CC BY
19
© Вишнивецький I. I., Холопов Л. С., Баташова-Галинська В. О. УДК 616.24-007.272-036.12-06:616.12-008.46
1Вишнивецький 1.1., 2Холопов Л. С., 2Баташова-Галинська В. О.
ВПЛИВ СУПУТНЬОТ СЕРЦЕВОТ НЕДОСТАТНОСТ1 НА ПРОГНОСТИЧН1 1НДЕКСИ УСКЛАДНЕНЬ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
1Нацiональний медичний унiверситет iM. О. О. Богомольця (м. КиТв) 2Одеський нацiональний медичний унiверситет (м. Одеса)
kholopov@ukr.net
Дана робота е частиною НДР кафедри внутрш-ньо! медицини № 2 ОНМедУ «Детек^я молекуляр-но-генетичних маркерiв для вибору ефективно! персоналiзованоI фармакотерапiI первинно! арте-рiальноI гiпертензiI на тлi коморбщно! патологiI», № державно! реестрацiI 0114U007015. Термш вико-нання: 01.2015 р. - 01.2019 р.
Вступ. У низц епщемюлопчних до^джень показана висока частота комбшаци у одного i того ж хворого ХОЗЛ i ХСН, що iстотно ускладнюе дiагнос-тику, вибiр адекватно! терапп i погiршуе прогноз. На жаль, вивченню особливостей перебiгу та прогнозу, а також ефективност рiзних л^вальних режимiв у хворих з комбшащею ХОЗЛ i ХСН присвячена до-сить обмежена кiлькiсть дослiджень. У зв'язку з цим залишаеться недостатньо вивченим ряд важливих питань, зокрема вплив коморбщност ХОЗЛ i ХСН на прогноз i вибiр адекватних л^вальних програм [5,15]. Слiд зазначити, що в Рекоменда^ях бвро-пейсько! асо^аци кардiологiв з дiагностики та лГ кування гостро! i хроычно! серцево! недостатностi (2016 р.) та керiвництвi GOLD (Глобальна iнiцiатива з дiагностики та лiкування ХОЗЛ) перегляду 2017 року придтено незаслужено мало уваги особливос-тям дiагностики, лкування та прогнозу вiдповiдно, у хворих з ХСН та супутым ХОЗЛ, i у хворих ХОЗЛ при наявност ХСН [2,13].
За даними масштабного мета-аналiзу, що включив десятки обсервацмних дослiджень iз сукупною популяцiею бiльше 3 млн. оЫб, розповсюдженiсть ХОЗЛ в усьому свт складае близько 7% [12]. Одно-рiчна летальнiсть при ХОЗЛ в загальнм популяцi! вщ-носно невелика (близько 3%), але дуже висока пюля госпiталiзацi! внаслiдок загострень (25%). Експерти Всесвггньо! органiзацi! охорони здоров'я (ВООЗ) i Всесвiтнього банку в доотджен Global Burden of Disease прогнозують, що в 2030 рощ ХОЗЛ буде за-ймати 3-4 мюце в загальнм структурi смертност по всьому свiтовi [3,7,26].
ХСН е менш розповсюдженою у порiвняннi iз ХОЗЛ, i спостерiгаеться у 1-3% людей в загальнм популяцп [14,18,19,22]. Однак ХСН асоцiюеться з виразно негативними прогностичними показника-ми. Щорiчна смертнiсть в загальнiй популяцп складае приблизно 5-7%, середня тривалють життя пiсля госпiталiзацi! з приводу декомпенсаци захво-рювання складае менше 2 роюв [25,28].
Гетерогенний характер ХОЗЛ потребуе ретель-но! оцiнки численних змiнних факторiв для його правильно! кл^чно! i прогностично! оцiнки. Це призвело до побудови рiзних багатокомпонентних та багатовимiрних прогностичних шкал та шдек-сiв. 1ндекс BODE [23] (В = body = шдекс маси тiла; O = obstruction = Обструк^я дихальних шляхiв; D = dyspnoea = задишка; Е = exercise = 6-хвилинний тест ходи) заслуговуе уваги, так як став одним з перших вельми поширеним, незважаючи на використання 6-хвилинного тесту ходи, що може бути обмеженим для певних груп пащенпв, зокрема в умовах комор-бщностг
Для використання Ыдексу в кгмычнм практик, вш винен вщповщати наступним вимогам [27]: а) простота запису та обчислювання; б) легюсть реестра-цi! вЫх компонентiв; в) кожен з компонент повинен бути клiнiчно значущим; г) iндекс повинен бути в змозi передбачити важкiсть перебiгу, якють життя та смертнiсть в результат захворювання; д) вiн повинен прогнозувати майбутн загострення та спожи-вання ресурсiв.
