CC BY
21
УДК 008:379.8 I. В. Петрова
ПРОФЕС1ЙНА ЩДГОТОВКА МЕНЕДЖЕР1В IНДУСТРIÏ ДОЗВ1ЛЛЯ В СУЧАСНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1
Статтю присвячено анал1зов1 сучасних методолог1чних nidxodie до профестног тдготовки менеджерiв тдустри дозвшля. Задля досягнення мети здтснено зм^товий аналiз навчальних дисциплт провiдних ey3ie свту, охарактеризовано перспективы форми й методи викладання навчальних дисциплт вiдповiдно до цшей тдготовки менеджерiв тдустри дозвшля; вивчено питання навантаження студентiв та розподшу навчального матерiалу на рiзних етапах навчального процесу; обхрунтовано логту структурування й викладення навчального матерiалу.
Визначено сукуптсть прюритетних знань, вмть та навичок, що впливають на рiвень майстерностi менеджера тдустри дозвшля.
Виявлено специфту процеЫв, пов'язаних iз навчанням i фаховою тдготовкою менеджерiв тдустри дозвшля на прикладi вiдповiдних навчальних програм Манчестерського утверситету, Утверситету прикладних наук NHTV, Мiжнародного утверситету дистанцтного навчання Bircham.
Ключовi слова: дозвшля, менеджер тдустри дозвшля, профестна тдготовка, навчальна програма, освтнт процес.
Актуальтсть до^дження. 1нновацшний шлях розвитку Украши в сучасному свт неможливий без системного оновлення осв^и, яка покликана ефективно використовувати наявн ресурси з метою розкриття штелектуального й творчого потенщалу наступних поколшь.
Дозвшля, у всьому його багатоматтп, характеризуемся значною виховною цштстю, що дозволяе розглядати його не лише як зааб культурного розвитку людини, але i як необхщну умову, що впливае на рiвень комфортносп та якюносп сучасного життя. Тому питання ефективно'1 професшно!' тдготовки менеджерiв шдустрп дозвшля, здатних реалiзувати конкретн практичш завдання у сощально-культурних i спортивно-рекреацшних закладах, видаеться нагальним i вимагае переусвщомлення методолопчних пiдходiв у процес 1'хньо'1 професшно'1 тдготовки.
Стан науковоХ розробки проблематики. Грунтовному аналiзу дозвшля як суспшьного явища та окремим його аспектам присвячено роботи зарубiжних вчених С. Бест ("Leisure Studies: Themes and Perspectives"), K. Робертса ("Leisure in Contemporary Society", "The Leisure Industries"), С. Ройека ("The Labour of Leisure The Culture of Free Time", "Leisure Theory"), Дж. Торкшьдсена ("Leisure & Recreation Management") та шших.
Окремi питання специфши професп менеджера шдустри дозвшля в умовах позашкшьного виховання та позакласно'1 дiяльностi вiдображено у роботах В. Полукарова ("Теория и практика организации клубной деятельности школьников"), В. Пономарьова ("Педагогика формирования игровой культуры досуга"), I. Фршман ("Методика работы педагога дополнительного образования") тощо.
Проблема тдготовки сощальних педагопв до професшно!' дiяльностi у сферi дозвiлля дослiджуеться А. Арнольдовим ("Социальная педагогика"), Н. Рибшою ("Социальный педагог как организатор культурно-досуговой деятельности"), Л. Тарасовою ("Формирование жизненной устойчивости инвалидов в процессе социокультурной анимации в учреждении культуры"), В. Суртаевим ("Социально-
педагогические особенности молодежного досуга"), С. Шмаковим ("Досуг как социально-педагогическая проблема"), у контекст туристично'1 дiяльностi - Ю. Генiуш ("Эстетическое развитие будущих специалистов туристской анимации в туристском вузе"), Ф. Лавровим ("Профессиональная подготовка менеджеров-аниматоров в образовательном учреждении туристского профиля"), С. Прieзжаeвою ("Педагогические условия подготовки студентов к анимационной деятельности в процессе профессионального туристского образования") тощо.
