CC BY
45
Том 18. N 5-6 2014 р.
© Перцева Т. О. Конопкна Л. I. Губа Ю. В. УДК 616.24-007.272-036.1:616.89-008.454-07
ОСОБЛИВОСТ1 ТА ТРУДНОЩ1 Д1АГНОСТИКИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Перцева Т. О. Конопкна Л. I. Губа Ю. В.
Державна установа «Джпропетровська медична академ1я Мшютерства охорони здоров'я Укра'ши», м. Днтропетровськ,
В последние годы все больше внимания уделяется экстрапульмональным эффектам при хроническом обструктив-ном заболевании легких (ХОЗЛ), в частности тревоге и депрессии. До настоящего времени не изучались средства выявления депрессии у больных ХОЗЛ. Цель исследования - определение информативности и диагностической значимости анкет В01-БР и РН0)-9 в сравнительном аспекте. Обследовано 33 больных ХОБЛ в стабильной фазе. Обследование включало общеклинические методы, спирометрию, оценку психического статуса с помощью анкет РН(3-9 и В01-БР. Полученные результаты анкетирования по обеим анкетам имели существенные отличия. Одними из них являются разные критерии оценки степени выраженности симптома, что может быть одной из причин различных результатов по приведенным анкетам у больных ХОЗЛ. Другим отличием является характер вопросов в анкетах, восприятие которых может быть неоднозначным с учетом основного заболевания. Кроме того, разные формулировки похожих по сути вопросов и утверждений в анкетах могут приводить к разному их восприятию, а следовательно и к различным ответам. Важным аспектом является интерпретация полученных результатов анкетирования относительно каждой анкеты. Так, инструкция к оценке результатов для анкеты РН0)-9 является достаточно сложной, в отличии от инструкции к интерпретации результатов, полученных с помощью анкеты ВШ-БР, которая проста и учитывает лишь общую сумму баллов. Таким образом, использование различных анкет для диагностики депрессии у больных ХОБЛ может привести к получению различных результатов по выявлению депрессии и определению степени ее тяжести. В связи с чем, использование анкет РН0)-9 и В01-БР для выявления депрессии у больных ХОЗЛ возможно лишь в качестве скрининга.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ), депрессия, анкетирование, интерпри-тация результатов, диагностическая значимость.
В останн роки все бтьше уваги придтяеться екс-трапульмональним ефектам при хрончному обструк-тивному захворюванн легень (ХОЗЛ), як обтяжують та модифкують переб^ хвороби. Найчастшими про-явами коморбщност при ХОЗЛ вважаються дисфунк-ця скелетноТ мускулатури, кахекся, рак легень, леге-нева гiпертензiя, iшемiчна хвороба серця, остеопороз, анемiя, порушення психiчного стану тощо [4, 5, 10].
Останнього часу у клнчних проявах при ХОЗЛ все бтьше уваги привертають до себе так психолопчш аспекти, як тривога й депреся [5, 11]. Вони значущо погршують як переб^ захворювання, так i прогноз для пацентв [10, 11, 12, 14]. Поширенють депреси при ХОЗЛ за даними рiзних джерел коливаеться вщ 10 до 42 %, що значно вище за показник у загальнй попу-ляци [8, 18, 26]. Не дивлячись на високу поширенють депреси при ХОЗЛ та велику ктькють доказiв того, що корекця психiчних порушень у хворих на ХОЗЛ може покращити яксть життя останнх, цей супутшй стан часто не дiагностуеться та не лкуеться [12, 15, 21]. ^м того, депреся при ХОЗЛ, як психiчний наслщок хвороби, ТТ вплив на яксть життя хворих на сьогоднь шнй день залишаеться маловивченим, принаймн серед пульмонологв [1, 12].
На жаль, на сьогодшшнш день жодна з шструкцй по веденню хворих на ХОЗЛ не пропонуе ан детального плану скриннгу Тх стосовно наявносл/вщсутносл супутньоТ депресiТ, анi методiв дiагностики й лiкування депресiТ у цеТ категорiТ хворих [11]. До тепершнього часу не дослiджувалися можливi засоби виявлення депреси у хворих на ХОЗЛ [25]. З одного боку, рiзними дослщниками використовуються рiзнi методи виявлення депресивних розладiв у хворих на ХОЗл, а от-же, вiдповiдно до цього, результати дещо вiдрiзня-ються. З Ышого боку, зазвичай кожний дослiдник ви-користовуе лише один метод для виявлення депреси.
