CC BY
156
УДК 616-018.74-008.6:616.24-007.271:612.392 Ступницька Г.Я.
ЕНДОТЕЛ1АЛЬНА ДИСФУНКЦ1Я У ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ ЗАЛЕЖНО В1Д НУТР1ТИВНОГО СТАТУСУ
Буковинський державний медичний уыверситет, м. Чернiвцi
Мета дослдження. Вивчити маркери функцонального стану ендотелю у хворих на хронiчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) залежно вд нутртивного статусу патента та системного запалення. Матерiали та методи. Обстежено двI групи осб ¡з нормальною функщею дихання (7 осб ¡з нормальною масою тла та 8 осб ¡з ожирiнням), а також хворI на ХОЗЛ !з нормальною масою тла (8 пацiентiв), ¡з надмiрною масою тла (12 пацiентiв), ¡з ожирiнням (18 пацiентiв) та з дефцитом маси тта (7 хворих). Досл'джували функцональний стан ендотелю за вмстом у кров! стабльних метаболШв монооксиду нтрогену, енотелну-1 (ЕТ-1), к'льк'ютю циркулюючих у кров/ злущених ендотел1оцит1в та розчинноУ форми молекули адгез'УУ ендотелю судин першого типу (sVCAM-1). Визначали рвень С-реактивного блка у сироватц кров! (СРБ). Результати. Рвень ЕТ-1 та sVCAM-1 у сироватц кров! значно зростав у вс'\х групах хворих на ХОЗЛ та в осб !з ожир!нням пор!вняно !з здоровими особами (р<0,01). Кльксть циркулюючих злущених ендотелоцитв перевищувала норму у всх групах хворих (р<0,01). Р!вень метаболШв N0 (н'трат'в/н'трит'в) у сироватц кровI в!рог!дно зменшувався в пор!внянн! з нормальними показниками: на 34,1% (р<0,05) - в осб!з ожир!нням, на 37,8% (р<0,05) -у хворих ¡з нормальною масою тла, на 23% - у хворих !з надмрною масою тла, в 2,5 раза - у хворих ¡з ожир!нням I на 41,6% (р<0,05) - у хворих ¡з дефцитом маси тла. Р!вень СРБ у хворих на ХОЗЛ ¡з дефцитом маси тла та ожир!нням був найвищим. Висновки. Переб!г ХОЗЛ у хворих р!зним нутр!тивним статусом характеризуеться розвитком ендотел/'альноУ дисфункцн, вагомим чинником якого е наявнсть системного запалення, найбльш вираженоУ у хворих на ХОЗЛ ¡з ожир!нням.
Ключов1 слова: хроычне обструктивне захворювання легень, ендотел1альна дисфункц1я, системне запалення.
НДР № 0112и003546: "Генетичн¡, метабол!чн! аспекти, запалення, дисфункщя ендотелю та лкування при поеднан!й патологи внутрШн!х орган!в"
Вступ
Ендотелiальна дисфунк^я (ЕД) е одним iз ушверсальних механiзмiв патогенезу багатьох захворювань. Причинами ЕД можуть бути рiзнi фактори: iшемiя/гiпоксiя тканин, вiковi змши, втьнорадикальне пошкодження, дислiпопротеTнемiя, вплив цитомшв, ендогенн (печшкова та ниркова недостатнють) та екзогенн штоксикацп. Видтяють декшька форм ЕД: вазомоторну, яка проявляеться порушенням утворення монооксиду штрогену (N0), простациклшу, пщвищенням синтезу ендотелшу-1 (ЕТ-1) та ш.; гемостатичну, що характеризуеться змшою утворення тромбогенних та антитромбогенних ендотелiальних факторiв; адгезивну, яка супроводжуеться пперекспреаею ендотелiальних молекул адгезп; анпогенну - з надлишковим утворенням ангюгенних факторiв або ймовiрною змшою чутливост до них [1].