Однак питання безпосередньо'1 тдготовки менеджерiв шдустрп дозвшля, 1хнього професiйного зростання й тдвищення квалiфiкацiï, вiдображено у поодиноких працях, серед яких необхщно зазначити статтi М. Арiарського ("Современный специалист социально-культурной деятельности и система его формирования"), С. 1коншково'1 та I. Новшово'1 ("Международный опыт педагогической подготовки специалистов сферы досуга"), В. Юрсанова ("Класифшащя функцш i тдготовка кадрiв соцiокультурних анiматорiв у французькш культурологи дозвiлля (60-90-тi роки)"), дисертацшне дослiдження С. Мамбекова ("Организация досуга во Франции: анимационная модель"), навчальних поабниках Т. Кисельово'1 ("Теория досуга за рубежом") та М. Ярошенка ("Социально-культурная анимация").
Мета до^дження. Тому доцшьним видаеться вивчення зарубiжного досвщу, спрямованого на аналiз проблем та процеав, пов'язаних iз навчанням i фаховою пiдготовкою менеджерiв шдустрп дозвшля - фахiвцiв, чия дiяльнiсть безпосередньо пов'язана iз органiзацiею вiльного часу сучасно'1 людини.
Виклад основного Mamepiany. Збереження яюсно'1 освiти й належного рiвня викладання у вiтчизняних вузах передбачае вивчення досвщу провщних ушверситетв свiту з урахуванням вiтчизняних надбань у сферi освiти. Зокрема, важливим видаеться:
- здшснення змiстового аналiзу навчальних дисциплiн з урахуванням тдготовки спещалютв вiдповiдного профiлю;
- характеристика перспективних форм i методiв викладання навчальних дисциплш з метою удосконалення й рацiоналiзацiï спiвпрацi студента та викладача (1нтернет-технологл, комп'ютернi технологи, навчальш й довiдковi слайд-фiльми тощо);
- вивчення питання навантаження студенев та розподшу навчального матерiалу на рiзних етапах навчального процесу;
- обгрунтування лопки структурування й послiдовного викладення навчального матерiалу.
У цьому контекстi нашу увагу привернули навчальш програми осв^нього рiвня "бакалавр" провiдних унiверситетiв свггу у сферi дозвiлля й розваг. Нами ретельно проаналiзовано навчальнi програми "Менеджмент i дозвшля" Манчестерського ушверситету, "Мiжнародний менеджмент дозвiлля" Унiверситету прикладних наук NHTV, "Туризм та шдус^я дозвiлля" Мiжнародного унiверситету дистанцiйного навчання "Bircham". Вибiр навчальних закладiв обумовлений високою якiстю пiдготовки фахiвцiв й особливостями оргашзацп навчального процесу вщповщно до вимог ринку працi в сучасному суспшьсга.
Так, Манчестерський ушверситет входить до "Russell Group" та групи "№ 8 Research Partnership" зi спiвробiтництва у дослiдницьких проектах, за кшьюстю Нобелiвських лауреатiв, що е випускниками або ж ствробггниками закладу, перебувае на третьому мю^ пiсля Оксфорду й Кембрiджу. Ушверситету прикладних наук NHTV бiльше десяти роюв е нацiональним лiдером у викладанш дисциплiн дозвiллевого спрямування й посщае першi мiсця у голландських рейтингах "Elsevier" та "Keuzegids", а також у нацюнальному опитуваннi студенев "National Student Questionnaire". За
спiвпрацю з профшьними органiзацiями та якiсть викладання ушверситету NHTV Всесвiтнiм центром дозвшля ("World Leisure Centre of Excellence") присвоено статус Центру передових знань ("Centre of Excellence"). Мiжнародний ушверситет дистанцшного навчання "Bircham" (Гспанiя) е приватною установою, що пропонуе дистанцшну форму навчання й спрямована на оаб iз рiзних краш св^у, якi, з певних причин, не можуть долучитися до системи академiчноï осв^и. Тому студентами е переважно доросш, зацiкавленнi у тих знаннях, здобуття яких позитивно позначиться на 1хнш професiйнiй кар'ерi. У свош роботi унiверситет дотримуеться освiтнiх принцитв, прийнятих у СС (ECTS - European Credit Transfer System) та в США (GAAP - Generally Accepted Accrediting Practices). Диплом закладу е дшсним у крашах, пщписавших Гаагську конфенщю, або ж тдтверджуеться шляхом консульсько'1 легалiзацiï для краш, що не пiдписали Гаагську конвенщю.
