CC BY
15
УДК 577.125:616.24-002+616.36-003.826 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127250
Р.В. Разумний ВПЛИВ НЕАЛКОГОЛЬНО1
ЖИРОВО1 ХВОРОБИ ПЕЧ1НКИ НА СТАН МАКРОФАГАЛЬНО1 ФАГОЦИТУЮЧО1 СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА НЕГОСП1ТАЛЬНУ ПНЕВМОН1Ю
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» кафедра професшних хвороб та Knmi4H0i iмунологii (зав. - д. мед. н., доц. К.Ю. Гашинова) вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украта
SE "Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: негосптальна пневмотя, жирова хвороба печiнки, стеатоз печiнки, макрофагальна фагоцитуюча система
Key words: community-acquired pneumonia, fatty liver disease, hepatic steatosis, macrophage phagocyted system
Реферат. Влияние неалкогольной жировой болезни печени на состояние макрофагальной фагоцитирующей системы у больных внебольничной пневмонией. Разумный Р.В. Все большее внимание исследователей привлекает так называемый «синдром взаимного отягощения» при сочетанной (коморбидной) патологии. Целью исследования было проанализировать влияние неалкогольной жировой болезни печени на функциональное состояние макрофагальной фагоцитарной системы (МФС) у больных внебольничной пневмонией (ВП). Было обследовано 85 больных ВП III-IV клинической группы в возрасте 18-55 лет. Все пациенты были разделены на две репрезентативные группы: I группа (44 больных), у которых ВП была ко-морбидна со стеатозом печени (СП), II группа (41 пациент) с отсутствием хронической патологии печени. Для оценки функционального состояния МФС изучали фагоцитарную активность моноцитов периферической крови с анализом фагоцитарного индекса (ФИ), фагоцитарного числа (ФЧ), индекса аттракции (ИА) и индекса переваривания (ИП). Результаты исследования выявили, что в остром периоде ВП более выраженное снижение способности моноцитов/макрофагов к фагоцитозу, незавершенность фагоцитарной реакции, а в целом, падение функциональной активности МФС констатировано у больных ВП, коморбидной с СП. После завершения общепринятого лечения больных ВП, сочетанной с СП, у пациентов сохранялись умеренно выраженные нарушения функциональной активности МФС. Исходя из полученных данных, можно считать целесообразным в дальнейшем изучить эффективность применения иммунотропных препаратов, с целью коррекции нарушений МФС, в комплексном лечении и медицинской реабилитации больных ВП, коморбидной с СП.
Abstract. The influence of non-alcoholic fatty liver disease on the state of the macrophagal phagocytosis system in patients with community-acquired pneumonia. Razumnyi R.V. More and more attention of researchers is attracted by the so-called "syndrome of mutual burdening" in combined (comorbid) pathology. The aim of the study was to analyze the effect of nonalcoholic fatty liver disease on the functional state of the macrophagal phagocytic system (MPS) in patients with community-acquired pneumonia (CAP). 85 patients with CAP of III-IV clinical group aged 1855 years were examined. All patients were divided into two representative groups: group I (44 patients) who had CAP comorbid with hepatic steatosis (HS), group II (41 patients) without chronic liver pathology. For evaluation of the functional activity of MPS, phagocytic activity of peripheral blood monocytes with analysis of phagocytic index (FI), phagocytic number (FN), index of attraction (IA) and index of digestion (ID) was studied. The results of the study revealed that in the acute period of CAP, more expressed decrease in the capacity of monocytes/macrophages to phagocytosis, the incompleteness of the phagocytic reaction, and in general, the decline in the functional activity of MPS was observed in patients with CAP comorbid with HS. After the completion of the standard treatment ofpatients with CAP combined with HS, moderate disturbances in the functional activity of MPS persisted. On the assumption of findings, it can be advisable to consider a further study of the effectiveness of immunotropic medicines usage, with the purpose of correcting MPS disturbances in the complex treatment and medical rehabilitation of patients with CAP comorbid with HS.
