CC BY
31
© Гопко О. Ф.
УДК 616. 89: [616. 24 - 002. 2 + 616. 12/13] Гопко О. Ф.
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОСОМАТИЧНИХ Р03ЛАД1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 3АХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У ПОСДНАНН1 3 КАРД1ОВАСКУЛЯРНОЮ ПАТОЛОГ1СЮ
Вищий державний навчальний заклад УкраГни «УкраГнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
Робота виконана в рамках НДР кафедри внутршньо! медицини № 1 УМСА «Запальний, ¡шем1чний, больовий синдроми у хворих на ¡шем1чну хворобу серця: тригери, роль супутньо! патологи, мехаызми, критери д1агностики, л1кування», № держ. реестрацп 0112U003122.
Вступ. Хроычне обструктивне захворювання леген (ХОЗЛ) залишаеться одыею з найбтьших проблем охорони здоров'я на сьогодышнм день. В медико-сощальному та економ1чному план воно е одыею з основних причин захворюваност та смертност в усьому свт; люди страждають вщ цього захворювання роками i передчасно вми-рають вiд нього або вщ його ускладнень. У всьо-му свiтi спостерiгаeться прискорене зростан-ня ХОЗЛ внаслiдок тривалого впливу факторiв ризику i старшня населення. Протягом останнiх двох десятил^ь росте визнання того, що пащенти з ХОЗЛ характеризуються наявнiстю коморбщно! патологiI, що сприяе частим загостренням та передчаснм смертностi пацieнтiв у порiвняннi з хворими на ХОЗЛ без супутньо! патологи [6, 8] В структурi коморбщних станiв вагоме мюце займае iшемiчна хвороба серця (1ХС) - 22,9 %. Приблизно у кожного десятого патента з ХОЗЛ виявляеться артерiальна гiпертензiя або метаболiчнi порушення. Tривожнi розлади i депресiя спостерiгаються у 19 % хворих. Саме останн психосоматичнi розлади спри-яють суттевому обтяженню ХОЗЛ, попршують якiсть життя i знижують прихильнiсть до лiкування [4, 10]. Систематичн огляди i мета-аналiз 25 дослщжень з довгостроковим подальшим лкуванням доводять, що взаемозв'язок мiж ХОЗЛ i депресiI, ймовiрно, мае двонаправлений характер [8]. Так, депреЫя та тривожн розлади можуть бути як причиною, так i наслiдком ХОЗЛ. Проте, точн механiзми, що зв'язують ХОЗЛ з психосоматичними розладами не були щентифковаы [7].
Мета досл1дження - вивчення психосоматич-ного статусу хворих на ХОЗЛ з супутыми формами 1ХС.
Об'ект i методи дослщження. Нами вивчав-ся психоемоцмний стан 78 пацieнтiв, якi знаходи-лись на амбулаторному спостереженнi. Поперед-ньо хворих попереджали про вивчення !хнього
ncMxoeMOöiMHoro CTaHy, HKe np0B0flMë0Cb nic/ia ot-pèMaHH^ floôpoBlëbHoi 3roflè.
B çaëeœHocTl Biß Ha^BHocTl cynyTHboï naTo/ionï xBopl Ha X03Ë 6ynè poçnofllëeHl Ha 2 rpynè: I rpyna (n = 27) - xBopl Ha X03Ë 6eç cynyTHboï naTo/ionï, II rpyna (n = 51) - X03Ë 3 cynyTHlMè KapflloBacKyëflpHèMè çaxBopraBaHH^MM. Bcl oöcTexeHl nauleHTè ça KëacMÔlKaulera X03Ë BlflHocèJiècb ßo KaTeroplï C (HaKaç M03 YKpaïHè Biß 27 HepBHH 2013 poKy № 555) [6]. 06cTexeHo 15 npaKTèHHo 3flopoBMx oclö, poçnofllë hkmx ça bikom Ta cTarrio He BlflplçH^Bca Biß rpynè xBopèx.
