CC BY
12дезадаптацшних порушень. Посттравматичний picT як сума шкал при цьому варiантi дезадаптацй' майже в 2 рази перевищував аналогiчний показник для групи 2. При психопатоподiбному варiантi як самi показники росту, так i ощнки 3míh з боку учас-ник1в значно стриманiшi. Це е ще одним доказом менш виражено! дезадаптацй учасник1в АТО з емо-цiйно-афективним варiантом змiн.
Висновки.
1. Встановлеш варiанти постстресово! психо-лопчно! дезадаптацй' у службовцiв МВД Укра!ни, що приймали участь в АТО, яш рiзняться м1ж собою за рiвнем i як1стю дезадаптативних проявiв.
2. При емоцiйно-афективному варiантi дезада-птацiйних порушень рiвень дютресу, важк1сть пси-хопатологiчних порушень та стутнь дезадаптативних змiн значно нижч^ нiж при психопатоподiб-ному варiантi.
3. Рiвень життестiйкостi при емоцшно-афекти-вному варiантi достовiрно щдвищився, а при пси-хопатоподiбному - знизився шсля участi в АТО, що щдтверджуе бiльшу важкiсть порушень при остан-ньому варiантi.
4. Бшьшу успiшнiсть реадаптацп та штегру-вання нових, набутих при учасп в АТО, способiв поведiнки особистютю при емоцiйно-афективному варiантi дезадаптацiйних порушеннь шдтверджу-ють бiльш висок1 рiвнi посттравматичного зрос-тання. Вони значно перевищують такi показники при психопатоподiбному варiантi.
Перспективою подальших дослiджень е по-будування ппотетично! моделi патогенетичних ме-ханiзмiв формування рiзних варiантiв постстресово! психолопчно! дезадаптацй' та розробка на цш основi системи заходiв психокорекцй' та психопро-фшактики дезадаптивних станiв у спiвробiтникiв МВС Укра!ни - учасник1в АТО.
Лггература
1. Кровяков В. М. Психотравматология. Психическая травма, психогении в этиопатогенетиче-ских механизмах развития психических расстройств / В. М. Кровяков. - М.: Наука, 2005. - 379 с.
2. Близнюк А.И. Посттравматическое стрессовое расстройство (ПТСР) у комбатантов, клиника, диагностика, коррекция / А.И. Близнюк // Военно-медицинский журнал. БГМУ, Минск. - 2005.
- №1. - С. 1-14.
3. Психиатрия войн и катастроф / ред. В. К. Шамрей. - СПб.: СпецЛит, 2015. - 620 с.
4. Коршенко I. О. Кошнг-поведшка ам'1 як предмет психолопчного дослщження / I. О. Коршенко // Проблеми сучасно! психологи. - 2013. - Вип. 20. - С. 73 - 83.
5. Исаева Е. Р. Копинг-поведение и психологическая защита личности в условиях здоровья и болезни / Е. Р. Исаева. - СПб.: Изд-во СПбГМУ, 2009.
- С. 40 - 46.
6. Бугайова Н. М. Адаптивний потенщал лю-дини та стресова резистентшсть: синергетичний контекст / Н. М. Бугайова // Збiрник наукових праць 1нституту психологи iменi Г.С. Костюка Нащональ-но! АПН Украши. Проблеми загально! та педагопч-но! психологи. - 2012. - №. 24, ч. 5. - С. 33-41.
7. Леонтьев Д. А. Многоуровневая модель взаимодействия с неблагоприятными обстоятельствами: от защиты к изменению / Д. А. Леонтьев // Психология стресса и совладания: материалы III Междунар. науч. -практ. конф. Кострома, 26-28 сент. 2013 г. В 2 тт. Т. 1 / отв. ред. Т. Л. Крюкова, Е.В. Куфтяк, М.В. Сапоровская, С.А. Хазова. - Кострома: КГУ им. Н.А. Некрасова, 2013. - С. 258 -261.
КЛ1Н1КО - ФЕНОМЕНОЛОГ1ЧНА СТРУКТУРА ДЕЗАДАПТИВНИХ СТАН1В У ЦИВ1ЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ 1НФОРМАЦ1ЙНО - ПСИХОЛОПЧНО1 В1ЙНИ
Марков А.Р.
ПВНЗ «Краматорський економжо-гуматтарний iнститут» МОН Украти
CLINICAL AND PHENOMENOLOGICAL STRUCTURE OF CIVILIANS MALADAPTIVE CONDITIONS IN THE INFORMATION-PSYCHOLOGICAL WAR
Markov A.R.
АНОТАЦ1Я
Актуальтсть. Протягом останшх рошв Украша потерпае вщ пбридно1 вшни, ключовим моментом яко1 е психолопчна та iнформацiйна обробка населення шляхом використання прийомiв i croœ6iB шфор-мацiйно-психологiчноï вiйни (1ПВ).
Мета роботи - встановити рiвень психосощального стресу та особливостi клiнiчноï феноменологи дезадаптивних сташв у пацiентiв первинно1' медично1' мереж1 з рiзною вираженосп залученостi до використання засобiв iнформацiйно-психологiчного впливу.
Контингент i методи до^дження. З 393 пащенпв загальносоматичного профiлю дек1лькох район-них потктшк м. Киева вiдiбрано 221 особи з ознаками психолопчно1' дезадаптацiï. За виражешстю захо-плення до перегляду телебачення (ТБ), пошуку новин в штернеп або читання перiодичноï преси, обсте-женi були роздiленi на двi групи: основну групу (ОГ) - 112 пащенпв первинно1' медично1' мереж! з ознаками викривлення психоемоцшно!' сфери та високою залучешстю до використання 1ПВ-вплив!в через ТБ,
штернет або друковану перiодику, та групу nopiBHHHHH (ГП) - 109 хворих з ознаками психолопчно! де-задаптацп з низьким рiвнем використання ТБ, iнтернет або друкованих засобiв 1ПВ-впливу. Обстеження здiйснювалось за допомогою клшжо-психолопчного i психодiагностичного методiв, та включало клшчне iнтерв'ю i психодiагностику.
