-цiaльноï пвдтримки (46,9±5,0 % у ПГ1а та 65,3±4,8 % у ПГ1б) та позитивну переоцшку з метою подолання стресовоï ситуацп (36,7±4,8 % у ПГ1а та 22,4±4,2 % у ПГ1б), р<0,05 (табл. 2). У групi з АХП вщмшшсть полягала лише у бшьшш нaпруженостi стрaтегiï використання сощально1' шдтримки жiнкaми (40,9±4,9 % у ПГ2а та 27,1±4,4 % у ПГ2б), р<0,05.
Дистaнцiювaння проявлялося суб'ективним зниженням знaчущостi проблеми, емоцшним вщда-ленням вiд нег В якосп психологiчних мехaнiзмiв дистaнцiювaння виступали рaцiонaлiзaцiя, переклю-чення уваги, вщсторонення, знецiнення, гумор.
Пошук соцiaльноï тдтримки полягав у застосу-вaннi зовшшнього соцiaльного ресурсу, який дозволяв заповнювати iнформaцiйнi прогалини, отримувати емоцiйну тдтримку.
Уникнення виражалося у подолaннi негативних переживань шляхом заперечення проблеми, невиправ-даних оч^ваннх, вiдволiкaннi.
Конфронтaцiя як кошнг-мехашзм проявлялася протипоставленням себе i власних штереив ситуа-цiï, шшим людям, вiдстоювaнням особистiсноï пози-цп, опорi.
Для самоконтролю були властивими цшеспря-моване стримування емоцiй, об'ективний погляд на проблему, високий контроль поведшки.
Прийняття ввдповщальносп базувалося на тд-силеному вiдчуттi особистiсного внеску за виник-нення та наслвдки проблемно1' ситуацй. У випадку надшрного застосування дано1' стрaтегiï виникали самокритика, переживания почуття провини i хрошчна незaдоволенiсть собою.
Планування виршення проблеми характеризу-валося змiстовним aнaлiзом ситуацй', вироблення по-ведiнковоï стратеги, плануванням дiй з урахуванням минулого досвiду та ресурсiв.
Позитивна переоцшка апелювала до знаходжен-ня мшмальних ресурсних можливостей ситуацй.
Вибiр стратегш уникнення та дистaнцiювaння у випадку хрошчного захворювання можна вважати неефективними у зв'язку з постiйним зггкненням зi стресовим фактором, тривалим перебуванням у пси-хологiчно нaпруженiй ситуaцiï, яка потребуе стабь лiзaцiï психоемоцiйного стану за рахунок пошуку та реaлiзaцiï нових форм поведiнки. Звернення за сощ-альною пiдтримкою дiйсно може слугувати потужним ресурсом, однак варто пам'ятати також i про ймовiр-нiсть негативного впливу в наслвдок недостaтностi ш-формaцiйного досввду чи адекватносп допомагаючого потенцiaлу оточення.
Вища вирaженiсть зaлежноï поведiнки пом1ж опитуваних з алкогольною етюлопею ХП наводить на думку про бшьшу психолопчну урaженiсть та, вщпо-вiдно, потребу у бшьш довготривaлiй медико-психо-лопчнш пiдтримцi.
Дослiдження пaтернiв вживання алкоголю та харчових стереотитв у опитуваних, а також виражешсть рiзних видiв зaлежноï поведiнки виявили вщмш-ностi залежно вiд етiологiï захворювання (табл. 3, 4).