З урахуванням цих критерпв наступнi iндекси мо-жуть бути обранi для використання при оцшц прогнозу у пащен^в з ХОЗЛ:
• 1ндекс ADO (A = age = вк; D = dyspnoea = задишка; O = obstruction = обструк^я) походить вщ з шдексу BODE, але мае бтьш високу прогностич-ну цiннiсть; тобто в стан передбачити ймовiрнiсть смертi конкретного патента у найближчi 3 роки [9]. Останым часом ця шкала була вiдкалiбрована [16] в дуже велиюй когортi.
• 1ндекс BODEx - це спрощена версiя BODE, в якому усуваеться 6-хвилинний тест ходи, а замють нього використовуеться наявнють загострень (Ex = exacerbations = загострення). При цьому прогнос-тична здатнють не була втрачена [20]. Зокрема в 1спанп використання цього Ыдексу пропонуеться в якост керiвництва для оцiнки пацiентiв та вибору медикаментозного л^вання [21].
• 1ндекс DOSE (D = dyspnoea = задишка; O = obstruction = обструк^я; S = smoking = палшня; E = exacerbations = загострення) був розроблений для первинно! оцЫки стану здоров'я хворого, але в до-слщженнях були продемонстрован його прогнос-тичнi можливост щодо смертностi та загострень [6,24].
1ндекси ADO, BODEX i DOSE можуть показати pi3Hy прогностичну здатнiсть кожно'| пщгрупи, згщ-но з класифiкацieю GOLD, а також вщ наявностi су-путньо|' патологи, зокрема ХСН. G пщстави вважати, що прогностична емнють краще в групах С i D класи-фкацм GOLD та при вщсутност супутньо'| патологи [10,13].
Метою нашо'| роботи було оцЫити вплив супут-ньо'| ХСН на прогноз переб^ ХОЗЛ у коморбщних пацieнтiв з ХОЗЛ та ХСН за допомогою iндексiв ADO, BODEX i DOSE.
Об'ект i методи дослщження. Ми викона-ли крос-секцiйне дослiдження, до якого включили 177 хворих iз ХОЗЛ. Критерiями включення до до-слiдження були: вк вiд 40 до 80 роюв; амбулаторне спостереження; активне чи минуле курЫня з штен-сивнiстю бтьше нiж 20 пачко-рокiв; наявнiсть рес-пiраторних симптомiв, що тривало персистують; тривалого анамнезу хронiчного кардюваскуляр-ного захворювання, що здатне зумовлювати роз-виток стрyктyрно-фyнкцiональних уражень серця. Критери виключення: iншi активнi бронхолегеневi захворювання; нещодавно перенесена гостра рес-траторна iнфекцiя; протипоказання до проведення строметричного дослiдження; вкрай важкий або декомпенсований перебк сyпyтнiх захворювань.
Дiагноз ХОЗЛ верифкований вiдповiдно до ре-комендацм GOLD. Оцiнювання тяжкостi симптоматики ХОЗЛ i хворобо-специфiчного стану здоров'я здмснили за допомогою шкали ТОХ (адаптовано'| для Украши). Дiагностика ХСН спиралася на реко-мендацп з дiагностики та лiкyвання ХСН Gвропей-ського кардiологiчного товариства та рекомендаци Украшсько'! Асощацп Кардiологiв [1,8]. ВЫх пацieнтiв було оцiнено за допомогою ХОЗЛ-специфiчних ш-дексiв ADO, BODEX i DOSE. Також y вЫх обстежених визначали загальн показники якост життя за допомогою адаптовано'| для Украши шкали EQ-5D. Ре-зультати статистично опрацьованi з використанням статистичного пакета EZR 1.26.
