CC BY
18
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-089.163:615.859:615.214-092.6 DOI: 10.22141/2224-0586.4.83.2017.107423
Куновський В.В., Барвнська А.С.
Льв1вський нацональний медичний ун1верситет ¡мен1 Данила Галицького, м. Льв1в, Укра'на
Фармакотератя психоемоцмно! сфери у стацюнарних хворих у ранньому перюперацмному перiодi
Резюме. Вивчено ефективтсть розробленого нами способу твелювання стану тривожност^ за-снованого на застосувант ноотропного препарату Ноофен® 500, у хiрургiчних i травматологiчних хворих у передоперацшному перiодi. У грут пацieнтiв, у якш використовувалась запропонована методика (30 осЬб), спостергалась закономiрна тенденцш до твелювання тривожного синдрому в 76,47 % хворих хiрургiчного та 69,2 % — травматологiчного профшю, на той час як у пацieнтiв, у яких даний середник не використовувався (20 осб), ознаки особисткно1 тареактивног тривожностi залишались на достатньо високихрiвнях. Зроблено висновок, що запропонований спосб корекци пси-хоемоцшного статусу виявив достатньо виражений клжчний ефект, його застосування дозволяе твелювати основну вегетативно-соматичну складову тривоги i е доцльним у клшчнш практищ. Ключовi слова: психоемоцшний статус; тривога; операщя; гострий панкреатит; Ноофен® 500; передоперацшна тдготовка
Вступ
До стресу схильна будь-яка людина незалежно вщ займано! нею посади, становища в суспшьст та матер1ального достатку. За статистикою, у США (кра!ш, що першою усвщомила проблему стресу) 90 % населення постшно перебувае в сташ сильного стресу. З них 60 % вщчувае стрес 1—2 рази на тиж-день, 30 % — майже кожен день [1].
Певний р1вень тривожносп — природна осо-бливють, що супроводжуе активну д1яльшсть та гс-нування особистосп в сощум1. У кожно! людини юнуе свш оптимальний, або бажаний, р1вень три-вожност1, це так звана корисна тривожшсть, що визначаеться ступенем особистюно! адаптацп та ак-тивн1стю соц1ального життя кожного шдивщуума. Оц1нка людиною свого стану щодо цього е для не! ютотним компонентом самоконтролю й самовихо-вання. Особливо важливу роль тут вщграе здатн1сть людини до адекватно! ситуацшно! адаптацп або, вщповщно до концепцп загального адаптац1йного синдрому Н. Бе1уе [2], за наявност1 безперервного стресогенного фактора, ступ1нь виваженост1 «адап-тацшно! енергп».
На фон1 соматичного захворювання, з набором його кл1н1чних симптом1в, у пац1ент1в виникае
вiдчуття внутршнього неспокою, безпосередньо пов'язане i3 суб'ективно пережитими емоцiями — напруженням, нервозшстю, страхом, тривогою. Вираженiсть цього стану рiзна й обумовлена як ступенем емоцшно! реакцп на стресову ситуащю, так i здатнiстю до сприйняття й реагування на зо-вшшш подразники, що в сукупностi й визначае ступiнь особистiсного стану ситуативно! тривож-ностi (ССТ).
Загалом стан вираженого стресу безпосередньо пов'язаний iз фшансовим становищем пацiента i безпосередшм економiчним рiвнем розвитку кра!ни.
Американське агентство фiнансово-економiч-но! шформацп агентства Bloomberg подало рейтинг кра!н свггу (рис. 1), жителi яких найбшьше страж-дають вiд стресу й депресп (The Most Stressed Out Countries 2013).
Дослщження охоплювало 74 держави, населення яких перевищуе мшьйон осiб i щодо яких е вiрогiднi статистичнi данi [3]. Подiбнi дослiдження в нашiй кра!ш не проводились, тому вiрогiдних даних по Укра!ш за останнi 5 роюв немае.
Серед широкого кола компоненпв комплексного лiкування стацiонарних хворих терапiя, спрямована на нiвелювання або повне кутрування
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Куновський В.В., Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Украша; e-mail: redact@i.ua
For correspondence: V. Kunovskyi, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
психоемоцшного напруження, тривожностi, дра-пвливосп, емоцшно! лабiльностi, вiдчуття страху та полшшення сну в раннш передоперацiйний перiод, набувае особливого значення [1, 2, 4]. Це зумовлено тим, що штенсивний емоцiйний стрес, притаманний бшьшосп пацiентiв, якi надходять на стацiонарне лiкування, не тшьки негативно впли-вае на психоемоцшний стан пацiента, але й ста-новить важливу ланку патогенетичного ланцюга розвитку та прогресування основного соматичного захворювання. Причому порiвняно з шшими про-явами та скаргами пащенпв при хiрургiчних захво-рюваннях оргашв черевно! порожнини та хворих iз травматологiчною патологiею тривожний синдром вiдрiзняеться особливим впливом на психоемоцш-ний статус пащента й недостатньою ефектившстю купiрування його проявiв у даного контингенту хворих [2, 4]. Синдром особистюно! та ситуативно! тривожност формуеться внаслщок поеднання рiзних чинниюв, зокрема таких, як виражений бо-льовий синдром, вiдчуття тривоги й страху перед операцшним втручанням, емоцшна лабiльнiсть. У зв'язку з цим опрацювання оптимальних схем фармакотерапп психоемоцшно! сфери набувае особливо актуального значення.
