CC BY
25
УДК 616.127-005.8-089.5.036+159.923 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1.124939
Л. О. Хрустальова АНАЛ1З Р1ВНЯ ТРИВОЖНОСТ1 У ХВОРИХ
З РЕВАСКУЛЯРИЗАЩеЮ М1ОКАРДА ПОР1ВНЯНО З КОНСЕРВАТИВНИМИ П1ДХОДАМИ ДО Л1КУВАННЯ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» кафедра внутрiшньоi медицини 1 (зав. - д. мед. н., проф. Л.1. Конопкта) вул. Батумська, 13, Днтро, 49074, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of internal medicine N1 Batumska str., 13, Dnipro, 49074, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: iшемiчна хвороба серця, реваскуляризаця мюкарда, особисткна та реактивна тривожнкть Key words: ischemic heart disease, myocardial revascularization, personality and reactive anxiety
Реферат. Анализ уровня тревожности у больных с реваскуляризацией миокарда по сравнению с консервативными подходами к лечению ишемической болезни сердца. Хрусталева Л.О. Целью работы был сравнительный анализ личностной и реактивной тревожности у больных ИБС в течение года, в зависимости от метода лечения. Обследование 215 больных ишемической болезнью сердца проводили в отделениях кардиологии, интервенционной кардиологии и кардиохирургии КУ «Днепропетровский областной клинический центр кардиологии и кардиохирургии ДОР» в 2010 - 2016 гг. Всем больным проводилась инва-зивная коронарография и назначалось консервативное или хирургическое лечение - аортокоронарное шунтирование или стентирование коронарных артерий. Уровень тревожности определяли по методике Спилбергера-Ханига трижды: на начальном этапе лечения, через три месяца и через 1 год после лечения. Определено, что на начальном этапе, когда определяется стратегия лечения, уровень личностной и реактивной тревожности является высоким у большинства больных. Наименьший уровень тревоги наблюдается у пациентов, которым назначают аортокоронарное шунтирование, на 2-м месте больные, ожидающие стентирование коронарных артерий, самый высокий уровень тревоги у больных с медикаментозным лечением (р<0,001). Через три месяца после назначения лечения уровень тревожности пациентов разных групп еще требует дополнительного внимания и коррекции. Через год пациенты с хирургической реваскуляризацией миокарда уже не испытывают существенного беспокойства. Тенденция высокого уровня тревожности у пациентов нехирургического подхода к лечению прослеживается год и требует дополнительной медикаментозной коррекции их психо-эмоционального состояния.
Abstract. Analysis of anxiety level in patients with myocardial revascularization compared with conservative approaches to the treatment of ischemic heart disease. Khrustaleva L.O. The aim of the study was a comparative analysis of personal and reactive anxiety in patients with ischemic artery disease within a year, depending on the method of treatment. A survey of 215 patients with ischemic heart disease was conducted in the departments of cardiology, interventional cardiology and cardiac surgery of the MI «Dnepropetrovsk Regional Clinical Center of Cardiology and Cardiosurgery DRC» in 2010 - 2016. All patients underwent invasive coronary angiography and were administered conservative or surgical treatment - aortocoronary bypass grafting or stenting of the coronary arteries. The level of anxiety was determined by the State-Trait Anxiety Inventory (STAI) three times: in the initial stage of treatment, at three months and 1 year after treatment. It is determined that at the initial stage, when the treatment strategy is determined, the level of personal and reactive anxiety is high in most patients. The lowest level of anxiety is observed in patients who are prescribed coronary artery by pass grafting, in the second place - patients waiting for stenting of the coronary arteries, the highest level of anxiety in patients with drug treatment (p< 0.001). Three months after the administered treatment, the level of anxiety of patients of different groups still requires additional attention and correction. A year later, patients with surgical revascularization of the myocardium no longer experience significant anxiety. The tendency to a high level of anxiety in patients with non-surgical approach to treatment is traced for a year and requires an additional medical correction of their psycho-emotional state.