Залежно вщ наявност чи вiдсyтностi супутньо'| ХСН yсiх хворих подiлили на групи. У 77 (43,5%) оЫб iз ХОЗЛ виявили ХСН (30 оЫб iз систолiчною дисфyнкцieю та 47 оЫб зi збереженою систолiчною фyнкцieю лiвого шлуночка (ЛШ)). У групу хворих ХОЗЛ без супутньо'| ХСН увмшло 100 (56,5%) оЫб.
Результати дослiдження. Пацieнти iз коморбщною ХСН, порiвнюючи iз пiдгрyпою без ХСН, не мали статистично значущих вщ-мiнностей за статтю, Ыдексом маси тiла, iнтенсивнiстю кyрiння, ключовими строме-тричними показниками, однак характеризу-вались бiльшим вiком.
У таблиц 1 наведен деякi загально-кл^ ычы показники обстежених пацieнтiв. Як можна побачити з таблиц 1, мала мюце тен-денцiя до зростання частоти дихальних рyхiв (ЧДР), систолiчного артерiального тиску (САТ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС) в обох групах пащен^в з ХОЗЛ та ХСН порiв-
Таблиця 1.
Деяк загально-кл1н1чн1 показники пац1ент1в з ХОЗЛ в залежност в1д наявност1 ХСН 3i збереженою та порушеною систол1чною функц1ею ЛШ
Параметр ХОЗЛ без ХСН n=100 ХОЗЛ та ХСН, ФВ > 40% N=47 ХОЗЛ та ХСН, ФВ < 40% n=30
ЧДР, за 1 хв. 18,3 ± 2,1 18,9 ± 1,7 20,6 ± 2,2
САТ, мм рт. ст. 137,8 ± 18,2 141,4 ± 16,6 146,2 ± 15,4
ДАТ, мм рт. ст. 86,7 ± 11,2 84,9 ± 9,3 86,7 ± 10,7
ЧСС, в 1 хв. 84,8 ± 20,4 89,2 ± 19,3 90,6 ± 18,7
SpO2, % 94,3 ± 2,6 94,0 ± 2,2 93,4 ± 2,8
Порушення ритму та про-вщнос^ на ЕКГ, n (%) 33 (33,0) 13 (27,7) 22 (73,3) * **
Порушення процеав ре-поляризацй' на ЕКГ, n (%) 7 (7,0) 19 (40,4) * 24 (80,0) * **
Примггки: * - розб1жност1 з в1дпов1дним показником групи пац1ент1в з ХОЗЛ без ХСН статистично значущ1 (р < 0,05); ** - розб1жност1 з вщповщним показником групи пац1ент1в з ХОЗЛ та ХСН з1 збереженою систол1чною функц1ею ЛШ (ФВ > 40%) статистично значущ1 (р < 0,05).
щею ЛШ порiвняно з хворими ХСН зi збереженою систолiчною функ^ею ЛШ. Однак у всiх випадках порiвняння цi розбiжностi не сягали статистично'| значyщостi, тому ми можемо стверджувати лише про тенденцiю такого зростання. Аналопчним чином можна вщстежити тенденцiю до зменшення сатура-ци кисню периферiйноï кровi (SpO2) серед пащен^в з ХОЗЛ та ХСН, особливо з порушеною систолiчною функ^ею ЛШ вiдносно хворих з ХОЗЛ без ХСН. Кть-кiсть хворих з ознаками порушень ритму та провщ-ностi на електрокардiограмi (ЕКГ) була значуще бiль-шою у грут хворих з ХСН з порушеною систолiчною фyнкцiею ЛШ (73,3%) порiвняно як з групою ХОЗЛ без ХСН (33,0%, х2=15,380, р < 0,01), так i з групою ХОЗЛ з ХСН зi збереженою систолiчною функ^ею ЛШ (27,7%, х2=15,407, р < 0,01). В обох групах па-цiентiв з ХСН було значно бтьше тих, хто мав озна-ки порушення процеЫв реполяризцiï на ЕКГ (40,4%,
Таблиця 2.