Так, за допомогою шкали Зунга у хворих на ХОЗЛ II стади депресiя була виявлена у 18,8 % випадкв [20]. Шляхом використання анкети депреси Бека (Beck
Depression Inventory (BDI)) у хворих з тяжким та дуже тяжким переб^ом ХОЗЛ депресю було дiагностовано у 37 % випадкв, а у хворих з помiрною тяжкстю пере-бiгу - у 22 % [24]. За допомогою ГосптальноТ шкали тривоги i депреси (Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS)) у пацентв з ХОЗЛ незалежно вщ стадiТ захворювання депресю було виявлено у 28 % випад-кiв [8]. При використанн Шкали депресiТ центру епь демiологiчних дослiджень (Center for Epidemiologic Studies Depression Scale (CES-D)) у фазу загострення хвороби депресю було дiагностовано у 60 % хворих [23]. За допомогою анкети CES-D у пацентв з ХОЗЛ, що були госппаизоваш для проведення легеневоТ реаблтаци, депресiя була виявлена у 48,6 % випад-кiв [13]. Шляхом використання анкети HADS у хворих на ХОЗЛ I-II стадм було дiагностовано депресiю у 23 % випадкв, у хворих на ХОЗЛ III стадiТ - у 25,3 % випадкiв, у хворих ХОЗЛ IV стадiТ - у 34,2 % пацентв [15]. За допомогою анкети CES-D у пацентв з ХОЗЛ II-IV стадiй було виявлено депресю у 2б % осб [11]. За допомогою Опитувальника здоров'я пацента-9 (Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9)) у хворих на ХОЗЛ клiнiчних груп A, B, D було виявлено депресiю у 28 % випадкв, iз них 5 % пацентв були вiднесенi до категори - А, 37 % - до категори В, 58 % - категори D [1]. При використанн анкети CES-D у хворих на ХОЗЛ незалежно вщ стади захворювання було дiагностова-но депресю у 21,6 % пацентв, при цьому у хворих з тяжким переб^ом ХОЗЛ депресiю було виявлено у 25 % випадкв, а у хворих iз легким та помiрним пере-бiгом ХОЗЛ - у 19,6 % випадкв [19]. За допомогою анкети HADS у хворих на ХОЗл I-IV стадм було дiаг-ностовано депресю у 20,8 % випадкiв [7].
Враховуючи вщмЫност даних по виявленню депресивних розладiв у хворих на ХОЗЛ та рекомендаци «ГлобальноТ Iнiцiативи з ХОЗЛ» (GOLD 2013) щодо оцнки депресiТ й тривоги у хворих на ХОЗЛ, видаеть-ся доцтьним вивчити порiвняльну дiагностичну зна-
чущють pi3HMX методик виявлення депреси, що мо-жуть використовуватися у хворих на ХОЗЛ [10, 21, 25].
У зв'язку i3 вищезазначеним, а також i3 тим, що анкети Beck Depression Inventory-Short Form (BDI-SF)) та PHQ-9 e одними з найкоротших та найзручнiших для використання, метою нашого дослiдження було визначення шформативносл та дiагностичноí значу-щост саме цих анкет BDI-SF та PHQ-9 у порiвняль-ному аспектг
Матерiали i методи дослiдження.
Нами було обстежено 33 хворих на ХОЗЛ (чоловь юв - 30 (90,9 %), жiнок - 3 (9,1 %), середнiй вiк (Med [25-75]) - 66 [62-68] роюв, об'ем форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1) (Med [25-75]) - 56,2 [45,7-62,2] % належно''' величини). Ус хворi знаходились у стабть-нiй фазi ХОЗЛ i отримували базисну терапiю вщповщ-но до клУчно''' групи згiдно з Наказом МОЗ Укра'ни № 555 вщ 27.06.2013 року МОЗ Укра'ни № 555 вщ 27.06.2013 року [2].
Формулювання клiнiчного дiагнозу ХОЗЛ проводили згщно з Наказом МОЗ Укра'ни № 555 вiд 27.06.2013 року [2].
Уа хворi пщписали iнформовану згоду на участь у дослщженш.
Обстеження хворих включало загальноклУчш методи, спiрометрiю методом комп'ютерно' спiрометрií за допомогою апарату MasterScreen Body/Diff (E. Jaeger, Ымеччина).
Обстеження психiчного статусу проводилося за допомогою анкет PHQ-9 [16, 17, 22] та BDI-SF [6], яка e прийнятною замЫою повного варiанту BDI [24] i мо-же використовуватися для виявлення депреси [9], до того ж скорочений варiант e бiльш простим та зруч-ним для використання лкарем-терапевтом або пульмонологом.
Статистична обробка отриманих результатiв проводилась з використанням методiв бюметричного аналiзу за допомогою програми ЭТАНЭТЮА 6.0. Оць нка достовiрностi вщмЫностей проводилась за крите-рieм ^рсона.
Результати та |'х обговорення.
