CC BY
7
11. Lind L. Endothelium-dependent vasodilatation in hypertension: a review / L. Lind, S.O. Granstam, J. Mil-lgard // Blood Pressure. - 2000. - Vol. 9, N 3. - P. 4-15.
12. Platelets promote coagulation factor XII-mediated proteolytic cascade systems in plasma / J. Johne, C. Blume, P.M. Benz [et al.] // Biol. Chem. - 2006. - Vol. 387, N 2. - P. 173-178.
13. Shariat-Madar Z. Assembly and activation of the plasma kallikrein-kinin system: a new interpretation / Z. Shariat-Madar, F. Mahdi, A.H. Schmaier // Int. Immuno-pharmacol. - 2002. - Vol. 2, N 13-14. - P. 1841-1849.
14. Varon J. Treatment of acute severe hypertension: current and newer agents // Drugs. - 2008. - Vol. 68, N 3. -P.283-297.
УДК 616-089-053.2:614.8.015.001:615.035.4
О.Е. ВарунПОР1ВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВН1СТЬ
** МЕДИКАМЕНТОЗНОÏ Й ПСИХОЛОГIЧНОÏ
ПОДГОТОВКИ В Д1ТЕЙ ПЕРЕД ОПЕРАЦИЮ
В.1. Снисарь
Обласна KnmiHHa дитяча л1карня м. Днтропетровськ
Дтпропетровська державна медична академiя
Ключовi слова: дитина, операцгя, анестезгя, психологгчна та медикаментозна пгдготовка, ментальнi функци та психгчний стан
Key words: child, operation, anaesthesia, psychological and medicamental preparation, mental functions and mental state
Резюме. У 82 детей в возрасте от 6 до 16 лет, которые поступили в больницу для оперативного лечения по поводу аппендэктомии, изучалось влияние медикаментозной, психологической подготовки и анестезии на когнитивные функции и психологическое состояние детей подросткового возраста в переоперационном периоде. Исследования проводились детям школьного возраста, поступившим для оперативного лечения лапароскопическим методом, с диагнозом острый аппендицит. Анестезия проводилась внутривенным методом с искусственной вентиляцией легких. Психологическое обследование проводилось по следующим методикам: 1) метод цветовых выборов М. Люшера; 2) тест цветовых отношений - ЦТО; 3) прогрессивные матрицы Равенна. Их выбор был обусловлен тем, что они в полной мере могут оценить психологическое состояние. Полученные результаты свидетельствовали в пользу проведения комплексной медикаментозной и психологической подготовки у детей младшего возраста. У детей старшего возраста достаточно психологической подготовки, чтобы значительно снизить уровень тревожности и отклонения аутогенной нормы. Одним из важных аргументов в пользу применения эндоскопической методики операции является значительное снижение болевых ощущений в послеоперационном периоде, что дает возможность более быстрого восстановления физической активности пациента. В пользу предложенной анестезии говорит достаточно быстрое восстановление ментальных функций, хорошее восстановление адекватного самостоятельного дыхания и отсутствие депрессии в посленаркозном периоде. Summary. In 82 children aged 6-16 years, admitted to a hospital for operative treatment of appendicitis, influence of medicamental, psychological preparation and anaesthesia on cognitive functions and psychological condition of children of adolescent age in the preoperative period was studied. Researches were made in children of school age, admitted for operative treatment of acute appendicitis by laparoscopy method. Anaesthesia was given intravenously with artificial ventilation of the lungs. Psychological inspection was carried out by the following techniques: 1) method of colour selections by M.Ljusher; 2) the test of colour relations; 3) progressive matrices by Ravenn. Their choice was caused by the fact, that they can estimate a psychological condition in full measure. The received results testified in favour of a complex medicamental and psychological preparation
of junior age children. Senior age children have enough psychological preparation to considerably lower anxiety and deviations of autogenous norms. One of the important arguments in favour of endoscopy techniques is a considerable decrease of painful sensations in the postoperative period, this gives the chance to faster restoration of patientis' physical activity. Sufficiently quick restoration of mental functions, good restoration of an adequate independent breath and absence of depression in the postanaesthetic period argues for an offered method of anaesthesia.
