CC BY
64. Мальцева И.М. Дифференцированная терапия климактерического синдрома у женщин с различным типом системы полиморфного ацетилиро-вания: дис. ...канд. мед. наук.,- М.2004.- 34 с.
5. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. - М.: Совершенство, 1998. - 208 с.
6. Середенин С. Б. Фармакологические проблемы анксиолективности // 3-я междунородная конференция «Биологические основы индивидуальной чувствительности к психотропным средствам». - Суздаль, 2001. - С. 133.
7. Сметник В. П., Карелина С. Н. Альтернативные пути коррекции климактерических расстройств // Климактерий. - 2007. - №4. - С. 3-6.
8. Харкевич Д. А. Фармакология. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2009. - С. 225-229.
9. Hulley S., Grady D., Bush T. et al. Randomized trial of estrogen plus progestin for secondary prevention of coronary heart disease in postmenopausal women // JAMA. - 2001. - Vol. 280. - P. 605-613.
10. Kanis J.A., Closkey T.V. Risk factors in osteoporosis // Maturitas. - 2005. - Vol.30, №16. - P. 229233.
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОСОЦ1АЛЬНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПАЦ16НТ1В КОСМЕТОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ З ДИСГАРМОН1ЧНИМ САМОВ1ДНОШЕННЯМ ТА ЗАВИЩЕНОЮ САМООЦ1НКОЮ
Юдт М.А.
Медичний центр «СА-КЛШЖ», м. Кигв
FEA TURES OF PSYCHOSOCIAL FUNCTIONING IN PA TIENTS WITH COSMETIC PROBLEMS AND DISHARMONIOUS HIGH SELF-ESTEEM
Yudin M., Candidate of Medical Sciences, Medical Center "SA-Clinic"
АНОТАЦ1Я
У дослщжент проводилося вивчення особливостей психофункцюнального функцюнування пащенпв косметолопчного профiлю з дисгармонiчним самовiдношенням та завищеною самооцiнкою.
Контингент та методи дослщження. Дослiдження проводилося на базi медичного центру «СА-КЛШ1К» протягом 2014 - 2016 рошв. У тестуванш прийняло участь 178 жiнок, яш звернулися за космето-логiчною допомогою. Опитуваних було подшено на групи на основi критерiю самовiдношення: основну групу склали особи з дисгармоншним типом з тенденцieю до завищено! самооцiнки (ОГ, n=82), групу по-рiвняння склали жiнки з гармоншним типом (ГП, n=96).
Результати. Особливосп психосоцiального функцiонування жiнок з дисгармоншним самоввдношен-ням та завищеною самооцшкою включали сощальну активнiсть, спрямовану на досягнення високого статусу через змагальшсть, протиставлення сво!х якостей та вмшь оточенню, сконцентрованiсть на соб^ впе-вненiсть у власнiй помггносп, привабливостi, схильнiсть проявляти критичнiсть, зверхшсть та часто неприязнь по вщношенню до iнших людей.
Висновки. Провiдним психопатогенним чинником психосоцiальноi дезадаптаци у жiнок з завищеною самоощнкою були порушення мiжособистiсноi взаeмодii, що було основною мiшенню медико-психолоп-чного впливу для дано! категорii косметолопчних пацieнтiв.
ABSTRACT
Features of psychosocial functioning in patients with cosmetic problems and disharmonious high self-esteem studied in research.
Contingent and methods. The study conducted at the Medical Center "CA Clinic" (c. Kyiv) during 2014 -2016 years, 178 women with cosmetic problems participated in the research. All participants divided into groups based on criteria self-esteem: basic group include women with disharmonious high self-esteem (BG, n=82), the comparison group women with harmonious type (CG, n=96).
Results. In women with disharmonious high self-esteem psychosocial functioning characterized by social activity directed on achieving a high status through competition, contrasting their qualities and skills to other persons, concentration on themselves, confidence in their own visibility, attractiveness, tendency to critical, arrogance and often hostility relation towards to other people. External attractiveness for women with high self-esteem on the one hand means a high social status; on another was a proof of their own exclusivity that motivated to maintain beauty.
Conclusions. The specificity of interpersonal interaction was leading psychopathogenic factor of psychosocial disadaptation in women with high disharmonious self-esteem and the main target of psychological intervention.
