CC BY
13
Решшащя можливостей комп'ютера у процеа викладання веде до яысно1 змши \ поглиблення дндактичних принцигав навчання музики, вщкривае нов1 можливосп та перспектив и розвитку творчо1 особистосп учня. Однак ще не розв'язаною проблемою сьогодш е неготовшстъ конкретного вчителя використовувати цей ушверсальний зааб у взаемозв'язку з комплексом програмного забезпечення на своему урощ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ананьева Б. А. Искусство н музыка в компьютерном классе // Информатика н образование. - 2003. - № 1. - С. 83-84.
2. Бороздин А. О. Применение музыкально-компьютерных технологий на уроках музыки в общеобразовательной школе//Музыка в школе. -2006. -№1. - С.27-31.
3. Концепьця шформатизаци загальноосвггшх навчальних заклад1в, комп'ютеризацп сшьських шкш // 1нформащйний зб!рник Мшктерства освки I науки Украши. -2001. - № 13. - С. 3-10.
4. Педагопка вищо! школи : навч. иомб. / [З.Н.Курлянд, Р.1. Хмелюк, А. В. Семенова та ш.]. - К.: Знания, 2007. - 495 с.
5. Рейзенюнд Т. Комп'ютерне навчання в профеййнш гадготовщ вчителя музики / Т. Рейзенюнд // Р1дна школа. -2003. -№3. - С. 56-58.
6. Чабанна Н. Мультимед1а на урощ / Н. Чабанна, I. Полященко // Завуч. - 2008. — № 27. - С. 13-14.
7. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи: навч. поаб. для студ. вуз1в / М. М. Фщула. - К.: Академвидав, 2006. -325 с.
8. Чайковська О. Використання мультимедшних технологи в мистецькш освт / О. Чайковська // Комп'ютер у школ! та ам'1. -2004. - № 2. - С. 19-20.
9. Чайковська О. Комп'ютерш технологи в практигц музичного навчання загальноосвпньо! школи / О. Чайковська // Рина школа. - 2004. - № 10. - С.25-28.
Ю.Янкул В. Комп'ютерш технологи у викладанш мисгецькнх дисциплш / В. Янкул // Мистецтво 1 освиа. - 2004. - № 4. - С. 63.
УДК 378.633.848 :37.014.53
Наталш ЖОРНЯК
ПОЛГКУАЬТУРНА СКААДОВА ПР0ФЕС1ЙН01 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СФЕРИ ТУРИЗМУ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГ0Г1ЧН01 НАУКИ
V cmammi розглянуто сушсш nidxodu щодо подготовки майбутшх фах1вщв сфери туризму до професШноI д1яльност1 у полжультурному середовищ. Проанатювано основш складов! поткультурно! oceimu, 'ixHiit взасмозв'язок si спецификою вимог до фах1еще туристичноI г (ту si та фактори, ят вплинули на '& виникнення.
В статье рассматриваются современные подходы относительно подготовки будущих специалистов туристической отросли к профессиональной деятельности в поликультурной среде. Проанализированы основные компоненты поликультурного образования, их взаимодействие со спецификой требований к специалистам туристической отросли и факторы, которые повлияли на его возникновение.
This article dwells upon modern approaches as regards the preparation of prospective specialists of tourism industry in multicultural environment. The main components of multicultural education, their interrelation with the specification of the requirements to the tourism industry specialists and the factors which influenced its rise are analysed.
Сучасний етап розвитку св1тово1 спшьноти характеризуетъся культурно-цившзацшними змшами, яю вщбуваються на злам тисячо.шть. Основними серед них е: розширення зв'языв м1ж державами, посилення процеав пюОшизщи. iнтершщоншпзаци, мжкулиурнош д1алогу, науково-техшчна револющя у сфер! шформатики та засоб1в комушкацн. Вщ моноцентризму, догматизму, людсгео рухаеться до культурного плюралгзму, д1алогу та пошуку rap мош иного балансу Mi ж культурами, який бн дозволяв шрозвиватися, враховуючи неминуч1 змши всередиш i навколо них i стввщносячи ix з традицшними, загально-людськнми i культурно-сиециф1чними цшностями.