Останшм часом обговорюеться питання розвитку ЕД у хворих на ХОЗЛ [3]. Ендотелш бере участь у вившьненш вазоактивних речовин та дезагреган^в, у фiбринолiзi, регуляци iмунних реакцш. Кпп~ини ендотелш мають власну ферментативну активнють. Пщ впливом ендотелiальних метаболтв розвиваеться гiпертрофiя гладком'язових кпп"ин, пролiферативна реакцiя iнтими та адвентицп судин, що призводить до ремоделювання судинного русла та супроводжуеться вторинною хроычною вазоконстрик^ею. Вiдомо, що при хроычному запаленнi та ппоксп вщбуваеться пошкодження ендотелiю та зниження продукцп ендогенних релаксуючих факторiв, у тому чи^ простациклiну, простагландину та N0. Активно вивчалась ЕД у легеневих судинах, яка пов'язана з ппошею та розвитком легеневоТ артерiальноT ппертензп [8]
Важливу роль у порушеннях функцiонального стану ендотелiю вiдводять ЕТ-1, концентра^я якого в кровi збтьшуеться при гiпоксiT, вiруснiй шфекцп. Безсумшвно, ЕД вiдiграе важливу роль у патогенезi ХОЗЛ, оскiльки йому притаманн хронiчне запалення, оксидативний стрес, хрошчна гiпоксiя.
Оцiнити ендотелiальну функцiю можна шляхом дослщження рiвня в плазмi кровi маркерiв ендотелiaльноT активацп, зокрема розчинноТ форми молекули адгезп ендотелiю судин першого типу (sVCAM-1), розчинноТ форми молекули мiжклiтинноT адгезiT ^ЮАМ), ендотелiну-1, Е-селектину; iнших маркерiв коагуляцiT/фiбринолiзу (iнгiбiтора активатора плазмiногену-1, тканинного активатора плазмшогену або фактора Втлебранда); чинникiв запалення низько'1 градацп (С-реактивний бiлок (СРБ), iнтерлейкiнiв-1,6 або фактор некрозу пухлина (ФНПа)) [7].
В остaннiх дослiдженнях доведено, що тяжкють бронхiальноT обструкцiT ютотно впливае на функцiонaльний стан ендотелш у хворих на ХОЗЛ. Нaдaлi продовжують вивчати роль потенцiйних бюлопчних фaкторiв, що лежать в основi зв'язку мiж ХОЗЛ та ендотелiем, зокрема гiпоксiT, системного запалення, оксидативного стресу, осктьки даних для остаточних висновкiв не вистачае [5].
Мета дослщження
Вивчити маркери функцюнального стану ендотелш у хворих на ХОЗЛ залежно вщ HyTpiTMBHoro статусу патента та системного запалення.
Матерiали та методи дослщження
В обстеженi брали участь двi групи осiб i3 нормальною функцiею дихання: з нормальною масою тiла (група 1 - 7 оаб) та з ожиршням (група 2 - 8 оаб), а також хворi на ХОЗЛ i3 нормальною масою тiла (група 3 - 8 па^етчв), iз надмiрною масою тiла (група 4 - 12 па^етчв), iз ожиршням (група 5 -18 па^етчв) та з дефщитом маси тта (група 6 - 7 хворих). Хворi знаходились на стацiонарному лкуваны у пульмонологiчному вiддiленнi з приводу загострення захворювання, були ознайомленi з протоколом дослщження та дали свою згоду. Дiагноз виставлявся згщно з наказом МОЗ Украши № 555 вщ 27.06.2013 р.
Пацiенти, як мали супутню патологiю в перюд загострення або ускладнення, а також хворi на ХОЗЛ I стадп, виключалися iз дослiдження.
Комп'ютерну стрографш проводили усiм обстежуваним особам. Хворим на ХОЗЛ визначали шслябронходилатацшш показники, зокрема об'ем форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) та сшввщношення оФв1/ФЖЕЛ. В обстеження включали хворих iз пiслябронходилацiйним спiввiдношенням ОФВ1/ФЖЕЛ менше 0,7 та II, III ступенем бронхiально''' обструкцп за спiрометричною класифка^ею GOLD 2010. IMT розраховували за формулою: маса тта/рют2 (кг/м2). М'язову масу, вщсоток жирово' маси та рiвень вiсцерального жиру визначали за допомогою б^мпедансного аналiзу, використовуючи портативний апарат ВС-601 (TANITA, Япошя). Задишку оцiнювали за модифiкованою шкалою мiжнародноl дослщницькоТ ради (МДР). Толерантнiсть хворих до фiзичного навантаження оцiнювали за тестом iз 6-хвилинною ходьбою згщно iз рекомендацiями Американського респiраторного товариства. !ндекс BODE розраховували за шкалою Celli та спiвавторiв: IMT>21=0 балiв, <21 кг/м2=1. Шкала задишки: 0-1=0, 2=1, 3=2, 4=3. 6-хвилинна ходьба:>350 м=0,250-349 м=1, 150-249 м=2, <149 м=3, ОФВ1% вiд належного значення:>65=0, 50-64=1, 36-49=2, <35=3.
