CC BY
16
8. Aoki K. Excess incidence of lung cancer among pulmonary tuberculosis patients. Jpn J Ctin Oncol. 2013;23(4):205-20.
9. Bhatt MLB. Pulmonary tuberculosis as differential diagnosis of lung cancer. Diagnostic dilemia. 2012;1(1):36-42.
10. Chandrasekhar HR. Bronchioloalveolar carcinoma mimicking military tuberculosis. J. Assoc. Physicians. India. 2001;49:281-2.
11. Cicenas S. Lung cancer in patients with tuberculosis. World Journal of Surgical Oncology. 2007;5:22.
12. Endri M. Differential diagnosis of lung nodules: breast cancer metastases and lung tuberculosis. Infez Med. 2010;18(1):39-42.
13. Kumar R, Gupta N. [Role of bronchoscopy in evaluation of cases with sputum smear negative pulmonary tuberculosis, interstitiallung disease and lung malignancy: A retrospective study of 712 cases]. Indian J Tuberculosis. 2015;62(1):36-42.
14. Vento S, Lanzafame M. Tuberculosis and cancer: a complex and dangerous liaison. Lancet Oncol. 2011;12:520-2.
CraTra Hagmm^a go pega^ii 13.01.2017
♦
УДК 614.24-002:616-008-036.1:616.89-008
Р.В. Разумний, ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХ1ЧНОГО
1Д. Спщна СТАТУСУ ХВОРИХ НА НЕГОСП1ТАЛЬНУ
ПНЕВМОН1Ю, СПОЛУЧЕНУ З ХРОН1ЧНОЮ ПАТОЛОГИЮ ГЕПАТОБ1Л1АРНО1 СИСТЕМИ НЕВ1РУСНОГО ГЕНЕЗУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
кафедра професшних хвороб та клшчно! iмунологii
(зав. - к. мед .н., доц. К.Ю. Гашинова)
вул. Дзержинського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of internal medicine 1
Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: негосптальна пневмотя, жирова хвороба печiнки, депреая, тривожнкть Key words: community-acquired pneumonia, fatty liver disease, depression, anxiety
Реферат. Особенности психического статуса больных внегоспитальной пневмонией, сочетанной с хронической патологией гепатобилиарной системы невирусного генеза. Разумный Р.В., Спирина И.Д.
Целью исследования было изучение особенностей психического статуса больных внегоспитальной пневмонией (ВП), сочетанной с хронической патологией гепатобилиарной системы невирусного генеза. Под наблюдением находилось 165 больных ВП в возрасте 25-57 лет. Все пациенты были разделены на две репрезентативные группы: I группа (68 больных), у которых ВП была коморбидна со стеатозом печени (СП), II группа (96 пациентов) с отсутствием хронической патологии печени. Для оценки психологического профиля личности пациентов использовался стандартизированный многофакторный метод исследования личности, а для оценки уровня тревожности и депрессивных состояний применяли, соответственно, шкалу Спилбергера-Ханина и опросник Бека. Результаты исследования выявили у 66,2% больных ВП, коморбидной с СП, формирование психоэмоциональных нарушений в виде невротической реакции на болезнь с преобладанием ипохондрических,
депрессивных, истерических проявлений с высоким уровнем психастении, личностной тревожности и преобладанием реакций соматической тревоги и эмоциональной неустойчивости, множество соматических жалоб, фиксацию на собственном состоянии с формированием своеобразного модуса мышления и поведения по типу "ухода в болезнь". После завершения общепринятого лечения больных ВП, сочетанной с СП, у 42,7% пациентов сохранялись умеренно выраженные психоэмоциональные нарушения. Таким образом, в комплексе лечебных и реабилитационных мероприятий у больных ВП, сочетанной с СП, необходимо учитывать особенности психологического профиля, в виде психо-невротической реакции на болезнь, с целью проведения оптимальных корректирующих мероприятий.