Оцшка пац1ент1в з ХОЗЛ в залежност в1д наявност1 ХСН з1 збереженою та порушеною систол1чною функц1ею ЛШ за допомогою шкал EQ-5D, TOX, DOSE, BODEx, ADO
Параметр ХОЗЛ без ХСН n=100 ХОЗЛ та ХСН, ФВ > 40% n=47 ХОЗЛ та ХСН, ФВ < 40% N=30
Шкала EQ-5D VAS, мм 74,5 ± 12,9 62,5 ± 15,8 37,6 ± 13,4 *
Шкала ТОХ, балiв 16,3 ± 6,4 17,8 ± 6,6 19,3 ± 6,9
Шкала ADO, балiв 6,63 ± 2,52 7,39 ± 2,36 9,50 ± 2,76
Шкала DOSE, балiв 1,84 ± 1,67 2,99 ± 1,95 5,96 ± 1,24 *
Шкала BODEx, балiв 2,47 ± 1,42 2,93 ± 1,89 6,28 ±1,27 *
няно з групою ХОЗЛ без ХСН, а також серед Прим1тки: ФВ - фракц1я викиду; * - розб1жност1 з вщповщним показником па^ен^в з порушеною CИCTOЛiчHOЮ функ- групи пац1ент1в з ХОЗЛ без ХСН статистично значущ1 (р < 0,05).
Х2=24,537, р < 0,01 та 27,7%, х2=67,719, р < 0,01, вщ-повщно для груп 3i збереженою та зниженою сис-толiчною функцieю ЛШ) порiвняно з групою ХОЗЛ без ХСН (7,0%). Також обидвi групи з ХСН значуще рiзнилися за цим показником, тобто в груп пащенпв з порушеною функцieю систолiчною функцieю ЛШ таких було значно бшьше (х2=11,630, р < 0,01).
Результати оцшки пацieнтiв за допомогою стан-дартних шкал можна побачити в таблиц 2. Як видно з наведено'1 таблиц 2, середнм показник самооцш-ки якостi життя за шкалою EQ-5D у пащетчв з ХОЗЛ та ХСН зi збереженою систолiчною функцiею ЛШ е нижчим, ыж у пацiентiв з ХОЗЛ без супутньо ХСН (р > 0,05); та ще нижчим серед пащетчв з ХОЗЛ та ХСН зi зниженою систолiчною функ^ею ЛШ (р < 0,05). Середы показники за шкалами DOSE та BODEx у групах хворих з ХСН е бшьшими за аналопчн серед пащетчв з ХОЗЛ без ХСН. Ця рiзниця досягае ста-тистично'| значущостi при порiвняннi па^ен^в з ХОЗЛ та ХСН з порушеною систолiчною функцiею ЛШ та хворих з ХОЗЛ без ХСН (р < 0,05). Аналопч-ну тенден^ю можна вщстежити для ЫдекЫв TOX та ADO - вони зростаюты в залежностi вiд наявност та важкостi ХСН, але в жодному випадку порiвняння рiзниця не досягае статистично'| значущостi.
Обговорення результат. Пiдсумовуючi отри-манi результати проведеного дослщження слiд за-значити, що для багатыох з параметрiв, що аналiзу-валися в трыох групах пащетчв, не було отримано статистично значущо'| рiзницi мiж групами, хоча е чпка тенденцiя погiршення показниюв для груп па-цiентiв з ХСН, особливо з порушеною систолiчною функ^ею ЛШ. Тобто можна припустити, що в бть-ших групах па^етчв результати будуты чiткiшими з достатыми показниками статистично'| значущостi. Однак деяк значущi результати нами були отримаы,
зокрема можна вiдзначити попршення якостi життя, яка оцiнювалась за шкалою EQ-5D VAS у пащетчв з ХОЗЛ та ХСН 3i зниженою ФВ порiвняно з хворими «чистою» ХОЗЛ. Це цтком оч^ваний результат, але ж нашою метою було оцЫити прогноз, при чому не загальний та кардюлопчний прогноз, а саме прогноз переб^ ХОЗЛ у хворих з супутньою ХСН. Тому нами й були застосован ХОЗЛ-специфiчнi шкали. Для шкал DOSE i BODEx нами було отримано досто-вiрне погiршення у груп хворих з ХСН зi зниженою систолiчною функцiею. Для шкали ADO статистично'! достовiрностi досягнуто не було. З одного боку, це може буде пов'язане з вщносно невеликою ктькю-тю хворих в групах, з другого - в деяких попередых публка^ях була вiдмiчена менша прогностична здiбнiсть шкали ADO порiвняно з iншими шкалами [4,17]. На жаль, дуже невелика юлькють сучасних доотджень мiстить данi, як б ми могли порiвняти з власними результати; з шшого боку це пщкреслюе актуальнiсть нашого доотдження. Цiкавими е результати нещодавнього дослiдження, у якому пацГ енти з ХОЗЛ, у тому чист з коморбщною патологiею були оцшеы за допомогою дев'яти прогностичних шдекЫв, у тому числi DOSE, BODEx i ADO. 1ндекс ADO був оцшений авторами як такий, що пщданий впливу коморбiдних захворювань, тобто шдекси DOSE та BODEx е бтьш специфiчними в оцiнцi прогнозу переб^ ХОЗЛ [9].