Все бшьшу увагу дослщниюв привертае проблема сполучено! (коморбщно!) патологи, яка водночас охоплюе двi або бшьше функщональш системи оргашзму [1, 17]. При цьому особлива увага придшяеться так званому «синдрому
взаемного обтяження», коли загострення хро-шчного патолопчного процесу в одному оргаш або системi закономiрно викликае посилення проявiв також шшо! (коморбщно!) хвороби [17]. Дослщження патогенетичних механiзмiв взаемного
обтяження актуальне щодо захворювань, яю мають значну поширенiсть, висою показники iнвалiдизацiï та смертностi oci6 працездатного вшу, а також потребують значних економiчних витрат на лшування. Аналiз цього питання дозволив встановити, що негоспiтальна пневмо-нiя (НП) i дотепер залишаеться важливою медико-сощальною проблемою [6, 7, 14, 18]. В якост несприятливого фону для розвитку НП та iншоï патологи дихальноï системи в мешканцiв промислових регiонiв нерiдко виявляеться неалкогольна жирова хвороба печiнки (НЖХП) у формi стеатозу (СП) або стеатогепатиту (СГ). Це зумовлено як збшьшенням захворюваност на цi обидва захворювання, так i схильнiстю до збшьшення ïx поширеностi з вiком шд впливом змiнення стилю життя населення та погiршення його якостi, розповсюдженосп шкiдливиx зви-чок, дiï на оргашзм несприятливих екзогенних факторiв, у тому чи^ ксенобiотикiв [6, 13, 18].
Як свщчать iснyючi дослщження, важливе зна-чення в патогенезi пневмонiï вiдiграе макро-фагальна фагоцитуюча системи (МФС), яка детермiнyе характер змш клiтинниx реакцiй у вогнищi гострого запалення легень та його переб^ [4]. Зокрема, низька функцюнальна активнiсть МФС зумовлюе затяжний перебк- запального процесу за рахунок гальмування мiграцiï функ-цiонально активних макрофапв у диxальнi шляхи, що призводить до посилення дестрyкцiï легенево1' тканини i вираженого порушення газообмiнy [4, 11]. У той же час, зниження функцюнально1' ак-тивностi МФС може сприяти розвитку чергового загострення СГ та, внаслщок цього, прогресу-ванню НЖХП [2, 15, 16].
Отже, метою нашого дослщження було проана-лiзyвати можливий негативний вплив СП на фyнкцiональний стан макрофагально1' фагоцитарно!' системи у хворих на НП.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Було обстежено 85 хворих на НП у вщ 18-55 роюв. Серед обстежених чоловiкiв було - 48 (56,5%), жшок - 37 (43,5%). У всix випадках xворi знаходилися в клiнiцi з приводу НП. НП III клiнiчноï групи була констатована в 56 (65,9%) обстежених пащенпв, VI - у 29 хворих (34,1%). Ус обстежеш пацiенти були розподiленi на двi репрезентативнi групи, рандомiзованi за вшом, статтю та ступенем тяжкосп перебiгy НП. До I групи увшшло 44 хворих на НП, сполучену (коморбщну) зi СП. II групу склали 41 пацiент зi встановленим дiагнозом НП та вщсутньою хро-нiчною патологiею печiнки. Дiагноз НП встанов-лювали згiдно з ддачими в Украïнi стандарти-зованими протоколами дiагностики та лiкyвання
хвороб оргашв дихання [6, 8], СП - згщно з iснyючими рекомендащями [9, 12]. СП у вшх обстежених хворих на НП за даними клшко-лабораторного дослiдження в гострому перiодi пневмонiï знаходився у фазi помiрного загострення або нестшкш ремiсiï, про що свщчила наявнiсть вiдповiдноï симптоматики та наявнють зсyвiв з боку бiоxiмiчниx показниюв, якi харак-теризують фyнкцiональний стан печшки. Для лiкyвання хворих з дiагнозом НП застосовували засоби загальноприйнятоï терапiï [6, 8]. Хворим на НП, сполучену зi СП, вводили також гепато-заxиснi препарати, а саме Ессенщале Н та карсил або силiбор [3, 12].