Зокрема, навчальна програма "Менеджмент i дозвiлля" Манчестерського ушверситету спрямована на навчання студенев навичкам управлiння у сферi дозвiлля (у тому чист розваг, спорту, туризму та iвент-менеджменту). Навчальна програма мае практико-орiентоване спрямування, що дозволяе поглибити знання й навички, а також набути досвщу для професшного зростання безпосередньо в шдустрп дозвiлля [4].
Перший piK навчання представлений основними курсами, яю слугують основою для поглибленого опанування професшними знаннями у подальшi навчальш роки. Першокурсники вивчають економiку, основи менеджменту, теор^ та iсторiю дозвшля, законодавство у сферi дозвiлля, загальну та сощальну психологiю, методи наукового дослщження; соцiологiю та фiлософiю дозвшля. У перший рш навчальною програмою передбачено практичне навчання ("Applied Study Period"), яке створюе можливосп для застосування теоретичних знань безпосередньо у дiяльностi закладiв дозвiлля.
На першому курЫ викладаються таю фаховi дисциплши як:
- "Соцiологiчнi й психологiчнi перспективи дозвтлезнавства" ("Sociological and Psychological Perspectives in Leisure Science"). Навчальна дисциплша за вибором студента складаеться iз лекцшних, семшарських та практичних занять й охоплюе таю теми як соцюлопчш та психолопчш перспективи в шдустрп дозвшля; роль дозвшля у самоосвт та особистюнш щентичносп; дозвiллевi практики, концепцп, структура i функцп дозвiлля, дозвiллеве диференцiювання, дозвшля як стиль життя, дозвiлля та сощальне виключення;
- "Соцiологiя: дозвтлева участь та обмеження" ("Sociology: Leisure Participation and Constraints") - навчальна дисциплша, що мае на мет розкриття значимосп й розумшня дозвшля в сучасному суспшьсга, порiвняльний аналiз рiзних дозвiллевих моделей, розкриття взаемозв'язюв мiж дозвiллевим та соцiальним диференщюванням (соцiальний клас, раса, сiм'я, вш, дозвiллевий досвiд, стиль життя та ш.). Курс спрямовуе студента на аналiз спiввiдношення "дозвiлля-суспiльство" у контексп соцiологiчних перспектив, вияв та обгрунтування чинникiв, якi впливають на вибiр особою дозвiллевих практик. Структурними складовими курсу е лекцп та семшари (12 тижнiв по двi години);
- завдяки навчальнш дисциплiнi "Законодавство у сфepi дозвшля" ("Leisure Law") студенти отримують уявлення про структуру законодавчо'1 системи, основи законодавства у сферi дозвшля, принципи та завдання законодавчого процесу; вчаться використовувати та аналiзувати законодавчi джерела (статути, журнали, накази, шструкцп); набувають здатностей оцшювати й штерпретувати законодавчi документи.
На другому роц навчання вивчаються маркетинг i промощя, управлшня людськими ресурсами, фшансовий маркетинг, закон у сферi дозвiлля (продовжуеться поглиблене вивчення проблеми), менеджмент у контексп поведiнських, структурних та
оргашзацшних аспектiв, корпоративна вщповщальшсть, дозвiлля в сучасному суспiльствi, футбольний бiзнес.
Навчальна дисциплiна "Мiжнароднi euMipu дозвшля" ("International Dimensions of Leisure"), що викладаеться на II та III курсах, передбачае вивчення впливу глобалiзацiï й шформатизаци на сферу дозвшля сучасно'1 людини, розкривае взаемозв'язки мiж полiтичними, нацiональними, регiональними, адмшютративними чинниками, що е прiоритетними у рiзних крашах свiту, та шдус^ею дозвiлля, особливостi регулювання дозвiллевими практиками (структури, директиви, шщативи, програми €С) в сучасному суспiльствi (охоплюючи культурне дозвшля, спорт, рекреащю та туризм). На старшому кура особлива увага придшяеться процесам макдональдизацп, дисне'1'зацп, використанню "вiйськових" запозичень у сферi дозвшля, вiртуальним розвагам.
