CC BY
19
чггкого, фозумиюго подаиия нових проблем; пщборуч вмлого використання метвдв навчання, в тому чист активних; заохочеиня до самостшиосп в мисленш i дшльносп; аворення можливосп пошуку й виршюння проблемы учнями; використання дидактичних засоб1в; правильно! оргаизаци й контролю пращ учшв, KOTpi реал1зують завдання в ргзних видах rpynoBoi роботи; чтсого визначення принцигав ощиювання та дотримання ix при nepoiipnj роботи учшв; використання виховних елемен™, яю випливакяъ з тематики й характеру занять тощо.
Вчитель як оргашзатор пращ учшв - це наступна частина проблеми, що спрямовуе спостережения. У щй частиш спостереженню шдлягае, зокрема: позшщ i поведшка вчителя; його защкавлення реал1зованою темою й прагнення створити позитивну мотиващю для здобування знань i вмшь учнями; турбота про справний i ршмчний пфеб1г заняття i рацюнальие використання часу, матер1алу й можливостей учнями; дотримання правил безпеки пращ шд час реал1зацн практичних завдаиь та експеримен-пв; диффеищащя, за иеобхщносп, темпу пращ учшв i складносп виконуваних завдань.
Частина четверга (остання) листка - це «У мови рсалгзацп диджтичних занять». Наявшсть у студент - майбутшх вчител1в трудового навчання - названих вище компетенщй е дуже важливим чинником в i'x шкшьнш роботу але не единим. Фактором, що безсумшвно мае дуже великий вплив наяисть пращ вчителя трудового навчання, е матер1альш й оргашзащйш умови, з якими вони зустр1чаються в школах.
Цшенаправлене спостереження oceiTHix занять, що проводиться студентами -майбутшми вчителями трудового навчання, базуючись на представленому з великими скороченнями «листку спостереження», дае можлив1сть як розвивати, так i ощнювати мериторичш компетенцн, пов'язаш з навчальним предметом, а також дидактичш компетенцп, пов'язаш з мистецтвом навчання й учшня, тавиховш (психолого-педагопчш), що зумовлюють функщонування в po.ii вчителя i вихователя.
Ми усвщомлюемо, що школа, яка змшюеться, вимагае вчител1в з ушннями, що перевишують назван! в щй статп фупи компетенщй. Однакз упсвнешсгю цей матсртл можна трактувати як спробу порушити проблему й звернуги увагу на и значения.
Л1ТЕРАТУРА
1. Okon W. Nowy blowriik pedagogiczny. -Warszawa, 1996.
2. Gozlinska E., Szlosek F., Podr^czny slownik nauczyciela ksztalcenia zawodowego. - Radom, 1997.
3. Nowacki T. W. Leksykon pedagogiki pracy. - Radom 2004.
4. Strykowski W., Stiykowski J., Pielachowski A. Kompetencj e nauczycieli szkoly wspötczesnej. - Poznan, 2003.
5. S^k H. Wypalenie zawodowe u nauczycieli - przyczyny, uwarunkowania i mozliwosci zapobiegania // [w:] Psychologie rozwiqzywania problem öw szkolnych. - J. Miluska (red.), Poznan, 2001.
6. Frejman M., Frejman S. О rozwijaniu refleksyjnej postawy przysdych nauczycieli. // [w:] Nauczyciel w swiecie wspolczesnym pod red. B. Muchacka, M. Szymariski. - Krakow, 2008.
7. Фрейман С., Фрейман M. Активне вдащування студентами дидактичных занять гад час педагопчно! практики в Попыщ.//HayKOBi записки ТДПУ. Сер1я: Педагопка i психапоия. - № 2. - С. 126-129.
