CC BY
42
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ
CLINICIAL RESEARCHES
УДК 614.253.1:316.362+614.253.8:616.12-008.331.1:364-786]-053.9 МАТВЮЦЬ Л.Г.
НМАПО iMeHi П.Л. Шупика, кафедра сшейно! медицини та амбулаторно-полпклМчноi допомоги, м. Ки!в
ВПЛИВ ППЕРТОЫЧНОТ ХВОРОБИ НА НЕРВОВО-ПСИХiЧНИЙ СТАН ПАШеНЛВ ЛтЬОГО ТА СТАРЕЧОГО BiKy
Резюме. Стаття присвячена оцтщ структури нервово-nсихiчного стану na^eHmie лтнього та старе-чого вку з гтертошчною хворобою (ГХ) II та III стадП, ускладненою тфарктом мюкарда. Проведено nсиходiaгносmичне до^дження невротичних сташв тарiвня ситуацшногта особистюног mривожносmi залежно вiд рiвня стресу, стадП ГХ та вковог категорП. Выявлено зростання невротичних сташв за-лежно вiд стадП ГХ i збиьшення вшу. Встановлено прогресування процесу виснаження nсихофiзiологiчних якостей nсихiчних реакцш особисmосmi залежно вiд перебщ ГХ та формування високого рiвня неспо-кою, що заважае психосощальнш адаптацП, комплайенсу з лтарем, знижуе ефектившсть лкування та якють життя naцieнmiв лтнього та старечого вжу з ГХ II—III стадП.
Ключовг слова: гтертотчна хвороба, лтнш та старечий вж, невротичш стани, ситуацшна та осо-бистсна тривожшсть.
Вступ
Серцево-судинна патолопя, зокрема артерiальна гiпертензiя (АГ), становить велику частку захворю-вань (80 %) у пащенпв похилого вку з високими по-казниками ускладнень та швалщизаци (69 % хворих з шфарктом мюкарда, 77 % з шсультом, 74 % з серцевою недостатнютю). Кватфшоване л^вання гшертошч-но! хвороби (ГХ) у людей похилого вшу з наявнютю супутньо! множинно! патологи внутршшх оргашв, що переважно проводять лiкарi первинно! ланки, часто не досягае бажаних результат, знижуе яюсть !х життя та потенщал незалежного юнування i залишаеться актуальною проблемою для них та сустльства [1, 2].
Одним iз факторiв ризику ускладнень при АГ в па-цiентiв похилого вку е психосоцiальний стресовий вплив зовнiшнiх чинникiв надмiрноi' для них сили, що був визначений ВООЗ одним iз приорiтетних напри-кшщ XX сторiччя, у перiод розробки довгостроково! мiжнародноi' iнтегрованоi' програми профилактики не-iнфекцiйних захворювань CINDI [3, 4].
Надмiрна пресорна реакцiя в пащенпв старшого вiку, в основному сформована вковою гшерсимпати-котонiею та вщносним ослабленням активностi па-расимпатично! ланки вегетативно! нервово! системи, зумовлюе пiдвищення периферiйного судинного опору й менш ефективну перебудову дiяльностi серцево-судинно! системи при психоемоцшному навантаженнi, знижуе стресову стiйкiсть пащентав з АГ та пiдвищуе ризик гострих порушень коронарного, мозкового кро-вообiгу, аритмiй та раптово! смерт [5—7].
Для розробки заходов щодо зниження стресового впли-ву на nepe6ir ГХ важливо вивчення особливостей невро-тичного реагування пацieнтiв похилого вшу з АГ i без не!.
Метою дослщження було встановлення зв'язку АГ i структури невротичного реагування пащентав старшого вiку при надмipному неpвово-психiчному напpуженнi.
MaTepiaA та методи дослщження
Обстеженi пaцieнти вiком 60 роив i старше з АГ (181 особа), у вшх хворих було дiaгностовaно ГХ. Хвоpi звернулися по медичну допомогу в амбулатори загаль-но! практики — шмейно! медицини мiських поселень та стьсько! мiсцевостi.
Хвоpi подiленi за двома вковими кaтегоpiями: лгт-нш вiк — 60—74 роки; старечий вк— 75 pокiв i старше (за класифкащею ВООЗ, 1961). Пащенти з ГХ подiленi ще на двi категори: перша — пащенти з ГХ II стади без ускладнень з боку оргашв-мшеней, piвень apтеpiaль-ного тиску (АТ) у межах 140—180/90—110; друга — пащенти з ГХ III стади, 1ХС: пiсляiнфapктний кардюскле-роз. Ус цi хвоpi перенесли iнфapкт мiокapдa вiд 1 до 5 роив тому.