Висновок. Наявнють супутньо|' ХСН у пащен^в з ХОЗЛ погiршуе показники ХОЗЛ-специфiчних прогностичних шкал, зокрема ADO, DOSE i BODEx.
Перспективи подальших дослщжень. Потре-буе додаткового вивчення у великих проспективних дослiдженнях, чи супроводжуеться це iстинним по-пршенням прогнозу ХОЗЛ, або е ознакою обмеже-но'| валiдностi використання цих шкал у хворих iз коморбщною ХСН.
Л^ература
1. Рекомендацп з дiагностики та лiкування хрошчноУ серцевоУ недостатностi (2012) / Л.Г. Воронков, К.М. Амосова, А.Е. Багрм [та iH.] // Серцева недостатнють: укр наук-практ журн для лiкарiв з проблем серцевоУ недостатностi. - 2012. - № 3. - C. 60-96.
2. 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure / P. Ponikowski, A.A. Voors, S.D. Anker [et al.] // Eur. Heart J. - 2016. - Vol. 37. - P. 2129-2200.
3. Age-specific and sex-specific mortality in 187 countries, 1970-2010: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2010 / H. Wang, L. Dwyer-Lindgren, K.T. Lofgren [et al.] // Lancet. - 2013. - Vol. 380, № 9859. - P. 2071-2094.
4. BODE-index, modified BODE-index and ADO-score in chronic obstructive pulmonary disease: relationship with COPD phenotypes and CT lung density changes / G. Camiciottoli, F. Bigazzi, M. Bartolucci [et al.] // COPD. - 2012. - Vol. 9, № 3. - P. 297-304.
5. Comorbidity, systemic inflammation and outcomes in the ECLIPSE cohort / J. Miller, L.D. Edwards, A. Agusta [et al.] // Respiratory medicine. - 2013. - Vol. 107, № 9. - P. 1376-1384.
6. Derivation and validation of a composite index of severity in chronic obstructive pulmonary disease: the DOSE Index / R. Jones, G. Donaldson, N.H. Chavannes [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. - 2009. - Vol. 180, № 12. - P. 1189-1195.
7. Epidemiology of chronic obstructive pulmonary disease: a literature review / C.E. Rycroft, A. Heyes, L. Lanza, K. Becker // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. - 2012. - Vol. 7. - P. 457-494.
8. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart Failure Association (HFA) of the ESC / J.J. McMurray, S. Adamopoulos, S.D. Anker [et al.] // Eur. J. Heart Failure. - 2012. - Vol. 14, № 8. — P. 803-869.
9. Expansion of the prognostic assessment of patients with chronic obstructive pulmonary disease: the updated BODE index and the ADO index / M.A. Puhan, J. Garcia-Aymerich, M. Frey [et al.] // Lancet. - 2009. - Vol. 374, № 9691. - P. 704-711.
10. External validation of multidimensional prognostic indices (ADO, BODEx and DOSE) in a primary care international cohort (PROEPOC/COPD cohort) / M. Espantoso-Romero, M.R. Rodmguez, A. Duarte-Pwez [et al.] // BMC Pulmonary Medicine. - 2016. - Vol. 16, № 143. - P 1-9.