Анна РЖЕВСЬКА
СУЧАСШ ТЕНДЕНЦН В УШВЕРСИТЕТСЬКШ OCBITI KPAIH ЗАХ1ДН01 европи
Стаття присвячена сучастм тенденщям в ушверситетсъкш oceimi кра'ш 3axiÖH0'i европи. На Mamepiani зарубежных джереа проанатзовано основш реформы,, а також систематизовано npoeidm характеристики тдприсмницькоI та шжнародно1 dizabHocmi зах(дноевропейсъких ВИЗ. Вказано чинники, що визначають напрямки i характер реформ, розкрито ocoönueocmi, форми й умови взасмодИ сучасно! науки i бпнесу, визначено специфжу оргашзацй жжнародно! дгяльностг.
Професшна пщготовка упродовж pis них ¡сторичних псрюд1в була й залишаетьсяважпивим завданням сусгальства та держави. Розвиток i вдосконалення вищо! ocßini безпосфедньо залежить вщ вивчення ü icropii та узагальнення передового й масового педагопчного досвщу, осмислення прогресивних традицш та ix врахування в про Lie ci
проведения реформ. У цьому контексп робота з в ивчення сучасних тенденцш ушвфситетсько! ocBira в захщноевропейських кра!нах е своечасною та актуальною.
Дослщженню icropii ушверситетсько! о се m i евроиейських краш теля Друго! свггово! вшнн i визначенню особливостей нащональних ушверситетських систем присвячеш роботи Ф. Альтбаха, А. Барблана, У. Фельт, Р. Флауда, Б.Кларка, А.Корбетт, Г. Ива, Г. Перына, С. Райхарт, П. Скотта, А. Сурсок, К. Тауча, Г. Хауга й ¡нших науковщв. При цьому вища освгга Захщно! Свропи як окрема галузь дослщжень практично невщокремлюеться.
Метою CTaTTi е презентация та короткий аншпз основних тенденций сьогодення в ушверситетськш освт краш Захщно! Свропи на матерiалi сучасних заруб1жних джерел.
Анал1з етагав розвитку систем сучасно! угавфситетсько! осв™ кра1н Захщно! Свропи вщ 1960-х до 2000-х роив включно [1-7] дав намзмогу виокремити провщними в цей иерюд Taxi тенденцп розвитку иащоналышх систем ушвфситетсько! освгга:
• реформування сектора вищо! ocbitii;
• зниження фшансування й розвиток пщприемницько! д1яльносп;
• зм1цнення г>цжнародно1 складово! д1яльносп ВНЗ.
Визначега меш нашого дослщження не дозволяють детально розглянути Bci тенденцп розвитку систем сучасио! ушвфситетсько! освгги кра!и Захщно! Свропи. Зупинимося лише на тих аспектах, яю недостатньо висвгглеш у вггчизняних публтщях, зокрема, на спрямованосп сучасних реформ i специфщ пщприемницько! та мжнародно! д1яльносп захщноевропейських ВНЗ.
Ф. Альтбах визначае реформу як заплановану зм1ну у вищш освт. Термш «реформа» в европейськш л1тератур1 з проблем вищо! освт живаеться, як правило, для опису структур них, оргашзацшних ado навчальних змш. BiH вюиочае чимало змш, яы вщбуваються у сфер1 вищо! освт - вщ основних реформ в нкадешчнш оргашзаци до менш значущих реформ навчального плану. Багато повоенних змш у вищш освт було зумовлено не запланованими реформами, а зм1цненням i розвитком сектора вищо! освгга: розширення функцш, ускладнення структури, навчальних KypciB без заздалегщь виробленого плану дш тощо [1, 261].
1960-i роки у вищш освт Захщно! Свропи вважаються реформаторськими, осильки тод1 змш зазнали управлшня ушверситетами, фшансування i навчальш плани, збшьшилася кшыасть ВНЗ i студент, змшився склад студентського контингенту. На думку Р. Флауда, основним каталгзатором змш i реформ у вищш освт ниш е зовшшш couj я л ьн о - пол i тич Hi чинники -масовкть, розширення сектора вищо! осрпти та скорочення його державного фшансування [2, 35]. Окр1м того, напрямки чинних i подальших реформ ушвфситетсько! освгги Захщно! Свропи визначаються двома загальноевропейськими процесами: створенням европейського простору наукових дослщжень (European Research Area), пов'язаного ¡з завданнями, сформульованими в Лсабонськш декларацп, i формуванням европейського простору вищо! осв1ти шляхом гармошзацн нащональних освггшх систем в CBponi, шакше кажучи -Болонським процесом.