Ключов1 слова: психосощальна адаптация, дисгармошчне самоввдношення, завищена самооцшка, ко-сметолопчш пащенти, психолопчна допомога.
Keywords: psychosocial functioning, disharmonious self-esteem, high self-esteem, cosmetic patients, psychological help.
Актуальшсть. На сьогодш зовшштй виг ляд людини набув не лише особиспсно!, але i сощаль-но1 значимосп [1]. Фiзична привабливiсть стае про-вiдним чинником при становленнi мiжособистiсних контактiв, асоцiюеться з бiльшою сощальною уст-шнiстю, е одним з критерив ввдбору на роботу. Да-ний феномен обумовлюеться ускладненням соща-льно! комушкацп, конкуренцiею на ринку пращ, вь ковим цензом, модою, що змушуе поряд з внутршньоособистюними та професiйними якос-тями, залучати ресурс у виглядi тшесно! привабли-востi [2, 3].
Люди намагаються пiдтримувати красу рiзно-манiтними способами - фiзичними вправами, дiе-тою, косметолопчними засобами, як1 спрямованi на щдсилення та покращення природно! краси. Косме-тологiчна медицина, i в особливосп естетична та пластична х1рурпя дозволяють бiльш суттево впли-вати на свш зовнiшнiй образ, шляхом штучно! його змши.
Косметологiчна патолопя найбiльш тiсно пов'язана з дерматолопчними захворюваннями. Шк1ра на мовi психолопчного символiзму - це орган контакту та взаемоди з оточуючим свiтом, шди-катор та ввдображення психоемоцiйного стану людини. Виникнення зовнiшнiх дефектiв шкiрних по-кривiв психологiчно спричиняе потужнi психiчнi зрушення, яю зачiпають глибиннi процеси само-сприйняття та самоусввдомлення. У медичнш психологи данi феномени описаш поняттям «образу тша». Образ тша мае соцiальну детермiнацiю та фо-рмуеться пiд впливом культурних стереотитв та стандартiв, як1 диктують певш соцiальнi норми, на-вiть не зважаючи на загрозу саморуйнування [4].
Суб'ективш вiдчуття людини, що вона потво-рна, викликае ввдразу, i пов'язанi з цим пережи-вання зазвичай бувають сильнiшими, шж в оточую-чих. Для жшок значення привабливостi та краси на-бувае бшьшо! важливостi та гостроти у порiвняннi з чоловiками, тому що асощюеться з жiночнiстю та пов'язане з рольовими очшуваннями [2, 3, 5]. А вла-сне поняття краси е ввдносним та мшливим в насль док змiни стандартiв пiд впливом моди.
У пащенпв, як1 звертаються за косметолопч-ним лiкування, виявляють щдвищення тривожно-стi, симптоми депресивного кола, попршення зага-льного самопочуття, зниження активносп, змiни самооцiнки, самовiдношення, порушення мiжосо-бистiсних стосунк1в [2, 6 - 8].
Поширешсть психiчних розладiв помiж паще-нтiв з дерматологiчними та косметолопчними проблемами коливаеться за даними рiзних дослiджень ввд 20 до 40%, коморбвдно! патологи 15 - 30% [7, 9]. Окрему групу складають порушення самосприй-няття - дисморфофобiя та дисморфомашя [10, 11].
Посилена увага до зовшшнього вигляду може бути ознакою труднощiв у психосоцiальнiй сферi, прагненням впливати на соцiальний статус через привабливють. Виявлення взаемозв'язк1в зовшш-носп та психосоцiального функцiонування пащенпв косметологiчного профiлю може надати важ-ливу iнформацiю щодо !х психолопчного стану та способiв його корекци.
Мета - виявити особливостi психосощального функцiонування у пацiентiв косметологiчного про-фiлю з дисгармонiчним самовiдношенням та зави-щеною самооцiнкою.