Серцево-судинш захворювання (ССЗ) загалом та rneMi4Ha хвороба (1ХС) зокрема протягом останшх десятилггь е провщним викликом для
медично! стльноти, оскшьки 1ХС е одшею з головних причин захворюваност та смертност в бшьшосп кра!н свггу [1].
У пацИентИв i3 серцево-судинними захворю-ваннями зазвичай спостерiгаються негативнi психологiчнi стани. До психологИчних особли-востей людей i3 серцево-судинними захворюван-нями, що впливають на розвиток захворювання та його загострення, вiдносяться: пiдвищенi аг-ресивнi реакцИ! на зовнiшнi i внутрiшнi по-дразники, активне використання прийомiв психологiчного захисту, нестабiльний стан нервово! системи та пiдвищений рiвень три-вожностi [2]. Для хворих на серцево-судинну патологiю характерним е пiдвищений рiвень як особистИсно!, так i реактивно! тривожностi [4].
Взаемозв'язок тривожно-депресивних роз-ладiв з 1ХС пiдтверджено з позицiй доказово! медицини. Розповсюдженiсть депресИ! у хворих на 1ХС становить вiд 20% до 45%. ПИдвищенИ по-казники тривожностИ спостерiгаються в 20 - 55% випадкИв [7].
Останнiм часом викликае все бИльше за-непокоення тривожнiсть як психологiчна конструкцИя, що при високiй поширеностi часто поеднуеться з депресiею i перешкоджае реакцИ! на лiкування останньо! i може зрештою самостiйно негативно впливати на перебИг серцево-судинних захворювань [6].
Станом на теперИшнИй час одними з провИдних методiв лИкування ИшемИчно! хвороби серця е хiрургiчнi втручання, зокрема аортокоронарне шунтування (АКШ) та стентування коронарних артерiй (СКА) [5].
Симптоми тривоги i депресИ! е поширеними психИчними порушеннями в пацИентИв з 1ХС, якИ перенесли хИрургИчне лИкування. ДослИдження показали, що на результат оперативного втручання впливають не тИльки клИнИчний стан хворих, традицшш фактори ризику (курИння, ожирИння, низька фИзична активнИсть тощо), а й психо-соцИальнИ чинники [7, 8]. У десятирИчному угорському дослИдженнИ було доведено, що оцИн-ка психосоцИальних чинникИв, особливо три-вожностИ й рИвня освИти, може допомогти ви-явити пацИентИв з пИдвищеним ризиком смертностИ пИсля кардИохИрургИчних втручань [10].
В Укра!нИ проводилася низка дослИджень, що стосувалася оцИнки тривожно-депресивних роз-ладИв та якостИ життя у хворих на 1ХС, яким проводилася реваскуляризацИя мИокарда [1, 2, 4], однак комплексних дослИджень, в яких би оцИ-нювався рИвень тривожностИ в динамщИ та в по-рИвняннИ рИзних (консервативних i оперативних) методИв лИкування, в кра!нИ бракуе, що й зумо-вило актуальнИсть проведеного дослИдження.
Метою дослИдження був порИвняльний аналИз особистИсно! i реактивно! тривожностИ у хворих
на 1ХС протягом року, залежно вИд методу лИкування.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
ДослИдженням було охоплено 215 хворих на ИшемИчну хворобу серця, яким за показаннями [3] проводилася Инвазивна коронароангИографИя (КАГ) для пИдтвердження гемодинамИчно! зна-чущостИ стенозу та призначалося вИдповИдне лИкування у вИддИленнях кардюлогп, Интервен-цИйно! кардюлогп та кардюхИрургп КЗ «ДнИпро-петровський обласний клИнИчний центр кардюлогп i кардюхИрургп ДОР» у перИод з 2010 по 2016 рр.
КритерИями виключення з дослИдження були: цукровий дИабет 1 типу, вродженИ та набутИ вади серця, тяжкИ порушення серцевого ритму, Ин-фекцИйнИ захворювання, тяжкИ хронИчнИ захворю-вання в стадИ! декомпенсацИ!, аутоИмуннИ, онколо-гИчнИ та психИчнИ захворювання, захворювання кровИ та щитоподИбно! залози.
