CC BY
30
© Настрога Т.В.
УДК: 616.12 - 008.331.1: 616.24 - 007.63
ОСОБЛИВОСТ1 ТЕРАПП ХВОРИХ ПОХИЛОГО В1КУ З КОМОРБ1ДНОЮ ПАТОЛОГ16Ю - НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю 1З СУПУТН1М ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ*
Настрога Т.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
В статье приведен опыт комплексной терапии больных пожилого возраста с сочетанной патологией - артериальная гипертензия и хроническое обструктивное заболевание легких фиксированным комбинированным препаратом дифорс в сочетании с препаратом, с умеренным транквилизирующим действием - мебикаром на фоне базисной терапии. Предложенная схема терапии способствует более быстрому регрессу клинических симптомов, повышает качество жизни пациентов пожилого возраста с сочетанной патологией - АГ и ХОБЛ.
Ключевые слова: артериальная гипертензия, хроническое обструктивное заболевание легких, валсартан, ам-лодипин, мебкар, тривожность.
Вступ
ПостарЫня населення стало провщною демографiчною рисою УкраТни. Частка населення 60 рогав i старше становить 20,3% [1]. Для па^ен^в старших вкових групп характерна висока коморбщна серцево-судинна та бронхолегенева патолопя, зокрема поеднання з iшемiчною хворобою серця та артерiальною гiпертензiею [6]. Поеднання хрошчного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) з iшемiчною хворобою сер^я (1ХС) та артерiальною гiпертензiею (АГ), коливаеться в межах вщ 6,8 до 72,3%, за даними рiзних авторiв i породжуе низку проблем, щодо тактики ведення i лкування таких па^ен^в, як у пульмонологи так i в кардюлоги [2,6].
Аналiз лтературних джерел свiдчить, що комор-бщнють ХОЗЛ та АГ спостерiгаеться у 35% випадгав, ХОЗЛ у констеляцп з супутньою 1ХС досягае 62 % у структурi захворюваностi старших вкових груп [6].
Лiкування ппертошчноТ хвороби (ГХ) у людей похилого вку з наявнiстю множинноТ супутньоТ патологiТ внутрiшнiх органiв, часто не досягае бажаних результа^в, знижуе якють Тх життя i залишаеться актуальною проблемою [1, 2]. Слщ враховувати, що до вибору препара^в для лкування пацiентiв з АГ та супутым ХОЗЛ необхiдно ставитися виважено, осктьки деякi антигiпертензивнi засоби небажано використовувати у хворих, що страждають на ХОЗЛ. Лкування пацiентiв iз наявними факторами ризику, згщно наказу МОЗ УкраТни вiд 24.05.2012р. №384 «Артерiальна гiпертензiя», необхiдно розпочинати одразу не з монотерапп, а з комбЫаци декiлькох препаратiв [3]. Використання фксованих комбiнацiй препаратiв допомагае спростити режим лкування i посилити прихильнiсть патента [5].
В останнi роки успшно застосовуються антагонiсти рецепторiв до анпотензину- II (АРА) та антагонiсти кальцю [3,7]. Таким критерiям, на нашу думку, вщповщае препарат комбiнований
антиппертензивний препарат д1форс (валсартан /амлодип1н) [5], який одночасно д1е на р1зн1 ланки патогенеза г1пертон1чноТ хвороби (ГХ).
Однак, слщ враховувати, що у пац1ент1в похилого в1ку, одним 1з фактор1в ризику ускладнень е психосоц1альний стресовий вплив зовн1шн1х чинник1в. Кр1м того, тривалий переб1г захворювання у ос1б л1тнього в1ку, недостатня ефективнють л1кування, сприяють розвитку високого р1вня тривоги. Тривога характеризуеться в1дчуттям неспокою, нервозност1, напруги, почуттям небезпеки, яке супроводжуеться активац1ею вегетативно' нервовоТ системи. За даними дослщнигав, у пац1ент1в з артер1альною г1пертенз1ею частота тривожних розлад1в була в 1,5 разу вище, н1ж у ос1б з нормальним артер1альним тиском [1]. Тому, в комплексному л1куванн1 таких хворих доцтьно застосовувати препарати, що мають транкв1л1зуючу д1ю, сприяють зниженню вщчуття тривоги. В кл1н1чн1й практиц1, з метою лквщаци астеновегетативного синдрому застосовуеться препарат меб1кар (адаптол), який мае пом1рну транкв1л1зуючу (анкс1ол1тичну) активн1сть, зн1мае або послаблюе в1дчуття занепокоення, тривогу, страх, внутршне емоц1йне напруження та роздратування.
