CC BY
15
М1жиародиа д1ялыпсть захщноевропейських ушвфситетчв забезпечуеться пфеважно кафедрами, творчими об'еднаннями вчених й окремими викладачами. Незважаючи на р1зномаштшсть назв i структур, вщдши/депаргаменти з мжнародно! д1яльносп ушверситет1в захщноевропейських краш переважно зосереджуються на забезпеченш учасп ВНЗ у заходах та оргашзащях мжнародного характеру, а також ошкуються деякими питаниями навчання ¡ноземних студента. Очевидною е провщна роль структур шжнароднсн дшльносп ушверситет1в у забезпеченш студентсько1 мобктьносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Altbach, Philip University E_eformlntemational Higher Education: an encyclopedia / Edited by Philip G. Altbach. - New York&London: Garland Publishing Inc., 1991. - P. 261-274.
2. Flaud, Roderick Convergence and Diversity / Europe's Universities beyond 2010: Diversity with a Common Purpose. - Reader -EUA, 2007. - P. 23-36.
3. Laredo, Philippe, Mustar, Philippe. General Conclusion: three major trends in research and innovative policies // Research and Innovation Policies in the New Global Economy. An International Comparative Analysis / Edited by Philippe Laredo and Philippe Mustar. - Cheltenham, UK, Northampton MA, USA, 2001. - P. 497-509.
4. Reihert, Sibille. The Rise of Knowledge Regions: Emerging Opportunities and Challenges for Universities. - EUA, 2006. - 59 p.
5. Responsible Partnering between research and business organizations. Joining forces in a world of open innovation. Summary of the Responsible Partnering Special Conference, Lisbon, 3^1 December 2007. by Andrew D earing at www.eua.be
6. Scott, Peter The External Face of the Bologna Process: The European Higher Education Area in a Global Context / Europe's Universities beyond 2010: Diversity with a Common Purpose. Reader. - EUA, 2007. -P. 65-81.
7. Trends and Developments in Higher Education in Europe. Report - European Centre for Higher Education (UNESCO-CEPES). - Paris, 2003. - 38 p.
1рина СИДОР
ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МЕНЕДЖЕР1В ДОЗВ1ААЯ В УН1ВЕРСИТETAX ВЕЛИКО! БРИТАНП
V cmammi розкрито iнноващйш nidxodu, принципа, i методи профеашоl подготовки менеджеров дозвопля в утверситетах Вепшо! Британа. Проанатзоеано навчааъш плани i вказано дисциптни з подготовки таких спещатстов. Вказано основш професшш якостг менеджера довктля.
У 50-60-х роках XX ст. голов ними аспектами реформування вищо! ocbitii у Великш Британп була економ1чня, социальна та культурна ¡нтегращя. У 1961 р. почала д1яти органпатпя економчно! сгавпращ i розвитку, до яко1 входив К омнет з реоргашзацн освгги та дослщжень у сфер1 освш! [3]. В Kpai'Hi була розроблена програма шд готовки спеидшпспв для дозвшлево! сфери, вщкрито центри дозвшля. У цей пфюд набула розвитку професшна гадготовка менеджф1в-оргашзатор1в дозвшля, здатних управляти щею сффою i навчати людей з користю проводите CBifl вшьний час. З'явилися рекомендаци щодо включения в систему навчання дп~ей i дорослих шформацп про можлив1 шляхи проведения дозвшля, яка б сприяла формуванню вм1нь i иавичок, необхщиих для «сощально насиченого життя» [1, 36-37].
Менеджер ¡в дозвшля стали залучата до робота у шсцевих органах влади, дфжавних i недфжавних оргамзащях, фомадах, мських центрах та ¡нших оргамзащях дозвшля, у навчальних закладах, оуденгськнх спшках уншсрситспв. Ниш у Велиий Британп функщонуе понад 5000 цснтрш дозвшля. 3 них 1500 належать м1сцевим органам влади, де працюе понад 11500 менеджер1Р, дозвшля.