Контингент та методи дослвдження. Досль дження проводилося на базi медичного центру «СА-КЛШ1К» (м. Кив) протягом 2014 - 2016 рошв. У тестуваннi прийняло участь 178 ж1нок, як1 звер-нулися за косметологiчною допомогою. Опитува-них було подiлено на групи за критерiем самоввд-ношення: основну групу склали особи з дисгармо-нiйним типом i тенденцiею до завищено! самооцiнки (ОГ, п=82), група порiвняння включала ж1нок з гармоншним типом (ГП, п=96). Розподiл пащенпв косметологiчного профiлю на основi са-мовiдношення грунтувався на засадах теорш струк-тури особистостi та формування образу тiла. Ввдно-шення до самого себе, самосприйняття та самоощ-нка - це важливi складовi у структурi особистостi, як1 визначають соцiальну поведiнку iндивiда та ма-ють значення для формування системи м1жперсона-льних зав'язкiв.
Психодiагностичний шструментарш - методика дiагностики сощально-психолопчно! адапта-ци К. Роджерса та Р. Даймонд. Статистична обро-бка проводилася у MS Ехсе1 v.8.0.3., застосовано параметричний t-критерiй Стьюдента для виявлення рiзницi дослiджуваних показнишв у групах.
Результати. Iнтегральнi показники психосощ-ально! пристосованостi виражали сшввщношення адаптивних та дезадаптивних складових кожного з параметрiв. В табл. 1 наведеш iнтегральнi показники психосощально! адаптаци та !х компоненти у опитуваних обох груп.
Таблиця 1
Вираженiсть моказникт психосоцiально'l' адаптацi'l' у ОГ та ГП, х±о (бали)_
№ Шкали Норма (бали) ОГ, п=82 ГП, п=96
1 АДАПТАЦ1Я, % 59,6±3,7 60,5±4,4
Адаптивнiсть 68 - 136 126,2±17,7 127,1±18,9
Дезадаптивнiсть 84,9±6,3* 82,4±9,6*
2 САМОПРИИНЯТТЯ, % 63,9±3,4 63,4±6,9
Прийняття себе 22 - 42 43,5±4,0 42,1±5,7
Неприйняття себе 14 - 28 15,4±1,9 15,2±3,5
3 ПРИИНЯТТЯ 1НШИХ, % 56,6±5,4* 59,8±5,3*
Прийняття шших 12 - 24 20,4±3,2* 21,6±2,8*
Неприйняття iнших 14 - 28 18,6±2,3* 17,3±2,4*
4 ЕМОЦ1ИНИИ КОМФОРТ, % 60,3±4,4* 62,0±4,4*
Емоцiйний комфорт 14 - 28 25,5±3,5 26,4±3,6
Емоцшний дискомфорт 14 - 28 16,7±1,8* 16,1±1,8*
5 1НТЕРНАЛЬН1СТЬ, % 59,6±3,6 58,8±4,0
Внутрiшнiй контроль 26 - 52 41,8±4,4 41,5±4,3
Зовтшнш контроль 18 - 36 20,2±2,2 20,8±3,0
6 ДОМ1НУВАННЯ, % 60,3±4,8* 58,0±4,5*
Дом^вання 6 - 12 9,6±1,3* 9,1±1,4*
Пiдлеглiсть 12 - 24 12,6±1,6* 13,2±1,8*
7 Ескапiзм 10 - 20 14,4±2,4 14,1±2,3
Примiтка. * - достовiрнiсть рiзницi на рiвнi р<0,05 за t-критерieм.
Жiнок iз дисгармонiчним типом самовщно-шення та завищеною самооцiнкою у порiвняннi з опитуваними з гармонiйним типом в!^зняли ште-гральнi рiвнi щодо:
• прийняття iнших (56,6±5,4% у ОГ проти 59,8±5,3% у ГП) за рахунок зниження компоненту прийняття (20,4±3,2 балiв проти 21,6±2,8 балiв) та щдвищення неприйняття оточуючих людей (18,6±2,3 балiв проти 17,3±2,4 балiв), р<0,05;
• емоцiйного комфорту (60,3±4,4% проти 62,0±4,4%, р<0,05) в наслвдок посилення дискомфорту (16,7±1,8 балiв проти 16,1±1,8 балiв, р<0,05), складова комфорту суттевих вiдмiнностей не мала (25,5±3,5 балiв та 26,4±3,6 балiв);
• домiнування (60,3±4,8% проти 58,0±4,5%), що проявлялося через послабления шдлеглосп (12,6±1,6 балiв проти 13,2±1,8 балiв) та посилення домiнаитностi (9,6±1,3 балiв проти 9,1±1,4 балiв), р<0,05.