Вищу наиружешсть аддиктивного статусу у групi з АХП дiaгностовaно щодо вживання алкоголю (8,3±1,9 бaлiв у групi 1 та 15,0±1,0 бaлiв у груш 2), кави (ввдповщно 10,6±1,3 та 11,4±1,7 бaлiв), тютюно-пaлiння (7,1±1,8 та 11,5±0,9 бaлiв), понаднормового користування комп'ютером (7,7±1,3 та 8,6±1,7 ба-лiв), iнтернетом (8,4±2,0 та 9,4±2,0 бaлiв), телевiзо-ром (8,3±1,0 та 9,3±1,1 бaлiв), потягом до здшснення покупок (6,4±0,8 та 6,8±1,2 бaлiв), iгровоï дiяльностi (4,0±0,9 та 4,9±1,5 бaлiв), та досягнення сексуaльноï задоволеносп (6,4±2,5 та 7,0±2,4 бaлiв), тодi як у групi з БХП бшьшою вирaженiстю характеризувалися проблеми з перещанням (13,9±1,3 та 7,8±1,8 бaлiв) i над-мiрною концентращею на роботi (10,8±1,7 та 7,8±1,3 бaлiв), р<0,05 (табл. 3).
Типовими тенденщями зaлежноï поведiнки у груш з бшарною етюлопею ХП були порушення харчових патершв (1-ше мiсце у ПГ1а - 14,0±1,3 бaлiв та 2-ге - у ПГ1б - 13,8±1,2 бaлiв), надшрне вживання кави (2-ге у ПГ1а - 10,8±1,4 бaлiв та 3-е у ПГ1б -10,4±1,2 бaлiв), трудоголiзм (1-ше у ПГ1б - 14,0± ±1,7 бaлiв) та схильшсть до iнтернет-зaлежностi у чоловшв (4-те у ПГ1б - 8,9±1,2 бaлiв) та ТВ- (3-е у ПГ1а - 8,4±0,7 бaлiв) i шотнг зaлежиостi у ж1нок (4-е у ПГ1а - 8,2±0,8 бaлiв). Понаднормове вживання алкоголю посвдало лише 5-у позицiю у рейтингу адикцш (ПГ1а - 8,1±1,9 бaлiв та ПГ1б - 8,5±2,0 бaлiв). У опитуваних з алкогольною етюлопею ХП превалю-вали схильност1 до вживання алкоголю (1-ше мюце у ПГ2а - 14,8±1,1 бaлiв та ПГ2б - 15,1±0,8 бaлiв), тютюно-пaлiння (3-е у ПГ2а - 10,6±1,0 бaлiв та 2-е у ПГ2б - 12,3± ±0,6 бaлiв), iнтернет-зaлежиостi (5-е у ПГ2а - 8,6± ±2,3 бaлiв та 4-е у ПГ2б - 10,1±1,4 бaлiв), ТВ-залежно-ст1 у осiб жiночоï (4-е у ПГ2а - 10,4±0,8 бaлiв) i комп'ю-терноï - чоловiчоï стaтi (5-е у Пг2б - 9,3±1,6 бaлiв).
У жшок з БХП були нижчими рiвнi вживання алкоголю (8,1±1,9 бaлiв у ПГ1а та 14,8±1,1 бaлiв у ПГ2а) та тютюнопaлiння (5,9±1,6 бaлiв у ПГ1а та 10,6±1,0 бaлiв у ПГ2а), перегляду ТВ (8,4±0,7 бaлiв
у ПГ1а та 10,4±0,8 балiв у ПГ2а), irpoBoI (3,2±0,5 ба-лiв у ПГ1а та 4,6±1,0 балiв у ПГ2а) та секс-залежно-CTi (6,0±1,9 балiв у ПГ1а та 6,8±2,8 балiв у ПГ2а) та вищими - харчовi порушення (14,0±1,3 балiв у ПГ1а та 8,3±1,3 балiв у ПГ2а) у порiвняннi з пацieнтками з АХП, р<0,05. Для чоловiкiв з бшарною етюлопею ХП були притаманними нижчi показники споживан-ня алкоголю (8,5±2,0 балiв у ПГ1б та 15,1±0,8 ба-лiв у ПГ2б), палшня (7,1±1,9 балiв у ПГ1б та 12,3± ±0,6 балiв у ПГ2б), вживання кави (10,4±1,2 балiв у ПГ1б та 11,5±1,1 балiв у ПГ2б), iнтернет- (8,9±1,2 балiв у ПГ1б та 10,1±1,4 балiв у ПГ2б), секс- (6,7± ±2,8 балiв у ПГ1б та 7,3±2,2 балiв у ПГ2б) та шопiнг залежносп (4,5±0,9 балiв у ПГ1б та 5,0±1,3 балiв у ПГ2б), та вищими - схильносп до зрушень у харчових стереотипах (13,8±1,2 балiв у ПГ1б та 7,2±1,9 балiв у ПГ2б) i трудоголiзмi (14,0±1,7 балiв у ПГ1б та 8,0± ±1,4 балiв у ПГ2б), р<0,05.