Мета crani - проанал1зувати ¡нновацшш пщходи до процесу професшно! гадготовки менеджер ¡в дозвшля у ВНЗ Велико! Британп, виявити можиив1сть використання цих шдход1в у гадготовщ таких спеидшпспв у випцй шко.1п в Украшь
Менеджер покликаний наповнити дозв1лля сощальним змстом гцо сприятнме повнощнному p03BiiTK0Bi як особистосп, так i колективу загалом. BiH мае кфувати внутршшми факторами, яи впливають на фунщонування оргашзацп, i реагувата на зовшшш чинникн, що мэжутъ змшювати п д1яльшсгь, а також сприяти виконанню вах фуикпш дозв1лля, брати участь у створени
соцюкультуриого сфедовища, володгги технолопею д1 агностики соцюкультуриих змш, простежувати ïx динамку й анатзувати даш. робити вщповщш висновки. Менеджф дож шля повинен завжди бачиги наслщки свой органзаишно-управлшсько1 дшльносп, пщтримувата суб'ектно-об'ектш вщносини, що сприяють пцзсдач1 ¡нформацп у вигщй знань, умшь, навичок. Riiilip форм орган1заишно[ д1яльносп запежить вщ особистосп; шформацши, bhxobhí чи розважальш, вони мають виконувати ochobhí функцн дозв1ллево1 д1яльносп.
Британський дослщник у сфф1 менеджменту дозв1лля Дж. Торкшьдсен (G. Torkildsen) визначае менеджмент дозв1лля як процес управлшня людьми, ресурсами, оргашзащями, иослугами, засобами та профамами для тента пщ час дозвшля, включаючи фу, рекреащю, мистещво, культуру, спорт, святкування тар1зномантн заходи, здоров'я, подорож1 i туризм [4, 370].
Як сощально-екожмчне явище, дозвшля е сффою розвитку менеджменту i ринков их вщиосии, як сощокультурне явище - простором для формування та розвитку oco6hctoctí, що вимагае рофобки спещальних профам тдготовки спещалкпв дозвшля. У сучасних умовах фостае кшьюсть навчальних профам з пщготовки фах1вщв у сфср1 дозвшля pi3HOÏ фивалосп -вщ од нор 14 них KypciB до тслядипломжн осв Ith. Зростання млькосп ргзннх навчальних профам зумовлено виникненням ¡ндусфп дозвшля, де змшюються його функцп.
Провщними установами у Велиюй Британн, що иредставляють ¡нтфеси фах1вщв сфери дозвшля, е Британський шстатут управлшня (British Institute of Management), Iнстатут дозвшля та естегачного менеджменту (Institute of Leisure and Amenity Management) й 1нститут менеджменту спорту i рекреацп (Institute of Sport and Recreation Management).
Професшну пщготовку менеджфа дозвшля о cbíth ьо - ке an i ф> ¡каш иного р1вня бакалавр у Велиий EpHTaHiï здптснюють понад 100 ушвфситет (факультета менеджменту дозвшля, спорту i туризму), коледж1в i бпиес-ншл при ушверситетах. У них готують спещатнспв з таких спещальностей: менеджмент дозвшля (ВА (Hons) Leisure Management), менеджмент ¡ндустрп розваг (ВA (Hons) Entertainment Industries Management), менеджмент заход1в (В A (Hons) Event and Venue Management), менеджмент спорту (ВA (Hons) Sport Management), менеджмент туризму (В A (Hons) Tourism Management).
Процес професшно! тдготовки фах1вщв менеджменту дозвшля тривае, зазвичай, 3 роки. Протягом двох роив студента 0Е0Л0Д1вають теоретичними знаниями, а на фетьому -проходять шестамкячну практачну шд готовку (стажування) i виконують дипломну роботу або рофобляють проект, який повинш захистити на конффенци випускниыв.