Результати. Встановлено, що клiнiчний змют i вираженiсть дезадаптивних станiв у пащенпв первин-но! медично! мереж1 рiзняться в залежностi ввд залучення останнiх до користування засобами 1ПВ.
У осiб, як1 мали напружений аддиктивний статус стосовно захоплення переглядом ТБ та користування штернетом, внаслвдок чого вони були вразливi до деструктивних iнформацiйно-психологiчних впливiв, порушення психоемоцшно! сфери були вираженi на рiвнi сформовано! або виражено! дезадаптацп. Вони вiдрiзнялись високим рiвнем психосоцiального стресу, наявнiстю синдрому психоемоцшно! напруги та ктшчно окреслених тривожних i депресивних симптомiв, при загальному превалюваннi тривожного пси-хопатологiчного феномена, в рамках якого видшено тривожно-депресивний та тривожно-дисфоричний провiднi симптомокомплекси. У пацieнтiв первинно! мереж1 з низьким рiвнем залучення до перегляду те-лебачення i користування iнтернетом, порушення психоемоцшно! сфери були представлеш варiацiями ас-тено-депресивного феномену, в основному, субклшчно! вираженостг
Висновок. Отриманi данi шдтверджують наявшсть негативного впливу засобiв 1ПВ на стан псих1чного здоров'я цивiльного населення, що потребуе розробки заходiв психокорекцп та психопрофiлактики дезадаптивних сташв, обумовлених дiею факторiв 1ПВ.
ABSTARCT
Actuality. In recent years Ukraine suffers from a hybrid war, the main key of which are psychological and information treatment of people by using techniques and methods of information and psychological war (IPW).
Purpose is to set the level of psychosocial stress and features of the clinical phenomenology of maladaptive conditions in primary care patients with varying severity of involvement to the use of means of information and psychological warfare.
Contingent and methods. Of the 393 patients somatic profile of several Kyiv district clinics selected 221 people with symptoms of psychological maladjustment. With the severity of the seizure to watching television (TV), news search on the Internet or reading periodicals, examined were divided into two groups: the main group (OG) - 112 patients primary care network with signs distortion psycho-emotional sphere and high involvement in the use of IPW-effects through TV, internet or print periodicals, and the comparison group (GP) - 109 patients with symptoms of psychological maladjustment with low use of TV, Internet or print media IPW-effects. The survey was carried out by means of clinical and psychodiagnostic and psychological techniques and included interviews and clinical psychodiagnostics.
Results. It was found that the clinical content and the severity of maladaptive conditions in primary care patients differ depending on the attraction of the patients to the use of funds IPV.
Individuals who have had a busy addictive status regarding to the hobbies watching TV and using the Internet, with the result that they were vulnerable to the destructive information and psychological influence, violation of psycho-emotional sphere were expressed at the level of formed or expressed exclusion. They are distinguished by a high level of psychosocial stress, the presence of emotional stress syndrome and clinically defined anxiety and depressive symptoms, with an overall prevalence of anxiety psychopathological phenomenon, in which the allocated anxious-depressive and anxious-dysphoric leading symptom. Primary care patients with a low level of attraction to watching television and using the Internet, violation of psycho-emotional sphere were presented variations asthenic-depressive phenomenon, mostly subclinical manifestation.
Conclusion. The results confirm the presence of the negative influence of the IPW on the condition of of mental health of the civilian population, which requires the development of psycho-correction measures and psy-cho-maladaptive conditions, due to the influence of factors of IPW.
Ключовi слова: шформацшно-психолопчна вшна, дезадаптащя, кштчна феноменология.
Keywords: information-psychological war, maladjustment, clinical phenomenology.
Одшею з потужних тенденцш сучасносп е пе-ретворення шформацп на глобальний ресурс, використання якого дае змогу значно зб№шити ефекти-вшсть керування уама життевими сферами.
Дана тенденция, що е загальносвгтовою, на те-першнш час набула особливого викривлення та найпоширешшого масштабу на теренах Укра!ни у зв'язку з пбридною вшною, яку вже майже два роки веде проти укра!нського народу сусвдня держава. Застосована проти Украши концепщя пбрид-но! вшни, на думку фахiвцiв, е ушкальною в структурно -функцюнальному аспекп: за формою вона «пбридна», за змютом - «асиметрична», за напрям-
ком - «багатовекторна», спрямована на: а) населення, яке перебувае в зош военного конфлжту; б) населення кра!ни, проти яко! здшснюеться агреая, однак, територiя яко! не охоплена бойовими дгями; в) громадян кра!ни-агресора; г) мiжнародне сшвто-вариство [1].
Пбридна вшна РФ проти Украши е яшсно но-вим тдходом ведення военних кампанш, ключовим моментом яких е психолопчна та iнформацiйна об-робка мiсцевого населення [2] шляхом використання прийомiв i способiв шформацшно-психолоп-чно! вiйни (1ПВ) - i як самостiйного засобу агресп, так i потенцiюючого руйнувальний вплив ввд засто-сування класичних прийомiв ведення военних дiй з
приеднанням до них нерегулярних незаконних збройних формувань.
Масштаби 1ПВ, розгорнуп проти Украши, е надзвичайно потужними: за оцiнкою зарубiжних експертiв, «...це найбiльш дивовижний шформа-цiйний блщкриг, який коли-небудь бачили в гстори iнформацiйних воен» [3].
За даними фахiвцiв, вiд 45 до 75% шформацп, яка поширюеться в нашому iнформацiйному полi, мае ознаки цшеспрямовано! зовшшньо! машпуля-ци, i е проявами 1ПВ, спрямовано! проти нашо! дер-жави [4, 5].
На сьогодт можна впевнено стверджувати, що негативного впливу 1ПВ зазнае практично усе населения Украши, яке подметься на тих, хто стае без-посереднiм суб'ектом комбiноваиого впливу 111В та власного негативного досвщу (бшщ АТО, члени родин бшщв, родичi загиблих бiйцiв, вшськово-по-лонеш, заручники та !х родичi, тимчасово перемь щенi особи, родичi бiженцiв, що !х приймають, населенна, що проживае на територiях бойових дш, медичнi працiвники, що надають допомогу поране-ним, волонтери), та уах iнших - суб'ектiв класич-ного впливу 1ПВ через опосередковаш шформа-цiйнi потоки [6].