За гендерною ознакою у груш з БХП виявле-но тенденци до вищих рiвнiв тютюнопалiння (5,9± ±1,6 балiв у ПГ1а та 7,1±1,9 балiв у ПГ1б), секс-(6,0±1,9 балiв у ПГ1а та 6,7±2,8 балiв у ПГ1б), штер-нет- (7,8±2,5 балiв у ПГ1а та 8,9±1,2 балiв у ПГ1б) та ^ово! залежностi (3,2±0,5 балiв у ПГ1а та 4,7± ±1,0 балiв у ПГ1б), трудоголiзму (7,5±1,7 балiв у ПГ1а та 14,0±1,7 балiв у ПГ1б) у чоловшв та схильностi до шопiнгу у жшок (8,2±0,8 балiв у ПГ1а та 4,5±0,9 балiв у ПГ1б), р<0,05. У групi з АХП вщмшносп виражали-ся у вищих показниках тютюнопалiння (10,6±1,0 балiв у ПГ2а та 12,3±0,6 балiв у ПГ2б), секс- (6,8±2,8 балiв у ПГ2а та 7,3±2,2 балiв у ПГ2б) та штернет-залеж-ностi пом1ж чоловiкiв (8,6±2,3 балiв у ПГ2а та 10,1± ±1,4 балiв у ПГ2б), i харчових порушеннях 8,3± ±1,3 балiв у ПГ2а та 7,2±1,9 балiв у ПГ2б), ТВ-(10,4±0,8 балiв у ПГ2а та 8,2±1,2 балiв у ПГ2б) та шо-пiнг залежностi серед жшок (8,5±1,0 балiв у ПГ2а та 5,0±1,3 балiв у ПГ2б), р<0,05.
Результати розподiлу пацieнтiв залежно ввд рiв-ня вживання чи використання об'екпв залежностi за змiстом корелюють з результатами дослвдження вира-женосп залежно! поведiнки (табл. 4). Так, за вживан-ням алкоголю в груш БХП практично не було оаб з небезпечним рiвнем його вживання (0,7 %), в той час як серед пащенпв з АХП не було респондента з безпеч-ним рiвнем, а небезпечний рiвень його вживання був да-агностований у 60,7 % хворих. Протилежна тенденцiя спостерiгалась при аналiзi харчово! поведiнки обстеже-них: в груш БХП в 40,1 % випадюв мало мюце небез-печне, а в 46,3 % - ризиковане вживання !ж1, в той час як серед оаб АХП небезпечний рiвень встановлений у 2,9 % пашенпв. Також виявлено, що серед пацieнтiв з АХП була бшшою к1льк1сть осiб з ризикованим та небезпечним рiвнями за показниками споживання кави (85 % проти 57,1 %), тютюну (70 % проти 38,8 % осiб з БХП), комп'ютерно! залежносп (41,5 % проти 27,9 %), тод як у хворих з БХП, о^м надмiрного споживання !ж1, спостерiгалась надмiрна захопленiсть роботою (ри-зикований та небезпечний рiвнi робочого перенаванта-ження мали мiсце у 58,5 % пашенпв з БХП, в той час як серед хворих АХП таких оаб було 37,9 %).
Наявшсть та вщмшносп у структурi аддиктив-них тенденцiй мiж групами з рiзною етiологiею ХП вказували на спiльнi механiзми розвитку захворюван-ня, однак !х реалiзацiя вщбувалася рiзними шляхами. Пацiенти з БХП мали порушення, пов'язаш зi спожи-ванням !ж1, хворi з АХП - вживанням алкогольних на-по!в. Як «за!дання проблеми», так i алкоголь, по сво-!й суп, спрямоваш на змiну власного психолопчного стану шляхом усунення емоцiйних вщгушв проблеми, на противагу !! виршенню. При чому пере!дання - сощально бшьш прийнятний спосiб у порiвняннi зi спо-живанням спиртних напо!в.
