CC BY
14
Визначення ефективност педагопчних умов формування полшультурноТ комушкативноТ компетентностi майбутнiх учителiв початковоТ школи
Determining the Effectiveness of Pedagogical Conditions for the Formation of Multicultural Communicative Competence of Future Primary School Teachers
Тетяна Серих 1 Tetyana Sierykh
10leksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University 24 Kyievo-Moskovska Street, Hlukhiv, 41400, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.62-8
LCC Subject Category: LB1775-1785
Received 10.05.2020 Accepted 20.05.2020 Published online 30.09.2020
Corresponding Author: sierykh@i.ua
© 2020 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. Статтю присвячено визначенню впливу виявлених педагопчних умов формування полкультурноТ комункативноТ компетентност майбутнiх учителiв початковоТ школи, серед яких створення полкультурно-комункативного середовища у закладi вищоТ освiти; доповнення змiсту професшноТ пщготовки майбутнiх учителiв початковоТ школи полкультурним складником; розроблення та впровадження методики формування полкультурноТ комункативноТ компетентностi майбутых учителiв початковоТ школи, на рiвнi сформованостi дослщжуваноТ компетентностi шляхом аналiзу результатiв дослщно-експериментальноТ роботи. З цею метою нами визначено етапи педагопчного експерименту (констатувальний, формувальний, контрольно-узагальнювальний), об'ект вимiрювання та очкуваний результат. На основi виокремлених критерГТв та показникiв сформованостi полкультурноТ комункативноТ компетентностi майбутнiх учителiв початковоТ школи за допомогою розробленого нами дiагностичного апарату для визначення рiвнiв сформованост дослщжуваноТ якостi ми реалiзували порiвняння результатiв експерименту на констатувальному i контрольно-узагальнювальному етапах та виявили динамку сформованост компонентiв дослiджуваного феномену.
Ключовi слова: компетентнiсть; полiкультурна комунiкативна компетентнють; полiкультурнiсть; ефективнiсть педагогiчних умов.
Abstract. The article is devoted to determining the impact of the identified pedagogical conditions for the formation of multicultural communicative competence of future primary school teachers, including the creation of a multicultural and communicative environment in higher education; supplementing the content of professional training of future primary school teachers with a multicultural component; development and implementation of methods for the formation of multicultural communicative competence of future primary school teachers, at the level of formation of the studied competence by analyzing the results of research and experimental work. With this purpose, the stages of the pedagogical experiment (ascertaining, forming, control-generalizing), the object of measurement, and the expected result have been identified. Based on the selected criteria and indicators of the formation of multicultural communicative competence of future primary school teachers with the help of our developed diagnostic apparatus for determining the levels of formation of the studied quality, we compared the results of the experiment at the ascertaining and control-generalizing stages.
Keywords: competence; multicultural communicative competence; multiculturalism; efficiency of pedagogical conditions.
ВСТУП
Феномен ствкнування рiзних культур в епоху глобалiзащi актуалiзуe питання полжу-льтурностi, яке вимагае втiлення iдей культурно'' рiвностi, взаемоповаги, добросусiдства культур. Останне неможливе без ефективно'' комунжацп в умовах полжультурного середо-вища. Саме комунжащя забезпечуе стабыь-нiсть та культурну iнтегрованiсть суспiльства. Процеси глобалiзащi та iнтеграцГi в усiх сферах людсько'' життедiяльностi полжультур-ного свггового спiвтовариства знайшли свое вщображення в системi освiти. Соцiально за-питаними на сьогоднiшнiй день стали фахiвцi, здатнi до вщповщально'', результативно'' про-фесшно'' та сустльно'' дiяльностi, спiвпрацi, якi прагнуть до взаеморозумшня та безконф-лiктного спiвiснування з представниками рiз-них культур. Все це зумовило актуальшсть проблеми формування полжультурно'' кому-нжативно'' компетентностi майбутшх учите-лiв.
Протягом останнiх десятилпъ у психолого-пе-дагогiчних, методичних вггчизняних та зару-бiжних дослiдженнях, зокрема у сферi нав-чання шоземним мовам, мiцно укорiнилося поняття «компетентшсть», а у контекстi клю-чових компетентностей вивчалися мiжкуль-турна компетентшсть (В. Молодченко [15], О. Новжова [17]), комушкативна компетент-нiсть (Л. Бiрюк [2], М. Гез [4], Д. Годлевська [5], М. Заброцький [28], Т. Костюкова, А. Морозова [10], О. Муравйова [16], Р. Петрух [19], е. Про-ворова [20], О. Семеног [21], О. Смирнова [24]), мiжкультурна комушкативна компетентшсть (Н. Калашнж [7]). Науковим тдГрунтям вирь шення проблеми формування полжультурно'' компетентности вважаемо дослiдження I. Ва-сютенково'' [26] Л. Воротняк [27], О. Кондрать-ево'' [9], Р. Кравця [11], Л. Перетяги [18], М. □-моненка [23], I. Харшо'' [8], Л. Чередниченко [3], А. Щербаково'' [22]. Аналiз велико'' юлько-стi джерел дозволив нам зробити висновок про недостатшсть дослщження питання поль культурно'' комунжативно'' компетентность Таким чином, проблема формування ПКК майбутшх учителiв ПШ не була предметом спеща-льного педагопчного дослiдження, е актуальною i малодослiдженою, отже, потребуе комплексного вивчення.
Теоретичне дослщження проблеми формування полжультурно'' комунжативно'' компе-тентностi майбутнiх учителiв початково''
школи дозволило нам визначити теоретико-методологiчнi основи формування дослщжу-вано'' якостi, й сутнiсть, змкт, структуру. Нами було обГрунтовано педагопчш умови формування полжультурно'' комунжативно'' компе-тентностi майбутнiх учителiв початково'' школи: створення полжультурно-комунжа-тивного середовища у закладi вищо'' освiти; доповнення змкту професшно'' пiдготовки майбутнiх учителiв початково'' школи полжу-льтурним складником; розроблення та впро-вадження методики формування полжульту-рно'' комунжативно'' компетентносп майбут-нiх учителiв початково'' школи.
Вщповщно до змiстового наповнення досль джуваного явища, що охоплюе сукупшсть вза-емообумовлених та взаемопов'язаних компо-нентiв: мотивацiйно-цiннiсного, когштив-ного, комунжативно^яльшсного, рефлексивного, з метою педагопчно'' дiагностики рiв-нiв сформованостi полжультурно'' комунжа-тивно'' компетентностi майбутнiх учителiв по-чатково'' школи на основi запропоновано'' структури, розроблено критерп сформовано-стi означено'' якостi та визначено 'х показ-ники. Розроблено систему ощнювання рiвнiв сформованостi полжультурно'' комунжатив-но'' компетентностi, серед яких виокремлено високий, достатнш, середнiй, низький рiвнi. Закономiрно, що теоретичнi положення, вису-нутi передбачення вимагають перевiрки засо-бами педагогiчного експерименту.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛЩЖЕННЯ
Педагопчний експеримент щодо перевiрки впливу виявлених педагопчних умов на рiвнi сформованостi полжультурно'' комунжатив-но'' компетентносп (ПКК) майбутнiх учителiв початково'' школи (ПШ) здшснювався за такими послщовними етапами: констатуваль-ний (вiдбiр студентiв для участi у педагопч-ному експериментi, 'х розподiл на контрольну (КГ) та експериментальну (ЕГ) групи, аналiз однорщшсть КГ та ЕГ, дiагностика вихiдних рiвнiв сформованосп ПКК у студентiв КГ та ЕГ); формувальний (формування ПКК майбутшх учителiв ПШ в ЕГ); контрольно-узагальню-вальний (проведення дiагностики рiвнiв як узагальнюючого показника сформованостi ПКК майбутшх учителiв початково'' школи ЕГ). Перш за все, ми визначилися iз аспектами вимiрювання - визначенням числового зна-чення певно'' величини за допомогою одиницi
вимiрювання [14, с. 104]. Враховуючи те, що вимiрювання можливе за наявносп таких еле-ментiв, як об'ект вимiрювання, вимiрювальнi засоби та метод вимiрювання, визначимо Тх стосовно нашого дослiдження. Об'ектом вим1-рювання у нашому дослщженш е рiвнi сфор-мованостi ПКК майбутшх учителiв ПШ. Якщо тд полiкультурною комунiкативною компе-тентнiстю майбутшх учителiв початковоТ школи ми розумiемо iнтегральну соцiально значущу особистiсно-якiсну характеристику особи, яка виявляеться у здатносп ефективно здшснювати мiжкультурну комунiкативну взаемодш в просторi полiкультурного суст-льства, устшно розв'язувати професiйнi за-вдання, враховуючи полжультурний склад суб'ектiв професшноТ дiяльностi, на засадах толерантного ставлення, яка виникае на
основi динам1чноТ комбшацп взаемопов'яза-них полiкультурних знань, умшь, практичних навичок, комунiкативного досвщу, способiв мислення, iнтересiв, потреб, мотивiв, мора-льно-етичних цiнностей, соцiальних норм та правил поведшки особистостi майбутшх учи-телiв початковоТ школи i е результатом нав-чання на першому (бакалаврському) рiвнi ви-щоТ освiти, то результатом формування ПКК майбутнього вчителя початковоТ школи е позитивна динамжа рiвнiв сформованост ком-понентiв цього iнтегративного утворення -мотивацiйно-цiннiсного, когнiтивного, кому-шкативно-д1яльшсного та рефлексивного. Р1-вень сформованосп кожного компонента дослщжуваноТ якосп вимiрювався за вГдповГд-ними критерiями та показниками (табл. 1).
