CC BY
13
Використання запропонованих нами cnoco6iB реконструктивно-вщновного лшування дозволило шдвищити вiдсоток позитивних результатiв до 93%: добрi результати отриманi у 73%, задовшьш - у 20% випадюв. Повна реабiлiтацiя досягнута у 42% постраждалих i часткова реа-бштащя - у 19%.
ВИСНОВКИ 1. Удосконалення методик реконструктивно-вiдновного лшування при наслiдках ушкоджень
передплiччя i кистi дозволяе пiдвищити ефек-тившсть медично! реабшггаци. Ранне функщо-нальне навантаження й iндивiдуальне проведен-ня залежно вiд характеру пошкоджень i способiв реконструктивних втручань сприяе досягненню реабiлiтацiйного ефекту у 93% хворих.
2. Медична реабiлiтацiя iнвалiдiв iз вщда-леними наслiдками травм передплiччя i кистi забезпечуе можливостi зниження рiвня швалщ-ностi на 42%.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. BapiH В.В. Стабтно-функцюнальний остео-синтез п'ясних исток та фаланг пальщв KHCTi: Авто-реф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 2000. - 19с.
2. Дейкало В.П. Технология медицинской реабилитации контингента с повреждением нервов предплечья и кисти // Медико-социальная экспертиза и реабилитация: Сб. науч. ст. - Мн., 2001. - Вып.3 - С. 72-75.
3. 1патов А.В. Проблемы инвалидности и реабилитации инвалидов ортопедо-травматологического профиля // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - №4. - С. 12-17.
4. Короткова Н.Л. Хирургическая реабилитация больных с посттравматическими деформациями суставов пальцев кисти: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - М., 1992. - 20с.
5. Куршний 1.М., Страфун С.С., Гайович В.В. Особливосп патогенетичних механiзмiв формування стшких згинальних контрактур пальщв кисп у хворих з наслщками поеднано! травми кисп та передплiччя // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - № 4. - С.29-35.
6. Maruthainar N. The treatment of scaphoid nonunion // J. Hand Surg. - 2000.- Vol. 25B, N5.- P. 427-430.
♦
УДК 616.12-005.4-08:615.22
О. О. Ханюков, П. О. Каплан, А.Г. Швняк
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ СИМВАСТАТИНУ (ВАЗИЛ1ПУ) В Л1КУВАНН1 ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
Дтпропетровська державна медична академiя
Ключовi слова: ¡шемгчна хвороба серця, л1кування, статини, симвастатин, вазилгп Key words: ischemic heart disease, treatment, statines, simvastatine, Vasilip
Резюме. Целью работы явилось изучение эффективности вазилипа (действующее вещество симвастатин, производитель фирма «КККА», Словения) в лечении больных с ишемической болезнью сердца (ИБС). Обследовано 96 пациентов со стабильной стенокардией напряжения II - III функционального класса. Больным, включенным в исследование, был рекомендован прием вазилипа в дозе 20 мг ежедневно. В качестве базисной терапии пациенты получали аспирин (аспекард - по 1 таблетке ежедневно после еды), пролонгированные формы нитратов, ингибитор АПФ (эналаприл - 10 мг в сутки в 2 приема), бета-блокатор (метопролол, форма с пролонгированным высвобождением препарата, 100 мг в сутки). Больным проводили физикальное обследование, определение лабораторных показателей, электрокардиографию, эхокардиографию, суточное мониторирование электрокардиограммы. Период наблюдения составил 12 недель. Если через 6 недель терапии уровень общего холестерина (ОХС) превышал 5 ммоль/л и/или уровень холестерина липопротеидов низкой плостности (ХС ЛПНП) превышал 3 ммоль/л, пациентам увеличивали дозу вазилипа до 40 мг в сутки. Применение вазилипа у больных со стабильной стенокардией напряжения II - III функционального класса достоверно уменьшает уровень ОХС, ХС ЛПНП, триглицеридов; существенно снижает соотношение ОХС / ХС ЛПВП; хорошо переносится больными.