Обидва ироцеси, Лсабонський i Болонський, пфедбачають сфйозну взаемод1ю DYP, у тому чисти чфез м1жнародш оргагазацп. Вщмшною рисою розвитку ушвфситетсько! ocbitii Захщно! Свропи на сучасному erani е наявшсть загальних структур, оргашзованих для спшьно! д1яльносп (м1жнародш навчальш заклади, мжнародн1 об'еднання, центри, фонди тощо). Результатом безпосфедньо Болонського процесу можнавважати:
1) пщвищення адаптащ! та гнучкосп сучасних евр one йських у н ¡в ер с итета;
2) полшшення р1вня шформованосп щодо ВНЗ Свропи в ¡нших частинах свпу;
3) посилення студентсько! та академ1чно! (викладач1, асшранта, кандидата й доктори наук) мобшьносп [6, 74].
Аналгз заруСпжно! лп~фатури, ирисвячено! icropi! ушвфситетсько! освгги краш Захщно! Свропи в иерюд гасля Друго! св1тово! oiiiini до наших дшв. дае змогу зробити висновок, що гад впливом зовшшшх чииниыв, а також за лопкою власного розвитку за останш и'ятдесят роыв нацюнальш системи вищо! осв¡ти й окрем1 ушвфситети в Захщнш CBponi наблизилися до сусгальсгеа, стали краще розуштн сощальш потреби й активно сшвпрацювати з р1зними установами для задоволення цих потреб. Ушвфситети значно зблизилися з сконом1чними
структурами й шститущями. Навчалыи плани ВНЗ набули бшьшо! професшио! спрямованосп, до них увшшли нов1 прикладш дисцигшни сощального й техшчного характеру.
Сучасш реформи в ушвфситетськш освт кра!н Захщно! Свропи стосукугься передуам надання ступешв, псрюдщ навчання, забезпечення якосп, мсхантив забезпечення р1вного доступу й фшансування д1я.гтьносп ушвфситет. Окр1м того, практично иовсюдно в Захщнш вврош продовжуетъся змцнення зв'язюв науки й б п несу. Ушвфситет стае гнучышою оргашзащею, готовою до сшвпращ заради забезпечення свое! фшансово! незалежносп, ¡нтенсивно розвивае шжнародну д1яльшсть й активно взаемод1е з р1зними м1жнародними оргашзащями у сфер1 вищо! освгги, забезпечуе мобшьшсть викладач1в I студент.
У 60-1 - на початку 70-х роив XX ст. ушверситети захщноевропейських кра!н мали у своему роз поря дженш значш кошти для здшснення власно! д1яльносп, оскшьки вважалися центрами гадвищення сусгальиого добробуту й престижу. Перюд ¡з сфедини 1970-х роыв характфизувався зниженням громадсько! довфи до вищо! освгги ¡, вщиовщно, скороченням фшанав, яи видшялися на освтп потреби, майже в уйх ¡ндустр1альних державах. Це призвело до створення та рсалгзацп модел1 шдприемницького ушвфситету - конкурентоспроможного, автономного, практично ор1ентованого, динашчного розвитку, максимально иристосованого до сощуму. В захщноевропейських ВНЗ, зокрема, почали змщнюватися зв'язки иж наукою та ¡ндусцлею.
Наука як систематичне виробництво знания е пор1вняно новим явищем. Вщ Середньов1ччя ушверситети були пфеважно центрами високояисно! професшио! пщготовки, змкт освгги або каиошчне знания пфюдично змшювали свое трактування, проте не доповнювалися емшрично отриманими вщомостями протягом столпъ. У наш час проведения наукових дослщжень 1 професшна пщготовка е головними функщями ушвфситет практично вах кра!н Свропи.