Таблиця 1 - Змют показниюв сформованосп ПКК майбутнiх учителiв ПШ
Компонента Критерп Показники
Мотивацшно-цшшсний 1. Мотивацшно-цшшсний 1.1. Бажання осягнути багатство рГзиомашття культур свгту, перекоиашсть у позитив! полжультуриосп як свгтовоТ цшиосп; потреба у збагачеиш власного досвГду знаниями про культуру шших иародГв та вивчеиш шоземиих мов;
1.2. Перекоиашсть у суспГльшй 1 духовио-моральиiй зиачущосп вивчеиия власноТ' та iиоземиих мов; прагиеиия розвиватися у професiйио-комуиiкативиому иапрямi з урахуванням полiкультуриостi свгтовоТ спiльиоти;
1.3. Переорiентацiя иа фуидамеитальиi цiииостi свгтовоТ культури в поедиаииi зi збережеииям иацюиальиоТ самобутиостi у зв'язку з штегращею УкраТии до полiкультуриого простору; штерес та прагиеиия до коиструктивиоТ взаемодГТ з представииками iиших культур; бажаиия попередити та подолати мГжкультурш протирГччя, якГ можуть вииикиути в умовах полжультуриого оточеиия;
1.4. Прагиеиия уиикати иегативш стереотипи у сприйияттГ шших культур, визиаючи Тх самобутиiсть, ушкальшсть та рiвиозиачиiсть з Тх ГсторГею, традицiями, звичаями, мовою тощо.
Когнiтивний 2. Когнiтивний 2.1. Зиаиия иеповториосп та самобутиостi рiзноманiття культур у свГтГ; зиаиия иацюиальио-культуриих особливостей г реалiй власиоТ краТни та краТии, з представииками якоТ вГдбуваеться взаемодГя або можлива така взаемодГя виаслГдок полГкультуриостГ оточуючого середовища;
2.2. Зиаиия мовиоТ системи, словиикового складу украТнськоТ, росшськоТ та аиглшськоТ мов та усвГдомлеиия цГииостГ цих зиаиь для здшсиеиия ефективиоТ мГжкультуриоТ взаемодГТ в умовах полГкультуриого простору;
2.3. Зиаиия осиов теорГТ комушкацГТ, правил культури спГлкуваиия; зиаиия особливостей та закоиомГриостей полжультуриоТ комуиГкацГТ, культурноТ толераитиостГ та ГитолераитиостГ; зиаиия, що сприятимуть покращеиию умГиь будувати мГжособиспсш стосуики в полГкультуриому оточеииГ з урахуванням культурноТ самобутносп учасиикГв комушкацГТ з метою уиикиеиия коифлжтГв.
KoMnoHeHTH KpuTepii üoKa3HHKH
KoMyHiKaTHBHo-gia^bHicHHH 3. KoMyHiKaTHBHo-qia^bHicHHH 3.1. üeBHHH piBeHb npaKTHMHoro Bo^ogiHHa MoBoro, 3 HocieM HKoi BigöyBaeTbca cniAKyBaHHa; 3gaTHicTb go ageKBaTHoi iHTepnpeTau,ii ceMioTHHHoro Ta cHMBomMHoro Ko^a iHmoMoBHoi Ky^bTypu;
3.2. Bu3HaHHH caMo6yTHocri, yHiKa^bHocri Ta piBHo3HaMHocTi Bcix Ky^bTyp 3 ix icTopiero, Tpagu^HMH, 3BHMaaMH, MoBoro Torn,o; aKTHBHa пoзнцia rn,ogo BigcToroBaHHH igefi piBHocTi Ta rigHocTi Bcix Ky^bTyp i npaB Ko^Horo Hapogy; BigcyTHicTb HeraTHBHHx crepeoTHniB y cnpHHHHTTi iHmux Ky^bTyp; gia^bHicTb rn,ogo npunuHeHHH BunagKiB HeTepnHMocTi go Ky^bTypHHx ocoö^HBocTeß, npoHBiB HBurn, gнcкpнмiнaцii, KceHo^oöii, moBiHi3My Torn,o;
3.3. CTBepg^eHHH i 36epe^eHHa cBoei Ky^bTypHoi caMoöyTHocTi, cnpHHHHH 3aöe3neHeHHro noBaru go Hei hk go ogHiei 3 öaraTbox yHiKa^bHHx cBiToBHx Ky^bTyp b no^iKy^bTypHoMy po3MaiTTi;
3.4. Po3BHHyTi HaBHMKH Mi^ocoÖHcTicHoi Ta Mi^Ky^bTypHoi кoмyнiкaцii b KoHTeKcTi no^iKy^bTypHHx BigHocHH;
3.5. 3gaTHicTb öyTH To^epaHTHHM go oToMyroMHx ^rogeß b yMoBax no^iKy^bTypHoro npocTopy; piBeHb c^opMoBaHocTi 3gaTHocTi go KoMyHiKaTHBHoi go6po3HM^HBocTi (To^epaHTHocTi).
Pe^^eKcuBHHH 4. Pe^^eKcuBHHH 4.1. 3gaTHicTb BH3HaMaTH nigcTaBH, HeoöxigHicTb Ta BaroMicTb ^aKTopiB ^opMyBaHHa no^iKy^bTypHoi KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeHTHocTi MaßöyTHix yMHTe^iB noMaTKoBoi mKo^u;
4.2. 3gaTHicTb oцiнroвaтн B^acHy пoзнцiro, aKTHBHicTb, зaцiкaв^eнicтb b e^eKTHBHiß Mi^ocoöucTicHiß KoMyHiKa^i b yMoBax no^iKy^bTypHoro cycni^bcTBa 3 goTpHMaHHHM BHMor To^epaHTHocTi Ta B3aeMonoBaru;
4.3. 3gaTHicTb nporHo3yBaTH xig Mi^Ky^bTypHoi кoмyнiкaцii Ta Mo^^HBi pe3y^bTaTH no^iKy^bTypHoro gia^ory.
TeopeTHMHoro öa3oro opraHi3a^i negaroriMHoro eKcnepHMeHTy cflyryBa^H poöoTH A. KuBepa^ra [12], B. 3arBH3HHcbKoro [29], C. roHMapeHKa [6], n. ^y3aHa, I. ConiBHHK, C. BuroBcbKoi [14], C. Cu-coeBoi, T. KpucTonHyK [25] Ta iH.