Проблемi медикаментозно! шдготовки до операцп пащотпв дитячого вшу придшено багато уваги [1]. Застосування рiзних комбшацш седативних препарапв, наркотичних анальге-тикiв, гiпнотикiв й анестетиюв було спрямовано, у першу чергу, на зменшення тривожностi, страху й зниження больових вiдчуттiв перед операщею й анестезieю [2]. У той же час у втизнянш лiтературi вiдсутнi якi-небудь реко-мендацп iз психолопчно! пiдготовки дiтей до стресових ситуацiй, пов'язаних iз майбутшм хiрургiчним лiкуванням. Чи потрiбна психоло-гiчна пiдготовка? У якому обсязi й для якого вiку? Ц питання залишаються для нас поки ще без конкретно! вiдповiдi. Крiм того, недостатньо шформацп про вплив рiзних препаратiв для наркозу на шзнавальш функцп у дiтей, а також !хнш взаемозв'язок iз психологiчним станом у перед- i шсляоперацшному перiодi.
Ключовою проблемою в цьому випадку е страх хворого перед операщею [3]. Певний острах хiрургiчного втручання природний. Доросла людина може боятися дуже багато чого: само! операцп, пов'язаних з нею страждань, болю, наслщюв втручання, вона може побою-ватися за И результат. Природним е й страх перед наркозом. Про побоювання хворого ми дiзнаемо-ся звичайно з його власних слiв. Але для дiтей така форма прояву сво!х страхiв е дуже складною. Страх дитини збшьшуеться середо-вищем, у яке вона потрапляе в лшарш, вщр-вашстю вiд родини, режимом, безлiччю незна-йомих людей (сусiдiв по палат^, якi ретельно намагаються мвiдволiктим його. Дгти не ску-пляться на шформащю i пiсля перенесено! операцп, як правило, мають схильшсть занадто перебшьшувати все, що трапилося з ними. Саме тому правдива й збалансована шформащя, тдготовлена саме для певно! вiково! групи, е одним iз найважливiших механiзмiв захисту !х-нього психологiчного стану [3, 5].
Метою нашо! роботи стало вивчення впливу медикаментозно! й психолопчно! пiдготовки, анестезiологiчно! допомоги на психофiзiологiчнi функцi! дiтей шкiльного вiку при лапаро-скопiчних операцiях.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У нашому дослщженш було обстежено чо-тири групи хворих шкшьного вiку. 1-а група - 20 дiтей у вщ вiд 6 до 11 роюв, середнiй вiк 8,95 ± 0,37 року. Серед обстежених було 15 хлопчиюв й 5 дiвчинок, що склало 75% й 25% вщповщно. 2-а група - 23 дитини у вщ вiд 6 до 11 роюв, середнiй вiк 9,04 ± 0,21 року. Серед обстежених було 15 дiвчинок й 8 хлопчиюв, що склало 65% й 35% вщповщно. 3-я група - 19 чоловш у вщ 1216 роюв, середнiй вiк 14,32 ± 0,32 року. Серед обстежених було 13 дiвчинок й 6 хлопчиюв, що склало 72% й 28% вщповщно. 4-а група - 20 дгтей у вiцi вiд 12 до 16 роюв, середнiй вiк 14,2 ± 0,3 року. Серед обстежених було 16 дiвчинок й 4 хлопчики.
Вс дiти надiйшли в стащонар з дiагнозом гострий апендицит i були оперованi лапароско-шчним методом тд загальною тотальною вну-тршньовенною анестезiею з ШВЛ. Пацiентам 1-й й 2-й групи не виконувалася внутршньом'язова медикаментозна премедикация. На еташ перед-операцiйно! пiдготовки, тсля тестування ви-х1дних показникiв, з ними проводив бесщу психолог i лiкар-анестезiолог, використовуючи при цьому спещально пiдготовлений методичний посiбник (у картинках). Пюля чого дитина пiднiмалася в передоперацшну палату, де !й проводилося чергове тестування, що дозволяло визначити вплив на не! психолопчно! шдготовки. Безпосередньо перед початком анестезп, вже на операцшному столi дгам цих груп вну-тришньовенно вводилися атрошн 0,1% - 0,020,04 мг/кг, (але не бiльше 1 мг) i фентанил 0,005% - 0,5 - 1,0 мкг/кг, а по^м сибазон 0,5% -0,2-0,4 мг/кг.