Особливють iнформацiйно-психологiчних впливiв на iндивiдуальну свiдомiсть полягае в тому, що вони не усвщомлюються самою людиною як за-грози, але можуть призвести до двох видiв взаемо-залежних змiн. По-перше, це деградащя особис-тостi, зi спрощенням форми ввдображення дшсно-стi, грубiшениям реакцш i здiйснениям переходу вiд вищих потреб (у самоактуатзацп, соцiальному визнанш) до нижчих (фiзiологiчних, побутових). По-друге, це зрушення в цiнностях, життевих пози-цiях, орiентирах, свiтоглядi особистостг Такi змiни обумовлюють прояви девiаитноl ангисоцiально! поведiнки й становлять небезпеку вже для сусшль-ства i держави [7].
Найбiльш розповсюдженою адекватною вщпо-вщдю людини на вплив психоемоцшного психосо-цiального стресу е формування синдрому психое-моцiйного напруження (СПН), який виникае в си-туацп незадоволення базових потреб, фрустрацп та е негативними емоцiйними переживаннями таких модальностей, як невдоволенiсть, роздратовашсть, пригнiченiсть, тривога, страх, дискомфорт та ш Неcприятливi емоцiйнi стани через змiни нейрогу-морально! регуляцп впливають на фiзiологiчнi про-цеси в органiзмi людини й можуть сприяти розвит-ковi станiв псих1чно! дезадаптаци, багатьох хронiч-них (психо-) соматичних захворювань. На виникнення СПН можуть впливати умови життя людини, соцiально-демографiчнi показники, особи-стiснi особливостi, рiвень та усшшшсть сiмейного функцiонуваиия, комунiкацiйнi та професшш про-блеми, способи проведення досугу, звички та iн. [8,
9].
СПН мае п'ять складових: • ктшчну - прояви психопатолопчного реагування рiзно! модальностi; • психолопчну - зниження самооцiнки; рiвню сощ-ально! адаптоваиостi та фрустрацiйно! толерантно-
сти • фiзiологiчну - домывания тонусу симпатично! нервово! системи над парасимпатичною, змiни гемодинамiки; • ендокринолопчну - пiдвищения активностi симпатико-адреналово! та гшоталамо-гiпофiзарно-наднирково!' системи; • метаболiчну -пiдвищения в кровi транспортних форм жиру, змiни лшопроте!дного спектру в бiк атерогених факторiв [9].
В проспективних дослiджениях, при трива-лому спостереженнi за великими контингентами людей середнього вшу, доведено, що пащенти з надлишковою реакщею при психоемоцiйному стресi складають групу осiб пiдвищеного ризику розвитку сташв псих1чно! дезадаптацi!' та р!знома-штних хронiчних (психо-) соматичних захворю-вань [10].
Все це обумовлюе високий ризик поширення i розвитку рiзноманiтних порушень психiчно! сфери серед населення Укра!ни, як донозологiчних - сощ-ально-стресових розладiв та окремих ознак або кль нiчно сформованих дезадаптивних станiв, так i кль шчно окреслених розладiв псих1чно! сфери -реакцп на стрес, розладiв адаптацi! та ш
Однiею з труднощiв дiагностики та курацi! таких пащенпв стае вiдсутнiсть наочного зв'язку мiж етiологiчним чинником захворювання, та його кль нiчними проявами, яш, до того ж, в багатьох випа-дках, соматизуються та взагалi не шдпадають в поле зору фах1вщв з психiчного здоров'я. Таи пащенти, як i хворi з класичними психосоматозами, звертаються до лiкарiв загальносоматичного про-фiлю, яш також не можуть щентифшувати реальну причину наявного дезадаптивного стану i, таким чином, через неотримання патогенетично! терапп, вiдбуваеться погiршения стану пацiента, що спри-чиняе наступний вiток «порочного кола» патолоп-чних взаемозв'язшв, посилений продовженням впливу 1ПВ.
Сучасна медична психологiя не в змозi адекватно вщповюти на виклики реально! ктшко-психо-логiчно! практики стосовно ефективного вирь шення нових проблем, що постали в сферi !! компетенции На теперiшнiй час вщсутш дослiдження, що розкривали би питання особливостей проявiв i ме-ханiзмiв розвитку дезадаптивних сощально-стресо-вих сташв в умовах 1ПВ, що унеможливлюе на-дання таким особам квалiфiковано! медико-психо-логiчно! допомоги та психопрофшактику подiбних хворобливих станiв.
Мета роботи - встановити рiвень психосоща-льного стресу та особливосп клiнiчно!' феноменологи дезадаптивних сташв у пащенпв первинно! медично! мереж! з рiзною вираженостi залученостi до використання засоб!в шформацшно-психолопч-ного впливу.
Дизайн, контингент i методи досл1дження. Для досягнення поставлено! мети з дотриманням принцитв етики ! деонтологи протягом 2014 - 2016 рошв методом випадкового вибору було обстежено 393 пащенти загальносоматичного профшю цент-ральних районних пол!ктшк дешлькох райошв т-вого берега м. Киева.
Обстеження здшснювалось за допомогою кль шко-психолопчного i психодiагностичного мето-дiв. Пiсля проведения первинно! бесвди, скриншг псих1чного стану здiйснювали з використанням тесту «Нервово-псих1чна адаптащя» I. Н. Гурвiча [11]. Рiвень психосощального стресу визначали за однойменною методикою Л. Рвдера [12], феномено-лопю дезадаптивного реагування встановлювали шляхом клшчного iнтерв'ю та використання госш-тально! шкали тривоги i депресi! HADS [13].
