CC BY
18
УДК 616.127-005.8-089.5.036+616.85-02-08
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2.133699
ОЦ1НКА ДИНАМ1КИ ДЕПРЕСИВНИХ РОЗЛАД1В У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ЗАЛЕЖНО В1Д МЕТОДУ В1ДНОВЛЕННЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ СЕРЦЯ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти»
кафедра ендокринологИ
(зав. - д. мед. н., проф. Н.О. Перцева)
вул. Пастера, 26, Днinро, 49000, Украша
кафедра внутрiшньоi медицини 1
(зав. - д. мед. н., проф. Л.1. Конопюна)
вул. Батумська, 13, Днтро, 49074, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Endocrinology
Pastera str., 26, Dnipro, 49000, Ukraine
Department internal medicine N1
Batumska str., 13, Dnipro, 49074, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: iшемiчна хвороба серця, реваскуляризаця мюкарда, депреая Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, реваскуляризация миокарда, депрессия Key words: ischemic heart disease, myocardial revascularization, depression
Реферат. Оценка динамики депрессивных расстройств у больных ишемической болезнью сердца в зависимости от метода восстановления кровоснабжения сердца. Перцева Н.О., Хрусталева Л.О. Целью работы была оценка симптомов депрессии в течение 1-летнего наблюдения у пациентов с ишемической болезнью сердца в зависимости от метода восстановления кровоснабжения сердца. Исследованием было охвачено 215 больных ишемической болезнью сердца, которые в течение 2010-2016 гг. находились на лечении в отделениях кардиологии, интервенционной кардиологии и кардиохирургии КУ «Днепропетровский областной клинический центр кардиологии и кардиохирургии ДОР». Всем больным проводилась инвазивная коро-нарография и назначалось консервативное или хирургическое лечение - аортокоронарное шунтирование или стентирование коронарных артерий. Уровень депрессии определяли по методике В. Зунге трижды: на начальном этапе лечения, через три месяца и через 1 год после лечения. Определено, что у больных ИБС частота депрессивных состояний и состояний, близких к ним, колеблется от 81,97% (95% ДИ 70, 53 - 89,62) у больных, которым назначено аортокоронарное шунтирование, до 98,55% (95% ДИ 92,24-99,74) у пациентов с консервативным лечением. Подавляющая часть больных всех групп представлена пациентами с легкой или маскированной депрессией. Выявлено 4,71% случаев истинной депрессии в группе стентирования коронарных артерий и 5,8% в группе консервативного лечения. По данным корреляционного анализа выявлена зависимость среднего уровня депрессии от выбранного метода лечения (р=0,19; р=0,027). Выбор хирургического или консервативного метода лечения может повлиять на общий уровень настроения больных и опосредованно на их качество жизни в долгосрочном периоде.
Abstract. Assessment of the dynamics of depressive disorders in patients with coronary heart disease depending on the method of restoration of blood supply to the heart. Pertseva N.O., Khrustaleva L.O. The aim of the study was to assess the symptoms of depression during a 1-years observation in patients with coronary heart disease, depending on the method of restoration of blood supply to the heart. The study included 215 patients with ischemic heart disease who during 2010-2016 received treatment in the departments of cardiology, interventional cardiology and cardiac surgery of KU «Dnepropetrovsk Regional Clinical Center of Cardiology and Cardiosurgery DOR». All patients underwent invasive coronary angiography and were administered conservative or surgical treatment - aortocoronary bypass grafting or stenting of the coronary arteries. The level of depression was determined by Zung's Self-Rating Depression Scale - SDS three times: at the initial stage of treatment, after three months and 1 year after treatment. It was determined that in patients with IHD, the frequency of depressive states and conditions close to them varies from 81.97% (95% CI 70.53 to 89.62) in patients who are prescribed bypass and to 98.55% (95% CI 92.24 - 99.74) in patients with conservative treatment. The vast majority of patients in all groups are represented by patients with mild or masked depression. 4.71% of cases of true depression in the coronary artery stenting group and 5.8% - in the conservative treatment group were revealed. According to the correlation analysis, the dependence of the average depression level on the chosen treatment method was found (p=0.19; р=0.027). The choice of a surgical or conservative method of treatment can affect general level of mood and indirectly - quality of life in the long-term period.
Н. О. Перцева , Л.О. Хрустальова
18/ Том XXIII/ 2
53
Найближчим часом хвороби серцево-судинно1' системи (ХСС) поряд з псж!чними розладами залишатимуться основними причинами втрати життевого потенцiалу населення бiльшостi краш свiту [3, 9, 14].