7. Висновки
Таким чином, були визначеш наступнi особли-восп копiнгу та залежно! поведiнки у пащенпв з ХП:
- домшуючими кошнг-стратетми у опитуваних, незалежно вiд етiологi! ХП, були пошук сощаль-но! пiдтримки, уникнення та дистанщювання. У жшок превалюючим було застосування зовнiшнього ресурсу у виглядi соцiально! пвдтримки, у чоловiкiв - ввдда-лення ввд проблемно! ситуацп (дистанцiювання);
- пацiенти з АХП у бшьшш мiрi були схильш до конфронтацп' та рвдше застосовували копiнг-механiзм самоконтролю, у хворих з БХП була вищою частота вибору копiнгу прийняття ввдповщальносп i позитивно! переоцiнки;
- для пащенпв з ХП, незалежно ввд його етю-логп, типовою тенденщею виявлось викривлення ад-диктивного статусу, однак превалювання рiзних видiв аддиктивно! поведiнки, залежало ввд форми ХП;
- у груш з БХП, в цшому, показники виражено-сп залежно! поведiнки були нижчими, у порiвняннi з респондентами з АХП;
- мiжгруповi вiдмiнностi виражалися наявшс-тю порушень харчово! поведiнки у хворих з бшарною етюлопею ХП, та вживання алкоголю, кави та тютю-нопалшня - у опитуваних з АХП.
Отже, кошнг-поведшка пащенпв з ХП алкогольно! та бшарно! етюлогп вщзначаеться наявнiстю неадаптивних стратегiй стрес-долаючого поводження у ситуацй хронiчного стресу, що негативно познача-еться як на лшувальному процесi, так i на особистiс-ному благополуччi пащенпв.
Виражешсть та структура аддиктивних тенден-цiй обумовлюе застосування рiзних за тривалютю, змiс-том та глибиною медико-психолопчних iнтервенцiй.
Вiдмiнностi у застосуванш копiнг-стратегiй та патернiв залежно! поведшки у пащенпв з рiзними формами ХП надали важливу iнформацiю для визна-чення мiшеней медико-психологiчного впливу i по-будови iндивiдуалiзовано! та диференцшовано! про-грами психологiчно! допомоги соматичним хворим даного профiлю.
Лггература
1. Короткевич, О. И. Хронический панкреатит: от патогенеза к терапии [Электронный ресурс] / О. И. Короткевич // Русский медицинский журнал. - 2009. - № 19. - Режим доступа: http://www.rmj.ru/articles_6765.htm
2. Halloran, C. Хронiчний панкреатит [Текст] / C. Halloran // Внутренняя медицина. - 2009. - № 4 (16). -С. 44-47.
3. Харченко, Н. В. Современные подходы к диетическому питанию больных хроническим панкреатитом [Текст] / Н. В. Харченко, Г. А. Анохина, И. А. Коруля и др. // Здоров'я Украши. - 2011. - № 4 (22). - С. 17-18.
4. Balliet, W. E. Depressive Symptoms, Pain, and Quality of Life among Patients with Nonalcohol-Related Chronic Pancreatitis [Text] / W. E. Balliet, S. Edwards-Hampton, J. J. Borckardt, K. Morgan, D. Adams, S. Owczarski et. al. // Pain Research and Treatment. - 2012. - Vol. 2012. - P. 1-5. doi: 10.1155/2012/978646
5. Гарипова, Ю. А. Различные виды пограничных соматических расстройств у пациентов с хроническим панкреатитом и пути их коррекции [Текст] / Ю. А. Гарипова,
B. Л. Юлдашев, Ф. А. Зарудный и др. // Вестник ЮУРГУ. -2011. - № 7. - С. 109-112.
6. Романова, М. М. Некоторые аспекты выявления пограничных психических расстройств у больных хроническим панкреатитом [Текст] / М. М. Романова, Д. Н. Харькова // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2006. - Т. 16, № 15. - C. 460.