У зв :язку з цим одним ¡з актуальних иапрямыв розвитку глобально! педагопчно! Teopii' та практики постае проблема гадготовки фгшвцщ в умовах пол1культурал1зму, для якого необхщний розвитоквисокого ршня мшкультурно! компетентность
Вивченню фахово! майстерносп у po6oTi з багатонацюнальними колективами присвячено пращ вчених М. М. Бахтша, Н. Я. Данилевського, Н. К. Рф1ха, B.C. Б1блер, К. Ясперс, А. ToftHÖi, Е. Мейлер та ¡н. (проблеми еднання та nponipin pisHiix культур), B.I. Андреева,
A.M. Бойко, Н. М. Боритко, О. А. Дубасенюк, Р.П. Скульський та ¡н. сзмст i сутшсть професшно! гадготовки), Я. А. Коменський, П.Я. Каптерев, Л.С.Вигстський, У. Боос-Нюншг,
B. Фтенаис, С. Драгоевич, С. Жижек, Е. Паркхерст, Дж. Бенкс, С. Шето, Т. Бенетт, Б. Ютано, X. Томас, Б. М. EiM-Бад, О. В. Бондаревська, У. Лундгрен та ¡н. (концепцн шшкультурно! ocBini), К. Муллард, П. Каршгтон, М. Коул, Б. Хакль, I. Граф, Р. Шмгг та ¡н. (сощально-психолопчиий гадхщ у п о л i кул ьтур п i й освт), I.B. Колобова, Т. А. Гелло, В.Ф. Гуцу, Л.Т. Ткач, A.A. Ткачук та ш. (роль педагога у по.шкультурнш освт). У них розглядають шдгоговку спещашспв у ткному взаемозв'язку з ix особиепсно-етшчною та професшною самощентифтщею. Критичний анал1з уже вщомих шлях1в розв'язання проблеми показуе, що i снуюч! теоретичн1 та методичш уявлення про цей феномен е здебшьшого частковими, концептуально не скоординованими, часто супфечливими.
Мета ща craTTi - визначити мкце i роль тшкультурно! складово! у професшнш гадготовщ майбутшх фах1вщв сффи туризму. Об'ектом доопдження виступае професшна гадготовка майОугшх ф ах ¡еще сффи туризму, а предметом - no.ii культур на склад ова у професшнш гадготовщ маибутшх фах1вшв сфери туризму.
Зпдно з тлумачним словником, культура - це сукупшсгь матф1альних i духовних щнностей, основним зм1стом яких е впил досягнення людини i сусгальства та ix творче втшення в результатах д ¡ял ь но сл. Але, як зазначае росшська досшдниця А. Г. Бфмус, сама концепщя культури у контекст! полжультурно! освгги набувае додаткового значения та змкту; зокрема, гад культурою слщ розумгги:
• сукупний образ практично! (в тому чиоп професшно!) Д1яльнисп та пов 'язаних з нею уявлень (педагопчна культура, науково-дослщницька культура, комушкативна культура, управлшська культура та ¡и.);
• щншсно-осмислений образ певного фрагменту сусшльного сфедовища («висою культури» - академчна. театральна, музикальна: «культури сфеднього р1вня» - побутова, молод1жна: низыа та маргшальга культури - культура злочинно! спшьнотн);
• нащонально-своерщний cnoci6 житгя та вщтворення духовно! та сощально! практики (нацшнальш культури [2, с. 241].
Вища школа в Укра!ш пфеживае сьогодш процес модершзацп, спрямований на входжеиня у Свропейський проспр, збфеження нащональних традицш вищо! ocBini та гадготовку ф ах ¡еще Mi жн ар од но го р1вня. Це викликае необхщшстъ розробки нових наукових гад ход ¡в до гадготовки маибутшх фах1вщв у ВНЗ в умовах пол1культурного простору, гостро! потреби у шжкультуршк комугакащях.