Залученiсть до використання засобiв 1ПВ дiагно-стували за допомогою теспв TV-UDIT (для виявлення розлада, пов'язаних з надмiрною залученiстю до перегляду телепередач), Шете^ЦШТ (для виявлення розладiв, пов'язаних з надмрним захопленням iнтер-нетом, кр1м ^ор), Reading-UDIT (для виявлення роз-ладав, пов'язаних з надмрною залученiстю читанням, окр1м навчально! та професiйно! ттератури), розроб-лених колективом авторiв щд керiвницгвом I. В. Лш-ського [14, 15]. Даний психодiагностичний шстру-мент дозволяе в единому вимiрювальному масштабi оцiнити тяжк1сть розладiв, пов'язаних з рiзними
У 88 хворих (22,4%) були встановленi окремi ознаки психологiчно! дезадаптаци, що вказувало про донозолопчну вираженiсть й несформованiсть симптомiв дезадаптаци, як1, тим не менш, розщню-вались нами, зпдно з рекомендащею автора методики, як несприятливi прогностичнi признаки щодо розвитку клiнiчно розгорнутого дезадаптивного стану. У 82 пащенпв (20,9%) дiагностована сформована дезадаптащя, що, за рекомендащею авторiв методики, трактувалось нами як прояви невротиза-ци з високим рiвнем психоемоцшно! напруженостi. У 51 особи (13,0%) встановлена наявнiсть вираже-но! клiнiчно окреслено! психопатолопчно! симптоматики, яка досягала не пльки синдромолопчно!, а й нозолопчно! оформленостi.
Аналiз залученостi до використання засобiв ш-формацiйно-психологiчного впливу дозволив видь лити двi групи осiб з ознаками психолопчно! дезадаптаци, але, рiзним ступенем «використання» засобiв IПВ, що i стало критерiем стратифжаци об-стежених на групи (рис. 1). Отже, серед загально!
об'ектами вживання (у випадку нашого дослвдження - з переглядом телепередач, з використанням !нтер-нету та читанням перюдично! преси), а також досль дити взаемнi впливи зазначених розладiв один на одного. За висловлюванням автор1в методики, у випадку визначення ввдношення до поведiнкових видiв аддик-ц1!, термiн «вживання» використовуеться з певною ча-сткою умовносп, оскшьки мовнi традици не передба-чають поеднань кшталт «вживання» стосовно перегляду телепередач або користування iнтернетом, але единий шдхвд до вивчення пристрастей i залежностей рiзного походження, реалзований в концепци аддик-тивного статусу, вимагае едносп термшологи [16].
Результати дослвдження та \х обговорення. За результатами скриншгу стану псих1чно! сфери, з загально! шлькосп обстежених було вщбрано 221 особу з ознаками психолопчно! дезадаптацii рiз-ного ступеню вираженостi (табл. 1). З них 89 пащенпв (40,3%) зверталися до медично! допомогою до невропатолога, 79 хворих (35,7%) - спостер^ались у кардюлога, 53 особи (24%) - л^вались у гастро-ентеролога.
Таблиця 1
кшькосп обстежених з ознаками психолопчно! дезадаптаци (221 особа), у 112 оаб було встановлено небезпечне вживання або залежний стан ввд використання таких об'екпв 1ПВ, як ТБ (88 оаб, 39,8% -небезпечне вживання; 24 особи, 10,9% - залежшсть) та штернет (57 оаб, 25,8% - небезпечне вживання; 55 оаб, 24,9%). До того ж, у 43 з них був виявлений небезпечний р1вень користування шформащею з перюдично! преси (19,5%). Цд особи були ввднесеш нами до основно! групи (ОГ) дослвдження. 1нш1 рес-понденти показали невисоку залучешсть або, вза-гал1, вщсутшсть штересу до користування засобами шформацшно-психолопчного впливу: безпечний або невисокий р1вш залучення до користування пе-рюдичною пресою був виявлений у 178 оаб; безпе-чне вживання ТБ i штернету було д1агностовано у 109 пащенпв (ТБ - 91 особа, 41,2% - безпечне, 18 оаб, 8,1% - невисоке залучення; штернет - 99 оаб, 62,9% - безпечне, 10 оаб, 4,5% - невисоке залучення). Зазначеш особи склали групу пор1вняння (ГП).
Загальний розподш обстежених хворих за виражемстю психологiчно'l' дезадаптацi'l'
Амплиуда вираженосп психолопчно! дезадаптаци Обстежеш, n=393
Абс. к. %
Ввдсутшсть ознак психолопчно! дезадаптаци, < 20 бал1в 172 43,8
Нервово-псих1чна нестшшсть, окрем1 ознаки психолопчно! дезадаптаци, 21 - 30 бал1в 88 22,4
Висока в1ропдшсть психолопчно! дезадаптаци, невротизащя, 31 - 40 бал1в 82 20,9
Виражена психолопчна дезадаптащя, >41 бала 51 13,0
Примтка. 1 - вiдносно безпечне вживання, 0 - 7 балiв; 2 - вживання зi шюдливими на^дками, 7 - 15 балiв; 3 - небезпечне вживання, 15 - 19 балiв; 4 - залежний стан, 20 i бшьше балiв.
Рис. 1. Розподш обстежених за дiаnазоном шкiдливостi залученостi до використання об'eктiв 1ПВ
Загальний дизайн дослвдження та розподш обс-тежених на групи наведено на рис. 2.
Етапи дослщження
Групи дослщження
Рис. 2. Дизайн до^дження та розподт обстежених на групи
Кшьшсть жшок ! чоловшв була приблизно од-наковою в обох групах (жшок - 58% в ОГ ! 58,7% в ГП, чоловшв, вщповвдно, 42% в ОГ ! 41,3% в ГП). Бшьшють пащенпв в обох групах були у вод 41 -60 рошв (56,3% в ОГ ! 59,6% в ГП), третина - старше 60 рошв (30,4% в ОГ ! 29,4% в ГП). Серед обох груп превалювали особи з! середньо-спещальною освгтою (40,2% ОГ ! 35,8% ГП) або вищою (33,0% ОГ ! 33,9% ГП) освпою. Половина обстежених в обох групах мали родину (55,4% ОГ ! 52,3% ГП), третина - розлучеш (31,3% ОГ ! 26,6% ГП), шш! (13,4% ОГ ! 21,1% ГП) - самотш Б!льше половини в обох групах були пращвниками (переважно вико-навцями) - 54,5% ОГ ! 54,1% ГП. Таким чином, ос-новш сощально-демограф!чш показники у обсте-
жених обох груп були под!бними, що було тдста-вою про висновок щодо репрезентативносп видше-них груп.
