CC BY
37
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
УДК 616.89-008.454+616.24
Гопко О.Ф., Приходько Н.П., Криворучко 1.Г.
ВПЛИВ КОМБ1НОВАНО11НГАЛЯЦ1ЙНО1 ТЕРАПП НА ПЕРЕБ1Г ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У ПО6ДНАНН1 З ТРИВОЖНИМИ РОЗЛАДАМИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я»
Хрончне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залишаеться однею з актуальних проблем сучасно/' пульмонологи завдяки зростанню поширеностi та смертност/ пацiентiв. Важливе значен-ня мають системн прояви захворювання, серед яких чльне мсце займають психологiчнi розлади. Ступнь тяжкост/ тривожно-депресивних розлад'в та якост/ життя пацiентiв мае тсний прямий кореля^йний з ступенем тяжкост/ ХОЗЛ. Призначення ф'ксованоТ комбЫаци флютиказону пропо-нату та сальметеролу у високих дозах дозволяе зменшити тяжксть кл/'н/'чно/' симптоматики на тлi покращення показник'т психолог'чного стану та якост/ життя пацiентiв. Ключов1 слова: хронлчне обструктивне захворювання легень, тривожн розлади, якють життя, комб1нована терап1я.
Вступ
Хрожчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) - це одне найбшьш прогресуючих та час-тих захворювань дихальноТ системи, що призво-дить зростання тимчасовоТ та стшкоТ втрати працездатностi, а також значних економiчних витрат у свт, зокрема i в УкраTнi [6].
Зпдно Глобально' iнiцiативи по боротьбi i3 ХОЗЛ (GOLD, 2013) увага науков^в акцентуеть-ся на системних проявах ХОЗЛ та необхщносп встановлення наявно''' супутньоТ патологи. В останнi роки частота встановлення дiагнозу ХОЗЛ в нашш кра'нi значно зросла, але причиною цього е не зростання захворюваносп, а пщ-вищення обiзнаностi лiкарiв щодо ^еТ патологи. Незважаючи на покращення дiагностики та шд-вищення обiзнаностi населення, залишаеться значною медико-соцiальною проблемою. Попри те, що дiагностика та принципи лкування ХОЗЛ постiйно вдосконалюються, досягти контролю над захворюванням або зупинити його прогре-сування не вдаеться [1,6,12].
В зв'язку з цим продовжуеться пошук причин та механiзмiв, якi обтяжують клiнiчний переб^ ХОЗЛ та сприяють прискоренню його розвитку [8].
Обмеження со^альноТ та трудовоТ активностi пацiентiв з ХОЗЛ часто супроводжуеться вщчут-тям безпорадносп, байдужостi суспiльства та близьких. Таю переживання можуть переростати у тривожш, депресивнi стани, якi часто мають прихований переб^ i саме тому недостатньо дiа-гностованi. Вiдсутнiсть знань про депреаю, упе-вненiсть у тому, що депреая - це особисте переживання, яке не потребуе втручання лкаря, небажання повщомляти про симптоми депреси; маскування ознак розладу настрою фiзичними симптомами призводять до нехтування ^еТ проблеми [8].
На сьогодш доведено, що тривожш розлади та депреая е одним iз основних супутшх захворювань ХОЗЛ, що суттево попршуе прогноз, пе-ребiг захворювання, якють життя па^етчв та комплаентнiсть до проведено' терапи [2,8,10,11].
Дослiдниками запропоноваш два погляди на взаемовiдносини ХОЗЛ та коморбiдних тривож-но-депресивних сташв. Однi автори вважають,
що ХОЗЛ та депреая дебютують одночасно [2], осктьки предикторними для обох захворювань е стрес, системне запалення, гшошя та iн. lншi ж автори вважають, що тривожно-депресивш розлади е вторинними по вщношенню до ХОЗЛ [3,4]. Враховуючи со^альну значимють захворювання та його широку розповсюдженiсть, ви-вчення якостi життя (ЯЖ) при у дано' категори пацiентiв е досить актуальним. В останн роки найчастiше звертають увагу на таю компоненти ЯЖ: вплив симптомiв на самопочуття i актив-нiсть, ставлення до захворювання, самооцшка загального стану здоров'я, ступiнь фiзичного, соцiального, психiчного благополуччя, обмеження со^альних функцiй, зниження енергiйностi, штелектуальний та емоцiйний фон, тощо [7].