Пщ час дослщження (особливо в Укра!ш) пол1культуршй складов ift осв1ти выводилась, зазвичай, виховна роль, i виконавпзми ще! po.ai бачились майбутш педагоги. Щодо важливосп зазначеного компонента при гадготовщ майбутшх фах1вщв у ¡нших сффах, зокрема в туризму варто зауважитн, що, на нашу думку, ця проблема не була достатньо внсвгглена. Одшею з найсугтевших тенденщй св1тового розвитку друго! половини 20 - початку 21 столптя стало глобальне розширення сффи туризму. Будучи на третьому мкщ у свт теля нафтово! та тор пел i зброею, ця галузь потребуе компетентних спещал1спв, яю б вщповщали вимогам CBiTOBHX стандарт i були конкурентоспроможними на ринку npaui. Це зумовлено ¡нтенсивним збагаченням спектра культурних i духовних потреб людини, поглибленням багатоаспектно! взаемодп сощум1в, ушверсал1защею та глобалгзащсю системи економчинх, пол1тичиих, культурних i комушкативних зв'язюв, а також розвитком засоб1в комун1кащй. Водночас таю MacoBi подорож1 людей в ¡нше сощ о-культур не сфедовище прискорюють процеси економ1чно! та культурно! взаемоди сощум1в, ¡нтенсиф1кують пцльшсть м1жкультурно! комушкацй'.
Дня внвчення феномену гашкультурно! ocritii та внявлення рол! пол1 культур но! складово! у профес1йшй гадготовщ дощльно звфнутнсь до досвщу США та Канади, бо внннк
вш саме на американському континент! з руху за громадянсьы права, якнй особливо акпшзувався у 1960-х pp. Активкти того пертду працювали над висвпжнням pacoBoi' дискримшацн у и обул, на po6oTi та в освт. На думку чесько! дослщнищ Ведранн Спажич, тшкультурал1зм у освт мав вирипальнс значения, бо прийнято вважати, що саме через освпу недомшуюч! фупи могли покрагцити свш статус. Адже зпдно з низькими результатами тест1в IQ та сощолопчними дослщженнями щодо походження та умов проживания, Bci «небш» студенти вважалися на нижчому щабл1 розвитку [14, с. 25].
Джеймс Лнч змши в освт иов'язуе з трьома причинами: розвитком освпи р1вних можливостей, покращенням економш! та розвитком взаемозалежносп та партнерства [14, с. 37].
1дея пол1культурно1 освпи з'явилася на противагу двом потужним концеищям -«плавильному казану» (melting pot) та, под1бному до нього, «освиньому дальтошзму» (colourblindness in teaching), (не плутати з Далтон-планом!), хоча й мала з ними багато сильного. Перша передбачала абсолютну культурну асимшящю як cnoci6, у який гетерогенш сусшльства стають бшып гомогенними. Тсрмш почали використовувати з 1908 року теля прем'ери вистави Зангвшя «Плавильний казан». Другу гце назнвали расизмом без расиста чфез дискуст про те, чи раса не повинна мати значения, чи раса не мае значения.
Bci ni три Teopii базуються на наданш студентам р1вних можливостей. Але якщо прихильники плавильного казана та оевггнього дальтошзму ур1внювали Bcix, зумисно швелюючи ixHi pi3Hocri, то послщовники пол1культурно1 оевгги на шй наголошували як на cnoco6i покрагцення умов для piBHHX можливостей. Згщно дослщжень, проведених Жао На, по когштивннх стилях, MOBi та комушкативних особливостях етшчннх груп показали, якщо до Bcix студент ставитись однаково, i'xHi oco6HcricHi потреби не буде задоволено i i'x швидше за все позбавлять доступу до piBHHX ocBiTHix можливостей [15, с. 23].
Провщною щеею полжультурноГ освпи стало те, що Bci студенти, незалежно вщ CBoei' craTi, сощального, стн1чного, расового чи культурного походження, мають piEHi шанси на ycniniHe навчання (Бенкс, Шето, Гей та ¡н.).
