CC BY
22
УДК 616.24-007.272-036.12-06:616.12-008.46]-07-036
Д1АГНОСТИЧНА 1НФОРМАТИВН1СТЬ ТЕСТУ ОЦ1НКИ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ I НАСЛ1ДКИ НЕКОРЕКТНО1 ОЦ1НКИ
ФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАТУСУ
Метою дослщження було оцiнити дiагностичну шформатившсть тесту оцiнки хрошчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) i наслiдки некоректно! оцiнки функцiонального статусу через наявшсть коморбщно! хрошчно! серцево! недостатностi (ХСН). Було дослщжено 438 осiб з ХОЗЛ, серед яких дiагноз ХСН було встановлено у 142 хворих, 31,7% 3i зниженою, та 68,3% 3i збереженою систолiчною функцieю ЛШ. Оцiнка ХОЗЛ-специфiчного стану здоров'я проводилася за допомогою шкали ТОХ. Виявлено, що необхiдно провести корекцiю у бж зменшення оцiнок ТОХ у оаб iз супутньою ХСН, вщнесених до груп B i D iз значеннями ТОХ, що межують iз дiагностичною «точкою вщскання» в 10 ба™. Статистично значущi розбiжностi в рiвнях ТОХ мiж хворими з наявшстю ХСН та без не! встановлеш лише в клшчнш групi D. Значення, на яке треба зменшувати показник ТОХ у хворих на ХОЗЛ у сполученш iз ХСН для коректно! ощнки, iз iмовiрнiстю 95% лежить в штерва^ вiд 1 до 5 байв.
Ключов! слова: легеш, хрошчна серцева недостатшсть, обструктивне захворювання.
Робота е фрагментом НДР «ДетекцЫ молекулярно-генетичних MapKepiB для вибору ефективног персоналаованоХ фармакотерапи первинног артерiальноí гтертензй на rnn.i коморбiдноi патологи», № держреестраци 0114U007015..
ХОЗЛ i ХСН характеризуются високою поширешстю, морбщшстю i летальшстю, у зв'язку з чим представляють серйозиу медичиу та сощальиу проблему [2, 9]. У низщ епiдемiологiчиих дослщжеиь показана висока частота комбшацл у одного i того ж хворого ХОЗЛ i ХСН, що ютотно ускладиюе д1агиостику, ви61р адекватно! терапп i попршуе прогноз. На жаль, вивченню особливостей переб1гу та прогнозу, а також ефективиосп р1зиих лшувальиих режишв у хворих з комбшащею ХОЗЛ i ХСН присвячено досить обмежеиа кшьюсть дослщжеиь. У зв'язку з цим залишаегься иедостатиьо вивчеиим ряд важливих питань, що включають дiагиосгику ХОЗЛ у хворих з ХСН; ютинну частоту коморбщиосп ХОЗЛ i ХСН; вплив тако! коморбщиосп на прогноз i виб1р адекватиих лшувальиих програм [3]. Слщ зазиачити, що в Рекомеидащях Свропейсько! асощацп кардюлопв з д1агиостики та лшуваиия гостро! i хрошчио! серцево! иедосгагиосгi (2012 р.) та кер1виицта GOLD (Глобальна iиiцiагива з д1агиостики та лшуваиия ХОЗЛ) перегляду 2017 придшеио иезаслужеио мало уваги особливостям д1агиостики, л1куваиия та прогнозу вщповщио, у хворих з ХСН та супуттм ХОЗЛ, i у хворих ХОЗЛ при наявносп ХСН [6, 9]. Под1бтсть иизки ключових симптом1в ХОЗЛ i ХСН може суттево ускладиити оцшку виразиосп ХОЗЛ-специф1чиих показииюв якосп життя та фуикщоиальиого статусу i вплииути иа адекваттсть вибору тактики медикаментозио! терапп. Зокрема, иекоректиа дифереицшоваиа ощика причин зацишки та знижеиия толераитиосп до ф1зичиих иаваитажеиь у хворих !з комбшащею ХОЗЛ та ХСН може призвести до надлишкового призиачеиия шгалящйио! терапп i иедостатиьо! корекцп декомпеисацп ХСН та иавпаки. Стандартним пщходом для ощнки виразиосп симптоматики та !! впливу иа яюсть життя при ХОЗЛ е використання валвдзоваиих аикет-опитувальииюв. Одиим !з иайбшьш широко вживаних iисгруменгiв оцшки ХОЗЛ-специф1чиого стану здоров'я е ТОХ (COPD assessment test (CAT)). Проте докази того, що ТОХ в достатиш м1р1 спйкий до иаявиосп коморбщиостей взагал та ХСН зокрема, е неоднозначними. В низщ дослщжень було показано, що деяю супутт захворюваиия, в тому числ1 ССЗ, статистичио й кшшчно зиачуще впливають иа показиики ТОХ [3]. Одиак в цих дослщженнях окремо ие вивчався вплив ХСН i те, иаскшьки иаявтсть ХСН здатиа вплинути иа коректшсть встановления кшшчио! групи (вщповщио до рекомендацш GOLD - А, В, С або D) у хворих иа ХОЗЛ.
