Научная статья на тему 'Конструювання додипломних i пiслядипломних академiчних програм у Канади та великоi Британii'

Конструювання додипломних i пiслядипломних академiчних програм у Канади та великоi Британii Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
44
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Воронка Галина Степанівна

У статті викладено матеріали: ступеневе структурування стимуляційний фактор у розвитку освітніх систему Канаді та Великобританії (соціально-економічний аспект), мотиваційний фактор у здійсненні неперервної навчальної діяльності у канадських, британських ВНЗ (ступені бакалаврський, магістерський, докторський: кваліфікаційно-професійний аспект).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

In the article has been done the exposition of the materials: academic grading is a Simulative Factor in the development of Educational Systems in Canada and Great Britain (a Social-Economic Aspect), a Motivative Factor in exercising of Continual Learning Activity in Canadian. British Universities (grades Baccalaureate, Master, Doctoral; a Qualification-Professional Aspect).

Текст научной работы на тему «Конструювання додипломних i пiслядипломних академiчних програм у Канади та великоi Британii»

УДК 378.2

378.21

Галина ВОРОНКА

КОНСТРУЮВАННЯ ДОДИПЛОМНИХ I П1СЛЯДИПЛОМНИХ

АКАДЕМ1ЧНИХ ПРОГРАМ У ВНЗ КАНАДИ ТА ВЕЛИКО I БРИТAHII

У cmammi викладено матер1али: ступеневе структурування - стимулящйний фактор у розеитку oceimmx систему Kanadi та ВеликобританП (соц1ально-економ1чний аспект), мотивацшний фактор у здШснент неперервноI навчалъно! д1яльност1 у канадських, британських ВНЗ (ступет - бакалавреький, магёстерський, доктореький: квал1ф1кащйно-професшний аспект).

В статье изложены материалы: академическое структурирование - стимуляционный фактор в развитии образовательных систем в Канаде и Великобритании (социально-экономический аспект), мотив ациюнный фактор в осуществлении беспрерывной учебной, деятельности в канадских, британских вузах (ступени - бакалаврская, магистерская, докторская; квалификационно-профессиональный аспект).

In the article has been done the exposition of the materials: academic grading is a Simulative Factor in the development of Educational Systems in Canada and Great Britain (a Social-Economic Aspect), - a Motivative Factor in exercising of Continual Learning Activity in Canadian. British Universities (grades -Baccalaureate, Master, Doctoral; a Qualification-Professional Aspect).

Мультиступеневе структурування НП, галузево диверсифжоване надання акад. звань (ступешв) - мотиващйш, стимулящйш щодо здшенення неперервно1 навчальноГ д1яльносп. процеав у сфер! розвитку кар'ери (СРК). Набуття квал1ф1кацшннх характеристик спещалштами у канадських, британських ВНЗ - ступеневе i ¡нтерступеневе (адаптивно-прогресувальне).

Ступеневе структурування у реалгзацп навчального процесу у системах додипломно1, гаслядипломно1 оевгги - предмет у програмах академчних педдослщжеиь; автори опублкованих матер! ял ip, - ггублшистичних, дисфтацшних, монофаф1чних: Коваленко О. [1]; Коваленко Ю. [2]; Корсак К.В. [3; 4]; Лавриченко Н. [5]; Лгоцький А.О. [6]; Мороз В. [7]; Павленко А., Шудра В. [8]; Поручник А. [9].

Мета статт! - здшенити доандження щодо ступеневоструктуризацшних процесш у реал1заци додипломних/гаслядипломних мультипрофшьних академпрограм у канадських, британських ВНЗ.

Системи вищо1 ocBini у Канадп Великобританп' конструюють триступеневими, структурують ¡з пщсистем бакалаврату, мапстратури, докторантури. У фшософсько-мето д о л опч но му плат ступеневе структурування у систем! оевгги - вщображення процеав газнання об'ективно1 дшсносп суб'ектами, у сощально-економ1чному raiaHi - можливосп щодо одержання сукупностей ocBiTHix иослуг у певних обсягах, вщповщно до шжнародннх, европейських стандарт. Ступеневе структурування у систем! оевгги (зовшшнш р1вень -макрор1вень) проектують щодо if.papxinHoro конструювання навчальних профам (внуф1шнш р1вень - м1крор1вень).