Хворих спостерИгали протягом року вИд первинно! госпИталИзацИ! та призначення вИдпо-вИдного лИкування з комплексним обстеженням, що включало оцИнку рИвня тривожностИ тричИ: пИд час потрапляння пИд нагляд та призначення вИд-повИдного лИкування, через три мИсяцИ пИсля отримання консервативного або оперативного лИкування та оцИнку психо-емоцИйного стану у вИддаленому перИодИ через рИк.
Для визначення рИвня тривожностИ викорис-товувалася методика Ч.Д. СпИлбергера (STAI -State-Trait Anxiety Inventory) у модифИкацИ! Ю.Л. ХанИна, яка використовуеться з подИбною метою в бИльшостИ сучасних дослИджень [1, 4, 8]. STAI дозволяе виявити рИвень як реактивно!, так И особистИсно! тривожностИ та оцИнити !! за такою шкалою: до 30 балИв включно - низький рИвень; 31 - 45 балИв - середнИй; понад 45 балИв - ви-сокий рИвень тривожностИ [9].
АналИз результатИв дослИдження проводився з використанням програмного продукту STATISTICA 6.1 (StatSoftlnc., серИйний № AGAR909E415822FA).
Проводилася перевИрка нормальностИ роз-подИлу кИлькИсних ознак за критерИем ШапИро-УИлка, перевИрка рИвностИ дисперсИй за допо-могою критерИю ФИшера (F). Враховуючи нормальний розподИл бИльше 90 % кИлькИсних ознак, для !х описання використовувалися: середня арифметична (M) та стандартна (се-редньоквадратична) помилка середньо! величини (m, SE) i 95% довИрчий Интервал (Д1) як мИри точностИ для оцИнюваного середнього генерально! сукупностИ; стандартне (середньоквадратичне) вИд-хилення (SD) для описання варИацИ! ознак.
18/ Том XXIII/1
83
Ощнка достовiрностi вiдмiнностей середшх для кiлькiсних ознак, враховуючи 1х переважно нормальний розподiл та piBHiCTb дисперсiй, про-водилася за крш-epieM Стьюдента. Оцiнка вiро-гiдностi рiзницi вiдносних показникiв прово-дилася з використанням критерiю Xi-квадрат (%2) Ирсона. Проводився також дисперсiйний аналiз ANOVA з попарними порiвняннями груп за тестом Шеффе та кореляцiйний анатз з роз-рахунком коефiцieнтiв рангово! кореляци Стр-мена (р). Критичне значення рiвня статистично! значущостi (p) для всiх видiв аналiзу приймалося <5% (р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Дослiдженням було охоплено 165 (76,74%) чоловтв та 50 (23,26%) жшок вiком вiд 39 до 82 роюв, середнiй вiк яких становив у середньому 59,81±0,66 року (М±т). Вiдповiдно до мети до-слiдження пацieнтiв було розподiлено на три групи спостереження: група 1 - хворi на 1ХС, яким проводилося аортокоронарне шунтування, група 2 - хворi на 1ХС, яким проводилося стен-
тування коронарних артерш та група 3 - хворi на 1ХС, яким проводилася медикаментозна терашя. Аналiз на зiставнiсть груп порiвняння показав, що вони однорщш (р>0,05) за вiковими характеристиками, антропометричними показниками: вшом, зростом, iндексом маси тiла (1МТ) (табл. 1), бiльшiстю результататiв лабораторного та шструментального обстеження, що дозволяе 1х коректно порiвнювати за дослщжуваними параметрами тривожностi.
Серед форм iшемiчноl хвороби серця у за-гальнiй вибiрцi обстежених та в 1-й i 3-й групах найчастше зустрiчалася стенокардiя, переважно II та III функцiонального класу (р<0,001). Пюля-iнфарктний кардiосклероз (nIKC) визначено майже в половини обстежених (47,91%), бшь-шою мiрою у групi АКШ (р=0,012). Гострий iнфаркт мiокарда/гострий коронарний синдром (ПМ/ГКС) визначався у чверт дослiджених хворих, бiльша частина з яких потрапила до 2-1 групи спостереження (р<0,001), в якiй рiвною мiрою представленi усi нозологiчнi форми IXC.