3aK^roHHHM eTanoM eKcnepHMeHTa.flbHoi po-6oth cTaB KOHTpo^bHo-y3ara^bHroBa^bHHH, hkhh nepegöaMaB nepeBipKy Bn^HBy BHHB^eHHx negaroriMHHx yMOB ^opMyBaHHH nKK MafiöyT-Hix yHHTe^iB nn nig Mac ^opMyBa^bHoro eKcne-pHMeHTy. Ha ocraHHbOMy eTani eKcnepHMeHTa-^bHoi poöoTH mh 3acTocoByBa^H MeTogu MaTe-MaTHHHoi eTaTHeTHKH, Taö^HMHoi Ta giarpaMHoi iHTepnpeTa^i oTpHMaHHx gaHHx, y3ara.«bHeHHH pe3y^bTaTiB negaroriMHoro eKcnepHMeHTy, 3ic-TaBHHH aHa^i3 eKcnepHMeHTa.flbHHx gaHHx koh-cTaTyBa^bHoro Ta KoHTpo.flbHo-y3ara.flbHroBa.flb-Horo eTaniB goc.fligHo-eKcnepHMeHTa.flbHoi poöoTH 3 ^opMyBaHHH nKK MaHÖyraix yHHTe^iB nn 3 MeToro «nopiBHHHHH KoHTpo.flbHHx i eKcne-pHMeHTa^bHHX cyKynHocTefi 3a piBHeM npoaBy 3a^e^Hoi 3MiHHoi nicfla Bn^HBy eKcnepHMeHTa-.AbHoro ^aKTopa» [13, c. 64-65].
B eKcnepHMeHTi 6pa^H ynacrb 365 MafiöyTHix yHHTe^iB nn, 3 hhx 182 cTygeHTH cK.fla.AH Er,
183 cTygeHTH - Kr. 3 MeToro BHHB.fleHHH gHHa-MiKH y piBHax c^opMoBaHocri nKK MafiöyTHix yHHTe^iB nn, 6y^o npoBegeHo gBa KoHTpo^bHi 3pi3H: nepmufi Ha noMaTKy eKcnepuMemuAbHoi poöoTH Ha piBHi KoHcTaTa^i (Ha KoHcraTyBa^b-HoMy eTani) Ta gpyrufi no 3aBepmeHHro $opMy-Ba^bHoro eTany eKcnepHMeHTy (Ha KoHTpo-^bHo-y3ara^bHroBa^bHoMy eTani eKcnepHMeHTy).
y pe3y^bTaTi Kompo.flbHoro 3pi3y Ha KoHcTaTy-Ba^bHoMy eTani öy^o BH3HaMeHo piBHi c^opMo-BaHocTi nKK MafiöyTHix yHHTe^iB nn, HKi öpa^H ynacTb y KoHcTaTa^i, pa3oM, öe3 nogifly Ha Kr Ta Er. Ha KoHTpo^bHo-y3ara^bHroBa^bHoMy eTani, BHgiflHBmH eKcnepHMeHTa.flbHy Ta KoHTpo^bHy rpynu, mh 3Mor.flH npegcTaBHTH gaHi noMaTKo-Boro KoHTpo^bHoro 3pi3y g.AH ko^hoi rpynu ok-peMo (тaö.AHцa 2).
ak BugHo 3 Taö.AH^ 2, eKcnepuMeHTa^bHi Ta ko-HTpo^bHi rpynu MaroTb He3HaMHi BigMiHHocTi pi-BHiB c^opMoBaHocri nKK. rpa^iMHy iHTepnpe-тaцiro po3nogmy cTygeHTiB eKcnepHMeHTa.AbHoi Ta KoHTpo^bHoi rpyn 3a piBHHMH c^opMoBaHo-cTi no^iKy^bTypHoi KoMyHiKaTHBHoi KoMneTeH-THocTi Ha nonaTOK eKcnepHMeHTy npegcTaB-.AeHo Ha pucyHKy 1.
Таблиця 2 - PiBHi сформованост ПКК в ЕГ та КГ на початок експерименту, %
PiBrn Високий Достатнш Середнш Низький
Групи ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ ЕГ КГ
Показники Мотивацшно-цшшсний критерш
1.1 5,5 4,4 24,7 25,1 49,5 50,3 20,3 20,2
1.2 3,3 2,7 59,9 60,1 29,7 31,1 7,1 6,0
1.3 5,5 7,7 54,4 53,6 34,6 34,4 5,5 4,4
1.4 1,1 1,1 14,8 15,3 63,2 63,9 20,9 19,7
Середне значения 3,8 4,0 38,5 38,5 44,2 44,9 13,5 12,6
Когштивний критерш
2.1 3,8 2,7 14,3 16,9 61,5 58,5 20,3 21,9
2.2 4,4 4,4 17,6 16,9 57,1 57,4 20,9 21,3
2.3 14,3 15,3 18,1 15,8 62,6 63,9 4,9 4,9
Середне значення 7,5 7,5 16,7 16,6 60,4 59,9 15,4 16,0
Комунжативно^яльшсний критерш
3.1 11,0 9,3 17,0 13,7 48,9 50,8 23,1 26,2
3.2 14,3 12,0 28,6 24,0 48,9 53,6 8,2 10,4
3.3 9,9 10,9 29,1 32,2 43,4 40,4 17,6 16,4
3.4 15,4 13,7 32,4 28,4 19,8 21,9 32,4 36,1
3.5 12,6 10,4 28,6 24,6 40,7 45,4 18,1 19,7
Середне значення 12,6 11,3 27,1 24,6 40,3 42,4 19,9 21,7
Рефлексивний критерш
4.1 3,3 3,3 34,6 35,5 47,8 45,4 14,3 15,8
4.2 3,8 2,7 8,8 9,8 79,7 79,2 7,7 8,2
4.3 6,0 8,2 15,4 14,2 67,6 67,8 11,0 9,8
Середне значення 4,4 4,7 19,6 19,9 65,0 64,1 11,0 11,3
Примака: Змют показниюв розкрито в таблиц 1.
I I I t. I i
■ Високий piBeHb □ Достатнм piBeHb
□ Середнм piBeHb □ Низький piBeHb
Експериментальна
Контрольна
0% 10% 20% 30% 40% 50% 60% 70% 80% 90% 100%
Примаки: Експериментальна група: високий - 7,1 %; достатнм - 25,5 %, середнiй - 52,5 %, низький -14,9 %.
Контрольна група: високий - 6,9 %; достатнiй - 24,9 %, середнiй -52,8 %, низький - 15,4 %.
Рисунок 1 - Розподш майбутнiх учителiв ПШ експериментально' та контрольно!' груп за рiвнями сформо-
ваностi ПКК на початок експерименту
Для того, аби переконатись, що щ вщмшносп i 4 / ^ _ \2
■а ■ сг ■ irn 2 1 (mu 2i n 2O1i )
не e статистично значущими i обраш ЕГ i КГ на X =-^ --(1)
початок експерименту можна вважати рiвно- mn2 i=1 On + O2i
цiнними, ми скористалися формулою х2-кри-
терiю (критерiй Шрсона) [14, с. 253]: де ni - кiлькiсть студентiв ЕГ,
па - юльюсть студенев КГ, V - юльюсть рiвнiв сформованосп полжульту-рно'1 комунжативно'' компетентностi; Он - кiлькiсть студенев ЕГ, яким притаман-ний ьтий рiвень ПКК,
О21 - юльюсть студенев КГ, яким притаман-ний ьтий рiвень ПКК.
При цьому до уваги брався критерш х2 критичне (таблична величина критерiю при а=0,05 i а=0,01, тобто при довiрчiй iмовiрностi
вiдповiдно р=0,95 i р=0,99) та вирахуваний за даними експерименту критерiй х2 фактичне.
Якщо X2 фактичне<Х2 критичне, ТО НуЛЬОВа ГiПOTеЗа приймаеться. Якщо х2 фактичне>х2 критичне, то приймаеться альтернативна ппотеза з вщпо-вiдною довiрчою iмовiрнiстю.
Результати обчисленнях2 фактичне за формулою (1) на початок експерименту для експеримен-тально!' та контрольно! групи представлено у таблиц 3.
Таблиця 3 - Значення х2 фактичне на початок експерименту для експериментальноГ та контрольно!' груп за вама критерiями_
Критерш Показники X2 фактичне X2 критичне при а=0,05
Мотивацшно-цшшсний 1.1 0,25 7,82
1.2 0,34 7,82
1.3 0,89 7,82
1.4 0,09 7,82
Когштивний 2.1 0,07 7,82
2.2 1,00 7,82
2.3 0,03 7,82
Комушкативно-д1яльшсний 3.1 0,37 7,82
3.2 0,03 7,82
3.3 1,37 7,82
3.4 1,90 7,82
3.5 0,65 7,82
Рефлексивний 4.1 1,21 7,82
4.2 1,53 7,82
4.3 0,62 7,82
Примiтка: Змют показникiв розкрито в таблицi 1.