Функцiональний стан ендотелiю дослiджували за вмютом у кровi стабiльних метаболiтiв монооксиду штрогену, ЕТ-1, кiлькiстю циркулюючих у кровi злущених ендотелiоцитiв, вмiстом sVCAM-1. Кiлькiсть циркулюючих у кровi ендотелюци^в визначалася за методом Hladovec J. у модифкацп Петрищева Н.Н. та ствавт.. Вмiст у кровi стабтьних метаболiтiв NO (нiтритiв, нiтратiв) дослщжували за методом Green L.C. et al., рiвень ЕТ-1 - за допомогою iмуноферментного аналiзу iз використанням реактивiв «Biomedica Medizinprodukte GmbH and Co KG» (Авс^я). sVCAM-1 визначали у сироватц кровi за допомогою !ФА iз використанням реактивiв «Bender MedSystems» (Австрiя). Рiвень СРБ визначали згщно з шструк^ею (латексний аналiз, Нiмеччина).
Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою програм Primer of Biostatistics. Version 4.03 (S.Glantz, США), SPSS (Statistical Package for Social ScienceStatistics) 16.0, GIMP (the GNU Image Manipulation Program) Portable 2.213, Excel. Перед перевiркою статистичних ппотез визначалися коефiцiенти асиметри та ексцесу за допомогою критерш Хана-Шатро-Утк для аналiзу нормальносп розподiлу величин у рандомiзованих вибiрках. Для порiвняння отриманих результатiв використовували непараметричний ранговий критерш Mанна-Уiтнi. Рiзницю вважали вiрогiдною при рiвнi значущостi р<0,05. Кореляцшний аналiз проводили шляхом визначення непараметричного коефiцiента кореляцп рангiв Спiрмена.
Результати дослщження та 1х обговорення
Кл^чна характеристика обстежених осiб наведена у табл. 1.
У хворих на ХОЗЛ iз дефiцитом маси тта спостер^алась вiрогiдно нижча м'язова маса в порiвняннi iз шшими групами (на 32,5% та 40,4% - порiвняно iз здоровими особами та iз ожирiнням, вiдповiдно (р<0,001); на 21,4%; 31,9% та 38,01% - порiвняно iз групами хворих на ХОЗЛ iз нормальною масою тта (р<0,05), надмiрною масою тта (р<0,001) та ожирiнням (р<0,001) вщповщно). Показник ОФВ1 був теж найменшим серед хворих на ХоЗл iз дефiцитом маси тiла, проте вш вiрогiдно вiдрiзнявся лише порiвняно iз групою хворих на ХОЗЛ iз надмiрною масою тiла (на 29,3%), у яких показники сшрометри, толерантнють до фiзичного навантаження, прогноз за шдексом BODE та якiсть життя па^ен^в за тестом ТОХ були сприятлившими.
Рiвень ЕТ-1 у сироватц кровi вiрогiдно зростав у порiвняннi iз здоровими особами: у хворих на ХОЗЛ iз нормальною масою тта - в 3,2 рази (р<0,05), у па^ен^в з ХОЗЛ та надмiрною масою тiла -в 4,1 раза (р<0,01), у па^етчв з ХОЗЛ та ожиршням - в 7,6 раза (р<0,001), у хворих на ХОЗЛ дефщитом маси тта - в 3,7 раза (р<0,01) (табл. 2). Водночас в оаб з ожиршням вш достовiрно (р<0,05) перевищував вiдповiднi величини у здорових оаб у 2,8 раза.