Для реалiзацiï мети дослiдження поряд iз загальноприйнятим обстеженням всiм хворим здшснювали iмyнологiчне дослiдження, спрямо-ване на аналiз фyнкцiонального стану МФС. При цьому для оцшки спроможностей макрофа-гальноï/моноцитарноï ланки iмyнноï вiдповiдi застосовували метод фагоцитарноï активностi моноцитiв (ФАМ) периферичноï кровi як най-бшьш придатний для проведення дослiджень у клшчнш практицi. Використовували чашковий метод вивчення ФАМ [10] з аналiзом таких фагоцитарних показникiв: фагоцитарного ш-дексу (Ф1), фагоцитарного числа (ФЧ), iндексy атракцiï (1А) та вдексу перетравлення (1П).
При цьому вважали, що Ф1 - це кшьюсть фагоцитуючих моноцитiв на 100 моноцилв, видiлениx iз периферичноï кровi хворого (у %), ФЧ - це середня кшьюсть мiкробниx тiл, погли-нутих 1 моноцитом, що фагоцитуе, 1А - кiлькiсть мiкробiв, що знаходиться у фазi прилипання (адгезп) до 1 моноцита (середнiй показник, у %), та 1П - кшьюсть мiкробiв у фазi перетравлення на 100 моноцилв [10]. В якосп об'екту фагоцитозу використовували живу добову культуру тест-штаму St. aureus (штам 505). Дослщження показ-ниюв ФАМ здiйснювали у перший день госш-талiзацiï хворих до стацюнару, тобто до початку лшування та пiсля завершення основного курсу лшування (перед випискою зi стацюнару).
Статистичну обробку одержаних резyльтатiв дослщжень здiйснювали iз застосуванням стан-дартних пакетiв прикладних програм Мicro-soft Windows 7, Microsoft Office 2007 та Staris!^ 6.1. При цьому враховували основнi принципи використання статистичних методiв дослiдження в клiнiчниx випробовуваннях [5].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
Проведене iмyнологiчне дослiдження встано-вило, що в гострому перiодi НП у пащеш!в обох груп вщбувалося пригнiчення фyнкцiональниx спроможностей МФС. Дшсно, Ф1 у хворих I
124
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
групи був нижче вщносно референтно! норми в 1,9 разу (р<0,01), у II груш - в 1,2 разу (р<0,05) (табл. 1). Порiвняльний аналiз показника Ф1 у хворих обох груп, як дослiджували, свщчив, що
бiльш вираженi його змши мали мiсце в па-щотпв I групи, в яких показник Ф1 в 1,6 разу (р<0,05) був нижче, нiж в обстежених II групи.
Таблиця 1
Показники ФАМ в обстежених хворих у гострому перiодi НП (М±т)
Показники ФАМ Норма Групи хворих
р2
I (п=44) II (п=41)
Ф1, % 26,8±1,6 14,2±1,3 22,1±1,2 <0,05
Р1<0,01 р1<0,05
ФЧ 4,0±0,15 1,9±0,12 2,6±0,1 <0,05
р1<0,01 р!<0,05
1А, % 14,8±0,2 10,9±0,2 12,2±0,15 =0,05
р1<0,01 р!<0,05
1П,% 25,1±1,5 13,1±0,8 17,8±0,9 <0,05
р1<0,01 р1<0,05
Прим1тки: р1 - вщображуе в1рогщшсть розб1жностей кожного показника стосовно норми; р2 - в1ропдшсть р1знищ м1ж вщповщними показниками у хворих I та II групи.