Як свщчить анал1з навчальних плате факультетов менеджменту дозвшля yнiвфcитeтiв Суффолка i Волвфхемптона, bcí предмета подшяютъся на: ochobhí (core), рекомендоваш (core option) та за вибором (elective) [6; 7].
Професшна пщготовка мeнeджфiв дозвшля здшснюеться за кредитно-модульною системою. Профама професшно! тдготовки бaкaлaвpiв передбачае вивчення протягом навчального року 120 кредит: 90 кредит - на вивчення основних i рекомендованих предмет i 30 кредит - на предмета за вибором. Кожей модуль micraib 15 кредит. У kíhuí навчального року студента зобов 'язаш вивчити i здати 120 кредит; з них дисфтацшне дослщження та практика мстить 30 кредит.
Профами навчальних дисцишин, яи вивчають студента факультету менеджмент дожшля ун1верситепв Суффолка та Волвфхемптона, свщчать, що до основних предмета належать «Вступ до дозе шля», «Всгуп до менеджменту», «Вступ до маркетингу», «Навички працевлаштування: професшний розвиток», «Лцензування», «Управлшня под1ями та оргашзащя проведения», «Сощальний, економчний i фшософський контекст до^шля», «Сощальна обов'язок opraHÍ3aTopÍB дозвшля», «Дослщницью методи у сфер1 до^шля i туризму», «Стратепчне yпpaEлiння в ¡ндустрп дозвшля», «Розваги в суспшьствЬ), «Законодавство в сфф1 управлшня дoзвiллŒими послугами», «Менеджмент ¡ндустрп розваг», «1нвеаування та консо.щдацш i ндустрп розваг», «Сучаст засади менеджменту в ¡ндустрп рот,яг». «Провайдфи спорту», «Полггика, спорт i розвиток», «Обслуговування тенпв: управлшня i фактика», (Менеджмент спорту».
Рекомендован! предмета - це «Розвиток ¡ндустрп розваг», «Iндycфiя дозвшля: маркетингов1 пфсиектави», «Управлшня ифсоналом», «Законодавство у сфер1 управлшня». «Оргашзащя заход ¡в i mí cue проведения», «Управлшня дослщженням та ¡нформащею», «Управлшня спортивними заходами». Предмета на Biiöip: «Зв'язокз фомадсьыстю», «Здорове
харчування», «Спортивный туризм», «Незалежне вивчення», «Професшш навики: пщготовкадо роботи», «Пригодницький туризм», «Культур hí дослщження», «Менеджмент культурно! спадщини», «Менеджмент заход1в».
У широкш ушверситетсьый профам! предмет за вибором студента можуть обирати диспиплши «Тнформацшт технолоп Ï». «Б1знес», «Волонтерство», ¡ноземш мови й íhuií, а також оволодшня навичками студентсышх презентаций. Протягом ycix семестр1в вони мають здати ochobhí та рекомендован! предмети й один за вибором.
Аншиз навчального плану Ванбороу-коледжу, котрий також здшснюе пщгстовку бакалавр1в менеджменту дозвшля, свщчить, що студента вивчають дисцигшни психолого-педагопчного циклу: «Психолопя та анатомя», «Дитяча психолопя», «Лщфство», «Навички кфування фупою», «Управлшня стресом», «Психолопя маркетингу» [5].
nepecipKa ycninmocri ддшснюеться р1зними формами: письмовий та усиий ¡спита, портфолю (Portfolio), презентащя (Presentation), фупова презентащя (Group Presentation), есе (Essay), дослщницький проект (Research project), повщомлення (Report), моделювання процесу управлшня (Management Simulation), кейс-метод (Case Study) та íh.
Зауважимо, що студента також мають змогу працювата гад час навчання, залучатася до проект, консультувань, а також ¡нших вщцв д1яльносп, що стосуються сфери дозвшля, брати участь у репональних i закордонних подорожах та mí жн ар одних профамах навчання, вивчата мови, бути активними учасниками студентсышх ¡шщатив ушверситету, працювата над проектами пщприемств, включаючи проекти власно! справи у сфер i дозвшля, отримувата додаткову квашфжащю в ¡ндустри дозе шля тощо.
