CC BY
11
REFERENCES
1. [Order of the Ministry of Health of Ukraine N 555 dated June 27, 2013 "An Approval and Implementation of Medical-Technological Documents on Standardization of Medical Assistance in the Case of Chronic Obstructive Pulmonary Disease]. Kyiv. 2013;146. Ukrainian.
2. Abo-Sabe S, Abo Bakr BW. Serum amyloid a in chronic obstructive pulmonary disease Asian Academy of Management Journal. 2008;6:27-34.
3. Gan WQ, Man SF, Senthilselvan A. Association between chronic obstructive pulmonary diseaseand systemic inflammation: a systematic review and a meta-analysis Thorax. 2004;59:574-80.
4. Global initiative for chronic obstructive lung disease (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. [Internet]. Update 2017; 14. Available from: http://www.goldcopd.org/uploads/-users/files/GOLD_Report_2017_Jan23.pdf.
5. Jovanovic DB. Clinical importance of determination of serum amyloid A. Srp. Arh. Celok. Lek. 2004;132(7-8):267-71.
6. Paul SF, Sin D. Effects of Corticosteroids on Systemic Inflammation in Chronic Obstructive Pulmonary Disease. Proceedings of the American Thoracic Society. 2005;2:78-82.
7. Wouters EF, Wouters BB, Augustin IM, Franssen FM. Personalized medicine and chronic obstructive pulmonary disease. Curr Opin Pulm Med. 2017;23(3):241-6.
8. Smith ST, Yerkovich DJ, Towers MA, Carroll ML. Reduced soluble receptor for advanced glycation end-products in COPD. Eur Respir J. 2011;37:516-22.
9. Bozinovski S, Hutchinson A, Thompson ML. Serum amyloid A is a biomarker of acute exacerbation of COPD. Am J RespirCrit Care Med: 2007;177:269-78.
10. Urieli-Shoval S, Linke RP et al. Expression and function of serum amyloid A, major acute-phase protein, in normal and disease states. Curr. Opin. Hematol. 2000;7(1):64-69.
♦
УДК 616.24-007/272-036.1:616.89-008.454-008.6]-037 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2(part1).129514
МОЖЛИВ1 ПРЕДИКТОРИ ДЕПРЕСИВНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
кафедра внутрiшньоi медицини 1
(зав. - д. мед. н., проф. Л.1. Конопкта)
вул. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Departmentofinternal medicine 1
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: yguba@i.ua
Ключовi слова: хронiчне обструктивне захворювання легень, депресивний синдром, клтчт симптоми, функцюнальт показники
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, depressive syndrome, clinical symptoms, functional parameters
Реферат. Возможные предикторы депрессивного синдрома у больных хроническим обструктивным заболеванием легких. Перцева Т.А., Конопкина Л.И., Губа Ю.В. В последнее время проблема депрессивного синдрома у больных ХОЗЛ часто привлекает внимание врачей и ученых. Для определения категорий больных, склонных к развитию депрессивного синдрома, важным является изучение взаимоотношений между наличием депрессивного синдрома, с одной стороны, и клиническими и функциональными характеристиками больных
Т.О. Перцева, Л.1. Конопкта, Ю.В. Губа
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
41
ХОЗЛ, с другой. Цель исследования: определить взаимосвязь наличия депрессивного синдрома у больных ХОЗЛ с выраженностью у них клинических симптомов ХОЗЛ и уровнем функциональных нарушений. Было обследовано 52 больных ХОЗЛ клинических групп С и D. В зависимости от наличия у пациентов депрессивного синдрома, они были распределены на две подгруппы: подгруппа 1 - 15 больных ХОБЛ с сопутствующим депрессивным синдромом, подгруппа 2 - 37 человек без него. Обследование включало: общеклинические и функциональные методы. Было определено, что на формирование депрессивного синдрома у больных ХОЗЛ могут влиять высокая выраженность клинических симптомов ХОЗЛ в целом, снижение толерантности к физической нагрузке, большая длительность заболевания, низкое качество жизни. В то же время уровни функциональных показателей, в частности ОФВ1 и SpO2, могут не иметь существенной связи с возникновением депрессивного синдрома даже у больных с тяжелым течением ХОЗЛ.