Система вищо! оеыти у Канзд - едшеть навчально-квал1ф1кащйних ступешв «андффед'юп» (дипломного / додипломного / бакалаврату) i «гред'юго> / «поспред'юп» (тслядипломного, мапстратури), здшенення навчально-науково1 д1яльносп у межах системи - иоеднання найбшьш ефективних у планах практичного здшенення та економчних вшрат, рештив «фул-тайм» (сгацюнарного) i «парт-тайм» ( стацю парно го пролонгованого). В ушвфеитет! у npoEiimii Маштоба mopiHHO пропонують 67 сертиф1катних, дипломних, ступеневих академчию: профам, 50 профам -додипломного ршня. профами тслядипломного ршня (здобутгя жань MaricrpiE, докпрв) пропонуютъ у бшьшоеп ун1вфсигетськнх акадешчних пщроздшв [2, с. 33]. В уивцзеитеп «МакПлл» додипломн! та тспядипломш академ1чн1 профами реал1зуюгь у 300-ох еффах наукових

доешджеиь [4, с. 19]. У Карлтонському уивфситеп мапсгерсью профами реалвують у 50-ти наукових напрямах, докторсью - у 20-ти. У 2001/2002 и. р. у шко.ш шслядипломно! освгги ун1вфситегу було зареестровано понад 2.500 слухач1в [8, с. 10]. Додипломний освггнш ршснь -базовий у мультиступеневш освггнш систем, гаслядипломш ршш - инцево-формувальш, профеайно та квял1ф1кяи1Йно релевантш (у систем ВО у США, сатеттаршй у вщношенш до освггньо1 системи у Канад^ у 1995р. 1.2 млн. оаб здобули додипломну освт1 - 5% громадян краши сгудентсышго в1ку, фощцян у вщ до 35 роюв; 400 тис. оаб - шслядипломну освт? -1.7%, понад 44 тис. оаб - ступет докто[лв наук - 0.2%).

У ВНЗ у Канад1 реал1зують ¡нтефоваш навчальш профами (у 3^1-ох предметно-дисцишйнарних напрямах), «кооперативы!» або «колаборативш» академчш профами (реал1стичне здобуття 3—1 - ох сумжних або комбшованих наукових ступешв, у 2-3 колаборативних ушвфситетах). Профаму «МДУ - мапстр д¡.нового управлшия», яку реал1зують в ушверситеп у м.Атабасщ, було шщпюЕано методистами ¡з коледжу менеджменту «Хеши», фшалу ушверситету ¡м. I. К. Брунела (Великобриташя), у подальшому рсвгзовано викладачами ушвфситету [ запропоновано з метою вивчення у дистанцшному режим1 в М1 жконтинента л ьному ¡нформащйному простор! - на територп европейських краш, США, Канади (3 млн. користувач1в ПК - оператор1в у 1нтернет-мережГ) [18, с. 5-6]; у центр 1 неперфвно1 осв1ти ушверситету «МакГшл» квал1фжацшш економчно-юридичш профами у галуз1 патентознавства, авторського права, корпоративних брещцв реал1зують у кооперащГ ¡з представниками професшних асощацш [19, с. 38].

У канадських ВНЗ - впроваджено: сиециф1чш системи оцшювання знаиь, ушфжоваш системи об.шку, нарахуваиня кредитно-залкових одиниць. У Торонтському ушвфситеп кожний шслядипломний курс - елемент мапстфсько1 профами, ощнюють щонайменше за рейтингом «Б», в унюерситеп у провшцн Альберта курси-елементи профами докторських доешджень ощнюють щонайменше у 7.0 балш вщповщно до 9-бально1 уншерситстсько1 шкали [13, с. 2; 12, с. 4]. Специфичный обсяг навчального матф1алу викладають у специф1чних за тсршнами реатшанп академ1чннх профамах; у Карлтонському ушверстггеп мапстфсыа профами реалттоть упродовж 6-ти академчннх семестр1в (режим - стащонарний), у школах дшового адшшструваншг журнал1стики 1 комункаци, сощально! робота - 9-ти семестр1в; 6-8 календарных роюв -максимальный академгермш (режим- пролонгований стащонарний) [10, с. 64].

