CC BY
31
УДК 616.12-005.4:616.132.2-089:616-056.3-08
Л.Н. Юр'ева, О. О. Дукельський, О.Й. Мамчур, А. Т. Хорсун, А.Е. Юр'ев
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра госттальног терапп №2
(зав. - академк АМН, д. мед. н., проф. Г.В. Дзяк)
кафедра психiатрii ФПО
(зав. - д. мед. н., Л.Н. Юр 'ева)
медичний центр ДДМА
(зав. - О. О. Дукельський)
КОРЕКЦ1Я ПСИХОЕМОЦ1ИНОГО СТАНУ У ПАЩеНТШ З 1ХС П1СЛЯ СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕР1Й
Ключовi слова: 1ХС, депреая, психоемоцшнi розлади Key words: ischemic heart disease, depression, psychoemotional disorders
Резюме. Было обследовано 70 мужчин с документированной ише-мической болезнью сердца, которым проведено эндоваскулярное вмешательство с имплантацией стентов в коронарные сосуды. Выявлено, что у 37 (52,85%) человек имеются клинические признаки депрессивных и тревожно-депрессивных расстройств. Из 37 человек 27 больных с ИБС и сопутствующей депрессией изъявили желание наряду со стандартной медикаментозной терапией ИБС принимать лечение антидепрессантами (ципралекс в дозе 10 мг/сут утром после еды) и посещать психотерапевтические сеансы. Динамику выраженности клинической депрессивной симптоматики оценивали до начала лечения и спустя 6 недель после начала лечения. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности совместного наблюдения пациентов с ИБС, перенесших стентирование коронарных артерий, кардиологом и психиатром, а также на необходимость фармакологической и психотерапевтической коррекции психоэмоционального статуса данного контингента.
Summary. There were inspected 70 men with the documented ischemic heart disease (IHD) who underwent endovascular interference with implantation of stents into coronary vessels. It was revealed, that 37 persons (52,85%) had clinical signs of the depressive and anxiously-depressive disorders. Of 37 persons, 27 patients with IHD and concomitant depression expressed desire to undergo treatment with antidepressants (cipralex in the dose of 10 mg/daily in the morning after meal) and to attend psychotherapy sittings along with standard medicinal therapy of IHD. The dynamics of expressivness of clinical depressive symptoms was estimated before treatment and 6 weeks after the onset of treatment. Obtained findings testify to expediency ofjoint supervision of patients with IHD, who underwent stenting of coronary arteries, cardiologist and psychiatrist, and also on the necessity of pharmacological and psychotherapeutic correction of psychoemotional status of this contingent.
Серцево-судинш захворювання i депреси e найбшьш поширеними захворюваннями у захщ-них кра!нах i часто e коморбщними станами [4, 5]. Зпдно з прогнозами групи експерпв ВООЗ, до 2020 року 1ХС i депреси будуть найбшьш швалщизуючими захворюваннями у свт. 1снують загальш патогенетичш мехашзми виникнення депресш та 1ХС: порушення функци тромбоципв, ендотелiальна дисфункщя, зниження варiабельностi частоти серцевих скорочень, зниження скоротливо! функци серця i рiзнi порушення ритму серця [1, 2].
Депреси посилюють сощальш наслщки 1ХС,
збшьшують перебування хворого в кардюло-пчному стацюнар^ знижують працездатшсть, шдвищують вiрогiднiсть шватдизаци. Кард> олопчш захворювання (1ХС, шфаркт мюкарда, ирурпчш втручання на серщ) часто усклад-нюються депресieю. Серед осiб iз завершеними сущидами серцево-судиннi захворювання були дiагностованi в 54% випадкiв [7].
За даними спостережень за хворими, що перенесли шфаркт мюкарда, протягом 12 мюящв при поeднаннi депресивних сташв iз перене-сеним iнфарктом мюкарда наголошуеться збшь-шення смертностi бшьш нiж у 5 разiв [4].
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Було обстежено 70 чоловшв у вiцi вщ 48 до 70 рокiв, середнш вш 58,6±6,1 року, з документованою iшемiчною хворобою серця (ш-фаркт мюкарда в aHaMHe3i, коронароангiографiя), яким проведено ендоваскулярне втручання з iмплантацieю стентiв у коронарнi судини. Вщ-повiдно до стандарту ведення хворих 1ХС вони приймали: антиагреганти (вс приймали ацетил-салiцилову кислоту, пащенти пiсля стентування приймали ацетилсалiцилову кислоту + клош-догрел), ß- адреноблокатори, iнгiбiтори АПФ, статини.