Таблиця 1
Клнчна характеристика обстежених ociö
Показники Здорс^ особи (група1) n=7 Особи is ожирiнням (група 2) n=8 Хворi на ХОЗЛ ia нормальною масою тiла (група 3) n=8 Хворi на ХОЗЛ ia надмiрною масою тiла (група 4) n=12 Хворi на ХОЗЛ ia ожирiнням (група 5) n=18 Хворi на ХОЗЛ ia дефщитом маси тiла (група 6) n=7
Вш 56,38±4,08 57,25±3,64 65,38±3,18 58,92±1,94 58,72±2,15 66,00±2,35
Стать, ч/ж 6/1 8/0 8/0 11/1 17/1 7/0
1стс^я куршня, пачко-роюв 0 0 42,63±6,92 23,08±6,94 24,41±4,49 44,43±6,94
Маса тта, кг 83,98±8,73 96,83±6,51 69,37±2,72 р<0,05 р,<0,05 86,14±2,05 р1 <0,001 р2<0,05 103,54±3,15 р=0,001 р,<0,05 р2<0,001 р3=0,001 53,83±1,79 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,05 р3<0,001 р4<0,001
Рют, см 174,00±3,27 175,13±3,62 172,00±1,81 171,50±1,67 169,61 ±2,01 170,43±1,78
1МТ 26,68±2,60 31,50±1,62 р<0,05 23,21±0,62 р<0,05 р,<0,05 28,81±0,35 р2<0,05 36,15±0,98 р<0,001 р,<0,05 р2<0,001 р3<0,001 18,29±0,70 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,05 р3<0,001 р4<0,001
Вiдсоток жиру в оргашзм^% 17,51±2,15 29,16±2,04 р<0,001 17,94±2,32 23,53±2,31 р<0,05 30,58±1,34 р<0,05 р2<0,001 р3<0,05 19,27±2,92 р1 <0,001 р4<0,001
М'язова маса, кг 62,66±4,51 70,98±3,24 р<0,05 53,80±2,16 р<0,001 р1 <0,001 62,13±2,84 р2<0,05 68,27±1,80 р2<0,05 42,29±1,59 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,05 р3<0,001 р4<0,001
Рiвень вюцерального жиру 9,88±1,76 13,25±0,67 р=0,001 10,50±1,05 р,<0,05 11,91±0,55 р,<0,05 17,56±0,92 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,001 р3<0,001 10,14±0,94 р1 <0,001 р4<0,001
ОФВ1, % вiд належного значення шслябронхо- дилатацiйний 98,94±2,64 96,43±2,74 45,81±7,38 р<0,001 р1 <0,001 53,99±6,72 р<0,001 р1 <0,001 42,34±2,51 р<0,001 р1 <0,001 38,19±5,94 р<0,001 р1 <0,001 р3<0,05
ОФВ1/ФЖЕЛ шслябронхо-дилатацшний 88,53±2,20 86,60±1,55 58,76±5,86 р<0,001 р1 <0,001 61,24±3,40 р<0,001 р1 <0,001 64,33±2,63 р<0,001 р1 <0,001 48,61±3,18 р<0,001 р1 <0,001 р3<0,05 р4<0,05
ФЖЕЛ, % вiд належного значення 91,79±2,50 90,76±2,46 57,98±4,80 р<0,001 р1 <0,001 70,09±5,78 р<0,05 р,<0,05 55,69±4,23 р<0,001 р1 <0,001 р3<0,05 59,10±7,18 р<0,001 р1 <0,001
Сатура^я кисню, % 96,50±0,50 96,13±0,40 88,88±1,77 р<0,001 р1 <0,001 93,08±0,96 р<0,05 р,<0,05 р2<0,05 90,94±0,76 р<0,001 р1 <0,001 92,29±1,13 р<0,05 р,<0,05
Тест iз 6-хвилинною ходьбою,м 555,00±31,40 535,00±24,71 336,00±37,44 р<0,001 р1 <0,001 437,08±24,47 р<0,05 р2<0,05 299,44±24,73 р<0,001 р1 <0,001 р3<0,05 278,57±23,85 р<0,001 р1 <0,001 р3<0,05
Тест оцшки ХОЗЛ, бали 17,38±2,60 13,67±1,92 16,50±1,50 17,29±1,46
Шкала задишки МДР, бали 2,63±0,33 р<0,001 р1 <0,001 2,33±0,26 р<0,001 р1 <0,001 2,89±0,18 р<0,001 р1 <0,001 2,47±0,22 р<0,001 р1 <0,001
1ндекс BODE, бали 4,13±0,99 3,33±0,62 5,61±0,47 р3=0,001 6,57±0,72 р2<0,05 р3<0,05
Прим1тка. р - в1роа1днють в1дм1нностей у пор1внянн1 з групою здорових осб; р1 - в1роа1днють в1дм1нностей у пор1внянн1 з особами ¡з ожир1нням; р2 - в1рог1днють в/дм/нностей у пор1внянн1 з групою хворих на ХОЗЛ iз нормальною масою тла; р3 - вiрогiднiсть вiдмiнностей у порiвняннi з групою хворих на ХОЗЛ iз надмiрною масою тла; р4 -вiрогiднiсть вiдмiнностей у порiвняннi з групою хворих на ХОЗЛ iз ожирiнням.