Вираженiсть штегральних показник1в само-прийняття (63,9±3,4% у ОГ та 63,4±6,9% у ГП, ), ш-тернальностi (59,6±3,6% та 58,8±4,0%) i адаптацп помiж жшок з ОГ та ГП суттево не рiзнилася (59,6±3,7% та 60,5±4,4%). Стосовно самоприйняття та iнтернальностi, не виявлено вщмшностей у рiвнi прояву !х компонентiв: дiада прийняття (43,5±4,0 балiв у ОГ та 42,1±5,7 балiв у ГП) та неприйняття себе (15,4±1,9 балiв та 15,2±3,5 балiв), та дiада вну-тршнього (41,8±4,4 балiв та 41,5±4,3 балiв) та зов-нiшнього контролю (20,2±2,2 балiв та 20,8±3,0 ба-лiв). Однак щодо адаптацп у жшок з дисгармотч-ним самоввдношенням була вищою складова дезадаптивностi (84,9±6,3 балiв у ОГ проти 82,4±9,6 балiв у ГП, р<0,05), тодi як адаптившсть знаходилася на одному рiвнi (126,2±17,7 балiв та 127,1±18,9 балiв). Вираженiсть ескапiзму у ОГ та ГП становила вщповщно 14,4±2,4 балiв та 14,1±2,3 балiв.
Отримат данi свiдчили про присутнiсть ряду особливостей психосоцiального функцiонувания ж1нок з дисгармоншним самовiдношениям та завищеною самоощнкою, як1 негативно впливали на психолопчну адаптацiю. Соцiо-психологiчна пове-дшка ж1нок з ОГ характеризувалася вмшням дося-гати поставлених соцiальних завдань, ефективно спiлкуватися з людьми, презентувати себе, ршучь стю у досягненш бажаного, вiдстоюваииям власних iнтересiв, змагальнютю, честолюбством та праг-ненням устху, сконцентроваиiстю на собi, впевне-шстю у власнiй помiтностi, привабливостi, популя-рностi серед осiб протилежно! стап, поряд з цим були присутш непоступливiсть, напористiсть, схи-льнiсть проявляти критичнiсть, зверхнiсть та часто неприязнь по ввдношенню до iнших людей. Таким чином, опитуват iз завищеною самоощнкою про-тиставляли себе, власш потреби, iнтереси ото-ченню, виявляли нетолерантiсть до iнших людей, прагнули зайняти домiнуючу позицiю у взаемоди, що викликало емоцiйний дискомфорт, провокувало конфлiкти та ввдповвдно обумовлювало труднощi в мiжособистiснiй сферi. Зовнiшия привабливють для ж1нок з завищеною самоощнкою була з одше! сторони засобом досягнення високого сощального статусу, з шшого щдтвердженням власно! виключ-носп, що мотивувало до пiдтримаиия краси.
Жшки з ГП демонстрували впевнешсть у сво!х особистiсних та зовшшшх якостях, здатностi ви-кликати симпапю та доброзичливе ставлення ото-чення, вони мали добрi навики сощально! взаемоди та самоконтролю, були активними, ввдкритими, встановлювали рiвноправнi стосунки.
Особливосп психосоцiального функцюну-ваиия ж1нок з дисгармоншним самоввдношенням та завищеною самоощнкою, яш обумовлювали розви-ток дезадаптаци, потребували застосування заходiв
медико-психолопчного впливу спрямованих на психокорекцш мiжособистiсноl взаемодп.
Висновки.
1. У жшок з дисгармонiйним самовщношен-ням та завищеною самооцiнкою були нижчими ш-тегральнi рiвнi емоцiйного комфорту i прийняття iнших, та вищим - домывания, що сввдчило про наявшсть особливостей психосоцiального функцiо-нування, що мали дезадаптуючий вплив.
2. Особливосп психосоцiального функцюну-вання жшок з даним типом дисгармонiчного само-вiдношення включали соцiальну активнiсть, спря-мовану на досягнення високого статусу через зма-гальнiсть, протиставлення сво!х якостей та вмшь оточенню, сконцентрованiсть на соб^ впевненiсть у власнiй помiтностi, привабливосп, схильнiсть про-являти критичнiсть, зверхшсть та часто неприязнь по ввдношенню до iнших людей.