Abstract. Features of the mental status of patients with community-acquired pneumonia, combined with a chronic pathology of the hepatobiliary system of non-viral genesis. Razumnyi R.V., Spirina I.D. The aim was to
study the characteristics of mental status of patients with community-acquired pneumonia (CAP), combined with a chronic pathology of the hepatobiliary system of non-viral genesis. We observed 165 patients with CAP in the age of 25-57 years. All patients were divided into two representative groups: I group (68 patients) - CAP was comorbid with hepatic steatosis (HS), II group (96 patients) with absence of chronic liver disease. To evaluate the psychological profile ofpatients' personality we used a standardized multivariate method ofpersonality research and to evaluate the level of anxiety and depression the scale of Spielberger-Hanin test and Beck's questionnaire were used. Results of the study revealed that 66.2% of patients with CAP, comorbid with HS, declared the formation of psycho-emotional disorders in the form of neurotic reactions to the disease with prevalence of hypochondria, depression, hysterical manifestations with high psychasthenia, trait anxiety and somatic reactions with prevalence of anxiety and emotional instability, lots of somatic complaints, fixation on their own condition with formation of distinctive thinking mode and behavior by the type of "flight into disease". After completion of the standard treatment ofpatients with CAP, combined with HS, 42,7% of patients had psycho-emotional disorders, which were moderately expressed. Thus, in the complex of treatment and rehabilitative measures in patients with CAP, combined with HS some characteristics of the psychological profile, in the form of psycho-neurotic reaction to the disease should be considered to take optimal corrective actions.
Числент ктшчт спостереження вказують, що наявшсть супутньо! патологи та уражень шших оргатв i систем, о^м дихально!, у па-щешгв з негосттальною пневмошею (НП) роз-щнюеться як модифiкуючi чинники, яю визна-чають рiзноманiття клшчно! картини, трива-лють, тяжюсть переб^у пневмони i летальнють [5, 16, 17]. Аншлз цього питання дозволив вста-новити, що досить часто НП переб^ае на фот хрошчно! патологи печшки, зокрема стеатозу печшки (СП). Це зумовлено як збшьшенням за-хворюваносп на ц обидва захворювання, так i схильшстю до збшьшення !х поширеносп з в> ком тд впливом змшення стилю життя населен-ня та попршення його якосп, розповсюдженосп шкщливих звичок, ди на оргашзм несприятливих екзогенних факторiв [9, 16, 17, 19, 20].
Вщомо, що психiчнi розлади при рiзних сома-тичних захворюваннях посилюють симптоми основного захворювання, негативно змшюють переби- хвороби, знижують ефектившсть призна-чено! терапи, шдвищують число додаткових дослщжень [1, 11, 12]. Зокрема, низка дослщ-ниюв виявила негативний вплив депресп i три-вожносп на частоту й тяжкiсть загострень, частоту повторних госпiталiзацiй та яюсть життя хворих з бронхiальною обструкщею [7, 13], па-цiентiв з хрошчною патологiею печiнки як вiрусного [1, 10, 14, ], так i невiрусного генезу [18]. У той же час, у мiру збшылення тяжкосп
nepe6iry основного захворювання cnocrepi-гаеться поступове погiршення i псих1чного стану пацieнта. Так, i3 зростанням вентиляцiйних по-рушень у хворих ХОЗЛ та збшьшенням псто-лопчно! стадil ушкодження гепатоцитiв у хворих на СП вщбувалося посилення ступеня соцiально-психологiчноl дезадаптацil, зростання рiвня осо-бистiсноl та ситуативно! тривожносп, посилення ситyацiйно зумовлено! депресп [12, 13, 15].
Проте на сьогодшшнш день iснyють лише фрагментарш досл1дження щодо псих1чних розладiв у хворих 3i сполученою патологiею бронхолегенево! системи та хронiчним ураженням печiнки. По-глиблене вивчення псих1чного стану у хворих на НП, сполучену 3i СП, розширить уявлення патогенезу ще! коморбiтно! патологi!. Отже, метою нашого досл1дження було проаналiзyвати особли-вост1 псих1чного статусу хворих на НП, сполучену iз хрошчною патолопею гепатобiлiарно! системи невiрyсного генезу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пщ спостереженням знаходилося 165 хворих на НП у вщ 25-57 роюв. Обстеженi пацiенти були розподiленi на двi репрезентативнi групи, якi були когерентними за вшом, статтю, сту-пенем тяжкостi перебiгy НП. До I групи увшшло 68 хворих на НП, сполучену (коморбщну) зi СП, з них 38 чоловшв (55,9%) та 30 жiнок (44,1%). II групу склали 96 пащенпв, з яких 50 чоловiкiв
17/ Том XXII/1
69
(52,1%) та 46 жшок (47,9%) 3i встановленим д1агнозом НП та вiдсутнiстю будь-якого хрошч-ного ураження печiнки. Серед обстежених I гру-пи перебiг НП середньо1 тяжкостi був конста-тований у 48 (70,6%) пащотпв, тяжкий - у 20 (29,4%). У II груш середньотяжкий переб^ НП рееструвався у 64 (66,7%) пацieнтiв, тяжкий -у 32 (33,3%).