Останш десятилiття численнi дослiдження були присвячеш взаемозв'язку мiж iшемiчною хворобою серця (1ХС) та рiзними психосощаль-ними чинниками, особлива увага придшялася депреси [1, 3, 4, 8].
Поширенiсть депресiï в пацiентiв з дiагно-стованою 1ХС становить вiд 20 до 45 %. Анало-пчш показники поширеностi були виявленi i в пацiентiв, якi перенесли аортокоронарне шунту-вання (АКШ) [10]. У пащенпв з депресiею в 1,5 рази часпше спостерiгаеться несприятлива сер-цева подiя (гострий iнфаркт мюкарда або рап-това смерть), навт пiсля контролю за вiдомими серцево-судинними факторами ризику [17].
Депресивш пащенти мають бiльш високий ризик недотримання схем лiкування, що знижуе вiрогiднiсть успiшноï модифiкацiï iнших серцево-судинних факторiв ризику та участi в реабштацп i значно знижуе яюсть життя хворих [11, 15].
Зпдно з рекомендацiями Американськоï асо-щацп серцево-судинних захворювань (2008 р.), для виявлення пащешгв з депресiею необхщним е регулярний скринiнг пацiентiв з 1ХС у рiзних закладах надання медичноï допомоги з вико-ристанням скорочених опитувальникiв - PHQ-2 та PHQ-9 (Patient Health Questionnaire), оскшьки подальший нагляд вiдповiдним вузьким спе-цiалiстом та ефективне лiкування може полш-шити результати лiкування та яюсть життя цих хворих [11].
Ц положення перенесено в нащональш нормативнi документи надання медично1' допомоги. Так, в ушфшованому клiнiчному протоколi (УКП) первинно1', вторинно1' (спецiалiзованоï) та третинно1' (високоспецiалiзованоï) медично1' допомоги при стабiльнiй iшемiчнiй хворобi серця (Наказ МОЗ № 152 вщ 03.02.2016 р.) [7] зазна-чаеться, що проведення скриншгу депресiï в пацiентiв зi встановленим дiагнозом 1ХС вщ-буваеться вщповщно до УКП медично1' допомоги «Депресiя» (Наказ МОЗ Украши № 1003 вщ 25.12.2014 р.) [5].
Останшми роками дiагностичнi можливостi скринiнгу на депресда при 1ХС переглядаються, так, зпдно з оновленим систематичним оглядом [12], до тепершнього часу немае доказiв, якi б свiдчили про те, що потенцшно дуже дорога стратепя обстеження на депресiю при наданш серцево-судинно1' допомоги принесе користь пащентам та полiпшить результати ix лiкування.
У нацiональнiй адаптованiй клiнiчнiй наста-HOBi, заснованiй на доказах «Стабшьна iшемiчна хвороба серця» (2016 р.), комплексним поведш-ковим тдходам до управлiння стресом i деп-ресieю присвоено рiвень доказовостi C, а оцшщ й лiкуванню депресивного розладу при наявносп показань - B [6].
У наукових дослщженнях проблеми депре-сивних розладiв при 1ХС використовуються рiзнi методики скриншгу на депресда: PHQ-9; шкала Бека; шкала депреси, тривоги, стресу (DASS); шкала Гамшьтона (HAM-D); шкала депреси DEPS тощо [1, 8, 13].
PHQ зазвичай найчастiше використовуеться як у ктшчнш практицi, так i в наукових до-слiдженнях [5-7, 10], однак визначення депреси на пiдставi самооцiнки за шкалою В. Зунге (Zung's Self-Rating Depression Scale - SDS) визнано надiйним та ефективним дiагностичним iнструментом [4, 13, 16].
Ефективним методом лшування хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС), резистентну до медикаментозно! терапп, е операци вiдновлення кровопостачання серця, зокрема аортокоронарне шунтування (АКШ) та стентування коронарних артерiй (СКА).
Оскшьки хiрургiчне вiдновлення кровопоста-чання серця е важливою стратегiею реваску-ляризаци мiокарда, останнiми роками багато уваги придшяеться ролi численних факторiв, що впливають на результати пiсля операци, вклю-чаючи депресивнi симптоми. Однак попередш дослiдження з цього питання дали непослщовш результати, кiлькiсть дослщжень, в яких ощ-нюеться довготривала динамiка депреси, вщ-носно обмежеш, що й зумовило актуальнiсть проведеного дослiдження.
Мета дослiдження - оцшка симптомiв депреси протягом 1^чного спостереження у па-цiентiв на iшемiчну хворобу серця залежно вщ методу вiдновлення кровопостачання серця.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдженням було охоплено 215 хворих на iшемiчну хворобу серця вщ 39 до 82 роюв, якi протягом 2010 - 2016 рр. знаходилися на лшу-вант у вiддiленнях кардюлоги, штервенцшно1 кардюлоги та кардюирурги КЗ «Днiпропетровський обласний клiнiчний центр кардюлоги i кардю-ирурги ДОР». У дослiдження було включено 165 (76,74%) чоловшв та 50 (23,26%) жшок.