Отримаш дат шдтверджуються дослщженнями КозубовоТ Н.А., яка встановила, що при середньотяжкому та тяжкому nepe6iry ХОЗЛ концентра^я ендотелшу-1 е вiрогiдно вищою, ыж у контролi [2]. Що стосуеться вивчення рiвня ЕТ-1 залежно вщ нутр^ивного статусу, у доступнш лiтератyрi подiбних даних не виявлено, однак деяк автори вказують, що ЕД може посилюватися за наявностi ожиршня.
Однiею iз форм ендотелiальноТ дисфункцп е адгезивна ЕД, яка проявляеться пперекспреаею ендотелiальних молекул адгезiТ. У дослщжеш Жили О.В. та ствавт. [1] у хворих на ХОЗЛ виявлен змiни експресп молекул адгези на циркулюючих нейтрофiлах i на ендотелiальних клiтинах (s-ICAM, s-VCAM), як пояснюються як прояви ЕД системного характеру.
Таблиця 2
Показники функцонального стану ендотелю та вмст С-реактивного блка у сироватц кровi у ^ хворих на ХОЗЛ залежно
вiд нутртивного статусу
Показники Здоровi особи Особи iз ожирiнням Хворi на ХОЗЛ iз нормальною Хворi на ХОЗЛ iз надмiрною Хворi на ХОЗЛ iз ожирiнням Хворi на ХОЗЛ iз дефiцитом маси
(група 1) n=7 (група 2) n=8 масою тта (група 3) n=8 масою тiла (група 4) n=12 (група 5) n=18 тiла (група 6) n=7
Ендотелш-1, pmol/l 0,038±0,014 0,105±0,031 р<0,05 0,121±0,014 р<0,05 0,155±0,025 р<0,01 0,290±0,026 р<0,001 р,<0,01 р2<0,01 р3<0,05 0,139±0,008 р<0,01 р4<0,05
VCAM-1, ng/ml 551,43± 119,28 1489,06± 381,62 р<0,05 1505,13± 373,87 р<0,05 1870,00± 320,91 р<0,01 3145,81± 270,79 р<0,01 р,<0,01 р2<0,05 р2<0,05 1362,86± 277,61 р<0,05 р4<0,05
СРБ, mg/ml 1,75±0,26 3,43±0,48 р<0,05 5,98±0,88 р<0,01 р,<0,05 5,56±0,80 р<0,01 р,<0,05 8,39±0,63 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,05 р3<0,05 8,00±0,95 р<0,001 р1 <0,001
Кiлькiсть циркулюючих злущених ендотелюци"пв, 104/л 5,13±1,22 9,71±2,12 р<0,05 14,50±1,90 р<0,01 р,<0,05 15,50±1,77 р<0,01 р,<0,05 21,47±1,05 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,05 р3<0,05 13,14±2,30 р<0,05 р4<0,05
Рiвень штра^в/ нiтритiв, мкмоль/л 28,38±3,38 18,70±0,79 р<0,05 17,65±2,92 р<0,05 21,84±2,74 11,54±0,74 р<0,001 р1 <0,001 р2<0,05 р3<0,001 16,57±2,57 р<0,05 р4<0,05
Прим1тка. р - в1роа1днють в1дм1нностей у пор1внянн1 з групою здорових осб; р1 - в1роа1днють в1дм1нностей у пор1внянн1 з групою оаб з ожиршням; р2 - в1рог1днють в/дм/нностей у пор1внянн1 з групою хворих на ХОЗЛ iз нормальною масою тла; р3 - вiрогiднiсть вiдмiнностей у порiвняннi з групою хворих на ХОЗЛ iз надмiрною масою тла; р4 -вiрогiднiсть вiдмiнностей у порiвняннi з групою хворих на ХОЗЛ iз ожирiнням.
