CC BY
61
tures (34 males (79.1 %) and 9 females (20.9 %)) demonstrated the following distribution of trauma location: the Le For I was registered in 12 cases, the Le For II was detected in 23 cases, the Le For III was identified in 8 cases. The distribution of patients by the age groups was as follows: teenagers — 2 patients (4.6 %), juveniles — 6 patients (13.9 %), adults (I period) — 14 patients (32.5 %), mature (II period) — 18 patients (41.8 %), old — 3 patients (6.9 %). Fractures of the middle facial zone in all cases were accompanied by brain injury of different severity. The length of hospital treatment of the patients with middle facial bone fractures was as follows: patients with the upper jaw fractures by Le For I, combined with brain concussion stayed for 5 ± 3 days, by Le For II, combined with brain concussion — for 19 ± 2 days, by Le for III, combined with brain concussion — for 24 ± 2 days, by Le for III, combined with brain concussion — for 32 ± 4 days; the hospital staying in the patients with isolated fractures of zygomatic bone and arch averaged made up 8 ± 2 days. Zygomatic fractures combined with brain concussion required 13 ± 2 days, combined with brain contusion — 29 ± 2 days. Among surgical methods of maxillary bone fractures treatment the most often applied technique was osteosynthesis by titanium mini plates. In 82 % of cases reposition of zygomatic bone fragments and arcs Limberg hook or Duchange forceps were used. The analysis of the frequency of maxillofacial area injuries during the period from 2014 to 2016 revealed a rising trend in the structure of all maxillofacial area injuries and also combined cranio-facial injuries, where indicators of combined cranio-facial injuries constitute 14,8 % of all injuries in maxillofacial area.
УДК: [616.12 - 005.4 - 008.331.1] - 053.9 - 08
Потяженко М.М., Щейюн К.6., Настрога Т.В., Люлька Н.О., Ктура О.6. ОПТИМ1ЗАЦ1Я Л1КУВАННЯ КОМОРБ1ДНО1 ПАТОЛОГИ - 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ I АРТЕР1АЛЬНО1 Г1ПЕРТЕНЗП У ХВОРИХ ПОХИЛОГО В1КУ
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У статтi наведено досв'д лкування хворих на 'шем'чну хворобу серця i артерiальну гiпертензiю у хворих похилого вку i3 застосуванням у комплекснiй терапи препарат'т кардоцито- та цереброп-ротекторноУ (анкс'юл'тичноУ) да - мельдоню та мебкару, що сприяе полпшенню якостi життя па-цieнтiв.
Ключовi слова: 1шем1чна хвороба серця (1ХС), артер1альна ппертенз1я (АГ), мельдонш, меб1кар.
Дана робота е фрагментом НДР «Розробка алгоритмiв i технологи запровадження здорового способу життя у хворих на неiнфекцiйнi захворювання на пiдставi вивчення психоемоцйного статусу» 1н^ативна НДР № держреестрацп 0116U007798.
Вступ
Ниш фахiвцi в усьому свт констатують факт динамiчноТ прогреси питомоТ ваги коморбщних патолопчних сташв [3,13]. Iшемiчна хвороба серця [1, 4,7] та артерiальна гiпертензiя залиша-ються основними причинами швалщносп та смертност в УкраТн [2].
Основна причина полiморбiдностi у людей похилого вку - атеросклероз. Атеросклероз су-дин призводить до розвитку полiморбiдностi за патогенетичним принципом: iшемiчноТ хвороби серця (1ХС), дисциркуляторноТ атеросклеротич-ноТ енцефалопати, артерiальноТ ппертензи (АГ), атеросклерозу мезентерiальних судин, шеми кишечника тощо [8]. Необхщно пщкреслити вза-емозв'язок вкових змш нервовоТ, серцево-судинноТ систем i лтщного обмшу з атероскле-ротичною патолопею у л^ых i старих людей. Цей взаемозв'язок обумовлюе як мехашзми розвитку судинноТ патологи мозку, так i кл^чну ма-шфестацш невролопчних симптомiв i синдромiв старость Не завжди ефективне зниження АТ обумовлюе покращення якост життя (ЯЖ) таких хворих, в бiльшостi па^енти вiдмiчають незадо-волення своТм станом здоров'я за рахунок синд-ромiв вегетативноТ дисфункцiТ [8]. Порушення судинного тонусу, обмежен можливостi центра-льних адаптацшно-пристосовних механiзмiв
нейросудинного апарату обумовлюють розвиток церебральноТ симптоматики, зокрема запаморо-чення, головний бiль, шум в голову нестiйкiсть при ходьбу острах висоти, збудження, вiдчуття нестачi повiтря, втомлюванiсть. Один з провщ-них напрямiв в комплекснiй терапи мозкового атеросклерозу - нормалiзацiя тканинного мета-болiзму [2].