Дгам 3-! й 4-! груп психолопчна шдготовка не проводилася, однак !м за 40 хвилин до хiрургiчного лiкування проводилася медикаментозна шдготовка шляхом премедикацп внутрш-ньом'язово.
При проведеннi анестезi! використовувалися фентанiл iз пропофолом + норкурон (для мю-плегi!). Дослiдження проводилося iз хворими в станi середнього ступеня тяжкосп, зi стабшь-ними гемодинамiчними показниками й перед-
операцшним рiвнем болю вщ 2 до 6 балiв за шкалою ВАШ. Тривалють операцi! в середньому не перевищувала однiе! години.
Для реалiзацi! поставлено! мети використо-вувалися наступнi методи.
Загальноклiнiчнi - ЧСС, АТ, ЧД, ЕКГ, визна-чення болю по 10-бальнш вiзуально-аналоговiй шкалi (ВАШ). Лабораторнi - загальний аналiз кровi (НВ, НТ, еритроцити, лейкоцити, час згортання), КЛС. Iнтраоперацiйний мошторинг -ЧСС, АТ, SрО2, показники ШВЛ. Саме стабшь-нiсть цих показниюв була критерiем безпечностi проведення анестезп.
Психологiчне обстеження проводилося за допомогою наступних методик: методика колiр-них виборiв М.Люшера (для оцшки актуального психологiчного стану дитини), тест колiрних вiдносин КТВ (для визначення вщносини до значущих об'ектiв), прогресивш матрицi Равенна (для оцiнки психiчних процесiв сприйняття), методика запам'ятовування 10 ^в А.Р. Лурi! (для оцшки пам'яп). Вибiр даних методик був зумовлений наступними факторами. По-перше, дат методики повною мiрою можуть охопити вс параметри, якi визначають ршення наших завдань. По-друге, даш методики вщповщають вимогам експрес - методик, можуть проводитися в лiжку хворого. Тести досить прост в прове-деннi й не вимагають спещально! пiдготовки лiкаря-клiнiциста, що дозволяе широко вико-ристати дану методику й в умовах стацюнару. По-трете, це перевiренi методи, часто застосо-вуваш в медичнiй i психологiчнiй практищ, що мають високу вiрогiднiсть i надiйнiсть.
Наше дослiдження проводилося в 5 етатв. Перший етап дослщження проводився вiдразу пiсля надходження пащента в палату й був спрямований на визначення вихiдного рiвня психолопчного стану. Другий етап проводився тсля психологiчно! пiдготовки, завданням якого було визначити вплив дано! тдготовки до операци на стан хворих. Наступи етапи 3-й на другий й 4-й на третш день тсля операци проводилися для оцiнки вщновлення психоло-гiчного стану й когштивних функцiй у пацiентiв пiсля анестезп. I заключний 5-й етап проводився на 6-7 день, метою якого було шдведення тдсумку вщновлення дитини.
На 1, 3, 4 й 5 етапах випробуваним пропону-вався весь певний нами комплекс методик психолопчного дослщження, на 2 етапi в дгтей дослiджувався тiльки психологiчний стан i вiдношення до значимих тем за допомогою методик Люшера й КТВ. Результати спосте-режень оброблеш за допомогою комп'ютерно!
