CC BY
73) определить реальный лексикон студента, пробелы в лексиконе студента;
4) определение порогового уровня результата изучения темы;
5) определить средства, методы и формы пополнения пробелов в студенческом лексиконе;
6) определить средства, методы и формы активизации студенческого лексикона;
7) определения методов, инструментов и форм.
8) определения методов, средств и форм установления преемственных связей между лексиконом студента и учебным тезаурусом («перевод» студента с начального уровня на следующий уровень) для определения методов, инструментов и форм.
9) определение методов, средств и форм использования при решении задач, внедрение нового лексикона в действие, открытие новых понятий, закономерностей между понятиями.
Многолетняя практика и наблюдения показывают, что в лексиконе первокурсников есть пробелы, в основном в чтении математических текстов, анализе определении, теорем, интерпретации решения задач, анализе доказательства теорем.
В качестве средства пополнения лексикона студента целесообразно воспользоваться вспомогательными задачами, тестовыми заданиями, давать инструкции (учебные карты) по работе с математическим текстом, по анализу определений, теорем и их доказательств, по интерпретации решения задач.
Также следует отметить, что решение вышеперечисленных задач помогает в разработке электронных дидактических приложений для учебной
литературы [4], выявлении средств для современных образовательных технологий (таких как смешанное обучение, перевернутое обучение).
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Жаров В.К., Тургунбаев Р.М. Проблема преемственности в методике преподавания математики и её интерпретации в современных образовательных школах// Вестник РГГУ. Серия Информатика. Информационная безопасность. Математика. 2019.№2. с. 52-74.
2. Мирошниченко А.А., Мирошниченко И.Л. Тезаурус как модель задаваемой учебной информации// Международный научно-исследовательский журнал. 2016. № 12 (54). Часть 4 . стр.5658. Б01: 10.184547IRJ.2016.54.236
3. Тургунбаев Р.М. Математик анализ фанининг укув тезаурусини шакллантириш ва унинг а^амияти// Мугаллим ^эм Yзликсиз билимлендириу. 2021 №1. 127-132б.
4. Тургунбаев Р.М. Укув адабиётларига электрон иловаларни ишлаб чщишнинг методик жи^атлари/«Замонавий информатиканинг долзарб муаммолари: утмиш тажрибаси, истщболлари» мавзусидаги Республика мщёсида илмий-амалий анжуман (24 май 2021 йил) - Т.: ТДПУ, 2021. 301б. 215-217б.
5. Туркина В.М. Методический аспект проблемы преемственности в развивающем обучении школьников математике.//Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2003. Т.3. №6. С. 249-259.
PARTNERSHIP OF THE UNIVERSITY AND CHARITY FUND IN THE DEVELOPMENT OF INTERCULTURAL TOLERANCE OF THE FUTURE SPECIALISTS IN THE FIELD OF PEDAGOGY
Kozubovska I.,
Doctor of Pedagogic Sciences, Professor, Head of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School,
Popadich O.,
Doctor of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Uzhorod National University, Uzhorod, Ukraine,
Kulchar E.
Head of charity fund «Blaho», Uzhorod, Ukraine
ВЗАСМОДШ УН1ВЕРСИТЕТУ I БЛАГОД1ЙНОГО ФОНДУ У ФОРМУВАНН1 МГЖКУЛЬТУРНО! ТОЛЕРАНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ПЕДАГОПЧНО1 СФЕРИ
Козубовська I.
доктор педагоггчних наук. професор, завгдувач кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи,
Попадич О.
доктор педагоггчних наук, професор кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи Ужгородський нацгональний утверситет, Ужгород, Укра'та
Кулчар Е.