Мета дослщження. П1двищити як1сть життя (ЯЖ) хворих похилого в1ку з поеднаною патолопею на АГ I ХОЗЛ за рахунок застосування на фон1 базисноТ те-рап1Т комб1нованого антиг1пертензивного препарату дифорс та препарату мебкар (адаптол).
Матерiали i методи дослiдження
Пщ нашим спостереженням перебувало 60 пац1ен-т1в похилого в1ку на АГ II ст. у поеднанн з ХОЗЛ II ст., гр. В, в стади нешфекцшного загозагострення ЛН II. Середнш в1к пац1ент1в становив 69,6±2,3 рок1в. Пер1д спостереження склав 4 тижн1. Д1агноз був вер1ф1кова-ний на п1дстав1 даних ф1з1кального обстеження, зага-льнокл1н1чного лабораторно-1нструментального (рент-генограф1Т ОГК, сп1рограф1Т, проби з бронхол1тиком,
* Цитування при атестацТ кадрв: Настрога Т.В. Особливостi терапТ хворих похилого вку з коморб1бною патолог1ею - на артер1альну гпертензю i3 супутшм хрошчним обструктивним захворюванням легень.// Проблеми екологп i медицини. - 2017. -Т. 21, № 1-2. - С. 14-17.
ЕКГ, ЕХОКС). У Bcix па^ен^в проводили контроль pi-вню систолиичного (САТ) i дiастолiчного аpтеpiально-го тиску (ДАТ).
Дiагноз ХОЗЛ ставили згiдно з наказом Мшютерст-ва охорони здоров'я 27.06.2013р. N555 [4]. Вплив ХОЗЛ на якють життя (ЯЖ) оцшювали за допомогою САТ - Тесту.[2,5]. Психологiчний стан хворих похило-го вку з комоpбiдною патологieю - на АГ i ХОЗЛ оць нювали за допомогою опитувальника - Ч.Д. Сптбер-гера - Ю.Л. Ханiна. При iнтеpпpетацií pезультатiв тесту використовуються такi оцiнки: менше нiж 30 балiв — низька тривожнють; 31- 45 балiв — помipна триво-жнiсть; 46 i бiльше балiв — висока тривожнють.
Вipогiднiсть отриманих pезультатiв визначалася за допомогою t-критерю надiйностi Стьюдента. Вщмш-ностi вважали вipогiдними при загальноприйнятш у медикобiологiчних дослiдженнях iмовipностi помилки Р<0,05. Для напiвкiлькiсних та якюних показникiв буду-вали частотнi таблиц та розраховували непарамет-ричний критерш U Манна-Уiтнi, як непараметричний аналог t-кpитеpiя Стьюдента.
Пацieнти були розподтеш на двi групи: пеpшiй -контрольна (n=30) - призначали антиппертензивну теpапiю - валсартан 160 мг вранц i амлодипiн 5 мг ввечеpi а також муколiтики, шгаляцшну бpонхолiтичну та протизапальну теpапiю, статини, антиагреганти. У другш гpупi - основнш (n=30) в якостi антиппертензи-вноí теpапií призначали фiксований препарат Дiфоpс 160, що мiстить в однш таблетцi (валсартан 160мг/амлодипiн 5 мг) 1раз на добу, а також додатко-
6 -|
4 -
2 -0 -
головний бшь задишка сон
□ основна група □ контрольна група
во до терапп, з метою лкування тривожних pозладiв -анкс^тик мебiкаp 300мг по 1 таблетц 2 рази на день. Групи хворих були ствставы за вком та статтю, а також ступенем дихально'1' недостатностi. Пеpiод спостереження склав 1 мiсяць.