За даними анкети РНО-9 депресiя була виявлена у 8 хворих (24,2 ± 7,5 %), тодi як за анкетою ВО!-ЭР -у 12 па^енлв (36,6 ± 8,4 %) (р = 0,3). При цьому за обома анкетами депресю було виявлено у 7 хворих, лише за анкетою РНО-9 - у 1 хворого, лише за анкетою ВО!-ЭР - у 5 хворих.
Значн вщмЫносл були виявлен при оцiнцi ступе-ня тяжкост депресií за обома анкетами. Так, якщо за анкетою РНО-9 легку депреаю мали 2 хворих (25 %), помiрну - 4 хворих (50 %), а помiрно тяжку депресiю -2 оаб (25 %), то за анкетою ВО!-ЭР легку i помiрну депресю мали по 6 пацiентiв (тобто по 50 %), тяжку депресю - жоден з пацiентiв.
У зв'язку з тим, що отриман результати анкету-вання за обома анкетами мали суттевi вiдмiнностi, нам видалося доцтьним ретельно проаналiзувати структуру кожно''' анкети, вiдповiдi хворих на кожне iз запитань та отриман результати у балах з урахуван-ням клiнiчних особливостей хворих на ХОЗЛ.
Одшею з найсуттевiших вщмЫностей анкети РНО-9 та анкети ВО!-ЭР е рiзнi критери оцЫки ступеня ви-разностi симптому. Так, у анкет РНО-9 за основу взятий принцип тривалост симптому (рис. 1), тодi як у анкет ВО!-ЭР в основi оцшки тяжкостi симптому ле-жить його виразнють (табл. 1). Ця вщмЫнють може бути однiею з причин рiзних результатiв за наведени-ми анкетами у хворих на ХОЗЛ.
Опитувальник про стан здоров'я (PHQ-9)
Як часто за останы 2 тижн! Вас турбували будь-яю з наступних проблем? (Обрану вЮповЮь в/дм/тьте позначною Зовс1м не турбувал И Декшь ка дн1в Ешьш ПОЛОВИ НИ BCiX днш Майжещо денно
1. Вам було не дуже ц»каво або подобалось чимось займатись 0 2 3
2, Ви гючувапися сумними, пригн1ченими або безнадйними 0 2 3
3. Вам було важко эасинати або не прокидатись, або Ви спали надго довго 0 2 3
4. Ви вдчували втому або мало сил 0 2 3
6. У Вас був поганий апетит. або Ви пересдали 0 2 3
6. Ви погано про себе думали — або Ви почувалися невдахою. або ж розчаровувались у с061. або думали, що пщвели родину 0 2 3
7. Вам було важко зосередитись, напри клад, на читанж газет и або перегляд! телепередач 0 2 3
8, Ви рухались або розмовляли насппы<и повшьно, що ¡нив люди г*)гпи б це помпита? Або ж навпаки, Ви були настипьки метушлив! або неспоюйнЁ, що пересувались набагато ОШыие, нёж зазвичай 0 2 3
Э. У Вас були думки, що Вам краще б гюмерти, або Ви думали про те, щоО заподяти ссЮ яку-неоудь шкоду 0 2 3
For office coding _
=Total Score:
Якщо Ви в!дпов!ли позитивно на деяю пункти. оцжгть, наскшьки важко Вам було працювати. займатись домашжми справами або взаемод!яти з жшими людьми через ц! проблеми?
Розроблено: Д-рами Робертом Л. Шп1тцером, Джанет Б. Втьямс, Куртом Кренке (Drs Robert L Spitzer, Janet В Williams, Kurt Kroenke) та колегами при пщтримш освгтнього гранту компанн "Пфайзер 1нк." {Pfizer Inc.). Вщтворення. переклад, демонстращя i розповсюдження дозволяються без попередньоТ згоди власникзв авторського права.
Рис. 1. Анкета PHQ-9 [3, 22].
При анкетуванн за допомогою анкети РНО-9 4,7 ± 1,2 % позитивних вщповщей на запитання анкети вiдповiдали максимальному балу, що свщчить про мак-симальну тривалiсть симптому. В той же час, при оцнц виразносл симптомiв за анкетою В0!-8Р було вщмлчено, що результати, якi вщповщали максимальнiй виразностi
Наступним важливим моментом для аналзу резуль-татiв анкетування у хворих на ХОЗЛ видаеться характер запитань у анкетах, сприйняття яких може бути неодно-значним з урахуванням переб^ основного захворюван-ня. Внаслiдок того, що при оцнц результатiв опитування хворих за анкетами РНО-9 та ВР!-8Р у нас виникли деякi
симптому, зустрiчалися у незначнiй кiлькостi вiдповiдей (0,9 ± 0,5 %). На нашу думку, цей аспект повинен врахо-вуватися при дiагностицi депресií, а також визначенн ступеня тяжкостi депресп у хворих на ХОЗЛ, адже симптоматика ХОЗЛ е послйною i може тривало впливати на психiчний стан пацiентiв.