Вивчення профам вищих ¡фарх1чних р1вшв, зарахуваиня до наукових фуп з метою здобуття академчних ступешв - адаптивш адмшстративно-технолопчш процеси. В ушверситеп у м. Атабасщ наявшсть иосвщчень «про гадвищення квал1ф1кащйних р1вшв» у школ1 гаслядипломно1 освгги - пщстава для зарахуваиня до мапстерських фуп з вивчення профам у галуз1 дшового управлшня [18, с. 11]. У Карлтонському ушверситеп an.niкантам, яю не були достатньо квал1фкованими, щоб розпочати вивчення мапстерських профам, рекомендують вивчати «квал1фкацшну р1чну профаму» (нсобхщш умови - акумулювання 7.5 кредитних бал ¡в). Зарахуваиня до «квал1фкацшних фуп» не означае, що аплжянтн автоматично набудуть статусу слухач1в у шституп мапстратури, однак 1м буде надано педагопчно-консультативш послуги, базов1 у пфспективних агшкацшних процесах до ¡нститущй мапстратури [10, с. 52]. У пьому ж ушверситсп шухач1, яы виявляють академ1чний профес, можуть бути зарахованими до фуп доктораипв-дооидниыв без здобуття мапстфських ступешв [10, с. 69]. Загальш ¡нформацшш даш щодо канадських академчних ступеневих профам у галуз1 економжи та менеджменту - таю: розгляд економчнгк моделей, розвиток професшних умни, у виробничих умовах; анал1з «кеййв» - конкретних ситуащй ¡з практики управлшня б1знес-оргашзащями, верифжащя моделей; застосування принцигав: «акщя-рефлекая», «псрцспндя I ашпкащя»; фокусування щодо розвитку суб'екпв у реал шли навчального процесу бшьшою мрою, н1ж забезпечення 1х ¡нформащйними ресурсами; профес1йн1 ком\гн1ка1пйн1 процеси, зд1йснюваш викладачами \ студентами у глобалповяному ¡нформащйному простор! з подоланням локальних 1 темпоральних бар'ер1в.

Ступеневе структурування у систем! ВО у Великобританп - визначальне щодо структурування у систем! шслядишшмно1 осв1ти, непффвно1 профес1йно1 пщготовки на р1вш постбакалаврату: у реал1зацн профам - мапстфських, докторських дослщжень, постдокторських студш.

У результат! реалпацн ступеневих профам, впроваджених у британських ВНЗ, видають мжступенев1 та ступенев1 квал1фшацшш документы: на ступеш додипломно! освгга (ДДО) -видають сертиф1кати «про вишу освпу» (Сфт. ВО), «дипломи про вшцу освтг» (Дип. ВО), надають звания бакалавр1в наук (БН), на ступеш шслядипломжи освгги (ПДО) - шслядипломш сертифкати (ПД. Серт.), «дипломи №2» (ДII), надають звания мапстр1в - наук, гумаштарних наук, фшософп, наукових дослщжень (МН, МГН, МФ, МНД), звання доктор1в фшософп (ДФ). Сертифжатш, дипломш навчальш, мапстерсыа, докторсыа дослщницьы профами -сшльноцентрового, концентричного конструювання: снещалк'пв у диффенцшованих професшних категор1ях навчають за од шею, спшьною профамою-мшмумом, яку екстенсиф1кують до вигцих р1вшв у результат! оргашзацн екзаменацшних опитувань, наукового консультування студент у написанш мапстфських дисертацш. Реестращя учасниив у вивченш початкових профамових р!вн1в вщбувасться одночасно, [ щодо вивчення наступиих, це - стимулювальш процеси у здшсненш наукового шзнання. професшного розвитку, л1мггацшш процеси в управлшш формально-реестрацшними системами:

ПД. Серт. (пролижиий квал1ф1кацшний р1вень у галуз1 менеджменту), Д II (у галуз1 управлшських наук) (центральноанглшський ун-т у Б1рмшгемП [31, с. 99]; Д II (у сфер) управлшських наук, виробничо базових курс) (ун-т «Де Монтфорт») [11, с. 168]; Д II (галузь: «упраьлшсью студи», розгляд питань: ефективш менеджфи; управлшське сфедовигце; Спхевюристичний менеджмент у б1знес-орган1защях; ифсонал-менеджмент, дизайн у б1знес-оргашзащях; сенситивний менеджмент (пфциптивне управлшня: управлшсью вщчуття); штегравтивш (цшесирямоваш) менеджфи (ун-т у Портсмут!) [34, с. 42]; ПД. Сфт./ Д II/ МН («дшове управлшня») (ун-т ¡м. Р. Гордона в Абердин!) [24, с. 46]; Д 11/МГН (спещал1зац1я: «¡ндустр1альш вщносини, кадровий менеджмент») (ун-т у Кш) [15, с. 78]; Д П/МПН (спещальшсть: «полгголопя») (ун-т у Б1рмшгемп [25, с. 122]; Д ШМФ («Релшя, культура, теоретичний критицизм») (ун-т у СтсрлшзО [35, с. 43]; МН («Мануфактурний (виробничий) менеджмент», розгляд питань: сощально-екожмчний контекст у рсатшацн виробничих процеав; суспшьство 1 технологи'; виробнич! в1дносини: виробниче середовигце; пол 1 тик о- сотц ал ьни й розвиток; сощально-пщприемницький розвиток; пфсонал I оргашзацн; шдприемство, розвиток, шноваци) (ун-т у БредфордО [30, с. 45]; Д П /МГН («метод олопчш принципи у процесах наукових доелщжень») (центральноанглшський ун-т у Б1рмшгем1) [31, с. 115].