Summary. The aim of our study was to determine the efficiency of Vasilip (acting substance - simvastatine, produced by "KRKA ", Slovenia) in therapy of patients with ischemic heart disease (IHD). 96 persons with II - III functional class of stable angina pectoris were included in our investigation. Patients included in the study received Vasilip (20 mg per day) and aspirin (aspecard 1 tablet a day after meals), prolonged forms of nitrates, ACE inhibitor, beta-blocker) as a basic therapy. We performed standard clinical investigation, definition of laboratory indices, electrocardiography, echocardiography, holter monitoring. Observation period was 12 weeks. If after 6 weeks therapy a total cholesterol level was more than 5 mmol/l and/or cholesterol level of low density lipoproteides was more than 3 mmol/l, we increased the dose of Vasilip to 40 mg per day. Vaslip administration to patients with stable angina pectoris of II - III functional class provides the decrease of total cholesterol, lipids of low density, triglycerides levels; it is well tolerated by patients.
Гiперхолестеринемiя - один i3 провщних фак-TopiB високого ризику розвитку атеросклерозу i його ускладнень (раптово! смерт^ гострого ш-фаркту мюкарда, нестабшьно! стенокарди, ш-сульту) [1, 2, 5]. Тому немедикаментозна i ме-дикаментозна норматзащя в кровi рiвнiв загаль-ного холестерину (ЗХС) i найбшьш атерогенно! його фракци ХС лшопроте1дов низько! щшьносп (ЛПНЩ) е головним компонентом у програмах профшактики атеросклерозу [12,13,24]. Показано, що корекщя гшерхолестеринемп при вторин-нш профшактищ iшемiчно! хвороби серця (1ХС) призводить до зменшення прогресування i навт регресу атеросклерозу у коронарних артерiях та полшшення клшчного переб^у 1ХС. Зниження рiвня ЗХС у кровi на 10% зменшуе смертнiсть вiд 1ХС на 38% [3].
В останш роки було детально уточнено про-гностичне значення рiзних варiантiв дислшопро-те!деми, у тому числi гшертриглщеридемп i зниження концентраци у плазмi лшопроте!дав високо! щiльностi (ЛПВЩ). Але атерогенний потенщал лшопроте!дав низько! щiльностi (ЛПНЩ) все одно вважаеться найсуттевiшiм. Ц лiпопроте!ди беруть участь як в утворенш атеро-склеротично! бляшки, так i в !! дестабiлiзацi!, а також здатш запускати процес тромбогенезу. У зв'язку з цим корекщя рiвня ЛПНЩ - одне з основних завдань антигiперлiпiдемiчно! терапи, виршення якого дозволяе суттево полiпшити прогноз у кардюлопчних хворих [3, 7, 25].
При розгщщ питання щодо призначення антигiперлiпiдемiчних препаратiв необхiдно об-лiковувати наявнiсть супутнiх факторiв ризику атеросклерозу, насамперед палшня, артерiально! гшертензп, випадкiв раннього розвитку 1ХС у близьких родичiв (у вiцi менш нiж 55 рокiв у чоловшв i менш нiж 65 роюв у жiнок), стiйкого зниження концентраци ЛПВЩ у плазмi, а також вшу пащента (понад 45 роюв у чоловiкiв i понад 55 роюв у жiнок) [1, 2].
Далеко не вш пацiенти з дислiпопроте!демiею потребують медикаментозно! терапi!: не слщ повнiстю вiдмовлятись вiд немедикаментозних засобiв, в першу чергу дiети. Але пацiенти з декiлькома факторами ризику, особливо хворi з цукровим дiабетом i/або хворi, якi перенесли гострий шфаркт мiокарда або шсульт, а також хворi з доведеною 1ХС потребують призначення антигiперлiпiдемiчних препарата [19].
Зпдно з основними европейськими та амери-канськими рекомендацiями, найбшьш ефектив-ними засобами зниження концентраци ЛПНЩ е статини, мехашзм ди яких пов'язаний з блокадою ГКМГ-коензим А-редуктази - одного з про-вщних ферментiв бiосинтезу холестерину [11, 17, 18, 20].