директор благодтного фонду «Благо», м. Ужгород, Укра'ша DOI: 10.24412/3453-9875-2021-77-2-23-27
Abstract
This article deals with the problem of tolerant relations in multicultural society and formation of the intercultural tolerance of pedagogical workers. It is underlined that the most modern response to the cultural diversity at the beginning of the XX1 century became the policy of multiculturalism. Multicultural education is usually interpreted as that one, which facilitates the formation in a person of the readiness for activities in a modern socio-cultural environment, preservation of personal identity, aspiration for respect and understanding of other cultural communities, the ability to live in peace and harmony with representatives of various racial, ethnic, cultural, religious groups. Multicultural education provides the formation of intercultural tolerance. Partnership of Uzhorod National University and Charity Fund in the development of intercultural tolerance of pedagogical workers is discussed.
Анотащя
У статп розглядаються питания толерантних вщносин у полшультурному cycn№CTBÍ i формування мiжкyльтyрноï толерантносп фахiвцiв педагопчно1' сфери. Шдкреслюеться, що в ХХ1 столгтп найб№ш оптимальним вщгуком на культурну рiзноманiтнiсть стае полгтика пол^льтурносп i полiкyльтyрноï освгги. Полiкyльтyрнy освiтy зазвичай розyмiють як таку, яка дае можливiсть сформувати готовнiсть iнди-вiда до дгяльносп в сучасному полiкyльтyрномy середовищi, збергаючи власну етнiчнy iдентичнiсть, ро-зумшчи i поважаючи iншi культури, виховати здатшсть жити в мирi i гармони з представниками рiзних расових, культурних, релiгiйних груп. У процес полiкyльтyрноï освiти формуеться мiжкyльтyрна толера-нтнiсть. Розглядаються особливостi партнерськоï взаемодп Ужгородського нацiонального yнiверситетy i благодшного фонду у формyваннi мiжкyльтyрноï толерантносп майбyтнiх педагогiв.
Keywords: multicultural society, intercultural tolerance, multicultural education, formation, pedagogical workers.
Ключовi слова: полшультурне суспшьство, м1жкультурна толерантнiсть, полiкyльтyрна освiта, формування, педагопчш працiвники.
Украша належить до багатонацiональних держав, де проживае понад 100 нацiональностей, i питання мiжетнiчноi взаемодii завжди були в центрi уваги. У зв'язку з полiетнiчною природою держави Украша серед найважливiших прiоритетiв свое)! на-цiональноi полiтики визначае необхвдшсть збере-ження в усiй повноп духовного життя етнiчних сш-льнот, толерантного ставлення до представникiв будь-яко! нацiональностi.
Цi засадничi ще! ввдображеш в низцi визнаних в Укрш'ш мiжнародних документiв (Конвенцiя про права людини, Декларацiя принципiв толерантно-сп, Декларацiя про права осiб, яш належать до на-цiональних або етшчних, релiгiйних або мовних меншин та iн.), а також державних законодавчих актiв, зокрема: Конституцп Украши, Законi Украши «Про нацюнальш меншини в Укрш'ш» та ш., документах системи освiти Украши: Законах Украши «Про освггу», Нацюнальнш доктринi розвитку освiти, концепцiях нацюнального виховання, гро-мадянського виховання та ш.
На початку XXI столггтя проблема толерант-ностi набувае особливо! актуальносп у зв'язку з процесом глобалiзацii, що зiштовхуе релiгiйнi, нацюнальш та етшчш iдентичностi рiзних культур i народiв. Формування громадянського суспiльства неможливе без вiдповiдного усввдомлення фунда-ментальних цiнностей демократ. Одшею з основ-них таких цшностей е цiннiсть толерантностi. Проблема толерантносп сьогоднi - одна з центральних проблем як глобального, так i нацiонального порядку. В умовах штенсивного iнтеграцiйного свгго-вого процесу взаемопроникнення рiзних культур толерантшсть набувае ознак загальновизнаного державного принципу, яким необхiдно керуватися, щоб устшно розвивати конструктивнi взаемини мiж державними, полггичними i вiйськовими блоками, оргашзащями на правових, цивiлiзованих
принципах. Призначення толерантностi як правового i державного принципу полягае в юридичнш повазi прав людини, 1'х визначеннi як основних прав (особист права, свободи, полiтичнi, соцiальнi, культурна) або як фундамент, що визначае державш цiлi (свобода, демокрапя i т.д.).