Концентричне структурування навчальних профам, на цш основ 1 - екстенсифжоваш теоретичш компетенци учасниив у реалгзацп профам, диференцшоване викладання модульних курс1в - структурних елеменпв одшеГ профами, на ос нов 1 цього - фундаментальне вивчення дисциплш, - характфш особливосп у реал1зацн академчних профам у британських ВНЗ:

МН, «пор1вняльне л1тфатурознавство», спешальшсть: «1стор1я, культура, лггература (репой - 1рланд1я. Шотлащця)» (концентричне структурування дослщницькоГ профами): I - 1сторш Шотланди у систем! неанглоцентрично1 британсько1 ¡сторично1 мэдеш; II - ¡стар¡я Шотланди, Великобритани у систем! Швшчноевропейсько! ¡сторично! модели III - ¡стор1я Шотланди. Великобритани, кра!н у регюш швшчно! Свропи у систем! Плвшчноатлантично! регюнально! -виробничо!, полггачно!, культуролопчно! модел1) (ун-тв Абердиш) [29,138]; МНУМГН, «юридичш науки», спещальшсть: «Права людини, юридична вщиовщальшеть» (перелп: питань «А» -сощальний контроль, сощальна вщиовщальшеть; гендершеть 1 злочиншеть; ифелж питань «Б» -законодавство I р1вшсть; р1вш права (актуальш питания); урегулювання конфл1кттв; розв'язання конфл1кттв; Свропейський суд з прав людини; права людини: актуальш питания; права людини: теоретичний аспект) (Коро.швський ун-т у Белфасп) [23, с. 91]; МГН, «психоаналп» (розгляд питань: психоанап13 1 методолопчш принципи, психоанал13 [ психолопя, психоанал1з I лггература; психоанал1з 1 фпософ'Ш; психолопя 1 сощологтя, психоанал1з I фемшгзм розгляд кейс-стадг кейс-семшари 1, кейс-семшари 2; семестр I: психоана.тз традищйний; семестр II: исихоанал1з европейський; семестр III: теоретичш основи \ техшчш методи; семестр IV: актуальш питания, тези) (ун-т у графст Мдлсекс) [20, с. 238].

Реал1зоваш сумжнг диференщйован1 навчальш профами у британських ВНЗ -поеднання штефацшних та .шмгащйних метод ¡в з метою: комиетенщйно1 консолщацп та ¡нформащйно! деталгзацп:

• МГН: «1стор1я 1р ланд и»; МН: «1стор1я 1рландп: мфащйш процеси» (Корсшвський ун-т у Белфасте) [23, с. 141; 87];

• ДII: «Сощолопя 1 сощальна антрополопя (етнограф1я)» (ун-ту Кш) [15, с.150]; МГН: «Етшчний. нацюнальний, расовий статус» (ун-т у Кентербер^ графство Кент) [32, с. 133];

• ПД. Серт.: «Навчання сучасннх шоземних мов у загалыюосвгпих школах» (сектор -загальноосвггшй, в1к педагопчних суб'екпв - 11-18р.) (ун-т у фафеш Мщлсекс) [20, с. 157]; МГН: «Письмовий пфеклад I лшшстичш дослщження» (ун-ту ВестмнсгерО [36, с. 164]: Д П/МГН: «Бшнгеальний письмовий пфеклад» (ун-т у Всстмнстсрк [36, с. 161]; Д II/ МГН: «Техшчний 1 спещал1зований письмовий пфеклад» (ун-т у БестмшстерО [36, с. 163]; Д II: «Техшчне здшснення конференцшного усного пфекладу» (двосемесфовий ¡нтенсивний курс) (ун-т у Вестмшстер1) [36, с. 162]; МГН: «ввропейсыа мови, культура» (ун-т у Бредфорд1) [30, с. 111]; МГН: «ввропейське пор1вняльне лггературознавство» (розгляд питань: жшки-письменнищ, модиф1коваш амейш вщносини; л-ра у XX ст. - I; л-ра у XX ст. - II) (ун-т у Кентфбф1, фафство Кент) [32, с. 64];

• МГН: «Шексшр I англшська лтература: текстове сфуктурування, творчий потенщал, сучасне ¡нтфпретування» (мапстфський курс, лекцшш компоненти) (ун-т у Брштхш) [14, с. 111 ]; МГН: «Анппйська Л1тсратура: продукування, трансмюя, друкування текст» (унжальний курс; теоретичний, прикладний аспекта: виробництво, розповсюдження друкованих мятер1ал1в) (ун-т у Б1рмшгемГ) [25, с. 73];