Таким чином, при обчисленш (таблиця 3) фактичного значення х2 отримали: для кожного критерш 0,03 < х2 Фактичне < 1,90. Порiвнюeмо його з табличним значенням х2 критичне для V-1=3 ступенiв свободи, яке складае 7,82 при вь рогiдностi допустимо'' помилки менше 5 %, тобто р = 0,95. Отримуемо х2 фактичне < X2 критичне. Це свщчить про те, що частотш показники ре-зультатiв дiагностики КГ та ЕГ статистично не вiдрiзняються i можуть бути використанi як контрольна та експериментальна групи для подальшого експериментального дослi-дження.
Пiсля завершення формувального етапу експерименту нами було використано той же дiа-гностичний шструментарш, що i на констату-вальному етапi, i проведено юнцевий конт-рольний зрiз з метою перевiрки впливу вияв-лених педагопчних умов на рiвнi сформованосп ПКК майбутшх учителiв ПШ. Загалом
бiльш-менш повнi та точш вiдповiдi на пи-тання анкети вщкритого типу дали лише 32 (8,76 %) студентiв в ЕГ та 24 (6,57 %) у КГ. За-лишили без вщпов^ бiльш нiж половину пи-тань анкети вщкритого типу 65 (17,81 %) сту-дентiв в ЕГ та 70 (19,18 %) у КГ. Результати ю-нцевого зрiзу формувального етапу для пере-вiрки рiвнiв сформованостi ПКК майбутнiх учителiв ПШ за мотивацiйно-цiннiсним крите-рiем подано у таблицi 4.
Як видно з таблищ 4 в результат формувального експерименту у студенев найкрашд результати виявилися за показниками 1.2 та 1.3. Це проявлялося i у вщповщях на окремi пи-тання. Порiвнюючи якiсно проаналiзованi вщ-повiдi на питання методики незаюнчених ре-чень на констатувальному та контрольно-уза-гальнювальному етапах, ми виявили змiну ва-желiв пiзнання особливостей культури шшо! кра'ни (показник 1.1).
Таблиця 4 - PiBHi сформованост ПКК майбутшх учителiв ПШ за мотивацiйно-цiннiсним критерieм в ЕГ на
юнець експерименту
Показники Р1вн1
високий достатнш середнш низький
оаб % ос1б % ос1б % оаб %
1.1 19 10,4 69 37,9 68 37,4 26 14,3
1.2 15 8,2 128 70,3 32 17,6 7 3,9
1.3 21 11,6 122 67,0 35 19,2 4 2,2
1.4 8 4,4 53 29,1 99 54,4 22 12,1
Середне значения 15,8 8,7 93,0 51,1 58,5 32,1 14,8 8,1
Примака: Змiст показникiв розкрито в таблиц 1.
Бiльша половина опитаних тзнання особли-востей культури шшоТ краТни пов'язують iз бажанням подорожувати i потребою знати бь льше про iншi краТни, а збагачення особистого кругозору, саморозвиток, самоосвп'а тепер на другому мкщ.
Порiвнявши вщповод на окремi питання методики «^агностика потреб», ми виявили збь льшення значимостi потреби у використанш отриманоТ шформацп стосовно особливостей шоземноТ краТни у своТй подальшiй професш-нiй дiяльностi. В ЕГ ця потреба провщна для 15 (8,24 %) студентiв, тодi як у КГ - приблизно для 11 (6,01 %), необидна - для 98 (53,86 %) студентiв в ЕГ та 77 (42,08 %) у КГ, важлива для 67 (36,81 %) студентiв в ЕГ та 79 (43,17 %) у КГ, бажана - для 2 (1,1 %) в ЕГ та 16 (8,74 %) в КГ. Потреба у вивченш та выьному стлку-ваннi iноземною мовою провщною назвали 65 (35,72 %) студенев ЕГ та 57 (31,15 %) студен-тiв КГ, необхiдною - 70 (38,46 %) студентiв ЕГ та 66 (36,07 %) студенев КГ, бажаною - нiхто iз респондентiв ЕГ та 18 (9,84 %) студентiв КГ.
Щодо показника 1.2, звернемо увагу на най-быьш значущих, на нашу думку, питаннях. В
Як бачимо i3 таблиц 5, дiагностика piBHiB сфо-pMOBaHOCTi дослщжувано'Т якостi щодо знань
ЕГ переконаш у необхiдностi знати юлька мов 161 (88,46 %) студент, 21 (11,54 %) - не визна-чилися, тодi як у КГ - 131 (71,58 %) та 52 (28,42 %) студенти вiдповiдно. Серед питань опитувальника, спрямованого на дiагностику рiвнiв сформованостi дослщжувано'Т якостi за показником 1.3, варто зосередити увагу на тому, що близько 80 % респондент ЕГ зазна-чили, що вони хотыи б стати быьш терпля-чими у стосунках з iншими, не залежно вщ Тх нацiональностi, тодi як позитивно на це ж питання вщповыи лише 60 % в КГ. На питання щодо дш «якщо я стану свщком явищ дискри-мiнацГT, расизму, ксенофобГТ тощо», в ЕК 174 студенти iз 182 дали вiдповiдь, яка виключала байдужкть, у порiвняннi з подiбними вщповь дями у 137 студенев в КГ (183 студенев). Ми вважаемо, що цьому значною мiрою сприяло проведення тренiнгових занять «Everybody Smiles in the Same Language». Результата кш-цевого зрiзу формувального етапу експерименту для перевiрки рiвнiв сформованостi ПКК майбутнiх учителiв ПШ за когнiтивним крите-рiем подано у таблицi 5.
основ теорп комушкацп, правил культури ст-лкування; знання особливостей та
Таблиця 5 - PiBHi сформованост ПКК майбутшх учителiв ПШ за когштивним критерieм в ЕГ на юнець експерименту__
Показники Р1вш
високий достатнш середнш низький
ос1б % оаб % ос1б % оаб %
2.1 16 8,8 55 30,2 80 44,0 31 17,0
2.2 15 8,2 63 34,6 74 40,7 30 16,5
2.3 34 18,7 60 33,0 82 45,0 6 3,3
Середне значення 21,7 11,9 59,3 32,6 78,7 43,2 22,3 12,3
Примака: Змют показникiв розкрито в таблицi 1.
3aK0H0MipH0CT^ полшультурно! комушкацп, культурно! толерантносп та штолерантносп; знання, що сприятимуть покращенню умiнь будувати мiжособистiснi стосунки в полшуль-турному оточеннi з урахуванням культурно! самобутност учaсникiв комушкацп з метою уникнення конфлж^в виявила нaйвищi ре-зультати, у порiвняннi з двома попередшми показниками, та вiдсотковий прирiст пщви-щення рiвнiв сформовaностi дослiджувaноi якосп за цим показником бiльший, шж пiд час констатувального опитування. Щодо якiсного aнaлiзу дiaгностики показника 2.1, варто за-значити, що тзнати особливостi культури ш-ших кра!н виявили бажання близько 80 % респондент ЕГ та лише 60 % респондент КГ. На питання «як ви вважаете, чи потрiбно
вивчати не лише мову, а й культуру, звича!, традицп, норми поведiнки ii носив» опитува-льника щодо дiaгностики рiвнiв сформовано-стi дослiджувaноi якостi за показником 2.2, в ЕГ позитивно вщповыи близько 70 % опита-них, а в КГ - менше 50 %. Серед можливих причин комушкативних невдач iз представни-ками iнших культур (показник 2.3) «незнання особливостей культури» названо в ЕГ часпше, шж в КГ. Важливкть виховання толерaнтностi у нашому суспiльствi нi у кого з опитаних не викликало сумнiвiв. Результати юнцевого зрiзу формувального етапу експерименту для перевiрки рiвнiв сформовaностi ПКК майбут-нiх учителiв ПШ за комушкативно^яльшс-ним критерiем подано у таблиц 6.
Таблиця 6 - PiBHi сформованостi ПКК майбутнiх учи^в ПШ за комунiкативно-дiяльнiсним критерieм в ЕГ на юнець експерименту_
Показники Р1вш
високий достатнш сере днш низький
оаб % ос1б % ос1б % ос1б %
3.1 23 12,6 51 28,0 86 47,3 22 12,1
3.2 31 17,0 70 38,5 75 41,2 6 3,3
3.3 32 17,6 83 45,6 52 28,6 15 8,2
3.4 35 19,3 69 37,9 47 25,8 31 17,0
3.5 27 14,8 63 34,6 76 41,8 16 8,8
Середне значения 29,6 16,3 67,2 36,9 67,2 36,9 18,0 9,9
Примiтка: 3MicT показникiв розкрито в таблиц 1.