Таблиця 1
Загальна характеристика обстежених груп хворих на 1ХС
Характеристики Ус1 обстежет n=215 Група 1 n=61 Група 2 n=85 Група 3 n=69 Р*
Стать, n (%)
чолов1ча 165 (76,74) 53 (86,89) 67 (78,82) 45 (65,22)
0,012
ж1ноча 50 (23,26) 8 (13,11) 18 (21,18) 24 (34,78)
В1к, рокчв M±m (SD) 59,81±0,66 (9,61) 58,61±1,1 (8,63) 60,04±1,1 (10,12) 60,6±1,19 (9,82) 0,483
Зр1ст, м M±m (SD) 1,71±0,01 (0,09) 1,73±0,01 (0,08) 1,72±0,01 (0,08) 1,69±0,01 (0,11) 0,063
Вага, кг М±т (SD) 88,43±1,03 (15,07) 89,25±1,38 (10,77) 88,39±1,72 (15,86) 87,75±2,09 (17,36) 0,854
1МТ, М±т (SD) 30,07±0,32 (4,67) 30,01±0,43 (3,4) 29,61±0,46 (4,25) 30,68±0,72 (5,96) 0,370
IXC, n (%)
Г1М/ГКС 53 (24,65) 3 (4,92) 36 (42,35) 14 (20,29) <0,001
П1КС 103 (47,91) 39 (63,93) 36 (42,35) 28 (40,58) 0,012
Стенокардая 145 (67,44) 56 (91,8) 36 (42,35) 53 (76,81) <0,001
Примаки: * - розбiжностi ]шж групами для якiсних ознак за ^m^ie]« х Шрсона, для кшьккних - за дисперсiйним аналiзом ANOVA.
У низщ робщ присвячених вивченню рiвня тривожностi при оперативнiй реваскуляризаци мюкарда [8, 10, 11], показано, що бiльшiсть пащен-тв, госппашзованих для хiрурriчного втручання, вiдчувають рiзнi емоци, починаючи вiд легкого занепокоення до тривоги, депреси i страху смерть Помiрне занепокоення перед серйозною операщею - це фiзiологiчна емоцiя, оскшьки вона готуе органiзм до майбутньо! стресово! ситуаци, однак iнтенсивний страх i високий
рiвень тривожностi особливо згубш для па-цiентiв з ССЗ через активащю симпатично! та парасимпатично! нервово! системи i можливi подальшi серцево-судиннi порушення [7, 8, 11].
У нашому дослiджненнi оцшка рiвня тривож-ностi перед початком основного етапу лiкування показала (табл. 2), що в бшьшосп пащенпв з 1ХС (94,88%) при надходженш до стацiонару рiвень особистюно! тривожносп був високим (бiльше 45 балiв) i в середньому становив 56,05±0,47 бала.