На ochobí анашзу навчальних профам i методíe навчання можна виокремили деяю принципи професпню! пщготовки меиеджер1в дозвшля:
- принцип поеднання навчально! та практично! д1яльносп. який дае змогу брата актавну участь у сфф1 вивчення;
- принцип практако-ор1ентованого оцшювання, де д!яльшсть студента оцшюеться в реальних планах i проектах;
- принцип адаптацп процесу навчання та навчальних профам до умов i пшреб репону, Miera;
- принцип оптимального використання потенщалу навчального закладу та сощальних i н статута репону.
3míct д1яльносп менеджера сощокультурно! еффи полягае насамперед у po6oTÍ з людьми, розробщ культурних проекта i профам, орган ¡заци та проведения р1зних заход1в, areuiisi д1яльносп об'еднань i колектав!в, веденш адмшкпративно! робота, що пов'язаназ матф!альним забезпеченням, налагодженн! контакта з р1зними оргашзащями й установами. Сощально-культурна дш.льшеть е еффою, у яюй необх!дно використовувати pÍ3HÍ менеджфсьи, маркетинговк оргашзащйш й управлшських технолоп! у ефф! спорту, культури, мистецтва, розваг. Тому niдготовка мснеджср1в вимагае формування професюнала нового типу, котрий волод1е оргашзацшно-управлшськими й сощально-педагопчними умшнями та навичками.
Пщ час пщготовки менедж:ерш дожшля у ВНЗ Велико! Британп вжорисговують p¡3hí меггоди навчання - я к традиции лекцп i семшари, так i меггоди ¡нгерактивного навчання: ¡нтерактивна лекщя, кейс-метод, проект, трешнг, метод рольово! учасп i дшово! фи тощо. Широко впроваджуеться партнфешо студенттв з оргашзащями, профеаоналами ¡з еффи ïx майбутньо! д1я.льносп.
Як свщчить аналгз, у процеа пщготовки спец1ал1спв еффи дозвшля у Велиюй Бриташ! широко використовують кейс-метод (англ. case - випадок). Кейс-метод - це анал1з конкретних ситуацш, що використовуються для опису i BiipiuieiiiLí певио! ситуаци, з якою може стакиутися фах1вець у майбутаьому, bíh вюпочае опис проблеми, ситуаци, певш факта щодо ще! проблеми, ажииз, судження та р1шсння. Важливо, що кожей ¡ндивщуально сприймае певну ситуац!ю TaBHpiuiye !ï, але також це ршення мае узгоджувата з ¡ншими, необхщшеть приймата piniemw в колектив!, а не однооабно - це загалом унеможливлюе автор итар ни й стиль управлшня. Цей метод дае змогу акумулювата знания i д1знатися про р1вень знань ¡нших, застосувати на практищ сво! знания, шпиня, навички. Якщо леыця е базою засвоення знань, то кейс-метод - засобом практичного застосування цих знань.
У про Lie ci пщготовки менеджер1в дозвшля широко використовують метод проекту, де студента залучаються до розробки р1зних проект у вказанш сфер!, що е важливою складовою
засвоеиня навчального матер1алу. Проекты можугь бути ¡ндивщуальними та груповими. Шд час розробки проекту студента мають можлив1сть використати теоретичний матер ¡ал на практищ, анал1зуючи його, використовуючи управлшсыа р1шсння, а тжож набути певного досвщу. Виконання проект розвивае у студент почугтя незалежносп, обов'язку 1 вщпов ¡дальность
На практичних заняттях широко засгосовуеться метод рольовог Р>ш передбачае розподш ролей пщ час навчального процесу. Студент опиняеться в певнш ситуацп, в яый виконуе певну роль \ приймае ршення, але це ршення мае вщповщати попередшм р1шення 1 пропозищям. Зазначений метод спонукае майбутнього сиещал1стадо самонавчання самоанал1зу тасамоорган1заци.