У 2006 р. Свропейська асощащя ушверситет (ЕПА) на основ1 власного дослщження позитивно! практики сгавпращ ушвфситет 1 бгзнссу в трьох захщноевропейських та одному центральноевропейському регюш вияви.пя тята чинш усппттш форми комушкаии:
1) дисфтацн, написаш гад кер1вницгвом представниив ВНЗ та шдустри. Необхщною умовою усшшного впровадження ще! форми сшвпращ е взаемна дов1ра до стандарт якосп р1зних корпоративнихтовариств 1 культур;
2) оргашзащя репональних штфнатур з метою зниження ризику «вщиливу мозив»;
3) робоч1 снщанки/общи, на яких иредставники ВНЗ I професюнали обмшюються досвщом та щеями за заздалегщь вибраною тематикою;
4) спещалповага об'еднання вчених I профеаонал1в, проведения регулярних зусцлчей для визначення сфф взаемного ¡нтересу, вироблення нових щей I пшяхш подальшо! сшвпращ;
5) дшов1 снщанки/общи з пред ставниками мкько! та репонально! влади з метою виявлення сфери спшьних ¡нтсрсав. формування довфи. доиомоги в налагодженш необхщних контакта:
6) ярмарки випускниив, осюльки працевлаштування квал1фжованих кадр ¡в вважаеться одшею з найбшын важливих форм трансферу знань вщ ВНЗ до сусшльства;
7) дш вщкритих двфей або нау ков 1 виставки, на яких ушвфситетська наука та !! зв'язок з сусгальством презентован! у форм1, що дозволяе ощнити значуппсть науково-дослщно! роботи [ и результат, важлив1сть иодальшого розвитку знания;
8) сп¡льне володшня й використання иотужно! науково-техшчно! ¡нфраструктури, !! адм1шстративних [ техшчних пращвниив [4, 22].
Особливостями взаемодн науки та б1знесу на сучасному етап1 е: п1двищення значущост1 соцюсконсфпчно! складово! дослщження, иосилення рол1 малих I середшх б1знсс-шституц1Й у спшьних проектах, тенденщ! до глобал1защ!, спсщалгзацп та М1 ждисципл 1 нарносп наукових дослщжень [3, 497]. Наявний пфехщ вщ иоодиноких контракт М1 ж ВНЗ \ ф1рмою до довгогривалого стратепчного партнерства набувае пщтримки збшьшення неформальних контактов науковщв ВНЗ I ф1рм.
Чинниками, що сприяють ус!пшн1Й взаемод1! науки та боне су на сучасному еташ, вважаються: впровадження р1зноман1тних форм I метод1в сп1впращ з ргзними партнерами;
поеднання мкцево! ¡шщативи, профеаонал1зму, спещалгзацн та гнучкосп; перехщ вщ трансферу знань до шновацп освгги, науки, б1знесу та ¡нших защкавлених сторш [5].
М1жнародна сшвпраия ушвсрситстш у крашах Захщно! Свропи особливо змшнилася в ынцд 80-х - на початку 90-х роыв минулого столтя, теля укладання Акта про створення стильного ринку та прийняття багатьох загальноевроиейських профам, що стосуються осрпти: Comett (Сгальна профама з техшчнш ocBiTi та шдготовки), Erasmus (Свропейська спшьна схема гадтримки мобшьносп студент ушвфситеттв), Lingua (Фшансування та оптимзащя навчання ¡ноземним мовам), Tempus (Профама трансевропейсько! мобшьносп для студенпв ушверситет). В ушверситетах створено або загальш структури здшснення мжнародно! д1яльносп, або под1бш структури д1ють на факультетах, або ж мжнародш вiдд¡ли'д епартаменти е як на ушвфситетському, так i на ф акультетському р¡внях.
Одиак у крашах захщно! Свропи практично не проводяться дослщжения, присвячеш особливосгям, управлшню, структур! нащонально! оргашзацп мжиародно! дшльносп ушверситет, ncpcBipui Ii ефективносп, скономчносп поршня но з ¡ншими системами мжиародно! робота тощо. Це пов'язано насампфед з там, що мжнародною д1яльшстю в захщноевропейських ушвфситетах займаються адм1шстратори, а не науковщ. KpiM того, посилеш вимоги до функцюнування вищо! освгги на початку XXI ст. акцентували значупцсть питань забезиечення навчання протягом усього життя, вировадження шноващйних шдход1в. використання ¡нформацшно-комушкативних технологш, забезпечення якосп й акредитацп, управл!ння вищою освггою, проблемштернацюнал1зацп тощо [7, 1].