При застосуванш методу градацш було встановлено, що у хворих I групи в переважно! кшькосп обстежених (24 пащенти - 54,5%) зна-чення Ф1 у гострому перiодi НП знаходилося в межах 14-15, у той час як у бшьшосп ошб II групи (21 особа - 51,2%) - у межах 22-23% (табл. 2). Дослщження 1А в гострому перiодi НП дозволило встановити, що цей показник у хворих I
групи був нижче значення аналопчного показника норми в середньому в 1,36 разу (Р<0,01), у II груш - в 1,2 разу (Р<0,05). Порiвняльний аналiз показника 1А у хворих обох груп свщчив, що бшьш виражеш його змши були констатоваш в пащенпв I групи, у яких показник 1А в середньому в 1,12 разу (Р=0,05) був нижче, шж в обстежених II групи.
Таблиця 2
Градацн Ф1 в обстежених хворих у гострому перiодi НП
Градацй Ф1, % Групи хворих
I (п=44) II (п=41)
28 1 вище - 3/7,3
26-27 - 1/2,4
24-25 - 5/12,2
22-23 - 21/51,2
20-21 3/6,8 7/17,1
18-19 2/4,5 4/9,8
16-17 3/6,8 -
14-15 24/54,5 -
13 1 менше 12/27,3 -
Норма (26,8±1,6)%
Прим1тки: у чисельнику - абсолютна кшьккть хворих з щею градащею, у знаменнику - вщносна кшьккть обстежених, яю вщносяться до ще! градаци (у %).
Значення 1П у цей перюд дослiдження у хворих I групи було нижче вщносно референтно! норми в середньому в 1,9 разу (р<0,01), у II груш -в 1,4 разу (р<0,05). Порiвняльний аналiз показ-ника 1П у хворих обох груп свщчив про бiльш вираженi його зсуви в пащенпв I групи, в яких показник 1П у середньому в 1,36 разу був нижче, шж в обстежених II групи (р<0,05). Суттеве зни-ження показника 1П свiдчить про незавершенiсть фагоцитарно! реакци моноцитiв/макрофагiв, особливо в пащенпв з НП, коморбiдною з СП.
Значення шшого показника ФАМ, а саме ФЧ, у цей перюд дослщження у хворих I групи було нижче вщносно референтно! норми в середньому в 2,1 разу (р<0,01), у II груш - в 1,5 разу (р<0,05). Порiвняльний аналiз показника ФЧ у хворих обох груп свщчив про бшьш виражеш його зсуви в пащенпв I групи, в яких показник ФЧ у
середньому в 1,37 разу (р<0,05) був нижче, шж в обстежених II групи.
Повторне вивчення ФАМ на момент виписки хворих зi стащонару (пiсля завершення терапи) дозволило встановити позитивну динамiку змш вивчених фагоцитарних показникiв. Проте наяв-нiсть статистично значущих вiдмiнностей мiж пацiентами I та II групи свщчила про те, що темп покрашення i виразнiсть вiдновлення ФАМ у хворих цих груп були рiзними (табл. 3).
Дшсно, у хворих I групи тсля завершення лшування Ф1 залишався в 1,6 разу (р<0,05) нижче норми. У II груш в цей перюд дослщжен-ня Ф1 збiльшився до нижньо! меж норми для цього показника (р>0,05). При мiжгруповому зютавленш значення Ф1 в пацiентiв I групи в середньому в 1,5 разу (р<0,05) було нижче ана-лопчного показника в дослщжених II групи.