Abstract. Possible predictors of depressive syndrome in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Pertseva T.O., Konopkina L.I., Guba Yu.V. Recently, the problem of depressive syndrome in COPD patients often attracts the attention of doctors and scientists. It is important to study the relationship between the presence of the depressive syndrome, on the one hand, and the clinical and functional characteristics of COPD patients on the other, in order to determine the categories of patients inclined to develop a depressive syndrome. The purpose of the study: to determine the relationship between the presence of depressive syndrome in COPD patients with the severity of their clinical symptoms of COPD and the level offunctional impairments. 52 COPD patients of clinical groups C and D were examined. Depending on the presence of depressive syndrome patients were divided into two subgroups: a subgroup 1 - 15 COPD patients with concomitant depressive syndrome, a subgroup 2 - 37 people without it. The examination included general clinical and functional methods. It was determined that the development of depressive syndrome in COPD patients can be affected by the high severity of clinical symptoms of COPD in general, decreased tolerance to physical activity, long duration of the disease, poor quality of life. At the same time, the levels offunctional indicators, in particular, OFV1 and SpO2, may not have a significant relationship with the occurrence of depressive syndrome, even in patients with severe COPD.
Протягом останнього десятирiччя проблема депресивного синдрому у хворих на хрошчне об-структивне захворювання легень (ХОЗЛ) часто привертае увагу лiкарiв та вчених. У лiтературi зус^чаються даш про поширешсть депресивного синдрому при цш хвороб^ а також про И не-гативний вплив на стан пащенлв та !х яюсть жит-тя, переб^ захворювання та його прогноз [7, 15].
Для визначення категорш хворих, яю най-бшьш схильш до розвитку депресивного синдрому, важливим е вивчення взаемозв'язюв мiж наявшстю депресивного синдрому, з одного боку, та клшчними i функщональними характеристиками хворих на ХОЗЛ, з шшого.
Велика кшьюсть дослщжень показала взаемозв'язок мiж тяжюстю ХОЗЛ i наявшстю або виразшстю депресивного синдрому. Поширешсть депресивного синдрому вища у хворих з тяжким переб^ом ХОЗЛ, одним з критерпв яко! е рiвень об'ему форсованого видиху за першу секунду(ОФВ1) [13, 14]. У той же час юнують даш, що попршення вентиляцшно! функцп легень е не найважлившим предиктором депресивного синдрому при ХОЗЛ порiвняно з деякими шшими факторами [10].
Висока виразнють ресшраторних симптомiв у хворих на ХОЗЛ, передуем задишки, за даними багатьох дослщжень часто поеднуеться з формуванням депресивного синдрому при ХОЗЛ [12]. Так, J. А. Qeland зi ствавторами [5] вста-новили зв'язок виразносп депресивного
синдрому з виразшстю задишки i виразшстю OTMrnoMiB ХОЗЛ у цшому. A. Iguchi зi ствавторами [13] встановили зв'язок мiж виразшстю депресивного синдрому та виразшстю задишки. F. Marcoa зi ствавторами [7] також виявили кореляцшний зв'язок мiж виразшстю задишки, з одного боку, та виразшстю депресивного синдрому, з шшого. Однак зазвичай дослщни-ками визначаеться зв'язок виразносп клшчних симптомiв та функщональних показниюв хворих на ХОЗЛ з виразшстю депресивного синдрому, i рщко визначаеться зв'язок виразносп проявiв ХОЗЛ з наявшстю депресивного синдрому.