Враховуючи, що старшня супроводжуеться пропорцiйним вiку зниженням толерантност до фiзичного навантаження, тому у хворих похилого вку при коморбщному станi 1ХС у поеднанн з АГ доцiльно до комплексного лкування включа-ти ефективн мiокардiальнi цитопротектори (кар-дiопротектори), як патогенетично дозволять, з одного боку, коригувати метаболiчнi порушення i стаб^зувати енергообмiн мiокарда в умовах вираженоТ iшемiТ, що пiдвищуе його життездат-нiсть. З iншого боку, бтьшють кардiопротекторiв мае антиоксидантнi властивостi, що робить Тх незамiнними у боротьбi з негативними наслщка-ми оксидативного стресу, як розвиваються при реперфузи в зонi iшемiТ i призводить до пошко-дження мiтохондрiальних мембран [5]. В свою чергу, препарати, що мають транкв^зуючу (анк-сиол^ичну) дiю сприяють зниженню вiдчуття тривоги, занепокоення.
На нашу думку, заслуговують уваги кардюци-
Актуальш проблеми сучасно'1 медицини
топротектор - iHri6iTop окислення жирних кислот
- тризишн (мельдонiй) та препарат, який мае помiрну транквiлiзуючу (анксiолiтичну) актив-нiсть адаптол (мебiкар) - зымае або послаблюе вiдчуття занепокоення, тривогу, страх, внутршне емоцiйне напруження та роздратування з метою лквщацп астеновегетативного синдрому i пору-шень оксидантно-прооксидантного гомеостазу, що особливо виражен у хворих похилого вку.
Мета дослiдження
Пiдвищити клiнiчну ефективнють базисно'1 те-рапп коморбщно!' патологи - 1ХС: стенокарди' на-пруги ФК 11-111 та АГ II ст. у хворих похилого вку iз застосуванням на фон базисно!' терапи' кардю-цитипротектора - мельдонш i вегетокорригую-чого церебропротектора - мебкара.
Матерiали i методи дослщження
Пiд нашим спостереженням перебувало 70 хворих на 1ХС: стабiльну стенокардш напруги ФК II-III у поеднанн з АГ II ст. Середнш вiк па^е-нтiв становив 71,7±2,1 рокiв. Дiагноз IXC ставили згщно з наказом МОЗ Украши 02.03.2016 №152 "Про затвердження та впровадження медико-технологiчних документiв зi стандартизаци' ме-дично'Г допомоги при стабтьнш iшемiчнiй хворо-бi серця" [10,13]. Дiагноз АГ ставили згщно з наказом МОЗ Украши № 384 вщ 24.05.2012 "Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуметчв зi стандартизаци' ме-дично'Г допомоги при артерiальнiй ппертензи" [9].
Дiагноз був верифiкований на основi даних фiзикального обстеження, загальноклiнiчного, бiохiмiчного (загальний холестерин - ЗХ, триглн цериди, лiпiди низько'1 щiльностi - ЛПНЩ), елек-трокардюграфи (ЕКГ), ехокардюграфи (ЕхоКС). До початку лiкування i через 4 тижн терапи проводили оцшку: бiохiмiчних показникiв, визначали рiвень систолiчного (САТ) i дiастолiчного артерн ального тиску (ДАТ), проводилося ультразвуко-ве дослiдження серця. Психолопчне тестування проводилося за допомогою опитувальника -Ч.Д. Спiлбергера - Ю.Л. Ханiна, визначався рн вень реактивно!' та особистюно!' тривожностi. Iнтерпретацiя показниш тривожностi проводилась в балах: до 30 баллов - низький рiвень, 31 - 44 бали — помiрний; 45 i бтьше - високий.