Всi пацiенти рашше не зверталися за допо-могою до психiатра i не приймали лшування психотропними препаратами. Пацiенти обстежу-валися тiльки тi, якi шсля проведення осв^ньо! програми, в якш робився акцент на необхiднiсть полшшення психоемоцiйного стану для сприят-ливого перебшу захворювання, за власною ативою прийшли на консультацiю до психiатра.
Клiнiко-психопатологiчне обстеження i скриншг-тестування для виявлення тривожних i депресивних розладiв проводилося через 3-5 тижшв пiсля стентування.
Було виявлено, що у 37 (52,85%) чоловiк е клшчш ознаки депресивних i тривожно-деп-ресивних розладiв, якi е свщченням для приз-начення фармакотерапи. З метою об'ективiзацi! ступеня !х вираженосп i подальшо! динамiки у процесi фармакотерапи цi пацiенти були про-тестованi за допомогою: тестiв скриншгу деп-реси, шкали депреси Бека i шкали самооцiнки тривоги Шихана, тесту Люшера, стандарти-зованого багаточинникового дослщження особи, шкали депреси Гамшьтона, вивчення ступеня вираженостi ситуативно! i особово! тривоги, методики iнтеграцiйного показника якосп життя
[9].
З 37 чоловш 27 хворих з 1ХС i супутньою депресiею виявили бажання разом iз стандартною медикаментозною терапiею 1ХС прий-мати лшування антидепресантами i вiдвiдувати психотерапевтичнi сеанси. Вшм хворим приз-начався антидепресант ципралекс (iнгiбiтор зво-ротного захоплення серотоншу) в дозi 10 мг/доб вранщ пiсля "ж протягом 6 тижшв без тит-рування дози протягом всього перюду лiкування. Динамшу виразностi клшчно! депресивно! симптоматики оцшювали до початку лiкування i через 6 тижнiв пiсля початку лшування.
Нашi дослiдження показали, що у вшх хворих мали мюце ознаки депресивного розладу, що вщповщало критерiям депресивного епiзоду легкого i помiрно вираженого ступеня за МКБ-10
(F 30.0 - F 30.1) тривалютю не менше 2 тижшв [3]. З урахуванням того, що депресивна симптоматика у обстежених розвинулася услщ за виявленням передбачуваного оргашчного чин-ника (верифiкований дiагноз 1ХС), клiнiчний стан хворих був розщнений як депресивний розлад оргашчно! природи (F 06.32).
Для ощнки виразностi депресивно! симптоматики до початку лшування i в динамщ фармакотерапи ципралексом ми проводили пси-хометричну оцiнку з використанням шкали депреси Гамiльтона (17 пункпв). Оцiнка хворих до початку лшування дозволила видiлити 2 кл> шчних пiдгрупи: I - легка депрешя з виразнiстю симптоматики вiд 7 до 16 балiв (14 пацiентiв, середня сумарна виразшсть за шкалою депреси Гамшьтона 13,31±1,27); II - помiрно виражена депресiя з виразнiстю симптоматики вщ 17 до 27 балiв (13 пацiентiв, середня сумарна виражешсть за шкалою депреси Гамiльтона 20,85±2,27).
Шеститижнева терапiя ципралексом була ефективною для 24 (88,89%) обстежених хворих, що виявилося в редукци депресивно' симптоматики на 50% i бшьше (для 12 хворих iз легкою депресiею i 12 - з помiрною). При цьому у хворих iз легкою депресiею ступiнь редукци депресивно! ктшчно! симптоматики склав 60,40% у порiвняннi з початковим станом. У хворих iз помiрно вираженою депресiею вона склала 75,71% у порiвняннi з початковим станом. У 9 iз 27 пацiентiв через 6 тижшв шсля початку зас-тосування ципралексу мала мiсце залишкова депресивна симптоматика (легка депресiя, що потребуе продовження терапи). У цих пацiентiв достовiрно (р<0,05) покращали таю показники якосп життя, як фiзичне i психологiчне бла-гополуччя, суспшьна i службова пiдтримка, загальне сприйняття якостi життя [6, 8].