Таким чином, основними методами вивчення особливостей мжнародно! д1яльносп захщноевропейських ушвфситеттв залишаеться вивчення структури, анал!з практики робота, спостфеження та опитуваиня сшвробгшиюв. Так, м1жнародний вщдш Кембр^жського ушверситету ¡нформуе коледжк факультети й кафедри щодо особливих потреб студенпв-шозсмиш, консультуе останшх, сприяе адаптацп ¡ноземних студенпв-новачюв. BiH також координуе участь ушвфситету в европейськш профам Socratus Erasmus i трансатлантичному о б Mi hi з Ушвфситетом штату Массачусетс (США), ад mihi струе надання стипендш студентам, готуе рекомендаци для ком1тет]в ушверситету з питань ствпращ з европейсышми та ¡ншими ВНЗ, ошкуеться участю Кембрщжа в таких лпжнароднпх оргашзащях, як М1жнародна асощащя ушверситепв та Об'еднання давшх ВНЗ Свропи.
У мжнароднш д!яльносп захщноевропейських ушвфситет жтавно бфутъ участь кафедри й OKpeMi B4eHi. Ix наукова i навчальна д!яльшсть Mi »народного р1вня забезпечуеться також профшьними та Mi жд исцип ,ii нар ни ми творчими об'еднаннями викладач!в. За цих умов ушверситетсью структури щодо зд1йсиешш мжиародно! д1ялыюсп виконують доткпжш функцп: ¡нформування, забезпечення мжиародно! комушкацп, збирання i статистачний анатнз даних тощо. Кафедри та викладач! активно сгавпрацюють з м!жнародними оргашзащями, участь яких у вшцш ocbith Захщно! Свропи значно посилилася.
Вказаш оргашзацп виконують наступш функцп:
1) сприяють сп¡впращ ушверситепв та ¡нших установ через оргашзащю м1жвуз1вських i мжгалузевих проект!в;
2) впливають на пол пику в галуз1 вищо! освпи чфез сгавирадю з иолггичними структурами;
3) сприяють проведению яисних дослщжень з питань вищо! освгги;
4) бфуть участь у забезпеченш якосп навчально!, науково!, сощально!, м!жнародно! д1ялыюсп ушверсите™.
Проведене дослщжения дозволяе нам зробити певш висновки. Характфними особливостями сучасно! вищо! освгги в крашах Захщно! Свропи е продовження i'I реформування, зменшення державного фшансування й розвиток пщприемництва, змшнсння Mi жн ар од но! д1яльност1 ВНЗ. Повсюдно в Захщнш Сврога змщнюються зв'язки ушверситетсько! науки та б1знесу. Ушверситети сшвпрацюють з р1зннми партнфами заради забезпечення фшансово! незалежносп, активно взаемодшть ¡з заруб1жними ВНЗ i мжиародним! оргаи!зац1ями у сфер! вищо! ocei™, забезиечують моб!льшсть викладач!в i студента.
М1жнародна д1ялыисть захщноевропейських ушвфситепв забезиечуеться пфеважно кафедрами, творчими об'еднаннями вчених й окремими викладачами. Незважаючи на р1зноман1тн1сть назв i структур, вщдши/департаменти з мжнародно! д1яльносп ушверситет1в захщноевропейських краш пфеважно зосфеджуються на забезпеченш учасп ВНЗ у заходах та оргашзащях м1жняродного характеру, а також ошкуються деякими питаниями навчання ¡ноземних студента. Очевидною е провщна роль структур шжнародно! д!яльносп ушверситет1в у забезпеченш студентсько! мобктьносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Altbach, Philip University ReformTntemation al Higher Education: an encyclopedia / Edited by Philip G. Altbach. - New York&London: Garland Publishing Inc., 1991. - P. 261-274.