3. Проввдним психопатогенним чинником психосощально! дезадаптацп у жшок з завищеною самоощнкою були порушення мiжособистiсноl вза-емоди.
4. Особливосп психосощального функцюну-вання жшок з дисгармоншним самовiдношенням та завищеною самоощнкою потребували застосу-вання заходiв медико-психологiчного впливу спрямованих на психокорекцш мiжособистiсноl взаемодп.
Лггература
1. Бекетова Н. Косметологические процедуры в дерматологической практике: взгляд практикующего специалиста в области психодерматологии / Н. Бекетова // Косметика и медицина. -2014. - № 4. - С. 74 - 81.
2. Александров А. А. Психологические характеристики женщин с косметическими дефектами кожи лица / А. А. Александров, Е. С. Багненко // Вестник психотерапии. — 2012. — № 41 (46). — С. 52 - 66.
3. Святенко Л. В. Психологические факторы расстройств адаптации женщин с избыточным весом: автореф. дис. канд. психол. наук / Л. В. Святенко. - СПб., 2012. - 25 с.
4. Thompson A. R. Образ тела в дерматологии / A. R. Thompson // Психические расстройства в общей медицине. - 2013. - № 2. - С. 36 - 39.
5. Скрипшков А. М. Основш принципи пси-хотерапи псих1чних порушень в оаб, яш бажають змшити форму носа з естетичною метою / А. М. Скрипшков, Л. В. Животовська, Л. А. Боднар // Психiчне здоров'я. - 2012. - Випуск 1 (34). - С. 75 - 80.
6. Боднар Л. А. Клшко-психопатолопчш та патопсихолопчш характеристики пащенпв, яш зверталися до пластичних хiрургiв для проведения ринопластики / Л. А. Боднар // Психiчне здоров'я. -2011. - Випуск 1-2 (30-31). - С. 4 - 7.
7. Comorbidity of depressive and dermatologic disorders - therapeutic aspects / P. Filakovic, A. Petek, O. Koic [etal] // Psychiatr. Danub. - 2009. - Vol. 21 (3).
- P. 401 - 410.
8. Сац Е. А. Особенности самосознания у женщин-клиентов косметологических услуг [Электронный ресурс] / Е. А. Сац, И. М. Слободчиков // Современные проблемы науки и образования. -2015. - № 1-1. - Режим доступа: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=18589.
9. Psychiatric evaluation in dermatology: an overview / S. Ghosh, R. V. Behere, P. Sharma [etal] // Indian J. Dermatol. - 2013. - Vol. 58 (1). - P. 39 - 43.
10. Body dysmorphic disorder among dermatologic patients: Prevalence and clinical features / L. A. Conrado, A. G. Hounie, J. B. Diniz [etal.] // Journal of American Academic Dermatology. - 2010.
- Vol. 63 (2). - P. 235- 243.
11. Петрова Н. Н. Дисморфофобия в клинике эстетической хирургии / Н. Н. Петрова, О. М. Грибова // Психические расстройства в общей медицине. - 2014. - №1. - С. 26 - 30.
ВОЗМОЖНАЯ ПРИЧИНА ОТНОСИТЕЛЬНОГО ДОЛГОЖИТЕЛЬСТВА ЖЕНЩИН - ВЫБОР БОЛЕЕ ЗДОРОВОГО И БЕЗОПАСНОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ, ОБУСЛОВЛЕННЫЙ ТЕНДЕРНЫМИ ОСОБЕННОСТЯМИ
ХАРАКТЕРА
Ямайкина И.В.
ГНУ «Институт тепло- и массобмена им. А.В. Лыкова», Национальная академия наук Республики
Беларусь, Минск; старший научный сотрудник THE POSSIBLE REASON FOR THE RELATIVE LONGEVITY OF WOMEN IS A CHOICE OF A HEALTHIER AND SAFER LIFESTYLE DUE TO THE NATURE OF GENDER CHARACTER
Yamaikina I.V., A.V. Luikov Heat&Mass Transfer Institute, National Academy of Sciences, Belarus, Minsk; senior researcher
АННОТАЦИЯ
Большая устойчивость женского организма к неблагоприятным факторам - весьма вредный феминистический миф. Женщина, чтобы жить долго, должна, при прочих равных условиях, даже больше мужчины следить за собой и придерживаться здорового и безопасного образа жизни.