• МН: «Комп'ютфш науки», «Комп'ютфш науки (ускладнений курс)» (ун-т у Б1рмшгем1) [25, с. 224];

• Д П/МН: «Охорона здоровья (еколопчний аспект)»; МН: «Охорона здоровья (сощальний, еколопчний аспекта)» (ун-т у Б1рмшгем1) [25, с. 237];

• МН: «Псих от ер ап ¡я (психоанал1з)» (Корол1вський ун-т у Белфасте) [23, с. 155]; МГН: «Психотфагая (науково-дослщний курс)» (ун-т у Кентфбф1, фафство Кент) [32, с. 121];

• ПД. Серт.: «Початкова освгга», «Сфедня освгга» (ун-т «Де Монтфорт») [11, с. 113, с.

114];

• ПД. Серт.: «Житлове бущвннщво (професшний курс)»; Д П/МГН: «Жнтлове бущвниитво (теоретично-прикладний курс)» (цетральноаншйський ун-ту Б1рмшгем0 [31, 70, 69];

• МН: «МДУ (Мапстр дшового управлшня) - ашрепренфство», «МДУ - практичний менеджмент» (ун-т «Оксфорд Брукс»);

• МН: «Економетр1я [ економжа», «Економжа [ фшанси», «Фшанси [ економетр1я» (ун-т у Йорку) [28, с. 85];

• МН: «Еколопчна економ1ка», «Еколопчна економжа, еколопчний менеджмент»; МН: «МНДП (Мапсф, науково-дослщницька профама) - еколопчш процеси, еколопчний менеджмент» (ун-т у Йорку) [28, с. 129];

• МГН: «Нов1тш ¡стор1я, культура», «1стор1я, пол ¡тика - народний рух», «Фшософсью основи- XX ст.», «Полггична фшософ1я (щ е 1 тол ер антно сте)». «Компаративна пол ¡тол о пя» (унту Йорку) [28, с. 149-150];

• МФ/ДФ: «Прикладна статистика», «Сощально-прикладиа статистика» (Ланкастерський ун-т) [16, с. 43].

• Шслядишюмш академ1чш профами - диффенцшовано сфуктуровано (сфтифжатш, дииломш, стуиеневО, акумулящйш (нафомадження у юлькосте кредитних бал1в), ¡нформацшно дивфсиф1коваш (немае аналопчних сфед запропонованих у ¡нфасистем1 британських ВНЗ та екстфитор1ально у ез о си стем ВО у крашах ввропейського союзу):

• МГН - «Професшне коисультування» (науково-дослщницька профама, прикладний аспект; розгляд питань: значения культуролопчних чинншав у профкоисультуванш; призначення: для студент-1ноземщв) (ун-туКш) [15, с. 145];

• Д П/МН: «Безпечне використання ¡нженфних Форд-технологш, системи виробничо! плени [ ¡ндусф1ального менеджменту» (ун-т у Б1рмшгемп [25, с. 237];

• Д II, МН: «Сощально-полггичннй теоретичний курс» (розгляд питань: технолопчне реформування I сощалып змии (економ1чний, сощолопчний, ¡сторичний, управлшський аспекта); Гендерш проблеми 1 технолопчш реформи (Единбурзький ун-т) [26, с. 150];

• програма шдвищення квал1ф1кацшних р1вшв, Д II; МН - «Етичш взаемовщносини у сфер! охорони здоров'я» (надання медпослуг) (ун-т у Б1рмшгем) [25, с. 190];

• МНУМГН - «Трив алий еколопчний менеджмент» (спещал1зац1я: менеджмент гщроресурс1в) (ун-ту графств \ Мщ л секс) [20, с. 187];

• Д П/МГН (ттературознавство) «Сфатепчш студи» (спещалгзащя: оборонний менеджмент, розгляд питань: сегментування у межах нацюнально! еконошкл [ алокативне використання ресурав у галун вшськово! оборони; в1 йськово-економтне регулювання у крашах -Захщно!, Центрально! Свропн, колишнього Радянського блоку) (ун-тв Абердиш) [29, с. 131];

• МГН - «Сощальний плюрал1зм 1 культурна щентаф1кащя» (ун-т у Лестер Г) [17, с. 43];

• Д П/МГН - «Менеджмент у систем! культурно! спадщини» (регламентоваш модульш курси - 4: менеджмент процеав гцодо збфеження культурно! спадщини; маркетинг процеав щодо збфеження культурно! спадщини; фшансування, ¡нвестування у процесах збфеження, використання культурно! спадщини; ¡нтфпретащя процеав у систем! культурно! спадщини) (ун-т у Б1рмшгем0 [25, с. 55];