Курс "Введення у менеджмент та Ыдустрш дозвшля" ("Introduction Management & the Leisure Industry"), включений у перюд практичного навчання, дозволяе студентам ознайомитись з iсторiею управлшня сферою дозвшля, опанувати теорш сучасного менеджменту дозвшля й зрозум^и значимють управлшня та його концешив для розвитку шдустрп дозвiлля, зрозум^и розбiжностi в оргашзацп дозвшлево'1 дiяльностi та наданнi дозвiллевих послуг державним, приватним i добровшьним секторами шдустрп дозвшля. Серед навчальних методiв - лекцп, семiнари, iндивiдуальнi заняття та декшька тижнiв практичних занять, супроводжуваш наглядом та коригуванням навчального процесу наставником вщ навчального закладу.
О^м курсiв, якi слухаються студентами вперше, продовжуеться викладання дисциплiни "Законодавство у сферi дозвшля" ("Leisure Law"), модуль яко'1 орiентований на поглиблене вивчення закошв працевлаштування, захисту прав споживачiв, прав i зобов'язань менеджера дозвшля, якост дозвшлево'1 послуги; набуття вмшня аналiзувати застосування вiдповiдних законiв у практичному житп. Викладання курсу передбачае вивчення таких тем: контракти працевлаштування, законодавство рiвних можливостей та питання дискримшацп, лiцензування дозвшлево'1 дiяльностi, здоров'я та безпека, авторське право й процеси патентування, захист прав споживачiв.
На завершальному — третьому роц навчання - студенти поглиблюють i змщнюють знання, пов'язаш з управлшськими процесами, маркетингом i процесами популяризацп у сферi дозвшля. На цьому етат вивчаються менеджмент, маркетинг i просування, методи наукового дослщження, а також курси за вибором у сферi спортивного менеджменту, арт та iвент-менеджменту, туристичного менеджменту. Курси за вибором вщповщають професшному зростанню студента, який проходить практику у вщповщних установах сфери дозвшля (приватних, комерцшних, громадських). Загалом, "практичний" перiод навчання тривае десять тижшв.
На третьому курсi особлива увага придшяеться дисциплшам, спрямованим на вивчення особливостей оргашзацп дозвiллевого обслуговування у конкретних закладах i сегментах сощального життя. Зокрема, студентам викладаеться дисциплша "Спортивний та рекреацiйний менеджмент" ("Sport & Recreation Management"), що забезпечуе грунтовне вивчення стану, проблем i тенденцш розвитку у секторi спорту й рекреацп. Структура спортивного сектору та рекреацшно!' iндустрiï, програмування спортивних та рекреацшних програм, спортивна й рекреацшна полiтика, управлiння спортом, партнерсью технологiï, органiзацiя особливих спортивних подш - основнi теми, що викладаються студентам, яю набувають здатностей критично оцшювати наявнi моделi у спор^ й рекреацй, систематизувати й диференщювати вiдмiнностi мiж професiйним та любительським спортом та ш.
Метою дисциплши "Футбольний бiзнес" ("The Football Business") е дослщження
взаемовщносин мiж професшним фут6олом i сyспiльством шляхом вивчення таких тем як "Kомерцiалiзацiя професшно!' гри", "Зразки споживання", "Роль 3MI у формування громадсько'1 думки", "Управлшня футбольним бiзнесом", "Глобалiзацiя". Мyльтидисциплiнарний тдхщ до вивчення курсу передбачае використання студентами знань економiки, фiнансiв, маркетингу, законодавства, соцюлогп тощо.
"Подieвий та розважальний менеджмент" ("Events and Entertainment Management") передбачае опанування студентами навичок i вмшь оргашзацп дозвшля у сферi мистецтва й розваг. Базуеться на використанш знань з маркетингу, економши, управлшня фшансами, законодавсга й передбачае прослуховування таких тем як "визначення поди", "оперативне yправлiння подiями та розважальними процесами", "yправлiння мистецькими й розважальними проектами", "оргашзащя й проведення нацюнальних лотерей", "здоров'я та безпека людини у масових акщях" тощо.
Головними методами навчання е лекци, семiнари та практичнi заняття. Отриманi знання оцiнюються за такими складовими: письмовий екзамен, презентащя, портфолю (сyкyпнiсть яких дае пiдстави оцшити теоретичнi аспекти набутих знань), шформацшне тематичне повiдомлення, дослiдницький проект (реалiзацiя якого слугуе оцiнкою вмiнь використовувати набут знання на практицi).