Умшням здшснювати управ.шнсыаш процес студента оволод1вають пщ час дгаово! гри. Бона дае змогу максимально наблизитися до реально! ситуаци, сприяе формуванню морально! та психолопчно! готовносп виршувата певш ситуаци1 проблеми у реальному житп.
Вказаш методи сприяють всеб1чному розвитку як особиспсиих, так I професшних умшь I навичок, а особливо оргашзацшно-управлшських, яю необхщш менеджерам дозвшля в роОотт. загалом- формуванню самоосвтт, самовиховання та саморозвитку майбутнк проф'ссюнашв.
У сучасних умов ах менеджер мае мобшьно реагувати на во змши в суспшьсш I приймати адекватш р1шення. Це можливо за умови вщповщносп його професшним вимогам. Основними професшними якостями менеджфа дозвшля е: таю, яи дозволяють створювата ¡нновацшний соцюкультурний ироспр; сощально-психолопчш, що дають змогу ирадювати в команд^ особиспсш - комунжабельшсть, актившсть, толерантшсть, здатшсть до самооргашзаци та самовдосконалення (рис. 1).
Рис. 1. Професшт якоат менеджера сферы дозе^лля.
Отже, менеджф дозвшля повинен вол од пи як професшними, так I психолого-педагопчними якостями, ор1ентуватися у соцюкультурному простор! таволод™ професшними якостями кф1вника.
В. В. Клрсанов пропонуе ор1ентуватися на певш блоки в гадготовщ фахшшв сффи дозвшля: а) психолого-педагопчний супровщ дозвшля; б) реалшцш рекреащйно-розважально! функцп; в) розроблення 1 рсашзащя сощально-культурних профам (у т. ч. багатощльових, репональних, довгосфокових); г) кф1вниитво д1яльшсгю установ у сфер) сфв1 су дозвшля [2,40-41].
Ана.ттп навчальних плашв 1 профам гадготовки менеджер! р, дозвшля дае шдстави для висновку, що у Великш Британи надмрна увага придшяеться трактуванню дозвшля як економчного фактору, де здшснюеться пропозищя та споживання товар ¡в, але неповною мрою
розкривасться сощокультурний феномен дозвшля як сфери задоволення потреб та ¡нтереав особистосп, формування ïï духовних i моральных цшностей.
На нашу думку, доцшьшше при пщготовщ менеджер!в еффи дозвшля прид¡.пяти увагу як психолого-педатопчним дисциплшам, так i оргашзацшно-управлшським. Виникае необхщшеть розробки профам, ор1ентованих на зближення педагопки з менеджментом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Киселева Т. Г. Теория досуга за рубежом: Лекции по курсу «Культурно-досутовая деятельность». -М., 1992.-63 с.
2. Ирсанов В. Шляхи вдосконалення тдготовки фах1втцв для сфери дозвшля // Вшца ocBiTa Укра'шн. -2006. - № 1. - С. 37^12.
3. Jacks M. L. The education of good man. - London: Gollancz, 1956. - 192 p.
4. George Torkildsen Leisure and Recreation Management. - Edition: 5, illustrated -Routledge, 2005. -5 80 p.
5. BA (Hons) Leisure Management [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.warnborough.ie/faculties/arts/ba leisure management.htm> - Затея, з екрана. -Мова англ.
6. Course Guide University of Wolverhampton [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <https://smsweb.wlv. ac.uk/si/previouscg/07guides/SSPAL/UndergraduateD egreesinLeisureandL ifestyleIndustriesManagement.doc> - Загол. з екрана. - Мова англ.
7. University Campus Suffolk Programme Specification [Електронний ресурс]. Режим доступу:
8. <http://www.ucs.ac.uk/study/cour se s/un dergr adu ate Cour se s/SuffolkBusines s Sch о ol /Рг ogramm e Sp ее s/Pr og-Spec-B A-Event-Management.doc> - Загол. з екрана. - Мова англ.
