Особливості психічного статусу хворих на хронічне обструктивне захворювання легень у різні фази патологічного процесу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

УДК 616.24-007.272-036.1:159.92

Т.О. Перцева, Л.1. Конопкта, Ю.В. Губа

ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХ1ЧНОГО СТАТУСУ ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У Р1ЗН1 ФАЗИ ПАТОЛОГ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ

ДЗ «Днтропетровсъка медична академiя МОЗ УкраИни» кафедра внутрiшнъоi медицини 1

(зав. - член-кор. НАМН Украти, д. мед. н., проф. Т.О. Перцева)

вул. Дзержинсъкого, 9, Днтропетровсък, 49044, Украна

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of internal medicine 1

Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine

e-mail:[email protected]

Ключовi слова: ХОЗЛ, загострення, ремiсiя, депреая, тривожнктъ Key words: COPD exacerbation, remission, depression, anxiety

Реферат. Особенности психического статуса больных хроническим обструктивным заболеванием легких в разные фазы патологического процесса. Перцева Т.А., Конопкина Л.И., Губа Ю.В. Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) имеет значителъное влияние на различные аспекты жизни болъных вследствие ежедневных симптомов, частых обострений, коморбидных состояний, в частности тревоги и депрессии. В научной литературе встречаются различные данные о связи между частотой возникновения и тяжестъю обострений ХОЗЛ с одной стороны, и сопутствующими депрессией и повышенной тревожностъю

- с другой. Целъ нашего исследования - изучитъ выраженностъ и частоту депрессии и тревожности у болъных ХОЗЛ в фазу обострения и в стабилъную фазу у пациентов с разным сроком ремиссии. Было обследовано 108 болъных ХОЗЛ, распределенных на две группы. Основная группа - 16 болъных ХОЗЛ, обследованных на двух визитах: в фазу обострения и через два месяца после его окончания. Группа сравнения -92 болъных ХОЗЛ, находящихся в стабилъной фазе заболевания в течение не менее трех месяцев. Обследование болъных включало общеклинические методы, оценку клинических симптомов ХОЗЛ, оценку психического статуса с помощъю Госпиталъной Шкалы тревоги и депрессии. Было обнаружено, что симптомы депрессии и тревожности у болъных ХОЗЛ в фазе обострения более выраженные, чем в стабилъную фазу. Определено, что частота депрессии и повышенной тревожности у болъных ХОЗЛ имеет тенденцию к снижению через два месяца после разрешения обострения. Также было показано, что у болъных ХОЗЛ с сопутствующими нарушениями психостатуса преобладает легкая степенъ тяжести депрессии и повышенной тревожности. Кроме того, обнаружена корреляционная связъ между выраженностъю одышки и выраженностъю депрессии у болъных ХОЗЛ с сопутствующей депрессией в стабилъную фазу заболевания.

Abstract. Peculiarities of mental status in patients with chronic obstructive pulmonary disease in different phases of the pathological process. Pertseva T.O., Konopkina L.I., Huba Iu.V. Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) has a significant impact on various aspects of life of patients due to of daily symptoms, frequent exacerbations, comorbid conditions, including anxiety and depression. In the scientific literature there are different data on the relationship between the frequency of occurrence and severity of exacerbations of COPD on the one hand and concomitant depression and increased anxiety on the other hand. The aim of our study - to examine frequency and severity of depression and anxiety in patients with COPD exacerbation and in stable phase of the disease in patients with varying terms of remission. We examined 108 patients with COPD, which were divided into two groups. The main group - 16 patients with COPD were examined in two visits: in exacerbation and after two months of its completion. A comparison group

- 92 patients with COPD in stable phase of the disease for at least three months. Examination of patients included general clinical methods, evaluation of clinical symptoms of COPD, evaluation of mental status using Hospital Anxiety and Depression Scale. It was found that symptoms of depression and anxiety are more expressied in patients with COPD exacerbation than in the stable phase. It was determined that the frequency of depression and anxiety in patients with COPD tends to decrease in two months after the exacerbation. It was also shown that mild depression and anxiety prevail in COPD patients with impaired mental state. In addition, there was found correlation between severity of dyspnea and depression severity in COPD patients with concomitant depression in the stable phase of the disease.