програми Excel. Вiрогiднiсть вiдмiнностi ощню-вали з використанням t-критерiю Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Оцiнюючи результати загальноктшчних дослiджень перед операцieю й штраоперацшного монiторингу, ми одержали усереднеш данi показникiв артерiального тиску й ЧСС, яю вiдповiдали вiку пащенпв. У дiтей з бiльше вираженими болючими вiдчуттями (ВАШ- 4-6 балiв) частота серцевих скорочень у перед-операцiйному перiодi була збiльшена на 15-20% вщ норми за вшом, що цiлком з'ясовно. Показники АТ вщповщали вiковiй нормi. Пщ час операцii показники АТ збшьшувалися в середньому на 15-20% вщ вихiдного рiвня, що пов'язано з накладенням пневмоперитонеума (1012 см. вод. ст.). Показники ЧСС у середньому знижувалися на 5-10% вщ вихщного рiвня, а в деяких випадках не змiнювалися. Одним iз головних критерiiв адекватностi анестезii з ШВЛ були показники КЛС, при дослщженш яких вщхилень вiд норми фактично не спостерпалося.
Sp02 кровi визначалася протягом всiei операцii й перебувала на рiвнi 98-100%. Кровотеч тд час операцiй не було. Bti пацieнти екстубованi в iнтервалi 10-12 хвилин пiсля закiнчення операци. Адекватшсть самостiйного подиху атмосферним пов^рям визначалося клi-нiчно й шдтверджувалося показниками Sp02 рiвнi 96-98%. Пюляоперацшний перiод у всiх дiтей перебрав гладко, болючi вiдчуття в шсляоперацшному перiодi знеболювались кето-профеном iз розрахунку 2мг/кг тiльки протягом першоi доби пiсля операцii. Всi пащенти самос^йно пiдшмалися з постелi вже через 6-8 годин.
Скарги на бшь у д^нщ пiсляоперацiйноi рани д^и пред'являли тiльки в першу добу тсля операци. При цьому хворобливi вщчуття вiд-значалися бiльшою мiрою при русi, були нез-начш по силi, починаючи з четвертого етапу, дорiвнювали фактично нулю й вщзначалися тiльки при рiзких рухах. Необхщно вiдзначити, що в молодших дiтей iз медикаментозною пiдготовкою бшь знижувався перед операцiею, i вщповщно зменшувалася тривога. Однак вiдразу тсля операци дитина бiльш сильно сприймала бiль, до якого вона не тдготовлена психо-логiчно, що, у наслщку, вiдбивалося й на його психiчному станi. У дiтей, яким проводилася психологiчна пiдготовка, коливання показниюв ВАШ були менш вираженi. Бшьше того, у старшо!' групи навт у ранньому пiсляопе-рацiйному перiодi вiдзначалося зниження болю, тривоги й рiвня психiчноi напруги (табл. 1).
Показники болю по ВАШ на етапах обстеження пащснпв
Вид подготовки Вш 1 етап 2 етап 3 етап 4 етап 5 етап
Медикаментозна 6-11 М±т 2,82±0,25 0,67±0,14 3,32±0,28 0,76±0,1 0,04±0,01
премедикащя рок1в Р <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
12-16 М±т 2,67±0,24 1,28±0,11 2,86±0,15 0,93±0,08 0,2±0,09
ротв Р <0,05 <0,05 <0,05 <0,05
Психолог1чна 6-11 М±т 2,44±0,26 2,5±0,28 2,76±0,3 0,74±0,15 0,05±0,05
подготовка рок1в Р <0,05 <0,05
12-16 М±т 3,74±0,28 3,68±0,31 3,0±0,29 0,47±0,12 0
рокчв Р <0,05
Що стосуеться психолопчного стану пащ-енпв, то його результати залежали вщ виду проведено! передоперацшно! премедикац!!. У груш дггей 6-11 рокiв, яким проводилася психолопчна пiдготовка, фактор вщхилення вiд
аутогенно! норми вказував на високу !хню напругу й дискомфорт. Найбшьш високий середньогруповий результат вщзначався перед операцiею й у ранньому шсляоперацшному перiодi (рис. 1).