Таким чином, невизначеним залишаеться зв'язок виразносп клшчних симптомiв ХОЗЛ та рiвня ОФВ1 у хворих на ХОЗЛ, з одного боку, та наявшстю у них депресивного синдрому, з ш-шого. Зважаючи на вищенаведене, метою нашого дослщження було визначити взаемозв'язок наяв-носп депресивного синдрому у хворих на ХОЗЛ з виразшстю в них клшчних симптомiв ХОЗЛ та рiвнем функщональних порушень.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Було обстежено 52 хворих на ХОЗЛ клшчних груп С та D (чоловшв - 45 (86,5%), жшок -7 (13,5%)), середнш вш - 63,5±1,21 року, рiвень ОФВ1 за першу секунду тсля проби з бронхо-лггиком (ОФВ1пост) - 39,8±1,17 % належно! величини), яю склали основну групу. Залежно вiд наявностi або вщсутносп у хворих депресивного
синдрому вщповщно до результат анкетування за анкетою «Госптальна шкала тривоги та де-преси» (Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS)) вони були розподiленi на двi пiдгрупи: до шдгрупи 1 увiйшли 15 хворих на ХОЗЛ i3 супутнiм депресивним синдромом, до пiдгрупи 2 - 37 ошб без нього. Пщгрупи 1 та 2 за вшовими й гендерними показниками були аналопчними (р>0,05), проте хворi пiдгрупи 1 мали бiльшу тривалiсть ХОЗЛ, шж хворi пiдгрупи 2 (р<0,05).
Формулювання клiнiчного дiагнозу ХОЗЛ проводилося зпдно з Наказом МОЗ Украши № 555 вщ 27.06.2013 року [2].
yd хворi знаходились у стабшьнш фазi захворювання протягом принаймш останнiх двох мiсяцiв i отримували терапiю згiдно з Наказом МОЗ Украши № 555 вщ 27.06.2013 року [2].
yd хворi шдписали iнформовану згоду на участь у дослщженш.
Обстеження хворих включало загальнокт-шчш методи (збiр скарг, анамнезу захворювання), ощнку клiнiчних симптомiв, у тому числi за допомогою опитувальникiв (модифiкованоi шкали задишки Медичноi дослiдницькоi ради (англ. - The Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (mMRC)) [2, 8], Тесту ощнки ХОЗЛ (англ.- COPD Assessment Test (CAT)) [3, 11], опитувальника контролю ХОЗЛ (англ. -Clinical COPD Questionnary (CCQ total score)) [6, 8], а також ощнку якост життя за допомогою Ресшраторного опитувальника госшталю Святого Георпя (англ. - St. George Respiratory Questionnaire) [8, 9]) функщональш методи (6-хвилинний тест з ходьбою (англ. - Six-Minute Walk Test (6MWT) [1]), сшрометрш з визна-ченням ОФВ1 до та шсля проби з бронхолiтиком методом комп'ютерноi спiрометрii на апаратi «Master Screen Body/Diff» («Jaeger», Нiмеччина)) [2, 8], пульсоксиметрда до та пiсля проби з фiзичним навантаженням (визначення рiвня са-турацii кисню (SрO2,%) пульсоксиметром Rad-8, обладнаним датчиком «LNOP (adult)» («Masimo SET», США)) [8].
Ощнка психiчного стану хворих проводилась за допомогою анкети HADS, яка запропонована для виявлення депресивного синдрому у хворих соматичного профшю [3, 11].