Метою роботи було ощнити д1агиостичиу шформатившсть тесту ощнки хрошчиого обструктивиого захворюваиия легеиь i иаслщки иекоректио! оцшки фуикщоиальиого статусу через наявшсть коморбщио! хрошчио! серцево! иедостатиосп.
Матерiал та методи дослiдження. Було дослщжеио 438 хворих, що вщповщали критер1ям включения та виключеиия i шдписали форму шформоваио! згоди.
Вс1м хворим, окр1м стандартного ф1зикальиого та загальноктшчного обстежеиия виконувались сшрометричие дослщжеиия !з броиходилатацшиим тестом, траисторакальие ехокардюграф1чие дослщжеиия, реитгеиолопчие дослщжеиия оргашв грудно! кттки, аикетуваиия для скриишгово! оцшки ризику ХОЗЛ, вивчеиия показииюв якосп життя, штеисивиост тривожио-депресивио! симптоматики та иизка шших дослщжеиь.
Загальновизнаним шдходом до постановки дiагнозу ХОЗЛ е шдтвердження неповнiстю зворотно! бронхiальноi обструкци у хворих i3 респiраторними симптомами i характерними факторами ризику. Критерiями включення в дослiдження було передбачено такий характерний клшчний профiль пащенпв. Проте однозначне встановлення неповнiстю зворотно! обструкци утруднено через вщсуттсть консенсусу щодо спiрометричних критерив (ОФВ1/ФЖСЛ < LLN або ОФВ1/ФЖСЛ < 0,7) i деяких випадках, обмежену роздшьну здатнiсть самого методу сшрометрп. Додатковi ускладнення привносить контекст наявностi супутшх ССЗ, якi в значному чи^ випадкiв можуть iмiтувати, агравувати або маскувати як ктшчш симптоми, так i спiрометричнi знахiдки. В подiбних випадках, за вiдсутностi iдеального «золотого стандарту», в бюмедичних дослiдженнях в якосн еталонного дiагнозу найчастiше використовують консенсус групи експертiв (expert panel diagnosis) [5]. Такий тдхщ е особливо щнним i важливим в контексн поеднання ХОЗЛ та ХСН через зазначеш вище дiагностичнi складнощь
В даному дослiдженнi експертна дiагностика ХОЗЛ проводилася вiдповiдно до методичних рекомендацiй, основаних на результатах систематичного огляду Bertens L.C. et al. (2013) [8]. Таким чином, тсля повного обстеження, встановлення спiрометричноi категорп, до яко! вiдноситься хворий i проведення експертно! дiагностики, мали там варiанти встановлення ХОЗЛ: експертний дiагноз ХОЗЛ (надалi позначатиметься як ХОЗЛ Експерт) - референсний дiагноз, з яким за необхiдностi, порiвнювалися iншi варiанти дiагностики; дiагноз ХОЗЛ за крш^ями GOLD 2011 (надалi позначатиметься як ХОЗЛ GOLD). 1нтенсившсть задишки у кожного пацiента оцiнювалася на тдст^ розпитування лiкарем вiдповiдно до Modified Medical Research Council Dyspnea Scale (MMRC) -модифшовано! шкали задишки Медично! дослiдницькоi ради. Ощнка ХОЗЛ-специфiчного стану здоров'я проводилася за допомогою офiцiйноi росiйськомовноi версii (адаптовано! для Укра!ни) шкали ТОХ [9]. Загальт показники якостi життя ощнювали за допомогою росiйськомовноi, адаптовано! для Укра!ни, версii шкали EQ-5D-3L. Вона представляе собою анкету, призначену для ощнки загально! якостi життя, пов'язан! зi здоров'ям [1].