Результати та |'х обговорення
Основною скаргою хворих похилого вiку з коморбь дною патолопею - на АГ i ХОЗЛ був головний бть - у 60 хворих (100%), перюдичний кашель вранц з вщхо-дженням харкотиння в невеликiй кiлькостi - у 55 хворих (91,6%), задишку при ходьбi - 53 (89,2%) хворих, задишку в споко' у 7 (10,8)%, запаморочення - у 41 (68%) хворих, шум у вухах - у 38 (64%), поганий сон -58 ( 96%). Показники функцп зовншнього дихання у хворих похилого вку на АГ у поеднанн з ХОЗЛ, що були включен у дослщження, свщчили про вентиля-цшш порушення II ступеню по обструктивному типу (ОФВ1 - 59,5±2,2 %, модифкований iндекс Тiффно -49,3±2,45%).
Пiсля проведено' терапп спостер^али позитивну клiнiчну динамку у хворих обох груп, але сут^ роз-бiжностi вiдмiчено у термшах регресу основних симп-т^в захворювання. Так, сеpеднi теpмiни зникнення головного болю у хворих основно' групи - 4,1 ±0,61 доби, тод як у хворих контрольно' групи 5,4±0,48 дiб (Р<0,05); задишки - 4,12±0,44 доби та 5,3±0,36 (р<0,05); ноpмалiзацiя сну 3,4±0,33 та 5,12±0,41 доби (Р<0,05). Отpиманi результати подано подано на мал.1.
Мал. 1 Термни зникнення основних клн1чних симптом1в Аналiз показнигав функцií зовншнього дихання свiдчить, що пiсля терапп у хворих обох груп вiдмiче-но не суттеве покращення бpонхiальноí пpохiдностi. Так, ОФВ1 до лкування у хворих основноí групи -59,2±1,1, пiсля пpоведеноí теpапií - 61,4±1,7 Р> 0,05; у хворих контpольноí групи вiдповiднi показники ста-новили 59,3±2,11%, та 60,2±2,14%, Р> 0,05.
Отpиманi результати свiдчать, що комплексне ль кування хворих похилого вку з комоpбiдною патолопею на АГ i ХОЗЛ з призначенням комбшованого препарату дiфоpс та тpанквiлiзатоpа мебiкаp сприяе бтьш швидкому регресу основних симпт^в при L^i й констеляцií захворювань.
Пюля пpоведеноí комплексноí теpапií у па^ен^в похилого вiку на АГ iз супутнiм ХОЗЛ вiдмiчено досто-
орих похилого вку на артер1альну г1пертенз1ю i ХОЗЛ вipне зниження систопчного аpтеpiального тиску (САТ) i дiастолiчного аpтеpiального тиску (ДАТ). Од-нак, бiльш суттеве зниження в^^чено у хворих, що отримували комплексну терапю. Так, у хворих основ-ноí групи пiд впливом терапп САТ знизився на 22,8 % (Р<0,05), ДАТ - на 19,7% (Р<0,05). Тодi, як у хворих контрольно! групи, САТ знизився на 17,8% (Р<0,05), ДАТ - на 12,8% (Р<0,05). Таким чином, комплексна тератя iз застосуванням фiксованого комбшованого препарату дiфоpс та тpанквiлiзатоpа мебкар у хворих похилого вiку е бтьш ефективною про що свщчать бiльш суттеве зниження аpтеpiального тиску у хворих основно1 групи. Отриман результати наведено на мал. 2.
180 л 160 -140 -120 -100 -80 -60 -40 -20 -0 4-
□ Долiкування □Пiсля лiкування
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
□ Долкування []Пюля лшування
Основна група
Контрольна група
Мал. 2. Показники САТ i ДАТ у хворих основноТi контрольноТ групи в процес лкування.
Таким чином, комплексна тератя хворих похилого в1ку на АГ 1з супутн1м ХОЗЛ з використанням препара-т1в д1форс та мебкар е б1льш ефективною, сприяе пь двищенню комплаенсу терапи - оптимально' прихиль-ност1 хворих до постшного медикаментозного контролю АТ.