Толерантнють до фiзичного навантаження вивчали за допомогою тесту з 6-хвилинною хо-дою (6 minute walking distance - 6MWD). З його допомогою можна достовiрно судити про фiзич-ну активнють, функцюнальний клас (ФК) серце-воТ недостатностi. Суть цього тесту полягае у вимiрюваннi вiдстанi, яку хворий проходить в зручному йому темп протягом 6 хвилин. Так, припускають, що дистан^я 426-550 м вщповщае
- I ФК, 300-425 м - II ФК, вщ 150-300м - III ФК, менше 150 м - IV ФК серцево'Г недостатност за New York Heart Association (NYHA). Перед про-веденням тесту ва пацiенти були шструктоваш
про те, що в pa3i виникнення певних CMMnTOMiB (посилення задишки, запаморочення, бiль в ске-летних м'язах) пщ час виконання тесту, вони по-виннi припинити ходьбу. В процес виконання тесту вимiрювалась вiдстань в метрах, яку хворий проходив протягом 1, 3, 6-ти хвилин. Результатом тесту вважалася загальна дистан^я в метрах, яку пройшов патент за 6 хвилин. В разi припинення тесту до 6 хвилин враховувалась та дистан^я, яку пройшов патент. Перед та шсля тесту проводилось вимiрювання ступеню наси-чення кашлярноТ кровi киснем за допомогою пульсоксиметру Heaco YX 300.
Вiрогiднiсть отриманих результат визнача-лася за допомогою t-критерш надiйностi Стью-дента. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при за-гальноприйнятiй у медико-бюлопчних дослн дженнях iмовiрностi помилки p<0,05. Для нашвкн лькiсних та якюних показникiв будували частотнi таблиц та розраховували непараметричний критерiй U Манна-У^ш, як непараметричний аналог t-критерiя Стьюдента.
Пацiенти були розподiленi на двi групи: пер-шiй - контрольнш (n=45) - призначали загально-прийняту базисну терапiю (нiтрати, комбшовану антигiпертензивну терапiю: рамиприл 5 мг вран-цi i амлодипiн 5 мг ввечеру кардiомагнiл 75 мг, аторвакор 10 мг. У другш груш - основнш (n=45) до базисноТ терапи був доданий препарат мета-болiчноТ ди - розчин тризтину 5,0 на фiзiологiч-ному розчин 10,0 внутрiшньовенно струмно №5, з подальшим пероральним застосуванням у таблетках пролонгованоТ дil по 500 мг 1 раз на добу та препарат мебкар по 300 мг 3 рази на добу протягом двох тижшв та з наступним переходом по 300 мг два рази на добу. Групи були сшвставы за вком та статтю, а також ступенем серцевоТ недостатностк Перюд спостереження склав 4 тижнк
Результати та ix обговорення
Хворi до початку лкування скаржились на головний бть, запаморочення, шум у вухах, за-дишку при фiзичному навантаженнi, загальну слабкють, дратiвливiсть. Пiсля проведено' тера-пil вiдмiчено позитивну кл^чну динамiку у хворих обох груп, але вiдмiчено суттевi розбiжностi у термiнах регресу та зникнення основних клшн чних симптомiв коморбщноТ патологи.
Так, середнi термiни зникнення головного болю у хворих основноТ групи - 3,2 ±0,42 доби, тодi як у хворих контрольно'' групи 4,7±0,6 (Р<0,05); запаморочення - 4,1±0,48 у хворих основноТ групи та 5,9 ±0,56 доби у хворих контрольно!' групи (Р<0,05); шуму у вухах - 3,6±0,9 доби та 5,1±0,74 доби (Р>0,05); задишки - 3,8±0,44 у хворих основноТ групи та 5,4±0,38(Р<0,05) у хворих контрольно' групи. Середы термши зникнення основних кл^чних проявiв у хворих похилого вь ку на 1ХС iз супутньою АГ подано на мал.1
гогловний бшь
запаморочення
шум у вухах
задишка
7
6
0
□ основна група □ контрольна група
Мал. 1 Термни зникнення основних клн1чних прояв1в коморб1дноГ патологiï ¡шем/чно)'хвороби серця i артер1альноУ гтертензп у хворих похилого вку
Отримаш результати свщчать, що комплекс-не лкування хворих похилого вку з коморбщною патолопею на IXC: стенокардш напруги ФК II-III у поеднанш з АГ з призначенням препарату ме-таболiчноï ди - мельдошю та церебропротекто-ра мебкару - сприяе вiрогiдному покращенню ЯЖ хворих про що свщчать бтьш коротк термн ни редукци основних кл^чних проявiв при цiй констеляци захворювань
При вивченнi психологiчного стану у хворих, що включен у дослщження, за допомогою опи-тувальника - Ч.Д. Сшлбергера - Ю.Л. Ханiна ви-явлено, що середнш рiвень РТ у хворих основ-
но!' групи до лiкування склав 46,6±2,9 бали, пiсля лiкування - 30,1±2,6 (Р<0,05). Тодi як у хворих контрольно!' групи рiвень РТ до лкування склав 45,3±3,1 пюля лiкування 35,4±2,88 (Р>0,05). Отриманi даш свiдчать, що пiсля проведеного лкування вiдмiчено суттеве зниження РТ та прояву вегетативно!' дисфункци у груш хворих, що додатково отримували до комплексно!' терапи мельдонш i мебкар.