Хрошчне обструктивне захворювання легень зниження якост життя, чому сприяють як

(ХОЗЛ) - хвороба, яка мае значний вплив на pi3- наявшсть щоденних OTMnTOMiB, так i част

Hi аспекти життя хворих внаслщок порушення !х загострення [5]. працездатноси, функщональних можливостей,

Депрешя i тривожнiсть е одними з комор-бiдних сташв при ХОЗЛ. 1снуе думка, що е зв'язок мiж частотою виникнення та тяжкiстю загострень ХОЗЛ з одного боку, та супутшми депрешею та пiдвищеною тривожнiстю - з шшого [12]. Дослiдники вивчали рiзнi аспекти поеднання депреси, шдвищено! тривожносп з виразнiстю проявiв ХОЗЛ у фазi загострення. Так, визначений вплив депреси i тривожностi на частоту й тяжкють загострень, частоту повтор-них госпiталiзацiй, встановлений зв'язок ви-разностi депреси та тривожностi з виразнютю задишки, зв'язок частоти депреси зi статтю i частотою смертности показано зниження якостi життя хворих на тлi депреси та шдвищено! тривожностi, доведений вплив сощально-еко-номiчних факторiв на виразнiсть депреси у хворих на ХОЗЛ у фазi загострення [4, 8, 11].

У той же час, дослщниками мало придшялося уваги вивченню змiн психiчного стану в ди-намiцi - шд час загострення та/або тсля виходу з нього. Крiм того, не дослщжувалися порушення психостатусу у хворих з рiзною тривалiстю ремси.

Враховуючи вищенаведене, метою нашого дослiдження було вивчити виразнiсть та частоту депреси i тривожностi у хворих на ХОЗЛ як у фазу загострення, так i в стабшьну фазу у пащент1в з рiзним строком ремюи.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

Нами було обстежено 108 хворих на ХОЗЛ, розподшених на двi групи.

Основну групу склали 16 хворих на ХОЗЛ (чо-ловiкiв - 14 (85,5 ± 8,3 %), жшок - 2 (12,5 ± 8,3 %), середнш вiк - 57,6 ± 2,1 року), як були обсте-жеш на двох вiзитах: вiзит 1 - у фазу шфекцшно-го загострення ХОЗЛ помiрноl тяжкостi, вiзит 2 -через два мюящ пiсля закiнчення загострення.

Групу порiвняння склали 92 хворих на ХОЗЛ (чоловшв - 78 (84,8 ± 3,7 %), жiнок - 14 (15,2 ± 3,7 %), середнш вш - 64,0 ± 0,8 року), як знаходилися у стабшьну фазу патолопчного процесу щонайменше три мюящ.

Формулювання клiнiчного дiагнозу ХОЗЛ, визначення фази захворювання, типу та ступеня тяжкосп загострення проводили згiдно з Наказом МОЗ Украши № 555 вiд 27.06.2013 року [1].

Ус хворi отримували терапiю вщповщно до ктшчно! групи, фази захворювання згiдно з Наказом МОЗ Украни № 555 вiд 27.06.2013 року [1].

1нформовану згоду на участь у дослщженш пiдписали ус хворi.

Обстеження хворих включало загальнокт-нiчнi методи (оцiнку скарг, анамнезу захворювання, загального анамнезу, фiзикальне обсте-

ження), оцiнку клiнiчних CTMmoMiB за допомо-гою опитувальникiв (Модифшовано! шкали задишки Медично! дослщницько! ради (англ. - The Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (mMRC)), Тесту ощнки ХОЗЛ (англ. - COPD Assessment Test (CAT)) [1, 3, 7], сшрометрда з визначенням об'ему форсованого видиху за першу секунду (ОФВ]) тсля проби з бронхолггиком методом комп'ютерно! сшрометри на апаратi MasterScreen Body/Diff (Jaeger, Нiмеччина).