Таблиця 3
Показники ФАМ в обстежених хворих тсля завершення загальноприйнятого лжування НП (М±т)
Показники ФАМ Норма Групи хворих р2
I (п=44) II (п=41)
Ф1, % 26,8±1,6 16,5±1,2 24,3±1,3 <0,05
р1<0,05 р1>0,05
ФЧ 4,0±0,15 2,3±0,15 3,6±0,17 <0,01
р1<0,01 р1<0,05
1А, % 14,8±0,2 11,6±0,2 13,5±0,14 =0,05
р1<0,05 р1>0,05
1П,% 25,1±1,5 16,0±0,8 20,2±0,8 <0,05
р1<0,01 р1<0,05
Прим1тки: р1 -в1ропдшсть розб1жностей кожного показника стосовно норми; р2 - в1ропдшсть р1знищ м1ж вщповщними показниками у хворих I та II групи.
При визначенш Ф1 методом градацiй на момент завершення курсу лшування iз застосуванням загальноприйнятих препаратiв було констатовано збереження розбiжностей мiж значеннями цього показника у хворих обох груп.
Так, у бшьшосп хворих I групи, а саме у 18 пащенпв (40,9%), значення градацш Ф1 знаходилися в межах 16-17%, у той час, як у бшьшосп оаб II групи (19 осiб - 46,3%) - у межах 24-25% (табл. 4).
Кратшсть збшьшення показника ФЧ у дина-мiцi лшування у хворих I групи складала лише 1,21 разу (р<0,05), у той час, як у II груш - 1,39 разу (р<0,05). У I груш значення ФЧ на момент завершення було в 1,74 разу (р<0,01) нижче референтно! норми. У хворих II групи величина
ФЧ не вiдрiзнялась вщ аналопчного показника референтно! норми. Кратшсть рiзницi цього показника мiж хворими I та II групи на момент виписки зi стащонару становила 1,57 разу (р<0,01). Пюля завершення загальноприйнятого лшування НП значення 1А в пащенпв I групи було в 1,28 разу (р<0,05) нижче референтно! норми. На вiдмiну вiд хворих I групи, у II груш в цей перюд дослщження 1А збiльшився до нижньо! межi норми для цього показника (р>0,05). Крiм того, при мiжгруповому зiставленнi значення 1А в пацiентiв I групи в 1,2 разу (р=0,05) було нижче, аналопчного показника в дослщжених II групи.
126
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ
Таблиця 4
Градацн Ф1 в обстежених хворих шсля завершения загальноприйнятого лжування НП
ГрадацН Ф1, %
Групи хворих
I (n=44)
II (n=41)
28 i вище - 6/14,6
26-27 - 4/9,8
24-25 - 19/46,3
22-23 2/4,5 8/19,5
20-21 3/6,8 3/7,3
18-19 5/11,4 1/2,4
16-17 18/40,9 -
14-15 12/27,3 -
12-13 4/9,1 -
Норма (26,8±1,6) %
Примiтки: у чисельнику - абсолютна кшьккть хворих з щею градащею, у знаменнику - вщносна кшьккть обстежених, яю вiдносяться до ще1 градаци (у %).
Показник 1П у пащенпв I групи на момент за-вершення основного курсу лжування був в 1,6 разу (р<0,01) нижче норми, у II груш - в 1,24 разу (р<0,05). Хоча повного вщновлення 1П в обох групах на момент виписки з1 стацюнару не вщ-бувалося, при м1жгруповому зютавленш величина цього показника в пащенпв I групи в 1,3 разу (р<0,05) була нижче, шж у II груш.
Таким чином, у гострому перюд1 НП вщ-бувалося суттеве пригшчення вс1х проанал1зо-ваних показниюв ФАМ, особливо ФЧ та 1П, що свщчить як про значне зменшення спроможностей моноципв/макрофапв хворих до фагоцитозу, так i про незавершешсть фагоцитарно! реакцп, а в цiлому - про падшня функцiональноï активностi МФС. Наявшсть СП у хворих на НП сприяло бiльш iстотним порушенням МФС, що виражалося у зниженнi Ф1, ФЧ, 1А, а також 1П, який характеризуе завершенiсть процесiв фагоцитозу. Оскшьки вiдома значущiсть кттин МФС не лише в процесах фагоцитозу, а також про-дукуванш лiзоциму, цитокiнiв, iнтерферонiв та шших бiологiчно активних факторiв [4], можна вважати, що пригшчення МФС негативно впли-вае на патогенетичнi та саногенетичш механiзми у хворих на НП, коморбщну з СП. При проведенш загальноприйнятоï терапiï НП у хворих I групи, на
вiдмiну вщ пацiентiв II групи, збер^алися вiрогiднi зсуви з боку вивчених показникiв ФАМ.