У оаб ОГ загальний середнш бал залученосп до використання об'еклв 1ПВ склав: за ТБ - 18,1, за штернетом - 19,2, за перюдичною пресою - 11,6 ба-л!в, що було св!доцтвом напруженосп !х аддиктив-ного статусу. Серед обстежених ГП середня ощнка залученосп до користування ТБ склала 6,8, штер-нетом - 7,0, перюдикою - 4,7 бал!в (р<0,05). Надмь рна залучешсть до користування засобами 1ПВ у оаб ОГ проявлялась у необхвдносп та систематич-ност! перегляду ТБ або пошуку новин в !нтернет!, нав!ть, коли це ставало перепоною для виконання людиною амейних або професшних обов'язшв; по-явою ознак в!дм!ни при неможливост! отримати св!жу !нформац!ю у звичний час (роздратованост!,
вщсутносп апетиту, порушень сну, тривоги, туги та iн.); наявнiстю мотивацшно! домiнанти до пошуку шформацп та потреби обговорення И з шшими через вiдкладання усiх шших важливих справ; агресiя до людей, яш мають iншу думку з приводу суст-льно-полггично! оцiнки сучасних подш; нездат-нiсть вiдмовитись ввд пошуку ново! шформацп через погане самопочуття або необхiднiсть виконання шшо! дiяльностi.
За рiвнем вираженосп психосоцiального стресу обстеженi рiзних групи мали достовiрнi роз-бiжностi (табл. 2). Так, високий рiвень стресового
реагування був виявлений у 72,3% оаб ОГ i 22,9% обстежених ГП; середнш - вiдповiдно, у 27,7% i 45,0%; низький рiвень було дiaгностовaно тiльки серед респонденпв ГП - в 332,1% випадшв. Загаль-ний середнiй бал вираженосп психосощального стресу становив 2,6 бaлiв серед ОГ, що сввдчило про наявшсть у них високого рiвню стресового реагування (дiaпaзон високих значень 2,1 - 3,0 бaлiв), та 0,9 у ГП, що демонструвало низький рiвень психосощального стресу (дiaпaзон низьких значень 0 -1,08 бaлiв).
Таблиця 2
Результати оцшки piBino стресу у обстежених
Рiвень стресу ОГ, n=112 ГП, n=109
А.к. % ± m Сер. бал А.к. % ± m Сер. бал
високий 81 72,3±4,5 2,8 25 22,9±4,2 2,3
середнш 31 27,7±4,5 1,9 49 45,0±5,0 1,7
низький - 35 32,1±4,7 0,6
Загальний середнiй бал 2,6 0,9
Примита. Мiжгруповi розбiжностi достовiрнi, р<0,01
Наявшсть високого рiвню психосощального стресу обумовлювало розвиток СПН, що, у сполу-ченш з напружешстю аддиктивного статусу, ставало шдгрунтям б№шо! вирaженостi проввдних
психопaтологiчних феномешв та специфiки синд-ромогенезу у пащенпв ОГ.
Анaлiз результaтiв дослщження за допомогою шкали HADS показав наступне (табл. 3).
Таблиця 3
Порiвняльний ама. из к1льк1сми\ i яккних моказмикчв тривожно'1 i депресивноТ симптоматики у обс-
тежемих
Розповсюджешсть / виражешсть
№ ОГ, n = 112 ГП, n = 109 параметри оцiнки псих1чного стану
Абс. к. % ± m Абс. к. % ± m
1 2 3 4 5 6 7
До^джуват параметри тривоги Ощнка в балах
Я ввдчуваю напружешсть, мет не по собi
39 34,8±4,8 6 5,5±2,3 весь час 3
44 39,3±4,9 44 40,4±4,9 часто 2
1. 29 25,9±4,4 59 54,1±5,0 час вщ часу, iнодi 1
0 0 зовсiм не вщчуваю 0
сер. бал 2,09 сер. бал 1,51
Я ввдчуваю страх, здаеться, шби щось жахливе може ось-ось статися
42 37,5±4,8 0 безумовно це так, i страх дуже сильний 3
43 38,4±4,9 47 43,1±5,0 так, це так, але страх не дуже сильний 2
2. 27 24,1±4,1 62 56,9±5,0 шода, але це мене не турбуе 1
0 0 зовсш не вщчуваю 0
сер. бал 2,13 сер. бал 1,43
Неспоюйт думки крутяться у мене в головi
31 27,7±4,5 3 2,8±1,6 постшно 3
48 42,9±4,9 44 40,4±4,9 бiльшу частину часу 2
3. 33 29,5±4,6 62 56,9±5,0 час вщ часу i не так часто 1
0 0 тшьки iнодi 0
сер. бал 1,98 сер. бал 1,45
Я легко можу сюти i розслабитися
0 0 безумовно, це так 0
4. 11 9,8±3,0 63 57,8±4,9 напевно, це так 1
64 57,1±4,9 39 35,8±4,8 лише зрвдка це так 2
37 33,0±4,7 7 6,4±2,5 зовсш не можу 3
сер. бал 2,23 сер. бал 1,48
Я ввдчуваю внутршню напругу або тремпння
0 7 6,4±2,5 зовсiм не в1дчуваю 0
7 6,3±2,4 61 56,0±5,0 тода 1
5. 72 64,3±4,8 41 37,6±4,8 часто 2
33 29,5±4,6 0 дуже часто 3
сер. бал 2,08 сер. бал 1,31
Я ввдчуваю непосцдктасть, мет посттно потр1бно рухатися
9 8,0±2,7 0 безумовно це так 3
32 28,6±4,5 29 26,6±4,4 напевно, це так 2
6. 61 54,5±5,0 63 57,8±4,9 лише в деяюй мiрi це так 1