CTynlHb ncèxocoMaTMHHèx nopyweHb opraHlçMy xBopèx oulHraBaëè Ha nlßcTaBl aHaëlçy peçyëbTaTlB aHKeTyBaHHA ça ßonoMorora niKa/iè peaKTèBHoï Ta ocoômctIchoï tpmboxhoctI (Cnlëôepra-XaHlHa), TecTlB cTpecocTléKocTl Ta HepBoBo-ncèxlHHoï aflanTaulï ßo cTpecopHèx BnëèBlB [3]. flocjilflxeHHH napaMeTplB hkoctI xèrm (ßX) y xBopèx Ha X03Ë e aKTyaëbHèM, TaK hk floçBoë^e flaTè KlëbêlcHy oölHKy 6araToKoM-noHeHTHèx xapaKTepncTMK XMTTefllHëbHocTl ëioflè-Hè (éoro ôl3èHHoro, ncèxoëorlHHoro, coulaëbHoro ÖyHKöloHyBaHHH) npè BèBHeHHl pl3Hèx cnocoölB ëlêyBaHHH Ta eôeKTèBHocTl nporpaM peaôlëlTaulï b aM-6yëaTopHèx yMoBax [11]. ßX naulcHTlB Bè3HaHaëè 3a onèTyBaëbHèKaMè EQ-5D, innèTaëio CBHToro l~eoprm (St. George s Hospital Respiratory Questionnaire, SGRQ). 3anoBHeHHH aHKeT yclMa pecnoHfleHTaMè npoBoflèëocb b komôopthmx yMoBax.
0TpèMaHl pe3yëbTaTè oôpoôëRriè 3 BèKopècTaH-hhm nepcoHaëbHoro KoMn'raTepa 3a ßonoMorora eëeKTpoHHèx Taôëèôb Excel naêeTa oôlcHèx nporpaM Microsoft Office -2003 (CI0IA).
Pe3yëbTaTM AocëiAœeHb Ta ïx o6roBopeHHA. AHaël3 KoMopôlflHoï naToëorlï y xBopèx Ha X03Ë bmh-BèB, ùo 6lëbmlcTb nauleHTlB Maëè Biß 2 ßo 5 cynyTHix Ho3oëorlé. TaK, 2 cynyTHi 3axBopraBaHHH 6yëo bmhb-ëeHo y 14 (27,45 %) nauleHTlB, 3 - y 21 (41,17) oöcTe-œeHèx, 4 cynyTHi Ho3oëorlï BèHBëeHo y 9 (17,64 %), y 7 (13,72) oôcTexeHèx cnocTeplraëocb 5 cynyTHix 3axBo-praBaHb. Cepeß KoMopôiflHèx cTaHlB BaroMèé biacotok 3aéMaëa IXC, a caMe, cTaôlëbHa cTeHoKapflla Hanpyrè II-III ôyHKôloHaëbHoro Këacy aHaMHecTèHHo (3a flaHè-Mè aMÔyëaTopHèx KapT nauleHTlB) BcTaHoBëeHa y 27 (52,9 %) nauleHTlB, o3HaKè cepueBoï HeßocTaTHocTl I-III ôyHKôloHaëbHoro Këacy 3a NYHA BèHBëeHl y 17
(33,3 %) хворих, перенесений ¡нфаркт мюкарду в анамнез! спостеркався у 5 (9,8 %), irneMinii ¡нсульти головного мозку в анамнез! виявлен у 3 (5,7 %) обстежених, есен^альна артер!альна ппертенз!я 1 стадп була виявлена у 22 (42,6 %) пащетчв, II стад!я - у 17 (33,3 %), III стад!я - у 8 (15,7 %) хворих вщповщно. У 9 (17,64) були виявлен порушення ритму в вигляд! надшлуночкових пароксизмальних тахкардм, шлуночкових екстрасистол, миготливо! аритмп. Серед ¡ншо! супутньо! патолог!! частше всього в анамнез! зустр!чались виразкова хвороба дванадцятипало! кишки (9,8 %), хроычы холецистит та панкреатит (21,56 %).
Розвитку психосоматично! патолог!! сприя-ють пщвищена тривожнють, змЫи вегетативного стану нервово! системи, екстраверЫя-ЫтраверЫя, ¡мпульсивнють, емоцмнють, як! пов'язан з ¡нди-вщуальними особливостями патента та визна-чають специф!ку, силу психоемоцмно! напруги [1]. Депресивн розлади у па^ен^в з ХОЗЛ тюно пов'язан з пщвищенням смертности попршенням функцюнального стану, великим стажем тютюно-палЫня i бтьш тривалою госпггал1защею [9]. У пащен^в з IXC депреЫя i тривога виявлялася в 38-57 % випадюв i асоцтвалася з пщвищенням ча-стоти стенокарди, ризику серцево-судинних подм i смертност [2].