Щ препарати призводять до нормалiзацi! ль пiдного обмiну, покращення стану судинно! стiн-ки i зниження активносп проатерогенних iмун-них i запальних процешв у хворих з атероскле-ротичними ураженнями будь-яко! локалiзацi!, у тому чи^ при наявностi цукрового дiабету, як на тлi стабшьного перебiгу 1ХС, так i тсля перенесених гострих коронарних синдромiв [17, 18]. Результати 6 великомасштабних ктшчних дослiджень (WOSCOPS, AFCAPS/TexCAPS, 4S, CARE, LIPID, HPS) iз середньою тривалютю 5,4 року i кiлькiстю хворих близько 30 000 проде-монстрували вiрогiдне i значне зменшення за-гально! (вiд 9 до 30%) i коронарно! (вiд 20 до 42%) смертносп, кiлькостi iнфарктiв мюкарда (вщ 25 до 37%), реваскуляризацш (вiд 24 до 37%), шсулкпв (вiд 19 до 31%) та прогресування захворювань периферичних артерiй [18, 21, 22, 23]. При цьому терашя статинами зарекомен-дувала себе як вщносно безпечна, яка не мае значних побiчних ефектiв. Максимально пози-тивнi клiнiчнi результати при найбшьшш кiль-костi пролiкованих хворих були отримаш при дослiдженнi симвастатину, що зробило даний препарат золотим стандартом лшування атеро-
склерозу та його ускладнень. У наш час з'яви-лися високояюсш статини-генерики, яю мають оптимальш фармакоекономiчнi показники, що вiдкриваe можливост для 1х бiльш широкого застосування. Одним iз них е вазилш компани «КЯКА» (Словенiя). В останш роки проведенi клiнiко-фармакологiчнi дослiдження, яю довели iдентичну бiодоступнiсть вазилiпу i орип-нального симвастатину [8, 14, 15], а також ряд
клшчних дослщжень ефективносп и безпечносп вазктпу у первиннш i вториннш профшактищ 1ХС. Вони охопили значну кшьюсть хворих з 1ХС та пащентв iз високим ризиком серцево-судинних ускладнень у Польщi, Словени, Чехи, Словаччинi, Роси, Хорвати, крашах Прибалтики. Результати дослщжень вазилiпу в первиннш i вториннiй профiлактицi 1ХС наведеш у таблицi 1.
Таблиця 1
Результати дослщжень застосування вазилшу в первиннш та вториннш проф1лактиц1
1ХС
ХС
Джерело ХС ХС ЛПНЩ ТГ ХС / ХС ЛПВЩ ЛПВЩ
Мiжнародне багатоцентрове подв1йне слiпе
поршняльне дослвдження — первинна -24% -33,4% -14,2% - 36,9% + 8,3%
профшактика (вазилт, 10-20 мг)
Чеське ввдкрите пор1вняльне дослвдження —
первинна профшактика (вазилiп 10-20 мг, середня -25% - 35,3% - 5,4% - 22,3% + 9%
доза 16,3 мг)
Словенське ввдкрите мсмортмяльме дослвдження ,_0. ,_0.
. - 27% - 37% - 17% - 29% + 7%
(вазилш 10-40 мг, середня доза 17,3 мг)
Метою нашого дослщження було вивчення ефективносп вазилiпу в лшуванш хворих з ше-мiчною хворобою серця.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
У дослiдження були включеш хворi з 1ХС (стабiльна стенокардiя) без цукрового дiабету в анамнезi з гiперхолестеринемiею (ЗХС > 6,2 ммоль/л i ХС ЛПНЩ > 3,0 ммоль/л). Крш^ями дiагнозу 1ХС були наявнiсть позитивного стрес-тесту (тредмш, велоергометрiя, ехокардiографiя з добутамшом) i симптомiв стабшьно1 стенокарди напруги (II-III ФК), стеноз якнайменш одше1 коронарно1 артерil (> 50%) i/або перенесена рева-скуляризацiя (ангiопластика, стентування, аорто-коронарне шунтування (АКШ)) або перенесений гострий шфаркт мiокарда (Г1М) не менш нiж за 6 мюящв до моменту включення у дослщження. Критерiями виключення були наявшсть непе-реносностi, побiчних явищ при застосуванш пре-паратiв групи статишв в анамнезi, гострi iнтер-курентш захворювання, травми, тяжкi пору-шення функцil печiнки та нирок ^вень креа-тинiну >250 мкмоль/л), неможливють обсте-жувати пацiента згiдно з протоколом. Дослщ-ження проводили у вщповщносп з вимогами до проведення клiнiчних дослiджень на Украlнi. Пюля отримання iнформованоl згоди пацiента тд час попереднього вiзиту виконували забiр