Американський доепщник та основоположник цього напрямку Джеймс Бенкс пропонуе п'ять основ них положень для усгашного вировадження и ол1 культурного компоненту в освт:
• ¡нтегращя зм1сту (налов нення) - застосування у навчанш приклад1в з р1зних культур;
• педагопка ршшк можливостей - навчання повинне бути змэдельоване таким чином, щоб сприяти у академ1чних досягненнях студенпв рпних расових, культурних та сощальних фуп;
• конструювання знань - студентам потр1бно допомагати зрозум1ти, дослщити та визначити, як вщповщш культурш пфепективи та упередження в межах певно1 дисциил1ни виливають на способи засвоення знань;
• зменшення упфедженост1 - фокусуеться на охаржтфизуванн1 студентських расових ставлень та того, як i'x можна модифакувати навчальними методами та матер¡апами;
• культура осв1тнього закладу повинна представляти людей р1зного походження [11, с. 60]].
Базуючись на статистичних даних, ¡нша доепщниия, Женева Гей, наголошуе на
демофаф1чному П1,дгрунт1 uiei проблеми. Завдяки хпгрятпйним процесам, населения США та Канади за останн1 десятшпття «зшнипо кол1р» - значно зб1льшилася к1льк1сть не-евроамфиканщв, яы хочуть навчатись, але е все ще надто мала ильюсть не-евроамфиканщв, яи б могли навчати. Це, в свою чергу, створюе певну культурну прогалину. Щоб якось ii заповнити, вона пропонуе навчання у культурному контексп, яке Женева упод1бнюе до сегментованого маркетингу у OisHeci [9, с. 37].
1нша особлив1сгь, про яку згадуе Kpic Вуд, - демофаф1чна ситуащя зшшпась не лише ильисно, але i яисно. Зараз багато евро-амфиканських бонесмен1в записуються на курен азттського корпоративного етикету, бо чфез економчне фостання iqiai'H Азп i'xHi иредставники Гдуть у США та Канаду вже не як дешева робоча сила, а для ведения б1знесу. Тому пол1культурна компетентшеть е тепф ще й економ1чною необх1дн1стю, особливо якщо врахувати, що вщеоток кольорового населения i надя.ш фостатиме. Зважаючи на наведен! дян1. тер Mi н «меншини» вже давно втратив свое пфвинне значения. Дощльн1ше вживати слово «¡ншЬ> (the others) [8, с. 107].
3 кожним днем фостае ильюсть людей, для яких иодорож1 стають частиною повсякденного життя чфез роботу, вщпочинок, осв1ту, здоров'я. Туризм вже давно мае справу не лише з людьми у вщпустщ. Потреба у високоосв1ченому пфсонал1 для туризму нараз1
перевищус пропозищю. Всесилия туристачна оргашзащя щохвилини створ юе робоче шсце у готельнш ¡ндустрп [4, с. 18]. Тому пщготовка фах1вщв цього профшю стала одшею з найпсрспсктивHiших. Чим бшыиих обфтсв набирае глобал1защя, тим вщкритшшми стають кордони. 3 вщкриттям корд он ¡в розширюеться сффа можливостей туристачно! галузг яка, в свою чергу, потребуе фах1вщв, яы б вщповщали рпноматтносп сусшльства. Вони, як i педагоги, од Hi з пфших освою ють культур ну цшину i можуть по праву вважатися «культурними посередниками» (cultural brokers) [13, с. 66].
Полжультурна складова у професшнш шдготовщ грунтовно вщр1зняеться вщ полжультурно! осв1ти у шкшьництег На вщм1ну вщ школи, наголос робиться на набутп студентами саме фахових знань, умшь i навичок у тшкультурному контексп. Об'ектом навчання тут виступають дороои люди з уже сформованим свггоглядом. Дороап люди, як вважають дослщиики В. В. Кузьменко та Л. А. Гоичарепко, прагнуть, гцоб навчання вщповщало !хшм потребам на даний момент, було придатним для практичного використання та безпосередньо стосувалося ixHboi робота, давало справ жш можливосп для профеайного зростання, враховувало ixHift поперсднш досвщ, приносило насолоду, давало змогу вщчувата себе переможцемтаор1ентувало на чггко внзначеш цш [6, с. 54].