Таблиця 1 Анкета BDI-SF
питання, ми вважали за необхщне ретельно проаналiзу-вати вщповд кожного хворого.
Так, за анкетою РНО-9 (рис. 1) хворi повиннi були вiдповiсти на дев'ять запитань шляхом визначення балу у залежност вщ тривалостi симптому - вщ 0 (проблема взагалi не турбувала хворого) до 3 (проблема турбувала майже щоденно) (табл. 2).
№ групи тверд-жень Твердження ВЩповщний-бал
1. Мен не сумно. Мен сумно (тужливо, журливо). 0 1
Мен1 постшно сумно, 1 я не можу вщ цього вЩ1рватися. 2
Мен1 так тужливо, що я не можу цього витерглти. 3
Я не втратив зацкавленють до людей. 0
2 Люди цкавлять мене менш, як ранше. 1
Я майже повнстю втратив 1нтерес до людей та став байдужим до них. 2
Я зовсм втратив Ытерес до людей 1 не думаю про них. 3
Я не особливо похмуро дивлюсь на майбутне. 0
3. Я похмуро дивлюсь на майбутне. Я вщчуваю, що мен нема чого оч1кувати в майбутньому. Я вщчуваю, що в майбутньому мене не очкуе нчого доброго 1 нщо не можна зм1нити. 1 2 3
Я приймаю р1шення так само легко, як 1 ранше. 0
4. Я намагаюсь вщкпадати прийняття р1шень. Мен1 вкрай важко будь-що вир1шити. 1 2
Я втратив здатн1сть приймати будь-як р1шення. 3
Я не вщчуваю себе невдахою. 0
5 Я вщчуваю, що в мене невдач бтьше, нж в Ыших людей. 1
1нод1, коли я оглядаюсь на свое життя, воно здаеться мен1 сплет1нням невдач. Я вщчуваю себе абсолютною невдахою (як батько, чоловк, дружина...) 2 3
6. Я не вщчуваю, що виглядаю прше, нж ранше. Мене непокоíть те, що я виглядаю постартим 1 непривабливим. Я вщчуваю, що моя зовышнють погршуеться, що робить мене все бтьш непривабливим. 0 1 2
Я вщчуваю, що виглядаю потворним або вщразливим. 3
Я не зазнаю особливоí невдоволеност. 0
7. Я нудьгую б1льшу частину часу. 1
Я ан1 в1д чого не отримую такого задоволення, як ран1ше. 2
Я вам невдоволений. 3
Я можу працювати так само легко, як 1 ран1ше. 0
8. Мен доводиться прикладати певн зусилля, щоб взятися за будь-що. Мен дуже важко себе примусити взятися за будь-що. Я зовсм нчого не можу робити. 1 2 3
Я не вщчуваю себе особливо винним. 0
9 Бтьшу частину часу я вщчуваю себе поганою або негщною людиною. 1
Я вщчуваю за собою певну провину. 2
Я вщчуваю, що я дуже погана, негщна людина. 3
Я втомлююсь не бтьше,нж звичайно. 0
10. Я втомлююсь швидше нж ражше. 1
Я втомлююсь вщ усього. Втома не дае мен нчого зробити. 2 3
Я не розчарований у собк 0
11. Я розчарований у собк Я огидний собк 1 2
Я ненавиджу себе. 3
12. Апетит у мене не г1рше, нж ран1ше. Апетит у мене не такий добрий, як ран1ше. Апетит у мене зробився набагато гршим. 0 1 2
У мене зовсм немае апетиту. 3
Мен приходить на думку нанести соб1 шкоду. 0
13. Я вщчуваю, що краще було б мен померти. 1
У мене е певний план здшснення самогубства. 2
Я наклав би на себе руки, якщо б мен це вдалося. 3
Таблиця 2
Данi аналiзу eidnoeideü хворих, отриманих шляхом анкетування ïx за допомогою PHQ-9
Номер запитання Суть запитання Ктькють хворих, що дали ствердну вщпо-вщь, n (% ± m)
1. Зацкавленють своею дiяльнiстю 11 (33,3 ± 8,2)
2. Вщчуття пригнченост та безнадшност 12 (36,4 ± 8,4)
3. Порушення сну 19 (57,7 ± 8,6)
4. Вщчуття пщвищено!' втоми 28 (84,6 ± 6,2)
5. Порушений апетит 6 (18,2 ± 6,7)
6. Розчарування у собi 8 (24,3 ± 7,5)
7. Порушення концентрацп уваги 6 (18,2 ± 6,7)
8. Уповтьнеж рух та мова 11 (33,3 ± 8,2)
9. Думки про бажання померти 4 (12,1 ± 5,7)
Найбтьша ктькють позитивних вщповщей (вщ 1 до 3 балiв) була дана хворими на два запитання: на четверте (стосуеться пщвищено'1' втоми) та на трете (щодо порушення сну). Найменша кiлькiсть позитивних вщповщей була дана хворими на п'яте запитання (про порушений апетит), сьоме (про порушення кон-центраци уваги) та на дев'яте (щодо думок про ба-жання померти).