Результати контрольних робгг на кiнець експерименту виявили вищий рiвень знань мов у студенев ЕГ, нiж в учасниюв КГ. Анaлiз про-блемних ситуацш та запропонованих шляхiв !'х вирiшення дозволив зробити висновок про небайдужкть до кепкувань над особами шшо!' нaцiонaльностi в цiлому i зaцiкaвленiсть у на-дaннi допомоги незалежно вiд нaцiонaльноi принaлежностi. Траплялися вщповод i негативного змкту, але лише в КГ. На превеликий жаль, близько 80 % респонденпв зазначили, що вони були свщками конфлжтних ситуaцiй мiж представниками рiзних культур, а половина iз них надали перевагу не втручатися, якщо конфлiкт !'х не стосуеться. Разом з тим, тшить той факт, що жоден респондент не подтвердив однозначно негативне ставлення до будь-яких представниюв шших нащонально-стей на всiх етапах експерименту. Анaлiз ощ-нки наявних стереотитв виявив, що стерео-типне мислення е невщ'емною
характеристикою багатьох студенев КГ, i з дещо меншими показниками для ЕГ.
Завдяки опитувальнику «Етнiчнa щентич-нiсть», Методики Дж. Фшш та методики вимь рювання етноцентризму за М. Стадшковим, нами було виявлено, що результати дiaгнос-тики рiвнiв сформовaностi дослiджувaноi яко-стi за показником 3.3 виявилися значно ви-щими в ЕГ у порiвняннi з КГ, що говорить про результатившсть впровадження визначених нами педагопчних умов щодо пщвищення рь внiв сформовaностi дослiджувaноi якостi щодо ствердження i збереження свое1 культурно! сaмобутностi, сприяння забезпеченню поваги до ^i як до однiеi з багатьох ушкаль-них свiтових культур в полшультурному роз-маггть Результати кiнцевого зрiзу формувального етапу експерименту для перевiрки рiвнiв сформовaностi ПКК майбутшх учителiв ПШ за рефлексивним критерiем подано у тaблицi 7.
Таблиця 7 - PiBHi сформованост ПКК майбутшх учителiв ПШ за рефлексивним критерieм в ЕГ на юнець
Показники Р1вш
високий достатнш середнш низький
ос1б % ос1б % оаб % оаб %
1.1 16 8,8 85 46,7 58 31,9 23 12,6
1.2 13 7,1 40 22,0 120 65,9 9 5,0
1.3 22 12,1 48 26,4 102 56,0 10 5,5
Середне значения 17,0 9,3 57,7 31,7 93,3 51,3 14,0 7,7
Примiтка: Змют показникiв розкрито в таблицi 1.
Варто зазначити, що запропоноваш пробле-MHi ситуацп з метою дiагностики piBHiB сфор-мованостi дослщжувано'' якостi за рефлексивним кpитеpieм виявили значно бiльшу юль-гасть бiльш розгорнутих вiдповiдей iз дieвими порадами саме в ЕГ у поpiвняннi з КГ.
Гpафiчну штерпретащю узагальнених резуль-татiв контрольного зpiзу визначення piвнiв сфоpмованостi ПКК майбутшх учителiв ПШ для ЕГ та КГ на юнець експерименту представлено на рисунку 2.
70
60
50
40
30
20
10
0 1-Е 2-Е 3-Е 4-Е 1-К 2-К 3-К 4-К
Високий 8,7 11,9 16,3 9,3 4,6 8,4 12,6 5,5
Достатый 51,1 32,6 36,9 31,7 40,9 20 26,3 21,1
Середнш 32,1 43,2 36,9 51,3 43,3 57 41,2 63,4
Низький 8,1 12,3 9,9 7,7 11,2 14,6 19,9 10
Примака: Е - експериментальна група, К - контрольна група; 1 - мотивацшно- цшнюний критерш, 2 когштивний критерш, 3 - комушкативно-^яльнюний критерш, 4 - рефлексивний критерш
Рисунок 2 - Пстограма узагальнених результат дiагностики ПКК майбутшх учителiв ПШ на кiнець
експерименту, %
Узагальнеш результати piвнiв ПКК майбутшх учителiв початково'' школи ЕГ на початок та юнець експерименту представлено у таб-лицi 8, з яко' видно, що в юльюсних показни-ках кожного з критерпв вiдбулись суттeвi змiни, що свщчить про ефективнiсть педагоп-чних умов та методики ТхньоТ pеалiзащi.
Узагальненi результати piвнiв ПКК майбутшх учителiв початково'' школи КГ на початок та юнець експерименту представлено у таблиц 9. 1з таблицi 9 видно, що мiж показни-ками кожного з критерпв вщбулись несуттeвi змiни: це свщчать про пpиpоднi змiни у piвнях ПКК майбутнiх учителiв ПШ.
Таблиця 8 - PiBHi ПКК респондент ЕГ на початок та юнець експерименту ( %)
Показники PiBrn
Початок експерименту Кшець експерименту
Високий Достатнш Середнш Низький Високий Достатнш Середнш Низький
Мотивацшно-цшшсний критерш
1.1 5,5 24,7 49,5 20,3 10,4 37,9 37,4 14,3
1.2 3,3 59,9 29,7 7,1 8,2 70,3 17,6 3,9
1.3 5,5 54,4 34,6 5,5 11,6 67,0 19,2 2,2
1.4 1,1 14,8 63,2 20,9 4,4 29,1 54,4 12,1
Середне значення 3,8 38,5 44,2 13,5 8,7 51,1 32,1 8,1
Когштивний критерш
2.1 3,9 14,3 61,5 20,3 8,8 30,2 44,0 17,0
2.2 4,4 17,6 57,1 20,9 8,2 34,6 40,7 16,5
2.3 14,3 18,1 62,6 5,0 18,7 33,0 45,0 3,3
Середне значення 7,5 16,7 60,4 15,4 11,9 32,6 43,2 12,3
Комунжативно^яльшсний критерш
3.1 11,0 17,0 48,9 23,1 12,6 28,0 47,3 12,1
3.2 14,3 28,6 48,9 8,2 17,0 38,5 41,2 3,3
3.3 9,9 29,1 43,4 17,6 17,6 45,6 28,6 8,2
3.4 15,4 32,4 19,8 32,4 19,3 37,9 25,8 17,0
3.5 12,6 28,6 40,7 18,1 14,8 34,6 41,8 8,8
Середне значення 12,6 27,2 40,3 19,9 16,3 36,9 36,9 9,9
Рефлексивний критерш
4.1 3,3 34,6 47,8 14,3 8,8 46,7 31,9 12,6
4.2 3,8 8,8 79,7 7,7 7,1 22,0 65,9 5,0
4.3 6,0 15,4 67,6 11,0 12,1 26,4 56,0 5,5
Середне значення 4,4 19,6 65,0 11,0 9,3 31,7 51,3 7,7
Таблиця 9 - PiBHi ПКК респондент КГ на початок та юнець експерименту ( %)
Показники PiBrn
Початок експерименту Кшець експерименту
Високий Достатнш Середнш Низький Високий Достатнш Середнш Низький
Мотивацшно-цшшсний критерш
1.1 4,4 25,1 50,3 20,2 5,5 26,8 49,7 18,0
1.2 2,7 60,1 31,2 6,0 3,3 61,7 30,1 4,9
1.3 7,7 53,5 34,4 4,4 8,2 56,3 31,7 3,8
1.4 1,1 15,3 63,9 19,7 1,6 18,6 61,7 18,0
Середне значення 4,0 38,5 44,9 12,6 4,6 40,8 43,3 11,2
Когштивний критерш
2.1 2,7 16,9 58,5 21,9 3,8 19,7 56,3 20,2
2.2 4,4 16,9 57,4 21,3 4,9 21,9 54,1 19,1
2.3 15,3 15,9 63,9 4,9 16,4 18,6 60,7 4,4
Середне значення 7,5 16,6 59,9 16,0 8,4 20,0 57,0 14,6
Комунжативно^яльшсний критерш
3.1 9,3 13,7 50,8 26,2 10,4 15,3 49,7 24,6
3.2 12,0 24,0 53,6 10,4 13,7 26,2 50,8 9,3
3.3 10,9 32,3 40,4 16,4 12,6 33,9 39,9 13,7
3.4 13,6 28,4 21,9 36,1 14,8 29,5 21,9 33,9
3.5 10,4 24,6 45,3 19,7 11,5 26,8 43,7 18,0
Середне значення 11,3 24,6 42,4 21,7 12,6 26,3 41,2 19,9
Рефлексивний критерш
4.1 3,3 35,5 45,4 15,8 3,8 36,6 44,8 14,8
4.2 2,7 9,9 79,2 8,2 3,3 11,5 78,1 7,1
4.3 8,2 14,2 67,8 9,8 9,3 15,3 67,2 8,2
Середне значення 4,7 19,9 64,1 11,3 5,5 21,1 63,4 10,0
Таким чином, за результатами порiвняння дь агностичних даних КГ та ЕГ за вама критерь ями та показниками, аналiзуючи даш таблиць 8 та 9, можемо стверджувати, що в ЕГ вщбу-лися суттeвi зрушення.