кровi для скринiнгу рiвня гiперхолестеринемil та оцiнки функцil печшки та нирок. При !х вщ-повiдностi вимогам дослiдження пiд час першого вiзиту хворому давали рекомендаци щодо осо-бливостей харчування i корекцil iнших факторiв ризику та призначали вазилiп у дозi 20 мг на добу увечерь Щц час другого вiзиту (через 6 тижшв вiд початку лiкування) повторно визна-чали рiвнi аланiнамiнотрансферази (АЛТ), аспар-татамiнотрансферази (АСТ), гама-глутамiлтранс-пептидази (ГГТ), креатинфосфокiнази (КФК), креатинiну, калда та аналiзували досягнення цiльових рiвнiв лiпiдограми: ЗХС < 5 ммоль/л i ХС ЛПНЩ <3 ммоль/л. При !х досягненнi продовжували терашю вазилiпом у дозi 20 мг на добу, в шшому випадку терапiю продовжували у дозi 40 мг на добу. Наприкшщ 12-го тижня до-слiдження пiд час третього вiзиту оцiнювали загальну клшчну ефективнiсть i безпечнiсть те-рапи, повторно оцiнювали показники лiпiдо-грами i активностi АЛТ, АСТ, ГГТ, КФК i давали рекомендацil щодо дози вазилшу для подальшо1 терапи.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У дослщження було включено 96 пащентв: 38 (39,6%) жiнок i 58 (60,4%) чоловтв. Середнiй вiк хворих склав 57,9±9,1 року. Г1М в анамнезi -у 15,6%, АКШ - у 1%. Клшчно манiфестнi
прояви атеросклерозу периферичних артерш були у 2,1% хворих, судин мозку - у 4,0% (шсульт в анамнезi у 3%), АГ вiдмiчена у 77,1%. Переб^ захворювання ускладнився розвитком серцево! недостатностi у 5,2% хворих. Цукровий дiабет був вперше виявлений у процесi дослщження у 8,3% пацiентiв. Сiмейний анамнез 1ХС виявлений практично у третиш випадкiв (30,2%). Про-тягом дослщження палили 17,7%, кинули палити до початку дослiдження 30,2%, i не палили 50,2%. Первинна гiперхолестеринемiя виявлена у 66,7% випадкiв, комбшована гiперлiпiдемiя - у 33,3%, значне зниження рiвня ХС ЛПВЩ (<1 ммоль/л) - у 32,3% випадюв. Тривалiсть ранiше зафiксовано! гiперлiпiдемi! склала у середньому 2,3 року, але постшно контролювали рiвень лiпiдiв тшьки 14,6% хворих, в основному тсля перенесеного 1М: симвастатин ранiше приймали 10,4%, ловастатин - 4,2%, фенофiбрат - 2,1% i ципрофiбрат - 1,0%. В цшому у хворих було 2,5 фактора ризику серцево-судинних захворювань, вщповщно до даних SCORE system (2003).
У результат дiетотерапi! та постiйно! базис-но! антигiпертензивно! терапi! вiрогiдно знижу-валась вага пацiентiв (в середньому на 0,6 кг, р=0,0001) та рiвнi систолiчного (на 4,0±1,5 мм рт. ст.; р=0,0013) i дiастолiчного (на 3,1±0,96 мм рт. ст.; р=0,0011) АТ.
Аналiз лiпiдограми показав, що пiсля 12 тиж-нiв лшування вазилiпом рiвень загального ХС вiрогiдно знизився на 27%, ХС ЛПНЩ - на 34%, ТГ - на 22%, а рiвень ХС ЛПВЩ практично не змшився. (табл. 2). Позитивно змшилося ств-вщношення загального ХС/ХС ЛПВЩ (зменшен-ня на 18%) (рис. 1).