Поряд з АГ у хворих були виявленк хpонiчний коли iз запорами — в 76 ошб; хpонiчний холецистит — у 113 ошб; хpонiчний панкреатит — у 84 ошб; захворювання опор-но-рухово! системи у вигляд остеоартрозу — у 169 осiб.
© Матшець Л.Г., 2014 © «ApTepiarara riпертензiя», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
Контрольна група включае 99 oci6 без АГ i дiагнос-тованих серцево-судинних захворювань та роздтена за вiком: пацiенти без АГ лггнього вшу (51 особа) та пащенти без АГ старечого BiKy (48 ошб). У цих хворих була дiагностована патологiя гастроентеролопчно! й опорно-рухово! системи: хронiчний коли, хронiчний гастрит, хронiчний панкреатит, хрошчний холецистит, остеоартроз. АТ у них знаходиться в межах норми, тоб-то менше нiж 140/90.
Критерй' включення хворих у дослiдження: попере-дньо установлений дiагноз ГХ терапевтом, шмейним лiкарем, з консультативними висновками невролога та окушста протягом 5 роив, рiвень систолiчного АТ 140—180 мм рт.ст., дiастолiчного — 90—110 мм рт.ст.; у випадку з ГХ III стадй' включалися пащенти тльки з перенесеним iнфарктом мюкарда давнiстю 1—5 рокiв; згода на участь у дослщженш.
Критерй' виключення: помiрнi та значнi когнiтивнi порушення, деменцiя, психiчне захворювання; хворi з руховою обмеженiстю, що не дозволяе !м вiдвiдyвати реабiлiтацiйнi заходи в амбулаторй'; хворi з перенесеним мозковим шсультом, онкопатологiею.
Проведено психодiагностичне дослiдження пащен-тiв похилого вку: рiвня стресу за шкалою психолопч-ного стресу Р8М-25 (Lemyr — Те881ег — Fillion, 1991), методика якого передбачала вимiрювання стресу як природного стану психiчноl напруженостi в тристу-пеневому дiапазонi (сумарний показник психiчноl на-пруженостi (ППН) бтьше нiж 155 балiв — це високий рiвень, ППН в iнтервалi 154—100 балiв — це середнш рiвень стресу, ППН нижче вщ 100 балiв — низький рь вень стресу), за шкалою ощнювали стресовi вiдчуття пацieнта за соматичними, поведшковими, емоцшни-ми ознаками; визначали й оцiнювали невротичнi ста-ни за методикою К.К. Яхша, Д.М. Менделевича (1998) за такими шкалами: тривоги, невротично! депреси, астени, ютеричного типу реагування, обсесивно-фо-бiчних порушень, вегетативних порушень; оцiнювали ситуацiйну та особистюну тривожнiсть iз використан-ням шкали Спiлбергера — Ханiна (1976), що визначала рiвень пластичностi психiчних реакцiй у вiдповiдь на змши зовнiшнiх умов, коли параметри впливу деяких факторiв навколишнього середовища виходять за межi оптимальних.
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в лтнього BiKy з наявнстю невротичних стан1в та р1вн1в тривожност залеж-
но вд вiкy без гiпертонiчноi хвороби
n^xi4Hi стани BiKOBa категорiя Л^нш Старечий
Кiлькiсть пaцieнтiв 51 48
Тривога Абс. 19 20
Вщн., % 37,3 ± 6,8 41,7 ± 7,1
Невротична депресiя Абс. 29 25
Вiдн., % 56,9 ± 6,9 52,1 ± 7,2
CÖ н Астеыя Абс. 18 21
'l Вiдн., % 35,3 ± 6,7 43,8 ± 7,2
н о 1стеричний тип реагування Абс. 13 16
ср ш (Р Вiдн., % 25,5 ± 6,1 33,3 ± 6,8
X Обсесивно-фобiчне порушен- Абс. 5 12
ня Вщн., % 9,8 ± 4,2 25,0 ± 6,3
Вегетативн порушення Абс. 20 20
Вщн., % 39,2 ± 6,8 41,7 ± 7,1
Ситуацiйна низька Абс. 25 7
Вщн., % 49,0 ± 7,0 14,6 ± 5,1
Ситуацшна помiрна Абс. 32 26
Вщн., % 62,8 ± 6,8 54,2 ± 7,2
-0 1- Ситуацiйна висока Абс. - 14
I * Вщн., % - 29,2 ± 6,6
о ш Особистiсна низька Абс. 4 -
ср 1— Вщн., % 7,8 ± 3,8 -
Особистюна помiрна Абс. 40 31
Вщн., % 78,4 ± 5,8 64,6 ± 6,9
Особистiсна висока Абс. 13 17
Вщн., % 25,5 ± 6,1 35,4 ± 6,9
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
При iнтерпретацií результатiв тесту використову-ються такi оцiнки: менше нiж 30 балiв — низька три-вожнiсть, розцiнюeться як ознака повного психiчного здоров'я; 31—45 батв — помiрна тривожнiсть, розщню-еться як одна з ознак нервово-психiчноí напруженостi; 46 i бтьше батв — висока тривожнiсть, пов'язуеться з наявнютю невротичного конфлiкту, з емощйними, невротичними зривами та психосоматичними захво-рюваннями, розцiнюeться як вiрогiдний прояв невро-тичного розладу.