Таблиця 2
Показники особисткнот та реактивнот тривожност1 в обстежених хворих на 1ХС на початковому еташ л1кування
Рiвень тривожностi
Група 1 Група 2 Група 3
n=215 АКШ СКА консерв. лж. p
n=61 n=85 n=69
Особиспсна тривожн1сть
Середнiй бал 56,05±0,47 (6,9) 50,28±0,65 (5,08)
M±m (SD)
56,59±0,75 (6,95) 60,49±0,5 (4,15) р^<0,001
р1-з<0,001 р2-3<0,001
Розподiл за виразн1стю тривожност1, n (%)
Низький 0 (0) 0 (0) 0 (0)
0 (0)
p*=0,004
Середнiй 11 (5,12) 8 (13,11) 2 (2,35) 1 (1,45)
Високий 204 (94,88) 53 (86,89) 83 (97,65) 68 (98,55)
Реактивна тривожтсть
Середнш бал 43,82±0,55 (8,07) 38,52±0,66 (5,12)
M±m (SD)
43,61±0,85 (7,83) 48,75±0,9 (7,49) р^<0,001
р1-3<0,001 р2-3<0,001
Розподiл за виразтстю тривожност1, n (%) Низький 12 (5,58) 4 (6,56)
4 (4,71)
4 (5,8)
p*<0,001
Середнш
92 (42,79)
51 (83,61)
34 (40)
7 (10,14)
Високий
111 (51,63)
6 (9,84)
47 (55,29)
58 (84,06)
П р и м i т к и : розбiжностi ]шж групами за дисперсшним анатзом ANOVA: р1-2 - мiж 1-ю та 2-ю групою, р1-3 - ]шж 1-ю та 3-ю групою, р2-3 - мiж 2-ю та 3-ю групою, р* - розбiжностi мiж 1, 2 та 3-ю групами за х2.
18/ Том XXIII/1
85
Показники реактивно! тривожносп в половит вшх випадкiв були високими (51,63%), в середньому становили 43,82±0,55 бала. При цьому слiд зазначити, що виразнють особистiсно! тривоги була достовiрно вище ситуативно! за-галом та у всiх групах обстеження (р<0,001).
Найвищий рiвень особистiсно! тривожносп виявлено в 3-й групi дослщження з консерва-тивними методами лшування - 60,49±0,5 бала проти 50,28±0,6 бала в 1-й групi АКШ (р<0,001) та в 2-й груш СКА - 56,59±0,7 бала (р<0,001). Хворi на 1ХС, яким проводилося аортокоронарне шунтування, мали менший рiвень особистiсно! тривоги також порiвняно з пащентами, яким проводилося стентування коронарних артерш (р<0,001).
Така ж сама тенденщя спостерiгаеться i щодо ситуативно! тривожносп: найнижчий рiвень занепокоення у груш хворих, яким проводилося АКШ, далi в порядку зростання тривоги - група з СКА та найвищий рiвень у хворих з консерва-тивним лшуванням - 48,75±0,9 бала (р<0,001).
Виразнiсть реактивно! тривожностi у хворих, яким проводилося аортокоронарне шунтування, суттево вiдрiзняеться вiд шших груп (р<0,001), у них перевалював середнiй рiвень тривоги (83,61 %), тодi як в iнших групах - високий.
Динамша змiн особистюно! та реактивно! тривожносп (рис.) мала схожi тенденцi!. Рiвень тривожностi серед пащенпв 1-! та 2-! груп до-слiдження поступово зменшувався (р<0,05) вiд початкового етапу лiкування, коли виршувалося питання щодо вибору швазивност втручання, до перiоду через три мюящ пiсля призначення лiкування: 47,48±0,67 бала для особистiсно! та 36,61±0,73 бала для реактивно! тривожностi для
1-! групи дослiдження та 46,31±0,64 i 37,01±0,58 бала вiдповiдно для 2-! групи дослщження.
Через три мюящ тсля операцi! або призначення консервативного лшування тривога у хворих зменшилася нижче передоперацiйного рiвня, однак тяжкiсть тривоги не досягла субкль нiчного рiвня, що також, як i на початковому еташ спостереження, вимагае медикаментозно! корекцi!. Отримаш результати кореспондуються з висновками закордонних дослiдникiв [11].
Через 1 рш пiсля лiкування спостерiгалися суттево нижчi (р<0,001), порiвняно як з почат-ковими значеннями, так i з показниками при 2-му обстеженш, рiвнi особистiсно! та ситуативно! тривожносп - вщповщно 43,25±0,9 та 31,61±0,81 бала для 1-! групи та 39,49±0,84 i 29,96±0,75 для
2-! групи. Треба вщзначити, що у вiддаленому
перiодi рiвень як особистiсно! (39,49±0,84 бала порiвняно з 43,25±0,9 балами; р<0,01), так i реактивно! (29,96±0,75 бала порiвняно з 31,61±0,81 бала; р>0,05) тривожностi у хворих, яким проводилося стентування коронарних артерш, був нижчим порiвняно з хворими тсля аорто-коронарного шунтування.