У нашому дослщжеы встановлено пщвищення вмюту sVCAM-1 у 2,7 раза - в oci6 з ожиршням та у хворих 3-Ï групи (р<0,05); у 3,4 раза - у 4-й rpyni (р<0,01); у 5,7 раза - у 5-й rpyni (р<0,01); у 2,5 раза - у 6-й груп (р<0,05) порiвняно iз групою практично здорових оаб.
При аналiзi показниш ЕД також встановлено, що ктькють циркулюючих злущених ендотелюци^в перевищувала норму у вах групах хворих: в 1,9 раза - в оаб з ожиршням (р<0,05); в 2,8 раза - у хворих на ХОЗЛ iз нормальною масою тта (р<0,01); в 3 рази - у хворих на ХОЗЛ iз надмiрною масою тта (р<0,01); в 4,2 рази - у па^ен^в з ХОЗЛ та ожиршням (р<0,001); в 2,6 раза -у хворих на ХОЗЛ iз дефщитом маси тта (р<0,01).
У хворих на ХОЗЛ iз ожиршням рiвень ЕТ-1, sVCAM-1 та кiлькiсть циркулюючих злущених ендотелюци^в були найвищими, вiрогiдно вiдрiзняючись вiд вiдповiдних показникiв в шших групах обстежених.
Доведено, що одним iз ендотелiальних бiомаркерiв е NO, рiвень якого за наявност ЕД зменшуеться. Проте, внаслiдок короткого перюду напiврозпаду No в плазмi кровi визначають рiвень його метаболтв (нiтритiв/нiтратiв) та нiтрозильованих бiлкiв. Вщомо, що нiтрити е надiйним маркером ендотелiальноï продукцГ| NO. Встановлено, що до 70-90% ытриту в плазмi походить вiд активностi ендотелiальноï No-синтази (еNOS). lншi дослiдження показали, що плазмовий рiвень нiтриту поступово зменшуеться зi збiльшенням серцево-судинного ризику. Окрiм того доведено, що пригнiчення NOS призводить до ютотного зниження плазмово'1' концентрацiï нiтриту. На вiдмiну вщ нiтриту, рiвень нiтратiв у плазмi кровi не змiнюються [7].
Щодо вмiсту метаболiтiв NO (нiтратiв/нiтритiв) у сироватц кровi слiд вiдзначити, що вш вiрогiдно зменшувався в порiвняннi з нормальними показниками: на 34,1% (р<0,05) - в осiб iз ожирiнням, на 37,8% (р<0,05) - у хворих 3-Ï групи, на 23% - у хворих 4-Ï групи, в 2,5 раза - у хворих 5-Ï групи i на 41,6% (р<0,05) - у хворих 6-Ï групи. При цьому у хворих на ХОЗЛ iз ожиршням зазначений показник був меншим за такий у па^ен^в з нормальною масою тта на 34,6% (р<0,05), у па^ен^в з надмiрною масою тта - на 47,2% (р<0,001), у па^ен^в з дефщитом маси тта - на 30,4% (р<0,05).
Вщомо, що жирова тканина, особливо вюцеральний жир, е джерелом продукцп рiзних бiологiчно-активних речовин, зокрема адипоюыв, якi призводять до розвитку системного запалення, що в свою чергу, е причиною пошкодження ендотелш та розвитку ЕД [4]. Тому, напевно, за наявност системного запалення, яке обумовлено ХОЗЛ та ожиршням, вщбуваеться бтьш виражене пошкодження ендотелш i розвиток ЕД.