Статистична обробка отриманих результатiв виконувалася з використанням програмного середовища для статистично! обробки даних R 3.1.0 з графiчним штерфейсом RStudio 0.97.551.
Серед 438 осiб, що увiйшли до дослщження та пiдписали iнформацiйну згоду, дiагноз ХСН було встановлено у 142 хворих. З них 45 (31,7%) мали знижену систолiчну функцiю ЛШ, а 97 (68,3%) збережену систолiчну функцiю ЛШ. Вiдповiдно до ктшчних стадiй, що вiдповiдають градацiям класифшаци М.Д. Стражеска i В.Х. Василенка, 3 (2,1%) хворих мали ХСН I стади, 81 (57,0%) мали ХСН II А стадн i 58 (40,8) мали ХСН II Б стадн. В таблиц 1 наведет загальт характеристики вше! групи пащенпв i порiвняння в залежносн вiд наявностi ХСН.
Таблиця 1
Загальна характеристика групи дослщження в залежностi вщ наявностi супутньо'1 ХСН
Характеристика Bсi хворi, n=438 Хворi i3 ХСН, n=142 Хворi без ХСН, n=296 Р #
Чоловшв, n (%) 346 (79,0) 114 (80,3) 232 (78,4) 0,65
BiK, рок1в 66,9 ± 7,7 72,6 ± 7,7 64,2 ± 8,3 <0,001
BiK 40-50 роюв, n (%) 14 (3,2) 0 14 (4,7) 0,008
BiK 51-60 роюв, n (%) 87 (19,9) 8(5,6) 79 (26,7) <0,001
BiK 61-70 рокiв, n (%) 174 (39,7) 47(33,1) 127 (42,9) 0,049
BiK 71-80 роюв, n (%) 163 (37,2) 87 (61,3) 76 (25,7) <0,001
1МТ, Kr\M2 28,8 ± 5,0 30,2 ± 5,3 28,1 ± 4,7 <0,001
Знижена маса тiла (1МТ < 18,5 юДм2), n (%) 4 (0,9) 1 (0,7) 3 (1,0) 1,0
Нормальна маса тша (1МТ 18,5-24,9 Kr\M2), n (%) 96 (21,9) 21 (14,8) 75 (25,3) 0,013
Надлишюова маса тiла або ожиршня I ступеню (1МТ 2534,9 юг\м2), n (%) 286 (65,3) 98 (69,0) 188 (63,5) 0,26
Ожиршня II-III ступеню (1МТ >35 KrW2), n (%) 52 (11,9) 22 (15,5) 30 (10,1) 0,10
ОФB1, % 80,3 ± 21,4 73,6 ± 23,3 83,5 ± 19,7 <0,001
Фжел, % 98,9 ± 15,1 96,6 ± 16,4 100,1 ± 14,3 0,023
Iнтенсивнiсть юурiння, пачою-роюiв 42,9 ± 11,1 44,6 ± 11,3 42,1 ± 10,8 0,27
Аютивнi юурцi, n (%) 169 (38,6) 60 (42,2) 109 (36,8) 0,28
Систолiчний артерiальний тисю (мм рт.ст) 138,7 ± 17,1 145,1 ± 19,7 134,6±16,4 <0,001
Дiастолiчний артерiальний тисю (мм рт.ст) 81,0 ± 10,8 89,7 ± 11,7 69,7±10,3 <0,001
Частота серцевих жорочень у споюоl (за хв.) 91,3 ± 27,6 91,3 ± 27,6 75,6 ± 24,3 <0,001
Глкжоза сироватюи, ммоль/л 5,1 ± 1,02 5,3 ± 1,11 4,9 ± 0,82 <0,001
Загальний холестерин сироватаи, ммоль/л 4,41 ± 1,52 4,72 ± 2,12 4,27 ± 1,26 0,023
Швидюiсть юлубочюовоl фшьтрацп, мл/хв 86,4 ± 12,9 78,2 ± 12,7 91,3 ± 14,1 <0,001
Примiтки: # - для пор1внянь груп хворих з ХСН та без ХСН.