Динамка показниш реактивно!' та особистю-но!' тривожностi в процес лiкування у хворих основно!' i контрольно!' групи подано у табл.1.
Таблиця1.
Динамка показниюв реактивноï та особистсноГ тривожностi в процес лкування у хворих основноТ i контрольноï групи
Група хворих Реактивна тривожнють Особистiсна тривожнiсть
До лкування Пiсля лiкування До лкування Пiсля лiкування
контрольна (n=35) 45,7±3,1 35,4±2,88 38,7±3,3 34,3±3,2
основна (n=35) 46,6±2,9 30,1±2,6* 36,6±3,12 32,8±2,7
* (Р<0,05) - достовiрнiсть суттева м'ж показниками до та пи
Таким чином, застосування препарату мета-болiчноï ди - мельдошю та вегетокоригуючого лкарського засобу мебкару у комплексному лн куваннi хворих похилого вку з коморбiдною патолопею - на IXC i артерiальну гiпертензiю сприяе вiрогiдному зменшенню тривожно-депресивних розладiв.
Пiсля проведено!' комплексно!' терапи у па^е-нтiв похилого вку на IXC у поеднанш з Аг спо-стерiгалися нормалiзацiя систолiчного артерiа-льного тиску (САТ) i дiастолiчного артерiального тиску ДАТ. Так, САТ до лiкування у хворих основно!' групи становив - 163,6±3,3 мм.рт.ст, пiсля лкування - 127,8±2,66 мм.рт.ст, (Р<0,05), що склало 21,9 %, тодi як у хворих контрольно!' групи САТ знизився на 19,8% i становив до лку-вання 165,4±3,2 мм.рт.ст, пюля лкування -132,7±3,9 мм.рт.ст. (Р<0,05). Вiдмiчена суттева рiзниця мiж хворими основно!' i контрольно!' гру-
Динамка 6 MWD (м) у хворих похи!
проведеного лкування.
пи (Р<0,05) в показниках дiастолiчного АТ пюля лкування. Так, у хворих основно!' групи ДАТ знизився на 25% - з 92,4±1,9 до 69,3±1,6 (Р<0,05), тодi як у хворих контрольно!' групи ДАТ знизився на 19,2% - з 91,6±2,3 до 74,4±1,8 (Р<0,05). Таким чином, комплексна терашя iз додатковим вклю-ченням препаратiв - мельдошя та мебiкару у хворих похилого вку на IXC у поеднанш з АГ сприяе вiрогiдному пщвищенню ефективностi п-потензивно!' терапи, про що свщчать бтьш суттеве зниження дiастолiчного тиску у хворих основно!' групи (Р<0,05), та редукци основних клшн чних проявiв артерiальноï ппертензи' в бiльш коро™ термши.
Через 10 дшв вщ початку терапи ми просте-жили динамiку толерантностi до фiзичного нава-нтаження у хворих обох груп. Отримаш резуль-тати подано у табл.2
Таблиця 2.
о вку на 1ХС у поеднаннi з АГ (стабльна стенокардiя 11-111 ФК)
Група хворих 6 MWD (м) SаРO2 %
До лкування Пюля лкування До лiкування Пiсля лкування
контрольна (n=35) 289,54±13,4 319,2±15,1 94,6±1,22 96,1±1,3
основна (n=35) 293,4±11,6 339,40±14,8 * 94,4±1,12 97,84±1,4
* (Р<0,05) - достовiрнiсть суттева м'ж показниками до та псля проведеного лкування.