Вiдзначимо, що термш «толерантшсть» походить вiд латинського «tolere» i до^вно переклада-еться як «переносити», «витримувати». «Фшософ-ський енциклопедичний словника» дае таке визна-чення толерантностi: «Толерантнiсть - ввд лат. tolerantia - терпимiсть - термш, що ним позначають доброзичливе або принаймнi стримане ставлення до iндивiдyальних та групових вiдмiнностей (рель гiйних, етнiчних, культурних, цивiлiзацiйних)» [1,c.642].
У наyковiй лiтератyрi можна знайти рiзнi тлу-мачення цього поняття: толерантнiсть як байду-жiсть; толерантшсть як поблажливють до недолiкiв шших, що поеднуеться з елементами презирства до них; толерантнiсть як розширення власного досвiдy i критичний дiалог та iн.
Вiтчизнянi наyковцi (О. Гуренко, Н. Панша, Е. Соколова) розглядають толерантнiсть, насамперед, як повагу i визнання рiвностi, вiдмовy ввд домшу-вання i насильства, розумшня багатомiрностi i рiз-номанiття людсько1' культури, норм поведiнки, ввд-мову ввд зведення цього рiзноманiття до однаково-стi чи переваги якоьнебудь однiеï точки зору. У такш iнтерпретацiï толерантнiсть означае визнання прав шшого, сприйняття iншого як to6í рiвного, що претендуе на розумшня i сшвчуття, готовнiсть прийняти представнишв iнших народiв i культур такими, якими вони е, i взаемодiяти з ними на ос-новi згоди i поваги. Свое практичне вираження вона знаходить у витримщ, самовладаннi, здатностi три-валий час тершти несприятливi впливи.
Слщ шдкреслити, що, незважаючи на те, що толерантнiсть часто ототожнюеться з терпимютю, в И основi - не пасивне тертння, а активна моральна позицiя. Толерантнiсть - це повага до представни-к1в шших спiльнот, культур, етносiв, !х способу життя, традицiй, свiтогляду. Це розширення влас-ного соцiального досвiду шляхом збагачення но-вими культурними надбаннями.
У 1995 державами-членами ЮНЕСКО була прийнята Декларацiя принцишв толерантностi, що мiстить так1 визначення цього поняття: повага, прийняття та правильне розумiння багатого рГзно-манптя культур, форм самовираження та самовияв-лення людсько! iндивiдуальностi; полiтична й пра-вова потреба; активна позищя, що формуеться на основi визнання унiверсальних прав та основних свобод людини.
Зокрема, в Декларацп принципiв толерантно-сп [2] зазначено, що толерантнiсть «означае по-вагу, сприйняття та розумшня багатого рГзнома-нiття культур нашого свiту, форм самовираження та самовиявлення людсько! особистостi» (стаття 1, 1.1); «це те, що уможливлюе досягнення миру, сприяе переходу до культури миру» (стаття 1, 1.2); «поняття, що означае вгдмову вщ догматизму й абсолютизму, утвердження норм, закрiплених у мГж-народно-правових актах у галузi прав людини» (стаття 1, 1.3).
Отже, толерантшсть е базовою цшшстю вщк-ритого суспiльства. Вiдкритiсть суспшьства сво!м власним змiнам та шноващям означае одночасно i вiдкритiсть його назовш, iншим культурним нормам i принципам. Тому толерантнiсть, критичне мислення, свобода i вiдповiдальнiсть особистосл у вiдкритому суспiльствi пов'язанi один з одним, ста-новлять фундамент демократп i створюють умови розвитку, руху.