Пiсля проведення швазшно1 коронарографп (КГ) для пiдтвердження гемодинамiчноl значу-щостi стенозу [6], за згодою пацiентiв, хворим призначалося вiдповiдне лшування - хiрургiчне (АКШ, СКА) або консервативне.
Для оцшки депресивних OTMrnoMiB та !х динамiки залежно вiд методу лшування, обсте-жених хворих було розподшено на три групи. До першо! групи увiйшов 61 пацieнт (28,37%), якому було проведено коронарографда та аорто-коронарне шунтування; до друго! - 85 хворих (39,54%), яким було проведено коронарографда та стентування коронарних артерш. Третю групу склали 69 хворих, яким було проведено коро-нарографда, дiагностовано 1ХС (32,09%) та про-ведене традицiйне консервативне лiкування.
У вшх хворих проводили оцiнку клшчних проявiв захворювання, а саме: лабораторш (за-гальний та бiохiмiчний анатз кровi, коагуло-грама, рiвень глюкози кровi) та iнструментальнi обстеження (електрокардiографiя, тест 6-хви-линно! ходьби, ехокардiографiчне обстеження, проба з фiзичним навантаженням, ритмограма).
Хворi груп дослiдження вiрогiдно не вщ-рiзнялися за антропометричними й демогра-фiчними показниками, результатами клшчного, лабораторного та iнструментального обстеження. Це дозволяе вiдкинути вплив цих чинниюв при аналiзi депресивних сташв у хворих з рiзними тдходами до лiкування.
Визначення рiвня депресп проводилося за шкалою В. Зунге в адаптацп Т.1. Балашово! (2002). Оброблеш належним чином результати, з урахуванням прямих та зворотних тверджень, ощнювався таким чином: менше 50 балiв - особи, як не мають на момент дослщження зни-женого настрою (стан без депресп); 50-59 балiв -незначне, але чiтко виражене зниження настрою (легка депрешя ситуативного або невротичного генезу); 60-69 балiв - значне зниження настрою (субдепресивний стан або маскована депреая); 70 балiв та вище - глибоке зниження настрою (ютинна депресiя) [2].
Динамша виникнення депресивних симптомiв вивчалася в пащеш!в пiд час вибору вщпо-вiдного методу лiкування, через три мюящ та через рiк тсля оперативного втручання або призначення консервативного лшування.
Статистичний аналiз результатiв дослщження проводився з використанням програмного продукту STATISTICA 6.1 (StatSoftlnc., сершний № AGAR909E415822FA). Вiдповiдно до мети дослщження використовувалися методи описово! та анал^ично! статистики. Аналiз дослiджуваних кшькюних ознак щодо нормальностi розподiлу здшснювали за критерiем Шапiро-У!лка, рiвностi дисперсш - за допомогою критерiю Фшера (F). Порiвняння якiсних показникiв здшснювали за крш^ем Xi-квадрат (%2) Ирсона, кiлькiсних за умови нормального розподiлу - за дисперсiйним
аналiзом ANOVA з поправкою Шеффе для попарного порiвняння груп; за t-критерieм Стью-дента для незв'язаних вибiрок з урахуванням гомо- або гетероскедастичносп дисперсiй i Т-критерieм Стьюдента для зв'язаних вибiрок. Для вивчення характеру та сили взаемозв'язку мiж змiнними використовували кореляцiйний аналiз з розрахунком коефщента рангово! кореляци Стрмена (р). Критичне значення рiвня статистично! значущостi (р) для вшх видiв аналiзу приймалося <5% (р<0,05).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Хворим груп порiвняння тричi проводилося обстеження за шкалою самоощнки депресп В. Зунга (табл. 1). Згщно з отриманими даними, у пащотпв як з штервенцшним, так i консер-вативним лiкуванням на його початковому еташ спостерiгаeться легка депресiя ситуативного або невротичного генезу (50-59 балiв), при цьому в груш хворих, яким було проведено стентування коронарних артерш, середнш бал за шкалою В. Зунга статистично значуще перевищував вщ-повщний показник групи аортокоронарного шунтування на 5,41 бала (95% Д1 3,28 - 7,53), р<0,001; показник групи консервативного лшу-вання на 3,58 бала (95% Д1 1,68 - 5,49), р=0,002. Показники мiж групами з АКШ та медика-ментозним лiкуванням не мали статистично значущих вiдмiнностей (р>0,05).