Мета дослщження
Встановити вплив фармаколопчного контролю ХОЗЛ на переб^ коморбiдних тривожно-депресивних станiв та якють життя па^етчв.
Матерiали та методи дослщження
Об'ектом дослiдження стали 54 хворих на ХОЗЛ, яким не проводилось початкового фармаколопчного лкування або терашя була такою, що не вщповщала ступеню тяжкост ХОЗЛ. Контрольна група - 13 практично здорових оаб.
Середнш вiк в групi хворих на ХОЗЛ склав (63,4±7,3) рокiв. Ва обстеженi пaцiенти за ступенем тяжкост ХОЗЛ вiдносились до груп С (41 хворий) i D (13 хворих) згiдно Наказу МОЗ Укра''-ни № 555 вщ 27.06.2013 р.). Усiм пaцiентaм було призначено фармаколопчну терaпiю у виглядi комбшаци iнгaляцiйного глюкокортикостеро'да (флютиказону пропюнат) та пролонговано' ди р2-агонюта (сальметерол) в дозi 50/500 мкг по 1 шгаляци 2 рази на добу. Контроль результат призначеного лкування проводився через 3 мн сяц пiсля початку терапп. Проводилась оцшка клiнiчних симптомiв (частота загострень, добова потреба в бронходилататорах коротко' дм, ви-рaженiсть задишки, фiзикaльний статус), так i показники функци зовшшнього дихання (ФЗД).
Вивчення ФЗД з характеристикою показниюв (форсована життева емнють легень (ФЖ6Л), об'ем форсованого видиху за першу секунду
(ОФВ1), шдекс ^ффно (ОФВ1/ФЖ6Л) здшсню-валось на апаратi "СП1РОКОМ" (УкраУна). Зво-ротнiсть бронхообструкци оцiнювали за допомо-гою фармаколопчно''' проби iз 400 мкг сальбута-молу. Критерiями включення в дослiдження були наступними: па^енти з встановленим дiагнозом ХОЗЛ, ОФВ1/ФЖЕЛ <70%, прирют ОФВ1 < 12% (та <200 мл) порiвняно з вихщним значенням ш-сля шгаляци 400 мкг сальбутамолу [1,6].
Тривожно-депресивн розлади дослщжува-лись за допомогою шкали депреси Гамтьтона та шкали тривожностi Спiлбергера-Ханiна. Шкала тривожност Спiлбергера-Ханiна призначена для оцшки реактивно' та особистюно''' тривожно-стi. Особистiсна тривожнiсть при легкш депреси розглядаеться як вiдносно стшка iндивiдуальна властивiсть особистостi, що характеризуе сту-пiнь занепокоення, турботи, емоцшного напру-ження внаслiдок ди стресових чинниш. Реактивна тривожнiсть - це стан, що розвиваеться за конкретною стресовою ситуа^ею. Якщо особис-тiсна тривожнiсть е стiйкою шдивщуальною характеристикою, то стан реактивно'' тривожност може бути достатньо динамiчним i за часом, i за ступенем вираженостк Оцiнку рiвнiв реактивно' (РТ) та особистюноТ тривожностi (ОТ) за результатами показниш здшснювали таким чином: до 30 балiв - низький рiвень тривожностi; 31-45 балiв - середнiй; понад 45 балiв - високий рн вень тривожностк Для виявлення депреси вико-ристовували шкалу Гамiльтона, яка передбачае пщрахунок загально' кiлькостi балiв за 21 пунктом. Сума балiв вщ 7 до 16 вщповщае легкiй депреси, вiд 17 до 27 - депреси середньо' тяжкос-тi, понад 27 балiв - тяжка депресiя [9].