Особи i3 супутньою ХСН достовiрно не вiдрiзнялися вщ пацieнтiв без ХСН за статтю, iнтенсивнiстю курiння та часткою активних курцiв. Але вони мали достовiрно бiльший вш, iндекс маси тша а також меншi показники вентиляцшно! здатностi легень. За основними клшко-лабораторними показниками, що характеризують фактори кардiоваскулярного ризику не було знайдено вiдмiнностей мiж групами лише за рiвнями загального холестерину, а за шшими показниками (артерiальний тиск, частота серцевих скорочень, глюкоза сироватки, швидюсть клубочково! фшьтраци) мали мюце статистично значущi вiдмiнностi, що характеризували бiльш негативний профiль серцево-судинного ризику у хворих на ХСН.
Результати дослщження та Тх обговорення. Вщповщно до класифшацп клiнiчних груп ХОЗЛ за рекомендащями GOLD, в груш ХОЗЛЕксперт переважали хворi групи D та В (близько 48% i 37%, вщиовщно), а найменше представлеш хворi групи С (у 5,7% вииадюв). Серед хворих iз супутньою ХСН достовiрно частiше зустрiчалися особи, що вщносяться до групи D, а також значно рщше зус^чалися хворi групи А. Показники за шкалою ТОХ в рiзних клшчних групах та величина вiдмiнностей в залежносн вiд наявностi супутньо! ХСН наведеш в табл. 2.
Таблиця 2
Значення за шкалою ТОХ в pi3H^ клiнiчних групах в залежносп вiд наявностi супутньот
ХСН у хворих з ХОЗЛЕксперт
Клш1чш групи ХОЗЛ Бали за шкалою ТОХ, M±SD Д [95% Д1] # Р #
З наявшстю ХСН Без ХСН
ВЫ хворЦ n=124 20,9 ± 6,23 15,4 ± 5,88 5,59 [3,41 - 7,77] <0,001
Група A, n=12 * * * *
Група B, n=46 19,2 ± 6,59 16,5 ± 4,07 2,63 [-0,53 - 5,79] 0,10
Група С, n=7 * * * *
Група D, n=59 22,8 ± 4,96 18,5 ± 4,50 4,35 [1,87 - 6,82] <0,001
Примаки: # - розраховано методом ресемплшгу (передискретизаци): рiзниця мiж групами (А) на шдставi перестановочного (рандомiзацiйного) тесту, а 95% Д1 - на пiдставi бутстреп-тесту;* - розрахунок показнигав неможливий через малу кiлькiсть (п<3) суб'eктiв в пiдгрупах.
У хворих ¡з супутньою ХСН вщм1чалися бшьш1 значення за шкалою ТОХ, при чому вщмштсть бшьше шж вдв1ч1 перевищувала запропонований для ТОХ р1вень мшмально! кшшчно значущо! р1зниця. При тдгруповому анал1зов1 статистично значущ1 розб!жносп в р1внях ТОХ м1ж хворими з наявшстю ХСН та без не! встановлеш лише в кшшчнш грут D, а вщм!ншсть також вдв1ч1 перевищувала MCID. В кшшчнш груш В р1зниця в показниках ТОХ (2,63 бали) не досягла р1вня статистично! значущосп (р=0,10). В подальшому було проанал1зовано можливий зв'язок показниюв ТОХ !з р1зними предикторами (в1к, 1МТ, штенсивтсть кур1ння, стушнь кардюмегалп, ехокардюграф!чт показники, тяжюсть ХСН). При цьому в якосп показника тяжкосп ХСН навмисно не використовувалася традищйна в под1бних випадках класифшащя функщональних клашв за Нью-Йоркською Асощащею Серця (КУИЛ), тому що наявшсть ХОЗЛ кардинально ускладнюе ощнку симптоматики ХСН, на якш вона грунтуеться (задишки, втоми, серцебиття при ф1зичному навантажент). З огляду на це, в якосп маркера тяжкосп симптоматики ХСН було обрано значення Бостонсько! шкали ХСН через !! бшьшу специф1чтсть для цього стану. В табл. 3 представлен! вщповщш результати кореляцшного анал1зу.