Ситуацiйна тривожнiсть характеризуе психофiзiо-логiчнi якостi психiчних реакцш особистостi. Особис-тiсна тривожнiсть як властивють особистостi визнача-еться типом вищо! нервово! дiяльностi, темпераментом, характером, вихованням i набутими стратепями реагування на зовнiшнi фактори, е бтьш постiйною категорieю i вказуе на рiвень можливостей адаптаци пащента в суспiльному середовищi через прояв стану неспокою [8—10].
Результати та ïx обговорення
Для оцiнки впливу BiKy на психоемоцшний стан до-слiджено рiзницю структури невротичного реагування та рiвнiв тривожностi залежно вщ стресу мiж групами пацieнтiв лггнього та старечого вiкy, у яких не виявлено АГ (табл. 1).
Анал1зуючи наявнють невротичних станiв в обох групах достовiрноï рiзницi при зростанш вiкy не виявлено. При порiвняннi показникiв тривожностi вста-новлено, що серед лiтнiх хворих достсгарно (р < 0,001) частше спостерiгаeться ix кiлькiсть i3 низькими по-казниками ситyацiйноï тривожностi (49,0 %), а серед людей старечого вшу значно менша кшьысть ошб i3 низькими показниками (14,6 %), проте збтьшилася кiлькiсть людей, у яких вiдмiчено високi показники ситуацшно1 тривожностi (29,2 %), тобто було про-демонстровано вплив вiкy на зростання рiвня ситуа-цiйноï тривожносп, а саме невротизацй' поведiнковиx реакцш на напружеш ситуацй', що вказало на функцю-
Таблиця 2. Розподл пац1ент1в ¡з наявнстю невротичних CTaHiB та pîbhîb тривожност залежно вд bîkoboï
категорИ' та стадП ппертончно)'хвороби
СтадГГ ГХ II III
Психiчнi стани BiKOBa кaтегорiя Л^нш Старечий Л^нш Старечий
Кiлькiсть пaцieнтiв 64 72 24 21
Тривога Абс. 29 48 21 18
Вiдн., % 45,3 ± 6,2 66,7 ± 5,6 87,5 ± 6,8 85,7 ± 7,6
Невротична депресiя Абс. 45 66 22 21
s вiдн 70,3 ± 5,7 91,7 ± 3,3 91,7 ± 5,6 100
CÖ 1— AcTeHiq Абс. 44 62 22 20
'i Вщн., % 68,8 ± 5,8 86,1 ± 4,1 91,7 ± 5,6 95,2 ± 4,7
s н о 1стеричний тип реагу- Абс. 30 44 19 15
а. m вання Вщн., % 46,9 ± 6,2 61,1 ± 5,8 79,2 ± 8,3 71,4 ± 9,9
X 06œ^BH0^06i4He Абс. 16 36 15 16
порушення Вщн., % 25,0 ± 5,4 50,0 ± 5,9 62,5 ± 9,9 76,2 ± 9,3
Вегетативнi порушення Абс. 49 62 21 18
Вщн., % 76,6 ± 5,3 86,1 ± 4,1 87,5 ± 6,8 85,2 ± 7,6
Ситуацмна низька Абс. 12 2 - -
Вщн., % 18,8 ± 4,9 2,8 ± 1,9 - -
Ситуацiйна помiрна Абс. 42 48 7 7
Вщн., % 65,6 ± 5,9 66,7 ± 5,6 29,2 ± 9,3 33,3 ± 10,3
-0 1- Ситуацмна висока Абс. 10 22 12 14
'ЕЕ * Вщн., % 15,6 ± 4,5 30,6 ± 5,4 50,0 ± 10,2 66,7 ± 10,3
о m Особистiсна низька Абс. - - 5 -
. 1— Вщн., % - - 20,8 ± 8,3 -
Особистiсна помiрна Абс. 16 13 1 1
Вщн., % 25,0 ± 5,4 18,1 ± 4,5 4,2 ± 4,1 4,8 ± 4,7
Особистiсна висока Абс. 48 59 23 20
Вщн., % 75,0 ± 5,4 81,9 ± 4,5 95,8 ± 4,1 95,2 ± 4,7
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
нальне зниження психофiзiологiчних реакцiй людей старшого вiку. Разом iз тим достовiрних вiдмiнностей особистюно! тривожностi вiд збiльшення вiку не вста-новлено, що свiдчило про вщсутнють залежностi стану неспокою i достатнього рiвня можливостей адаптаци пацiента в суспiльному середовищi вiд зростання вшу.