Практичний перюд вивчення тривае близько чотирьох тижшв i нацiлений на набуття практичного досвiдy дозвiллeвого обслуговування, з акцентуванням специфши у рiзних секторах - добровшьному, комерцiйномy, приватному. У процес практичного навчання студент знайомиться iз закономiрностями професiйного зростання, набувае здатностей порiвняти особливостi дозвшлево1 дiяльностi в установах рiзного пiдпорядкyвання й сприяти подальшому плануванню свое"1 професшно1 кар'ери, а головне - застосовувати теоретичш знання у практичному житп.
Утверштет прuклaднuх наук NHTV спецiалiзyeться на навчаннi у сферi готельного менеджменту, комп'ютерних розваг, медiа, туризму, дозвшля, мюького планування й креативно1 економiки. Окрiм професiйного навчання, в ушверситет передбачено курси академiчного рiвня "бакалавр" у сферi оргашзацп туризму й дозвшля [1].
Як i проаналiзована нами вище програма, програма "Мiжнародний менеджмент дозвiлля" нацiлена на "навчання дieю" (action learning), тобто на виршення практичних завдань шляхом використання теоретичних знань. Це дозволяе студентам ще у роки навчання налагоджувати дiловi зв'язки з майбутшми роботодавцями та визначитись щодо власно"1 професшно1 кар'ери. Теоретичне навчання обiймаe 20 вiдсоткiв вiд усього навчального курсу, практичш заняття складають 50 вщсотюв, 30 вiдсоткiв вiдводиться на самостшну роботу стyдентiв.
У програмi зазначаеться, що менеджер шдустрп дозвшля мае використовувати свш творчий потенщал та органiзацiйнi навички для створення дозвшлево1 продукцп: трансформацiï старо1 фабрики у культурний центр, оргашзацп сенсацшного музичного фестивалю чи танцювального змагання, створення привабливо1 атмосфери для спортсменiв-аматорiв, здiйснення виставково1 дiяльностi тощо. Менеджер шдустрп дозвшля працюе у театрах, музичних закладах, спортивних та рекреацшних центрах, iвент-агенцiях, веддiнг-стрyктyрах, департаментах дозвшля тощо.
На першому роцi переважае теоретичне навчання, викладаються такi дисциплши як iмiджелогiя, yправлiння проектами, маркетинг, дозвiллeвi дослiдження та програма "Творчий лщер", що концентруе студента на розкритп його особистих навичок та розвитку. У подальшому студент обирае поглиблений спещашзований напрям: спортивне дозвшля, управлшня проектами у сферi дозвшля, подieвий менеджмент, управлшня парками й атракцюнами тощо.
Особливють другого та третього роюв навчання полягаe у практичному набутп досвiду (у тому числi й у закладах дозвшля за межами краши) з акцентуванням на обранш спецiалiзацiï. Так, якщо студент обрав напрям "Управлшня парками й атракцюнами", його навчання продовжуeться у тематичних парках св^у протягом 26 тижшв. Управлiнськi знання i навички поглиблюються завдяки прослуховуванню таких курсiв як "Захист i закон" (Safety & Law), "Фшанси: iнвестицiйний та бухгалтерський Облiк" ("Finance: Investment & Accounting"), "Маркетинг. Комерщя i комунiкацiя" ("Marketing: Sales & Communication"), а також шоземно'1 мови, що вивчаeться студентом у шшш крш'ш.
Завершуeться навчальна програма захистом шдивщуального проекту. Сощальною iнновацieю у такому навчаннi e, по-перше, вiльний вибiр студента, а, по-друге, акцентування на набутп знань не в аудиторiяx, а за ïx межами, у практичному середовищi пiд наглядом експертiв, тренерiв, iнструкторiв i лекторiв.
Мiжнaроднuй унiвeрсumem Bircham створено у 1992 р. з метою усунення недолшв у системi традицшно'1 освiти та орieнтацiï на професiоналiв i дорослих. Офiси ушверситету розташоваш у США (Делавер), Гспанп (Мадрид) та Спiвдружностi Багамських островiв. Яюсть та оцiнку академiчного навчання закладу забезпечуe вчена рада, що складаeться iз докторiв наук рiзниx краш свiту. Освiтня система Miжнародного унiверситету Bircham передбачаe адаптацiю до культурних i мовних особливостей сво'1'х студенпв [3].