Статистична обробка отриманих результатiв проводилась з використанням методiв бю-метричного аналiзу за допомогою програми STATISTICA 6.1. Ощнка достовiрностi вщмш-ностей проводилась за критерiями Стьюдента, Манна-Уiтнi. Аналiз показниюв з нормальним розподiлом проводився за середшм значенням та помилкою середнього, з ненормальним роз-
подiлом - за медiаною та квартилями (Ме [2575]) [4].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА 1ХОБГОВОРЕННЯ
Нами було встановлено, що, незважаючи на щентичшсть рiвнiв ОФВ^ i ОФВ1п0ст в обох тдгрупах (р>0,05), виразнiсть симптомiв ХОЗЛ була вищою в пiдгрупi 1, шж у пiдгрупi 2. Так, виразнють симптомiв за анкетою САТ в обох тдгрупах була досить високою (середнш бал вище 10), проте в шдгруш 1 середнiй бал був у швтора рази вищий, нiж у пiдгрупi 2 (р<0,05). За анкетою CCQ, яка включае оцiнку виразностi симптомiв (домен «симптоми»), впливу хвороби на психiчний стан хворого (домен «психiчний стан»), впливу на актившсть хворого (домен «функщональний стан») з пiдрахунком загаль-ного бала (домен «сума»), у шдгруш 1 також було визначено суттево гiршi показники за всiма доменами, шж у пiдгрупi 2 (р<0,05). Суттево вища виразнiсть погiршення психiчного стану, пов'язаного з ХОЗЛ (за анкетою CCQ домен «психiчний стан») у хворих шдгрупи 1, шж у хворих шдгрупи 2, може свщчити про вагомий вплив основного захворювання на формування депресивного синдрому в ще1' категори хворих (табл.).
У той же час рiзницi у виразносп задишки за шкалою mMRC у тдгрупах виявлено не було (р>0,05). Це можна пояснити тим, що на пси-х1чний стан хворих на ХОЗЛ, iмовiрно, мае вплив не лише один ктшчний симптом, зокрема задишка, а i ix сукупнiсть (табл.).
Толерантнiсть до фiзичного навантаження за 6MWT у хворих шдгрупи 1 була нижчою, шж у хворих шдгрупи 2 (р<0,05) (табл.). У той же час рiвень SpO2 до та пiсля фiзичного навантаження був досить низьким (менше 95%) у хворих обох шдгруп i достовiрно не вiдрiзнявся залежно вiд наявностi у хворих депресивного синдрому (р>0,05) (табл.).
Рiвень якостi життя (за опитувальником SGRQ) був суттево нижчим у шдгруш 1, шж у шдгруш 2, причому за усiма доменами (табл.).
Таким чином, можна припустити, що на формування депресивного синдрому у хворих на ХОЗЛ можуть впливати виразнють ктшчних симптомiв ХОЗЛ у щлому, зниження толе-рантностi до фiзичного навантаження, бiльша тривалiсть захворювання, нижча яюсть життя. У той же час рiвнi функцiональниx показниюв не мають суттевого зв'язку з виникненням де-пресивного синдрому навiть у хворих з тяжким перебтом ХОЗЛ.
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
43
Р1вень деяких кл1н1чни\ та функщональних показнивдв хворих залежно вщ наявност1 в них депресивного синдрому
Показники П1дгрупи хворих U, t; p
1 2
Трива.мсть захворювання, роки 15 [8-23] 8 [5-20] U=2,25;p=0,024
Виразтсть задишки за mMRC, бали (Ме [25-75]) 3 [2-3] 2 [1-3] U=1,82;p=0,069
Виразтсть симптомш за САТ, бали (М±т) 24,6±1,79 16,5±1,06 t=4,01;p=0,000
Виразтсть симптомш за CCQ (домен «сума»), бали (М±т) 3,4±0,27 2,5±0,15 t=3,04;p=0,004
Виразтсть симптомш за CCQ (домен «симптоми»), бали (М±т) 3,6±0,28 2,7±0,19 t=2,38;p=0,021
Виразтсть симптомш за CCQ (домен «псиичний стан»), бали (М±т) 3,5±0,28 2,3±0,27 t=2,11;p=0,040
Виразтсть симптомш за CCQ (домен «функцюнальний стан»), бали (М±т) 3,1±0,34 2,2±0,18 t=2,49;p=0,016