Дiагноз НП (шифр J18 за МКХ-10) та СП (шифр K76.0) встановлювали зпдно з дiючими в Украïнi стандартизованими протоколами дiа-гностики та лшування хвороб органiв дихання [8] та оргашв травлення [4, 9]. Для виключення хронiчних захворювань печiнки вiрусноï етю-логiï, у всiх пащенпв на НП i3 СП за допомогою iмуноферментного аналiзу сироватки кровi визначалися маркери вiрусного гепатиту. Па-цiенти, в яких були виявлеш маркери вiрусного гепатиту, в дослщження не включалися. Всi пацiенти отримували загальноприйняту медика-ментозну терапiю вщповщно до регламенто-ваних в Украш протоколiв лiкування [4, 8, 9].
Додатково до загальноприйнятого кшшко-ла-бораторного обстеження всiм хворим у першi та останнi 1-2 днi перебування у стацiонарi проводили оцiнку псих1чного статусу. Для оцiнки психо-
лопчного профiлю особистост пацiентiв вико-ристовувався стандартизований багатофакторний метод дослщження особистостi (СБДО), який характеризуе в сукупностi iидивiдуально-типо-логiчнi властивост дослiджуваного та встановлюе тип реагування на хворобу [6]. Для ощнки рiвня тривожностi застосовувалася шкала Спшбергера-Хашна, а для виявлення депресивних станiв опи-тувальник Бека (самоощнка рiвня депресiï) [6].
Статистичну обробку одержаних результатiв дослщжень здiйснювали на персональному ком-п'ютерi AMD E1-2100 за допомогою дисперсiйного аналiзу iз застосуванням стандартних пакет1в при-кладних програм Microsoft Windows 7, Microsoft Office 2007 та Statist^. Для перевiрки статистич-них гiпотез застосовували параметричнi та непа-раметричнi методи. При цьому враховували основнi принципи використання статистичних методiв дослщження у ктшчних випробовуваннях [2, 3].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Результати дослщження психолопчного статусу хворих за даними СБДО до початку лшу-вання свiдчать про пiдвищення усереднених по-казникiв (бiльше 50Т-балiв) за шкалами: 1-шохон-дрiï, 2-депресiï, 3-ютерп i 7-психоастенiï (табл. 1).
Таблиця 1
Показники психолопчного тесту СБДО в пац1ент1в у гострому перюд1 НП (М±т)
Шкала Групи обстежених р
I група (n=68) II група (n=96)
1похондр1я 63,7±4,3 51,2±3,9 <0,05
51-75 43-62
Депрес1я 70,2±4,7 56,5±4,3 <0,05
61-84 43-68
1стер1я 58,3±4,3 51,4±4,1 >0,05
46-76 37-65
Психопат1я 47,8±3,9 45,3±3,2 >0,1
41-54 37-53
Паронойяльн1сть 51,2±4,3 46,7±3,8 >0,1
44-58 36-51
Психастен1я 59,7±4,8 54,6±4,6 >0,1
41-64 35-62
Шизовдтсть 51,3±4,4 47,3±3,7 >0,1
38-56 34-55
Гшоматя 49,6±4,7 48,4±3,9 >0,1
38-56 37-53
Примiтки: у таблицях 1, 2, 4 та 5 у чисельнику наведене середне значения показника, у знаменнику дiапазон коливань; р порiвняннi значень показника у хворих I та II групи.
при
У хворих I групи середш показники тесту СБДО понад 50Т-башв вц^чалися також за шкалою 6-паранойяльшсть та 8-шизо1'днЦсть. Ви-разшсть "невротично!' трiадим у хворих I групи
коливалася в дiапазонi 47,0-62,8 бала з пере-важанням всЦх або будь-яких двох шкал, у пащенпв II групи - у межах 35,3-57,8 бала. Значення за шкалами 1-шохондри та 2-депреси у хворих I
групи, порiвняно з пащентами II групи, було в середньому в 1,2 раза бшьше (р<0,05). Отже, характерними рисами психолопчного профiлю хворих на НП, сполучену зi СП, були соматогенно зумовлене песимютичне ставлення до сво!х проблем, вимогливiсть, депресивнi реакци, пригт-ченiсть, психастенiчна акцентуацiя, безлiч со-матичних скарг, фiксацiя на власному станi iз формуванням своерщного модусу мислення та поведiнки за типом "вщходу у хворобу".
