CC BY
24MULTICULTURAL EDUCATION AS AN IMPORTANT PART OF AMERICAN EDUCATIONAL
SYSTEM
Mykytenko N.
doctor ofpedagogic sciences, professor, head of Department of Foreign Languages,
Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine,
Baybakova O.
Candidate ofpedagogic sciences, senior lecturer of Department of Foreign Languages,
Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
ПОЛ1КУЛЬТУРНА ОСВ1ТА ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ОСВ1ТНЬО1 СИСТЕМИ США
Микитенко Н.
доктор педагоггчних наук, професор, завгдувач кафедри тоземних мов Львгвський нацгональний унгверситет ím. .1вана Франка,
м. Льв1в, Украша, Байбакова О.
кандидат педагоггчних наук, ст. викладач кафедри iноземних мов Ужгородський нацюнальний утверситет, м. Ужгород, Украша
Abstract
This article deals with the problem of multicultural education in USA. The main conditions of the multicultural education development in USA are discussed and the meaning of this term is disclosed. It is underlined that multicultural education is an important part of the modern American educational system. There are many different institutions and scientific centers of Multicultural education in USA. Multicultural training of students is provided in all educational establishments. The main result of this training is the formation of multicultural competence which is necessary for successful interaction in multicultural society.
Анотащя
У статп розглядаються питання полжультурно! освгга в США. Проаналiзованi умови виникнення i розвитку полжультурно! освгга в США. Представлено визначення полжультурно! освгга. Наголошуеться, що полГкультурна освгга сьогодш е важливою складовою американсько! освггаьо! системи. В кра!ш функцюнуе дуже багато рiзних оргашзацш i наукових центрГв полжультурно! освгга. Полжультурна тдго-товка фахiвцiв здшснюеться у вах закладах освгга i передбачае формування мГжкультурно! компетентности яка необхвдна для усшшно! мiжкультурноi взаемоди в полжультурному сустльствг
Keywords: educational system, multicultural education, intercultural competence, multicultural training, USA.
Ключовi слова: система освгга, полГкультурна освгга, мiжкультурна компетентшсть, полжультурна шдготовка, США.
Укра!на е багатонацiональною державою i питання мiжетнiчних вГдносин завжди були важливим для не!, але особливо! актуальностi вони набули останшм часом, коли в значнш мГрГ загострилися полiтико-iдеологiчнi, етнiчнi, мовш, релiгiйнi вГдмшносл серед рГзних верств населення, вна-слГдок чого в окремих регюнах кра!ни виникае мГж-нацiональна напруга, конфлжтш ситуацi!.
РГзш аспекти проблеми мiжетнiчних вщносин сьогодш активно дослГджуються впчизняними вче-ними Це, зокрема, питання культурно! Гдентичносл та етшчних стереотипiв (Т.1ванова, Н.Панша, В.Скуратiвський), полГкультурно! освгга (1.Васю-тенкова, О.Гуренко, В.Кузьменко), культури мГж-нацюнального спiлкування (З.Гасанов, Л.Гонча-ренко, В.Заслуженюк), мiжетнiчно! толерантностi (Т.Атрощенко, Р.Валiтова, Л.1льченко) та ш. Особлива увага звертаеться на питання полГкультурно! освгга. На думку багатьох учених, саме !й належить важлива роль у вихованш у представнишв усГх
нацюнальностей взаемного розумiння, поваги й то-лерантностi, здатностi до мiжетнiчного й мiжкуль-турного дiалогу, вiри в необхщшсть мирного розв'язання конфлiктiв i проблем; подолання ком-плексiв культурно! меншовартосп, другорядностi окремих культур.
Значш здобутки в дослiдженнi проблеми пол^льтурно! освiти е в однiй з найб№ш багато-нацiональних кра!н свггу - США. Тому вважаемо дощльним вивчення досвiду США з метою викори-стання окремих iдей зарубiжного досвiду у вичиз-няному освггаьому просторi.