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
Отриман дан свiдчать, що пiсля проведеного лкування у обох групах пацieнтiв в^^чалось пiдвищення толерантностi до фiзичного наван-таження. Однак, у хворих, як отримували базис-ну терапiю, пройдена вщстань збiльшувалась несуттево з 289,54±13,4 до 319,2±15,1м (Р>0,05). Тодi як у хворих, що отримували ком-плексну терашю, пройдена вiдстань збтьши-лась з 293,4±11,6 до 339,4±14,8м. (Р<0,05).
Показники гемодинамки свiдчили про покра-щення скоротливосп мiокарда лiвого шлуночка серця пюля лiкування у всiх хворих. Однак, у хворих основной групи, що отримували комплек-ну терапiю, в^^чено вiрогiдне зростання ФВ на 8,1% (з 50,1 ±0,82% до 54,5±1,2%) (Р<0,05), тодi як у хворих контрольно!' групи, як отримували стандартну терашю, ФВ зросла на 5,3% з (50,6±1,4% до 52,3±1,1%) (Р>0,05). Можна при-пустити, що комплексна терашя з призначенням кардiоцитопротектора сприяе бтьш суттевiй оп-тимiзацil метаболiчних процеав в мiокардi у хворих похилого вку, про що свiдчить вiрогiдне зменшення задишки та збiльшення ФВ у порiв-няннi з хворими контрольно!' групи.
Отримаш результати дозволяють припустити, що комплексна терапiя iз одночасним застосу-ванням препаратiв кардю- i церебропротектор-но' дм оптимiзуе метаболiчнi процеси в мiокардi i структурах ЦНС, що суттево сприяе шдвищенню кшычноУ ефективностi в лкуваны дано' категори хворих за рахунок пщсилення антиангiнальноТ та антиппертензивно' терапи.
Висновки
Таким чином, комплексне лкування хворих похилого вку з коморбщною патологiею на 1ХС: стенокардiю напруги ФК II - Ill у поеднанш з АГ з призначенням препара^в кардюцито- та цереб-ропротекторноТ (анксiолiтичноТ) дiТ - мельдонiю та мебкару, сприяе вiрогiдному покращенню ЯЖ хворих про що свщчать бтьш коротк термiни редукцiТ основних кл^чних серцево-судинних проявiв при цiй констеляци захворювань та сут-теве зменшення симптомiв вегетативно' дисфу-нкци i реактивно' тривожностк
Перспективи подальших дослщжень
Подальше вивчення впливу комплексно' терапи i3 застосуванням препаратiв мельдонш та мебкару у хворих похилого вку з комоpбiдною пaтологieю на 1ХС у поeднaннi з АГ у бтьш вщ-далений перюд лiкувaння.
Лiтература
1. Бтецький С.В. Деякi аспекти метaболiчноТ' терапи захворювань серцево-судинноТ системи (Огляд лтератури). / С.В. Бiлецький, В.В. Бойко, О.А. Петринич, Т.В. Казанцева // Клтчна та експе-риментальна патолопя. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 202-205.
2. Буряк В.В. Клинический опыт применения мельдония у больных ишемической болезнью сердца ассоциированной с артериальной гипертензией. / В.В. Буряк, Е.Г. Овская, А.В. Насоне-нко // Молодий вчений - 2014 р. - № 1 (03). - С.202-205.
3. Волошина Л.О. Коморбщнють i полiмоpбiднiсть: вiковi та генде-нрш аспекти (Ретроспективне дослщження та огляд лтератури ) / Л.О. Волошина // Буковинський медичний вюник. - Том 19. -№ 3 (75) - 2015. - С. 224-230.
4. бна Л.М. Эффективность пролонгированной лекарственной формы мельдония (Тризипин лонг) у пациентов с ишемической болезнью сердца. / Л.М. бна, Г.М. Христофорова // УкраТ'нський терапевтичний журнал. - 2014 с. - №5 (103). - 71-75.
5. Зозуля В. В. Метaболiчнa терашя в геpiaтpичнiй кардюлогп (фармако-епщемюлопчне дослщження) / В.В. Зозуля, 1.С. Чек-ман // Фармаколопя та лкарська токсиколопя. - 2012. - №4 (29). - С.67-71.
6. Кайдашев 1.П. Основи геронтологи. Частина друга. Навчальний поЫбник. / 1.П. Кайдашев, О.А. Борзих - Полтава. - 2011. - 166с.