Був виявлений взаемозв'язок шкал "невротич-но! трiади" та психастени тесту СБДО з асте-нiчними проявами НП, а також iз суб'ективними скаргами, характерними для больового i дис-пептичного синдромiв, у пацiентiв зi СП. По-рушення психоемоцiйних, поведшкових i веге-
тативних реакцiй у хворих з "невротичною трiадою" е основою при формуванш психовегетативного синдрому.
Рiвень РТ у хворих I групи перевищував ана-лопчний показник у пацiентiв II групи в середньому в 1,3 раза (р<0,05) (табл. 2). При порiвняннi рiвня ОТ у хворих I та II групи кратшсть рiзницi мiж показником, що вивчався, становила 1,2 разу (р<0,05). У хворих I групи високий рiвень ОТ виявлявся в середньому в 2,0 рази часпше (р<0,05), нiж високий рiвень РТ, у хворих II групи кратшсть рiзницi становила 1,7 разу (р<0,05). У хворих I групи середнш рiвень як РТ, так i ОТ перебував на високому рiвнi, у пацiентiв II групи показник РТ не виходив за меж помiрного ступеня (менше 45 балiв).
Таблиця 2
Показники р1вня тривожностi та депреен в пац1ент1в у гострому пер1од1 НП (М±т)
Показники, що аналзуються Групи обстежених р
(у балах) I група (п=68) II група (п=96)
Реактивна 48,3±3,9 37,5±3,1 <0,05
тривожтсть 25-57 18-46
Особиспсна 57,5±4,1 45,9±3,4 <0,05
тривожн1сть 33-68 28-56
Р1вень 19,8±1,6 17,6±1,4 >0,05
депреей 12-26 11-24
Пiдвищений рiвень РТ та ОТ у дослщжених хворих визначае бшьш стiйку схильнiсть сприй-мати велике коло ситуацш як загрозливi з вiдповiдною реакцiею тривоги, занепокоенням, емоцшною неврiвноваженiстю, так i високою псих1чною реактивнiстю на соматичне захворю-вання, а також формуванням захисних мехашз-мiв психолопчно! адаптацп до хвороби i ото-чуючих обставин, що !! супроводжують.
Середнiй рiвень депресп за шкалою само-оцшки Бека у хворих I групи вiрогiдно не вiдрiзнявся вiд пащешгв II групи. При iнди-вщуальному аналiзi було встановлено, що вщсутшсть депреси у хворих I групи спостер> галася в 1,82 разу (р<0,01) рiдше, нiж у II груш (табл. 3). Крiм того, ознаки субсиндромально! депреси (10-15 балiв за шкалою Бека) виявлялися часпше в пацiентiв II групи, а рiзного ступеня вираженостi депреси, навпаки, у хворих I групи. Так, кратшсть рiзницi мiж частотою виявлення субдепреси у хворих I та II групи становила 4,45 разу (р<0,001), депреси - 5,76 разу (р<0,001). При мiжгруповому порiвняннi у хворих I групи
ознаки помiрно! депреси зустрiчалися в середньому в 9,9 разу часпше (р<0,001), виражено! - в 2,33 разу часпше (р<0,05), нiж у пащештв II групи.
Виражена депресiя у хворих I групи вияв-лялася переважно в пацiентiв з тяжким перебшом НП, сполучено! зi СП ПЫУ ступеня. У резуль-татi ктшко-психопатолопчного обстеження депресивний стан, що спостершаеться в цього контингенту хворих, був квалiфiкований як соматизована депресiя. Частота зус^чаемосп клiнiчно виражених субдепресивних i депре-сивних проявiв за шкалою Бека була доскдарно взаемопов'язана зi шкалою "депресi!" iндивi-дуально-психологiчного профшю СБДО, про що свiдчить наявшсть позитивного кореляцiйного зв'язку мiж ними (г=0,87; р<0,05), яка об'ек-тивiзуе дiагностику депресивних порушень. У клшчнш картинi НП, сполучено! зi СП, суб-депресивнi i депресивнi порушення проявлялися основними симптомами депресi! (пригшчений настрiй, песимiстична оцiнка свого майбутнього, когштивш порушення), а в деяких хворих у
17/ Том XXII/1
71
поеднанш i3 симптомами тривоги. У хворих I групи спостерталися також й iншi прояви депресивного симптомокомплексу: ще! мало-цiнностi, неповноцшносп.