Бакалаврська програма "Туризм та iндустрiя дозвiлля" ("Tourism & Leisure Industry") маe на мет опанування знаннями з таких дисциплш як "Iндустрiя дозвiлля", "Дозвiлля та комерцшний туризм", "Дозвiлля та розваги", "Законодавство у сферi туризму", "Маркетинг в туризм^', "Груповий туризм", "Eкологiчний туризм", "Ризики у сферi туризму", "Менеджмент оргашзацш дозвiлля", "Aвiакомпанiï i транспорт", "Тури i самостшш по'1'здки", "Послуги туристичних агенцiй", "Туристичний менеджмент". Програма заснована на вивченш опублшованих книг, систематичнiй спiвпрацi (у дистанцшш формi) з науковим керiвником та здачi залiкiв i екзаменiв у виглядi письмових звiтiв.
Отже, навчальними програмами передбачаeться, що менеджер iHdycmpiï дозвшля e професшним управлiнцем, який маe якiсну спецiальну пiдготовку у сферi менеджменту й дозвiлля, систематично пiдвищуe свою професiйну квалiфiкацiю й здатний до реалiзацiï оргашзацшно'1, координацшно'1, мотивацшно'1 та контрольно'1 функцiй у сферi дозвiлля.
На сучасному етат менеджер шдустрп дозвiлля повинен вм^и:
- не лише вирiшувати нагальш соцiально-культурнi проблеми, але й самосттно створювати умови для залучення населення у культурно-творчу, дозвiллeву, рекреацшну дiяльнiсть;
- моделювати рiзноманiтнi соцiально-культурнi й розважальш програми;
- прогнозувати й планувати дiяльнiсть особи в умовах вшьного часу;
- надавати науково-методичну та шформацшну допомогу працiвникам сощальних, культурних установ, творчих колективiв, любительських об^днань;
- систематично вивчати, узагальнювати й використовувати позитивний досвщ роботи сощально-культурних закладiв.
Вирiшенню сформульованих завдань допоможуть дiловi якостi керiвника, серед яких: висока культура (професшна, моральна, естетична, правова, пол^ична, псиxологiчна, педагопчна); наявнiсть вiдповiдниx професiйниx знань, вмшь i навичок; сприйняття iнновацiйниx щей, методик та технологий; вмiння доводити справу до кшця, постiйно удосконалювати стиль своа дiяльностi з урахуванням змш, що вiдбуваються у
суспшьста; здатнiсть здшснювати комерцiйнy дiяльнiсть; здатнiсть до конкуренцп.
Здiйснивши аналiз навчальних планiв ушверситетсв рiзних краш свiтy можемо дшти таких вжновшв.
1. Майстернiсть менеджера шдустрп дозвшля визначаеться наявшстю рiзноманiтних знань, вмiнь та навичок, серед яких прiоритетними е:
- здатшсть розробити дозвiллeвy програму з урахуванням потреб i запитiв споживача;
- здатшсть забезпечити шдивщуальний, диференцiйований пiдхiд, врахувавши вшов^ психологiчнi, естетичнi, етичнi, релшйш та iншi особливостi вiдпочиваючих;
- вмшня вибудовувати комyнiкативний процес на гуманних, демократичних засадах;
- вмiння використовувати у свош роботi новiтнi наyковi та практичнi досягнення;
- вмiння yрiзноманiтнювати дозвiллeвi програми, уникаючи шаблонностi в 1хшй оргашзацп.
2. Kожна iз зарyбiжних краш мае свою концепщю пiдготовки менеджерiв шдустрп дозвiлля, яка враховуе особливосп нацюнально1 культури, традицп, досвiд сyспiльно-iсторичного розвитку. Водночас, здшснений аналiз професшно"1 пiдготовки фахiвцiв сфери дозвшля дав можливють виявити кшька спiльних тенденцiй:
- система тдготовки та тдвищення кватфшацп фахiвцiв для дозвшлево1 сфери охоплюе два типи навчання: набуття ново"1 спецiальностi й тдвищення кватфшацп. Hавчальнi плани навчальних закладiв мiстять загальноосвiтнi, спецiальнi та елективш дисциплiни. У навчальному процес поеднуеться практична i теоретична тдготовка;
- зважаючи на те, що менеджер шдустрп дозвшля працюе з рiзними категорiями населення i мае вм^и задовольняти 1хш потреби в умовах дозвшля, створюються додатковi спецiалiзованi курси з удосконалення фахово1 тдготовки спещалю^в дозвiллeвоï сфери. Стyпiнь бакалавра становить початковий рiвень, бiльшiсть закладiв сфери дозвiлля висувають до претендента на посаду додата^ правила (спещальш навчальнi курси, практичний досвiд роботи), що змушуе фахiвця набувати вщповщних вмiнь i навичок для виконання сво1х обов'язкiв (зокрема, через дистанцшну форму навчання);
- професiйна пiдготовка менеджера шдустрп дозвшля грунтуеться на двох фундаментальних засадах: дотримання прав людини та професiоналiзмy фахiвця.