Тривожнють хворих з консервативними шд-ходами до терапi! протягом усього перюду спо-стереження залишалася суттево (р<0,001) вищою порiвняно з групами хiрургiчного лiкування 1ХС. Для особистюно! тривожносп характерна тенденщя !! поступового зростання до статистично значущо вищих показникiв через рш пiсля лiкування (62,62±0,53 бала), порiвняно з по-чатковим рiвнем (р=0,001). Для реактивно! тривожностi характерне збшьшення !! рiвня через 3 мюящ вщ призначення терапi! (50,41±0,86; р=0,020), що може бути пов'язане з недостатньо чпким виконанням хворими рекомендацш лiкаря, низьким комплаенсом щодо призначеного медикаментозного лiкування, що коректуеться повторними консультащями, якi дозволяють досягти бшьшо! прихильностi па-цiентiв до лшування, i в результатi через рш вiд початку спостереження зменшити рiвень реактивно! тривожностi до 49,52±0,87 бала, без статистично значущих розбiжностей порiвняно з початковим рiвнем (р>0,05).
У результатi через 1 рш вiд початку лiкування у 3-й груш хворих рiвень особистiсно! та реактивно! тривожносп вщповщно в 98,55% та 82,61% хворих залишаеться високим, тодi як у групах 1 та 2 переважае середнiй рiвень особис-тiсно! та здебiльшого низький рiвень реактивно! тривожностi (р<0,001).
Отже, якщо хворим через рш тсля ирурпчно! реваскулярiзацi! мiокарда не потрiбна додаткова медикаментозна корекцiя психо-емоцшного стану, то для пацiентiв з консервативною стратепею лiкування 1ХС необхвдним е постiйний контроль i корекщя !х рiвня тривожностi, що свщчить про меншу ефективнiсть такого тдходу порiвняно з iнтервенцiйними методами.
Залежнють тривожностi вiд обрано! тактики лшування пiдтверджуеться також результатами кореляцiйного аналiзу з розрахунком коефiцiенту рангово! кореляци Спiрмена - р=0,58; р=0,001 для особистюно! та р=0,59; р=0,001 для реактивно! тривожносп серед загально! вибiрки пiд час усiх обстежень.
Особисткна тривожнкть
70
65 60 55 50 45 40 35
61,59
60,49
62,62*
Обстеження 1
Обстеження 2
39,49*
Обстеження 3
Група 1
Група 2
Група 3
Реактивна тривожнкть
55
50
45
40
35
30
25
48,75 50,41*
^ ^ 62,62
■«43,61
38,52 ^ 47,48*
46,31* Т 43,25*
1 39,49*
Обстеження 1
Обстеження 2
Обстеження 3
Група 1
Група 2
Група 3
* - р<0,05 у динамщ порiвняно з 1-им обстеженням за Т-критерieм Стьюдента для зв'язаних вибiрок
Динамжа середнього рiвня (М та 95% Д1) особисткноТ та реактивноТ тривожностi в обстежених хворих на 1ХС (1 обстеження - на початковому еташ лшування, 2 обстеження - через три мкящ пiсля лiкування,
3 обстеження - через 1 рш шсля лiкування)
18/ Том XXIII/1
87
ВИСНОВКИ
1. На початковому еташ лжування, коли ви-ршуеться стратепя використання / або не ви-користання х1рурпчних метод1в лшування ше-м1чно! хвороби серця вщповщно до гемодина-м1чно! значущосп стенозу за даними КАГ, р1вень особистюно! та реактивно! тривожносп е високим у переважно! бшьшосп хворих. Най-менший р1вень тривоги спостерпаеться в пащенпв, яким призначають аортокоронарне шунтування (50,28±0,65 та 38,52±0,66 бала вщ-повщно для особистюно! та реактивно! тривожносп); у хворих, що очшують на стентування коронарних артерш, тривожшсть (56,59±0,75 та 43,61±0,85 бала вщповщно) статистично значуще (р<0,001) бшьша пор1вняно з групою АКШ та менша (р<0,001) пор1вняно з групою медикаментозного лшування, де р1вень тривожносп найвищий (60,49±0,5 та 48,75±0,9 бала вщповщно).