При вивченн психолог1чного стану хворих похилого в1ку з коморб1дною патолопею - на АГ I ХОЗЛ за
допомогою опитувальника - Ч.Д. Сптбергера - Ю.Л. Хан1на високий р1вень реактивно' тривожност1 вщмь чено у 52% хворих, пом1рний р1вень РТ - у 48%. Се-редн1 показники реактивно' та особистюноТ тривожно-ст1 в процес1 лкування у хворих основноТ I контроль-нот групи подано у табл.1
Табл. 1
Динамка показниюв реактивноТ та особистюноТ тривожнот в процес лкування у хворих основной i контрольноТ групи
Група хворих Реактивна тривожнiсть Особистiсна тривожнiсть
До лiкування Пiсля лкування До лкування Пiсля лкування
контрольна (n=35) 44,7±2,6 37,4±3,1* 36,5±3,12 33,9±2,63
основна (n=35) 45,3±3,4 33,6±2,9* 38,3±3,42 34,5±2,9
* (Р<0,05) - достовiрнiсть суттева м'ж показниками до та пи
З отриманих даних свщчить, що пщ впливом терапи в1дм1чено бтьш суттеве зниження р1вню реактивно'' тривожност1 у груп1 хворих, що отримували комплекс-ну терап1ю 1з застосуванням препарат1в д1форс у по-еднаны з меб1каром. Так, середн1й р1вень РТ у хворих основноТ групи до лкування склав 44,7±2,6 бали, пю-ля л1кування - 37,4±2,6 (Р<0,05). У хворих контрольноТ групи до лкування 45,3±3,4 бали, пюля л1кування 33,6±2,9 (Р<0,05). Суттевих змш р1вню особист1сноТ тривожност1 п1д впливом терапи у хворих основноТ I контрольноТ групи не в1дм1чено. Отриман дан1 св1д-чать, що реактивна тривожнють е дуже рухливою ри-сою I при нормал1зац1Т соматичного стану хворого характеризуемся зворотнютю, що сп1впадае з думкою автор1в[2]. Тод1 як, особист1сна тривожн1сть, як влас-тив1сть особистост1, е бтьш постшною категор1ею, ви-значаеться типом вищоТ нервовоТ д1яльност1, темпераментом I набутими стратепями реагування на зов-н1шн1 фактори, вказуе на р1вень можливостей адапта-
проведеного лкування.
ци пац1ента в сусп1льному середовищ1 через прояв стану неспокою [2].
Нами було проведено зютавлення кл1н1чних про-яв1в захворювання з р1внем РТ. Виявлено корелятив-ну залежн1сть м1ж р1внем РТ I р1внем САТ (г= 512, р=0,006), р1внем РТ I порушенням сну (г=327, р=0,004), р1внем РТ I задишкою (г= 323, р=0,004). На п1дстав1 визначення зв'язк1в м1ж р1внем РТ I кл1н1чними проявами коморбщноТ патолог1Т - АГ у поеднанн з ХОЗЛ у хворих похилого в1ку, дозволило, на нашу думку, рекомендувати включати до комплексноТ терап1Т -препарату меб1кар, який зн1мае або послаблюе триво-гу, вщчуття занепокоення, внутр1шне емоц1йне напру-ження.
Таким чином, застосування комплексноТ терапи 1з застосуванням комбшованого препарату Д1форс 160 1раз на добу та мебкар 300мг по 1 таблетц1 2 рази на день у хворих похилого в1ку з коморбщною патолог1ею - на Аг I ХОЗЛ, сприяе зменшенню тривожних прояв1в
i усуненню к^жчних CMMnTOMiB в коротшi термши, пЩ-вищуе ефективнiсть Tepaniï.
Анaлiз показникiв гемодинамiки через 4 тижн пiсля проведено'1' Tepaniï, свiдчив про покращення скорот-ливостi мiокapдa лiвого шлуночка серця у Bcix хворих. Однак, у па^ентв основной' групи, вiдмiчeно зростан-ня ФВ на 7,9% (з 49,2±0,75% до 53,1±1,1%) (Р<0,05), тодi як у хворих контрольно!' групи, якi отримували стандартну терапш, ФВ зросла на 5,1% з (50,12±1,3% до 52,7±1,22%) (Р>0,05). Можна припустити, що комплексна тератя з призначенням препарату Дфорс
сприяе бiльш суттевому зниженню тиску в легеневш apтepiï, про що свщчить вipогiднe збiльшeння ФВ та зменшення задишки у поpiвняннi з хворими контрольно!' групи [5].