Професюнал повинен мати широке та всеб1чне уявлення про галузь в щлому, про !! стратепчний розвиток в умовах ринкового конкурентного середовища. Об1знашсть ¡з полжультуршстю мае виняткове значения для певних виробничих функцш, визначених галузевим стандартом вищо! о ев ¡та з напряму 0504 «Туризм» (проектувально!, оргашзацшно!, управ.шнсько1 та викоиавсько!). Зокрема для проведения анал1зу макро- i мфосередовиша рекреацшного комплексу, укладання угод ¡з заруб1жними споживачами та проведения дшових переговор1в ¡з заруб1жними партнфами, рекламно! д1ялыюстт турпщприемства, оргашзацп гадбору, призначення та звшьнення на маршрута кадрщ, що контактуюгь з туристами, взаемодп ¡з закладами сффи культури, формування банку стандарпв, розробки ргзннх вщцв туристських маршрут, екскурай та спещал1зованого вщпочинку з урахуванням рекреацшних, газнавальних та ¡ншнх потреб ¡ндивща на шдстав1 знань рекреацшних pecypciB, комплекав соцюкультуролопчних харжтфистак рекреацшного репону.
Також полжультурна компетентшсть е важливою для певних зд1бностей, особливо для визначення чинниив, що призводять до виникнення конфлжт у м1жошбиспсному спшкуванш та зменшення р1вня i'x впливу, оргашзацп та контролю власно! поведшки з метою забезпечення гармошйних стосуныв з учасниками спшьно! д1яльност! враховуючи психолопчш особливосп и члешв, зумовлеш вжом, статтю, гаштичними та релтйними уподобаннями, р1внем розвитку псшпчних функцш, можливими життевими кризами; вмшня визначити тип сусшльства у конкретно! дфжав1, його мобшынсть та марпнальшсть; ведения дшового листування, використовуючи фонов1 культуролопчш та кра!нознавч1 знания.
Кшцевою метою професшно! гадготовки е готовшсть до д1яльносп. На думку Л. А. Гончаренко, структура готовносп до професшно! д!яльносп мае так1 компоненти:
• мстивацшний - позитивне ставлення до пев нош ввду д1яльносп, бажання ним займатись;
• когштивний - наявшсть необхщних знань, уявлень;
• гностичний - володшня способами та прийомами, необхщними в цьому вид1 д1яльносп;
• емощйно-вольовий - самоконтроль, здатшсть вщчувати задоволення вщ роботи;
• ощнний - самоощнка свое! професшно! д1яльносп [5, с. 139].
У полжультуршй ocBiii акцент робиться на закладеш в етшчних культурах цшносп, що мають загальнолюдське значения, а отже сприятимуть розвитку особистосп, встановленню добросусщського сшвробггиицтва на м1жособиспсних, дфжавних та м1жнародних р1внях.
PociftcbKa доешдниця А. Г. Бфмус вважае полжультурну освпу новим способом теоретично! концепту алшлп i практично! оргашзацп педагопчних процеав на основ! щнностей piBHonpaBHoro Д1 алогу. взаемоповаги i ненаенлля Mi ж ¡нднвщуальними та колективннмн суб'ектами, то i сфед найбшьш важпивнх фактор1в запровадження щей полжультурно! ocBi™ називае таш:
• сощально-екожмчна ситуащя i нацюнально-культурний склад держави;
• проблема поглиблення сощально-економ1чно1 та культурно! диффенщащ! осв1тнього та виховного середовища у поеднанш з ¡деями та цшносгями осоОиспсно-ор1ентовано! ocbith
породжуе цшу низку психолого-педагопчних проблем, пов 'язаних ¡з необхщшстю адекватного врахування не лише ¡ндивщуальних особливостей студен-пв, але I !хнього культурного досвщу, а також ¡снуючих у кожшй стшчнш фут традищй, норм та щнностей;
• важливо зауважити, гцо освпш процесн е феноменами, я и розгортаються на стику рои их (в тому чиои полггачних, сощальних, комункативних та егинчних) культур, ставлячи пфед представниками рЬних сощально-економ1чних фуп \ народностей р1зш за складшстю проблеми;
• пфехщ вщ федметоцешризму та ор1ентовано1 на знания педагопки до педагопки особ ист1С1 ю-ор! а пов ш ю го типу потребуе пфеосмислення всього концептуального апфату прогнозування та д1агностики навчальних процесш. пфш за все з точки зору штерпретаци гцлей освгги як базових культурних та полкультурних форм буття, яи треба освогги та фансформувати в освггаш фоспр (феномен культурно! та тшкультурно1 компетенгаосп) [2, с. 251].