Оцiнка психiчного статусу проводилась за допомогою Госштально! шкали тривоги та депреси (Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS)), яка розроблена для виявлення депре-сивних i тривожних порушень у хворих сома-тичного профiлю. Шкала HADS складаеться з 14 пунктiв, 7 з яких стосуються виразностi симпто-мiв депресii, 7 iнших - виразносп симптомiв тривожностi. Оцiнка результат по виразностi депресii та тривоги проводиться окремо. Кшь-кiсть балiв 0-7 вiдповiдае вiдсутностi депресii та нормальному рiвню тривожностi, 8-10 - легкому ступеню депресii та тривожносп, 11-15 - помiрно-му ступеню депреси та тривожносп, >16 - тяжкому ступеню депреси та тривожносп [6, 9, 10].

Статистична обробка отриманих результат проводилась з використанням методiв бю-метричного аналiзу за допомогою програми STATISTICA 6.1 з використанням кореляцшного аналiзу (корелящя Спiрмана). Оцiнка досто-вiрностi вщмшностей проводилась за критерiями Манна-Уiтнi та Ирсона. Аналiз показникiв з нормальним розподiлом проводився за середнiм значенням та помилкою середнього, з ненор-мальним розподiлом - за медiаною та квартилями (Ме [25-75]) [2].

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Клiнiко-функцiональнi показники та показни-ки виразносп депреси i тривожностi мали певнi вiдмiнностi у хворих основно! групи на вiзитах 1 i 2 та у хворих групи порiвняння (табл. 1).

Таким чином, було виявлено, що виразнiсть симптомiв ХОЗЛ та рiвень ОФВ] достовiрно не вiдрiзнялись у хворих на початку загострення та через два мюящ тсля загострення. Можна ду-мати, що виразнють задишки, яку суб'ективно вщчувае хворий, не завжди вщображае тяжкiсть загострення, а у хворих з тяжким перебтом хво-роби свiдчить про ступiнь вентиляцшних порушень, який вже сформувався. Щодо виразностi клiнiчних симптомiв, визначених за шкалою САТ, вони мали певну тенденщю до покра-щення, проте й через два мюящ тсля загострення суттево не змшилися. Оскiльки цей опиту-вальник значною мiрою стосуеться загального

стану хворих, виразносп кашлю, порушення сну, найбшьш iмовiрно, цi показники ще тривалий час не нормалiзуються, а в деяких хворих з тяжким перебтом не нормалiзуються взагалi, що було показано у груш порiвняння. Так, ви-разнiсть симптомiв ХОЗЛ та рiвень ОФВ1 практично не в^^знялись у хворих з рiзною три-валiстю ремюн. У той же час була виявлена тенденщя до зменшення виразностi симптомiв депреси в цiлому у хворих через два мюящ тсля

виходу iз загострення порiвняно з виразнютю депреси у цих хворих на початку загострення. Щодо виразностi тривожносп, було визначено, що цей показник в щлому доскдарно вищий у хворих шд час загострення, шж через два мiсяцi пiсля його закшчення. Виразнiсть тривожностi в щлому у хворих з нетривалою ремюею досто-вiрно не вiдрiзнялася вщ виразностi тривожностi у хворих з тривалою ремiсiею.