У груш СКА вищий (р<0,05) середнш бал, що вiдповiдаe субдепресивному стану, виявлено у хворих з цукровим дiабетом - 61,1±0,38 (2,39) бала, порiвняно з пацieнтами без цукрового дiабету - 58,22±1,2 (8,17) бала. Ц розбiжностi пiдтверджуються кореляцiйним аналiзом, згiдно з яким наявнiсть цукрового дiабету пiдвищуe рiвень депресп за шкалою В. Зунге (коефщент кореляцп Спiрмена р=0,20; р=0,022).
Рiвень депресп сильним кореляцшним зв'яз-ком пов'язаний з елеващею сегмента ST (коеф> цieнт кореляцп Спiрмена р=0,84; р<0,001) та середньою величиною RR на ритмограмi (р=0,90; р<0,001). Перший зв'язок пояснюеться сильним впливом передiнфарктного / шфарктного стану на рiвень депресп хворого, другий - впливом на серце та загальний стан систем регуляцп хворого, зокрема вегетативно! нервово! системи.
Ощнка динамши середнього рiвня депресп за шкалою В. Зунга (табл. 1) показала, що в 1-й та 3-й груш з часом вш майже не змшювався i залишався на рiвнi незначного, але чiтко вира-женого зниження настрою: 54,1±1,01 (7,86) та 56,28±0,73 (6,04) бала вiдповiдно для 1-1 та 3-1 груп через 3 мюящ тсля лшування; 54,66±0,83 (6,45) та 56,38±0,44 (3,68) вщповщно через рiк
18/ Том XXIII/ 2
55
тсля лшування. Мiж зазначеними групами ста-тистично значущих розбiжностей у рiвнi депреси при 2-му та 3-му обстеженнях не виявлено.
Протилежна динамiка спостерiгаеться у 2-й груш дослщження зi стентуванням коронарних артерш - рiвень депреси поступово зменшувався (р<0,001 у динамiцi порiвняно з попереднiм об-стеженням) i становив через рiк у середньому
49,68±0,83 (7,68) бала, що вщповщае стану без депреси. Через рк пiсля проведення операци СКА рiвень депреси в цiй груш хворих був мен-шим на 5,41 бала (95% Д1 3,29 - 7,53) показника групи аортокоронарного шунтування (р<0,001) та на 3,58 бала (95% Д1 1,68 - 5,49) показника групи медикаментозного лшування (р<0,001).
Таблиця 1
Оц1нка р1вня депресн хворих на 1ХС за шкалою В. Зунга
Середнш бал, M±m (SD) Уа обстежет n=215 Група 1 АКШ n=61 Група 2 СКА n=85 Група 3 консерв. . пк. n=69 Р
1 обстеження — на початковому 56,86±0,45 (6,54) 54,13±0,82 (6,43) 59,54±0,69 (6,36) 55,96±0,68 (5,61) р1-2<0,001
етат лжування р1-з=0,243 р2-з=0,002
2 обстеження — через три м1сящ 54,93±0,48 (7,03) 54,1±1,01 (7,86) 54,44±0,77 (7,09) 56,28±0,73 (6,04) р1-2>0,05
тсля лшування р1-з>0,05 р2-з>0,05
3 обстеження — через 1 piK тсля 53,24±0,47 (6,92) 54,66±0,83 (6,45) 49,68±0,83 (7,68) 56,38±0,44 (3,68) р1-2<0,001
лшування р1-з=0,299 р2-з<0,001
П р и м i т к и : розбiжностi ]шж групами за дисперсiйним аналiзом ANOVA: р;_2 - мiж 1-ю та 2-ю групою; р1_3 - ]шж 1-ю та 3-ю групою; р2.3 - мiж 2-ю та 3-ю групою.
У структурi розподiлу ступеня депреси у хворих на 1ХС за шкалою В. Зунга (табл. 2) мiж групами спостереження виявлено статистично значущi розбiжностi (р<0,05) пiд час усiх трьох обстежень. Пщ час призначення лiкування розподш зi змiщенням у бiк серйозних де-пресивних розладiв мали хворi 3-l групи, яким було призначене консервативне лiкування, тодi як у 1-й груш хворих, яким призначалося АКШ, спостершалася найбiльша частка хворих без депреси (18,03%).
Через 3 мiсяцi пiсля призначення лiкування хворих, як не мали в момент дослщження зниженого настрою, було бшьше чвертi (26,23%) у 1-й груш дослщження, у групi СКА - 18,82%, тодi як у груш медикаментозного лшування ця частка була найменшою - 4,35% (p=0,033).