Таким чином, у 66,2% хворих I групи вияв-лено формування психоемоцшних порушень у виглядi невротично! реакци на хворобу з домь нуванням iпохондричних, депресивних, юте-
ричних проявш з високим рiвнем психастени, особиспсно! тривожностi та переважанням реакцш соматично! тривоги та емоцшно! нестшкосп. Крiм того, при наявностi у хворих I групи СП III-VI ступеня, у проявах психоемоцшних порушень вщзначаеться значна пи-тома вага виражено! (у межах 20-27 балiв) соматизовано! депреси.
Таблиця 3
Частота виявлення депресивних порушень у пащснт1в у гострому пер1од1 НП (абс. i %)
Групи обстежених
I група (n=68) II група (n=96)
абс. % А, % абс. % А, %
Показник, що аналйусться
Ввдсуттсть депреси
Субдепрес1я
Депрес1я
пом1рна
виражена
16
7
45 35 10
23,5 10,3 66,2 51,5 14,7
2,1 1,1
5,8 4,6 1,3
41 44 11
5
6
42.7
45.8 11,5
5.2
6.3
4,6
3.5
1.6 0,6 0,7
<0,01 <0,001 <0,001 <0,001 <0,05
р
При повторному дослщженш псиичного статусу, що проводилося шсля завершення основного курсу л^вання хворих на НП (тобто перед випискою пацiентiв зi стацiонару), було кон-статовано, що результати тесту СБДО понад 50Т-балiв у хворих I групи за шкалою шохондрп спостер^алися в 1,4 разу (р<0,05) частiше, нiж у II
груш, депреси та психастени - в 1,3 разу (р<0,05) та в 1,5 разу (р<0,01) вщповщно часпше (табл. 4). Крiм того, ознаки виявлено! до початку лiкування "невротично! трiади" (iпохондрiя, депресiя, iстерiя) в цей перюд дослiдження в I грут рееструвалися в середньому в 1,8 разу (р<0,05) частiше, шж в обстежених II групи.
Таблиця 4
Динамика показникчв пснхолопчного тесту СБДО у хворих на НП п1сля завершення загальнопрнйнято!' терапн (M±m)
Шкала Групи обстежених р
I група (n=68) II група (n=96)
51,8±4,1 38,1±3,5 >0,05
1похондр1я 42-65 32-48
58,5±4,6 45,3±3,7 >0,05
Депрес1я 45-69 36-54
52,3±4,2 43,8±3,6 <0,05
1стер1я 41-67 35-53
45,6±3,8 37,2±3,3 <0,05
Психопат1я 36-54 31-49
49,8±4,2 44,8±3,5 <0,05
Паронойяльтсть 37-56 35-51
52,1±3,5 35,5±3,2 >0,01
Психастен1я 41-61 27-49
45,1±3,3 37,2±3,9 <0,05
Шизо1дн1сть 33-52 31-48
47,3±3,6 41,3±4,0 <0,05
Г1поман1я 37-54 34-52
Рiвень РТ в I груш в цей перюд дослщження перевищував аналопчний показник у II групi в середньому в 1,5 разу (р<0,05) (табл. 5). Крат-нiсть рiзницi мiж рiвнем ОТ у групах, що до-слiджували, становила в середньому 1,3 разу
(р<0,05). Показник рiвня депреси за шкалою самооцшки Бека пiсля завершення загально-прийнятого лiкування НП в I груш перевищував аналопчний показник у пащотпв II групи в 1,3 разу (р<0,05).
Таблиця 5
Динамика показникчв р1вня тривожносл та депресн у хворих на НП тсля завершення загальноприйнято'! терапн (М±т)
Показники, що аналзуються Групи обстежених р
I група (п=68) II група (п=96)
Реактивна 37,6±3,1 25,2±2,8 <0,05
тривожшсть 23-51 15-36
Особиспсна 46,2±3,5 36,3±3,1 <0,05
тривожшсть 31-58 24-46
Р1вень 18,5±1,3 14,1±1,1 <0,05
депреси 11-25 10-21
При аналiзi результатiв тестування за шкалою самооцшки Бека було встановлено, що в I груш вщсутшсть депреси тсля завершення лiкування зустрiчалася в 1,9 разу (р<0,001) рiдше, нiж у II груш; депрешя рiзного ступеня вираженостi (у межах 16-21 батв за шкалою Бека) навпаки - у 5,8 разу частше (р<0,001) (табл. 6).