Тривожн розлади - категор!я розлад!в, як1 харак-теризуються сильним почуттям тривоги. Найбтьш поширеними псих!чними розладами серед до-рослих людей е фоб!!, посттравматичн стреси [5]. В кл^чнм картин! переважають фоб!! певних ситуацм або об'екпв (зовнiшнiх по вщношенню до об'екта), що не представляють реально! небезпеки. В результат! патент зазвичай уникае таких ситуацм або переносить !х, долаючи почуття страху, що може спровокувати напад загострення соматично! патолог!! або супутых захворювань. Вщчуття мож-ливост попасти в фоб!чы ситуацп викликае триво-гу оч!кування, сприяючи розвитку хроычного дис-стрес-синдрому [1, 5].
Анал!з результа^в анкетування за тестом Спт-бергера-Ханша свщчить про зростання ситуативно! та особист!сно! тривожност! у хворих на ХОЗЛ в залежност вщ наявност супутньо! кардюваскулярно! патолог!!. Так, у респондент I групи показник ситуативно! тривожност перевищу-вав вщповщний у практично здорових оЫб у 1,7 рази (35,5 ± 3,6 бали проти 20,2 ± 4,8 бали; р < 0,001), II групи - у 2,3 рази (48,1 ± 3,7 бали проти 20,2 ± 4,8 бали; р < 0,001). У опитаних II групи вш був вищим у 1,35 рази, ыж у па^ен^в I групи (р < 0,02).
Под!бна динамка встановлена при доотджены особистюно! тривожносД що пщтверджувалось в!рогщним !! зростанням у опитаних II групи у 2,6 рази (44,2 ± 4,5 бали проти 16,8 ± 3,1 бали; р < 0,001) та 1,29 рази (44,2 ± 4,5 бали проти 34,1 ± 2,9 бали; р < 0,01) пор!вняно з показниками у практично здорових респондент та па^ен^в I групи вщповщно.
При вивченн стану нервово-псих!чно! деза-даптаци встановлено, що у хворих II групи цей
показник наближався до максимальних показниюв 86,1 ± 7,4 бал!в, що свщчило про низький ступшь адаптацп дано! групи пащен^в до стресорних чинниюв. У хворих I групи доотджуваний показник коливався в межах 56,1 ± 4,8 бал!в. У хворих II групи сумарна ктькють бал!в за тестом стресостмкост була вищою в 2,7 рази, пор!вняно з практично здоро-вими особами (55,4 ± 4,6 бал!в проти 29,5 ± 5,2бал!в; р < 0,01) та в 1,4 рази, ыж у респондент I групи (39,5 ± 3,8 бал!в; р < 0,01).
Якють життя за рестраторним опитувальником SGRQ була в!рогщно нижче у па^ен^в з наявнютю коморбщних соматичних захворювань в пор!вняны з патентами з !зольованим ХОЗЛ - 35,40 ± 2,9 проти 14,01 ± 1,8 бал!в; р < 0,01. Под!бы змЫи виявлен при визначенн сумарно! юлькост бал!в за опитуваль-нимком EQ-5D та показником «термометра» якост життя. Так, у па^ен^в з коморбщною патолопею дан! показники були вищими у 2,4 рази (7,21 ± 1,12 бали проти 3,0 ± 1,11 бали; р < 0,02) та у 1,8 рази (37,2 ± 2,5 проти 64,2 ± 2,8; р < 0,001) пор!вняно з вщповщними показниками у хворих на ХОЗЛ. Вста-новлений тюний прямий кореляцмний зв'язок м!ж ктькютю бал!в за опитувальниками EQ-5D, SGRQ та ктькютю супутых нозолопй (r= + 0,72; р < 0,05).
Нами встановлений тюний кореляцмний зв'язок м\ж показником ктькост супутых нозолопй та ¡ндексом задишки за модифкованою шкалою Медично! Дослщницько! Ради (r = + 0,68; р < 0,02), загальною сумою бал!в за тестом з оцЫки ХОЗЛ (r = + 0,55; р < 0,05), ктькютю загострень ХОЗЛ про-тягом останых 12 мюя^в (r = + 0,41; р < 0,05).
Пор!внюючи параметри ЯЖ хворих на ХОЗЛ з ¡ндексом тютюнопалшня (IT) в межах 10-20 пачок/ рк, 20-30 пачок/рк та 30-50 пачок/рк виявле-но попршення показниюв ЯЖ на тл збтьшення IT (р < 0,001). З! збтьшенням IT попршуються параметри домеыв «со^альна активнють», «роль емоцм», «роль ф!зичних чинниюв» i «загальне здо-ров'я» пацieнтiв за даними опитувальниюв ЯЖ, вщображаючи збтьшення загального дистресу у хворих.