Так, у студенев ЕГ за мотивацшно-щншсним критерieм високий рiвень зрiс з 3,8 % до 8,7 % (порiвняно в КГ з 4,0 % до 4,6 %); достатнш pi-вень зpiс з 33,5 % до 51,1 % (поpiвняно в КГ з
38.5 % до 40,8 %); в той час як низький piвень зменшився з 13,5 % до 8,1 % (поpiвняно в КГ з
12.6 % до 11,2 %). Зменшення середнього pi-вня в ЕГ з 44,2 % до 32,1 % пояснюеться тим, що значна частина студенев, як на початку експерименту знаходилися на середньому pi-внi, пiднялися на достатнш piвень. В той час, як в КГ середнш piвень знизився з 44,9 % до 43,3 %.
За комушкативно^яльшсним кpитеpiем в ЕГ високий piвень зpiс з 12,6 % до 1б,3 % (поpiв-няно в КГ з 11,3 % до 12,6 %); достатнш piвень зpiс з 27,1 % до 36,9 % (поpiвняно в КГ з 24,6 % до 26,3 %); низький piвень зменшився з 19,9 % до 9,9 % (поpiвняно в КГ з 21,7 % до 19,9 %).
Початок е
Експериментальна група
За рефлексивним кpитеpiем вщбулися подiбнi змiни. В ЕГ високий piвень зpiс з 4,4 % до 9,3 % (поpiвняно в КГ з 4,7 % до 5,5 %); достатнш рь вень зрк з 19,6 % до 31,7 % (поpiвняно в КГ з 19,9 % до 21,1 %); низький piвень зменшився з 11,0 % до 7,7 % (поpiвняно в КГ з 11,3 % до 10,0 %).
НайсуттевМ змiни вiдбулися за когштивним кpитеpiем. В ЕГ високий piвень зpiс з 7,5 % до 11,9 % (поpiвняно в КГ з 7,5 % до 8,4 %); достатнш piвень збыьшився з 16,7 % до 32,6 % (по-piвняно в КГ з 16,6 % до 20,0 %); низький рь вень зменшився з 16,0 % до 14,6 % (поpiвняно в КГ з 40,5 % до 36 %); середнш piвень зменшився з 60,4 % до 43,2 % (поpiвняно в КГ з 59,9 % до 57,0 %). Це засвщчуе, що педагопчш умови i розроблена методика експерименту найефектившше вплинули на когштивну сферу студенев.
Гpафiчну iнтеpпpетацiю piвнiв сфоpмованостi ПКК майбутшх учителiв ПШ на початок та ю-нець експерименту для ЕГ та КГ представлено на дiагpамi (рисунок 3).
Контрольна група
52,8%
□ високий ЕЭ достатнш
Юнець експерименту
Експериментальна група Контрольна група
9,5% 11,5% 13 9% 7,8%
40,9%
□ високий
38,1%
достатнш
51,2% □ високий
27,1%
достатнш
Рисунок 3 - Дiаграма piBHiB сформованост ПКК майбутшх учителiв ПШ в ЕГ та КГ на початок та юнець
експерименту, %
^eTa^bHO guHaMiKy 3MiH b Er Ta Kr, HKi Big6y-^HCb ynpogoB^: $opMyBa.flbHoro eKcnepuMeHTy, npegcraB^eHO y Ta6.«H^ 10.
ak BugHO 3 Ta6.«H^ 10, b Er Big6y.«HCb 3HaHHi no3HTHBHi 3pymeHHH Ha gocraTHbOMy piBHi Ta 3HaHHHfi cnag cepegHboro piBHH npu He3HaH-HOMy cnagi HH3bKoro piBHH 3a TpbOMa KpuTepi-amh, OKpiM KOMyHiKaTHBHO-gin^bHicHoro. B toh Hac hk 3a KOMyHiKaTHBHO-gm.flbHicHHM
KpHTepieM BigMiHaeTbCH 3HaHHHfi cnag HH3b-Koro piBHH npu He3HaHHOMy cnagi cepegHboro Ta 3pocraHHi gocTaTHboro i BucoKoro. ^ O3Ha-Hae, m,o HacTHHa CTygeHTiB Er, HKi Ha noHaTKy eKcnepHMeHTy nepe6yBa^u Ha HH3bKOMy piBHi,
nepefim^H Ha cepegHifi, a HacTHHa Bigpa3y Ha gocraTHiH, m,o i cnpHHHKflo TaKy guHaMiKy. ToMy MO^Ha CTBepg^yBaTH, m,o b Er 3a BciMa KpuTepi-HMH CnOCTepiraroTbCH 3HaHHi nO3HTHBHi 3py-meHHH, Horo He MO^Ha CKa3aTH npo Kr.
Ta6™^ 1 - fluHaMka piBHiB cfoopMOBaHOcri nKK MaM6yTHix yHMTe^iB nw
PiBHi EKcnepuMeHTa^bHa rpyna ^HHaMiKa KoHTpo^bHa rpyna ^HHaMiKa
KoHCTaTyBa^bHHH eTan OopMyBa^bHHH eTan KoHCTaTyBa^bHHH eTan OopMyBa^bHHH eTan
0ci6 % Oci6 % % Oci6 % Oci6 % %
MoTHBa^HHO-^HHicHHH KpHTepiH
Bhcokhh 7 3,8 16 8,7 +4,9 7 4 9 4,6 +0,6
^ocTaTHiH 70 38,5 93 51,1 +12,6 71 38,5 75 40,9 +2,4
CepegHifi 80 44,2 58 32,1 -12,1 82 44,9 79 43,3 -1,6
HH3bKHH 25 13,5 15 8,1 -5,4 23 12,6 20 11,2 -1,4
KorHiTHBHHH KpHTepiH
Bhcokhh 14 7,5 22 11,9 +4,4 14 7,5 15 8,4 +0,9
^ocTaTHifi 30 16,7 59 32,6 +15,9 30 16,6 37 20 +3,4
CepegHifi 110 60,4 79 43,2 -17,2 110 59,9 104 57 -2,9
HH3bKHH 28 15,4 22 12,3 -3,1 29 16 27 14,6 -1,4
KoMyHiKaTHBHO-gia^bHicHHH KpHTepiH
Bhcokhh 23 12,6 30 16,3 +3,7 21 11,3 23 12,6 +1,3
^ocTaTHifi 49 27,2 67 36,9 +9,7 45 24,6 48 26,3 +1,7
CepegHifi 74 40,3 67 36,9 -3,4 77 42,4 75 41,2 -1,2
HH3bKHH 36 19,9 18 9,9 -10 40 21,7 37 19,9 -1,8
Pe^^eKCHBHHH KpHTepiH
Bhcokhh 8 4,4 17 9,3 +4,9 9 4,7 10 5,5 +0,8
^ocTaTHifi 36 19,6 58 31,7 +12,1 36 19,9 39 21,1 +1,2
CepegHifi 118 65 93 51,3 -13,7 117 64,1 116 63,4 -0,7
HH3bKHH 20 11 14 7,7 -3,3 21 11,3 18 10 -1,3
^o6 nepeKOHaTHCH, m,o 3MiHH, HKi Big6y^ucb b
Er, cTaTH cthhho 3HaHym,i, mh CKopHCTa^HCb $o-pMy^oro x2-KpuTepiro (^opMy^a 1). npu o6hhc-^eHHi 6epeM0 go yBaru KpuTepifi x2 KpHTHHHe— 7,82 (Ta6^HHHa Be^HHHHa KpuTepiro npu a=0,05, to6to npu iM0BipH0cTi p=0,95) i x2 KpHTHHHe— 11,34 (Ta6^HHHa Be^HHHHa KpuTepiro npu a=0,01, to6to npu iM0BipH0cTi p=0,99) i BupaxyBaHufi 3a gaHHMH eKcnepuMeHTy KpuTepifi x2 ^am-mre. Pe-3y^bTaTH craTHcTHHHoro o6nuc^eHHH gaHHX g^n Bu6ipKH Er Ta Kr Ha кiнeцb eKcnepuMeHTy 3a ^opMynoro x2-KpuTepiro npegcraB^eHO b Ta6-.ah^ 11.