Через рш пiсля призначення лiкування у хворих 2-l групи у структурi розподiлу рiвня депреси майже третину (29,41%) займали особи без депреси, тодi як частка таких пащенпв у групi медикаментозного лiкування становила лише 1,45% (p<0,001).
Найбiльшу частку у структурi розподiлу ступеня депреси у хворих на 1ХС при ушх трьох обстеженнях займають хворi з легкою депресiею (50-59 балiв), на 2-му мiсцi випадки масковано1 депреси (60-69 балiв).
За даними дослщження (рис.), найбiльша частота депресивних станiв i станiв, близьких до депреси, вщ незначного, але ч^ко вираженого зниження настрою до ютинно! депреси (50 балiв та вище), спостерiгаeться у хворих 3-! групи, яким було призначене консервативне лшування: 98,55 % (95 % Д1 92,24 - 99,74) при 1 обстеженш; 95,65 % (95 % Д1 87,98 - 98,51) при 2 обстеженш та 98,55 % (95 % Д1 92,24 - 99,74) при 3 обстеженш. Ц показники суттево в^^зняються (р<0,05) вiд результатiв 1-! та 2-! групи при 2-му та 3-му обстеженнях та вщ 1-! на початковому етат лiкування.
На початковому етат лiкування висока частота депресивних настро!в у 2-й груш - 94,12% (95% 86,96 - 97,46), яка поступово зменшуеться до 81,18% (95% 71,59 - 88,07) через три мюящ тсля лшування та досягае найменшого значення серед усiх груп через рш - 70,59% (95% 60,18 -79,21). Таю коливання не характерш для iншоl групи хворих з хiрургiчним вiдновленням кро-вопостачання мюкарда, частота зниження настрою у груш АКШ найменша на початковому етат i суттево не змшюеться в динамiцi: 81,97% (95% 70,53 - 89,62); 73,77% (95% 61,56 - 83,16) та 81,97% (95% 70,53 - 89,62) при 1 - 3 обстеженнях вщповщно.
Таблиця 2
Розподш ступеня депресй' у хворих на 1ХС за шкалою В. Зунга
Абсолютна юльюсть (n) / частка (%) Ус1 обстежен1 n=215 Група 1 АКШ n=61 Група 2 СКА n=85 Група 3 консерв. л1к. n=69
1 обстеження — на початковому етат лiкування
Стан без депресй (менше 50 балiв) 17 (7,91) 11 (18,03) 5 (5,88) 1 (1,45)
Легка депрес1я (50—59 башв) 117 (54,42) 38 (62,3) 24 (28,24) 55 (79,71)
Субдепресивний стан (60—69 балiв) 73 (33,95) 12 (19,67) 52 (61,18) 9 (13,04)
1стинна депрес1я (70 балiв та вище) 8 (3,72) 0 (0) 4 (4,71) 4 (5,8)
Розбiжностi мiж 1, 2 та 3-ю групами за критер1см X П1рсона p<0,001
2 обстеження — через три м1сяц1 п1сля л1кування
Стан без депресй (менше 50 бал1в) 35 (16,28) 16 (26,23) 16 (18,82) 3 (4,35)
Легка депрес1я (50—59 бал1в) 141 (65,58) 32 (52,46) 56 (65,88) 53 (76,81)
Субдепресивний стан (60—69 бал1в) 30 (13,95) 10 (16,39) 10 (11,76) 10 (14,49)
1стинна депрес1я (70 бал1в та вище) 9 (4,19) 3 (4,92) 3 (3,53) 3 (4,35)
Розб1жност1 м1ж 1, 2 та 3-ю групами за критер1см X П1рсона p=0,033
3 обстеження — через 1 р1к п1сля лшування
Стан без депресй (менше 50 бал1в) 37 (17,21) 11 (18,03) 25 (29,41) 1 (1,45)
Легка депрес1я (50—59 бал1в) 145 (67,44) 38 (62,3) 48 (56,47) 59 (85,51)
Субдепресивний стан (60—69 бал1в) 32 (14,88) 11 (18,03) 12 (14,12) 9 (13,04)
1стинна депрес1я (70 балв та вище) 1 (0,47) 1 (1,64) 0 (0) 0 (0)
Розбiжностi мiж 1, 2 та 3-ю групами за критер1см X П1рсона p<0,001
Частота ютинно! депресi!, що характери-зуеться глибоким зниженням настрою (70 батв та вище за шкалою В. Зунга), при призначенш лiкування вщзначалася лише в групi стентування коронарних артерiй - 4,71% (95% 1,85 - 11,48) та в груш консервативного лшування - 5,8% (95% 2,28 - 13,98). У хворих, яким проводилося АКШ, таких випадюв не було виявлено.