У США, полiкультурна полггака тiсно пов'язана з процесом створення единого громадян-ського суспiльства в умовах рiзноманiття етнiчного складу населення i слугуе формуванню американ-сько! нацi! i одночасно забезпечуе штереси рiзних етнiчних груп, перш за все, афроамериканщв i ла-тиноамериканщв. Дiяльнiсть громадських етнiчних органiзацiй послужила потужним поштовхом для
оновлення законодавства в галузГ громадянських прав в США. Свого часу в США полiкyльтyралiзм не був запропонований зверху, а iнiцiйований знизу в результата активного соцiального руху етшчних груп, як1 боролися за сво! права. В резyльтатi дГяль-ност цих органiзацiй в 1954 р Верховним Судом було виршено питання про десегрегацiю американ-ських шкш. Прийнятий в 1964 р Акт про громадян-ськ1 права створив прецедент використання феде-ральних кошпв для здiйснення ^д^^им^ц^но! практики освгга. Цей закон вперше вимагав вщ фе-деральних агентств розробити вимоги до здшснення полжультурно! освиньо! практики. Впродовж наступних рок1в полiкyльтyрний напря-мок освинбо! полiтики був тдтверджений важли-вими державними документами («Про рiвнi освiтнi можливосл», «Одна нащя, багато народГв», «Акт про бшнгвальну освиу», «Одна Америка в XXI столгт» та iн.), в яких були розробленi принципи освiти в багатокультурному сyспiльствi. Прийнятi закони слугували правовою базою для заборони ра-сово! дискримшацп в сферi освгга. Полiкyльтyрна освiта як обов'язковий компонент освгга проголо-шена в США на вах рiвнях, у вах штатах. Cпецiальнi державнi структури контролюють ре-алiзацiю вгдповгдно! полiтики.
Сьогодш в США фyнкцiонye велика кшьшсть рiзних органiзацiй i наукових центрГв полГкультур-но! освiти: Center of Multicultural Education. Washington University (Центр полжультурно1 освгга Вашiнгтонського ушверситету); CRESPAR, The Center for Research on the Education of Students Placed At Risk. (Центр дослщження освгга студенпв групи ризику); Diversity Training University International (DTUI); (МГжнародний yнiверситет культурних вiдмiнностей); National Multicultural Institute (Нацюнальний шститут багатокультурнох освгга); Center for Applied Linguistics (Центр прикладное' лшгвютики); National Center for Research on Cultural Diversity and Second Language Learning (NCRCDSLL) (Нацюнальний центр дослГджень культурного розмаття i вивчення другое' мови); National Association for Bilingual Education NABE (Нацюнальна асощащя бшнгвально1 освгга); The BUENO Center for Multicultural Education (Центр багатокультурно1 освгга при ушверситеп Колорадо); Historically Black Colleges and Universities Teacher Education Technical Support Network (HBCUTSN) (ОсвГтня мережа тдтримки коледжГв та ушверситепв для афроамериканцiв, оргашзована нацiональною радою акредитацп освгга вчителГв); American Educational Research Association (AERA) (Американська асощащя освишх дослГджень); OERI, Office of Educational Research and Improvement (Ввддш департаменту освгга США з дослщницько! роботи i вдосконалення освгга). The University of California Linguistic Minority Research Institute (Калiфорнiйський дослщницький ш-ститут лшгвютики меншин); National Multicultural Institute (Нацюнальний шститут багатокyльтyрноi освгга). ORC, Organization of Research Centers (Мережа федеральних дослщницьких центрГв); The
American Association of Colleges for Teacher Education (Американська асощащя коледжiв тдготовки вчигеМв); Center for Research on Education, Diversity, and Excellence (CREDE) Центр дослщження освгга, piзномaиiття i yспixiв y нaвчaннi).National Association for Multicultural Education (Нацюнальна асощащя полГкультурно! освгга); Center for Multilingual Multicultural Research (Дослвдницький центр полжультурно!' i полiлiнгвaльноï освгга); The National Information Center for Children and Youth with Disabilities (Нацюнальний шформащйний центр для дггей i молодГ з альтернативним розвитком) та ш.
Американська дослщниця - фaxiвець в гaлyзi полГкультурно! освгга Г. Бейкер вважае, що полiкyльтypнa освгга мае на метi виxовaиия поваги, толерантносл, вмшня жити й взaемодiяти з пред-ставниками iншиx рас, культур, релшй на основГ знання й розумшня вiдмiнностей i стльносп люд-ськиx цiнностей [1].
На думку К.Гранта, поткультурна освiтa спря-мована на розвиток у кожного шдивща розумшня й здaтностi щнувати культурне piзномaнiття сустль-ства; надання права альтернативного вибору культурно!' Тдентичносп для всix людей Гз вpaxyвaнням ïx расово!, статево! приналежносп, мови, сексуально! орГентадГ! й сощального поxоджения [2].