Дан аналiзу вiдповiдей
Аналогчний аналiз вщповщей хворих був проведений нами за результатами опитування анкетою ВР!-8Р (табл. 1). Анкета мютить 13 груп тверджень. У ко-жнй з них хворому потрiбно було обрати одне твер-дження, яке найкращим чином вщповщае його стану на даний момент. Кожному твердженню у труп вщповщае бал вщ 0 (у пацента вщсутшй даний симптом) до 3 (симптом виражений максимально) (табл. 3).
Таблиця 3
хворих, отриманих шляхом анкетування Тх за допомогою BDI-SF
Номер запитання Суть запитання Ктькють хворих, що дали ствердну вщпо-вщь, n (% ± m)
1. Вщчуття смутку 5 (15,2 ± 6,3)
2. Зацкавленють шшими людьми 7 (21,2 ± 7,1)
3. Розчарування у майбутньому 10 (30,3 ± 8,0)
4. ВЩкладання прийняття ршень 10 (30,3 ± 8,0)
5. Вщчуття себе невдахою 3 (9,1 ± 5,0)
6. Занепокоення попршенням зовншнього вигляду 8 (24,3 ± 7,5)
7. Вдоволення будь-чим 7 (21,2 ± 7,1)
8. Знижена працездатнють 23 (69,7 ± 8,0)
9. Вщчуття особисто! провини 3 (9,1 ± 5,0)
10. Вщчуття пщвищено!' втоми 31 (93,9 ± 4,2)
11. Розчарування у собi 2 (6,1 ± 4,2)
12. Порушений апетит 11 (33,3 ± 8,2)
13. Бажання померти 0
Найчастше хворi обрали бали вщ 1 до 3 у двох групах тверджень: у десятй (щодо пщвищеноТ втоми) та у восьмм (про знижену працездатнють). Найменша ктькють ствердних вщповщей спостер^алась у п'ятш групi тверджень (про вщчуття себе невдахою), у дев'ятй (про вiдчуття особистоТ провини) та в одина-дцятiй (про розчарування у соб^. У тринадцятiй труп тверджень щодо бажання померти не було жодноТ ствердно'1' вiдповiдi.
Таким чином, при детальному вивченн вщповщей кожного хворого на ХОЗЛ на запитання анкет нами було встановлено, що певн симптоми зустрiчаються у хворих особливо часто, тодi як ^i - дуже рщко або взагалi не зустрiчаються. Так, за обома анкетами найчастше зустрiчалися ствердн вiдповiдi на запитання щодо пщвищеноТ втоми; лише за анкетою PHQ-9 - на запитання про порушення сну; лише за анкетою BDI-SF - на запитання про знижену працездатнють. Останне може пояснюватися тим, що саме ос-новне захворювання (тобто ХОЗЛ) або похилий вк хворих (а хворими на ХОЗЛ найчастше е саме особи похилого вку) можуть бути причиною вищезазначених симптомiв, отже вони не завжди е наслщком психiч-них порушень як таких.
^м того, привертае до себе увагу те, що рiзне формулювання схожих по сутi запитань i тверджень в анкетах може призводити до рiзного Ух сприйняття, а
отже i до рiзних вiдповiдей. Так, схожi запитання про бажання померти у анкет PHQ-9 та у анкет BDI-Sf звучать дещо по^зному, що, напевно, призводить до рiзноï ктькосл позитивних вщповщей, що мае бути враховано пщ час виявлення депреси у хворих на ХОЗЛ для запоб^ання отримання псевдопозитивних або псевдонегативних результатв.
Особливу увагу привертае штерпретаця отриманих результатв анкетування вiдносно кожноТ анкети. Так, Ыструкця до оцiнки результатв для анкети PHQ-9 [14, 16, 17, 22] е досить складною. Вона вимагае враховувати не просту суму балiв, а й оцнювати ктькють балiв по кожному запитанню, особливе значення надаеться вщповщям на запитання № 1 та № 2. У за-лежност вiд цих аспектiв результати анкетування розподтяються (згiдно з шструкцею до оцiнки ре-зультатiв) на три групи: «депресивний розлад», «великий депресивний розлад» та «¡нший депресивний розлад». ^м цього, проводиться визначення ступеня тяжкост депресiï шляхом пщрахунку загальноТ суми балiв.
Так, за нашими даними у 8 пацентв, у яких згщно iз результатами анкетування за допомогою PHQ-9 була виявлена депреся, дмсно були виявленi рiзнi типи депресивних розладiв, при цьому найрiдше зустрiчав-ся великий депресивний розлад (табл. 4).