8р02 до 6MWT, % (Ме [25-75]) 93 [91-96] 94 [94-95] U=-1,64;p=0,101
8р02 тсля 6MWT, %(Ме [25-75]) 93 [92-95] 94 [91-95] U=-0,30;p=0,763
Толеранттсть до ф1зичного навантаження за 6MWT, м (Ме [25-75]) 350 [300-350] 400 [350400] U=-2,13;p=0,033
ОФВ1пре, % належн. (М±т) 35,6±1,99 34,8±1,35 t=0,35;p=0,728
ОФВ1посг, % належн. (М±т) 39,9±1,62 39,8±1,53 t=0,05;p=0,959
ЯЖ за SGRQ (домен «симптоми»), бали (М±т) 70,0±4,90 52,7±3,77 t=2,58;p=0,013
ЯЖ за SGRQ (домен «активтсть»), бали (М±т) 70,3±4,13 56,0±3,18 t=2,52;p=0,015
ЯЖ за SGRQ (домен «вплив»), бали (М±т) 56,8±5,07 42,0±2,63 t=2,83;p=0,007
ЯЖ за SGRQ (домен «сума»), бали (М±т) 63,7±4,44 48,0±2,55 t=3,20;p=0,002
ВИСНОВКИ
1. Наявшсть депресивного синдрому у хворих на ХОЗЛ тяжкого переб^у пов'язана з високою виразшстю клшчних симптомiв ХОЗЛ та знач-ною тривалiстю хвороби, нижчою яюстю життя.
2. Рiвнi ОФВ1 та SpO2 не пов'язанi з форму-ванням депресивного синдрому у хворих на ХОЗЛ.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гаврисюк В.К. Анализ перспектив применения функциональних тестов с ходьбой у больных хроническими заболеваниями легких / В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Е.А. Беренда // Укр. пульмонол. журнал. - 2004. - № 3. - С. 46-50.
2. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв з1 стандартизаци медично! допомоги при хрошчному обструктивному захворю-ванш легень: Наказ МОЗ Укра!ни ввд 27.06.2013 р. № 555. - Ки!в, 2013. - 146 с.
3. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв з1 стандартизаци медично! допомоги при депреси: Наказ МОЗ Укра!ни ввд 25.12.2014 № 1003. - Ки!в, 2014. - 60 с.
4. Реброва О.Ю. Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных
программ STATISTICA / О.Ю. Реброва - Москва: Медиасфера, 2002. - 312 с.
5. Associations of depression and anxiety with gender, age, health-related quality of life and symptoms in primary care COPD patients / J.A. Cleland [et al.] // Family practice. - 2007. - Vol. 24. - P. 217-223.
6. Development, validity and responsiveness of the Clinical COPD Questionnaire [Електронний ресурс] / T. Molen [et al.] / Healthand Quality of Life Outcomes. Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/artic-les/PMC156640/pdf/1477-7525-1-13 .pdf.
7. Garvey C. Depression in patients with chronic obstructive pulmonary disease / C. Garvey // Postgraduate Medical J. - 2012. - Vol. 124. - P. 101-109.
8. Global initiative for chronic obstructive lung disease (GOLD). Global strategy for diagnosis,
management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Update 2016. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.goldcopd.org/uploads/users/-files/WatermarkedGlobal%20Strategy%202016(1).pdf.
9. Ferrer M. Interpretation of quality of life scores from the St George's Respiratory Questionnaire / M. Ferrer, C. Villasante, J. Alonso, V. Sobradillo [et al.] // Eur. Resp. J. - 2002. - Vol. 19. - P. 405-413.
10. Jones P.W. Depression in Chronic Obstructive Pulmonary Disease. ACommon Concomitant Disease / P.W. Jones // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2011. -Vol. 183. - P. 562-563.
11. Julian L.J. Measures of Anxiety State-Trait Anxiety Inventory (STAI), Beck Anxiety Inventory (BAI), and Hospital Anxiety and Depression Scale-Anxiety (HADS-A) / L.J. Julian // Arthritis Care&Research. -2011. - Vol. 63, N S11. - P. 467-472.