ВИСНОВКИ
1. У хворих у гострому перiодi НП, комор-бiдноï з СП, вщбувалося пригшчення усiх про-аналiзованих показниюв фагоцитарноï актив-ностi моноцитiв, особливо ФЧ та 1П, що свщчить як про значне зменшення спроможностей моно-цитiв/макрофагiв хворих до фагоцитозу, так i про незавершешсть фагоцитарно1' реакци.
2. В умовах загальноприйнято1' терапн у хворих на НП без хрошчно1' патологiï печiнки i сполучену зi СП виявлено рiзний темп покра-щення стану МФС. У хворих зi сполученою па-толопею бронхолегенево1' системи та хронiчним ураженням печшки темп збiльшення Ф1, ФЧ, 1А, а також 1П, який характеризуе завершешсть про-цесiв фагоцитозу, був бшьш повiльний i повного вщновлення фагоцитарно1' активностi моноцитiв шсля проведено!' терапiï не вiдбувалося.
3. Збереження порушень з боку МФС у хворих на НП, сполучену зi СП, зумовлюе не-обхщшсть розробки рацiональних пiдходiв дифе-ренцiйованоï iмунокорекцiï в планi вiдновлення фагоцитарноï активностi моноцитiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Абрагамович О.О. Коморбщшсть: сучасний погляд на проблему; класифжащя (повiдомлення перше) / О.О. Абрагамович, О.П. Фаюра, У.О. Абрагамович // Львш. клЫч. вiсник. - 2015. - №1 (9). - С. 56-64.
2. £лiзарова Т.О. Показники фагоцитарно! актив-носп моноцитiв у хворих на неалкогольний стеато-гепатит / Т.О. £лiзарова, Л.В. Кузнецова // Укр. мор-фол. альманах. - 2010. - Т. 8, № 4. - С. 64-66.
3. Зайченко О.Е. Терапевтические мишени при неалкогольной болезни печени / О.Е. Зайченко // Сучас-на гастроентеролопя. - 2014. - № 1 (75). - С. 130-138.
4. Клеточно-молекулярные факторы врожденной защиты и их роль в патогенезе пневмонии / Н.Г. Пле-хова, Н.М. Кодрашова, Б.И. Гельцер, В.Н. Котельников // Иммунология. - 2017. - Т. 38, № 2. - С. 124-129.
5. Медик В.А. Математическая статистика в медицине: учеб. пособие / В.А. Медик, М.С. Токмачев. -Москва: Финансы и статистика, 2007. - 800 с.
6. Негосттальна пневмошя у дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифша^, дiагностика, анти-бактерiальна тератя та профшактика. Ушфжований протокол надання медично! допомоги дорослим хворим на негосттальну пневмонш / Ю.1. Фещенко, К.О. Белослудцева, О.А. Голубовська, М.1. Гуменюк [та ш.]. - Ки!в, 2016. - 108 с.
7. Порiвняльнi даш про розповсюдженiсть хвороб оргашв дихання i медичну допомогу хворим на хвороби пульмонолопчного та алерголопчного про-фiлю в УкраМ за 2010-2016 рр. - Ки!в, 2017. - С. 45.
8. Про затвердження клшчних протоколiв надання медично! допомоги за спещальшстю «Пульмо-нолопя»: Наказ МОЗ Укра!ни № 128 вщ 19.03.2007 р. - Ки!в, 2007. - С. 146.