Мета досЛдження: вивчити ефективнють фармакотерапп стресового чинника в стащонарних хворих за принципом швелювання тривожно-не-вротичних станiв, тривоги, страху та неспокою з ви-користанням сучасних лiкарських засобiв, що впли-вають на психоемоцiйну сферу пащенпв.
Матерiали та методи
Проаналiзовано результати лiкування вибiрко-во! групи пащенпв, що складалася з 50 оаб, якi перебували на стащонарному лiкуваннi в умовах хiрургiчного та травматолопчного вiддiлень Ко-мунально! мюько! клшчно! лiкарнi швидко! до-помоги м. Львова у 2017 рощ. Вж пащенлв коли-вався ввд 22 до 62 рокiв. Чоловтв було 27 (54 %), жшок — 23 (46 %) особи. Тривалють перебування на стацiонарному л^ванш з моменту гостталь зацп становила вщ 1 до 4 дiб. Розподiл пацiентiв за гендерними характеристиками вщображено в табл. 1.
До спостереження залучались пащенти, яким з метою профшактики стресових станiв i/або шве-лювання станiв тривожностi, страху, неспокою, а в людей литого вiку — безсоння перед плановими операцiями чи болючими дiагностичними досль дженнями проводилась корекц1я загального стану шляхом додавання до медикаментозно! терапп за день до операцп лiкарського засобу з групи психо-стимуляторiв i ноотротв — Ноофену®.
Таблиця 1. Розподл пац'1снт1в, включених у досл'1дження, за гендерними ознаками та вком (роки, М ± m)
Групи пащен^в Чоловки Жiнки Загалом
Основна (n = 30) 40,18 ± 9,32 (n = 17) 47,31 ± 12,03 (n = 13) 45,83 ± 11,51 (n = 30)
Порiвняння (n = 20) 48,60 ± 11,24 (n = 10) 47,70 ± 7,27 (n = 10) 47,40 ± 10,22 (n = 20)
Щ
Норвепя Люксембург Швейцарiя Шве^я Австралiя Даыя Нiмеччина Канада Нiдерланди Австрiя Сшгапур Бельгiя Японiя Францiя
Мальта
Сполучеж Штати Америки
Угорщина Чехiя lталiя Уругвай Польща lспанiя Португалiя Бiлорусь Китай Росiя Болгарiя вгипет
lндiя
Боснiя та Герцеговина
1ран Болiвiя Монголiя Пiвденна Африка Нiгерiя
0 10 20 30 40 50 60 70 80
Рисунок 1. Рейтинг кра'н свту за р'внем стресу й депресп (2013 р.)
Увесь контингент хворих за принципом «сль пого конверта» було подГлено на двi групи. Одна з них — основна група (група А), до яко! було вщне-сено 30 хворих, подГлених на двi пiдгрупи (А1 — хь рургiчнi пацiенти — 17 оаб; А2 — травматологiчнi хворi — 13 спостережень), для швелювання тривож-но-невротичного стану яких застосовувався принцип запобГжно! терапи. Друга — група порiвняння (група В), що включала 20 пацiентiв (хiрургiчного (12 випадюв) та травматологiчного (8 спостережень) профГлю), у яких у перюперацшному перiодi (за 12 годин до операцшного втручання) медика-ментозна корекцiя тривоги не проводилась.
Змют цього пiдходу до фармакотерапГ! ситуативно! та особистюно! тривожностi й неспокою по-лягае в тому, що безпосередньо за 12 годин перед проведенням операцГ! чи болючих дiагностичних дослiджень у пащенпв з групи спостереження при-значався лжарський засiб Ноофен® у дозi 500 мг одноразово.
Опрацьована методика профГлактики форму-вання в пащенпв тривожного синдрому й ситуативно! тривожностГ, розроблена на етiопатогенетичних засадах формування стресу, Грунтувалась на антип-поксичнiй та антиамнестичнiй дГ! Ноофену® 500 мг (у-амшо-Р-фенГлмасляно! кислоти пдрохлорид) та його здатностi лiквiдувати прояви напруження, тривожностГ, страху, покращувати сон. Позитивний ефект препарату обумовлений його системною бю-доступнютю, завдяки якш препарат швидко всмок-туеться тсля перорального прийому, проникае в ус тканини органiзму, добре проходить крГзь гемато-енцефалiчний бар'ер, що й забезпечуе виражений ноотропний ефект.