2. Через три мюящ шсля призначення л1ку-вання р1вень тривожносп пащенпв р1зних груп ще потребуе додатково! уваги та можливого призначення вщповщно! терапи для усунення зайвого занепокоення. Через р1к пащенти з х1рурпчною реваскуляризащею мюкарда вже не вщчувають суттевого занепокоення (45,9% з АКШ та 62,18% з СКА мають низький р1вень реактивно! тривожносп) { не потребують додатково! уваги до
цього питання. Найбшьш стабiльний психо-емоцiйний стан у вщдаленому перiодi у хворих, яким проводилося стентування коронарних артерш - середнш рiвень особистiсноï тривожносп в них 39,49±0,84 бала, реактивноï -29,96±0,75 бала, що нижче показниюв у хворих пiсля аортокоронарного шунтування та суттево нижче (р<0,001) за рiвень тривожностi групи пащенпв медикаментозного лiкування.
3. Тенденцiя щодо найвищого рiвня тривож-ностi в пащенпв нехiрургiчного пiдходу до лшування довготривала i простежуеться протя-гом року вщ початку спостереження, що вимагае додатковоï медикаментозноï корекцiï психо-емоцiйного стану цiеï групи пащенпв, оскiльки таке постiйне занепокоення може негативно вплинути на перебiг 1ХС та призвести до не-сприятливих наслiдкiв захворювання. Необхщ-нiсть додатково!' корекцп рiвня тривожностi хворих на 1ХС з гемодинамiчно значущим стенозом протягом тривалого перiоду вказуе на меншу ефективнiсть такоï стратеги лшування порiвняно з хiрургiчними методами.
Перспективи подальших дослiджень поля-гають у порiвняльному аналiзi рiвня депреси та тривожностi хворих на 1ХС з рiзними пiдходами до лшування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. 1ванюк Н.Б. Клшчш характеристики та як1сть життя пацieнтiв з iшемiчною кардiомiопатieю шсля аортокоронарного шунтування або стентування / Н.Б. 1ванюк // Укр. кардюл. журнал. - 2017. - № 1. -С. 32-42.
2. Перетятько Л.Г. Психосоматична складова розвитку серцево-судинних захворювань / Л.Г. Пере-тятько // Психолопя i особистiсть. - 2016. - № 2 (2). -С. 117-125.
3. Стабшьна iшемiчна хвороба серця (Адапто-вана клiнiчна настанова, заснована на доказах, 2016) / М.Ю. Соколов, Т.В. Талаева, О.М. Лiщишина [та in] // Артерiальна гiпертензiя. - 2016. - № 2. - С. 113-126.
4. Степанова Н.М. Особливосп психоемоцшного стану пащенпв з артерiальною гiпертензiею та гше-мiчною хворобою серця / Н.М. Степанова // Пси-хiатрiя. - 2010. - № 1. - С. 49-54.
5. Шульгай А.Г. Реваскуляризацiя мюкарда -проввдна методика у л^ванш iшемiчноi хвороби серця та шфаркту мiокарда / А.Г. Шульгай, Н.О. Теренда // Шпитальна хiрургiя. - 2016. - № 4. - С. 84-87.
6. Anxiety Disorders and Cardiovascular Disease / C.M. Celano, D.J. Daunis, H.N. Lokko [et al.] // Curr.
Psychiatry Rep. - 2016. - Vol. 18, N 11. - P. 101-121. doi: 10.1007/s11920-016-0739-5
7. Cserep Z. Short and Long Term Effects of Psychosocial Factors on the Outcome of Coronary Artery Bypass Surgery / Z. Cserep, A. Szekely, B. Merkely // Artery Bypass / ed. by W.S. Aronow. - Croatia: InTech, 2013. - P. 463-292.