• МГН - «Практичний менеджмент» (аспекта у реал1зацп профами - 1. «Практичний менеджмент»: рефлективна д1яльшстъ; 2. «Менеджмент в оргашзацшному сфедовипц»: аналогична д1яльшсть; 3. «Менеджмент у формуванш контексту»: глобал1зацшш аспекта;

4. »Менеджмент процеав щодо прац1вниюв-шдивщуал!в»: колаборатавш методи;

5. »Менеджмент у технолопчно-фансформацшних процесах»: каталггична д1яльшсть) (Ланкастерський ун-т) [16, с. 105];

• МН - «СощальIю-еконоМ1Чш процеси, статус державних адмшоргашзашй» (ун-т у БредфордО [30, с. 101];

• МН - «Сфера хабпату 1 система менеджменту (консервашя природних ресурс1в)» (ун-ту фафств1 Стаффордшир) [22, с. 162];

• МН - «Грошови банювсьи, фшансов1 ресурси» (ун-т у Б1рмшгемГ) [25, с. 118];

• МГН - «Свропсйсыа ¡нтефацшш процеси» (с.лсктивш курси - елемента профами: Свропа I св1г, Свропейська ¡дентичшсть; Свропейський союз - сощальш в тори; Репони у Сврот - Ценфальна Свропа у XXI ст.; Свропейська ¡нтелектуальна 1стор1я; Сучасш европейсью мови) (ун-т у БредфордО [30, с. 97];

• МГН - «Теоретичш основи: модернгзм» (оптатпвш модульш курси - елемента профами: Демократачш принципи: сучасш поетачш твори; Фемшктична естетика; Сучасна постколошальна лп~ература) (ун-т у Кентербери фафствоКент) [32, с. 61];

• МФ - «Сучасна европейська ¡стор1я» (ун-т у Б1рмшгем0 [25, с. 60];

• ПД. Сфт. /ДII/ МН - «Свропейсью еколопчш: полггика, законодавство, менеджмент» (¡нтефацшш науков1 основи - юридичш, полполопчш, управл1нсыа; проблеми у реал1зацшному фокуа профами - «еколопзащйш» процеси щодо фомадян) (ун-т ¡м. Р. Гордона в Абфдиш) [24, 63];

• Д П/МГН - «Миротворч1 студи» (ун-т у Бред форд 1) [30, с. 115];

• МГН - «Суспшьство \ проспр» (ун-т у Бр1стол1).

Кр1м загальних ступенево-сфуктурних тенденций у побудов1 академ1чних профам, виявлено специфично ушвфситетсыа структура тевденщ!. Наприклзд, академпрофаму у галуз1 дшового управлшня (ДУ) в ушвфсшип у фафств1 Стаффордшир пропонукггь ступеневою (¡мплементащя загальноакадем1чних тенденнщ). але реал1зують у форм двох незалежно диффенщйованих курав -«Серг. ДУ», «Д II ДУ», в ушвфситеп «Де Монтфорт» пропонують фофаму у сфер1 дшового управлшня у форм найвищого професшного ступеневого струкгурування, докторського, у трьох Вф1антах-«ДДУ, Д. фш., Д. адм1н» [11, с. 183].

Професшно-освтн мапстфсью квал1ф1кащйш характеристики - диверсифжовано. Надання у британських ушвфситетах звань мапстрш у галузях гумаштарних, ириродничих наук, фшософн - МГН, МЛН (або МН), МФ - вщображення специф1чно-спещал1защйних процеслв у реалгзаци профам наукових доспщжень, констятор.ят дянг показники, результата у реалпованих науково-дослщних процесах, щентифковаш сффи, у яких було реалповано процеси наукових дослщжень. Слщ зауважита, що щенгачш фофами у британських утшфситетах або в одному I тому ж ушвфситегп можуть бута реалноваш слухачами в шститущях мапоратури спещал1зовано, ¡з

обранням одного ¡з спещалпацшних мапстерських звань: «Законодавство у бЬнее-сффЬ> (Д II, мапстр законодавства, ун-т «Де Монгфорт») [11, с. 158], «Законодавство у бтзнес-сферк» (МГН, ун-т у Портсмуп) [34, с. 35], «Еколопчна антрополопя», (ДП, МГН, МН, ун-т у Кентербери фафство Кенг) [32, с. 133], «Законодавство у сфер1 бущццустрп та арб1траж» (ПД. Серт., Д П, МН, мапстр законодавства, ун-т ¡м. Р. Гордона в Абфдиш) [24, 60], «Mi жнародне законодавство» (МГН, мапстр законодавства), «Сфахування каттальних pecypciB» (МГН, мапстр законодавства, ун-т у BeciMÎHcrepi). Квал1фкацшне спрямування у реал1зацн профам детфм1новано факторами: наявшетю критично! маси гуманггаризованих/технолопчних навчальних KypciB, ¡нкорюруванням до академзмоу бшьшою чи меншою Miporo гуманггаризованих/текнолопчних шформацшних даних (комбшування дисциплш «ядрових» - регламентованих, фундаментальних, теоретично-базових, професшно-спещал1защйних; елективних - рекомецдованих, комплементарних, пракгично-ирикладних, професшио-квал1ф1кацшиих).