Видаеться доцшьним подальше грунтовне вивчення свiтового досвщу професiйноï пiдготовки менеджерiв iндyстрiï дозвшля, що сприятиме, по-перше, виявленню науково обгрунтованих оргашзацшно-педагопчних умов резyльтативностi професiйноï пiдготовки менеджерiв iндyстрiï дозвiлля у системi вищо"1 освiти Укра1ни, i, по-друге, удосконаленню дiяльностi вiтчизняних осв^шх, спортивно-оздоровчих та культурно-дозвiллeвих закладiв.
Список використаноУ лiтератури:
1. Bachelor of science leisure studies [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.nhtv.nl/ENG/bachelors/academic-bachelor-programmes.html.
2. Best S. Leisure Studies: Themes and Perspectives / S. Best. - London Sage, 2009. -336 p.
3. Bircham University Human Network [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.bircham.net.
4. Management & Leisure [Electronic resource]. - Mode of access :
http://www.manchester.ac.uk/study.
5. Page S. J. Leisure: An Introduction / S. J. Page, J. Connell. - Prentice Hall, 2010. -
6. Rojek C. The Labour of Leisure. The Culture of Free Time / C. Rojek. - London Sage, 2009. - 216 p.
7. Torkildsen G. Leisure & Recreation Management / G. Torkildsen. - 5-th ed. -London, E & F N Spon, 2005. - 570 p.
OraTra Hagrnm.na go pegaK^i 19.03.2015
I. V. Petrova
VOCATIONAL TRAINING MANAGERS LEISURE INDUSTRY IN MODERN
SOCIETY
The article analyzes the modern methodological approaches to training managers leisure industry. To achieve the goal of semantic analysis conducted training courses leading universities of the world, characterized promising forms and methods of teaching in accordance with the purposes of the leisure industry managers; The question students and load distribution of educational material at different stages of the learning process; reasonably logic structuring and presenting educational material.
Defined priority aggregate knowledge, skills and abilities that affect the skill level manager leisure industry.
The specific processes related to learning and professional training managers leisure industry for example, relevant training programs University of Manchester, University of Applied Sciences NHTV, International University distance learning Bircham.
Key words: entertainment, leisure industry manager, training, curriculum, educational process.
УДК 792.027 Т. В .Шстунова
СЦЕНОГРАФ1Я УКРА1НСЬКОГО МУЗИЧНОГО ТЕАТРУ НА ПРИКЛАД1 ПОСТАНОВКИ «...У ПОШУКАХ ВТРАЧЕНОГО ЧАСУ...КОЛО
ЖИТТЯ...» ГУРТУ «БОЖИЧ1»
Анал1зуються особливост1 сценографа украгнського музичного театру на приклад1 фольклорной вистави «...У пошуках втраченого часу...Коло життя...» гурту «Божич1» у театр1 «Дах» В.Трогцького. Основою постановки став обрядовий фольклор, поеднаний з ритуалами, притаманними украгнськгй народшй культург. Знищення межг мгж глядацькою залою та сценою, залучення глядачгв до активног дИу спектаклг, використання автентичного одягу та елементгв национальног кухн1 сприяли створенню естетичного впливу на сприйняття аудитор1ею вистави.
Ключовi слова: «Божич1», «Дах», фольклор, сценографгя.
Театральне життя укршнсько! столищ е дуже яскравим та рiзноманiтним. Крiм юнування великих академiчних театрiв вщ початку незалежносп Украши розпочалась робота велико! кшькосп малих камерних. Одним з яскравих експериментальних театрiв, дiяльнiсть якого пов'язана з множиною мистецьких подш, не лише театральних, а й музичних е ЦСМ «Дах» В. Трощького. Дiяльнiсть цього режисера та культурного дiяча пов'язана з низкою орипнальних проектв, яю сприяють розвитку