Аналiз наявностi невротичних сташв у пащентав лiтнього вiку з ГХ II стади (табл. 2) виявив достовiрне (р < 0,001) зростання астени та вегетативних порушень, iстеричного типу реагування (р < 0,05) та обсесивно-фобiчного порушення (р < 0,05) на вщмшу вiд показниыв пацiентiв цього ж в1ку без АГ. Виявлена достовiрно (р < 0,001) менша ыльысть людей iз низькими i досто-вiрно бiльша кiлькiсть людей iз високими показниками ситуацiйноi' тривожност серед пацiентiв лiтнього вiку з ГХ II стади порiвняно з людьми такого ж вшу без АГ, що засвщчило подальше зниження рiвня пластичност психофiзiологiчних якостей псиичних реакцiй у вщпо-вiдь на змши зовнiшнiх умов i виражалося поведiнкою з емоцiйними, невротичними зривами. Виявлене досто-вiрне (р < 0,001) зниження помiрних та зростання висо-ких показниыв особистiсноi' тривожносп розцшювало-ся як вiрогiдний прояв невротичного розладу. Тобто був виявлений вплив АГ на частоту невротичних розладiв у людей лiтнього i старечого вiку, серед яких найбтьш виражено зростали астенiя та вегетативш розлади.
При аналiзi змiн у структурi невротичних станiв пацiентiв лггаього вiку при ГХ II та III стади було вщ-мiчено достовiрне збiльшення кiлькостi хворих iз наяв-нiстю тривоги, невротично! депресй, астени, ютерично-го типу реагування, обсесивно-фоб!чного порушення. Виявлено процес виснаження пластичност псих1чних реакцiй серед пащенлв л1тнього в1ку з ГХ III стадп, осыльки низьк1 показники ситуацшно! тривожнос-т1 у них не виявлеш, пом1рн1 показники достов1рно (р < 0,001) знизилися, висок! показники достсгарно (р < 0,01) зросли пор1вняно з показниками пацiентiв литого в1ку з ГХ II стади. Достов1рно (р < 0,01) знизився рiвень пом1рних i зрю рiвень високих показникiв особистюно'! тривожност1, що вказало на зниження можливостей сощально! адаптаци пащенлв л1тнього в1ку з ГХ III стади тсля перенесеного iнфаркту мюкарда. Тобто перенесений в лггаьому та старечому вщ iнфаркт мiокарда на тл1 АГ виявив суттевий вплив на психое-моц1йний стан хворих. З шшого боку, не виключно, що осо6ист1сн1 риси, схильн1сть до тривожного реагування, очiкування неприемностей може бути причиною ви-никнення шфаркту мiокарда в людей старшого в1ку.
Пор1вняння показникiв пацiентiв старечого вшу з ГХ II стади 1з показниками пащенпв л1тнього в1ку з ГХ II стади виявило достовiрне (р < 0,05) зростання тривоги, невротично! депресй (р < 0,01), астени (р < 0,05), обсесивно-фобiчного порушення (р < 0,01), що вказуе на поглиблення невротичних розладiв з1 зростанням вшу, обумовлене ГХ. Встановлено достовiрне (р < 0,01) зменшення низьких показниыв та достсдарне (р < 0,05) зростання високих показниыв ситуацшно! тривожнос-т1 у пацiентiв старечого в1ку з ГХ II стади, що можна розцшити як встановленi зм1ни з1 зростанням в1ку у
пацiентiв без АГ. Достов1рно! р1зниц1 м1ж показниками особистюно! тривожност пацiентiв 1з ГХ II стади л1т-нього та старечого вшу не виявлено, що свщчило про однаковий рiвень неспокою в пащентав 1з ГХ II стади незалежно в1д в1ку.