Таблиця 3
Показники кореляцшного зв'язку мiж показниками за шкалою ТОХ та рiзними
незалежними змшними у хворих з ХОЗЛЕксперт
Предиктори Коефiцieнт кореляцп Пiрсона [95% Д1] Р
Вк 0,15 0,03 - 0,30 0,014
1ндекс куршня 0,09 -0,06 - 0,23 0,31
1МТ 0,18 0,001 - 0,31 0,062
Кардюторакальний шдекс 0,39 0,24 - 0,52 <0,0001
ОФВ1 -0,47 -0,53 - -0,73 <0,0001
Фжел -0,43 -0,28 - -0,56 <0,0001
Частота загострень ХОЗЛ 0,58* 0,42 - 0,63 <0,0001
Депресивна симптоматика за шкалою HADS-D 0,53 0,39 - 0,64 <0,0001
Тривожна симптоматика за шкалою HADS-A 0,55 0,44 - 0,67 <0,0001
Сукупна тривожно-депресивна симптоматика за шкалою HADS 0,62 0,51 - 0,71 <0,0001
ФВ ЛШ -0,32 -0,19 - -0,43 <0,0001
1ММ ЛШ 0,29 0,19 - 0,41 <0,0001
Бали за Бостонською шкалою ХСН 0,38* 0,16 - 0,47 <0,0001
Юльюсть супутшх захворювань 0,41* 0,27 - 0,56 <0,0001
* - Коефiцieнт рангово! кореляци Сшрмена
З результат кореляцшного анатзу вбачаеться, що у хворих з ХОЗЛЕксперт оцiнки за ТОХ не мали достовiрного зв'язку лише iз iнтенсивнiстю курiння та 1МТ. Зв'язок середньо! сили спостерпався мiж ТОХ та спiрометричними даними, частотою загострень ХОЗЛ, структурно-функцюнальними характеристиками серця, iнтенсивнiстю симптоматики ХСН i кiлькiстю коморбiдностей. При цьому в найбшьшш мiрi показники ТОХ були асоцшоваш iз тяжкiстю бронхiально! обструкцп (коефiцieнт кореляцп -0.47, р<0,0001), загостреннями ХОЗЛ (коефiцieнт кореляцп 0,58, р<0,0001) i виразнiстю тривожно-депресивно! симптоматики (коефщент кореляцп 0,62, р<0.0001).
Для встановлення факторiв, що в найбшьшш мiрi пояснюють варiацiю показникiв ТОХ у хворих на ХОЗЛЕксперт iз коморбщними ССЗ, а також для визначення, наскiльки наявнiсть ХСН змшюе оцiнку ХОЗЛ-специфiчно! симптоматики при використанш ТОХ нами було проведено множинний регресшний аналiз. В якостi залежно! змшно! використовували показники ТОХ, а в якост незалежних змiнних (предикторiв) розглядали всi доступнi клiнiчнi, анамнестичш та iнструментальнi данi. Для вибору оптимальних предикторiв встановили оптимальну за предиктивними характеристиками модель, до яко! увшшли 6 змiнних: показник ОФВ1, кардюторакальний iндекс, наявнiсть частих загострень ХОЗЛ (2 або бшьше за останш 12 мiсяцiв), наявнiсть ХСН, штенсившсть тривожно-депресивних проявiв (сума субшкал НАБ8-А та НАБ8-Б), а також 1ММЛШ серця.
За результатами була побудована регресивна модель, яка на 59% пояснюе варiацiю показниюв ТОХ у хворих на ХОЗЛЕксперт (скоректований коефщент детермшацп К2 0,587) i характеризуеться достатньою точнiстю (середньоквадратична похибка 4,31, середнiй абсолютний вщсоток помилки 26,9%). Було доведено, що в загальнш моделi всi наведеш предиктори достовiрно впливають на величину показниюв ТОХ (р<0,05). 1з урахуванням того, що кожен iз предикторiв вимiрюеться в рiзних шкалах, вщносну вагу кожного iз них можна оцшити за стандартизованими коефiцiентами. Таким чином, видно, що найбшьший вплив на ТОХ мае шкала НАБ8 (стандартизований коефщент 0,38), дещо менше - значения ОФВ1 та наявшсть супутньо! ХСН (стандартизованi коефiцiенти 0,27 i 0,21, вiдповiдно). Водночас можна вщм^ити, що за наявностi супутньо! ХСН показник ТОХ збшьшуегься майже на 3 бали, тобто значшше, нiж за наявностi частих загострень ХОЗЛ (на 2,4 бали) - добре вщомо! важливо! фенотипiчно! характеристики ХОЗЛ.