«Мапстр фшософи» (МФ), «Доктор фшософи» (ДФ) - звания, яю здобувають у режтп здшенення i нд ив i дуаль н о-д о с .ni д н ицько Ï д ¡я л ьн осп, на гад став i захисту науково-дисертацшних po6iT, формально-лекщйш компонента у структуруванш цих профам, як правило, нехарактерш. Профами «МФ», «ДФ» - для тих, хто прагне здшенювати профами наукових дослщжень, займатись науковою роботою i в майбугньому, працюючи переважно в ушверситетському середовииц або промислово-виробничому.

Обсяг дисфтацшних дослщжень наздобуття звань «мапстр ¡в фиш со фи» регламентовано - 50.000 - 75.000 cniB, «доктор1в фшософи» - 70.000 - 100.000. Захист дисфтацшних дослщжень вщбуваеться вщиовщно до ушвфситетських статупв. Термин у написанш мапстерських дисертацш - двор1чш у режим здшенення стацюнарного НП, трир1чш у специф1чному режим1 иролонгованого вщвщування занять (ПС - «пролонгований стацюнар», вечфшй стацюнарний НП), докторських дисертащй - TpnpÎHHi у режим1 класичному стацюнарному, п'ятщлчш у режим иролонгованого вщвщування.

В умовах автономного функцюнування унтерситслв, звання МГН, МН у Гринв1ч1 теж здобувають у режим! здшенення ¡ндивщуально! дослщницько! д1яльносп, у Гринрпч! надають cryneHi «Вищий докторат», звання ДФ у результат! розгляду пере.шку опубл1кованих матер1ал1в [27, с. 16]. У Йорку звання мапстр ¡в у галуз1 полполопчних наук здобувають винятково у результат! захисту дисфтацш, слух ач1 -ре ал ¡затор и профами «МГН» повинш здшенити трансферт до профами «МФ», дал1 - «ДФ», якщо планують иродовжувати здшенення KypciB наукових дослщжень. Формат курсу «однор1чний НП» (реалгзащя профами «МГН») трансформують у формат курсу-вивчення профами «МФ» [28, с. 215].

Внаслщок ступеиевого структурування навчальних профам (piBHi - бакалаврату i мапстратури), одновекторносп у побудов1 сертифпсатних. дипломних, мапстерських профам у систем! гаслядипломно! ocbith мапстфським шетитущям надано статусу популярних шетатупв масового НП (¡з 20 тис. студент в Единбурзькому ушверситсп ионад 4 тис. -егтухач! мапстерських KypciB [26, с. 2]; бшьше, шж 50% студен-пв у Лесгерському ушверситеп. загальна юльюсть яких - 14.870, навчаються в шетитуп мапстратури) [17, с. 1], у школах гаслядипломно! оевгги здшенюють пщготовку в ис око ква .ni ф1 ков а них спещал1спв, оргашзовують неперервне надання оевпшх послуг упродовж нершд1в у актив шй виробничш д1яльносп суб'екпв уреал1заци НП.

Адаптування захщноевроиейсько! трисгупенево! модел1 вищо! оевгги (шегитуцп -бакалаврату, мапстратури, докторантури) до традищйно! двоступенево! в УкраМ (1 - чотири-, п яти-, inecrapiniii навчальш курси, здобуття звань бакалавр]в, сиещал1спв, MaricrpiB у ВНЗ; 2 -здобуття звань кандидалв, доккрв наук в шетитущях асгарантури, докторантури) - результата у процесах реформування нащонально! системи оевти необхщне здшенення реформ у напрямах: симгшф1кащ', рацюнал1зацп складних ocBÏTHix моделей в Украш, лжвщавд мехашчного накпадання триступеневих i двоступеневих мультиелеменгних оевггшх структур.

Л1ТЕРАТУРА

1. Коваленко О. Афарнин ушвфеитет: на чаа - hobî мапстерсью програмн // Освпа Укршни. -

199В. -18 лютого.

2. Коваленко Ю. Украша на шляху до cbîtobhx стандарпв в оевт // Bîchhk ТАНГ. - 1998. - В. 3. - С.