Висновки. Тривожы розлади е досить частими симптомами при ХОЗЛ з коморбщними станами. Ступеы особист!сно! та ситуативно! тривожност!, психоемоц!йно! дезадаптац!! вищ! у пащен^в з поеднаною патолог!ею пор!вняно з !зольованим ХОЗЛ (р < 0,05). СтупЫь психосоматичних розлад!в та якють життя пащен^в залежать в!д тривалост! тютюнопал!ння, к!лькост! супутн!х нозолог!й, впли-ваючи на показники задишки та загально! оц!нки симпотоматики ХОЗЛ.
Перспективи подальших дослщжень. Резуль-тати досл!джень доводять доц!льн!сть визначення психосоматичних порушень у пащен^в на ХОЗЛ з су-путньою патолопею, використовуючи !нформативн! та прост! у використаны тести-опитувальники, що дозволить визначити ступшь дезадаптац!! та розро-бити ефективн! профiлактичнi чи л^вальы заходи.
Лiтератyра
1. Александер, Ф. Психосоматическая медицина / Ф. Александер, С. Л. Шишкин. - М. : Инст. Общегум. Исслед., 2006. - 319 с.
2. Белялов Ф. И. Тревога, депрессия и качество жизни у пациентов со стенокардией и хронической обструктивной болезнью легких / Ф. И. Белялов, А. А. Хамаева // Псих. расстройства в общей медицине. - 2010. - № 3. - С. 25-27.
3. Карелин А. А. Психологические тесты / А. А. Карелин - М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Т. 1. - 312 с.
4. Мостовой Ю. М. Лечение пациентов с ХОЗЛ: акцент на коморбидность / Ю. М. Мостовой, Л. А. Яшина // Здоров'я УкраУни. - 2013. - № 11. - С. 15-17.
5. Психосоматическая медицина: Руководство для врачей / П. И. Сидоров, А. Г. Соловьев, И. А. Новикова; под ред. акад. РАМН П. И. Сидорова. - М. : МЕДпресс-информ, 2006. - 568с. : ил.
6. Фещенко Ю. I. Адаптована кшшчна настанова «Хрошчне обструктивне захворювання легеш» Затверджена наказом МОЗ Укра'ши вщ 27 червня 2013 року № 555 / Ю. I. Фещенко. - КиТв, 2013. - 146 с.
7. Abebaw M. Depression and anxiety in patients with COPD / M. Abebaw, George S. Alexopoulos Yohannes1and // Eur. Respir. J. - 2014. - Vol. 23. - P. 345- 349.
8. Atlantis E. Bidirectional associations between clinically relevant depression or anxiety and COPD: a systematic review and meta-analysis / E. Atlantis, P. Fahey, B. Cochrane [et al.] // Chest. - 2013. - Vol. 144. - P. 766-777.
9. Goodwin R. D. Depression, anxiety, and COPD: the unexamined role of nicotine dependence / R. D. Goodwin, K. L. Lavoie, A. R. Lemeshow [et al.] // Nicotine Tob. Res. - 2012. - Vol. 14. - P. 176-183.
10. Hill K. Anxiety and depression in endstage COPD / K. Hill, R. Geist, R. S. Goldstein // Eur. Respir. J. - 2008. - Vol. 31. -P. 667- 677.
11. Putman-Casdorph, H. Chronic Obstructive Pulmrnnary Disease, Anxiety, and Depression: State of the Science / H. Putman-Casdorph, S. McCrone // Heart Lung. - 2009. - № 38. - P. 34-47.
УДК 616. 89: [616. 24 - 002. 2 + 616. 12/13]
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧН1 ОБСТРУКТИВН1 ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У ПО6ДНАНН1 З КАРД1ОВАСКУЛЯРНОЮ ПАТОЛОГ1€Ю Гопко О. Ф.
Резюме. В статт представлен! результати вивчення психосоматичних розлад!в у хворих на хроычы обструктивн захворювання легень (ХОЗЛ) у поеднанн з кардюваскулярною патолопею. Встановлено зро-стання ситуативно! тривожносД психоемоцмно! дезадаптаци та зв'язок даних показниюв з тривалютю тютюнопалЫня, ктькютю загострень ХОЗЛ за останн 12 мюяц1в, ктькютю супутых нозолопй у хворих з синтротею пор!вняно з патентами з !зольованим ХОЗЛ.
Ключовi слова: психосоматичний стан, хроычне обструктивне захворювання легень, кардюваскулярна патолог!я.
УДК 616. 89: [616. 24 - 002. 2 + 616. 12/13]
ОСОБЕННОСТИ ПСИХОСОМАТИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ В СОЧЕТАНИИ С КАРДИОВАСКУЛЯРНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ Гопко А. Ф.