11. Frequency of multi-dimensional COPD indices and relation with disease activity markers / F. Gar^a-Rio, J.B. Soriano, M. Miravitlles [et al.] // COPD. - 2013. - Vol. 10, № 4. - P. 436-443.
12. Global burden of COPD: systematic review and meta-analysis / R.J. Halbert, J.L. Natoli, A. Gano [et al.] // Eur. Respir. J. - 2006. - Vol. 28, № 3. - P. 523-532.
13. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) / A. Agusti, C. Vogelmeier, M. Decramer [et al.] // Available from: http://goldcopd.org. - 2017. - 123 p.
14. Guha K. Heart failure epidemiology: European perspective / K. Guha, T. McDonagh // Curr. Cardiol. Rev. - 2013. - Vol. 9, № 2. — P. 123-127.
15. Impact of comorbidities on COPD-specific health-related quality of life / P.-R. Burgel, R. Escamilla, T. Perez [et al.] // Respiratory medicine. - 2013. - Vol. 107, № 2. - P. 233-241.
16. Large-scale international validation of the ADO index in subjects with COPD: an individual subject data analysis of 10 cohorts / M.A. Puhan, N.N. Hansel, P. Sobradillo [et al.] // Brit. Med. J. Open. - 2012. - Vol. 2, № 6. - e002152.
17. Predictive properties of different multidimensional staging systems in patients with chronic obstructive pulmonary disease / T. Oga, M. Tsukino, T. Hajiro [et al.] // Int. J. Chron. Obstruct. Pulmon. Dis. - 2011. - Vol. 6. - P. 521-526.
18. Sakata Y Epidemiology of heart failure in Asia / Y Sakata, H. Shimokawa // Circ. J. - 2013. - Vol. 77, № 9. - P. 2209-2217.
19. Sayago-Silva I. Epidemiology of heart failure in Spain over the last 20 years / I. Sayago-Silva, F. Garcia-Lopez, J. Segovia-Cubero // Rev. Esp. Cardiol. (Engl. Ed.). - 2013. - Vol. 66, № 8. — P. 649-656.
20. Severe exacerbations and BODE index: two independent risk factors for death in male COPD patients / J.J. Soler-Cataluca, M.A. MartHnez-GarcHa, L.S. S6nchez [et al.] // Respir. Med. - 2009. - Vol. 103, № 5. - P. 692-699.
21. Spanish guideline for COPD (GesEPOC). Update 2014 / M. Miravitlles, J.J. Soler-Cataluca, M. Calle [et al.] // Arch. Bronconeumol.
- 2014. - Vol. 50. - P. 1-16.
22. The annual global economic burden of heart failure / C. Cook, G. Cole, P. Asaria [et al.] // Int. J. Cardiol. - 2014. - Vol. 171, № 3. — P. 368-376.
23. The body-mass index, airflow obstruction, dyspnea, and exercise capacity index in chronic obstructive pulmonary disease / B.R. Celli, C.G. Cote, J.M. MarHn [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2004. Vol. 350. - P. 1005-1012.
24. The Dyspnoea, Obstruction, Smoking, Exacerbation (DOSE) index is predictive of mortality in COPD / J. Sundh, C. Janson, K. Lisspers [et al.] // Prim. Care Resp. J. - 2012. - Vol. 21, № 3. - P. 295-301.
25. Trends in prevalence from 1990 to 2007 of patients hospitalized with heart failure in Sweden / P. Paren, M. Schaufelberger, L. Bjurck [et al.] // Eur. J. Heart Fail. - 2014. - Vol. 16, № 7. - P. 737-742.
26. Up-to-date on mortality in COPD - report from the OLIN COPD study / A. Lindberg, L.-G. Larsson, H. Muellerova [et al.] // BMC Pulmonary Medicine. - 2012. - Vol. 12, № 1. - P. 1.
27. Using COPD multidimensional indices in routine clinical practice: DOSE meets all criteria / N.H. Chavannes, R.C.M. Jones, D.S. Postma, S. Rennard // Prim. Care. Respir. J. - 2012. - Vol. 21, № 3. - P. 245-246.