Таблиця 4
Результати ôiaaHocmuKU депреси у хворих на ХОЗЛ за допомогою анкети PHQ-9
Критери розподту хворих згщно з Ытерпрета^ею анкети PHQ-9 Висновок за даними анкети PHQ-9 Ктькють хворих, n (% ± m) Результат у балах (вщповщна йому ступЫь тяжкосл депреси за PHQ-9)
Наявы не менше, як 5 вщповь дей у затемнених полях анкети, одна з яких на питання № 1 або № 2 Великий депресивний розлад 1 (12,5 ± 11,7) 16 (помiрно тяжка депреая)
Наявы не менше, як 4 вщпов^ у затемнених полях анкети, яи включають питання № 1 та № 2 Депресивний розлад 4 (50,0 ± 17,7) 19 (помiрно тяжка депреая) 14 (помiрнa депреая) 12 (помiрнa депреая) 11 (помь рна депреая)
Наявы вщ 2 до 4 вщповщей у затемнених полях анкети, одна з яких на питання № 1 або № 2 1нший депресивний розлад 3 (37,5 ± 17,1) 10 (помiрнa депреая) 7 (легка депреая) 5 (легка депреая)
Що стосуеться ¡нструкци до штерпретаци резуль-талв, отриманих за допомогою анкети BDI-SF [6, 9], вона е простою i враховуе лише загальну суму бaлiв, отриманих за анкетою, що визначае наявнють депреси i ïï ступЫь (див. табл. 1).
Так, згщно iз критерiями iнтерпретaцiï BDI-SF при отриманш в результaтi анкетування вщ 0 до 4 бaлiв дiaгностуеться вiдсутнiсть депресiï або мiнiмaльний ступЫь ïï вирaзностi (за нашими даними такий стан був вщсутнш); при отриманш вщ 5 до 7 бaлiв -депреая легкого ступеня (за нашими даними - 6 хворих, середшй бал - 5,8 ± 0,4); при отриманш вiд 8 до 15 бaлiв - депреая середньо'1' тяжкостi (за нашими даними - 6 хворих, середшй бал - 9,5 ± 0,8); при отриманш 16 бaлiв i вище - тяжка депреая (нами вона виявлена не була) [6].
Таким чином, штерпрета^я результалв при вико-ристанш двох анкет PHQ-9 та bD|-SF значно в^зня-еться за методолопею. Крiм того, aнaлiз результaтiв, отриманих за допомогою анкети PHQ-9, е бтьш скла-дним та потребуе бтьше часу, тодi як aнaлiз резуль-тaтiв, отриманих за допомогою BDI-SF, провести значно легше шляхом простого пщрахунку бaлiв. Жодна з анкет не врахуе наявнють ХОЗЛ як основного захво-рювання, що дозволяе використовувати анкетування хворих лише на етап скришнгу для виявлення ознак депреси та визначення тих оаб, що потребують дода-ткового консультативного огляду лiкaрем-психiaтром.
Висновки.
1. Використання рiзних анкет для дiaгностики депресiï у хворих на ХОЗЛ може призвести до отри-мання рiзних результалв по виявленню депресiï та визначенню ступеня ïï тяжкостi.
2. Рiзнi методологiчнi пiдходи у розробцi анкет PHQ-9 та BDI-SF е одшею з причин, що призводять до рiзних результaтiв анкетування хворих. Для виявлення депреси у хворих на ХОЗЛ бтьш прийнятним е використання анкети BDI-SF, у яш тяжкють кожного симптому оцЫюеться не за його тривалютю, а за його виразнютю.
3. Особливо часте пщтвердження деяких симп-томiв депресiï хворими на ХОЗл при анкетуванш за допомогою обох анкет може свщчити про неоднозна-чне походження цих симптомiв. Вони можуть бути на-слiдком не сттьки психiчних порушень, а й наявносл самого ХОЗЛ та/або похилого вку хворого.
4. Методологiя iнтерпретaцiï результалв анкетування хворих за допомогою анкет PHQ-9 та BDI-SF значно в^зняеться за рiвнем склaдностi. ОцЫка ре-зультaтiв, отриманих за допомогою BDI-SF, на наш погляд, е бтьш простою та зручною у використанш,
що особливо важливо при первинному обстеженш хворих та виявленш депреси у хворих на ХОЗЛ амей-ним лкарем, терапевтом або пульмонологом.
5. Використання анкет PHQ-9 та BDI-SF для виявлення депреси у хворих на ХОЗЛ можливе лише у якосл скришнгу з метою окреслення ле''' категори па-ц^енлв, яким необхiдне додаткове обстеження у лка-ря-психiатра.