7. Мп"ченко О.1. Оптимiзaцiя лкування патент iз метaболiчним синдромом та ппертошчною хворобою iз застосуванням Тризи-пину (мельдонiю) / О.1. Мiтченко, В.Ю. Романов, Г.Я. Илюшина // Укр. мед. часопис. - 2014. - № 2 (100). - С. 52-5.
8. Мишанич Т. В. Особливост переб^ хрошчного панкреатиту у хворих на iшемiчну хворобу серця та Т'х лкування : дис. канд. мед. наук : 14.01.02 «Внутршш хвороби» / Мишанич Т. В. -Ужгород, 2015. - 148 с.
9. Наказ МОЗ УкраТ'ни вщ 24.05.2012р.№384. Ушфкований клiнiчний протокол медичноТ' допомоги при apтеpiaльнiй ппертензм. Про затвердження та впровадження медико-технологiчних документ зi стандартизацп медичноТ' допомоги при apтеpiaльнiй ппертензм.
10. Наказ МОЗ УкраТ'ни 02.03.2016 № 152 "Про затвердження та впровадження медико-технолопчних документ зi стандартизацп медичноТ' допомоги при стабтьнш iшемiчнiй хвоpобi серця".
11. Серк С.А. Мюце метaболiчноТ' терапи у хворих, як перенесли iнфapкт мiокapдa. / С.А. Серк, В.1. Сторона, Ю.Г. Горб // УкраТ'нський терапевтичний журнал - 2016р. - № 1. - С. 99-104.
12. Фадеенко Г.Д. Коморбщнють i високий кардюваскулярний ризик - ключовi питання сучасноТ' медицини / Г.Д. Фадеенко, О.б. Tpi-днев, А.О. Несен [та ш.] // УкраТ'нський терапевтичний журнал -2013. - №1 - С. 102-107.
13. Montalescot G. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: the Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology. / Montalescot G., Sechtem U. et al. // Eur. Heart J. - 2013. -V. 34(38). - P. 2949-3003.
Реферат
ОПТИМИЗАЦИЯ ЛЕЧЕНИЯ КОМОРБИДНОЙ ПАТОЛОГИИ - ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА И АРТЕРИАЛЬНОЙ
ГИПЕРТЕНЗИИ У БОЛЬНЫХ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА
Потяженко М.М., Ищейкин К.Е., Настрога Т.В., Люлька Н.О., Китура О.Е.
Ключовые слова: ишемическая болезнь сердца (1ХС), артериальная гипертензия (АГ), мельдониш, мебикар.
В статье приведен опыт лечения больных ишемической болезнью сердца и артериальной гипертензией у больных пожилого возраста с применением в комплексной терапии препаратов кардиоцито-и церебропротекторного (анксиолитического) действия - мельдония и мебикара. Комплексная терапия способствует повышению качества жизни больных, о чем свидетельствуют более короткие сроки исчезновения основных клинических проявлений и вегетативной дисфункции при этой констелляции заболеваний, повышение толерантности к физической нагрузке, увеличение фракции выброса, более существенное снижение диастолического давления и уровня реактивной тревожности.
Summary
IMPROVEMENTS IN MANAGEMENT OF COMORBID CORONARY HEART DISEASE AND HYPERTENSION IN ELDERLY PATIENTS
Potiazhenko M.M., Ishcheikin K.Ye., Nastroha T.V., Lulka N.O., Kitura O.Ye.
The paper presents the experience of the treatment of aged patients with coronary heart disease and arterial hypertension with application of cardio- and cerebroprotective (anxiolytic) medicines, meldonium and mebicar. It has been shown the combined therapy improves the quality of life of the patients as evidenced by shorter periods of disappearing of main clinical manifestations and autonomic dysfunction of this comorbidity, improves exercise tolerance, increases the ejection fraction, and results in significant reduction in diastolic blood pressure and the level of reactive anxiety.