0 17 15,6±3,6 зовсш не вщчуваю 0
сер. бал 1,35 сер. бал 1,11
У мене бувае раптове вщчуття патки
15 13,4±3,4 9 8,3±2,8 дуже часто 3
44 39,3±4,9 30 27,5±4,5 досить часто 2
7. 53 47,3±5,0 49 45,0±5,0 не так вже й часто 1
0 21 19,3±3,9 зовс1м не бувае 0
сер. бал 1,66 сер. бал 1,24
Загальний сер. бал 13,52 Заг. сер. бал 9,54
До^джуват параметри депреси Оцшка в балах
Те, що приносило мет велике задоволення, i зараз викликае у мене таке ж почуття
0 0 безумовно, це так 0
25 22,3±4,2 69 63,3±4,8 напевно, це так 1
1. 55 49,1±5,0 33 30,3±4,6 лише в дуже малому ступет це так 2
32 28,6±4,5 7 6,4±2,5 це зовам не так 3
сер. бал 2,06 сер. бал 1,15
Я здатен розсм1ятися i побачити в ту чи шшу подю смшною
0 0 безумовно, це так 0
17 15,2±3,2 61 56,0±5,0 напевно, це так 1
2. 66 58,9±4,9 39 35,8±4,8 лише в дуже малому ступет це так 2
29 25,9±4,4 9 8,3±2,8 це зовсм не так 3
сер. бал 1,93 сер. бал 1,53
Я вдауваю бадьоркть
33 29,5±4,6 3 2,8±1,6 зовсiм не в1дчуваю 3
59 52,7±5,0 44 40,4±4,9 дуже рвдко 2
3. 20 17,9±3,8 62 56,9±5,0 тода 1
0 0 практично весь час 0
сер. бал 2,12 сер. бал 1,45
Мет здаеться, що я став все робити дуже повiльно
39 34,8±4,8 11 10,1±3,0 практично весь час 3
44 39,3±4,9 80 73,4±4,4 часто 2
4. 29 25,9±4,4 17 15,6±3,6 тода 1
0 1 0,9±1,0 зовом т 0
сер. бал 2,09 сер. бал 1,92
Я не стежу за своею зовтштстю
8 7,1±2,6 6 5,5±2,3 безумовно, це так 3
5. 66 58,9±4,9 49 45,0±5,0 я не придшяю цьому стльки часу, сю-льки потрiбно 2
36 32,1±4,7 54 49,5±5,0 може бути, я став менше придiляги цьому увагу 1
2 1,8±1,3 0 я стежу за собою так само, як i ран1ше 0
сер. бал 1,41 сер. бал 1,55
Я вважаю, що мо! справи (заняття, захоплення) можуть принести менi почуття задоволення
9 8,0±2,7 0 точно так само, як i зазвичай 0
22 19,6±4,0 73 67,0±4,7 так, але не в тш мiрi, як рашше 1
6. 51 45,5±5,0 35 32,1±4,7 значно менше, нж зазвичай 2
30 26,8±4,4 1 0,9±1,0 зовс1м так не вважаю 3
сер. бал 1,91 сер. бал 1,32
Я можу отримати задоволення вщ гарно! книги, рад1опрограми чи телепрограми
6 5,4±2,3 0 часто 0
30 26,8±4,4 61 56,0±5,0 шода 1
7. 49 43,8±5,0 43 39,4±4,9 рщко 2
27 24,1±4,3 5 4,6±2,1 дуже рвдко 3
сер. бал 1,86 сер. бал 1,48
Загальний сер. бал 13,38 Заг. сер. бал 10,39
Отже, за ан^зом результапв оцшки психiч-ного стану обстежених i3 використанням шкали HADS, встановлено, що у пацieнтiв ОГ як триво-жнi, так i депресивнi симптоми досягали клшчно значущого рiвню (середнш рiвень тривоги - 13,52 балiв, депресп - 13,38 балiв), в той час як серед оаб ГП тривожн прояви були на субклшчному рiвнi (середнiй показник 9,54 балiв), а депресивнi - на межi клшчно!/субклшчно! вираженостi (середнiй показник 10,39 балiв) (р<0,01).
Серед симптомiв тривожного кола у обстежених ОГ достовiрно вищими (р<0,05) були скарги на постшне ввдчуття напруженосп (середнiй показник
- 2,09 балiв, у ГП - 1,51 балiв), вiдчуття страху та постiйного оч^вання чогось жахливого (середнiй показник ОГ - 2,13 балiв, ГП - 1,43 бали), неспо-кiйнi думки (середнш показник ОГ - 1,98 балiв, ГП
- 1,45 балiв), внутршню напругу та тремтiння (середнш показник ОГ - 2,08 балiв, ГП - 1,31 бал). Мж ознаками депресп достовiрно вищим (р<0,01)
у осiб ОГ було ввдчуття ангедони (те, що рашше приносило задоволення, зараз не викликае позити-вних переживань) (середнiй показник ОГ - 2,06, ГП - 1,15 балiв). Вщмшносп вираженостi шших депре-сивних симптомiв не мали достовiрно! рiзницi мiж пацiентами ОГ i ГП, хоча кiлькiснi середня зна-чення за усiма показниками (о^м стеження за вла-сною зовшшшстю) були формально бiльшими у обстежених ОГ.
На основi узагальнення отримано! результатiв клiнiко-психологiчного i психодiагностичного об-стежень, нами видшено два провiдних психопато-логiчних феномена, що визначали клiнiчну специ-фщу психопатологiчних проявiв, притаманних хво-рим рiзних груп - тривожний, характерний для ОГ i астенiчно-депресивний, властивий для ГП. В рамках провщного феномена, комшлящя симптомiв кожного з них формувала рiзнi симптомокомпле-кси, представленi в табл. 5.