Анкета Госшталю святого Георгiя SGRQ складаеться з 76 питань, як згрупован в 3 час-тини. Перша частина - «симптоми» - вимiрюе ступiнь занепокоення, обумовлено' рестратор-ними симптомами. Друга частина - «активнють» - вимiрюе обмеження рухливостi i фiзичноТ акти-
Показники якот життя за о
вностк Третя частина - «вплив» - оцшюе наявнi психосоцiальнi наслiдки бронхiальноТ обструкци. KpiM того, розраховуеться пiдсумкова оцшка -«сумарний бал», оцiнку проводять за 100-бальною шкалою (чим вище значення показника, тим сильшше вплив хвороби). Змша показникiв на 4 бали i бiльше вважалися кл^чно значущи-ми [1,6].
Статистичну обробку виконували за допомогою програми SPSS for Windows Release 13.00.
Результати та 1х обговорення
Частота тривоги i депреси у па^етчв на ХОЗЛ груп С i D склала 84,6% (46 оаб) в порiв-няннi з контрольною групою практично здорових оаб - 15,38% (2 па^енти).
Рiвень ОТ за шкалою Спiлбергера-Ханiна па-цiентiв з ХОЗЛ групи С в середньому склав 34,6±2,8 бали, РТ - 36,2±3,1 бали, що вщповща-ло середньому ступеню тривожностк
Вищi рiвнi балiв ОТ i РТ - 41,4±3,4 та 43,8±2,9 вiдповiдно виявленi у хворих групи D, проте, також були у межах середнього ступеня тривожностк Необхщно вщм^ити, що у 6 па^ен-тiв ^еТ групи значення балiв ОТ i РТ перевищу-вали рiвень середнього ступеня i були вiднесенi до високого рiвня тривожностi (понад 45 балiв).
Загальний бал за шкалою депреси Гамтьтона у па^етчв з ХОЗЛ групи С вираженють депреси вщповщала легкiй - 14,3±1,9 бали за ра-хунок таких пщтеспв як «працездатнють i активнють», «середне безсоння», «соматична триво-га», «iпохондрiя».
Рiвень депреси середньоТ тяжкостi серед-ньою вагою 18,6±2,1 балiв була виявлена у пацн ентiв групи D та були встановлен за переважан-ня таких субтеспв як «працездатнiсть i активнють», «ранне безсоння», «середне безсоння», «психiчна тривога», «соматична тривога», «то-хондрiя», «генiтальнi симптоми».
Таблиця 1
вальником SGRQ в балах у обстежених хворих (M±SEM; sd)
Шкала Хвс^ на ХОЗЛ до лкування Хворi на ХОЗЛ через 3 мю лiкування
Симптоми 64,2 ±6,1; 7,3 непараметричний за Shapiro- Wilk Psw=0,005; Pmw=0,042; 56,8±6,3; 7,1 параметричний за Shapiro- Wilk Psw=0,652; негомогенний за Levеnе Plev=0,004; Pst=0,042;
Вплив 44,6±4,1; 5,8 параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,562; гомогенний за Levana Plev=0,435; Pst=0,039; 38,1±4,2; 4,7 непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,001; Pmw=0,048;
Активнють 57,4±7,2; 6,1 параметричний за Shapiro- Wilk Psw=0,348; негомогенний за Levеnе Plev=0,0001; Pst=0,042; 42,4±4,2; 3,1 непараметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,008; Pmw=0,038;
Сума 56,7±6,2; 4,8 параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,275; 37,3±4,9; 3,3 параметричний за Shapiro-Wilk Psw=0,594; гомогенний за Levеnе Plev=0,122; Pst=0,037;
Прим1тки: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне в1дхилення, Pmw - р1зниця м'ж групами за даними не-параметричного екв!валенту до двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Psw - визначен-ня типу розподлу вар1абельност1 за тестом Shapiro-Wilks, Pst - р1зниця м1ж групами за даними двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента для двох незалежних виб1рок, Plev- показник гомогенности за тестом Levene.
Пюля призначення фксованоТ' комбшованоТ' шгаляцшноТ' терапи через 3 мюяц була проведена повторна оцшка показниш тривожно-
депресивних розладiв за шкалами депреси Гамтьтона та тривожносп Сшлбергера-Ханша, а
також оцшка якост життя за допомогою SGRQ.