Узагальнення результалв дослщжень вiдомиx aмеpикaиськиx ученик^-4] дае тдстави сформулю-вати основш Где! полшультурно! освгга.
Полшультурна освгга представляе собою явище, побудоване на iдеяx свободи, справедливости рГвносп, неyпеpедженостi i людсько! пдносп, яю вiдобpaженi в piзниx докyмеитax, такт як Декла-paцiя Hезaлежиостi США, конститущя США, За-гальна Деклараця Прав Людини, прийнята ООН. Ба-гатокультурна освiтa визнае ту роль, яку може зпрати навчальний заклад у розвитку вщносин i щнностей, необxiдниx для демократичного сус-шльства. Вона цiнyе культурш вГдмшносп й утвер-джуе плюpaлiзм. Вона кидае виклик уам формам дискpимiнaцü' в школ й сустльсга шляxом спри-яння демократичним принципам соцiaльноï справедливости Багатокультурна освiтa - це процес, покли-каний пронизувати ва аспекти освггаьо!' практики, полггаки й оргашзацп як зaсiб забезпечення найви-щого рГвня aкaдемiчноï усшшносп вж учшв. Вона повинна допомогти учням розбудовувати позитивну сaмосвiдомiсть шляxом поширення знань про юто-рш, культуру й внеску piзномaиiтниx кyльтypниx груп. Вона готуе всix до активно! роботи в напрямку структурно! рГвносп в оpгaиiзaцiяx i yстaиовax, озброюючи ïx знаннями, аргументами й навичками для пеpеpозподiлy влади й доxодiв серед piзниx груп. Таким чином, навчальна програма повинна безпосередньо розглядати питання расизму, секси-зму, релшйно!' нетеpпимостi й ксенофоби..
Полiкyльтypнa тдготовка фaxiвцiв у вищиx нaвчaльниx зaклaдax США здiйснюеться шляxом впровадження елеменпв полшультурно!' освгга у ва основш курси, а також пгд час вивчення спеща-льниx курав. Безперечно, бшьша увага надаеться
пол!культурнш шдготовщ фах!вщв, яш безпосере-дньо працюють з людьми (учител^ соцiальнi пращ-вники). Наприклад, полжультурна пiдготовка вчи-теля передбачае, кр!м основних, вивчення таких ку-рав: «Навчання молодi корiнних американщв», «Навчання афроамериканцiв та вивчення !х культури», «Мультиетнiчне навчання: методи, змют, матер!али», «Мультиетнiчнi навчальнi програми», «Навчальш стратеги для навчання учнiв з нацмен-шин», «Навчання молодi з етшчних меншин», «Шкiльнi реформи i полiкультурна освiта», «Бь лiнгвальне навчання» та ш. Що стосуеться полжу-льтурно! пiдготовки соцiальних працiвникiв, вона мютить так1 курси, як: «Захвдна цивiлiзацiя», «Схь дно-азiатська цивiлiзацiя», «1стор1я Америки», «Мiфи i сучасна культура». «Вступ в антрополо-гш», «Людська поведiнка в соцiальному середо-вищЬ>, «Людська поведiнка: рiзноманiтнiсть i дис-кримiнацiя», «Iсторiя американсько! культури» та ш.
Слiд пiдкреслити, що пол!культурна шдгото-вка фахiвцiв спрямована на формування у них м!ж-культурно! компетентностi, яка дае можливiсть на-лагодити ефективну взаемодiю в полжультурному середовищ!.
Про необхiднiсть формування м!жкультурно! компетентностi фахiвцiв, як! живуть i працюють в багатокультурному сустльств!, вперше зауважили американськ вченi Е. Роджерс i Т. Стейнфатт, як1 зазначали, що «заявлена або замовчана щль бшь-шосп дослiджень, навчань та викладання у сферi м!жкультурно! комунжацп е шдвищення м1жкуль-турно! компетентносп шдивщв» [5, с. 221]. Досль дники визначають м!жкультурну компетентнiсть як рiвень, на якому !ндивщ здатен ефективно та нале-жним чином обм!нюватись iнформацiею з людьми, яш належать до шшо! культури.