Pe3y^bTaTH o6nuc^eHb noKa3yroTb, m,o 3a BciMa noKa3HHKaMH o6nuc^eHe 3HaHeHHH 8,21 <
x2 ^aKTHHHe < 15,11, OTOB, x2 ^aKTHHHe > x2 KpHTHHHe — 7,82 npu BiporigHocTi gonycTHMoi noMH^KH MeHme 5 %, m,o 3acBigHye npo cTaTH cthhh o 3Ha-Hym,i 3MiHH, HKi Big6y^ucn b pe3y^bTaTi 3acTOcy-BaHHH eKcnepuMeHTa^bHOi MeToguKH 3 iMOBip-
Hicrro 95 %. 3a noKa3HHKaMH 3.1, 3.3, 3.4 Ta no-Ka3HHK0M 4.1 o6HHCfleHe 3HaHeHHH 11,93 < x2 $a-KTHHHe < 15,11, OTOB, x2 ^aKTHHHe > x2 KpHTHHHe — 11,34 npu BiporigHocTi gonycTHMoi noMH^KH MeHme 1 %, m,o 3acBigHye npo cTaTH cthhh o 3HaHym,i
3MiHH, HKi Big6y^ucn 3a цнмн noKa3HHKaMH b pe3y^bTaTi 3acrocyBaHHfl eKcnepuMeHTa^bHoi MeToguKH 3 iMOBipHicTro 99 %.
Таблиця 11 - Значення x2 фактичне на початок експерименту для експериментальноТ та контрольно!' груп за BciMa крилями_
Покaзники X2 фaктичнe X2 критичнв при a=0,05 X2 критичнв при a=0,01
Мотивaцfйно-цfннfcний 1.1 10,34 7,82 11,34
1.2 11,12 7,82 11,34
1.3 9,11 7,82 11,34
1.4 9,54 7,82 11,34
Kогнfтивний 2.1 8,21 7,82 11,34
2.2 10,91 7,82 11,34
2.3 10,63 7,82 11,34
Kомyнfкaтивно-дfяльнfcний 3.1 12,08 7,82 11,34
3.2 10,42 7,82 11,34
3.3 15,11 7,82 11,34
3.4 11,93 7,82 11,34
3.5 10,54 7,82 11,34
Рeфлeкcивний 4.1 13,76 7,82 11,34
4.2 8,50 7,82 11,34
4.3 10,65 7,82 11,34
Примака: Змiст показникiв розкрито в таблиц 1.
TaKi peзyльтaти доводять позитивний вплив виявлeних пeдaгогiчних умов нa piвнi cфоpмо-вaноcтi nKK мaйбyтнiх yчитeлiв почaтковоï школи. 3a допомогою формули x2-кpитepiю (кpитepiй ГОршта) нaми довeдeно, що в e^^-pимeнтaльних гpyпaх виявлeно cyir^y пози-тивну динaмiкy щодо впливу виявлeних пeдa-гогiчних умов та piвнi cфоpмовaноcтi доаль джyвaноï' якогп зa вciмa покaзникaми.
ВИСНОВКИ
1з мeтою пepeвipки впливу тa eфeктивноcтi виявлeних пeдaгогiчних умов нa piвнi cфоpмо-вaноcтi nKK мaйбyтнiх yчитeлiв ПШ було ор-гaнiзовaно пeдaгогiчний eкcпepимeнт, у якому взяли yчacть 365 cтyдeнтiв бaкaлaвpcь-кого piвня cпeцiaльноcтi «Почaтковa огагга». Для здiйcнeння пeдaгогiчного eкcпepимeнтy було cфоpмовaно двi групи: контроль^ (Kr) -183 ci^ern^ тa eкcпepимeнтaльнa (ЕГ) - 182 cтyдeнти. Ha оcновi виокpeмлeних кpитepfïв тa покaзникiв cфоpмовaноcтi полiкyльтypноï комyнiкaтивноï компeтeнтноcтi мaйбyтнiх
учителiв початково'' школи за допомогою роз-робленого нами дiагностичного апарату для визначення píbhíb сформованостi дослщжува-но'1 якостi ми реалiзували порiвняння резуль-татiв експерименту на констатувальному i ко-нтрольно-узагальнювальному етапах та ви-явили динамжу сформованостi компонентiв дослiджуваного феномену.
За умов щлеспрямованого педагогiчного впливу вщповщно до розроблено'' оргашза-цшно-педагопчно'' моделi шляхом створення полiкультурно-комунiкативного середовища у закладi вищо'' освiти, доповнення змкту про-фесшно'' пiдготовки майбутнiх учителiв ПШ полiкультурним складником, використання розроблено'' нами методики формування ПКК, майбутш вчителi початково'' школи з низьким рiвнем сформованостi ПКК можуть «плавно переходити» на наступний рiвень сформова-ностi дослщжувано'' якостi. Це доводить, що визначеш педагогiчнi умови забезпечили ефе-ктивнiсть процесу формування ПКК майбут-нiх учителiв ПШ з iмовiрнiстю 95 %.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Atroshchenko, T. (2016). Sutnist i struktura polikulturnoi kompetentnosti vchytelia [The essence and structure of multicultural teacher competence]. Pedahohichni nauky, 2(71), 67-71 (in Ukrainian)
[Атрощенко, Т. (2016). Сутшсть i структура полжультурно'' компетентности вчителя. nedaaoeÍHHÍ науки, 2(71), 67-71].
2. Biriuk, L. (2009). Komunikatyvna kompetentnist maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv: teoriia i
tekhnolohii (na materiali metodyky vykladannia rosiiskoi movy) [Communicative competence of the future primary school teacher: theory and technology (based on the methodology of teaching the Russian language)]. Hlukhiv: RVV Hlukhivskoho NPU im. O. Dovzhenka (in Ukrainian) ^рюк, Л. (2009). Комунжативна компетентшсть майбутнього вчителя початкових клаав: теорiя i технологи (на матерiалi методики викладання росшсько1'мови). Гл^в: РВВ ^yxiBCbKoro НПУ ím. О. Довженка].
3. Cherednychenko, L. (2012). Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia u
protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of multicultural competence of the future teacher in the process of professional training] (Doctoral dissertation). Kharkiv (in Ukrainian) [Чередниченко, Л. (2012). Формування полщльтурног компетентностiмайбутнього вчителя у процеа професшно1' тдготовки (Кандидатська дисертащя). Харюв].
4. Gez, N. (1985). Formirovanie kommunikativnoi kompetentsii kak obieekt zarubezhnykh
metodicheskikh issledovanii [Formation of communicative competence as an object of foreign methodological research]. Inostrannye iazyki vshkole, 2, 17-25 (in Russian) [Гез, Н. (1985). Формирование коммуникативной компетенции как объект зарубежных методических исследований. Иностранные языки в школе, 2, 17-25].
5. Hodlevska, D. (2007). Formuvannia profesiinoi komunikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh
sotsialnykh pratsivnykiv [Formation of professional communicative competence of future social workers] (Doctoral dissertation). Kyiv (in Ukrainian)
[Годлевська, Д. (2007). Формування професшно1' комунжативно1'компетентностi майбутшх сощальних пращвни^в (Кандидатська дисертащя). Ки'в].