12. Putman-Casdorph H. Chronic obstructive pulmonary disease, anxiety, and depression: state of the science / H. Putman-Casdorph, S. McCrone // Heart. Lung. -2009. - Vol. 38. - P. 34-47.
13. Relation ship between depression in patients with COPD and the percent of predicted FEV1, BODE Index, and Health-Related Quality of Life / A. Iguchi [et al.] // Resp. Care. - 2013. - Vol. 58, N 2. - P. 334-339.
14. The use of the hospital anxiety and depression scale (HADS) in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a pilot study / C. Dowson [et al.] // New Zealand Medical J. - 2001. - Vol. 114. - P. 447-449.
15. Yohannes A.M. Depression and COPD in older people: a review and discussion / A.M. Yohannes // Br. J. Community Nursing. - 2005. - Vol. 10. - P. 42-46.
REFERENCES
1. Gavrisyuk VK, Yachnik AI, Berenda EA. [Analysis of the prospects for the use of functional tests with walking in patients with chronic lung diseases]. Ukrainskyi pulmonolohichnyi zhurnal. - 2004;3:46-50. Russian.
2. [On approving and implementation of medical-technological documents on standardization of medical assistance in the case of chronic obstructive pulmonary disease: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated June 27, 2013 N 555]. Kyiv. 2013;146. Ukrainian.
3. [On approval and implementation of medical-technological documents on standardization of medical care in case of depression: Order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 25, 2014 N 1003]. Kyiv. 2014;60. Ukrainian.
4. Rebrova OJu. [Statistical analysis of medical data. Application of the STATISTICA software package]. Me-diasfera. 2002;312. Russian.
5. Cleland JA, et al. Associations of depression and anxiety with gender, age, health-related quality of life and symptoms in primary care COPD patients. Family practice. 2007;24:217-23.
6. Molen T, et al. Development, validity and responsiveness of the Clinical COPD Questionnaire.Health and Quality of Life Outcomes. Available from: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC156640/ pdf/1477-7525-1-13.pdf.
7. Garvey C. Depression in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Postgraduate Medical Journal. 2012;124:101-9.
8. Global initiative for chronic obstructive lung disease (GOLD). Global strategy for diagnosis, mana-
gement, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Update 2016. Available from: http://www.gold-copd.org/uploads/users/files/WatermarkedGlobal%20Stra tegy%202016(1).pdf
9. Ferrer M,Villasante C, Alonso J, Sobradillo V, et al. Interpretation of quality of life scores from the St George's Respiratory Questionnaire.European Respiratory Journal. 2002;19:405-13.
10. Jones PW. Depression in Chronic Obstructive Pulmonary Disease. A Common Concomitant Disease. American Journal Respiratory Critical Care Medicine. 2011;183:562-3.
11. Julian LJ. Measures of Anxiety State-Trait Anxiety Inventory (STAI), Beck Anxiety Inventory (BAI), and Hospital Anxiety and Depression Scale-Anxiety (HADS-A). Arthritis Care & Research. 2011;63:467-72.
12. Putman-Casdorph, H,McCrone S. Chronic obstructive pulmonary disease, anxiety, and depression: state of the science. Heart Lung. 2009;38:34-47.
13. Iguchi A, et al. Relationship between depression in patients with COPD and the percent of predicted FEV1, BODE Index, and Health-Related Quality of Life. Respiratory care. 2013;58:334-9.
14. Dowson C, et al. The use of the hospital anxiety and depression scale (HADS) in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a pilot study. New Zealand medical journal. 2001;114:447-9.
15. Yohannes AM. Depression and COPD in older people: a review and discussion. British Journal of Community Nursing. 2005;10:42-46.
♦
18/ Том XXIII/ 2 ч. 1
45