УДК:[616.44]-002+616/281]-055
Науменко О.М., Деева Ю.В., Тарасенко М.В., Кобиляк Н.М. ПОШИРЕН1СТЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦП ВНУТР1ШНЬОГО ВУХА П1Д ЧАС СПРИЙНЯТТЯ ЗВУК1В У Д1АПАЗОН1 ВИСОКИХ ЧАСТОТ У ХВОРИХ З АВТО1МУННИМ ТИРЕО1ДИТОМ У СТАДП ЕУТИРЕОЗУ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д СТАТ1
Нацiональний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця
В робот! проведений аналiз поширеностi порушення функцИ внутршнього вуха у хворих з авто'шу-нним тиреоТдитом у фаз'! еутиреозу, тобто з нормальною функцональною активнстю щитопод-бноТ залози, в залежност/ в'д стат¡. Досл'джуваним особам проводилось визначення титр'т антитт до тиреопероксидази / тиреоглобулну, визначались показники тиреотропроного гормону, трийодтиронну / тироксину. Пюля пдтвердження авто'шунного тиреоТдиту у фаз'! еутиреозу бу-ла проведена реестра^я отоакустичноТ емси на частот'! продукт'т спотворення в основнш i контрольна групах. Отриманi результати ми пддали статистичнш обробц для виявлення взаемо-зв'язку мж статевою належнстю i частотою поширеностi порушення функцИ волоскових клтин внутршнього вуха. Отже, в результатi було виявлено, що в'дсоток поширеностi порушення фун-кцИ волоскових клiтин вище у жнок нiж у чоловЫв, хворих на авто 'шунний тиреоТдит у фаз '! еути-реозу.
Ключов1 слова: автамунний тиреоТдит, тиреопероксидаза, тиреоглобул1н, отоакустична ем1с1я, статистична обробка даних. Робота е фрагментом науково-до^дноГ тематики кафедри оториноларингологи «Кпшжо-лабораторне обфунтування ви-користання медикаментозних i немедикаментозних методiв лкування найбльш розповсюджених ЛОР-захворювань i поедна-ноТ з ними соматичноТпатологи», № державноТреестраци 0113Ш02271.
багатьох наукових роботах автори описують ви-сокий рiвень антитиреоТдних антитт, зафксова-ний у па^енпв з автамунними ревматичними захворюваннями [2]. Патогенетичн мехашзми сшвюнування автамунних захворювань ще не повнютю вивчен i тому перед дослщниками по-стае велика ктькють питань у виршенш ^еТ проблеми.
Пщвищена частота захворюваност на А1Т у жiнок можливо вщображае зв'язок мiж генами Х-хромосоми i розвитком автоiмунного процесу, а також вплив естрогенiв на функцш Т-лiмфоцитiв [3,4]. Вiдомо, що ва клiтини органiзму мають iмунологiчну толерантнють, яка набуваеться в перинатальний перюд при контактi статевонез-рiлих лiмфоцитiв з власними антигенами. Про-вокуючий вплив естрогешв i утворення окремих клошв Т-лiмфоцитiв (дефект Т-супресорiв), зда-тних взаемодiяти з власними антигенами (анти-гени щитовидноТ залози, антигени волоскових кл^ин внутрiшнього вуха), можуть бути причиною порушення такоТ толерантностi i в подаль-шому вести до розвитку аутоiмунних захворювань [5].
Вплив захворювань щитовидноТ залози ^ як
Вступ
Автамунний тиреоТдит (А1Т) - це найпошире-шша органо-специфiчна автоiмунна хвороба, що характеризуеться наявнютю антитiл до специфн чних компонентiв щитовидноТ залози, таких як тиреоглобулш, тиреопероксидаза, тиреотропний антигенний рецептор i симпортер йодистого на-трiю. В даний час А1Т е найбiльш частою причиною зоба у краТнах без дефщиту йоду з пошире-нiсть вщ 3% до 4% в загальнш популяцiТ. З вiком концентрацiя антитиреоТдних антитт в органiзмi хворих збтьшуеться. Нерiдко А1Т супроводжу-ють шш^ не органо-специфiчнi автоiмуннi захво-рювання. На цей процес суттево впливають ге-нетичн фактори та еколопчы умови. Цi захво-рювання вiдомi як полiендокринопатiТ (пол^лан-дулярнi синдроми) [1]. Дуже часто А|Т поедну-еться з хворобою Аддюона, лiмфоцитарним п-пофiзитом, пернiцiозною анемiею, первинним бн лiарним цирозом, целiакiею, мiастенiею. Клiнiчнi прояви асоцiацiТ А1Т з ревматоТдним артритом, системною червоною вовчанкою та синдром Ше-грена продемонстрован в рядi дослiджень. Ключовi аспекти патогенезу та Тх клiнiчне зна-чення залишаються не вивченими до кшця. В