2. Flaud, Roderick Convergence and Diversity / Europe's Universities beyond 2010: Diversity with a Common Purpose. - Reader -EUA, 2007. - P. 23-36.
3. Laredo, Philippe, Mustar, Philippe. General Conclusion: three major trends in research and innovative policies // Research and Innovation Policies in the New Global Economy. An International Comparative Analysis / Edited by Philippe Laredo and Philippe Mustar. - Cheltenham, UK, Northampton MA, USA, 2001. - P. 497-509.
4. Reihert, Sibille. The Rise of Knowledge Regions: Emerging Opportunities and Challenges for Universities. - EUA, 2006. - 59 p.
5. Responsible Partnering between research and business organizations. Joining forces in a world of open innovation. Summary of the Responsible Partnering Special Conference, Lisbon, 3^1 December 2007. by Andrew D earing at www.eua.be
6. Scott, Peter The External Face of the Bologna Process: The European Higher Education Area in a Global Context / Europe's Universities beyond 2010: Diversity with a Common Purpose. Reader. - EUA, 2007. -P. 65-81.
7. Trends and Developments in Higher Education in Europe. Report - European Centre for Higher Education (UNESCO-CEPES). - Paris, 2003. - 38 p.
1рина СИДОР
ПРОФЕС1ЙНА П1ДГОТОВКА МЕНЕДЖЕР1В ДОЗВ1ЛЛЯ В УН1ВЕРСИТETAX ВЕЛИКО! БРИТAHII
У cmammi розкрито iнноващйш nidxodu, принципа, i методи профеашоI подготовки менеджеров дозвопля в утверситетах Вепшо! Британа. Проанатзоеано навчааъш плани i вказано дисциптни з подготовки таких спещатстов. Вказано основш професшш якостг менеджера довктля.
У 50-60-х роках XX ст. голов ними аспектами реформування вищо! освгги у Велиий Британн була економ!чна, социальна та культурна ¡нтефащя. У 1961 р. почала Д1яти оргашзащя економчно! сшвпращ i розвитку, до яко! входив Компет з реоргашзацн освгги та дослщжень у сфер1 осв1ти [3]. В кра!ш була розроблена програма шд готовки спещалюта для дозвшлево! сфери, вщкрито центри дозвшля. У цей перюд набула розвитку професшна гадготовка менеджф1в-оргашзатор1в дозвшля, здатних уиравляти щею сффою i навчати людей з користю проводите CBifl вшьний час. З'явилися рекомендацн гцодо включения в систему навчання дп~ей i дорослих шформацп про можлив1 шляхи проведения дозвшля, яка б сприяла формуваиню вм1нь i навичок, необхщних для «сощально насиченого життя» [1, 36-37].
Менеджер ¡в дозвгпля стали залучата до робота у шсцевих органах влади, дфжавних i недфжавних оргашзащях, фомадах, мських центрах та ¡нших оргашзащях дозвшля, у навчальних закладах, оуденгських спшках уншсрситспв. Ниш у Велиий Британп функщонуе ионад 5000 центрш дозвшля. 3 них 1500 належать м1сцевим органам влади, де працюе ионад 11500 менеджер1Р, дозвшля.
Мета crani - проанал1зувати ¡нновацшш пщходи до процесу професшно! гадготовки менеджер ¡в дозвшля у ВНЗ Велико! Британп, виявити мож!ив1сть використання цих шдход1в у шдготовщ таких спещшпспв у вищш mKo.iii в Укршш.
Менеджер иокликаний наповнити дозв1лля сощальним змстом гцо сприятиме повнощнному p03EHTK0Ei як особистосп, так i колективу загалом. BiH мае кфувати внутршшми факторами, яи впливають на фунщонування оргашзаци, i реагувата на зовшшш чинники, що мэжутъ змшювати ¡1 д1яльшсгь, а також сприяти виконанню вах функцш дозв1лля, брати участь у створенш