28. Wensel R. Prognosis in patients with chronic heart failure: it's the way they breathe that matters / R. Wensel, D.P. Francis // Heart.
- 2014. - Vol. 100, № 10. - P. 754-755.
УДК: 616.24-007.272-036.12-06:616.12-008.46
ВПЛИВ СУПУТНЬОТ СЕРЦЕВОТ НЕДОСТАТНОСТ1 НА ПРОГНОСТИЧН1 1НДЕКСИ УСКЛАДНЕНЬ ХРО-Н1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ
Вишнивецький I. I., Холопов Л. С., Баташова-Галинська В. О.
Резюме. Метою нашо! роботи було оцЫити вплив супутньо! хроычно! серцево! недостатност (ХСН) на прогноз nepe6iry хроычного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ)у коморбщних па^ен^в з ХОЗЛ та ХСН за допомогою ЫдекЫв ADO, BODEX i DOSE.
Матерiали та методи. Ми виконали крос-секцмне доотдження, до якого включили 177 хворих i3 ХОЗЛ: 100 без супутньо! ХСН та 77 з ХСН (30 оЫб i3 cиcтолiчною дисфунк^ею та 47 оЫб 3i збереженою cиcтолiчною функ^ею лiвого шлуночка (ЛШ)).
Результатидослiдження. Середы показники за шкалами DOSE та BODEx у групах хворих з ХСН е бтыши-ми за аналопчы серед пащен^в з ХОЗЛ без ХСН. Ця рiзниця досягае статистично! значущост при порiвняннi па^ен^в з ХОЗЛ та ХСН з порушеною cиcтолiчною функ^ею ЛШ та хворих з ХОЗЛ без ХСН (р < 0,05). Анало-пчну тенденцю можна вщстежити для Ыдексу ADO - вш зростае в залежност вщ наявност та важкост ХСН, але рiзниця не досягае статистично! значущостг
Висновок. Наявнють супутньо! ХСН у пащен^в з ХОЗЛ попршуе показники ХОЗЛ-cпецифiчниx прогнос-тичних шкал, зокрема ADO, DOSE i BODEx.
Ключовi слова: серцева недостатнюты, бронхообструк^я, коморбщнюты.
УДК: 616.24-007.272-036.12-06:616.12-008.46
ВЛИЯНИЕ СОПУТСТВУЮЩЕЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ НА ПРОГНОСТИЧЕСКИЕ ИНДЕКСЫ ОСЛОЖНЕНИЙ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ Вишнивецкий И. И., Холопов Л. С., Баташова-Галинская В. А.
Резюме. Целью нашей работы была оценка влияния хронической сердечной недостаточности (ХСН) на прогноз хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) с помощью индексов ADO, BODEX и DOSE.
Материалы и методы. Выполнено кросс-секционное исследование, в которое включили 177 больных с ХОЗЛ: 100 без сопутствующей ХСН и 77 с ХСН (30 человек с систолической дисфункцией и 47 человек с сохраненной систолической функцией левого желудочка (ЛЖ)).
Результаты исследования. Средние показатели по шкалам DOSE и BODEx в группах больных с ХСН оказались больше, чем у пациентов без ХСН. Эта разница достигает статистической значимости при сравнении пациентов с ХОЗЛ и ХСН с нарушенной систолической функцией ЛЖ и больных с ХОЗЛ без ХСН (р < 0,05). Аналогичную тенденцию можно отследить для индекса ADO - он растет в зависимости от наличия и тяжести ХСН, но разница не достигает статистической значимости.
Вывод. Наличие сопутствующей ХСН у пациентов с ХОЗЛ ухудшает показатели ХОЗЛ-специфических прогностических шкал.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, бронхообструкция, коморбидность.
UDC: 616.24-007.272-036.12-06:616.12-008.46
INFLUENCE OF CONCOMITANT HEART FAILURE ON CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE PROGNOSTIC INDEXES
Vyshnyvetskyy I. I., Kholopov L. S., Batashova-Halynskaya V. O.