Л^ература:
1. Алгоритм дiагностики хронiчного обструктивного за-хворювання легень у поеднанж з депресieю [Текст] : шформацшнш лист / 1нститут фтизiатрií i пульмонологií iN. Ф. Г. Яновського АМН Укра'ни. - Ки'в, 2013. - 4 с.
2. Наказ МОЗ Укра'ни № 555 вщ 27.06.2013 р. «Про за-твердження та впровадження медико-технологiчних документiв зi стандартизацií медично' допомоги при хронлчному обструктивному захворюваннi легень» [Текст] / Ки'в, 2013. - 146 с.
3. Опитувальник про стан здоров'я PHQ-9 [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://www.phqscreeners.com/pdfs/02 PHQ-
9/PHQ9 Ukrainian%20for%20Ukraine.pdf.
4. Островський М. М. До питання полiморбiдностi та ко-морбiдностi у хворих на ХОЗЛ / М. М. Островський, П. Р. Герич // Укра'нський пульмонолопчний журнал. -2011. - № 4. - C. 19-24.
5. Barnes P. J. Systemic manifestations and comorbidities of COPD / P. J. Barnes, B. R. Celli // European respiratory journal. - 2009. Vol. 33. - P. 1165-1185.
6. Cappeliez P. Depression and the Social Environment: Research and Intervention with Neglected Populations / P. Cappeliez, R. J. Flynn. - Available at : http://books.google.com.ua/books?id=vyznyDj1Z8MC&pg= PA306&lpg=PA306&dq=bdi+short+form+0-4,+5-7&source=bl&ots=AEHmx e8AD&sig=XBg8Yu89w3ZhzE mevoQ9CBNxqAs&hl=ru&sa=X&ei=PjPdU9bhLsXMyAPkg oCgDQ&ved=0CCsQ6AEwAw#v=onepage&q=bdi%20sho rt%20form%200-4%2C%205-7&f=false.
7. Cleland J. A. Associations of depression and anxiety with gender, age, health-related quality of life and symptoms in primary care COPD patients / J. A. Cleland, A. J. Lee, S. Hall [et al.] // Family practice. - 2007. - Vol. 24. - P. 217223.
8. Dowson C. The use of the hospital anxiety and depression scale (HADS) in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a pilot study / C. Dowson, R. Laing, R. Bar-raclough [et al.] // New Zealand medical journal. - 2001. -Vol. 114. - P. 447-449. - Available at :
9. Furlanetto L. M. The validity of the Beck Depression Inventory-Short Form as a screening and diagnostic instrument for moderate and severe depression in medical inpatients / L. M. Furlanetto, M. V. Mendlowicz, J. R. Bueno // Journal of affective disorders. - 2005. - Vol. 86, N 1. - P.87-91.
10. Global initiative for chronic obstructive lung disease
(GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. Update 2013. - P. 50 - Available at : http://www.goldcopd.org/uploads/users/files/GOLD Report 2013 Feb20.pdf.
11. Hanania N. A. Determinants of Depression in the ECLIPSE
Chronic Obstructive Pulmonary Disease Cohort / N. A. Hanania, H. Müllerova, N. W. Locantore [et al.] // American journal respiratory critical care medicine. - 2011. - Vol. 183, N 5. - P. 604-611. - Available at : http://www.atsjournals.org/doi/pdf/10.1164/rccm.201003-0472OC.
12. Hill K. Anxiety and depression in end-stage COPD / K. Hill,
R. Geist, R.S. Goldstein // European respiratory journal. -2008. - Vol. 31. - P. 667-677.
13. Iguchi A. Relationship between depression in patients with
COPD and the percent of predicted FEV1, BODE Index, and Health-Related Quality of Life / A. Iguchi, H. Senjyu, Y. Hayashi [et al.] // Respiratory care. - 2013. - Vol. 58, N 2. - P. 334 - 339.
14. Instruction manual: instructions for patient health question-
naire (PHQ) and GAD-7 measures - Available at : http://www.phqscreeners.com/instructions/instructions.pdf.
15. Janssen D. J. A. Symptoms of anxiety and depression in
COPD patients entering pulmonary rehabilitation / D. J. A. Janssen, M. A. Spruit, C. Leue [et al.] // Chronic respiratory disease. - 2010. - Vol., N 3. - P. 147-157.
16. Kroenke K. The PHQ-9: a new depression diagnostic and severity measure / K. Kroenke, R. L. Spitzer // Psychiatric annals. - 2002. - Vol. 32. - P. 509- 521.
17. Kroenke K. The PHQ-9: validity of a brief depression sever-
ity measure / K. Kroenke, R. L. Spitzer, J. B. Williams // Journal of general internal medicine. - 2001. - Vol. 16, N 9. - P. 606-613.
18. Kunik M. E. Surprisingly high prevalence of anxiety and depression in chronic breathing disorders / M. E. Kunik, K. Roundy, C. Veazey [et al.] // Chest. - 2005. - Vol. 127. -P.1205-1211.