При мiжгруповому порiвняннi у хворих I групи ознаки помiрноl депреси зустрiчалися в 6,5 разу частше (р<0,001), виражено! - в 4,2 разу часпше (р<0,001), нiж у II груш. Отже, тсля завершення загальноприйнятого лшування хво-
рих на НП, сполучену зi СП, у 42,7% пащенпв зберiгалися психоемоцiйнi порушення пере-важно у виглядi невротично! реакци на хворобу з домшуванням iпохондричних, депресивних та iстеричних проявiв, з високим рiвнем осо-бистюно1 тривожностi та переважанням реакцiй соматично! тривоги та емоцшно1 нестiйкостi. Крiм того, в явищах психоемоцiйних порушень вiдзначаеться значна питома вага субсиндро-мально1 (19,1%) i виражено1 соматизовано1 (8,8%) депреси, яка виявлялася переважно у хворих на НП, як мали СП ПЫУ ступеня.
Таблиця 6
Частота виявлення депресивних порушень у пащенпв тсля завершення загальноприйнято!' терапн (абс. i %)
Групи обстежених
Показник, що анал1зуеться I група (п=68) II група (п=96) р
абс. % Д, % абс. % Д, %
В1дсутн1сть депресй
Субдепреая
Депрес1я
пом1рна
виражена
26 13 29 23 6
38,2 19,1
42.7
33.8 8,8
1,3 1,3 2,6 2,3 1,2
71 18
7 5 2
74,0 18,8 7,3 5,2 2,1
1,1
1,2 1,5 0,7 0,5
<0,01 >0,1 <0,01 <0,01 <0,05
17/ Том XXII/1
73
ВИСНОВКИ
1. Характерними рисами психолопчного про-фшю у хворих в гострому перiодi НП, спо-лучено! 3i СП, були соматогенно зумовлене песимютичне ставлення до сво!х проблем, ви-могливiсть, депресивнi реакци, пригшчешсть, психастенiчна акцентуацiя, безлiч соматичних скарг, фiксацiя на власному сташ i3 форму-ванням своeрiдного модусу мислення та по-ведiнки за типом "вщходу у хворобу".
2. У 66,2% хворих на НП, коморбщну 3i СП, формування психоемоцшних порушень вщбува-лося у виглядi невротично! реакци на хворобу з домшуванням шохондричних, депресивних, юте-ричних проявiв з високим рiвнем психастенл, особистюно! тривожностi та переважанням реакцш соматично! тривоги та емоцшно! нестшкосп.
3. Пiсля завершення загальноприйнятого лшування хворих на НП, сполучену зi СП, у 42,7% пацieнтiв збер1галися психоемоцiйнi порушення переважно у виглядi невротично! реакци на хворобу з домiнуванням шо-хондричних, депресивних та ютеричних проявiв, з високим рiвнем особиснсно! тривожностi та переважанням реакцш соматично! тривоги та емоцшно! нестшкосп.
4. У комплексi лiкувальних, реабштацшних заходiв у хворих на НП, сполучену зi СП, необхвдно враховувати особливосп психо-логiчного профiлю у виглядi психо-невротично! реакци на хворобу з метою проведення оп-тимальних коригуючих заходiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Грищенко Е.Б. Депрессии и патология печени: современные возможности терапии / Е.Б. Грищенко, М.И. Щекина // Психиатрия и психофармакотерапия им. П.Б. Ганнушкина. - 2014. - № 4. - С. 52-57.
2. Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. - Киев: Морион, 2002. - 160 с.
3. Математическая статистика в медицине: учеб. пособие / В.А. Медик, М. С. Токмачев. - Москва: Финансы и статистика, 2007. - 800 с.
4. Неалкогольна жирова хвороба печшки. Адап-тована клшчна настанова, заснована на доказах (проект) [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod_akn_dn_-20140616_2.pdf
5. Негосттальна пневмошя у дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифшащя, дiагностика, анти-бактерiальна тератя (проект клшчних настанов) Частина I / Ю.1. Фещенко, О.А. Голубовська, К.А. Гончаров [та т.] // Укр. пульмонол. журнал. - 2012. -№ 4. - С. 5-17.