Розрiзняють багато видiв толерантностi: генде-рна толерантшсть - неупереджене ставлення до представнишв шшо! статi, неприпустимiсть апрюр-ного приписування людинi недолiкiв шшо! статi, вь дсутнiсть iдей про перевагу одше! статi над шшою; вiкова толерантнiсть - неупередженiсть до апрюр-них «недолiкiв» людини, пов'язаних з И вГком (вь кова толерантшсть щлком може поеднуватися iз прийнятою у багатьох культурах повагою до оаб похилого вiку); освггня толерантнiсть передбачае позитивне ставлення до людей з рiзним рiвнем освгга, правда, це не стосуеться тих випадшв, де рь вень освгга суб'ектiв е вирiшальним чинником i повинен вiдповiдати вимогам професп; мГжнацюна-льна толерантнiсть - терпиме ставлення до представнишв рГзних нацш, здатнiсть не переносити недолГки г негативнi ди окремих представнишв на-цiональностi на шших людей, ставитися до будь-яко! людини з позицп «презумпци нацюнально! не-винносп»; расова (етшчна) толерантшсть - вГдсут-шсть упереджень до представнишв шшо! раси, ет-носу; релшйна толерантшсть - терпиме ставлення до догмапв рГзних конфесш, релшйносп з боку вь руючих Г невГруючих, представнишв рГзних конфе-сшних груп; географГчна толерантшсть - неупере-джешсть до жителГв невеликих або провшцшних
мют, сш Г шших регюшв з боку столичних жителГв Г навпаки, або ж до жителГв шших кра!н; класова толерантшсть - терпиме ставлення до представнишв рГзних прошаршв населення - багатих до бгдних, бь дних до багатих; фГзична Г фГзюлопчна толерантшсть - терпиме ставлення до хворих, швалщв, фь зично неповноцшних, оаб Гз зовшшшми вадами Г т.д.; полггачна толерантшсть - терпиме ставлення до д1яльносл рГзних партш Г об'еднань, висловлю-вань !х члешв Г т.д.; сексуально орГентована толерантшсть - неупереджешсть стосовно осГб з нетради-цшною сексуальною орГентащею; марпнальна толерантшсть (толерантшсть стосовно марпналГв) -ставлення до бездомних, жебрашв, наркомашв, ал-коголшв, ув'язнених Г т.д.
Безперечно вс щ види толерантносл проявля-ються у професшнш дГяльностГ педагопчних праць вник1в. Проте в полГкультурних регюнах особливого значення набувае мГжкультурна (м1жетшчна) толерантшсть.
СлГд вГдзначити, що термш «мГжкультурна толерантшсть» часто вживаеться у науковш лиера-турГ як синошм до таких термшв, як «м1жетшчна толерантшсть», «етнокультурна толерантшсть», «соцюкультурна толерантшсть», «мГжнацюнальна толерантшсть» та ш. Вс щ термши мають певну специфГку. Наприклад, соцюкультурною толерант-шстю у вузькому смисл вважаеться прояв терпимого ставлення до представнишв певно! сощально! категорп та носив певно! субкультури. У широкому розумшш поняття соцюкультурно! толерантносл певним чином порГвнюють з термшом м1жкультур-но! толерантносл, осшльки вш розглядаеться бага-тьма вченими як моральна яшсть особистосл, що характеризуе !! терпиме ставлення до шших людей, незалежно вГд !х етшчно!, нацюнально! та культурно! приналежносл, терпиме ставлення до шших по-глядГв, звича!в, звичок. В даному випадку термш «соцюкультурний» практично Гдентичний зна-ченню понять «етшчний» та «етнокультурний», як1 е базовими у визначенш поняття м1жкультурно! (ет-нокультурно!) толерантности
Таким чином, поняття «м1жкультурна толерантшсть» е наслщком конкретизацй поняття «толерантшсть». Збернаючи весь спектр семантико-мо-дальних характеристик останнього, мГжкультурна толерантнГсть реалГзуе !х вГдносно суб'екпв, як1 вгдносяться до рГзних культурних традицш.