За даними кореляцшного аналiзу, на частоту ютинно! депресй в обстежених хворих на 1ХС не вплинув обраний метод лшування (р=0,12;
р>0,05), стать (р=0,07; р>0,05), iндекс маси тiла (р=-0,01; р>0,05), функцiональний клас серцево! недостатност (р=-0,06; р>0,05).
Вплинули на виникнення iстинно!' депресi!' такi фактори, як вш хворих, зi збiльшенням якого шдвищуетъся частота глибоких депресивних сташв (р=0,18; р=0,008), гострий коронарний синдром (р=0,23; р=0,001), цукровий дiабет (р=0,17; р=0,012). Виявлено зворотнiй зв'язок частоти ютинно! депресй з рiвнем калда (р=-0,14; р=0,049) та натрiю (р=-0,17; р=0,018) у кровi.
18/ Том XXIII/ 2
57
110
100
90
80
70
60
50
98,55
94,12
95,65
98,55
1 обстеження
2 обстеження
3 обстеження
□ Група 1 □ Група 2 □ Група 3
Частота (% та 95 % Д1) депресивних сташв i стан1в, близьких до депресп (50 балiв та вище), в обстежених хворих на 1ХС за шкалою самоощнки В. Зунге
Примака. * - р<0,05 порiвняно з 3-ю групою за критерieм х2 Пiрсона
ВИСНОВКИ
1. Депресивш розлади е найбшьш частими не-психотичними псих1чними розладами, що зу-стр1чаються у хворих на шем1чну хворобу серця. За даними проведеного дослщження, у хворих на 1ХС, як пщлягали реваскуляризацп мюкарда, частота депресивних сташв { сташв, близьких до них, вщ незначного, але ч1тко вираженого зни-ження настрою до ютинно! депресп, визначених за методикою В. Зунга, коливаеться вщ 81,97% (95% Д1 70,53 - 89,62) у хворих, яким призначено АКШ, до 98,55% (95% Д1 92,24 - 99,74) у груш консервативного лшування. При цьому випадюв ютинно! депресп виявлено 4,71% у груш СКА та 5,8% у груш консервативного лшування. Отри-маш результати зумовлеш тим, що переважаюча частка хворих ус1х груп представлена пащентами з легкою або маскованою депрес1ею.
2. Середнш р1вень депресп за шкалою В. Зунга на початковому еташ лшування становив 54,13±0,82 (6,43) бала в груш АКШ та 55,96±0,68 (5,61) бала - у груш консервативного лшування. Найвищий р1вень депресп зафшсовано в груш СКА - 59,54±0,69 (6,36) бала (р<0,001 та р=0,002 пор1вняно з 1-ю та 3-ю групами вщповщно). Середнш р1вень депресп у вс1х групах дослщження
вщповщае легкш депресп ситуативного або невротичного генезу.
3. У динамщ р1вень депресп хворих 1-! та 3-! групи обстеження в1рогщно не змшювався { залишався на р1вш незначного, але чггко вираженого зниження настрою (р>0,05). У груш з1 стентуванням коронарних артерш р1вень депресп поступово знижувався переважно за рахунок зменшення частки ос1б з маскованою депрешею.
4. За даними кореляцшного анал1зу виявлено залежшсть середнього р1вня депресп в обстежених хворих з 1ХС вщ обраного методу лшування (коефщ1ент кореляцп Сшрмена р=0,19; р=0,027 при 1-му обстеженш) та не виявлено за-лежносп вщ нього частки випадюв з ютинною депрес1ею (р=0,12; р>0,05). Отже, обрання х1рур-пчного або консервативного методу лшування може вплинути на загальний р1вень настрою хворих { через нього на !х яюсть життя в довготривалому перюдь
Перспективи подальших дослщжень поля-гають у вивченш кореляцшного впливу р1вня депресп хворих на 1ХС на показники !х якосп життя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Дукельський О.О. Особливосп клшки та те-рапп депресивних розлад1в у хворих на шем1чну
хворобу серця, що перенесли стентування коронарних артерш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.16 «Псих1атр1я» / Дукельський Олександр Олександрович - Харшв, 2011. - 21 с.
2. Зб1рник методик для д1агностики негативних псих1чних сташв вшськовослужбовщв: метод. поаб. / Н.А. Агаев., О.М. Кокун, 1.О. Шшко [та ш.]. - Ки!в: НДЦ ГП ЗСУ, 2016. - 234 с.
3. Корнацький В.М. Хвороби системи кровооб1гу i псих1чне здоров'я / В.М. Корнацький, В.1. Клименко.
- Ки!в: 1н-т кардюлогп, 2009. - 176 с.
4. Куимов А.Д. Лечение депрессивного синдрома у больных ишемической болезнью сердца / А.Д. Куимов, Н.Н. Ярохно, Б.С. Шилмурзаев // РМЖ.