Таблиця 1

Клшжо-функцюнальш показники та показники психiчного статусу у хворих основно! групи на вiзитах 1 та 2 i у хворих групи порiвняння (М±т)

Показники

Групи хворих р1вень задишки за mMRC, бали виразтсть симптом1в за САТ, бали ОФВ! (% належно! величини) виразтсть депреси за шкалою HAD-S, бали виразтсть тривожносп за шкалою HAD-S, бали

Основна

група:

- в1зит 1 2,5 [1,5-3] 17,6 ± 1,7 49,7 ± 4,2 6,1 ± 0,8 6,3 ± 1,0

- в1зит 2 2 [1-3] 14,2 ± 1,5 57,2 ± 5,2 4,0 ± 0,6 3,6 ± 0,8

Група по- 2 [1-3] 16,4 ± 0,8 54,2 ± 1,7 5,5 ± 0,3 4,4 ± 0,4

р1вняння

ру1-2 0,372 0,956 0,131 0,285 0,268 0,491 0,052 0,084 0,048 0,375

ро-п

Примаки: 1, 2 - позначення вiзитiв 1 та 2; о - основна група; п - група порiвняння.

Щодо частоти депреси та шдвищено! тривож-ностi (табл. 2), у хворих на початку загострення вони були виявлеш приблизно у третини ви-падкiв, а через два мюящ тсля виходу iз загострення - приблизно у п'ято! частини оСб,

що статистично не вiдрiзняеться вiд показникiв у групi порiвняння, де депресiя та пiдвищена тривожнють були виявленi менше, нiж у одше! чвертi хворих.

Таблиця 2

Частота депресн та и^Бищено'! тривожносп у хворих основно!' групи на вiзитах 1 та 2 i у хворих групи порiвняння

Групи хворих

Частота депреси за шкалою HAD-S, абс. (% ± т)

Частота тдвищено! трпвожност1 за шкалою HAD-S, абс. (% ± т)

Основна група:

- в1зит 1 6 (37,5 ± 12,1) 5 (31,3 ± 11,6)

- в1зит 2 3 (18,6 ± 9,8) 2 (12,5 ± 8,3)

Група пор1вняння 22 (23,9 ± 4,5) 19 (20,7 ± 4,2)

р„1-2* 0,117 0,084

р # 0,502 0,293

ро-п

Примiтки: 1, 2 - позначення вiзитiв 1 та 2; о - основна група; п - група порiвняння.

Стосовно ступеня тяжкосп депреси, то за даними шдивщуального аналiзу iз шести ошб, якi мали депресiю на момент загострення, у чо-тирьох (66,7%) хворих була депрешя легкого

ступеня, у двох (33,3%) - середньо! тяжкосп. Пюля виходу iз загострення у двох хворих збертались симптоми депресil легкого ступеня, ^м того, в одного хворого депреСя легкого

ступеня була виявлена вперше. У групi порiв-няння з 22 хворих, яю мали депресда, легкого ступеня вона була в 15 (68,2%) випадках, серед-ньо1 тяжкостi - у шести (27,3%) ошб, тяжкою - в одного (4,6%) хворого.

Вщносно ступеня тяжкост тривожностi, шди-вiдуальний аналiз показав, що з п'яти хворих, яю мали пiдвищену тривожнiсть шд час загострення, у чотирьох (80%) хворих вона була легкого ступеня, i в одше! (20%) особи - тяжкою. Через два мюящ шсля закiнчення загострення тдви-щена тривожнiсть збереглася у двох випадках легкого та середнього ступеня тяжкость У груш порiвняння з 19 хворих з тдвищеною три-вожнютю 13 (68,4%) осiб мали тривожнють легкого ступеня, шiсть (31,6%) хворих - тривожнють середньо! тяжкост^ тривожностi тяжкого ступеня виявлено не було.

Таким чином, у хворих на ХОЗЛ iз супутшми порушеннями психостатусу незалежно вiд фази захворювання та строку ремюн переважав легкий ступiнь тяжкостi депресн та шдвищено! три-вожностi.

KpiM того, у rpyni порiвняння був виявлений кореляцшний зв'язок мiж виразнiстю задишки (за шкалою mMRC) та виразнютю депресiï (p = 0,036), мiж виразнiстю симптомiв ХОЗЛ (за шкалою САТ) та виразнiстю депресiï (p = 0,030) проте не було виявлено кореляцп мiж рiвнем ОФВ1 та виразнiстю депресiï (p = 0,443).