Незважаючи на певнГ вГдмшносп у пГдходах до визначення феномена мГжкультурно! толерантно-стГ, вважаемо, що загалом пгд мГжкультурною толе-рантшстю слГд розумГти комплекс якостей особис-тостГ, як1 дозволяють !й виявляти терпимють, по-вагу Г доброзичливе ставлення до представник1в Гнших етнокультурних спГльнот Г феноменГв Гнших культур. Даний комплекс виражаеться в розумшш значущосл культурного «Гншого», сприйняттГ його як рГвноправного суб'екта взаемодЦ, у визнанш його права на несхожють Г своерГднГсть.
М1жкультурна толерантнГсть вимагае вГд педа-гогГчного працГвника саморозвитку Г руху вгд базо-вих соцюкультурних знань до розвитку мГжкульту-
рно! сензитивносп у взаемоди з представниками ш-ших етносiв. Самоусвщомлення i цiннiсна рефлек-сiя е основою для професшного розвитку.
Педагопчш працiвники повиннi володiти про-фесшними знаннями, розумiти iсторiю, традицп, цшносп людей, з якими вони працюють. Для цього слад використовувати будь-яку можливiсть розши-рити сво! культурш знання i досвiд шляхом погли-блення розумiння в таких галузях знань: вплив ку-льтури на поведшку людини; установки i цшностц особливостi органiзацii шдтримки в рiзних соцюку-льтурних групах; роль мови, мовних шаблошв, сти-лiв i способiв комушкацп; вплив соцiальноi поль тики на систему надання послуг; ресурси, як1 мо-жуть бути використаш для роботи з певними категор1ями осiб; можливi протирiччя мiж профе-сiйними цiнностями i потребами ктенпв з рiзних соцiокультурних груп; вiдношення до влади в сус-пiльствi, соцiальних iнститутiв або установ i вплив на представник1в рiзних етнокультурних груп.
Цi знання здобуваються в процесi полшульту-рно1' освгги i сприяють формуванню мiжкультурноi толерантносп [3-5].
Отже, мета полiкультурноi освгга у вищiй школi - подготовка полiкультурного фахiвця, фор-мування готовносп до ефективно1' професшно!' i особистюно1' взаемодii у багатокультурному суст-льствг
Поняття «готовнють» по-рiзному розгляда-еться у науковш лiтературi (як яшсть особистостi; особливий стан; наявнiсть певних здатностей). Очевидно, лопчно поняття «готовнють» розглядати як цiлiсне штегральне утворення, що проявляеться як властивють особистостi i передбачае взаемозв'язок таких компоненпв, як теоретичнi знання, практичш вмiння i позитивне ставлення до конкретного виду д1яльносл.
Готовнiсть до м1жкультурно1' взаемоди мiстить так1 компоненти:
- штелектуальний (знання про рiзнi культури i особливостi спiлкування в пол^льтурному сере-довищi);
- цшшсний (цiннiсне ставлення до особливос-тей рiзних культур);
- дiяльнiсний (умшня й навички взаемоди iз представниками рiзних культур).
Так, iнтелектуальний компонент передбачае знання елеменпв рiзних культур i 1х особливостей (iсторii, мови, звича1'в, традицiй, релМ, психологи та ш.), систематизованi вiдомостi по окремих скла-дових феномена спiлкування в пол^льтурному се-редовищi, цiлiсну уяву про полшультурну картину свiту. Цшшсний компонент характеризуемся вден-тифiкацiею себе як представника дано!' культури, сприйняттям iнших культур i 1'х представнишв, стiйкiстю до ситуацiй суперечливого характеру за учасп представник1в рiзних культур i передбачен-ням адекватного виходу з них. Дiяльнiсний компонент полягае у дотриманш соцiальних норм i вимог взаемодii в пол^льтурному середовищi, контактах iз представниками рiзних культур, соцiалiзованiсть суб'екта спiлкування в полшультурному середо-вищi.