Визначними тенденциями розвитку свггово! освггньо! системи стають поглиблення !! фундаментал1заци, посилення гумашстично! сирямованосп, духовно! та загальн о культурно! складово! освгги, формування у студентш системного пщходу до анаизу складних сощальних ситуацш, стратепчного мислення, виховання социально! та професшно! мибшьносп та ¡нтфкультурно! сенситивносп [1, с. 9]. Пол1культурна освгга пфедбачае реалгзащю цшо! низки завдань, частина з яких зб1гаеться з особист1сно-ор1ентованим навчанням, а частина е абсолютно орипнальними:
• розвиток культурно! комиетентносп у кожного суб'екта - пред ставника то! чи шшо! культури (формування образу свое! культури, и основних щнностей, вироблення рефлексивного ставлення до культурних феномешв та ¡н.);
• формування позитивних «Я \ Ми концепщй» у вс1х суб'екпв навчально! системи, культури та культуротворчосп;
• формування щнностей полисультурно! сгальноти I пол ¡культурно! компетентносп (щ.шсного вщношення, вмшня 1 реального досвщу взаемоди ¡з представниками ¡нших культур, обмшу щнностями, щеями та встановлення р!вноправних вщносин);
• створення умов для розвитку базових для кожно! культури мехашзмв щентифжаци, трансляци та функиюнування;
• досягнення оптимальних для кожного ¡ндивща та його культурно! щентифжацп результата, а також оптимального розвитку та штефаци культури в цшому,
• сощально-педагопчна пщфимка процесу становления культурно! щентичносп, формування позитивних стратепй та моделей культурного самоутвердження та д1алогу,
• формування глобально! ифсиективи ¡снування та взаемоди р1зних культур та стал ¡в;
• здобуття досвщу ш»жульт\рно1 комушкаци (в тому чист подолання м1жкультурних супфечок та конфлжта) як основа усгашних життевих стратегш [2, с. 253].
Зважаючи на глобальну мету освгги, формування здатносп до мжкультурно! комушкаци набувае в сучасних умовах особливо! актуальность Пщ ионяттям мжкультурно! комушкаци розумють процес спшкування та взаемоди представниив р1зних культур з метою виршення спшьних проблем або задоволення особиспсних потреб. Це вщбуваеться у форм! безпосфеднього спшкування мж ними або опосередковано - за допомогою иаперових, аудю та електронних носив [15, с. 31].
Розумшня тшкультурносп иочинаеться з усвщомлення ргзномаштносп навколишнього свггу, усвщомлення того, що [ краша, в якш ти живеш, I весь свп~ населен! представниками ргзномаштнго; етшчних [ культурних фуп. На щй планет! е дуже мало мсць, яы б не були пол!культурними, або яю б не представляли ¡нтфесу для сфери туризму. I яйцо ВНЗ ор!ентоваш на ¡ндивщуальш потреби тих, хто навчаеться, то вони повинш забезпечити таку осв1ту, яка б допомагала представникам р1зних культур не лише сшвкнувати. але 1 гармоншно вза£мод1яти. У той же час освгга покликана допомогти студентам набути знания I вмшня жити в демократичному сусшльствг Пол ¡культурна складовау профеайнш пщготовщ - це надання вам студентам, незалежно вщ свое! статг сощального, етшчного, расового чи культурного походження, р!вних шанс ¡в на усшшне навчання, покращення квал!ф1кащйного р1вня, набугтя додатково! компетентносп, враховуючи р1зномаштшсть суспшьства. I саме вона може допомогти виршенню цих завдань.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агафонова Н. А. Реализация ишикультурного компонента профессионально-педагогической подготовки студентов ССУЗ музыкального профиля: автореф.на соиск.уч.степ.канд.пед.наук спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования». - Казань, 2007. - 21 с.