Очевидно, варто розглядати м1жкультурну компетентностi в двох аспектах:
1)як здатнiсть сформувати в соб! чужу культу-рну iдентичнiсть, що передбачае знання мови, цш-ностей, норм, стандартiв поведшки шшого комуш-кативного спiвтовариства. При такому шдход! за-своення максимального обсягу iнформацi! та адекватного знання шшо! культури е основною метою процесу комунiкацi!. Таке завдання може бути поставлене для досягнення акультурацi!, аж до по-вно! вщмови ввд рвдно! культурно! приналежностц
2) як здатнiсть досягати устху при контактах з представниками шшо! культурно! спшьноти на-виъ при недостатньому знаннi основних елементiв культури сво!х партнерiв. Саме з цим варiантом мь жкультурно! компетентносп доводиться найчас-тше стикатися в практищ комунжацп.
М!жкультурна компетентшсть - це сукупшсть соцюкультурних та лшгвютичних знань, комунжа-тивних вмшь та навичок, за допомогою яких будь-який суб'ект культури може усшшно спшкуватися з нолями шших культур на вах р!внях м1жкульту-рно! взаемоди. Володшня м1жкультурною компете-нтшстю дозволяе в процеа м!жкультурно! комуш-кацп адекватно ощнювати ситуацш, ефективно ви-користовувати вербальш ! невербальш засоби,
вплювати у практику комунжативш нам!ри ! пере-в!ряти результати комунжацп за допомогою зворо-тного зв'язку.
Таким чином, розглядаючи поняття м!жкуль-турно! компетентности не можна не згадати ! про таку и важливу складову як м!жкультурна комуш-кативна компетентшсть.
Американський дослщник А. Фанпш розглядае м!жкультурну комунжативну компетентшсть через комплекс умшь, як1 необхвдт для ефективно! ! адекватно! поведшки у ситуащях сшлкування з представниками шших культур та мов. Значний вклад в дослщження м!жкультурно! комунжативно! компетентносп внесли вчеш К. Беннет ! М. Бенетт, наголошуючи, що формування м!жкультурно! комунжативно! компетентносп - це складний процес, який охоплюе р!зш р!вш розвитку особистосп у процес! усвщомлення та прийняття культурних ввдмшностей [6; 7].
Узагальнення результапв дослщжень науковщв дае шдстави розглядати м1жкультурну комунжативну компетентшсть як сукупшсть соцюкультурних та лшгвютичних знань, комунжативних умшь та навичок, завдяки яким особиспсть може усшшно сшлкуватися й взаемод!яти з ноаями шших культур на вах р!внях м1жкультурно! комунжацп. Це комплекс умшь, що дозволяють адекватно оцшити комунжативну ситуацш, використовувати вербальш та невербальш засоби для здшснення комунжативних нам!р!в, та отримати результати комунжативно! взаемодп у вигляд зворотнього зв'язку.
М1жкультурна комунжативна компетентшсть передбачае здатшсть подолати (нейтрал!зувати) труднощ! ! непорозумшня, як1 можуть виникнути в процес! взаемоди, усвщомлювати помилки !нтеракц!!, бажання ! готовн!сть здобувати знання про шшу культурну дшснють ! можлив!сть використовувати ц! знання для проникнення в !ншомовну культуру, встановлювати та п!дтримувати зв'язок м1ж родною та !ншомовною культурою, критично ощнювати свою культуру, розум!ючи специфжу чужо!, демонструючи в1дкрит!сть по ввдношенню до !нших людей, готовн!сть прийняти !нш! думки ! судження, долати етноцентричш установки ! упереджене ставлення до представник1в !ншо! культури. Вона формуеться на основ! оволод!ння м!жкультурними знаннями й ум!ннями, як1 означають певний р!вень розум!ння ! вживання культурних реал!й дано! кра!ни, зокрема ! правил д!лово! культури, ! передбачають: розу-м!ння сут! власних культурних установок та !х зна-чення в р!зних контекстах м1жкультурного сп!лку-вання; критичний п!дх1д до штерпретацп особливо-стей д!лово! поведшки носив шшо! нацюнально! культури; розумшня особливостей невербально! повед!нки заруб!жних дшових партнер!в в оф!ц!й-них ситуац1ях сп!лкування; сп!вставлення ! викори-стання прийнятих у св!т! правил культури телефон-но! розмови, д!лових лиспв, в тому числ! електрон-них тощо.