Таким чином, готовнють студенпв до мiжку-льтурно! взаeмодil в полiкультурному середовищi е iнтегративною властивiстю особистостi, що характеризуемся високим piBHeM знань про цю сферу со-цiальноl дшсносп, позитивним eмоцiйно-цiннiс-ним ставленням до особливостей piзних культур, умiнням взаемодiяти з 1х представниками.
Успiшнe формування готовностi до мiжкуль-турно! взаемоди майбутшх фахiвцiв можливе при розв'язку наступних конкретних завдань: забезпе-чити студенпв необх1дними знаннями про piзнi культури; сформувати цiннiснe ставлення до особливостей piзних культур та 1х представник1в; розви-вати вмшня й навички взаемодil в пол^льтурному сepeдовищi [5, с.227-229].
Закарпатська область належить до полiкульту-рних репошв, де проживають укpаlнцi, ро^ни, угоpцi, словаки, румуни, поляки, роми, представ-ники iнших eтнiчних меншин. Найбiльшою eтнiч-ною спiльнотою на територи областi е угоpцi. Вод-ночас, в Закарпатськ1й областi проживае найбiльша к1льк1сть pомiв в Укрш'ш, i ставлення до них насе-лення е далеко неоднозначним. Так, опитування студeнтiв (майбутнiх фахiвцiв сощально-педагопч-но! сфери) засвiдчило, що певна частина з них з упе-редженням ставиться до деяких представнишв етш-чних спiльнот peгiону, зокрема, pомiв.
Зважаючи на це, в Ужгородському нацiональ-ному унiвepситeтi (кафедра загально! пeдагогiки та пeдагогiки вищо! школи) в пpоцeсi подготовки пе-дагогiчних кадpiв значна увага звертаеться на формування у них мiжкультуpноl толерантносп, зокрема, толерантного ставлення до pомiв. Особливi-стю освггньо-професшних програм подготовки майбутнiх вчитeлiв початково1 школи i виховатeлiв закладiв дошк1льно1 освiти е те, що вони передба-чають пiдготовку здобувачiв вищо1 освiти до впро-вадження нових освiтнiх, пeдагогiчних та шформа-цiйних тeхнологiй у пpофeсiйнiй дiяльностi в умо-вах полiкультуpного середовища. Саме таким е освiтне середовище в бiльшостi шк1л i дошшльних закладiв Закарпатсько1 багатонацiональноl областi. Студенти не тiльки вивчають спeцiальнi дисцип-лiни, як1 допоможуть !м усввдомити нeобхiднiсть толерантного ставлення до представнишв шших нацiональностeй i налагодження продуктивное' вза-емодil з ними, проходять пeдагогiчну практику в полiкультуpних освишх закладах, але й залуча-ються до piзних благодiйних акцiй, учасп в проектах, спрямованих на виршення актуальних проблем нацюнальних меншин.
Зокрема, започаткована спiвпpаця кафедри iз Закарпатським обласним благодiйним фондом «Благо», який опiкуеться дiтьми ромсько1 нацiона-льностi дошк1льного i молодшого шк1льного вiку, та громадською оргашзащею «Карпатська фунда-цiя». У межах сшвпращ викладачi кафедри та студенти ознайомилися з пpeзeнтацiею сощального проекту «Пiдтpимка раннього розвитку та сощаль зацil дiтeй ромсько1 громади Закарпаття, 2020-2021 р.), яка була тдготована «Карпатською фунда-цiею», взяли участь у конференци за шдсумками
реалiзацiï проекту, а також вивчали досвщ практично!' дшльносп оргашзацш - учасник1в проекту «Пиримка раннього розвитку та соцiалiзацiï дiтей ромсько1' громади Закарпаття», а саме: про надання освiтньоï та соцiальноï допомоги дтям Закарпатсь-ким обласним благодшним фондом «Благо», про допомогу ромським дiтям у здобуттi освiти громад-ською органiзацiею «Рука допомоги», про сприяння iнтеграцiï ромських дiтей у освгтне середовище гро-мадсько1' оргашзацп «1нтелект-Уж» та благодiйного фонду «Центр громадських iнiцiатив».