В подальшому у хворих на ХОЗЛЕксперт було проаналiзовано вплив супутньо! ХСН на можливий ризик переоцшки тяжкост симптоматики ХОЗЛ в клiнiчних групах В i Б, а також можливi наслiдки для коректно! класифшацп захворювання по клiнiчним групам. 1з урахуванням того, що ТОХ е ХОЗЛ-специфiчним iнструментом i його оцшки не повиннi залежати вiд шших захворювань, е пiдстави говорити про необхщшсть вiдповiдно! корекцп у бш зменшення оцiнок ТОХ у ошб iз супутньою ХСН. Це мае клшчне значення у осiб, вщнесених до груп В i Б iз значеннями ТОХ, що межують iз дiагностичною «точкою вщсшання» в 10 батв. Як показано вище, в дослщжуванш групi хворих з ХОЗЛЕксперт наявшсть ХСН супроводжувалася збiльшенням ТОХ на 2,87 бали, iз 95% Д1 [1,00 - 4,70]. Це означае, що в загальнш популяцп значення, на яке треба зменшувати показник ТОХ у хворих на ХОЗЛ у сполученш iз ХСН для коректно! оцшки, iз iмовiрнiстю 95% лежить в iнтервалi приблизно вщ 1 до 5. Серед дослщжених нами хворих iз ХОЗЛ групи В у сполученш iз ХСН 6 ошб мали оцшки по 10-12 батв за шкалою ТОХ. Серед вщповщних хворих групи Б 10-13 батв за ТОХ мали мюце у 2 осiб. На пiдставi цього було проведено рекласифшащю дослiджуваних хворих, результати яко! наведеш в табл. 4.
Таблиця 4
Рекласифжащя кл^чних груп у хворих з ХОЗЛЕксперт шсля корекщ! на наявшсть
супутньо*!* ХСН.
Ктшчш групи ХОЗЛ Вихщний розподш Результати рекласифжацп ¡з урахуванням впливу ХСН
В грут ХОЗЛ Експерт Вщносна змша Серед хворих з ХСН
Група А, п (%) 12 (9,7) 18 (14,5) +50,0% +600,0%
Група В, п (%) 46 (37,1) 40 (32,3) -13,0% -33,3%
Група С, п (%) 7 (5,7) 9 (7,3) +28,6% +200,0%
Група Б, п (%) 59 (47,6) 57 (45,9) -3,4% -6,7%
Як видно iз таблищ, пiсля корекцп рiвня ТОХ на наявшсть ХСН, в загальнш груш хворих на ХОЗЛЕксперт 6 (13,0%) хворих групи В були рекласифшоваш в групу А, i 2 (3,4%) хворих групи Б були рекласифшоваш в групу С. Якщо обмежити анатз лише хворими на ХОЗЛ у
сполученш iз ХСН (18 осiб групи В i 30 оаб групи D), то вщсоток хворих, у кого було переглянуто класифiкацiю ХОЗЛ-специфiчного стану здоров'я складае 33,3% i 6,7%, вiдповiдно.
1. Коморбщшсть ХОЗЛ та ХСН суттево впливае перебiг захворювання, класифiкацiю пащенпв та пiдбiр адекватно! терапi!. У пащенпв з ХОЗЛ в поеднанш з ХСН доцiльно використовувати шкалу ТОХ для бшьш точно! оцшки ступеня важкостi ХОЗЛ.
2. Необхщно провести корекцiю у бiк зменшення оцiнок ТОХ у осiб iз супутньою ХСН у осiб, вщнесених до груп B i D iз значеннями ТОХ, що межують iз дiагностичною «точкою вщсшання» в 10 балiв.
3. Статистично значущi розбiжностi в рiвнях ТОХ мiж хворими з наявнiстю ХСН та без не! встановлеш лише в ктшчнш групi D. Значення, на яке треба зменшувати показник ТОХ у хворих на ХОЗЛ у сполученш iз ХСН для коректно! оцшки, iз iмовiрнiстю 95% лежить в iнтервалi приблизно вiд 1 до 5.
zhizni (European Quality of Life Questionnaire) (EQ-5D):
- Moskva: Vyisshaya shkola, -
1. Evropeyskiy oprosnik otsenki kachestva https://sites.google.com/site/test300m/eq5d.
2. Melnichenko P. Gigiena. Slovar-spravochnik / P. Melnichenko, I. Ushakov, V. Popov [i dr.] // -2006. - 400 s.
3. Atis S. Impact of Comorbidities on COPD Assessment Test (CAT) Scores. / N. S. Atis, E. S. Ozgur, C. Ozge [et al.]. // CHEST Journal. - 2014. - №145. - 431 c.