Abstract. A number of epidemiological studies have shown a high frequency of a combination of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and congestive heart failure (CHF) in the same patient. It significantly complicates the diagnosis, selection of appropriate treatment and worsens the prognosis. Unfortunately, a rather limited number of studies are devoted to the characteristics of the course and prognosis, as well as the effectiveness of various treatment regimens in patients with a combination of COPD and CHF.
In this regard, some important issues remain poorly understood, particularly the impact of comorbidity of COPD and CHF to the prognosis and the choice of adequate treatment programs in these patients.
It should be noted that the recommendations of the European Society of Cardiology on the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure (2016) and GOLD (Global Initiative for the diagnosis and management of COPD) user manual (2017) given undeservedly little attention to the peculiarities of the diagnosis, treatment and prognosis of COPD in of COPD in patients with heart failure and heart failure in the presence of COPD, respectively.
The aim of our study was to evaluate the effect of concomitant CHF on the prognosis of COPD using ADO, BODEX and DOSE indices.
Materials and methods. We performed a cross-sectional study, which included 177 patients with COPD: 100 without concomitant CHF and 77 with CHF (30 people with systolic dysfunction and 47 with preserved systolic function of the left ventricle (LV)).
Results of the study. Average scores of DOSE and BODEx in groups of patients with CHF were higher than in patients without CHF. This difference reached statistical significance when compared the patients with COPD and CHF with impaired LV systolic function to those with COPD without CHF (p < 0.05). A similar trend can be traced for ADO index — it grows depending on the presence and severity of CHF, but the difference did not reach statistical significance.
Conclusions. The presence of CHF in patients with COPD worsens indicators of COPD-specific prognostic indices. Requires further study in larger prospective studies, is it accompanied by a true deterioration of COPD prognosis, or a sign of the limited validity of these scales in patients with comorbid CHF.
Keywords: heart failure, bronchial obstruction, co-morbidity.
Рецензент — проф. Потяженко М. А.
Стаття надшшла 15.01.2017 року
© Воротинцев С. I., Кузьменко Т. С., Данилюк М. Б.
УДК 616.44+616-056.52]-089.5:612.15
Воротинцев С. I., Кузьменко Т. С., Данилюк М. Б.
ВИБ1Р МЕТОДУ АНЕСТЕЗП В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ТИПУ КРОВООБ1ГУ ПРИ ОПЕРАЦ1ЯХ НА ЩИТОПОД1БН1Й ЗАЛОЗ1 У ХВОРИХ З ОЖИР1ННЯМ
Запор1зький державний медичний ушверситет (м. Запор1жжя)
vorotyntsev_s@ukr.net
До^дження е фрагментом науково-дослщно! роботи кафедри медицини катастроф, вмськово! ме-дицини, анестезюлоги та реаыматологи Запорiзько-го державного медичного уыверситету: «Комплек-сне л^вання множинних i поеднаних ушкоджень та 1х наслщмв», № державно! реестрацп 01111_1005858.
Вступ. Пащенти з ожирЫням завжди е викликом для анестезюлога [4,5]. ОжирЫня та пов'язан з ним супутн захворювання, таю як ппертоыя, дiабет, диогл-пщемп та синдром обструктивного апное, викликають рiзноманiтний спектр патолопй, що потрiбно врахо-вувати при проведены анестезп [3,16]. Зокрема, ожи-рЫня призводить до кардюмюпатп, яка змЫюе дiасто-лiчну та систолiчну функцп шлуночюв серця. ^м того,
ожирЫня пов'язане з 30% збтышенням захворюва-ност iшемiчною хворобою серця i раптовою смертю [15]. Саме тому, передоперацмна оцЫка електрично! та мехаычно! активност серця е обов'язковою для вЫх па^енив з ожирЫням, бо дозволяе прогнозувати можливi змЫи центрально! гемодинамки пщ час опе-рацп та вибрати оптимальний метод анестезп для !! утримування на безпечному рiвнi [11,12].
За рахунок збтышення циркулюючого об'ему кров^ серцевого викиду (СВ) та ударного об'ему серця (УО) вщповщно до зростання Ыдексу маси тта (1МТ) [14] бтьшють па^енив з ожирЫням спочатку мають гiпердинамiчний тип кровооб^, який згодом, паралельно з прогресуванням серцево! недостатнос-