Препарат Ноофен® е похщним ГАМК г фенГл-етиламшу з домГнуючою антигГпоксичною та ан-тиамнестичною дГею. Ноофен, як ноотропний засГб, стимулюе пам'ять Г навчання, тдвищуе фь зичну працездатнГсть. Проникаючи через гемато-енцефалГчний бар'ер, препарат стимулюе повГль-нГ гальмГвнГ рецептори нейрошв, переважно кори головного мозку, гГпоталамуса й лГмбжо-ретику-лярного комплексу, посилюючи процеси гальму-вання [5, 6].
Численш експериментальнГ дослГдження показали, що транквшзуюча дгя препарату Ноофен пов'язана з його здатшстю посилювати контролю-ючу функцГю кортикальних структур над субкор-тикальними, у тому числГ лГмбГчними [7, 8], що забезпечуе усунення симптомГв психоемоцшного напруження, тривожностГ, страху; покращуе сон, потенцгое дГю снодГйних, наркотичних, нейролеп-тичних Г протисудомних препаратГв. На вщмшу вГд транквГлГзаторГв прийом препарату Ноофен® не ви-кликае седативного ефекту, зниження працездат-носп та сонливость
Бета-фенГламГн, що входить до складу препарату Ноофен®, сприяе вивГльненню й гальмуванню зворотного захвату дофамшу, що визначае його ан-тиастенГчну дГю [9]. ОкрГм помГгного зменшення проявГв астенГ!, Ноофен® чинить також вегетоста-
бшзуючу д1ю, зменшуючи вазовегетативн1 симпто-ми, включаючи головний б!ль, вщчуття тяжкост1 в голов1, порушення сну, драт1влив1сть, емоц1йну ла-б1льн1сть, пщвищуе розумову працездатн1сть [9]. На вщмшу вщ транквшзатор1в, пщ впливом препарату Ноофен покращуються психолог1чн1 показники (увага, пам'ять, швидюсть i точн1сть сенсомоторних реакц1й). У хворих на астенго й емоцшно лаб1льних пац1ент1в уже з перших дшв тераш! покращуеться самопочуття, пщвищуються 1нтерес та 1н1ц1атива, мотивац1я до активно! д1яльност1 без седативно-го ефекту чи збудження. Встановлено, що при ri-поксично-1шем1чних ураженнях головного мозку Ноофен® спричиняе перебудову нервово! регулящ! церебрального кровооб1гу та обмшних процес1в у м1тохондр1ях кл1тин мозку [10] та покращуе оксиге-нащю головного мозку. Усе це сприяе покращенню функц1онального стану центрально! нервово! систе-ми та Г! регулюючого впливу на коронарний крово-об1г i функц1ю орган1в кровооб1гу та дихання.
Анал1з ефективност1 фармакотераш! проводився на основ1 анкетування хворих 1з визначенням ощн-ки стану психоемоцшно! сфери пац1ента, вим1рю-вання ЧСС та АТ, лабораторних анал1з1в увечер1 (за 12 годин до операцшного втручання) перед одно-кратним прийомом 1 пакетика швидкорозчинно-го порошку Ноофен® 500, а також наступного дня зранку, перед операщею.
Для ощнки ступеня вираженост1 ССТ були використаш дв1 базов1 анкети (яю заповнювали шляхом кл1н1чного 1нтерв'ю): шкала тривожносп Сп1лбергера — Хан1на (STAI — State Trait Anxiety Invertory), що включае шкали ситуативно! та осо-бистюно! тривожност1 з триступеневою градац1ею вираженост1 симптом1в (до 30 бал1в — низька; 31— 44 бали — пом1рна; 45 i бшьше — висока); шкала Гамшьтона для визначення ступеня вираженост1 симптом1в тривожност1 (НАRS) з такою штерпре-тац1ею результат1в: виражен1сть кожного з параме-тр1в шкали оц1нювалася у балах вщ 0 до 4, загаль-ний показник кожного з пащенпв стратиф1кувався таким чином: понад 20 бал1в — показник високо-го р1вня тривожност1, тривожний стан; вщ 8 до 20 бал1в — у пац1ента наявн1 симптом тривожносп; менше в1д 8 бал1в — в1дсутн1сть тривожного стану. Для визначення ступеня астешчного синдрому проводилось опитування за тестом самоощнки функщонального стану (САН). За допомогою тесту визначають р1вень самопочуття, активност1 й настрою. Також проводилась суб'ективна ощнка якост1 шчного сну (СОН) та визначалась динамь ка ЧСС i АТ. Як об'ективний показник стресово! реакщ! пащента обрано р1вень стресового гормона кортизолу, визначення якого проводили в сертифь кованш лабораторГ! Unilab: нормативн1 значення в ранковий час (07:00—10:00) — 171—536 ммоль/л, у веч1рнш час (16:00—20:00) — 64—327 ммоль/л.