Таблиця 5
Структура дезадаптивних стамв у пацicнтiв ОГ i ГП
Провщний симптомокомплекс ОГ, n=112 ГП, n=109
Абс. к %±m Абс. к %±m
Тривожно -депресивний 37 33,0±4,7 24 22,0±4,1
Тривожно -дисфоричний 43 38,4±4,9 4 3,7±1,9
Астено -депресивний 19 17,0±3,8 46 42,2±4,9
Астено -шохондричний 13 11,6±3,2 35 32,1±4,7
Отже, патолопчна тривога була реалiзована тривожно-депресивним (33,0% хворих ОГ i 22,0% осiб ГП) i тривожно-дисфоричним (38,4% обстежених ОГ i 3,7% осiб ГП) симптомокомплексами. Ас-тенiчнi прояви були представленi астено-депресив-ним (17,0% осiб ОГ i 42,2% осiб ГП) i астено-шохо-ндричним (11,6% респондентiв ОГ i 32,1% хворих ГП) симптомокомплексами.
Тривожно-депресивний симптомокомплекс ха-рактеризувався високим рiвнем соматично! та пси-х1чно! невмотивовано! тривоги на загальному гшо-тимному тлi, тривожш реакци формувалися на тлi
вираженого депресивного компоненту. Мали мiсце скарги на занепокоення, тривогу (за близьких людей, власне майбутне i т. i.), почуття негараздiв, що наближаються, поганий настрiй, психоемоцiйне на-пруження, вiдсутнiсть апетиту. На тлi виражено! п-потими у пащенпв спостерiгалися побоювання з приводу соматичного здоров'я, а також тривожнi побоювання стосовно сощальних аспектiв життя.
Тривожно-дисфоричний симптомокомплекс характеризувався постшним переживаниям внутрь шнього невдоволення, роздратування, аж до спала-
х1в злосп i лютi, на фош пригнiчено-похмурого настрою. Хворi ввдзначали високий рiвень агресивно-сп, прагнення зiгнати на навколишнiх драпвли-вiсть та запальнiсть, що !х охоплювали.
У пацiентiв iз астено-депресивними проявами спостерiгалося зниження настрою, порушення сну i апетиту. У структурi депресивного афекту iстотне мiсце займали астенiчнi скарги, часто з вираженими дисфоричними спалахами, дратiвливою слабiстю, сльозливютю, сентиментальнiстю. Пацiенти багато часу проводили в лiжку, вважали свое життя без-глуздим, себе називали швалвдами. З'являлася шви-дка стомлюванiсть, драпвливють, плаксивiсть. У пацiентiв порушувався сон, знижувався апетит. Ас-тено-депресивний синдром проявлявся у виглядi скарг на поганий, пригшчений настрiй, зниження працездатносп, швидку стомлюванiсть. Всi цi сим-птоми ввдзначалися поряд з порушеннями сну, ве-гетативними розладами, нерщко на тлi частого головного болю.
Прояви астено-тохондричного симптомоком-плексу поеднувалися з порушеннями сну; вiдмiча-лася фрустращя з приводу невдач або психолопч-них проблем у професiйнiй дiяльностi та особис-тому життi. Так пацiенти пред'являли скарги на загальну слабк1сть, погане самопочуття i настрш, зниження працездатностi, погiршення пам'ятi та низький рiвень концентрацп уваги, яш зазвичай поеднувалися, поряд з пвдвищеною турботою про свое здоров'я, з масою скарг соматичного характеру при майже повнiй вiдсутностi об'ективних ознак важ-кого соматичного захворювання.
Висновки.
В результатi дослiдження встановлено, що кль нiчний змiст i вираженiсть дезадаптивних станiв у пащенпв первинно! медично! мереж1 рiзняться в за-лежностi вiд залучення останшх до користування засобами шформацшно-психолопчно! вшни.
У осiб, як1 мали напружений аддиктивний статус стосовно захоплення переглядом ТБ та користування штернетом, внаслiдок чого вони були вра-зливi до деструктивних шформацшно-психолопч-них впливiв, порушення психоемоцшно! сфери були виражеш на рiвнi сформовано! або виражено! дезадаптацi!. Вони вiдрiзнялись високим рiвнем психосоцiального стресу, наявшстю синдрому пси-хоемоцiйно! напруги та клшчно окреслених триво-жних i депресивних симптомiв, при загальному превалюванш тривожного психопатологiчного феномена, в рамках якого видшено тривожно-депре-сивний та тривожно-дисфоричний провiднi симп-томокомплекси. У пащенпв первинно! мереж! з ни-зьким рiвнем залучення до перегляду телебачення i користування штернетом, порушення психоемоцш-но! сфери були представлеш варiацiями астено-де-пресивного феномену, в основному, субктшчно! вираженостi.
Отримаш данi шдтверджують наявнiсть негативного впливу засобiв 1ПВ на стан псих1чного здо-ров'я цившьного населення, що потребуе розробки заходiв психокорекци та психопрофiлактики дезадаптивних сташв, обумовлених дiею факторiв 1ПВ.
Лггература
1. Горбулiн В. «Пбридна вшна» як ключовий шструмент росiйськоi reocTpaTeri! реваншу / В. Горбулш // Дзеркало тижня-Укра!на. - 2015. - № 2 (24 ачня). - С. 3.
2. Шевчук П. 1нформацшно-психолопчна вшна Pocii проти Укра!ни: як !й пpoтидiяти // Нау-ковий вicник «Демократичне самоврядування». -2014. - вип. 13. - С. 1 - 11.
3. Марков А. Р. 1нформацшно-психолопчна вшна як загроза психолопчному здоров'ю населення Укра!ни: сучасна реальшсть та перспективи / А. Р. Марков // Медична психолопя: здобутки, ро-звиток та перспективи. Медико-психолопчна ре-aбiлiтaцiя учасник1в военних кoнфлiктiв. Мaтepiaли IV м1жнародно! науково-практично! конференций -Ки!в, 22 - 24.10.2015. - С. 46 - 48.