За результатами опитувальника SGRQ було встановлено, що на ™i базисной' терапи вiроriд-но знижуеться негативний вплив захворювання на виразнють кл^чних ознак, ступшь обмеження
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
фiзичноï активность Вci xворi вiдзначали полт-шення ^мопочуття, зменшення кашлю, присту-шв утрудненого диxання i задишки на фош про-веденого лiкyвання. Зменшивcя вплив заxворю-вання на пcиxологiчнi та cоцiальнi проблеми та покращивcя загальний показник ЯЖ пацieнтiв (табл. 1).
Ыгаляцшна терапiя доcтовiрно вплинула не лише на якють життя пацieнтiв в цтому, але й покращувала показники пcиxоемоцiйноï cфери. Необxiдно вiдмiтити, що у пацieнтiв групи С рн вень ÜT та Р1 знизивcя до легкого cтyпеню (табл. 2).
Таблиця 2
<ати показниюв тривожнот за шкалою Спiлбeргeра-Ханiна у пацieнтiв ХОЗЛ на фон базисноТ тврапп (M±SEM; SD)
Показники шкали До лкування Через 1 мю лкування
Пацieнти з ХОЗЛ групи С Реактивна тривожнють, бали 36,2 ±3,1; 4,4 непараметричний за Shapiro- Wilk Рsw=0,012; Pmw=0,041 ; 28,4 ±3,0; 3,8 параметричний за Shapiro- Wilk Рsw=0,572; негомогенний за Levеnе Plev=0,032; Рst=0,042;
Ücобиcтicна тривожнють, бали 34,6 ±4,3; 6,1 параметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,632; гомогенний за Levеnе Plev=0,347; Рst=0,043; 28,1±4,0; 5,8 непараметричний за Shapiro-Wilk Рsw=0,001 ; Pmw=0,044;
Пацieнти з ХОЗЛ групи D Реактивна тривожнють, бали 43,8 ±7,5; 8,9 непараметричний за Shapiro- Wilk Рsw=0,012; Pmw=0,038; 34,5±6,3; 7,8 параметричний за Shapiro- Wilk Рsw=0,261 ; негомогенний за Levеnе Plev=0,013; Рst=0,040;
Ücобиcтicна тривожнють, бали 41,4 ±6,9; 7,9 параметричний за Shapiro- Wilk Рsw=0,557; негомогенний за Levеnе Plev=0,003; Рst=0,034; 35,3±5,9; 7,1 непараметричний за Shapiro-Wilk Р5И=0,003; Pmw=0,041 ;
Прим1тки: М - середня, SEM - стандартна похибка; SD - стандартне в1дхилення, Pmw - р1зниця м'ж групами за даними не-параметричного екв!валенту до двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента - тест Mann-Whitney (MW), Psw - визначен-ня типу розподлу вар1абельност1 за тестом Shapiro-Wilks, Pst - р1зниця м1ж групами за даними двохвиб1ркового t тесту Ст'юдента для двох незалежних виб1рок, Plev- показник гомогенности за тестом Levene.
За шкалою депреа' Гамтьтона у пацieнтiв групи D ХОЗЛ ступшь депреciï' не перевищував легкого ступеня i оклав у cередньомy 15,3±2,1 бали (p<0,05) та у пацieнтiв групи С залишивcя в дiапазонi легко' депреа', проте на нижнш ïï меж1, що вщповщало 8,1 ±1,4 бали (p<0,05). Обидвi групи пацieнтiв в^^чали покращення за раxyнок такиx пiдтеcтiв, як «працездатнють i активнicть», «cереднe безcоння», «iпоxондрiя».
Висновки
Хворi на ХОЗЛ мають вiрогiдно вищу поши-ренicть коморбiдниx тривожно-депреcивниx ста-нiв в порiвняннi iз здоровими оcобами, зокрема вищий рiвень реактивно' тривожноcтi, оcобиcтi-cноï тривожноcтi та депреcивниx cтанiв.