Статистичну обробку отриманих результат1в зд1йснювали за допомогою пакета програм MS Excel 2010. Даш наведет у вигляд1 M ± m. Статистично в1рогщним вважали значення p < 0,05.
Результати та обговорення
У результат проведеного дослщження при ана-лiзi оцiнки стану тривожностi в уах обстежених хворих було констатовано, що домiнантними про-явами ситуативного стану тривожностГ (у першу добу вщ моменту госшталГзацп) були: вiдчуття не-безпеки — 46 спостережень (92 %), вщчуття напру-ження — 36 (72 %), боязнь — 35 (70 %), надмiрнi переживання й хвилювання — 43 (86 %), порушен-ня здатностГ до концентрацп уваги — 42 (84 %), драпвливють — 21 (42 %), ввдчуття внутрiшнього тремтiння — 39 (78 %), неможливють розслабити-ся — 45 (90 %), загальна втома — 39 (78 %), трудно-щi iз засинанням — 41 (82 %). Рщше зустрiчалися такi соматичнi ознаки тривоги, як: гострий бГль у дГлянщ серця, загрудинний бiль та/або серцебит-тя — 25 (50 %), гiпервентиляцiя або задишка — 18 (36 %), головний бшь — 22 (44 %), ускладнене ков-тання — 11 (22 %), свербж шкiри — 8 (16 %), шум у вухах — 26 (52 %).
Сумарно в результата проведених спостережень у всГх пацieнтiв спостерiгався високий рiвень сома-тичноi й психiчноi невмотивованоi тривожностГ.
У хворих групи А1 тривожний варiант поведiнки (на 1-шу — 3-тю добу вГд моменту надходження) кон-статований у 76,47 % опитаних (13 спостережень), у груш А2 — у 69,2 % пащента (9 спостережень). Ознаки ССТ з астеноподiбним варiантом перебпу (домшують млявiсть i слабкiсть) вiдзначенi в 17,6 % хворих (3 спостереження) з групи А1, у 30,76 % iз групи А2 (4 випадки). Дисфоричний варiант (прояви ССТ з ознаками постшного переживання, вщ-чуттям внутрiшнього невдоволення й роздратуван-ня) був бiльш виражений у груш А1 — 10 пащенпв (58,5 %) i менш виражений — у групi А2 — 5 хворих (38,5 %). Отже, для пащента хiрургiчного вГддГлення (А1) найбiльш вираженими проявами ССТ були вщ-чуття напруження, переживання та хвилювання, що спостерпалися в бГльшост пацieнтiв (15; 88,24 %). У третиш спостережень — 4 пащенти (30,76 %) трав-матолопчного вГддГлення (група А2) — з огляду на тривалий перебiг захворювання й старший вiк скар-ги ситуативного стану тривожностГ проявлялися ас-теноподiбним варiантом перебiгу з ознаками загаль-ноi втоми, порушення здатностГ до концентрацГi уваги й вщчуттям внутрГшнього тремтiння. Загалом серед 10 хворих хГрурпчного вГддГлення (58,5 %) на тлГ вГдчуття напруження й тривожностГ практично в кожного другого пащента спостерiгалися ознаки дисфоричного варiанта прояву ССТ з вГдчуттям
внутрГшнього невдоволення, роздратованостi в по-еднаннi Гз соматичними ознаками тривоги (загрудинний бГль, задишка, шум у вухах).
У результат проведеного опитування (вщповвд-но до шкали тривожностГ СпГлбергера — ХанГна) було констатовано, що орГентовна оцГнка тривожностГ значною мГрою пов'язана з вжом пацГентГв. Так, у жшок вГком вГд 57 до 61 року ССТ була на рГвш 45 ± 3 бали, що вище, нГж у пацГенток вГком 48—55 рокГв, у яких рГвень тривожностГ становив 37 ± 5 балГв. У чоловГкГв ССТ меншою мГрою залежала вГд вГку пацГента й становила 36 ± 4 бали (що вГдповГдае середньому ступеню вираженостГ ознак ситуативноi тривожностГ). Слщ також зазначити, що в пащенпв хГрурпчного вГддГлення рГвень тривожностГ на момент надходження становив 45 ± 2 бали, що можна трактувати як високий. Отримаш результати, ймовГрно, пов'язанГ з бГльш молодим вГком хворих (37 ± 5 рокГв) Г яскравГше вираженою в них здатнГстю до адаптацп. У пацГентГв травма-тологГчного вГддГлення (45 ± 11 рокГв) протягом усього перюду лГкування рГвень тривожностГ зна-ходився в межах 41 ± 4 бали (середнГй рГвень тривожностГ за тестом на тривожшсть СпГлбергера — ХанГна).