Системне запалення, яке розвиваеться при ХОЗЛ, мае двонаправленють щодо ендотелiальноï дисфункци - може бути пусковим мехаызмом ïï розвитку i критерiем тяжкостк Повiдомляеться про аномалiï у функцюнуванш ендотелiю судин у хворих на ХОЗЛ, що спричиняе пщтримку взаемозв'язку мiж ХОЗЛ i серцево-судинними захворюваннями. Дектька дослiджень в рiзних популя^ях продемонстрували, що незначне пiдвищення плазмового СРБ е надшним предиктором майбутшх серцево-судинних подiй [7,9]. У дослщжеш Clarenbach C.F. та спiвавт. [5] встановлений негативний взаемозв'язок мiж рiвнем СРБ та вазодилатацiею, що пщтверджуе, як i ряд iнших дослщжень, вплив системного запалення на функцюнальний стан ендотелiю [6].
При оцшц показникiв системного запалення, зокрема рiвня СРБ, нами встановлено, що у
хворих на ХОЗЛ iз дефщитом маси тта та ожиршням цей показник був найвищим, але достовiрно не в^знявся вiд iнших груп хворих на ХОЗЛ (р>0,05), окрiм хворих 4-1' групи, в яких вш був вiрогiдно (на 26,6%, р<0,05) меншим за такий у хворих 5-' групи.
Висновки
1. Переб^ ХОЗЛ у хворих з рiзним нутрiтивним статусом характеризуеться розвитком ендотелiальноl' дисфункци, найбiльш виражено' у хворих на ХОЗЛ iз ожирiнням, що проявляеться нашстотшшим пiдвищенням рiвня ЕТ-1, sVCAM у сироватцi кровi та ктькосп циркулюючих злущених ендотелiоцитiв за максимального зменшення вмюту метаболiтiв моноокисду штрогену (нiтратiв/нiтритiв) у кровi.
2. Вагомим чинником розвитку ендотелiальноl' дисфункци у хворих на ХОЗЛ е наявнють системного запалення, одним iз маркерiв якого е вмiст С-реактивного бтку в сироватцi кровi, збтьшення якого спостерiгаеться у всiх групах хворих на ХОЗЛ незалежно вщ нутр^ивного статусу.
Перспективи подальших дослщжень
Перспективою подальших дослiджень е вивчення взаемозв'язкiв мiж системним запалення, ендотелiальною дисфункцiею та дисбалансом адипокiнiв у хворих на хрошчне обструктивне захворювання легень.
Лтература
1. Жила О.В. Роль курения в развитии системной вазомоторной дисфункции эндотелия у больных ХОБЛ / О.В. Жила., Н.Л. Шапорова, М.А. Меншутина [и др.] // Земский врач. - 2012. - № 15. - С. 67-69.
2. Козубова Н.А. Вазозорегулирующая функция эндотелия у больных хронической обструктивной болезньою легких и возможности ее медикаментозной корекции / Н.А. Козубова, А.Ю. Гичкин, В.Е. Перлей // Вестник современной и клинической медицины. - 2010. - Т. 4, вып. 3. - С. 21-26
3. Ozben B. Acute exacerbation impaires endothelial function in patients with chronic obstructive pulmonary disease / B. Ozben, E. E^ksel, A.M. Tanrikulu [et al.] // Тык Kardiyol Dern Ar§. - 2010. - Vol. 38. - P. 1-7.
4. Chudek J. Adipose tissue, inflammation and endothelial dysfunction / J. Chudek, A. Wiecek // Pharmacological Reports. - 2006. - Vol. 58. - P. 81-88
5. Clarenbach C.F. Determinants of endothelial function in patient in COPD / C.F. Clarenbach, O Senn, N. A. Sievi [et al.] // Eur Respir J. - 2013. - Vol. 42. - P. 1194-1204.
6. Eickhoff F. Determinants of systemic vascular function in patient with stable COPD / F. Eickhoff, A. Valipour, D. Kiss [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care med. - 2008. - Vol. 178. - P. 1211-1218.