35т 30 25 20 15 10 5 0
ж
5 етап
□ 6-11 рокiв, медична niдготовка Ш6-11 рокiв, психологiчна пiдготовка
Рис. 1. Вщхилення аутогенно! норми (%) у д1тей 6-11 рокчв
Це викликано, на наш погляд, складними ситуащями для прийняття дитиною - тдготовка до операцi! й реальним розумшням того, що трапилося вщразу пiсля !!, незважаючи на проведену психологом роботу. Слщ зазначити, що вщсутшсть зниження внутрiшнього напру-ження й тривожностi пiсля проведено! психоло-гiчно! пiдготовки свiдчить про !! недостатнiй вплив на стан дггей дано! вiково! групи. Рiвень показника вщхилення аутогенно! норми й тривожносп шсля операцi! залишалися на вихщ-ному рiвнi, а надалi поступово знижувався, тому що дiти були шформоваш про перебiг шсля-операцшного перiоду.
У групi з медикаментозною премедикацiею, у ранньому пiсляоперацiйному перiодi пiсля !! виконання вiдзначалося ютотне зниження показ-никiв вiдхилення аутогенно! норми й тривожносп. Однак вже на 3-му етат (вщразу тсля операцi!) ми фiксували тдйом рiвня неспокш-ностi дiтей на 14,7%, за рахунок невщомих вщчутпв у пiсляоперацiйному перiодi, про яю !х нiхто не попередив. У наступш днi вiдзначалося зниження вщхилення вщ аутогенно! норми, що пов'язано з адаптащею до ново! обстановки й шдготовкою до виписки. Рiвень тривожностi трохи пiдсилювався (р>0.05) тшьки на етапi зняття хiрургiчних швiв. Ця процедура не вима-
гала знеболювання, але необхвдшсть вщвщуван-ня манiпуляцiйно!, а також наявшсть у руках хiрурга шструментарда викликала в багатьох дiтей сплеск негативних емоцш. Ми вважаемо, що й на цьому етапi пащенти цiе! вiково! категорi! так само мають потребу в психоло-пчнш пiдготовцi. Також слiд зазначити, що протягом усього дослщження показники вщхи-лення вiд аутогенно! норми в дтей молодшо! вiково! групи нижче в порiвняннi iз групою шдлгтюв. Це, на наш погляд, пояснюеться тим, що дiти 6-11 роюв не можуть повнiстю уявити все, що буде вщбуватися з ними, у силу !хшх вiкових особливостей. При цьому попередня бесща з лшарем-анестезюлогом i дитячим психологом дае можливють дитинi пiдготуватися до подальших подiй. Дiти молодшо! вiково! групи перекладають на дорослих вщпов> дальшсть за все, що вiдбуваеться, й асощюють
Оцiнюючи фактор тривожностi, можна сказати, що його рiвень у спостережуваних пацiентiв мав iстотнi розходження. Так, на першому етат в дгтей 6-11 рокiв вiн трохи нижче, шж у пiдлiткiв, i зберiгався приблизно на одному рiвнi протягом усього лiкування (рис. 3).
У пащенпв молодшого вiку при медика-ментознiй премедикацi! ми в бшьшосп випадкiв вiдзначали значне зниження цього показника на другому етат. При психологiчнiй пiдготовцi подiбнi реакци були несуттевими, що тдтверд-жувало вiдсутнiсть вираженого впливу даного виду шдготовки на дiтей даного вшу й неповне
весь бшь й неприемност не iз хворобою, а з дiяльнiстю дорослих. Це тдтверджуеться й у дослiдженнi за допомогою тесту колiрних ви-борiв. Оцiнюючи показники груп молодшого вшу, необхщно говорити про комплексний тдхщ пiдготовки до оперативного лiкування. Саме сполучення медикаментозно! й психологiчно! шдготовки дозволить домогтися максимального результату захисту вищих психiчних функцш у дтей.
У пiдлiткiв фактор вiдхилення аутогенно! норми на самому початку перебувае на бшьш високому рiвнi, що пов'язано з бшьшим розу-мшням того, що вiдбуваеться, й бшьше вира-женими побоюваннями iз приводу майбутньо! операцi!. Однак надалi щ показники знижуються, бiльше виражено в другш групi, що говорить про доцшьшсть проведення психологiчно! пiдго-товки пащентам дано! вiково! категорi! (рис. 2).