9. Скибчик В.А. Неалкогольна жирова хвороба печшки: сучасна дiагностика / В.А. Скибчик, М.О. Войтович // Гепатологя. - 2015. - № 1. - С. 52-56.
10. Фролов В.М. Определение фагоцитарной активности моноцитов периферической крови у больных /
B.М. Фролов // Лаб. дело. - 1990. - № 9. - С. 27-29.
11. Чугай О.О. Фагоцитарна активнють лейкоци-тш у динамщ розвитку експериментально! пневмони / О.О. Чугай, Л.А. Любшець // Свгг медицини та бю-логп. - 2017. - № 2 (60). - С. 172-174.
12. Ягмур В.Б. Неалкогольна жирова хвороба печшки: сучасний погляд на патогенез, д1агностику та лшування / В.Б. Ягмур // Гастроентеролопя. - 2013. -№ 3 (49). - С. 138-147.
13. Global epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease/non-alcoholic steatohepatitis: What we need in the future / A.R. Araiijo, N. Rosso, G. Bedogni [et al.] // Liver Int. - 2018. - Vol. 38, Suppl 1. - P. 47-51.
14. Kolditz M. Community-Acquired Pneumonia in Adults / M. Kolditz, S. Ewig // Deutsches Arzteblatt Inter. - 2017. - Vol. 114, N 49. - P. 838-848.
15. Krenkel O. Macrophages in Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Role Model of Pathogenic Immunome-tabolism / O. Krenkel, F. Tacke // Semin Liver Dis. -2017. - Vol. 37? N 3. - P. 189-197.
16. Sookoian S. Nonalcoholic Fatty Liver Disease Progresses into Severe NASH when Physiological Mechanisms of Tissue Homeostasis Collapse / S. Sookoian,
C.J. Pirola // Ann. Hepatol. - 2018. - Vol. 17, N 2. -P. 182-186.
17. Valderas J.M. Defining Comorbidity: implications for understanding health and health services / J. M. Valderas, B. Sibbald, C. Salisbury // Ann. Fam. Med. -2009. - Vol. 7. - P. 357-363.
18. Waterer G.W. Community-acquired Pneumonia: A Global Perspective / G. W. Waterer // Semin Resp. Crit. Care. Med. - 2016. - Vol. 37, N 6. - P. 799-805.
REFERENCES
1. Abragamovych OO, Fajura OP, Abragamo-vych UO. [Comorbidity: a modern look at the problem; clicks (message first)]. L'vivs'kyj klinichnyj visnyk. 2015;1(9):56-64. Ukrainian.
2. Jelizarova TO, Kuznjecova LV. [Indices of phagocytic activity of monocytes in patients with non-alcoholic steatohepatitis]. Ukrai'ns'kyj morfologichnyj al'ma-nah. 2010;8(4):64-66. Ukrainian.
3. Zajchenko OE. [Therapeutic targets for non-alcoholic liver disease]. Suchasna gastroenterology. 2014;1(75):130-8. Russian.
4. Plehova NG, Kodrashova NM, Gel'cer BI, Ko-tel'nikov VN. [Cell-molecular factors of congenital protection and their role in the pathogenesis of pneumonia]. Immunologija. 2017;38(2):124-9. Russian.
5. Medik VA, Tokmachev MS. [Mathematical statistics in medicine: Textbook. allowance]. Moskva, Finan-sy i statistika, 2007;800. Russian.
6. Feshhenko Jul, Belosludceva KO, Golubo-vs'ka OA, Gumenjuk MI. [Untreated pneumonia in adults: etiology, pathogenesis, classification, diagnosis, antibacterial therapy and prevention. A unified protocol for the provision of medical care to adult patients with community-acquired pneumonia]. Nac. akad. med. nauk Ukraini, 2016;108. Ukrainian.