М1жкультурна комун!кативна компетентн!сть
мктить i таю важливi структурш компоненти, як компетенщя дискурсу i функцiональна компетен-цiя. Компетенцiя дискурсу включае: умiння впоря-дкувати речення в зв'язаний текст з врахуванням вь домо! або ново! шформацп, послiдовностi дiй, причинно--наслiдкових вiдносин, логiки, стилю; знання основних принцитв побудови тексту на шоземнш мовi: розташування шформацп, стиль написання текспв рiзного жанру, побудова аргументацп, написання доповiдi, листа тощо.
Функцiональна компетенцiя передбачае умiння використовувати усш i письмовi висловлю-вання для виконання конкретних функцiй, серед яких виокремлюють макрофункци i мжрофункцп. Мжрофункцп зазвичай включають коротка вислов-лювання: пошук i поввдомлення фактично! шформацп, питання, вiдповiдi, вираження власно! думки. Макрофункци розглядаються як умшня функщона-льного використання усного i письмового мов-лення, яке складаеться з послiдовних речень: опис, розповвдь, пояснения, аргументацiя. Функщона-льна компетенцiя передлбачае вмiле використання моделей сощально! взаемодп.
Отже, в США склалися певш iсторичнi, куль-турш, соцiально-полiтичнi умови, як1 визначили потребу в полшультурнш полiтицi держав i реалiза-ци ще! полiтики в освт. Сьогоднi полiкультурна освiта е важливою складовою американсько! сис-
теми освгги. Вона спрямована на тдготовку фахiв-цiв, здатних ефективно працювати в багатонацюна-льному, полiкультурному сустлъсгш.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Baker G. C. Planning and Organizing for Multicultural Instruction. Addison-Wesley Publishing Company USA, 1994. - 217 р.
2. Grant, K., Gomez, M. Campus and Classroom: Making Schooling Multicultural. - New Jersey, 2001. - 378 p.
3. Nieto S. Affirming Diversity/ The Sociopolitical Context of Multicultural Education [4th ed.]. -Pearson Education, Inc., 2004. - 464 p.
4. Cochran-Smith M. The multiple meanings of multicultural teacher Education // Teacher Education Quarterly. 2003. - 30(2). - P. 7-26.
5. Everett M. Rogers, Thomas M. Steinfatt. Intercultural Communication. - Waveland Press, Inc. Prospect Heights, Illinois, 1999. - 292 р.
6. Bennet Christine I. Comprehensive multicultural education: theory and practice. - Boston: Allyn and Bacon, 1990. - P. 413
7. Bennett M. J. Measuring Intercultural Sensitivity: The Intercultural Development Inventory // International Journal of Intercultural Relations. -2003. - № 27. - Pp. 421 - 443.
BENCHMARKING APPROACH TO THE FORMATION OF TEACHER COMPETITIVENESS
Povidaichyk M.
PhD in Economics,
Associate Professor of Cybernetics and Applied Mathematics Uzhhorod National University, Ukraine
БЕНЧМАРК1НГОВИЙ П1ДХ1Д ДО ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1
ПЕДАГОГА
Повщайчик М.М.
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри тбернетики i прикладно'1математики Ужгородського нацюнального утверситету, Украна
Abstract
The essence of the concept of benchmarking is investigated in the article and the expediency of realization of the benchmarking approach in the education system is substantiated. Its possibilities as a means of improving the activities of the educational institution and the formation of competitive advantages of teachers are analyzed. The stages, principles and features of introduction of the benchmarking approach in the process of formation of competitiveness of the teacher are defined.
Анотащя
У стати дослвджено сутнють поняття бенчмаркшгу та обгрунтовано дощльшсть реалiзацiï бенчмарш-нгового шдходу в CTCTeMi освгги. Проаналiзовано його можливосп як засобу вдосконалення дiяльностi закладу освгга i формування конкурентних переваг педагопчних ка^в. Визначено етапи, принципи i осо-бливосп впровадження бенчмаркшгового щдходу в процеа формування конкурентоспроможносп педагога.
Keywords: benchmarking, scientific approach, competitiveness, teacher, institution of higher education.
Ключовi слова: бенчмаршнг, науковий тдхвд, конкурентоспроможнють, педагог, заклад вищо! освгга.