4. Bertens L. C. Use of Expert Panels to Define the Reference Standard in Diagnostic Research: A Systematic Review of Published Methods and Reporting / L. C. Bertens, B. D. Broekhuizen, C. A. Naaktgeboren [et al.] // 2013: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3797139/
5. Guder G. GOLD or lower limit of normal definition? A comparison with expert-based diagnosis of chronic obstructive pulmonary disease in a prospective cohort-study / G. Guder, S. Brenner, C. E. Angermann [et al.]. // Respir Res. - 2012. - №13. - 13 c.
6. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD - 2017.:http://goldcopd.org/gold-2017-global-strategy-diagnosis-management-prevention-copd.
7. McMurray J. J. ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure 2012: The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure 2012 of the European Society of Cardiology. Developed in collaboration with the Heart / J. J. McMurray, S. Adamopoulos, S. D. Anker [et al.]. // European journal of heart failure. - 2012. - №14. - C. 803-869.
8. Rutten F. H. Chronic obstructive pulmonary disease: a slowly progressive cardiovascular disease masked by its pulmonary effects? / F. H. Rutten, A. W. Hoes. // Eur J Heart Fail. - 2012. - №14. - C. 348-350.
9. Ukraine RUCA Test. pdf http://www.catestonline.org/images/pdfs/ UkraineRUCATest. pdf.
ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ИНФОРМАТИВНОСТЬ ТЕСТА ОЦЕНКИ ХРОНИЧЕСКОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАБОЛЕВАНИЯ ЛЕГКИХ И ПОСЛЕДСТВИЯ НЕКОРРЕКТНОЙ ОЦЕНКИ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ Вишнивецкий И. И., Холопов Л. С., Баташова-Галинская В. А.
Целью исследования было оценить диагностическую информативность теста оценки хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) и последствия некорректной оценки функционального статуса из-за наличия коморбидной хронической сердечной недостаточности (ХСН). Было обследовано 438 человек с ХОЗЛ, среди которых диагноз ХСН был установлен у 142 пациентов,7% со сниженной и 68,3% со сохраненной систолической функцией ЛЖ. Оценка ХОЗЛ-специфического состояния здоровья проводилась с помощью шкалы ТОХ. Выяснено, что необходимо проводить коррекцию в сторону уменьшения оценок ТОХ у лиц с сопутствующей ХСН, которые были отнесены в группы В и D с значением ТОХ, граничащих с диагностической «точкой отсекания» в 10 балов. Статистически значимые расхождения в уровнях ТОХ между пациентами с наличием ХСН и без нее установлены только в клинической группе D. Значение, на которое необходимо уменьшить показатель ТОХ у пациентов с ХОЗЛ в соединении с ХСН для корректной оценки, с вероятностью в 95% находится в интервале от 1 до 5 баллов.
Ключевые слова: легкие, хроническая сердечная недостаточность, обструктивные заболевания.
Стаття надшшла 3.01.2017 р.
DIAGNOSTIC INFORMATIVENESS OF CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE ASSESSMENT TEST AND CONSEQUENCE OF INCORRECT EVALUATION OF THE FUNCTIONAL STATUS Vyshnyvetskyy I., Kholopov L., Batashova-Halynskaya V. The aim of study was to assess the informativeness of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) diagnostic test and the consequence of incorrect evaluation of the functional status due to the presence of concomitant chronic heart failure (CHF). 438 people with COPD were studied. CHF was found in 142 patients, 31.7% with low and 68.3% with preserved systolic function of left ventricle. Assessment of COPD-specific health status was conducted using the TOX index. Found that TOX results should be corrected downward in patients with concomitant CHF assigned to groups B and D with values TOX bordering diagnostic "cut-off point" in 10 points. Statistically significant differences in TOX levels were found between patients with and without CHF only in the D clinical group. The values on which TOX result should be reduced in patients with COPD in combination with CHF is in the range from 1 to 5.
Key words: lungs, chronic heart failure, obstructive disease.
Pe^roeHT KaTepHHHyK I.H