В кiнцi грудня викладачi i студенти кафедри загально1' педагогiки та педагогiки вищо1' школи вiдвiдали Закарпатський обласний благодiйний фонд «Благо» з подарунками, щоб привтати маленьких вихованцiв з новорiчними святами. Щд керь вництвом Елеонори Кулчар та вчителiв-виховате-лiв фонду «Благо» малята дуже серйозно готува-лися до свята i тепер i3 задоволенням танцювали, спiвали, розповщали новорiчнi вiршi. Було дуже ць каво i весело не лише вихованцям, але i ïхнiм батькам та вам присутшм. На завершения свята дни отримали смачш подарунки вiд гостей iз ушверси-тету.
Пiд час останньо1' зустрiчi з директором фонду i координатором мереж1 REYN-Украïна Елеонорою Кулчар говорили про залучення кращих практик для розробки нових та вдосконалення iснуючих пiдходiв у сферах дошшльно1' та шшльно1' освiти, про соцiальну iнтеграцiю ромiв шляхом розробки, апробацiï та впровадження нових пiдходiв раннього розвитку дней на Закарпаттi. Також на зустрiчi обу-мовили можливiсть волонтерсько1' дiяльностi сту-дентiв у «Благо» та про доцшьшсть подготовки вчи-телiв, зокрема початкових класiв, з представнишв ромського населення.
Викладачi i студенти кафедри взяли участь у щорiчнiй онлайн-конференцiï REYN-Украша у гру-днi 2021 р. Мережа REYN - Украïна (повна назва -ROMANI EARLY YEARS NETWORK) в переклащ означае «раннш розвиток ромських дней». Вона об'еднуе освiтян, соцiальних працiвникiв, медиков,
батьшв, представник1в влади, оргашзацш та волон-тер1в, що працюють з ромськими диъми i прагнуть тдвищувати власний професюнал1зм та удоскона-лювати тдходи до роботи, щоб кожна ромська ди-тина почувала себе у безпещ, вщчувала турботу i мала перспективи зайняти пдне мюце у суспшьств^ залишаючись собою. REYN - Украша - це експер-тна стльнота, яка не лише надае можливосп для навчання датей, але й формуе тренди у сфер1 раннього розвитку та освгга ромських дггей через ство-рення майданчик1в для дискусш, професшного розвитку, обм1ну досвщом та сшвтворчосп. Елеонора Кулчар слушно зауважила: «Мрш, щоб сустльство сприймало 1х не як ром1в, а просто як дней». I важ-лива роль в цьому належить вчителю.
Цьогор1чна зустр1ч мереж1 REYN-Украíна мае на меп не пльки створити умови для змщнення командного духу, протидп професшному вигоранню, напрацювання нових щей та обмшу досвщом, але й прагне звернути увагу сустльства до невщ'емносп ромського компоненту у питаннях нацюнального розвитку освишх послуг та послуг з раннього розвитку дней.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. 1.Фшософський енциклопедичний словник. [редкол. : B.I. Шинкарук (голова) та ш.]. К. : Абрис, 2002. 742 с.
2. Декларация принцитв толерантности Утверждена резолющею 5.61 Генерально1 конфере-нцп ЮНЕСКО ввд 16 листопада 1995 р. Електрон-ний ресурс. Режим доступу. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_503
3. Banks J.A. Multicultural Education: Characteristics and Goals. Multicultural Education. Issues and Perspectives. Wileys & Sons, 2003. P. 3-31.
4. Болгарша В., Лошенова I. Культура i по-лшультурна освгга. Шлях освгга, 2002№1.С.2-6.
5. Козубовська I.B., Свдун Л.Ю. Полшуль-турна пiдготовка фахiвцiв для шкiл i дошкiльних за-кладiв в США. Науковий вюник Мукачiвського державного унiверситету. Серiя: Педагопка та пси-хологiя. Вип.1(11). 2020. С. 227-229.