- 2011. - №14 (408). - С. 874-876.
5. Про затвердження та впровадження медико-технолопчних докуменпв з1 стандартизаци медично!' допомоги при депресй: Наказ МОЗ Укра1ни №1003 ввд 25.12.2014 р. // Зб1рник нормативно-директивних документа з охорони здоров'я. - 2015. - № 2. - С. 44-80.
6. Стабшьна шем1чна хвороба серця (Адапто-вана клшчна настанова, заснована на доказах, 2016) / М.Ю. Соколов, Т.В. Талаева, О.М. Ллцишина [та ш.] // Артер1альна г1пертенз1я. - 2016. - № 2. - С. 113 - 126.
7. Ушфшований клшчний протокол первинно!, вторинно! (спец1ал1зовано!) та третинно! (високоспе-ц1ал1зовано!) медично! допомоги. Стаб1льна 1шем1чна хвороба серця: Наказ МОЗ № 152 ввд 03.02.2016 р. // Зб1рник нормативно-директивних документа з охорони здоров'я. - 2016. - № 4. - С. 53-92.
8. Федак М.Б. Порушення емоцшно! сфери у хворих на шем1чну хворобу серця та !х медико-психолопчна реабштащя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 19.00.04 «Ме-дична психолопя» / Федак Марта Богдашвна. -Харк1в, 2012. - 20 с.
9. Щор1чна доповвдь про стан здоров'я населения, сангтарно-ешдем1чну ситуацш та результати дгяльносп системи охорони здоров'я Укра!ни. 2016 р1к / МОЗ Укра!ни, ДУ «У1СД МОЗ Укра!ни». - Ки!в, 2017. - 516 с.
10. Cserep Z. Short and Long Term Effects of Psychosocial Factors on the Outcome of Coronary Artery Bypass Surgery / Z. Cserep, A. Szekely, B. Merkely // Artery Bypass. - ed. by W.S. Aronow. - Croatia: InTech, 2013. - Р. 463 -292.
11. Depression and coronary heart disease: recommendations for screening, referral, and treatment: a
science advisory from the American Heart Association Prevention Committee of the Council on Cardiovascular Nursing, Council on Clinical Cardiology, Council on Epidemiology and Prevention, and Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Psychiatric Association / J.H. Lichtman, J.T.Jr. Bigger, J.A. Blumenthal [et al.] // Circulation. - 2008. - Vol. 118, N 17. - P. 1768-1775. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.108.190769. Epub 2008 Sep 29.
12. Does Evidence Support the American Heart Association's Recommendation to Screen Patients for Depression in Cardiovascular Care? An Updated Systematic Review / B.D. Thombs, M. Roseman, J.C. Coyne [et al.] // PLoS One. - 2013. - Vol. 8, N 1. - e52654. doi: 10.1371/journal.pone.0052654
13. Dunstan D.A. Screening for anxiety and depression: reassessing the utility of the Zung scales / D.A. Dunstan, N. Scott, A.K. Todd // BMC Psychiatry. - 2017. - N 17. - P. 329. doi: 10.1186/s12888-017-1489-6
14. Foss-Nieradko B. Effect of the dynamics of depression symptoms on outcomes after coronary artery bypass grafting / B. Foss-Nieradko, M. Stepnowska, R. Piotrowicz // Kardiol Pol. - 2012. - Vol. 70, N 6. -P. 591-597.
15. Garganeeva N. Features of coronary heart disease course in patients with depressive disorders / N. Garganeeva, M. Belokrylova // Eur. Psychiatry. -2017. - Vol. 41. - P. S235. https://doi.org/10.1016Zj.eurpsy.2017.01.2250
16. Reliability, validity and psychometric properties of the Greek translation of the Zung depression rating scale / K.N. Fountoulakis, A. Lacovides, S. Samolis // [et al.] // BMC Psychiatry. - 2001. -N 1. - 8 p. doi: 10.1186/1471-244X-1-6
17. Risk of coronary heart disease events over 15 years among older adults with depressive symptoms / J.M. Brown, J.C. Stewart, T.E. Stump, C.M.Callahan // Am. J. Geriatr. Psychiatry. - 2011. - N 19. - P. 721-729.
REFERENCES
1. Dukel's'kyj OO. [Peculiarities of clinical course and therapy of depressive disorders in patients with ischemic heart disease, who underwent stenting surgery of coronary arteries]. [dissertation]. Harkiv. 2011;21. Ukrainian.
2. Agajev NA, Kokun OM, Pishko IO. [Collection of techniques for diagnosing negative mental states of servicemen: Methodical manual]. Kyiv. 2016;234. Ukrainian.