2. Бермус А. Г. Программа воспитания в системе образования России на 1999-2001г. // Народное образование. №1. -2000. -283 с.
3. Бессарабова И. С. Современное состояние и тенденции развития пшикультурного образования в США: автореф.на соиск.уч.степ.д-ра.пед.наук спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования». - Волгоград, 2008. - 22 с.
4. Валик Л. В. Профеайна гадготовка внкладашв у сфер! туризму у внмйрах репонального гпдходу // е-журнал Педагопчна наука: ¡сгорая, теория, практика,тенденцпрозвитку. -Випуск № 1. -2008. -276 с.
5. Гончаренко Л. А. Оргакзащя робсгти з формування totobhoctí педагопв до /интьнос п в noniкультурному середовшщ в систем! тслядипломно! ocbíth // Педагопчний альманах. - Випуск 1, Khíb -Херсон. -2006. -289 с.
6. Кузьменко В. В., Гончаренко Л. А. Формування по.шкулыурпо1 компетеитносп вчител1в загальнооceíгаьо! школи: Навчальний поабник. -Херсон: РШО, 2006. -92 с.
7. Лодатко е. О. Моделювання ocbíthíx систем у контексп цшшсно! ор1ентацп соцюкультурного простору. // е-журнал Педагопчна наука: ¡стор1я, теор1я, практика, тенденцп розвитку. - Випуск № 1. -2008.-С. 253-261.
8. Chris Wood Lessons of Vancouver//Multicultural Education: The Annual Edition Series/ ed.by Fred Schultz. - The Dushkin Publishing Group: Guilford, Connecticut, 1995. -246p. - p.106-109.
9. Geneva Gay. Building Cultural Bridges//Multicultural Education: The Annual Edition Series/ ed.by Fred Schultz.- The Dushkin Publishing Group: Guilford, Connecticut, 1995. -246p. -P.34-39.
10. Govind Rao.Multiculturalism in Canada and Austria: Paradoxes of Assimilation and Integration. Режим доступу www.austiia-canada.com/LectureGovindRAO.pdf
11. James Banks. Multicultural Education as an Academic Discipline//Multicultural Education: Hie Annual Edition Series/ ed.by Fred Schultz. - The Dushkin Publishing Group: Guilford, Connecticut, 1995. - 246p. -P. 5 8-62.
12. Curriculum Guidelines for Multicultural Education./ed.by James banks'/Multicultural Education: The Annual Edition Series/edby Fred Schultz. - The Dushkin Publishing Group: Guilford, Connecticut, 1995. -246p. -P.112-126.
13. Sonia Nieto. Moving Beyond Tolerance in Multicultural Education/ZMulticultural Education: Hie Annual Edition Series/ ed.by FredSchullz. The Dushkin Publishing Group: Guilford, Connecticut, 1995. -46p. -p. 63-69.
14.Vedrana Spajuc Vrkas. Perspectives of Multiculturalism - Western and Transitional Countries.-FF Press:Zagreb,2004. -207p.
15.Zhao Na. A study of High School Students' English Learning A nxiety//The Asian EFL Journal Quarterly. - Volume 9. - 2007. - 237p. - P.22-34.
УДК 37.034
Олена ШИЛОВА
ПРОЦЕС ФОРМУВАННЯ С0Ц1АЛЬН01 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х МЕНЕДЖЕР1В ТУРИСТИЧН01 СФЕРИ
У статгт розглядаються практачш аспекта процесу формування соцшльноI егдпоегдапъносгт майбутшх менеджеров туристично! сфери. Основний акцент зроблено на анатз1 складових структурно-функцюнальноТ модеш. Висв^тлено основы принципа, метода та форма, на основа яках зростас социальна вгдповгдальтсть студентш.
В статье рассматриваются практические аспекты процесса формирования социальной ответственности будущих менеджеров туристической отрасли. Главный акцент сделано на анализ составляющих структурно-функциональной модели. Отображены основные принципы, методы и формы на основе которых возрастает социальная ответственность студентов.