Таблиця 2
Вплив вазилту на показники лшщного обмшу (M±m)
Ретельне спостереження за всiма небажаними ефектами, що, можливо, були пов'язанi з тера-пieю вазилiпом, продемонструвало !х наявшсть у 15 (15,6%) осiб. Найбшьш часто вiдмiчали диспептичнi явища (8,4%), порушення сну (6,3%), загальну слабюсть (5,2%), висипання та свербiння шюри (4,2%). Усi побiчнi явища носили м'який та помiрний характер i в жодному випадку не призвели до призупинення терапп. Результати мiжнародних дослiджень демон-струють, що побiчнi ефекти терапп статинами розвиваються у першi 4 мiсяцi лiкування, i саме в цей перiод хворi потребують контролю показ-никiв не менш нiж 1 раз на мюяць. Проведений з метою ощнки загально! безпечностi терапп ва-зилшом монiторинг основних гематологiчних по-казниюв: вмiст еритроцитiв, лейкоцитiв, тромбоцита i гематокриту - не виявив значних змiн (у всiх випадках р>0,05). Не вiдмiчений вплив терапп на рiвень глюкози кровi, а рiвень креа-тинiну сироватки дещо знизився (з 93,0±2,2 до 86,0±1,7 мкмоль/л; р=0,02). Проведений мош-торинг активносп печiнкових ферментiв (табл. 3) не виявив вiрогiдного пiдвищення !х активностi.
■ <--^
1
5,8 I
■ 4,5
■
АШ _Г
до л1кування
через 3 Mic
Л1п1ди
1-й в1зит, n = 96
2-й в1зит, n = 96
Рис. 1. Змши сп1вв1дношення ЗХС / ХС ЛПВЩ на тл1 застосування вазил1пу (р < 0,05)
2
0
ЗХС, ммоль/л 6,27 + 1,157
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 4,3 + 1,005 ТГ, ммоль/л 1,92 + 1,086
ЗХС / ХС ЛПВЩ 5,8 + 1,183
П р и м i т к и : * р < 0,001, ** р < 0,01
Наявшсть штенсивно! гiполiпiдемiчно! дп препарату вже до 6-го тижня (другий вiзит) при-звела до досягнення цiльових рiвнiв лiпiдiв у 72,6% пащенпв, що вимагало шдвищення до-бово! дози вазилiпу до 40 мг лише у 27,4% хворих. У середньому добова доза вазилшу на 12-му тижш дослщження становила 25,5±0,9 мг.
Були отримаш нижченаведеш результати мо-нiторингу безпечносп терапi! вазилiпом на осно-вi динамiчно! оцiнки активностi ферментних показниюв. У 7,3% випадкiв вiдмiчалась шдви-щена активнiсть трансамiназ (не бшыл нiж у 2 рази вщ нормального рiвня) i ГГТ (13,5%) на початку терапи; !х кшьюсть знизилася до кiнця лiкування (2,2% i 6,7% вiдповiдно), що свщчить про вiдсутнiсть !х взаемозв'язку з лшуванням. Протягом усього дослiдження не спостерталося також змiн активностi лужно! фосфатази.
Рiвень КФК пiсля 12 тижшв терапi! вазилiпом (табл.3) вiрогiдно, але незначно пiдвищувався,
4,43 + 0,888 (-27%) 2,73 + 0,716 (-34%)* 1,57 + 0,989 (-22%)** 4,5 + 0,950 (-18%)*
що свщчить про вщсутшсть мiопатiй, якi було б дiагностовано при пiдвищеннi рiвня КФК бшьш нiж у 10 разiв.
Таблиця 3
Вплив вазилiму на активмiсть осмовмих фермент1в (M±m)
Ферменти, нкат/л
1-й вiзит, n = 96
2-й вiзит, n = 96
АЛТ АСТ ГГТ КФК
340,9 + 197,569 375,3 + 149,102 530,3 + 336,849 1177,4 + 654,132
329,2 + 128,606 349,5 + 98,808 438,1 + 260,791 1468,9 + 704,673
Лiкування вазилiпом розцшювалось як пов-нiстю вдале при досягненш пацieнтом цiльових рiвнiв лшщв та вiдсутностi побiчних дiй препарату; частково вдале - при зниженш рiвня ХС ЛПНЩ менш шж до 3,0 ммоль/л; невдале -рiвень ХС ЛПНЩ протягом усього перюду лiкування не вдалося знизити при добовш дозi вазилипу 40 мг. Повшстю вдалою терапiя була у 65,6% пащенпв; частково вдалою - у 34,4% па-щенпв; випадкiв невдало1 терапп не зареестро-вано.