Вщповщно до результата, наведених у табл. 2, увечерГ, за 12 годин до операцп, у пацГентГв обох груп (за результатами тесту СпГлбергера — ХанГна) показники реактивноi та особистiсноi тривожностГ були шдвищеш без статистично вГрогГдних (р > 0,05) вщмшностей м1ж групами. За результатами тесту, проведеного вранщ, перед операщею, констатовано, що в пацГентГв основноi групи показники тривожностГ вГропдно знизилися (р < 0,01), у той час як у хворих групи порГвняння статистично вГрогГдного зниження показникГв не було (р > 0,05).
РанковГ показники рГвшв тривожностГ (тест СпГлбергера — ХанГна) у пацГентГв групи порГвняння були вГропдно (р < 0,05) вищГ, н1ж у хворих осно-вноi групи.
При проведеннГ статистичного (х2) опрацюван-ня даних спостережень (тест СпГлбергера — ХанГна) констатовано, що реактивна та особистюна тривожшсть в обох групах за 12 годин до операцп не вщрГз-нялась (х2 = 0,0056; р > 0,05). У пацГентГв основноi групи перед операщею суттево знижувалася особис-тГсна (х2 = 9,64; р = 0,0019) та реактивна (х2 = 8,40; р = 0,0037) тривожшсть. Водночас у пацГентГв групи порГвняння показники тривожностГ залишались ви-сокими (х2 = 0,5016; р > 0,05).
Таблиця 2. Результати тесту Сплбергера — Ханна у динамц лкування в основнй груш
й груш порiвняння (бали)
Тривожжсть Основна група (А) Група порiвняння (В)
Увечери за 12 годин до операцп Зранку, перед операщею Увечери за 12 годин до операцп Зранку, перед операцiею
Реактивна 43,61 ± 3,71* 33,57 ± 2,62** 44,25 ± 3,60* 40,25 ± 4,07***
Особистюна 42,24 ± 4,23* 31,59 ± 3,16** 43,15 ± 3,43* 39,78 ± 2,66***
Примтки: * — р > 0,05; ** — р < 0,01; *** — р > 0,05.
т
Загалом за результатами шкали НАЯБ (стутнь вираженостi симптомiв тривожностi) у пащенпв обох груп напередоднi ввечерi констатовано тривож-ний стан. Включення препарату Ноофен у комплекс медикаментозно! терат! дозволило знизити ступiнь вираженосп симптомiв тривожностi (вщповщно до шкали Гамшьтона) у бiльшостi пацieнтiв хрурпч-ного (13; 76,47 %) та травматолопчного (11; 84,6 %) вщдшень з високого рiвня (41 ± 6 балiв) напередоднi операцiйного втручання до помiрного (28 ± 4 бали) у день операцп. Динамжа основних симптомiв три-вожностi в процес лiкування пацieнтiв основно! гру-пи та групи порiвняння вщображена на рис. 2.
У пащенпв хiрургiчного вщдшення також вщ-значалося зниження ступеня тривожностi, проте воно було менш вираженим (45 ± 2 бали 34 ± 2 бали), нiж у пащенпв травматологiчного профiлю. Помiрне зниження рiвня тривожностi в дано! ка-тегори хворих пов'язане з органiчною складовою основного захворювання й безпосередньо з опера-тивним лiкуванням i самою операщею як додатко-вим фактором стресу й тривожностi.
З метою бшьшо! наочностi динамiки ключових показникiв тривожност в обох групах у табл. 3 наведено !х середнi величини (ощнка вiд 1 до 4 балiв).
На пiдставi даних, наведених у табл. 3, можна стверджувати, що вiдбувалося вiрогiдне зниження симптомiв тривожностi (кардiоваскулярнi та ней-ровегетативш симптоми; безсоння, страх) зранку, перед операщею, в пащенлв основно! групи на вщмшу вiд пацiентiв групи порiвняння.
Як бiохiмiчний критерiй кутрувування стану ситуативно! тривожностi визначався рiвень гормона кортизолу (стресового гормона) в кровi елек-трохемiлюмiнесцентним методом у сертифжова-нiй лабораторп ИпПаЪ за 12 годин до операцшного втручання (перед сном) та зранку, безпосередньо перед операцiею (вщповщно до схеми прийому препарату та дизайну дослщження), оскшьки вмют кортизолу в кров1 коливаеться впродовж доби. Нормальнi показники гормона в кров1 у ранковий час становлять 171,0—536,0 нмоль/л, у вечiрнiй — 64,0-327,0 нмоль/л.