Стушнь розладiв пcиxоемоцiйноï cфери за-лежить вщ тяжкоcтi ХОЗЛ, що ймовiрно пов'яза-на зi зниженою толерантнютю до фiзичного на-вантаження, повcякденною активнicтю.
У пацieнтiв з ХОЗЛ на фош прийому ф^ова-но' комбiнацiï' флютиказону пропiонатy та ^ль-метеролу в дозi 50/500 зменшилаcя cyб'eктивна оцiнка cтyпеня пcиxологiчниx проблем, обумов-лениx ХОЗЛ, i як наелщок, знизивcя загально не-гативний вплив заxворювання на cтатyc здоро-в'я та якicть життя.
Лтература
1. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Diseases (GOLD). Global strategy for diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO workshop report. [Electronic Resource] / WHO, 2013. - Режим доступу : http://www.goldcopd.com/.
2.
10.
11.
Mikkelsen R. L. Anxiety and depression in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD). A review [Text] / R. L. Mikkelsen, T. Middelboe, C. Pisinger [et al.] // Nord J. Psychiatry. - 2004. - Vol. 58. - P. 65-70.
Zhang, M. W. B. Prevalence of depressive symptoms in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a systematic review, metaanalysis and meta-regression [Text] / M. W. B. Zhang, R. C. M. Ho, M. W. L. Cheung [et al.] // Gen. Hosp. Psychiatry. - 2011. -Vol. 33. - P. 217-223.
Овчаренко С. И. Типология расстройств личности и реагирования на заболевание при хронической обструктивной болезни легких [Текст] / С. И. Овчаренко [и др.] // Пульмонология. -2013. - № 2. - С. 74-80.
Мостовой Ю. М. Соматопсихiчнi розлади в кшшц внутршшх хвороб: етюпатогенез, кшшка, дiаrностика, лкування. Бронхiа-льна астма як модель соматопсихiатрiï : методичш рекоменда-цм [Текст] / Ю. М. Мостовой, Т. В. Константинович. - Вшниця : ДП «Державна картоrрафiчна фабрика», 2009. - 104 с. Наказ МОЗ УкраТни вщ 27.06.2013 р. №555 «Про затвердження та впровадження медико-технолопчних документ зi стандар-тизацм медичноТ допомоги при хрошчному обструктивному за-хворюванш легень» [Електронний ресурс] / Мшютерство охоро-ни здоров'я УкраТни. - Режим доступу : http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20130627_0555.html. Островський М. М. До питання полiморбiдностi та коморбщност у хворих на ХОЗЛ [Текст] / М. М. Островський, П. Р. Герич // Укр. пульмонол. журнал. - 2011. - № 4. - С. 19-24. Перцева Т. А. Психологические расстройства у пациентов с синдромом бронхиальной обструкции [Текст] / Т. А. Перцева, Е. Ю. Гашинова, Ю. В. Губа // Пульмонология. - 2013. - № 2. - С. 81-84.
Психометрические шкалы для оценки депрессий и методика их применения [Electronic resource] / Научный центр психического здоровья РАМН. Режим доступа :
http://www.psychiatry.ru/lib/54/book/22/chapter/37. Фещенко Ю. I. Хрошчне обструктивне захворювання легень та супутня депреЫя — важлива медико-со^альна проблема / Ю. I. Фещенко, Л. О. Яшина, О. В. Поточняк // Укра'шський пульмо-нолопчний журнал. — 2013. — № 3. Додаток. - С. 56-58. Фещенко Ю. I. Хрошчне обструктивне захворювання легень i супутш депреЫя та розлади сну [Текст] / Ю. I. Фещенко, Л. О. Яшина, О. В. Поточняк // Укр. пульмонол. журн. - 2013. - № 3. -С. 33-40.
3
4
5
6
7
8
9
Реферат
ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОЙ ИНГАЛЯЦИОННОЙ ТЕРАПИИ НА ТЕЧЕНИЕ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ В СОЧЕТАНИИ С ТРЕВОЖНЫМИ РАССТРОЙСТВАМИ Гопко О.Ф., Приходько Н.П., Криворучко И.Г.