7. Haghjooyejavanmard S. Haghjooyejavanmard S. Endothelial function and dysfunction: clinical significance and assessment / S. Haghjooyejavanmard, M. Nematbakhsh // J. of Res. in Med. Scien. - 2008. - Vol. 13. - P. 207-221.
8. Peinado V.I. Pulmonary vascular involvement in COPD / V.I. Peinado, S. Pizarro, J.A. Barbera // Chest. - 2008. - Vol. 134. - P. 808-814.
9. Versari D. Endothelial dysfunction as a target for preventation of cardiovascular disease / D. Versari, E. Daghini, A. Virdis // Diabetes care. -2009. - V. 32. - P. 314-321
Реферат
ЭНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ НУТРИТИВНОГО СТАТУСА Ступницкая А.Я.
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, эндотелиальная дисфункция, системное воспаление.
Цель исследования. Изучить маркеры функционального состояния эндотелия у больных хроническим обструктивной болезнью легких (ХОбЛ) в зависимости от нутритивного статуса пациента и системного воспаления. Материалы и методы. Обследовано две группы лиц с нормальной функцией дыхания (7 человек с нормальной массой тела и 8 с ожирением), а также больные ХоБл с нормальной массой тела (8 пациентов), с избыточной массой тела (12 пациентов), с ожирением (18 пациентов) и с дефицитом массы тела (7 больных). Исследовали функциональное состояние эндотелия по содержанию в крови стабильных метаболитов оксида азота, енотелину-1 (ЭТ-1), количеством циркулирующих в крови слущенных эндотелиоцитов и растворимой формы молекулы адгезии эндотелия сосудов первого типа (sVCAM-1). Определяли уровень С-реактивного белка в сыворотке крови (СРБ). Результаты. Уровень ЭТ-1 и sVCAM-1 в сыворотке крови значительно возрастал во всех группах больных ХОБЛ и у лиц с ожирением по сравнению с здоровыми лицами (р<0,01). Количество циркулирующих слущенных эндотелиоцитов превышало норму во всех группах больных (р<0,01). Уровень метаболитов NO (нитратов / нитритов) в сыворотке крови достоверно уменьшался по сравнению с нормальными показателями: на 34,1% (р<0,05) - у лиц с ожирением, на 37,8% (р<0,05) - у больных с нормальной массой тела, на 23% - у больных с избыточной массой тела, в 2,5 раза - у больных с ожирением и на 41,6% (р <0,05) - у больных с дефицитом массы тела. Уровень СРБ у больных ХОБЛ с дефицитом массы тела и ожирением был высоким. Выводы. Течение ХОБЛ у больных с различным нутритивным статусом характеризуется развитием эндотелиальной дисфункции, весомым фактором которого является наличие системного воспаления, наиболее выраженного у больных ХОБЛ с ожирением.
Summary
ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE DEPENDING ON NUTRITIONAL STATUS Stupnitsky A.Ya.
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, endothelial dysfunction, systemic inflammation.
The purpose of the study is to examine markers of endothelial function in patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD), depending on the patient's nutritional status and systemic inflammation. Materials and methods. The study involved two groups of patients with normal respiratory
function (7 persons with normal weight and 8 obese persons) and COPD patients with normal body weight (8 patients), overweight (12 patients), obesity (18 patients) and underweight (7 patients). The functional status of the endothelium was studied by the blood content of the stable NO metabolite, enotheline-1 (ET-1), the number of cast-off endotheliocytes in circulating blood, and soluble form of adhesion molecules of vascular endothelium of the first type (sVCAM-1). The level of C-reactive protein in blood serum (CRP) was determined as well. Results. The level of ET-1 and sVCAM-1 in blood serum was significantly increased in all groups of the patients with COPD and in obese persons compared with healthy subjects (p <0.01). The number of circulating cast-off endotheliocytes was above normal in all groups of the patients (p <0.01). Level of NO metabolites (nitrate / nitrite) in blood serum was significantly decreased compared with normal. Conclusions. The course of COPD in the patients with different nutritional status is characterized by the development of endothelial dysfunction, which is accosiated with the presence of systemic inflammation, most pronounced in patients with COPD and obesity.