Найбiльш суттевими питаннями, що вини-кають при появi нового генеричного препарату, е питання щодо його бюе^валентност та безпеч-носп застосування, а також вiдповiдностi його ефективносп оригiнальному препарату. У до-слiдженнi CURVES, в якому ш^внювалась ш-тенсивнiсть гiполiпiдемiчноl дп оригшальних статинiв протягом 8 тижнiв терапп [14], що е порiвнянним iз тривалiстю лiкування в нашому дослщженш, симвастатин у дозi 20 мг на добу викликав зниження рiвня ХС ЛПНЩ на 35%, що також е порiвнянним iз нашими даними. Результата ряду вщкритих клшчних дослiджень iз
первинно1 та вторинно1 профiлактики 1ХС iз застосуванням вазилiпу, що були проведенi в Центральнш, Схiднiй та Пiвденнiй Сврош, вия-вили 24-33% зниження рiвня ЗХС, 33-45% зниження рiвня ХС ЛПНЩ, 10-19% зниження рiвня ТГ та пiдвищення вiдносного вмюту ХС ЛПВЩ на 7-12%. У дослщженнях з вторинно1 про-фшактики 1ХС, до яких належить i наше дослщ-ження, зниження ЗХС склало в цшому вiд 27 до 33%; ХС ЛПНЩ - вщ 34 до 45%; ТГ - вщ 10 до 23% та тдвищення ХС ЛПВЩ - вщ 4 до 18% [4, 6, 16, 18], що тдтверджуеться i основними результатами нашого дослщження. У всiх дослщ-женнях вазилш продемонстрував себе як без-печний препарат. Характер побiчних ефекпв до-слiджуваного препарату був аналопчним таким при терапп оригiнальним симвастатином i проя-влявся, в основному, помiрною диспепсiею, го-ловним болем, шюрним свербiнням, але всi щ прояви не призводили до вщмши лiкування.
ВИСНОВКИ
1. Застосування вазилшу в дозi 20-40 мг (се-редня доза 25 мг на добу) протягом 12 тижшв призводить до зменшення рiвнiв загального холестерину на 27%, холестерину ЛПНЩ - на 34%, триглицерцщв - на 22%.
2. 6-тижнева терашя вазилшом дозволяе знизити рiвень холестерину ЛПНЩ до цiльового у 72,6% хворих на 1ХС i гiперхолестеринемiю (ЗХС>6,2 ммоль/л) при вщсутносн тяжких по-бiчних реакцiй.
3. Застосування вазитпу протягом 12 тижшв призводить до вiрогiдного зменшення сшввщ-ношення ЗХС / ХС ЛПВЩ.
4. 12-тижнева терапiя вазилiпом е ефективною i безпечною та може бути рекомендованою як базисна терашя для вторинно1 профiлактики 1ХС.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология. В 2-х т. Т. I. - К.: Здоров'я; Книга Плюс, 1998. - 710 с.
2. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза. - М.: Триада-Х, 2000. - 412 с.
3. Климов А.Н., Никульчева Н.Г. Обмен липидов и липопротеидов и его нарушения.- СПб.: 1999. -512с.
4. Barbic Zagar B. Ucinkovitost in varnost Vasilipa pri bolnikih s hyperholesterolemijo (The efficacy and safety of Vasilip in patients with hypercholesterolemia) // Krka. Med. Farm. - 2002. - Vol. 23. - P.33-49.
5. Benko D. Ucinkovitost in varnost Vasilipa pri bolnikih s hipercholesterolemijo // Ljubljana. - 2001. -N6. - P.1-22.
6. Bruckner I. Efficacy and safety of Vasilip in pa-
tients with hypercholesterolemia. - Bucharest. Romania, 2003. - P.1-7.
7. Bucher H.C., Griffith L.E., Guyatt G.H. Systematic review on the risk and benefit of different cholesterol-lowering interventions // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 1999. - Vol. 19. - P. 187 - 95.
8. Ceska R. Simvastatin vs Pravastatin. Ysledky ceske multicentricke studie // Cor. Vasa. - 2001. - Vol. 43, N5. - P.265-267.
9. Comparative dose efficacy study of atorvastatin versus simvastatin, pravastatin, lovastatin, and fluvastatin in patients with hypercholesterolemia (the CURVES study) / Jones P., Kafonek S., Laurora I. et al. // Amer. J. Cardiol.-1998.-Vol.81.-P.582-587.