Резюме. В статье представлены результаты изучения психосоматических расстройств у больных хронической обструктивной болезнью легких (ХОБЛ) в сочетании с кардиоваскулярной патологией. Установлен рост ситуативной тревожности, психоэмоциональной дезадаптации и связь данных показателей с продолжительностью курения, количеством обострений ХОБЛ за последние 12 месяцев, количеством сопутствующих нозологий у больных с синтропией в сравнении с пациентами с изолированным ХОБЛ.
Ключевые слова: психосоматическое состояние, хроническая обструктивная болезнь легких, кардио-васкулярная патология.
UDC 616. 89: [616. 24 - 002. 2 + 616. 12/13]
Features of Psychosomatic Disorders in Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease in Combination with Cardiovascular Pathology Gopko A. F.
Abstract. Approximately one in ten patients with COPD detected hypertension or metabolic disorders. Anxiety disorders and depression observed in 19 % of patients. That last psychosomatic disorders contribute significantly burdening COPD, impair quality of life and reduce treatment adherence.
The purpose of research - the study of psychosomatic status of COPD patients with concomitant coronary artery disease forms.
Depending on the presence of comorbidities, patients with COPD were divided into 2 groups: group 1 (n = 27) -patients with COPD without comorbidity, the group 2 (n = 51) - COPD with concomitant cardiovascular disease. All patients studied classification of COPD belonged to Category C. The degree of psychosomatic disorders of the body of patients evaluated on the basis of the analysis of survey results using the scale reactive and personal anxiety, stress tests and neuro-psychological adaptation to the effects of stress. Study parameters of quality of life in patients with COPD is important, as it allows to quantify the characteristics of multi-life person (physical,
psychological and social functioning) in the study of different methods of treatment and effectiveness of rehabilitation programs on an outpatient basis. Quality of life of patients was determined by questionnaires EQ-5D, Hospital St. George (St. George Hospital Respiratory Questionnaire, SGRQ). Completing the questionnaire all respondents was conducted in a comfortable environment.
Analysis of comorbid disease in patients with COPD showed that most patients had between 2 and 5 related nosology. Yes, 2 comorbidities were found in 14 (27.45 %) patients , 3 - in 21 (41.17) patients , 4 related nosology found in 9 (17.64 %), 7 (13.72) patients experienced 5 comorbidities. Among the comorbidities took a significant percentage of coronary artery disease, namely, stable angina II-III functional class medical history (according to the outpatients of patients) determined in 27 (52.9 %) patients, signs of heart failure I-III NYHA functional class by found in 17 (33.3 % patients, myocardial infarction history was observed in 5 (9.8 %), ischemic cerebral stroke history found in 3 (5.7 %) patients, essential hypertension stage I was detected in 22 (42.6 %) patients , stage II - in 17 (33.3 %), the stage III - in 8 (15.7 % ) patients , respectively. In 9 (17.64 ) were detected arrhythmias in the form of supraventricular paroxysmal tachycardia, ventricular extrasystoles, atrial fibrillation. Among other comorbidity most often met in the history of duodenal ulcer (9.8 %), chronic cholecystitis and pancreatitis (21.56 %).
Analysis of survey results for test Spielberger show an increase situational and personal anxiety in patients with COPD according to the presence of concomitant cardiovascular disease. When studying the state of mental maladjustment found that patients with Group II, the figure approaching to a maximum of 86,1 ± 7,4 points, indicating a low degree of adaptation of this group of patients to stress factors.
We found a close correlation between the index number associated nosology and dyspnea index for the modified Medical Research Council scale (p < 0.02), total test scores for assessment of COPD (p < 0.05), number of exacerbations of COPD over the past 12 months (p < 0.05). Comparing the parameters of Quality of Life of patients with COPD and smoking index within 10-20 packs/year, 20-30 packs/year and 30-50 packs/year revealed deterioration Quality of Life in the background of an increase in smoking index (p < 0.001).
The degree of psychosomatic disorders and quality of life for patients depend on the duration of smoking and number of related nosology, affecting performance and overall assessment of dyspnea symptoms COPD.
The research results prove the feasibility of defining psychosomatic disorders in COPD patients with concomitant diseases using informative and easy to use test questionnaires, which will determine the degree of exclusion and to develop effective preventive or therapeutic measures.
Keywords: psychosomatic condition, chronic obstructive pulmonary disease, cardiovascular pathology.
Рецензент - проф. Скрипник I. M.
Стаття надшшла 20. 08. 2014 р.