7. [Comparative data on the prevalence of respiratory diseases and medical care for patients with pulmonologic and allergic diseases in Ukraine for 20102016]. Centr med. statistiki Ukraini MOZ Ukraini, 2017;45. Ukrainian.
8. [About the approval of clinical protocols for the provision of medical care in the specialty "Pulmonology": Order of the Ministry of Health of Ukraine N 128 dated March 19, 2007]. Kyiv, 2007;146. Ukrainian.
128
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI
9. Skibchik VA, Vojtovich MO. [Non-alcoholic fatty liver disease: modern diagnosis]. Gepatologija. 2015;1:52-56. Ukrainian.
10. Frolov VM. [Determination of phagocytic activity of peripheral blood monocytes in patients]. Laboratornoe delo. 1990;9:27-29. Russian.
11. Chugaj OO, Ljubinec' LA. [Phagocytic activity of leukocytes in the dynamics of the development of experimental pneumonia]. Svit medicini ta biologii'. 2017;2(60):172-4. Ukrainian.
12. Jagmur VB. [Non-alcoholic fatty liver disease: a modern look at pathogenesis, diagnosis and treatment]. Gastroenterology. 2013;3(49):138-47. Ukrainian.
13. Araujo AR, Rosso N, Bedogni G, Tiribelli C, Bel-lentani S. Global epidemiology of non-alcoholic fatty liver disease/non-alcoholic steatohepatitis: What we need in the future. Liver Int. 2018;38Suppl1:47-51.
14. Kolditz M, Ewig S. Community-Acquired Pneumonia in Adults. Dtsch Arztebl Int. 2017;114(49):838-48.
15. Krenkel O, Tacke F. Macrophages in Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Role Model of Pathogenic Im-munometabolism. Semin Liver Dis. 2017;37(3):189-97.
16. Sookoian S, Pirola CJ. Nonalcoholic Fatty Liver Disease Progresses into Severe NASH when Physiological Mechanisms of Tissue Homeostasis Collapse. Ann Hepatol. 2018;17(2):182-6.
17. Valderas JM, Sibbald B, Salisbury C. Defining Comorbidity: implications for understanding health and health services. Ann Fam Med. 2009;7:357-63.
18. Waterer GW. Community-acquired Pneumonia: A Global Perspective. Semin Respir Crit Care Med. 2016;37(6):799-805.
♦
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.1(part 1).127251
ВПЛИВ 1НДИГЕННО1 М1КРОБ1ОТИ КИШК1ВНИКА НА 1НТЕНСИВН1СТЬ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ ТА ЦИТОК1НОВУ ЛАНКУ 1МУН1ТЕТУ В Ж1НОК З РЕЦИДИВУЮЧИМ
шелонЕФРитом
ДУ «1нститут нефрологи НАМН Украгни»
eiddrn нефрологП та dicmi3y1
(зав. - д. мед. н., с. наук. с. Н.М. Степанова)
лcборcторiя iмунологil 2
(зав. - д. мед. н., проф. B.C. Дрiянськc)
лcборcторiя бiохiмil 3
(зав.- д. бiол. н., с. наук. с. Л.В. Король)
вул. Дегтярiвськc, 17-В, Кигв, 04050, Украгна
SI «Institute of Nephrology NAMN of Ukraine»
Department of Nephrology and Dialysis 1
Laboratory of Immunology 2
Laboratory of Biochemistry 3
Degtyarivska str., 17-B, Kyiv, 04050, Ukraine
е-mail: [email protected]
Ключовi слова: лактобактерИ, киштвник, оксидативний стрес, цитокти, рецидивуючий телонефрит Key words: lactobacilli, intestine, oxidative stress, cytokines, recurrent pyelonephritis
УДК 616.61-002.3-036.87:616.34:577.1
Н.М. Степанова 1, B.C. Дрiянська 2, Л.В. Король 3, Л.Я. Мигаль 3, В. С. Савченко 2