ними розумшня того, що з ними вщбуваеться перед операщею. У ранньому пiсляоперацiйному перiодi пащенти молодшо! групи усвщомлюють небезпеку того, що вщбуваеться. I це шдтверд-жувалося пiдвищеним рiвнем !хньо! тривожност на 1-му етапi. Однак не можна сказати, що психолопчна тдготовка нiяк не впливала на рiвень !хньо! тривожност. Все-таки цей фактор на другому етат (безпосередньо перед операщею) знижувався на 19,4% (р<0.05). При ощнщ показникiв обох груп даного вшу ч^ко простежувалося пiдвищення тривоги й перед випискою, пов'язане iз процедурою зняття швiв.
45-, 40 35 30 25 20 15 10 5
0
_
1 2 3 4 5 етап
□ 12-16 рокiв, медична niдготовка □ 12-16 ромв, психологiчна пiдготовка Рис. 2. Вiдхилення аутогенно'1 норми (%) у дггей 12-16 рокiв
10т
9 8 7 6 5 4 3 2 1
0
_
/—71
/—а
г л
п
1 2 3 4 5 етап
□ 6-11 рокiв, медична тдготовка О 6-11 ромв, психолопчна тдготовка Рис. 3. Фактор тривожносп (%) у д1тей 6-11 рок1в
При дослiдженнi даного фактора в тдлитав ми визначили, що психолопчна тдготовка на них мала значущий вплив. На вихщному етапi фактор тривожносп, як i слiд було сподiватися в пiдлiткiв, був трохи вище в порiвняннi з дпьми молодшо! групи. Це було зумовлено наявшстю в них «досвщу» знаходження в лiкарнi i бiльшим розумшням, що вщбуваеться. При цьому бесща
iз психологом, вiдповiдi на питання шдлпюв лiкарем-анестезiологом, знiмали в цих пащеннв всю !хню тривогу протягом усього перюду лiкування. У груш дней, де проводилася ильки медикаментозна тдготовка, зниження тривожносн в шсляоперацшному перiодi вщбувалося значно повшьшше (рис. 4).
12
10
гь
1 2 3 4 5 етап
□ 12-16 ромв, медична пiдготовка □ 12-16 ромв, психологiчна пiдготовка
Рис. 4. Фактор тривожност1 (%) у д1тей 12-16 рок1в
8
6
4
2
0
Фактор активности що визначае змушену дiяльнiсть, спрямовану на зниження психо-логiчного дискомфорту, вiдзначався в обох групах приблизно на одному рiвнi. При цьому дат показники не перевищували 50%-й рубiж, що говорить про патолопчш порушення, яю вимагають додаткового спецiального лiкування.
Найбшьш високi результати по даному показнику ми спостериаемо на першому, другому й третьому етапах, де вщзначалася най-бiльша напруга обстежених пащенпв . Надалi данi показники знижуються.
Показники працездатностi теж перебували на досить високому рiвнi й мали тенденцiю до росту тсля операцi!, що вказувало на достатт компенсаторнi можливостi в дiтей вшх груп.
Застосовуючи анестетик пропофолового ряду, ми вже припускали незначт змши в показниках пам'ятi обстежених дней. I якщо в ранньому шсля-наркозному перiодi й спостерiгалися якь небудь вщхилення цiе! функцi! мозку, то вони досить швидко вiдновлювалися у вшх дослщ-жуваних групах. Однак у процес дослiдження були виявлеш ряд вiкових особливостей пащ-енпв. У групах дiтей 6-11 роюв вiдмiнностi були тiльки за рiвнем оперативно! пам'ятi.
На 3-му еташ показники оперативно! пам'ятi в обох групах дней у вiцi 6-11 роюв вiрогiдно знижувалися Однак уже наступного дня (4-й етап) оперативна пам'ять не тшьки вщновлю-валася до первюного рiвня, але навiть переви-щувала !! вихiдний рiвень (5-й етап) (табл.2).