6. Основы клинической психологии и медицинской психодиагностики: учеб. пособие. / Б.В. Овчинников, И.Ф. Дьяконов, А.И. Колчев, С.А. Лытаев. -СПб.: Элби, 2005. - 320 с.
7. Перцева Т.О. Особливосп психiчного статусу хворих на хрошчне обструктивне захворювання ле-гень у рiзнi фази патолопчного процесу / Т.О. Перцева, Л.1. Конопшна, Ю.В. Губа // Медичнi перспек-тиви. - 2016. - Т. 21, №1. - С. 19-23.
8. Про затвердження клшчних протоколiв на-дання медично!' допомоги за спещальнютю "Пульмо-нологiя": Наказ МОЗ Украни вiд 19.03.2007 № 128 [Електронний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20070319
128.html
9. ÄMyp B.B. Heamoro^bHa ^upoBa xBopoöa nenffiKH: cynacHHH noraag Ha naToreHe3, giarHOCTHKy Ta mKyBaHHa / B.B. ^rMyp // racipoeHTepo^oria. - 2013. -№ 3 (49). - C. 138-147.
10. An Aggravated Trajectory of Depression and Anxiety Co-morbid with Hepatitis C: A Within-groups Study of 61 Australian Outpatients / B.J. Stewart, D. Turnbull, A.A. Mikocka-Walus, H. Harley // Clin. Pract. Epidemiol. Ment. Health. - 2015. - Vol. 13, N 11. - P. 174-179.
11. Association Between Psychological Distress and Liver Disease Mortality: A Meta-analysis of Individual Study Participants / T.C. Russ, M. Kivimäki, J.R. Mor-ling, J.M. Starr [et al.] // Gastroenterology. - 2015. -Vol. 48, N 5. - P. 958-966.
12. Associations of depression, anxiety and antidepres-sants with histological severity of nonalcoholic fatty liver disease / N.A Youssef., M.F Abdelmalek., M. Binks, C.D.Guy [et al] // Liver Int. - 2013. - Vol. 33, N 7. - P. 1062-1070.
13. Chronic obstructive pulmonary disease and anxiety disorders: a nationwide population-based study in Taiwan / M.H. Hsieh, C.T. Lee, P.J. Tsai, C.J. Tsai [et al] // Gen. Hosp. Psychiatry. - 2016. - Vol. 42. - P. 1-6.
14. Depression in patients with chronic hepatitis B and cirrhosis is closely associated with the severity of liver cirrhosis / H.P. Zhu, Y.R. Gu, G.L. Zhang, Y.J. Su [et al.] // Exp. Ther. Med. - 2016. - Vol. 12, N 1. - P. 405-409.
15. Depression symptoms reduce physical activity in COPD patients: a prospective multicenter study / I. Due-nas-Espin, H. Demeyer, E. Gimeno-Santos, M.I. Polkey [et al.] // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis.- 2016. -Vol. 10, N 11. - P. 1287-1295.
16. Feldman C. Community-acquired pneumonia: still a major burden of disease / C. Feldman, R. Anderson // Curr. Opin. Crit. Care. - 2016. - Vol. 22, N 5. - P. 477-484.
17. Incidence and risk factor prevalence of community-acquired pneumonia in adults in primary care in Spain (NEUMO-ES-RISK project) / I. Rivero-Calle,
J. Pardo-Seco, P. Aldaz, D.A. Vargas [et al.] // BMC Infect. Dis. - 2016. - Vol. 16, N 1. - P. 645.
18. Surdea-Blaga T. Depression and anxiety in nonalcoholic steatohepatitis: is there any association? / T. Surdea-Blaga, D.L. Dumitraçcu // Rom. J. Intern. Med. -2011. - Vol. 49, N 4. - P. 273-280.
19. The economic and clinical burden of nonalcoholic fatty liver disease in the United States and Europe /
Z.M. Younossi, D. Blissett, R. Blissett, L. Henry [et al] // Hepatology. - 2016. - Vol. 64, N 5. - P. 1577-1586.
20. The Impact of Age and Comorbidities on the Mortality of Patients of Different Age Groups Admitted with Community-acquired Pneumonia / C.M. Luna, I. Palma, M.S. Niederman, E. Membriani [et al] // Ann. Am. Thorac. Soc. - 2016. - Vol. 13, N 9. - P. 1519-1526.
REFERENCES
1. Grishchenko EB, Shchekina MI. [Depression and pathology of the liver: modern therapy]. Psychiatry and Psychopharmacotherapy of P. B. Gannushkin. 2014;4:52-57. Russian.