ВИСНОВКИ

1. Симптоми депресн та тривожносп у хворих на ХОЗЛ у фазi загострення е бiльш виразними порiвняно зi стабшьною фазою.

2. Частота депресiï та тдвищено1' тривожностi у хворих на ХОЗЛ мае тенденщю до зниження через два мюящ шсля закшчення загострення порiвняно з початком загострення.

3. У хворих на ХОЗЛ iз супутшми порушеннями психостатусу переважае легкий стушнь тяжкосп депресн та шдвищено1' тривожностi.

4. У хворих на ХОЗЛ iз супутньою депресiею у стабiльнy фазу захворювання виразнють задишки корелюе з виразнютю депресп.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Про затвердження та впровадження медико-технологiчних документiв зi стандартизаци медично! допомоги при хронiчному обструктивному захворю-ваннi легень: Наказ МОЗ Укра!ни № 555 вiд 27.06.2013 р. - Ки!в, 2013. - 146 с.

2. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - Москва: Ме-диасфера, 2002. - 312 с.

3. Хрошчне обструктивне захворювання легень: етюлопя, патогенез, класифшащя, дiагностика, тера-пiя (проект нацюнально! угоди) / Ю.1. Фещенко, Л.О. Яшина, О.Я. Дзюблик, В.К. Гаврисюк [та ш.] // Укр. пульмонол. журнал. - 2013. - № 3, додаток. -С. 7-12.

4. Bailey P.H. The Dyspnea-Anxiety-Dyspnea Cycle

- COPD Patients' Stories of Breathlessness: "It's Scary /When You Can't Breathe" / P. H. Bailey // Qualitative Health Research. - 2004. - Vol. 14, N 6. - P. 760-778.

5. Barnes P.J. Systemic manifestations and comorbidities of COPD / P. J. Barnes, B. R. Celli // Eur. Resp. J. -2009. - Vol. 33, N 5. - P. 1165-1185.

6. Brief report Normative data for the HADS from a large non-clinical sample / J.R. Crawford, J. D. Henry, C. Crombie, E. P. Taylor // Br. J. Clin. Psychology. - 2001.

- Vol. 40. - P. 429-434.

7. Global initiative for chronic obstructive lung disease (GOLD). Global strategy for diagnosis, mana-

gement, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Update 2014. [Internet] - P. 14 - Available from: http://www.goldcopd.org/uploads/users/files/GOLD_Rep ort_2014_Jan23.pdf.

8. Impact of Anxiety and Depression on Chronic Obstructive Pulmonary Disease Exacerbation Risk / C. Laurin, G. Moullec, S.L. Bacon, K.L. Lavoie // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2012. - Vol. 185, Iss. 9. -P. 918-923.

9. Julian L.J. Measures of Anxiety State-Trait Anxiety Inventory (STAI), Beck Anxiety Inventory (BAI), and Hospital Anxiety and Depression Scale-Anxiety (HADS-A) / L.J. Julian // Arthritis Care & Research. - 2011. - Vol. 63. - N S11. - P. 467-472.

10. NINDS CDE Notice of Copyright Hospital Anxiety Depression Scale (HADS) [Internet]. -Available from: https://commondataelements.mnds. nih.gov/Doc/NOC/Hospital_Anxiety_Depression_Scale_ NOC_Link.pdf.

11. Pooler A., Beech R. Examining the relationship between anxiety and depression and exacerbations of COPD which result in hospital admission: a systematic review / A. Pooler, R. Beech // Inter. J. COPD. - 2014. -Vol. 9. - P. 315-330.

12. Relationship between depression and exacerbations in COPD / J.K. Quint, R. Baghai-Ravary, G.C. Donaldson, J.A. Wedzicha // Eur. Resp. J. - 2008. -Vol. 32. - P. 53-60.