Таблиця 2
Показники оперативно! пам'ятч в дггей 6-11 рошв
Група 1з медикаментозною п1дготовкою
Р1вень виконання завдань* 1 етап (%) 3 етап (%) 4 етап (%) 5 етап (%)
1 30,4 13,0 39,1 43,5
2 4,3 0 0 0
3 17,4 21,7 17,4 26,1
4 26,1 34,8 39,2 30,4
5 21,7 30,5 4,3 0
Група 1з психолог1чною подготовкою
1 21,1 15,8 26,3 36,8
2 5,3 0 0 0
3 15,8 21,1 21,1 21,1
4 31,6 26,3 47,4 36,8
5 6,3 36,8 5,3 5,3
Прим1тки: * де, 1 р1вень - випробуваний запам'ятав 10 сл1в 4 [ менш повторень, 2 р1вень - запам'ятав 10 сшв за 5 повторень, 3 р1вень -запам'ятав 8-9 сл1в за 5 повторень, 4 р1вень - запам'ятав 5-7 сл1в за 5 повторень.
Показники довгостроково! пам'ятi не мають статистично достовiрних вiдмiнностей в обох групах на етапах 1,3 й 4 (табл. 3).
До оперативного втручання основна частина результапв розподшилася в дшянщ низьких (бшьше 65%) i середнiх значень (бшьше 39%). При цьому високий рiвень довгостроково! пам'ят не дiагностувався. У першу добу тсля анестези перерозподш результатiв вiдбувався у бiк збшьшення низьких показникiв з дiлянки
середшх, що свiдчило про вплив застосовуваних анестетиюв на даний вид пам'ят в дiтей. Однак вже на 4 еташ ми спостер^али вщновлення довгостроково! пам'ятi з тенденцiею подальшого полiпшення результатiв безпосередньо перед випискою пацiентiв. При цьому високих показ-никiв ми не реестрували, але на 3-му рiвнi вiдсоток дней, що показали гарний результат, збшьшився в 2 рази в порiвняннi з вихщним значенням.
Показники довгостроковоТ пам'ят в дгтей 6-11
Група 1з медикаментозною п1дготовкою
Квень виконання завдань* 1 етап (%) 3 етап (%) 4 етап (%) 5 етап (%)
1 0 0 0 0
2 0 0 0 26,1
3 30,4 4,3 78,3 65,2
4 56,6 39,2 21,7 8,7
5 13,0 56,6 0 0
Група 1з психолог1чною п1дготовкою
1 0 0 0 0
2 0 0 0 5,3
3 31,6 5,3 78,9 73,7
4 52,6 47,4 21,1 21,1
5 15,8 47,4 0 0
Квень виконання завдань 1 етап 3 етап 4 етап 5 етап (%)
(%) (%) (%)
1 35 10 25 25
2 20 5 10 20
3 25 45 55 40
4 20 20 10 15
5 0 0 0 0
Група 1з психолог1чною п1дготовкою
1 68,4 5,3 84,2 89,5
2 26,3 21,1 10,5 5,3
3 5,3 63,1 5,3 5,3
4 0 10,5 0 0
5 0 0 0 0
При цьому вщзначаеться два основних моменти, досить швидке вiдновлення в шсля-операцiйному перiодi короткочасно! пам'ятi й значне полшшення показникiв довгостроково! пам'ятi, що зумовлено вщсутнютю хвилювання в пiсляоперацiйному перюд^ з одного боку, i швидким вiдновленням розумових процесiв шс-ля анестези пропофолом, з iншого.
Таблиця 5
Показники довгостроковоТ пам'ят в дггей 12-16 рок1в
Група 1з медикаментозною п1дготовкою
Прим1тки: * де, 1 р1вень - випробуваний згадав через годину 89 сл1в, 2 р1вень - згадав через годину 6-7 сл1в, 3 р1вень - згадав через годину 4-5 сшв, 4 р1вень - згадав через годину 3 [ менш сл1в
При ощнщ результатiв, отриманих при тес-туваннi показникiв пам'ят пацieнтiв старшо! групи, однозначно визначаеться вплив анестези (табл. 4).