Основна група (А)
Труднощi i3 засинанням Загальна втома
Вiдчуття тремтiння
Дра^вливють
Надмiрнi переживання
Страх
Вiдчуття напруження
Вщчуття небезпеки
28
10
15 20
25
29
30
Труднощi i3 засинанням Загальна втома
Вiдчуття тремтiння
Дра^вливють
Надмiрнi переживання
Страх
Вiдчуття напруження
Вiдчуття небезпеки
Група порiвняння (В)
18
35
17
10 12 14 16 18 20
Основна група у день операцп Основна група за 12 годин до операцп
Група порiвняння у день операцп Група порiвняння за 12 годин до операцп
Рисунок 2. Динамка симптом'в тривожност у хворих основно)' групи та групи пор'1вняння
(кЛьксть пац'1снт1в)
Таблиця 3. Ключовi параметри шкали ГамЛьтона (у балах )
Тривожжсть (ключовi параметри) Основна група (А) Група порiвняння (В)
За 12 годин до операцшного втручання Зранку, перед операщею За 12 годин до операцшного втручання Зранку, перед операщею
Кардюваскуляры симптоми 3,17 ± 0,23 1,90 ± 0,82* 3,19 ± 0,26 2,92 ± 0,72*
Безсоння 2,86 ± 0,11 0,68 ± 0,10* 2,54 ± 0,36 2,19 ± 0,33*
Тривожний настрм 3,18 ± 0,25 1,81 ± 0,43 3,22 ± 0,64 3,01 ± 0,28
Напруження 2,34 ± 0,47 1,47 ± 0,24 2,42 ± 0,21 2,33 ± 0,28
Страх 2,12 ± 0,28 0,78 ± 0,41* 1,96 ± 0,37 1,88 ± 0,49*
ГастроЫтестинальш симптоми 1,92 ± 0,34 1,18 ± 0,20 1,89 ± 0,49 1,69 ± 0,42
Нейровегетативн симптоми 2,87 ± 0,42 1,32 ± 0,24* 2,93 ± 0,54 2,78 ± 0,38*
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 4. Динамка р'вня кортизолу (нмоль/л) залежно вд стат
Час дослщження Жшки Чоловки
За 12 годин до операцмного втручання 446,09 ± 176,23 471,31 ± 194,40
Зранку, перед операщею 543,12 ± 154,00* 347,07 ± 247,71*
Примтки: * — p < 0,05.
Ощнка динамжи piBra кортизолу KpoBi (табл. 4) показала, що в обох групах пащенпв спостерпались пщвищен вихщт показники piBHiB стресового гормона кортизолу. Зростання цих показникiв е вipо-гiдним маркером наявностi виражено! стресово! реакций напеpедоднi операцшного втручання.
З огляду на даш, наведенi в табл. 4, також можна констатувати, що напеpедоднi операцшного втручання (жшки vs чолов^) стресова pеакцiя була ви-ражена незалежно вщ статi пацiентiв (р > 0,05).
Слщ також вщзначити, що безпосередньо перед операщею в жшок piвень стресу за показником кортизолу е вищим, шж у чоловiкiв (р < 0,05), що пов'язано з психоемоцшною оргашзащею ж1нок та
с 600
.Û
о 500
^ 400 2 300
525,9 51
0,7*
467,7*
347,1*
о.
2
ш
s
GL
200 100 0
Основна група (А) Група порiвняння (В)
За 12 годин Уранц1,
до операц1йного втручання перед операщею
Рисунок 3. Динамка pißHiß кортизолу
Примггка: * — р < 0,05.
схильшстю до бшьш виражено! реакщ! на ситуатив-ну тpивожнiсть. При поpiвняннi внутршньогендер-но! (ж1нки vs ж1нки та чоловжи vs чоловiки) реакцИ на стрес за 12 годин до операщ! та безпосередньо в день операщ! статистично значимих вщмшностей не виявлено (р > 0,05).
За результатами проведеного дослщження можна стверджувати, що на момент обстеження напе-pедоднi опеpацiйного втручання piвнi стресового гормона кортизолу були пщвищеш в бшьшосп па-цiентiв обох груп. Статистично вipогiдноï piзницi в показниках кортизолу в груш А та груш В не було.
За результатами, наведеними на рис. 3, можна констатувати, що додавання в комплекс передоперацш-но! пщготовки пащента лжарського засобу Ноофен® сприяло вipогiдному зниженню piвнiв стресового гормона кортизолу в бшьшосп пащенпв основно! групи (р = 0,0029) вранщ перед опеpацiйним втручанням.
Водночас у пацiентiв групи поpiвняння (група В) за результатами проведених дослщжень piвнi кортизолу вipогiдно не знижувались (р > 0,005), що тдтверджувало пiдвищений piвень суб'ективних переживань пацiентiв, обумовлених стресовими емоцiями ситуативно! тpивожностi — напружен-ням, нервозшстю, страхом, тривогою.
При поpiвняннi ранкових показникiв кортизолу в обох групах (рис. 3) вiдмiчено статистично значи-ме зниження piвнiв кортизолу в груш А (р < 0,0007).
Таблиця 5. О^нка функцюнального стану та якост шчного сну в обстежених хворих
(за 10-бальною шкалою)
Показник Основна група (А) Група порiвняння (В)
Увечер^ за 12 годин до операцп Зранку, перед операщею Увечер^ за 12 годин до операцп Зранку, перед операщею
Самопочуття 4,71 ± 1,95 6,40 ± 1,47* 4,17 ± 2,25 3,48 ± 2,37*
Активнють 4,28 ± 2,48 4,81 ± 1,35 4,84 ± 2,19 4,46 ± 2,84
Настрм 3,38 ± 3,10 5,68 ± 1,96 3,45 ± 2,23 3,93 ± 2,45
Сон 3,86 ± 0,52 6,31 ± 0,42* 4,15 ± 0,33 3,11 ± 1,75*
Примтка: * — р < 0,05.