8. Impact of Experiencing Acute Coronary Syndrome Prior to Open Heart Surgery on Psychiatric Status / V. Yuksel, Y. Gorgulu, R.K. Cinar [et al.] // Braz. J. Cardio-vasc. Surg. - 2016. - Vol. 31, N 4. - P. 281-286. doi: 10.5935/1678-9741.20160064
9. Spielberger C.D. Manual for the State-Trait Anxiety Inventory (STAI) / C.D. Spielberger. - CA: Palo Alto, Consulting Psychologists Press, 1983. - 224 p.
10. The impact of preoperative anxiety and education level on long-term mortality after cardiac surgery / C.Z. Cserep, E. Losoncz, P. Balog. [et al.] // J. Cardiothorac. Surg. -2012. - Vol. 14. - P. 8. doi: 10.1186/1749-8090-7-86
11. Tully P.J. Depression, anxiety, and cardiac morbidity outcomes after coronary artery bypass surgery: a contemporary and practical review / P.J. Tully, R.A. Baker // J. Geriatr. Cardiol. - 2012. - N 9. - P. 197-208.
REFERENCES
1. Ivanjuk NB. [Clinical characteristics and quality of life of patients with ischemic cardiomyopathy after coronary artery bypass surgery or stenting]. Ukrai'ns'kyj kardiologichnyj zhurnal. 2017;1:32-42. Ukrainian.
2. Peretjat'ko LG. [Psychosomatic component of cardiovascular disease development]. Psyhologija i oso-bystist'. 2016;2:117-125. Ukrainian.
3. Sokolov MJu., Talajeva TV., Lishhyshyna OM. ta in. [Stable ischemic heart disease. Evidence-based adapted clinical guideline, 2016]. Arterial'na gipertenzija. 2016;2:113-126. Ukrainian.
4. Stepanova NM. [Peculiarities of psychoemo-tional state of the patients with arterial hypertension and coronary artery disease]. Psyhiatrija.2010;1:49-54. Ukrainian.
5. Shul'gaj AG., Terenda NO. [Myocardial revascularization - leading method for the treatment of ischemic heart disease and myocardial infarction]. Shpytal'na hirur-gija.2016;4:84-87. Ukrainian.
6. Celano CM, Daunis DJ, Lokko HN, Campbell KA, Huffman JC. Anxiety Disorders and Cardiovascular Disease. Curr Psychiatry Rep. 2016 Nov;18(11):101. doi: 10.1007/s11920-016-0739-5.
7. Cserep Z, Szekely A, Merkely B. (2013) Short and Long Term Effects of Psychosocial Factors on the Outcome of Coronary Artery Bypass Surgery. Artery Bypass. ed. by W.S. Aronow. Croatia: InTech.
8. Yüksel V, Gorgulu Y, Cinar RK, Huseyin S, Sonmez MB, Canbaz S. Impact of Experiencing Acute Coronary Syndrome Prior to Open Heart Surgery on Psychiatric Status. Braz J Cardiovasc Surg. 2016 Jul-Sep; 31(4): 281-286. doi: 10.5935/1678-9741.20160064
9. Spielberger C.D. (1983). Manual for the State-Trait-Anxiety Inventory: STAI (form Y). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press.
10. Cserep Z, Losoncz E, Balog P, Szili-Török T, Husz A, Juhasz B, Kertai MD, Gal J, Szekely A. The impact of preoperative anxiety and education level on long-term mortality after cardiac surgery. J Cardiothorac Surg. 2012 Sep 14;7:86. doi: 10.1186/1749-8090-7-86.
11. Tully PJ, Baker RA. Depression, anxiety, and cardiac morbidity outcomes after coronary artery bypass surgery: a contemporary and practical review. J Geriatr Cardiol. 2012 Jun;9(2):197-208. doi: 10.3724/SP.J.1263.2011.12221.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 28.12.2017
♦
18/ TOM XXIII/1
89