Таблиця 4
Показники оперативноТ пам'ят в дггей 12-16 рок1в
Група 1з медикаментозною п1дготовкою
Квень виконання завдань 1 етап 3 етап 4 етап 5 етап (%)
(%) (%) (%)
1 0 0 0 0
2 15 0 10 10
3 20 40 70 80
4 45 30 20 10
5 20 30 0 0
Група 1з психолог1чною п1дготовкою
1 0 0 0 0
2 5,3 0 31,6 26,3
3 78,9 26,3 68,4 73,7
4 15,8 73,7 0 0
5 0 0 0 0
Безумовно, простежуеться взаемозв'язок да-них показникiв iз фактором тривожност в дослiджуваних пацiентiв. Так, у пащенпв старшо! групи при зниженш фактора тривожностi шсля бесiди iз психологом вiдзначаються значно кращi показники оперативно! й довгостроково! пам'ятг
Вплив застосованих анестетикiв на функци уваги й сприйняття ми додатково ощнювали ще й по тестах Равена, де одержали наступи результати. У дтей раннього шкшьного вiку функцiя уваги й сприйняття споконвiчно була набагато вище в порiвняннi зi старшою вiковою групою (табл. 6).
У ранньому шсляоперацшному перiодi цi показники бiльше знижувалися в пацiентiв 6-11 рокiв у порiвняннi з пiдлiтками, у яких вони залишалися практично на вихщному рiвнi. На наступних етапах ми спостерпали навiть посилення, як уваги, так i сприйняття, якi в порiвняннi з першим етапам тдвищувалися на 10-20%. Причому в груш медично! премедикацi! на 5-му етат це було виражено бiльшою мiрою.
Результати дослщження функцн уваги й сприйняття по кшькосп правильних результат1в, (%)
BiK
Групп 1 етап 3 етап 4 етап
5 етап
6-11 рокiв Група i3 медикаментозною М±м 75,85±1,54 67,42±2,45* 85,25±1,42* 94,19±1,02* подготовкою
Група i3 психолог1чною М±м 75,15±1,82 69,33±2,72* 85,07±1,65* 85,61±1,78* подготовкою
12-16 рок1в Група 1з медикаментозною М±м 57,0±1,16 60,67±1,82 67,5±1,32* 69,99±1,18* подготовкою
Група 1з психолог1чною М±м 61,45±1,94 64,4±1,55 65,55±2,34 67,47±2,41 подготовкою
Примiтки: *- достовiрне розходження з 1-м етапом (p<0,05)
П1ДСУМОК
Оцшюючи наведеш вище показники по тестах Равена, можна зробити висновок, що вихщний р1вень сприйняття й розумових зд1бностей трохи знижений за рахунок дом1нування думок про операцп. При цьому вс пащенти були доступш продуктивному контакту й вщповщали на тести.
Надал1 в шсляоперацшному пер1од1 показники покращилися. У першу чергу, за рахунок анестетика пропофолового ряду, який дозволяе швидко вщновлюватися шсля операцп, i в другу -вщсутшсть хвилювань i переживань iз приводу майбутньо! операцп .
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Анестезия в педиатрии / [Пер. с англ.]; под ред. Джорджа А. Грегори. - М.: Медицина, 2003. -1192 с.
2. Bozkurt, Pervin. Premedication of the pediatric patient - anesthesia for the uncooperative child // Paedi-atric anaesthesia. Current Opinion in Anesthesiology. -2007. - Vol. 20, N 3. - P. 211-215.
3. Preoperative preparation programs in children: A comparative examination / Kain, Z., Caramico, L., Mayes L.C. et al. // Anesthesia Analgesia. - 1998. - Vol. 87. - P. 1249-1255.
4. Hatava, Pirkko, Olsson, Gunnar L., Lagerkranser, Michae. Preoperative psychological preparation for children undergoing ENT operations: a comparison of two methods. Source // Pediatric Anesthesia. - 2000. - Vol. 10, N 5. - P. 477-486.
5. Schwartz B.H., Albino J.E., Tedesco L.A. Effects of psychological preparation on children hospitalized for dental operations // J. Pediatrics. - 1983. - Vol. 102, N 4. - P. 634-638.
♦