Аналiз наявностi невротичних станiв пацiентiв старечого вшу з ГХ III стади пор1вняно з ГХ II стади виявив достовiрне (р < 0,05) зростання тривоги, невротично! депресй, обсесивно-фобiчного порушення та астени (р < 0,001). Серед пащенпв старечого вшу з ГХ III стади нами не виявлено пащентав з високим р1вжм стресу. Встановлено достовiрне (р < 0,01) зниження показниыв пом1рно! та достовiрне (р < 0,01) зростання високо! ситуацшно! тривожносп, що може свщчити про поглиблення процесу виснаження психо-Ф1зюлопчних ресуршв адаптаци i призвело до знижено! iнтенсивностi психоФ1з1олог1чних реакцiй незалежно в!д подразникiв у старечому вщ п1д впливом ГХ та перенесеного шфаркту мюкарда. Виявлено достов1рний (р < 0,05) перерозподт показниыв особистюно! три-вожност1 в бш зростання високих, що вказало на зростання стану неспокою i поглиблення сощально! де-задаптаци пащентав з ГХ III стади старечого в1ку, як1 перенесли iнфаркт мюкарда.
М1ж показниками пацiентiв 1з ГХ III стади лггаього та старечого в1ку достов1рно! р1зниц1 не виявлено, що шдтверджуе значний негативний вплив перенесеного шфаркту мюкарда в пащенлв старшого вшу з ГХ на !х Ф1зюлопчну та психосоцiальну адаптацш.
Висновки
1. Виявлено функцiональне зниження психоф1зю-лог1чних реакцiй людей старшого в1ку без АГ у старечому вщ за показниками ситуацшно! тривожность
2. Установлено зростання частоти невротичних сташв у пащенпв лггаього вшу з ГХ II стади, з подаль-шим прогресуванням у старечому вщ1; зниження р1вня пластичносп псих1чних реакцiй у в1дпов1дь на змши зовшшшх умов 1з поглибленням невротично! поведш-ки в пащентав старечого в1ку з ГХ II стади та зростання стану неспокою в пащенпв лггаього вшу, що достов1р-но не поглиблюеться серед пащентав старечого в1ку з ГХ II стади.
3. Установлено зростання невротичних сташв та зниження р1вня пластичносп псих1чних реакцiй у вщповщь на зм1ни зовн1шн1х умов у пашен™ л1тньо-го в1ку з ГХ II стади з поглибленням цих процешв у старечому вщ1; виявлено зростання стану неспокою в пащеш1в лггаього в1ку з ГХ II стади, поглиблення якого серед пащенпв старечого вшу достов1рно не встановлено.
4. Виявлено високий рiвень невротичних сташв та процес виснаження пластичносп псих1чних реакцiй серед пацiентiв лггаього вшу з ГХ III стади, що м1г при-звести до низько! пластичностi в пацiентiв старечого вшу з ГХ III стади, яы перенесли шфаркт мiокарда, та обумовити високий рiвень неспокою, що заважае !х психосоцiальнiй адаптацх!, комплайенсу з лшарем, знижуе ефективнiсть лшування та як1сть життя.
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
Список лператури
1. Артериальная гипертензия — профилактика и лечение в Украине/Г. Галковская//Аптека. — 2013. — № 21. — С. 6-8.
2. Динамка захворюваностi на гтертотчну хворобу населен-ня Украши протягом останнього десятирiччя/Литвинова Л.О., Захарова Н.М., Тонковид О.Б., Донж О.М. // Схiдноeвропей-ський журн. громад. здоров'я. — 2013. — № 1. — С. 179-180.
3. Органпацшт аспекти профилактики артерiальноï апертензи / ВороненкоВ.В., ГойдаН.Г., Латишев G.G., МихальчукВ.М.//Схдно-европейський журн. громад. здоров'я. — 2013. — № 1. — С. 104-105.