19. Manen J. G. Risk of depression in patients with chronic obstructive pulmonary disease and its determinants / J. G. van Manen, P. J. E. Bindels, F. W. Dekker [et al.] // Thorax. - 2002. - Vol. 57. - P.412-416.
20. Marcoa F. Anxiety and depression in COPD patients: the
roles of gender and disease severity [Text] / F. Di Marcoa, M. Vergaa, M. Reggentea [et al.] // Respiratory medicine.
- 2006. - Vol. 100. - P. 1767-1774.
21. Maurer J. Anxiety and depression in COPD: current understanding, unanswered questions, and research needs / J. Maurer, V. Rebbapragada, S. Borson [et al.] // Chest. -2008. - Vol. 134, Suppl. 4. - P. 43S-56S.
22. Patient health questionnaire (PHQ-9) - Available at: http://www.integration.samhsa.gov/images/res/PHQ%20-%20Questions.pdf.
23. Quint J. K. Relationship between depression and exacerbations in COPD / J. K. Quint, R. Baghai-Ravary, G. C. Donaldson, J. A. Wedzicha // European respiratory journal.
- 2008. - Vol. 32. - P. 53-60.
24. Wagena E. J. Are patients with COPD psychologically dis-
tressed? / E. J. Wagena, W. A. Arrindell, E. F. M. Wouters, C. P. van Schayck // European respiratory journal. - 2005.
- Vol. 26. - P. 242-248. http://journal.nzma.org.nz/journal/114-1141/2219/content.pdf.
25. Wilson I. Depression in the patient with COPD / I. Wilson //
International journal of COPD. - 2006. - Vol. 1, N 1. - P. 61-64.
26. Yohannes A.M. Prevalence of sub-threshold depression in
elderly patients with chronic obstructive pulmonary disease / A. M. Yohannes, R. C. Baldwin, M. J. Connolly // International journal of geriatric psychiatry. - 2003. - Vol. 18. - P. 412-416.
ENGLISH VERSION: SPECIAL ASPECTS AND CHALLENGES OF DIAGNOSIS OF DEPRESSIVE DISORDERS IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE
Pertseva T. O, Konopkina L. I., Huba Yu. V.
State establishment "Dnipropetrovsk medical academy of the Health ministry of Ukraine", Department of therapy and endocrinology, Dnipropetrovsk, 13 Batumska str.
Over the past years, increasingly greater attention has been paid to extrapulmonary effects of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) that aggravate its progression such as anxiety and depression. No studies of methods of depression detection in COPD patients have been conducted to date. Based on the foregoing and because the Beck Depression Inventory-Short Form (BDI-SF) and the Patient Heatth Questionnaire-9 (PHQ-9) are some of the most convenient tests, in our study we aimed to assess the informative and diagnostic value of the BDI-SF and PHQ-9 tests in a comparative perspective. The study involved 33 patients with COPD in the stable phase. We used the generally accepted clinical methods, spirometry and mental status assessment by using the PHQ-9 and BDI-SF questionnaires. The results for both surveys of COPD patients were signfficantly different. Different criteria for assessing severity of symptoms are one of the major differences between the PHQ-9 and BDI-SF questionnaires, which can be a reason for different results for COPD patients. The next important thing for analysis of the results of surveying of COPD patients seems to be the nature of the questions which can be perceived controversially given the course of the underlying disease. Besides, different formulations of essentially similar questions and statements in the surveys can lead to different perceptions and therefore different answers. Interpretation of the survey results for each of the questionnaires is very important. The guideines for interpretation of the PHQ-9 results are rather compicated as opposed to the guideines for interpretation of the BDI-SF results, which are simple and only require taking into account the total questionnaire score. These results led us to the conclusion that the use of different surveys for diagnosis of depression in COPD patients can give different results for detection of depression and measurement of its severity. This means that the PHQ-9 and BDI-SF scales can be only used for diagnosis of depression in COPD patients at the screening stage.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease (COPD), diagnostic significance, depression, questionnaire survey, interpretation of results
Over the past years, increasingly greater attention has been paid to extrapulmonary effects of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) that aggravate and modify its progression. The most common comorbidities observed in COPD patients include skeletal muscle dysfunction, cachexia, lung cancer, pulmonary hypertension, coronary heart disease, osteoporosis, anemia, mental disturbance, etc. [4, 5, 10].
Scientists studying clinical symptoms of COPD are being increasingly focused on the psychological aspects of the disease such as anxiety and depression [5, 11]. These signs significantly worsen both the course and prognosis of the disease [10, 11, 12, 14]. According to different sources, prevalence of depression caused by COPD varies from 10% to 42%, which is a significantly higher level than that in the general population [8, 18,