7. Крюкова, Т. Л. Опросник способов совладания (адаптация методики WCQ) [Текст] / Т. Л. Крюкова, Е. В. Куф-тяк // Журнал практического психолога. -2007. - № 3. -
C. 93-112.
8. Saunders, J. B. Development of the Alcohol Use Disorders Identification Test (AUDIT): WHO collaborative project on early detection of persons with harmful alcohol consumption. II [Text] / J. B. Saunders, O. G. Aasland, T. F. Babor, J. R. De La Fuente, M. Grant // Addiction. -1993. - Vol. 88, Issue 6. - P. 791-804. doi: 10.1111/j.1360-0443.1993.tb02093.x
9. Линский, И. В. Система AUDIT-подобных тестов для комплексной оценки аддиктивного статуса индивида и популяции [Электронный ресурс] / И. В. Линский, А. И. Минко, А. Ф. Артемчук и др. // Новости украинской
психиатрии. Киев-Харьков. - 2009. - Режим доступа: http:// www. psychiatry. ua/articles/paper313.htm
References
1. Korotkevich, O. I. (2009). Chronic pancreatitis: from pathogenesis to therapy. Russian medical journal, 19. Available at: http://www.rmj.ru/articles_6765.htm
2. Halloran, C. (2009). Chronic pancreatitis. Internal Medicine, 4 (16), 44-47.
3. Kharchenko, N. V., Anokhin, G. A., Korulya, I. A. et al. (2011). Modern approaches for nutrition for patients with chronic pancreatitis. Health of Ukraine, 4 (22), 17-18.
4. Balliet, W. E., Edwards-Hampton, S., Borckardt, J. J., Morgan, K., Adams, D., Owczarski, S. et. al. (2012). Depressive Symptoms, Pain, and Quality of Life among Patients with Non-alcohol-Related Chronic Pancreatitis. Pain Research and Treatment, 2012, 1-5. doi: 10.1155/2012/978646
5. Harypova, A., Yuldashev, V. L., Zarudnuy. F. A. et al. (2011). Various types borderline somatic disorders in patients with chronic pancreatitis and their correction. Journal of SUNU, 7, 109-112.
6. Romanova, M., Kharkova, D. N. (2006). Some aspects of identifying borderline mental health disorders in patients with chronic pancreatitis. Russian journal of gastroenterology, hepa-tology, coloproctology, 16 (15), 460.
7. Krukova, T. L., Kuftyak, E. V. (2007). Questionnaire of coping (adaptation of WCQ). Journal Virtually psychologist, 3, 93-112.
8. Saunders, J. B., Aasland, O. G., Babor, T. F., De La Fuente, J. R., Grant, M. (1993). Development of the Alcohol Use Disorders Identification Test (AUDIT): WHO Collaborative Project on Early Detection of Persons with Harmful Alcohol Consumption-II. Addiction, 88 (6), 791-804. doi: 10.1111/ j.1360-0443.1993.tb02093.x
9. Lynskiy, I. V., Minko, A. I., Artemchuk, A. F. et al. (2009). The system of AUDIT-like test for integrated assessment of addictive status of the individual. News of Ukrainian psychiatry. Available at: http://www.psychiatry.ua/articles/paper313.htm
Дата надходження рукопису 11.06.2015
Маркова MapiaHHa Владиславiвна, доктор медичних наук, професор, кафедра сексологи та медично1 психологи, Харшвська медична академiя тслядипломно1 освгги, вул. Корчагшщв, 58, м. Харшв, Украша, 61176
E-mail: [email protected]
Кутова Наталiя Валерпвна, лшар-психолог, ТОВ «Медичний учбово^агностичний центр», м. Харкова, вул. Корчагшщв, 58, м. Харшв, Украша, 61176 E-mail: [email protected]