2. Lapach SN, Chuvenko AV, Babich PN. [Basic principles of the use of statistical methods in clinical trials]. Kiev: Morion; 2002. Russian.
3. Medik VA, Tokmachev MS. [Mathematical statistics in medicine: textbook]. M.: Finances and Statistics; 2007. Russian.
4. Nonalcoholic fatty liver disease. Adapted clinical guidelines based on evidence (draft). Available from: http://www.moz.gov.ua/docfiles/dod_akn_dn_20140616_ 2.pdf
5. Feshchenko Yul, Golubovska OA, Goncha-rov KA. [Community-acquired pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antibiotic therapy (draft clinical guidelines) Part I]. Ukrainian pulmonology journal. 2012;4:5-17. Ukrainian.
6. Ovchinnikov BV, Dyakonov IF, Kolchev AI, Lytaev SA. [Fundamentals of clinical psychology and medical psychodiagnosis]. St. Petersburg: ELBI; 2005. Russian.
7. Pertseva TO, Konopkina LI, Huba IuV. [Peculiarities of mental status in patients with chronic obstructive pulmonary disease in different phases of the pathological process]. Medicni perspectivi. 2016;21(1):19-23. Ukrainian.
8. On approval of clinical protocols of medical care in the specialty "Pulmonology": Order of the Ministry of Health of Ukraine of 19.03.2007 N128 [electronic resource]. Available from: http://www.moz.gov.ua/-ua/portal/dn_20070319_128.html
9. Yagmur VB. [Non-alcocholic fatty liver disease: modern view on pathogenesis, diagnosis and treatment]. Gastroenterology. 2013;3(49):138-47. Ukrainian.
10. Stewart BJ, Turnbull D, Mikocka-Walus AA, Harley H. [An Aggravated Trajectory of Depression and Anxiety Co-morbid with Hepatitis C: A Within-groups Study of 61 Australian Outpatients]. Clin. Pract. Epidemiol. Ment. Health. 2015;13(11):174-9.
11. Russ TC, Kivimäki M, Morling JR, Starr JM. [Association Between Psychological Distress and Liver Disease Mortality: A Meta-analysis of Individual Study Participants]. Gastroenterology. 2015;148(5):958-66.
12. Youssef NA, Abdelmalek MF, Binks M, Guy CD. [Associations of depression, anxiety and antidepressants with histological severity of nonalcoholic fatty liver disease]. Liver Int. 2013;33(7):1062-70.
13. Hsieh MH, Lee CT, Tsai PJ, Tsai CJ. [Chronic obstructive pulmonary disease and anxiety disorders: a nationwide population-based study in Taiwan]. Gen. Hosp. Psychiatry. 2016;42:1-6.
14. Zhu HP, Gu YR, Zhang GL, Su YJ. [Depression in patients with chronic hepatitis B and cirrhosis is closely associated with the severity of liver cirrhosis]. Ther. Med. 2016;12(1):405-9.
15. Duenas-Espin I, Demeyer H, Gimeno-Santos E, Polkey MI. [Depression symptoms reduce physical activity in COPD patients: a prospective multicenter study]. Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. 2016;10(11):1287-95.
16. Feldman C, Anderson R. [Community-acquired pneumonia: still a major burden of disease]. Curr. Opin. Crit. Care. 2016;22(5):477-84.
17. Rivero-Calle I, Pardo-Seco J, Aldaz P, Vargas D.A. [Incidence and risk factor prevalence of community-acquired pneumonia in adults in primary care in Spain (NEUMO-ES-RISK project)]. BMC Infect. Dis. 2016;16(1):645.
18. Surdea-Blaga T, Dumitra§cu DL. [ Depression and anxiety in nonalcoholic steatohepatitis: is there any association?]. Rom. J. Intern. Med. 2011;49(4):273-80.
19. Younossi ZM, Blissett D, Blissett R, Henry L. [The economic and clinical burden of nonalcoholic fatty liver disease in the United States and Europe]. He-patology. 2016;64 (5):1577-86.
20. Luna CM, Palma I, Niederman MS, Membriani E. [The Impact of Age and Comorbidities on the Mortality of Patients of Different Age Groups Admitted with Community-acquired Pneumonia]. Ann. Am. Thorac. Soc. 2016;13(9):1519-26.
Crana Hagmm^a go pegaKmi' 29.12.2016
♦
17/ TOM XXII/1
75