При визначеннн ЯЖ у хворих похилого вку з комо-рбщною пaтологiею - ХОЗЛ i АГ за допомогою САТ -Тесту, було продемонстровано достг^рне покращення показнигав ЯЖ, однак бiльш суттевими виявлeнi змiни у хворих основно'1' групи. Отpимaнi результати подано на мал. 3
ОСНОВНА ГРУПА
КО НТР ОЛ Ь Н А ГРУПА
До лкування П is ля лiкувaння
Мал. 3. Показники САТ- тесту (в балах) у хворих За результатами аналiзу даних свщчить, що пюля проведеного лкування сумарний показник САТ-тесту у хворих основно''' групи покращився на 71,5 %, тодi як у у хворих контрольно' - на 49,6% (Р<0,05). Таким чином, комплексне лкування хворих похилого вiку на АГ i ХОЗЛ iз застосуванням комбшованого препарату Дь форс та анкс^тика - мебiкару сприяло покращенню якост життя пацieнтiв.
Висновки
Комплексна тератя хворих похилого вiку на комо-рбiдну патологiю - АГ i ХОЗЛ фiксованим комбшова-ним препаратом Дiфорс у поeднаннi з анкс^тичним засобом - мебiкаром, на фон базисного лiкування, сприяе бiльш швидкому усуненню основних клiнiчних проявiв та тривожних розладiв при цiй констеляцп за-хворювань, забезпечуе оптимальну прихильнють па-цiентiв до постiйного медикаментозного контролю АТ, сприяе пщвищенню ефективност гiпотензивноí терапш, покращуе якють життя пацiентiв.
Лiтература
1. Актуальж питания геронтологи та гер1атрГ' в практиц1 с1мейного л1каря / За ред. академ1ка НАМН Укра'ши, професора Ю. В. Вороненка, професора О. Г. Шекери, професора Л. А. Стаднюка.// Навчальний посiбиик. Ки'в . - 2015р. - 378с.
основно)' i контрольноï групи nid впливом mepaniï
2. Мaтвiець Л.Г. Вплив ппертожчно!' хвороби на нервово-психiчний стан пaцiентiв лтього та старечого вiку // Аpтepiaльнa гiпepтeнзiя. - 2014. - N1(33) - С.24-29.
3. Наказ МОЗ Укра'ши вiд 24.05.2012р.№384. Унiфiковaний кпУчний протокол медично!' допомоги при apтepiaльнiй гiпepтeнзiï. Про затвердження та впровадження мeдико-тeхнопогiчних докумeнтiв зi стандартизацп' медичноТ допомоги при apтepiaльнiй гiпepтeнзiï.
4. Наказ Мшютерства охорони здоров'я 27.06.2013р. N555. Хрожчне обструктивне захворювання легеж. Адаптована кпiнiчнa настанова, заснована на доказах.
5. Настрога Т.В. Оптимiзaцiя лкування комоpбiдноï патологи' - apтepiaльноï гiпepтeнзiï у поеднaннi з хрожчним обструктивним захворюванням легень в практик сь мейного пiкapя.// ^мейна медицина . - 2015р. - №3(59) - С 95-98.
6. Тодорко Л.Д. Хрожчне обструктивне захворювання легень при iшeмiчнiй хвоpобi серця та apтepiaльнiй п-пертензп' // Туберкульоз, лeгeнeвi хвороби, В1Л-Ыфек^я. - 2013.- №1 (12). - С. 102-108.
7. Allemann Y., Fraile B., Lambert M., Barbier M., Ferber P., Izzo J.L. Efficacy of the combination of amlodipine and valsartan in patients with hypertension uncontrolled with previous monotherapy: the Exforge in Failure after Single Therapy (EX-FAST) study // J. Clin. Hypertens. (Greenwich), - 2008 - Vol.10(3). - P. - 185-194.
3 5
30
2 5
2 0
1 5
1 0
5
0