140-143.

3. Корсак К. В. XXI век - с новой парадигмой национального образования // Персонал. - 2000. - № 1. - С. 66-72.

4. Корсак К. В. Cbítobb вшца освгга. ТТор1вниннн i визнаннязакордонних ккашфжацж i диплошв // За заг. ред. проф. Г. В. Щогана: Монограф1я. - К.: МАУП-МКА, 1997. -208 с.

5. Лавриченко Н. Реформування ocbíth в евроиейських кринах за умов ïx штсграцп // Шлях ocbíth. -1997. — №2. — С. 20-24.

6. Шгоцький А. О. Система pÍ3HopÍBHeBo'i гпдготовки фах1вщв в Украм (теоретико-методолопчнин аспект): Дис. ... д-рапед. наук: 13.00.04. -К., 1998. -484 с.

7. Мороз В. Ступенева система i стандарта вшцo'i ocbíth // OcBÍTa. - 1996. -14 лютого.

8. Павленко А., Шудра В. Диплом мапстра CBÍTOBoro ргвня // Bine. -1996. - № 7. - С. 141-144.

9. Поручник А. Мапстерська осв1та-вшцнйр1вень фахово! гадгоговкн// Закон i йзнес. -1999. -10 лнп.

10. Carleton University Graduate Calendar 2002/2003. Carleton University, 2003. 102p.

11. De Montfort University Postgraduate & Professional Programmes 1999/2000. De Montfort University Marketing Division, 1999. 272 p.

12. Economics at the University of Alberta (Graduate Programs). University of Alberta, 2002. 26 p.

13. Graduate Brochure (Economics) University of Toronto 2002. Dpt. Qf Economics, University of Toronto, 2001. 35 p.

14. Introduction to Bristol Postgraduate Study Prospectus 2000. The University of Bristol Information Office.

1999. XXIYp.

15.Keele University Postgraduate Prospectus 2000-2001. Keele University, 1999. 172 p.

16. Lancaster University Postgraduate Prospectus, Entry 2000/2001. Lancaster University, 1999. 204 p.

17. Leicester University Postgraduate Prospectus for 2000/2001 Entry. University of Leicester Higher Degrees Office, 1999. 204 p.

18. MBA and Graduate Diploma in Management. Athabasca University, Centre for Innovative Management, 1994.14 p

19. McGill University Guide 2003/2004. Admissions, Recruitment and Registrar's Office, 2003. 40p.

20. Middlesex University Postgraduate Programmes 2000-2001. Middlesex University Marketing Services, 1999.274 p.

21. Oxford Brookes University Postgraduate Prospectus 2000. Postgraduate, Post-experience and Professional Opportunities. Recruitment andMarketing Services, 1999. 196 p.

22. Staffordshire Postgraduate Prospectus 2000. Staffordshire University Student Recruitment Office and Design and Print Unit, 1999. 176 p.

23. The Queen's University of Belfast Postgraduate Prospectus, Entry 2000. The Queen's University Communications Office, 1999. 184 p.

24. The Robert Gordon University Postgraduate Prospectus 2001-2002. The University Customer Services Department, 2000. 112 p.

25. The University of Birmingham Postgraduate Prospectus 2000. Hie University of Birmingham, External Relations and Development Office, 1999 . 280 p.

26. Hie University ofEdinburgh Postgraduate Prospectus 2000. Communications and Public Affairs, 1999.168 p.

27. The University of Greenwich Post Graduate Prospectus. The University of Greenwich, 1999. 142 p.

28. The University ofYork Graduate Prospectus 2000 Entry. The University ofYork,1999. 248p.

29. University of Aberdeen Postgraduate Prospectus 2000. University of Aberdeen Student Recruitment Services, 1999. 166 p.

30. University of Bradfortd Postgraduate Prospectus 2000-2001. Stott Brothers Ltd., Halifax, 1999. 156 p.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

31. University of Central England in Birmingham Postgraduate and Post-Experience Prospectus 2000. Belmont Press, Northampton, 1999. 176 p.

32. University of Kent at Canterbury Postgraduate Prospectus 2000. University of Kent, 1999. 192 p.

33. University of Manitoba Admissions Handbook 2004. Enrolment Services, 2003. 63 p.

34. University of Portsmouth Postgraduate Prospectus 2000/2001. University of Portsmouth Marketing Department, 1999. 144 p.

35. University of Stirling Postgraduate Prospectus Entry 2000. University of Stirling, 1999. 120 p.

36. University of Westminster Postgraduate and Professional Prospectus Full-Time and Part-Time for Entry

2000. University of Westminster Marketing and Development Office, 1999. 180 p.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.