Таблиця 6. Показники АТ, ЧСС, ЧД у динамц лкування
Показник Основна група Група порiвняння
Увечер^ за 12 годин до операщУ Зранку, перед операщею Увечери за 12 годин до операцп Зранку, перед операщею
САТ, мм рт.ст. 146,5 ± 8,52 132,1 ± 9,49** 150,5 ± 8,32* 144,5 ± 6,43
ДАТ, мм рт.ст. 82,4 ± 5,36 71,50 ± 5,80** 85,11 ± 6,67* 84,5 ± 5,52
ЧСС, за 1 хв 82,40 ± 5,95 76,40 ± 3,98** 83,20 ± 7,32* 84,40 ± 5,56
ЧД, за 1 хв 19,20 ± 1,14 18,20 ± 1,03* 19,10 ± 1,10* 19,20 ± 1,15*
Примтки: * — р > 0,05; ** — р < 0,05.
Отже, застосування в комплексi превентивно! терап!! тривожно-невротичних станiв, тривожностi, страху та неспокою в пацieнтiв у передоперацшному перiодi сучасних психостимулювальних i ноотроп-них лiкарських засобiв, а саме препарату Ноофен®, дозволило швелювати основну вегетативно-сома-тичну складову стану тривожносп, прискорило адап-тацiю пащенпв до умов стацiонарного лiкування i, як результат (за даними анкетування), сприяло норма-л!зацп сну в бшьшосп (26; 86,7 %) пащенпв основно! групи на противагу груш порiвняння, у якiй мiцний сон напередодн! операцiйного втручання вщзначили лише 55 % вщ загально! кшькосп опитаних хворих.
У табл. 5 вщображено результати самооцiнки за-гального стану хворих за 10-бальною шкалою. Стра-тифiкацiя результатiв проводилась по висхщнш: чим краще самопочуття хворого, тим юльюсть балiв е вищою.
Отриманi данi анкетування корелювали з результатами лабораторних дослщжень з визначення р!в-нiв стресового гормона кортизолу.
Динамiчний аналiз загальносоматичного стану пащенпв пiдтвердив вiрогiдну рiзницю у станi хворих основно! групи та групи порiвняння за кри-терiями систолiчний артерiальний тиск (САТ); д!а-столiчний артерiальний тиск (ДАТ); ЧСС; частота дихання (ЧД).
Увечер!, за 12 годин до операщ!, об'ективнi по-казники загальносоматичного стану в обох групах не вiдрiзнялися. Зранку, перед операцiею, в пащенпв основно! групи вiдзначено нормалiзацiю даних показниюв порiвняно з вечiрнiми даними. За даними, наведеними в табл. 6, що мютить об'ективш показники стресово! реакц!! (САТ, ДАТ, ЧСС, ЧД), також можна констатувати, що в пащенпв основно! групи зранку, перед операщею, показники САТ, ДАТ та ЧСС були в!ропдно нижч!, н!ж у хворих групи пор!вняння (р < 0,05). Поряд !з цим за показни-ком ЧД статистично значимих (р > 0,05) вщмшнос-тей не виявлено.
Доц!льно також вiдзначити, що переносимють одноразового вживання препарату Ноофен® 500 була задовiльною, небажаних по6!чних явищ у жод-ного пащента основно! групи не констатовано, i, в!дпов!дно, препарат можна рекомендувати до широкого застосування у практичнш медицин!
Висновки
1. У переважно! (87 %) 6!льшост! пацiентiв, як! перебувають на стац!онарному л!кування, проблема стресу й тривоги е важливою складовою ланкою у формуванш загального стану хворого.
2. З метою лжвщащ! ситуативного стану тривож-ност! та корекц!! психоемоцшного статусу пац!ента напередодн! операщ! до комплексу медикаментоз-но! терап!! доц!льно додавати л!карськ! препарати, що дозволяють скорегувати та л!кв!дувати основну вегетативно-соматичну складову тривоги.
3. Л!карський зас!б Ноофен® 500 сприяе адаптащ! пащенпв до умов стац!онару й дозволяе значно зни-зити емоц!йну реакщю хворих на стресову ситуац!ю.
4. Ноофен® 500 у вигляд! швидкорозчинного порошку в доз! 500 мг дощльно застосовувати у пащенпв х!рург!чного та травматолог!чного проф!лю одноразово за 12 годин до операцшного втручання (напередодн! ввечер!) при проведенш ус!х плано-вих операц!й з метою швелювання тривожно-не-вротичних сташв, передоперац!йного страху та неспокою.