10. Crouse J.R., Byington R.P., Furberg C.D. HMG-
CoA reductase inhibitor therapy and stroke risk reduction: an analysis of clinical trials data // Atherosclerosis. -1998. - Vol. 138. - P. 11 - 24.
11. European guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Third joint task force of European and other societes on cardiovascular disease prevention in clinical practice (constituted by representatives of eight societes and invited experts): Executive summary // Eur. Heart. J.-2003.-Vol.24.-P.1601-1610.
12. EUROASPIRE II Study Group. Lifestyle and risk factor management and use of drug therapies in coronary patients from 15 countries // Eur. Heart. J. - 2001. - Vol. 22. - P. 554 - 572.
13. Executive summary of the third report of National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel of detection, evaluation and treatment of high blood cholesterol in adults // JAMA. - 2001. - Vol. 285. - P. 2487 - 97.
14. Final study report. The multiple-dose bioequiva-lence of two simvastatin oral formulations in healthy volunteers. - Novo mesto. Slovenia, 1998. - P.1-49.
15. Keber I, Sebestjen M. Effect of the drug Vasilip on plasma lipid values and endothelium function and its safety in patients with hypercholesterolemia. - Ljubljana, 2000. - P.1-31.
16. Kuharcuk B.B. Ucinkovitost in varnost Vasilipa pri bolnikih s hiperholesterolemijo // Efficacy and safety of Vasilip in patients with hypercholesterolemia. -Moscow. Russia, 2002. - P.1-19.
17. Management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. The task force of the management of acute coronary syndromes of the European society of cardiology // Eur. Heart. J.-2002.-Vol.23.-P.1809-1841.
18. Management of acute myocardial infarction in
patients presenting with ST-segment elevation The task force of the management of acute coronary syndromes of the European society of cardiology // Eur. Heart. J.-2003.-Vol.24.-P.28-67.
19. Maron D.J., Fazio S., Linton M.F. Current perspectives on statins / Circulation. - 2000. - Vol.18. - P. 207 - 213.
20. Reiner Z. Ispitivanje ucinkovitosti I neskodljivosti Vasilipa u ispitanika s hiperkolesterolemijom // Investigation of the efficacy and harmlessness of Vasilip in patients with hypercholesterolemia. - Zagreb. Croatia, 2002. - P.1-30.
21. Scandinavian Simvastatin Survival Study Group. Randomized trial of cholesterol lowering in 4444 patients with coronary heart disease: the Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S) // Lancet. - 1994. - Vol. 344. - P. 1383 - 89.
22. The Cholesterol and Recurrent Events Trial Investigators. The effect of pravastatin on coronary events after myocardial infarction in patients with average cholesterol levels // N. Engl. J. Med. - 1996. - Vol. 335. - P. 1001-1009.
23. The Long-Term Intervention with Pravastatin Group in Ischaemic Disease (LIPID) Study Group. Prevention of cardiovascular events and death with pra-vastatin in patients with coronary heart disease and a broad range of initial cholesterol levels // N. Engl. J. Med. - 1998. - Vol. 339. - P. 1349-1357.
24. Third report of the national cholesterol education program (NCEP) expert panel on detection, evaluation and treatment of high blood cholesterol in adult (adult treatment panel III). Final report / National institutes of health, National heart, lung and blood institute. - 2001.-284p.
25. Woolf N. Pathology and atherosclerosis. Lipo-proteins in health and disease. - London: 1999. - 265p.
♦
УДК611.6:611.012-092.9
I. О. Македонський СТВОРЕННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНО1
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 МОДЕЛ1 АНОРЕКТАЛЬНИХ ТА УРОГЕН1ТАЛЬНИХ МАЛЬФОРМАЦ1Й
Днтропетровська мкька клтчна лiкарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева (гол. лкар - к.мед.н. I. О.Македонський)
Ключов1 слова: аноректальнi, Резюме: Проведено экспериментальное моделирование пороков разви-
урогенiтальнi вади, моделювання, тия аноректальной и урогенитальной зон у эмбрионов крыс путем адрiамiцин внутрибрюшинного введения адриамицина. Отмечено достоверное сни-
Key words: anorectal, urogenital жение массы, объема тела эмбриона, снижение объема амниотической
defects, modeling, adriamycin жидкости и массы плаценты. Представлен спектр формирующихся
пороков развития эмбрионов (аноректальные, урогенитальные, гастро-