Bti хворi добре переносили тератю ципра-лексом.
П1ДСУМОК
Таким чином, отримаш данi свiдчать про доцiльнiсть сумюного спостереження пацiентiв з 1ХС шсля стентування коронарних артерш кардiологом i психiатром, а також на необ-хiднiсть фармакологiчно! i психотерапевтично! корекци психоемоцiйного статусу даного контингенту.
Застосування антидепресанпв групи С1ОЗ, зокрема ципралексу, може бути засобом вибору в лшуванш хворих на 1ХС пiсля стентування коронарних артерш iз супутньою депреаею, завдяки доброй переносностi, зручностi i прос-тотi застосування.
08/ Том XIII/ 4
35
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Березанцев А.Ю. Володина О.В. Тревожные невротические расстройства у мужчин с ишемической болезнью сердца // Российский психиатрический журнал. -2005. - №>4.-С.4-9.
2. Володина О.В. Частота встречаемости тревожных симптомов у мужчин с ишемической болезнью сердца (по данным кардиологического отделения) // Российский психиатрический журнал. -2004. - №6.-С.4-7.
3. МКБ -10 / ICD 10. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике / Под ред. Ю.Л.Нуллера, С.Ю. Циркина. - СПб.: Оверлайд, 1994. - 297 с.
4. Смулевич А.Б. Депрессии при соматических и психических заболеваниях. - М.: Мед. информ. агентство, 2003. - 432 с.
5. Смулевич А.Б. Психокардиология и основные аспекты психосоматической медицины // Психиатрия и психофармакология. - 2005. - Т. 7, №3. - С.1-7.
6. Хорсун А.Т. Особливосп переб^ iшемiчноl хворобi серця у хворих тсля стентування коронарних артерш: Автореф.дис. ... канд. мед. наук. - Д., 2008.-21с.
7. Юрьева Л.Н. Клиническая суицидология: Монография. -Днепропетровск: Пороги, 2006. - 472 с.
8. Юрьева Л.Н, Дукельский А.А., Мамчур А.И. Влияние ципралекса на качество жизни больных ишемической болезнью сердца после инфаркта миокарда и стентирования коронарных артерий // Практична анполопя. - 2007. - №6 (11). - С.61-62.
9. Dubovsky S.l., Buzan R. Mood disoders // Hales R.E., Yudofsky S.C., Talbort J.A. The American Psychiatric Press textbook of psychiatry. - 3rd edition. -American Psychiatric Press, 1999. - Р. 479-565.
♦
УДК 616. 12 - 008. 331.1: 618. 3: 577. 115. 7 - 07
Т.Г. Останта
РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ ФАКТОР1В РИЗИКУ АРТЕРIАЛЬНОÏ ГШЕРТЕНЗП I ПОКАЗНИКИ ДОБОВОГО ПРОФ1ЛЮ АРТЕР1АЛЬНОГО ТИСКУ У Ж1НОК, ЯК1 ПЕРЕНЕСЛИ ПРЕЕКЛАМПС1Ю
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра госттальног терапИ № 2
(зав. - академк АМН Укра'ши, д. мед. н., проф. Г.В.Дзяк)
Ключовi слова: прееклампс1я, добовий проф1ль АТ, дислгпгдемгя Key words: preeclampsia, diurnal profile of arterial pressure, dislipidemia
Резюме. Исследованы суточний профиль артериального давления, показатели липидного обмена и совокупность факторов риска артериальной гипертензии у 31 женщины с преэклампсией в анамнезе. Выявлено наличие отягощенной наследственности по артериальной гипертензии в сочетании с повышенной массой тела, гиперсимпа-тикотонией и дислипидемией у большинства обследованных женщин. Установлено, что данная категория женщин имеет высокий риск развития артериальной гипертензии и сердечно-сосудистих осложнений.
Summary. There was investigated diurnal profile of arterial blood pressure, lipid exchange rates and the combination of risk factors of arterial hypertension among 31 women with a history of preeclampsia. There was revealed the existence of aggravated heredity for arterial hypertension in combination with increased body mass, hypersympathicotonia and dislipi-demia in the majority of women surveyed. It was found that this category of women has a high risk of aretrial hypertension and cardiovascular complications development.