Конфлжт штересш. Не заявлений.
Список лператури
1. Новости мира: Статистика стресса и депрессий. [Электронный ресурс]. — http://loveinkaliningrad.ru/news/449.html
2. Селье Г. Стресс без дистресса. — М.: Прогресс, 2002. —175 с.
3. Prozac World: These Are The Most Stressed Out Countries. [Электронный ресурс]. — http://www.zerohedge.com/ news/2013-07-17/prozac-world-these-are-most-stressed-out-countries
4. Kehlet H. Labat Lecture 2005. Surgical stress and postoperative outcome — from here to where?// Reg. Anesth. Pain Med. — 2006. — 31. — 47-52.
5. Громов Л.А. «Типичные» и «атипичные» транквилизаторы / Л.А. Громов, Е.Т. Дудко // Всник фармакологи та фармацп. — 2003. — № 10. — С. 11-17.
6. Щекина Е.Г. Особенности ноотропной терапии / Е.Г. Щекина //Провизор. — 2008. — № 2. — С. 6-9.
7. Смулевич А.Б. Клинические эффекты бензодиазепи-новых транквилизаторов в психиатрии и общей медицине / А.Б. Смулевич, М.Ю. Дробижев, С.В. Иванов. — М.: Медиа-Сфера, 2005. — 348 с.
8. Смулевич А.Б. Психокардиология / А.Б. Смулевич, А.Л. Сыркин. — М.: МИА, 2005. — 779 с.
9. Бурчинський С.Г. Сучасш тдходи до фармакотерапН нейроциркуляторног дистонН/ С.Г. Бурчинський // Лжи. — 2005. — № 1-2. — С. 1-4.
10. Тещук В.Й. Досвiдзастосування ноофенуу вiдновному лжуванш гострих порушень мозкового кровообку в умовах ВМКЦ/ В.Й. Тещук, В.В. Тещук // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2014. — № 1(35). — С. 111-115.
11. Нагорная Н.В. Психовегетативный синдром у детей и возможные пути его коррекции / Н.В. Нагорная, А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова// Таврический медико-биологический вестник. — 2013. — Т. 16, № 3. — С. 110-115.
12. Нагорная Н.В. Эффективность ноофена в коррекции нарушений психоэмоционального статуса у детей с веге-тососудистой дисфункцией / Н.В. Нагорная, А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова [и др.]// Современная педиатрия. — 2012. — № 7(47). — С. 47-51.
13. Возняк А.В. Ефектившсть препарату «Ноофен®» у комплексному лшуванш вегетативног дисфункцН в дi-тей / А.В. Возняк // Современная педиатрия. — 2013. — № 6(54). — С. 81-87.
14. Бабюк И.А Коррекция расстройств пограничного уровня в общетерапевтической практике / И.А. Бабюк, О.Е. Шульц, Л.А Васякина [и др.]// Медична психологiя. — 2011. — № 4. — С. 28-31.
Отримано 30.03.2017 ■
Куновский В.В., Барвинская А.С.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Фармакотерапия психоэмоциональной сферы у стационарных больных в раннем периоперационном периоде
Резюме. Изучена эффективность разработанного нами способа нивелирования состояния тревожности, основанного на применении ноотропного препарата Ноофен® 500 у хирургических и травматологических больных в предоперационном периоде. В группе пациентов, в которой использовалась предложенная методика (30 человек), наблюдалась закономерная тенденция к нивелированию тревожного синдрома у 76,47 % больных хирургического и 69,2 % — травматологического профиля, в то время как у пациентов, у которых данный препарат не использовался
(20 человек), признаки личностной и реактивной тревожности оставались на достаточно высоких уровнях. Сделан вывод, что предложенный способ коррекции психоэмоционального статуса обнаружил достаточно выраженный клинический эффект, его применение позволяет нивелировать основную вегетативно-соматическую составляющую тревоги и целесообразно в клинической практике. Ключевые слова: психоэмоциональный статус; тревога; операция; острый панкреатит; Ноофен 500®; предоперационная подготовка
V.V. Kunovskyi, A.S. Barvinska
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Pharmacotherapy of the psychoemotional sphere in hospitalized patients in the early perioperative period
Abstract. The effectiveness of our method of leveling the state of anxiety based on the use of the nootropic preparation Noophen® 500 in surgical and trauma patients in the preoperative period was studied. In the group of patients using the proposed method (30 people), there was a regular tendency to level the anxiety syndrome in 76.47 % of surgical patients and 69.2 % of trauma patients, while in persons, who did not use this technique (20 people), the signs of per-
sonal and reactive anxiety remained at fairly high levels. It is concluded that the proposed method for the correction of psychoemotional status has revealed a rather significant clinical effect, its use allows to level the main vegetative and somatic component of anxiety and is expedient in clinical practice.
Keywords: psychoemotional status; anxiety; surgery; acute pancreatitis; Noophen® 500; preoperative preparation