4. Peisakhin L. The Influence of Russian Television on Ukrainian Voters [Electronic resourse] / L. Peisakhin. - Acsess code: http://voxukraine.org/the-influ-ence-of-russian-television-on-ukrainian-voters-presen-tation-by-leonid-peisakhin-on-may18-ukr - Назва з екрана
5. Костюченко Ю. Про пcихoлoгiчну вiйну проти Укра!ни як компоненту iнфopмaцiйнoi вшни [Електронний ресурс] / Ю. Костюченко. - Режим доступу:
http ://espreso.tv/blogs/2014/09/10/pro_psykholohichn u_viynu_proty_ukrayiny_yak_komponentu_informaci ynoyi_viyny. - назва з екрана
6. Марута Н. О. 1нформацшно-психолопчна вiйнa як новий виклик cучacнocтi: стан проблеми та напрямки ii подолання / Н. О. Марута, М. В. Маркова // Укра!нський вюник психоневрологи. - 2015.
- Том 23, випуск 3 (84). - С. 21 - 28.
7. Маркова М. В. 1нформацшно-психолопчна вшна як нова загроза здоров'ю населення Укра!ни: реальшсть небезпеки та напрями протиди / М. В. Маркова, А. Р. Марков // Здоров'я Укра!ни. Невро-лoгiя. Пcихiaтpiя. Психотерашя.- 2016. - № 1 (36).
- С. 51 - 53.
8. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса / Л.А. Китаев-Смык. - М. : Наука, 1983. - 368 с.
9. Бачериков Н. Е. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний / Бачериков Н. Е., М. П. Воронцов, П. Е. Петрюк, А. Я. Цыганенко. - Х. : Основа, 1995. - 273 с.
10. Evaluation of Stress Intensity and Anxiety Level in Preoperative Period of Cardiac Patients [Electronic resourse] / A. Rosiek [et al] // Biomed Res Int. -2016. - Published online 2016 Mar 2. doi: 10.1155/2016/1248396
11. Гурвич И. Н. Тест нервно-психической адаптации / И. Н. Гурвич // Вестник гипнологии и психотерапии. - 1992. - № 3. - С. 46 - 53.
12. Оцшка психосощальних чиннишв ризику розвитку хвороб системи кровооб^ у пащенпв первинно! ланки медико-саштарно! допомоги (ме-тодичш рекомендаций - Ки!в, 2007. - 12 с.
13. Подкорытов В. С. Депрессии. Современная терапия / В. С. Подкорытов, Ю. Ю. Чайка. - Харьков: «Торнадо», 2003. - 349 с.
14. Метод комплексной оценки аддиктивного статуса индивида и популяции с помощью системы АиБ1Т-подобных тестов / [Линский И. В., Минко А. И., Артемчук А. Ф. и др.] // Вюник псиматрп та психофармакотерапп. - 2009. - № 2 (16). - С. 56 -70.
15. Аддиктивный статус и метод его комплексной оценки при помощи системы AUDIT-подобных
тестов / [Линский И. В., Минко А. И., Артемчук А. Ф. и др.] // Психическое здоровье. - 2010. - N° 6(49). - С. 33 - 45.
16. Линский И. В. Аддиктивный статус больных, зависимых от алкоголя / И. В. Линский, О. В. Выглазова // Украшський вюник психоневрологи. -2014. - Том 22, вип. 1(78). - С. 107 - 113.
FEATURES OF THE DISORDER OF THE PSYCHOLOGICAL HEALTH IN THE FAMILY MEMBERS WHO ARE INVOLVED IN JOINT BUSINESS, DEPENDING ON THE MOTIVATION OF
PARTICIPATION IN IT
Markova A.S.
Private Higher Education Institute «Kramatorsk Institute of Economics and Humanities of Ministry of Education and Science of Ukraine»
ABSTRACT
The purpose of the work - the study of the features of the disorder of psychological health in family members who are engaged in joint business, depending on the motivation of participation in it.
During 2014 - 2016 years on the basis of medical and psychological center "Quince" (c. Kyiv) with compliance of the principles of bioethics and deontology were complexly inspected 85 members of the families involved in the family business. Study design provided the participation of 2 generations: parents - founders of the business, and their full age children who had been involved in the parent business. The survey included the use of socio-demographic, clinical-psychological and psychodiagnostic methods, the results of which were subjected to the processing by methods of mathematical statistics.
Depending on the motivation of the second generation of owners in participation in the family business, all families were divided into three groups: group 1 (G1) consisted of 32 families (37.6%), in which children's participation in family business was carried out through forced subjugation to paternal will and accompanied by hidden internal resistance; group 2 (G2) was consisted of 21 families (24.7%), in which the participation of children was caused by their passive consent and desire to adapt; group 3 (G3) - 32 families (37.6%), in which children were involved in the family business on their own.
Found that the most difficult and expressed manifestations of the professional disadaptation which were expressed in the form of emotional disorders, the reduction of the processes of attention and memorization, somatic-vegetative and sleepless disorders, disruption of the interpersonal social communication and reduce of the motivation to work, were inherent to the children from G1. Children from G2 also had specified disorders, but these disruptions had less intensity. Children from G3 had some disadaptive symptoms that did not form the clinical picture of the disadaptation.
Among the children of G1 94% admitted high, and others - a moderate need for psychological help. Among children of G2 the high need for psychological help was diagnosed in 66%, others - moderate need. Children of G3 did not see the need for psychological help.
Parents from the families of G1 and G2, as their children, revealed signs of the disadaptation as emotional and somatic-vegetative disorders. The other manifestations of it were met in them with less frequency and intensity than the examined persons from the groups of second-generation owners.
So, found the connection between the state of psychological health and the motivation of participation in joint business of the members of family businesses. Proved that the motivation of participation in the family business of the children of founders is an important criterion which determines the presence and intensity of the disorder of the psychological health in the family members who are involved in joint business. The obtained data were taken into account when developing the system of the psychocorrection and the psychological support of the psychological health of family members who are involved in joint business.
Keywords: psychological health, family business, motivation, disadaptation.
Actuality. Family is a major value of any society. That is why government's attitude to the support and development of the family values, tendencies that characterize the state of the family institute are indicators of the main conditions and prospects of development of the country [1 - 5].
In a situation of family businesses in the process of family life as a system, added new, previously not inherent features of functioning. Family business - a business founded by several members of one family (usually it refers to one specific family, but there are cases when the family business has several cofounders from different families have common roots). At a later