Ключевые слова: хроническое обструктивное заболевание легких, тревожные расстройства, качество жизни, комбинированная терапия.
Хроническое обструктивное заболевание легких (ХОЗЛ) остается одной из актуальных проблем современной пульмонологии благодаря росту распространенности и смертности пациентов. Важное значение имеют системные проявления заболевания, среди которых важное место занимают психологические расстройства. Степень тяжести тревожно-депрессивных расстройств и качества жизни пациентов имеет тесную прямую корреляционную связь со степенью тяжести ХОЗЛ. Назначение фиксированной комбинации флютиказона пропионата и сальметерола в высоких дозах позволяет уменьшить тяжесть клинической симптоматики на фоне улучшения показателей психологического состояния и качества жизни пациентов.
Summary
EFFECTS OF COMBINED INHALATION THERAPY ON COURSE OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND
COMORBID ANXIETY DISORDERS
Gopko O. F., Prikhodko N. P. Kryvoruchko I.H.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, anxiety disorders, quality of life, combination therapy.
Anxiety disorders and depression is one of the major comorbidities of COPD that significantly worsens the prognosis, course of the disease, quality of life and compliance to the therapy. Social importance of the disease and its prevalence, study of quality of life (QOL) in these patients is very important. In recent years, much attention has been paid to such components of QOL as impact of symptoms on mood and activity, attitude to the disease, self-reported general health, level of physical, social, mental well-being, limiting of social functions, intellectual and emotional condition. The aim of the study was to establish the effect of pharmacological control of COPD on the course of comorbid anxiety and depression and quality of life of patients. Materials and methods. The study involved 54 patients with COPD, who had had no initial pharmacological treatment, or the therapy did not correspond to the severity of COPD. Control group included 13 healthy individuals. The average age in the group of COPD patients was 63,4 ± 1,3 years. All the patients depending on the severity of bronchial obstruction were divided into test groups (41 patients) and D (13 patients) according to the Order of the Ministry of Healthcare of Ukraine № 555 dated 27.06.2013.). All patients were prescribed to take pharmacological therapy in combination with inhaled corticosteroids (fluticasone propionate) and prolonged action p2-agonist (salmeterol) in a dose of 50/500 mcg 1 inhalation 2 times per day. Monitoring of the treatment outcomes was conducted 3 months after the start of combination inhalation therapy. We estimated the dynamics of clinical symptoms (frequency of exacerbations, the daily need for short-acting bronchodila-tors, the severity of dyspnoea, physical status), and indicators of external respiration function. Anxiety-depressive disorders were checked by using the depression scale, Hamilton scale of anxiety, Spielberg-Hanin scale. Quality of life of the patients was evaluated by the Questionnaire St. George's Hospital (SGRQ). Statistical processing was performed using the program SPSS for Windows Release 13.00. The patients with COPD have significantly higher prevalence of comorbid anxiety-depression compared to healthy individuals, in particular the high level of reactive anxiety, trait anxiety and depressive States. The frequency of anxiety and depression in the patients with COPD groups C and D was 84.6% (46 people) compared to the control group of the healthy persons, 15.38% (2 patients). Scores according to the Spielberg-Hanin scale in the patients with COPD in group was 34.6±2.8 points, RT - 36,2±3,1 points, which corresponded to moderate anxiety. Higher levels of points HERE and RT to 41.4±3.4 and 43.8±2,9 were respectively detected in the patients of group D, but were also within the moderate anxiety. It should be noted that 6 patients in this group demonstrated the values of the points HERE and RT that exceeded the average extent and was related to the high level of anxiety (over 45 points). The total score by the scale of Hamilton depression in the patients with COPD was mild, up to 14.3±1.9 points according to such subtests as "performance and activity", "middle insomnia", "somatic anxiety", "hypochondria". The intensity of disorders in the psychoemotional status depends on the severity of COPD, which is probably associated with reduced exercise tolerance, daily activity. Conclusions. The patients with COPD who took fluticasone propionate and salmeterol in a dose of 50/500, demonstrated decreased subjective assessment of the degree of psychological problems caused by COPD, and as a result, they can decrease the total negative impact of the disease on health status and quality of life.