REFERENCES

1. Order of Ministry of Health of Ukrainy N 555 of 06/27/2013. "On approval and introduction of medical and technological documents for standardization of medical care in chronic obstructive pulmonary disease". Kyiv. 2013;1-146. Ukrainian.

2. Rebrova OYu. [Statistical analysis of medical data. Application of software package STATISTICA] Moscow: Mediasphera; 2002. Russian.

3. Feshchenko Yul, Yashyna LO, Dziublyk Ola, Havrysiuk VK. [Chronic obstructive pulmonary disease: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, therapy (draft national agreement))]. Ukrainskyi pulmono-lohichnyi zhurnal. 2013;3:7-12. Ukrainian.

4. Bailey PH. The Dyspnea-Anxiety-Dyspnea Cycle - COPD Patients' Stories of Breathlessness: "It's Scary / When You Can't Breathe". Qualitative Health Research. 2004;14(6):760-78.

5. Barnes PJ, Celli BR. Systemic manifestations and comorbidities of COPD. European Respiratory Journal. 2009;33(5):1165-85.

6. Crawford JR. Brief report Normative data for the HADS from a large non-clinical sample. British Journal of Clinical Psychology. 2001;40:429-34.

7. Global initiative for chronic obstructive lung disease (GOLD). Global strategy for diagnosis, ma-

nagement, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Update 2014. P. 4 Available rom: http://www.goldcopd.org/uploads/users/files/GOLD_Rep ort_2014_Jan23.pdf.

8. Laurin C, Moullec G, Bacon SL, Lavoie KL. Impact of Anxiety and Depression on Chronic Obstructive Pulmonary Disease Exacerbation Risk. American Journal Respiratory Critical Care Medicine. 2012;185(9):918-23.

9. Julian LJ. Measures of Anxiety State-Trait Anxiety Inventory (STAI), Beck Anxiety Inventory (BAI), and Hospital Anxiety and Depression Scale-Anxiety (HADS-A). Arthritis Care & Research. 2011;63(11):467-72.

10. NINDS CDE Notice of Copyright Hospital Anxiety Depression Scale (HADS). Available from: https://commondataelements.ninds.nih.gov/Doc/NOC/Ho spital_Anxiety_Depression_Scale_NOC_Link.pdf.

11. Pooler A, Beech R. Examining the relationship between anxiety and depression and exacerbations of COPD which result in hospital admission: a systematic review. International Journal of COPD. 2014;9:315-30.

12. Quint JK, Baghai-Ravary R, Donaldson GC, Wedzicha JA. Relationship between depression and exacerbations in COPD. European Respiratory Journal. 2008;32:53-60.

CraTra Hagium^a go pegaKmi' 28.12.2015

♦

УДК 618.19-006:615.277:615.065

И.Н. Бондаренко, ОСОБЕННОСТИ ПОБОЧНЫХ ЭФФЕКТОВ

А В Прохач РАЗЛИЧНЫХ РЕЖИМОВ ХИМИОТЕРАПИИ

РАКА МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»

кафедра онкологии и медицинской радиологии

(зав. - д. мед. н., проф. И.Н. Бондаренко)

ул. Дзержинского, 9, Днепропетровск, 49044, Украина

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Dzerzhinsky str., 9, Dnepropetrovsk, 49044, Ukraine

e-mail: [email protected]

Ключевые слова: рак молочной железы, химиотерапия, гематологическая токсичность, нейропения, анемия Key words: breast cancer, chemotherapy, hematological toxicity, neutropenia, anemia

Реферат. Особливост no6i4H^ ефекив рпних режимiв xiMioTepanii раку молочноТ залози. Бондаренко 1.М., Прохач А.В. У переважно'1' бiльшостi хворих на рак молочно'1 залози в перюд проходження полiхiмiотерапiiрееструються явища системно'1 токсичностi, частота i тяжюсть яких збыьшуються в мiру проходження курав спецiальноi лжарсь^ терапи. Автори до^дження поставили мету вивчити особливостi