4. ACCF/AHA 2011 expert consensus document on hypertension in the elderly: a report of the American College of Cardiology Foundation Task Force on Clinical Expert Consensus documents developed in collaboration with the American Academy of Neurology, American Geriatrics Society, American Society for Preventive Cardiology, American Society of Hypertension, American Society of Nephrology, Association of Black Cardiologists, and European Society of Hypertension / Aro-now W.S., Fleg J.L., Pepine C.J, ArtinianN.T., Bakris G, BrownA.S., Ferdinand K.C., Ann Forciea M, Frishman W.H, Jaigobin C. [et al.]// J. Am. Coll. Cardiol. — 2011. — 57. — P. 2037-2114.
5. Ена Л.М. Артериальная гипертензия в старости / Ена Л.М., Ахаладзе Н.Г. // Артериальная гипертензия. — 2013. — № 3(29). — С. 21-28.
Матвиец Л.Г.
НМАПО имени ПЛ. Шупика, кафедра семейной медицины и амбулаторно-поликлинической помощи, г. Киев
ВЛИЯНИЕ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ
НА НЕРВНО-ПСИХИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ ПАЦИЕНТОВ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА
Резюме. Статья посвящена оценке структуры нервно-психического состояния пациентов пожилого и старческого возраста с гипертонической болезнью (ГБ) II и III стадии, осложненной инфарктом миокарда. Проведено психодиагностическое исследование невротических состояний и уровня ситуационной и личностной тревожности в зависимости от уровня стресса, стадии ГБ и возрастной категории.
Обнаружен рост невротичных состояний в зависимости от стадии ГБ и увеличения возраста. Установлено прогрессирова-ние процесса истощения психофизиологических качеств психических реакций личности в зависимости от протекания ГБ и формирования высокого уровня беспокойства, что мешает психосоциальной адаптации, комплайенсу с врачом, снижает эффективность лечения и качество жизни пациентов пожилого и старческого возраста с ГБ II—III стадии.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, пожилой и старческий возраст, невротические состояния, ситуационная и личностная тревожность.
6. Антонюк-Щеглова 1.А. HadMipHa реакщя артерiального тиску при дозоватй психоемоцтнт npo6i як предиктор розви-тку серцево-судинноi' патологи у людей лтнього eiKy / Анто-нюк-Щеглова 1.А., Шатило В.Б., Турта М.1. //Пробл. старения и долголетия. - 2007. - Т. 16, № 4. - С. 371-376.
7. Воробьева О.В. Стресс и расстройства адаптации/О.В. Воробьева //Рус. мед. журн. - 2009. - Т. 17, № 1. - С. 789-793.
8. Клтчт рекомендаци з apтеpiaльноi гтертензй бвро-пейського товариства гтертензй (ESH) та бвропейського товариства кapдiологiв (ESC) 2013 року / Науковий редактор перекладу Оренко Ю.М.//Артериальная гипертензия. - 2013. -№ 4. - 160 с.
9. Ханин Ю.Л. Краткое руководство по применению реактивной и личностной тревожности Ч.Д. Спилбергера / Ю.Л. Ханин. - Ленинград: ЛНИИТЕК, 1976. - 89 с.
10. Lemyre L. Psychological Stress MeasuK (PSM): A translation/ LemyreL., TessierR., Fillion L. - Quebec: Universite Laval, 1991.
11. Яхин К.К. Клинический опросник для выявления и оценки невротических состояний / К.К. Яхин, Д.М. Менделевич // Клиническая и медицинская психология: практ. руководство / Д.М. Менделевич. - М, 1998. - C. 545-552.
Отримано 09.01.14 □
Matviyets L.G.
National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupyk, Department of Family Medicine and Outpatient Care, Kyiv, Ukraine
IMPACT OF ESSENTIAL HYPERTENSION ON THE NEUROPSYCHIC STATE OF ELDERLY AND SENILE PATIENTS
Summary. The article estimates the structure of neuropsychic state of elderly and senile patients with stage II and III essential hypertension (EH), complicated by myocardial infarction. A psychodiagnostic research of neurotic states and level of state and trait anxiety has been carried out depending on the level of stress, EH stage and age. Neurotic states is found to increase depending on the stage of hypertension and increasing age.
We detected the growth of neurotic states depending on EH stage and age progression. We established progression of depletion of mental reactions physiological characteristics depending on the clinical course of EH and the formation of high level of anxiety that interferes with psychosocial adaptation, compliance with the doctor, reduces the effectiveness of treatment and quality of life of elderly and senile patients with stage II—III EH.
Key words: essential hypertension, elderly and senile age, neurotic states, state and trait anxiety.