3. Kornatskyi VM, Klymenko VI. [Diseases of the circulatory system and mental health]. Kyiv. 2009;176. Ukrainian.
4. Kuimov AD, Jarohno NN, Shilmurzaev BS. [Treatment of depressive syndrome in patients with ischemic heart disease]. RMZh. 2011;14(408):874-6. Russian.
5. [On approval and introduction of medical and technological documents on standardization of medical care in case of depression: Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1003 dated December 25, 2014]. Kyiv. 2015;2:44-80. Ukrainian.
6. Sokolov MJu, Talajeva TV, Lishhyshyna OM. [Stable ischemic heart disease (Adapted evidence-based clinical guidelines, 2016)]. Arterialna hipertenziia. 2016;2:113-26. Ukrainian.
7. [Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. Stable ischemic heart disease: Order of the Ministry of Health N 152 dated February 3, 2016]. Kyiv. 2016;4:53-92. Ukrainian.
8. Fedak MB. [Violation of the emotional sphere in patients with ischemic heart disease and their medical and
18/ Том XXIII/ 2
59
psychological rehabilitation]. [dissertation]. Harkiv. 2012;20. Ukrainian.
9. [Annual report on the health of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health system in Ukraine]. Kyiv. 2017;516. Ukrainian.
10. Cserep Z, Szekely A, Merkely B. (2013) Short and Long Term Effects of Psychosocial Factors on the Outcome of Coronary Artery Bypass Surgery. Artery Bypass. ed. by W.S. Aronow. Croatia: InTech.
11. Lichtman JH, Bigger JTJr, Blumenthal JA. Depression and coronary heart disease: recommendations for screening, referral, and treatment: a science advisory from the American Heart Association Prevention Committee of the Council on Cardiovascular Nursing, Council on Clinical Cardiology, Council on Epidemiology and Prevention, and Interdisciplinary Council on Quality of Care and Outcomes Research: endorsed by the American Psychiatric Association. Circulation. 2008;118(17):1768-75. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.108.190769
12. Thombs BD, Roseman M, Coyne JC. Does Evidence Support the American Heart Association's Recommendation to Screen Patients for Depression in Cardiovascular Care? An Updated Systematic Review. PLoS One. 2013;8(1):e52654. doi: 10.1371/journal.pone.0052654
13. Dunstan DA, Scott N, Todd AK. Screening for anxiety and depression: reassessing the utility of the Zung scales. BMC Psychiatry. 2017;17:329. doi: 10.1186/s12888-017-1489-6
14. Foss-Nieradko B, Stepnowska M, Piotrowicz R. Effect of the dynamics of depression symptoms on outcomes after coronary artery bypass grafting. Kardiol Pol. 2012;70(6):591-7.
15. Garganeeva N, Belokrylova M. Features of coronary heart disease course in patients with depressive disorders. European Psychiatry. 2017;41:235. doi: https://doi.org/10.1016Zj.eurpsy.2017.01.2250
16. Fountoulakis KN, Lacovides A, Samolis S. Reliability, validity and psychometric properties of the Greek translation of the Zung depression rating scale. BMC Psychiatry. 2001;1:6. Published online 2001 Oct 29. doi: 10.1186/1471-244X-1-6
17. Brown JM, Stewart JC, Stump TE, Callahan CM. Risk of coronary heart disease events over 15 years among older adults with depressive symptoms Am J Ge-riatr Psychiatry. Am J Geriatr Psychiatry. 2011;19(8):721-9. doi: 10.1097/JGP.0b013e3181faee19
Стаття надшшла до редакцп 21.02.2018
♦
УДК 616-001.3-005.1-085 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.2.133939
Д.А. КрШтафор, ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
О М КлигУненко Л1БЕРАЛЬНОГО ТА РЕСТРИКТИВНОГО
ТИПУ ПОПОВНЕННЯ КРОВОВТРАТИ ПРИ ПОЛ1ТРАВМ1
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши»
кафедра анестезiологii, ÍHmeHcueHoi терапп та медицини HeeidmadHux cmaHie ФПО
(зав. - д. мед. H., проф. О.М. Клигуненко)
вул. В. Вернадського, 9, Днiпро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Anesthesiology, Intensive Therapy and Emergency Medicine of FPE
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: полтравма, крововтрата, поповнення крововтрати, лiберальна iнфузiйна терапiя, рестриктивна iнфузiйна терапiя
Ключевые слова: политравма, кровопотеря, восполнение кровопотери, либеральная инфузионная терапия, рестриктивная инфузионная терапия
Key words: multiple trauma, bleeding, bleeding management, liberal fluid resuscitation, restrictive fluid resuscitation