6. Honcharenko, S. (2008). Pedahohichni doslidzhennia: metodolohichni porady molodym naukovtsiam
[Pedagogical research: methodological advice for young scientists]. Kyiv: Vinnytsia (in Ukrainian)
[Гончаренко, С. (2008). Педагогiчнi до^дження: методологiчнi поради молодим науковцям. Кшв: Вшниця].
7. Kalashnik, N. (2014). Struktura mizhkulturnoi komunikatyvnoi kompetentnosti inozemnykh
studentiv-maibutnikh medykiv [The structure of intercultural communicative competence of foreign students-future physicians]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohika, 3, 98-105 (in Ukrainian)
[Калашшк, Н. (2014). Структура мiжкyльтyрноï комушкативно!' компетентной шоземних студен^в-майбутшх медиюв. Науковiзаписки. Серiя: Педагогжа, 3, 98-105].
8. Kharina, I. (2014). Formirovanie polikulturnoi kompetentnosti inostrannykh studentov vprotsesse
professionalnoi podgotovki v VUZe [Formation of multicultural competence of foreign students in the process of professional training at a university] (Doctoral dissertation). Krasnoiarsk. [Харина, И. (2014). Формирование поликультурной компетентности иностранных студентов в процессе профессиональной подготовки в ВУЗе (Кандидатская диссертация). Красноярск].
9. Kondratieva, O. (2017). Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti maibutnikh uchytelivpochatkovoi
shkoly (na zasadakh linhvokrainoznavchoho pidkhodu) [Formation of multicultural competence of future primary school teachers (on the basis of linguistic approach)] (Doctoral dissertation). Kyiv (in Ukrainian)
[Кондратьева, О. (2017). Формування пол^льтурног компетентностiмайбутшх учителiв початково'1 школи (на засадах лтгвократознавчого тдходу) (Кандидатська дисертащя). Ки'в].
10. Kostiukova, T., & Morozova, A. (2011). Razvitie inoiazychnoi kommunikativnoi kompetentnosti
studentovneiazykovykh vuzov [Development of foreign language communicative competence of students of non-linguistic universities]. Tomsk: Izd-vo Tomskogo politekhnicheskogo universiteta (in Russian)
[Костюкова, Т., & Морозова, А. (2011). Развитие иноязычной коммуникативной
компетентности студентов неязыковых вузов. Томск: Изд-во Томского политехнического университета].
11. Kravets, R. (2017). Pedahohichna tekhnolohiia formuvannia polikulturnoi kompetentnosti
maibutnikh fakhivtsiv ahrarnoi haluzi na zaniattiakh inozemnoi movy [Pedagogical technology of formation of multicultural competence of future specialists of agrarian branch at foreign language classes]. Molodyi vchenyi, 1(41), 444-447.
[Кравець, Р. (2017). Педагопчна технолопя формування полжультурно'' компетентности майбутнiх фахiвцiв аграрно'' галузi на заняттях шоземно'' мови. Молодий вчений, 1 (41), 444-447].
12. Kyverialg A. (1980). Metody issledovaniia vprofessionalnoi pedagogike [Research methods in
professional pedagogy]. Tallin: Valgus (in Russian)
[Кыверялг, А. (1980). Методы исследования в профессиональной педагогике. Таллин: Валгус].
13. Livinskyi, O. (2012). Metodolohiia i metody naukovykh doslidzhen [Methodology and methods of
scientific research]. Hlukhiv: RVV HNPU im. O. Dovzhenka (in Ukrainian)
^вшський, О. (2012). Методологiя iметоди наукових до^джень. Глухiв: РВВ ГНПУ
iм. О. Довженка].
14. Luzan, P., Sopivnyk, I., & Vyhovska, S. (2012). Osnovy naukovo-pedahohichnykh doslidzhen
[Fundamentals of scientific and pedagogical research]. Kyiv: DAKKKiM (in Ukrainian) [Лузан, П., Сотвник, I., & Виговська, С. (2012). Основи науково-педагогiчних до^джень. Ки'в: ДАККЮМ].
15. Molodchenko, V., & Afanasieva, L. (2019). Mizhkulturna kompetentsiia i kompetentnist u suchasnii
sotsialnii komunikatsii [Intercultural competence and competence in modern social communication]. Versus, 8, 24-31 (in Ukrainian)
[Молодченко, В., & Афанасьева, Л. (2019). Мiжкультурна компетенщя i компетентшсть у сучаснш сощальнш комунжацп. Versus, 8, 24-31].
16. Muraveva, O. (2001). Osnovnyestrategii vstrukture kommunikativnoi kompetentnosti [Basic
strategies in the structure of communicative competence] (Doctoral dissertation). Tomsk (in Russian)
[Муравьева, О. (2001). Основные стратегии в структуре коммуникативной компетентности (Кандидатская диссертация). Томск].
17. Novikova, O. (2019). Mezhkulturnaia kompetentnost vglobaliziruiushchemsia mire [Intercultural
competence in a globalizing world]. Retrieved from http://www.bazaluk.com/conference/193/comments.html (in Russian) [Новикова, О. (2019). Межкультурная компетентность в глобализирующемся мире. URL: http://www.bazaluk.com/conference/193/comments.html].
18. Peretiaha, L. (2008). Dydaktychni umovy formuvannia polikulturnoi kompetentnosti molodshykh
shkoliariv [Didactic conditions for the formation of multicultural competence of junior schoolchildren] (Doctoral dissertation). Kharkiv (in Ukrainian)
[Перетяга, Л. (2008). Дидактичшумови формування полщльтурног компетентностi молодших школярiв (Докторська дисертащя). Харюв].
19. Petrukh, R. (2016). Formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u maibutnikh vykladachiv
vyshchoho ahrarnoho navchalnoho zakladu [Formation of communicative competence in future teachers of higher agricultural educational institution] (Doctoral dissertation). Kyiv (in Ukrainian)
[Петрух, Р. (2016). Формування комунтативно1'компетентностiу майбуттх викладачiв вищого аграрного навчального закладу (Кандидатська дисертащя). Ки'в].
20. Provorova, Ye. (2008). Metodychni zasady formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti
maibutnoho vchytelia muzyky [Methodical bases of formation of communicative competence of the future music teacher] (Doctoral dissertation). Kyiv (in Ukrainian)
[Пpовоpовa, e. (2008). Метoдuчнi заcадu фoрмyвання кoмyнiкатuвнoïкoмпетентнocтi
майбyтньoгo вчuтеля мyзuкu (Kaндидaтcькa диcepтaцiя). KHib].
21. Semenoh, O., & Kozhem'iakina, I. (2019). Rozvytokprofesiinoi movno-movlennievoi kompetentnosti
vchytelia pochatkovoi shkoly: teoriia i praktyka [Development of professional language and speech competence of a primary school teacher: theory and practice]. Sumy: Vydavnytstvo SumDPU imeni A. S. Makarenka (in Ukrainian)
[Ceмeног, О., & Kожeм'якiнa, I. (2019). Рoзвuтoк прoфеciйнoï мoвнo-мoвленнeвoï кoмпетентнocтi вчuтеля пoчаmкoвoïшкoлu: теoрiя i практuка. Cyми: Видaвництво CyмДПУ iмeнi А. C. Maкapeнкa].
22. Shcherbakova, A. (2Q1S). Formuvannia polikulturnoi kompetentnosti u studentiv-medykiv u
navchalno-vykhovnomu protsesi vyshchoho medychnoho navchalnoho zakladu [Formation of multicultural competence in medical students in the educational process of higher medical education] (Doctoral dissertation). Starobilsk.
[Щepбaковa, А. (2015). Фoрмyвання пoлiкyльтyрнoïкoмпетентнocтiy cтyдентiв-медuкiв y навчальнo-вuxoвнoмy npo^ci вuщoгo медuчнoгo навчальнoгo закладy (Kaндидaтcькa диcepтaцiя). Cтapобiльcьк].
23. Simonenko, M. (2Q1Q). Polikulturna kompetentnist maibutnoho vchytelia yak standart osvity
yevropeiskoho vymiru [Multicultural competence of the future teacher as a standard of education of the European dimension]. Retrieved from
http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Pedagogica/58322.doc.htm (in Ukrainian) [□мо^нко, M. (2010). Пoлiкyльтyрна ^м^тент^^ь майбyтньoгo вчuтеля як cmандарт oœrnu eврonейcькoгo вuмiрy. URL:
http://www.rusnauka.com/6_NITSB_2010/Pedagogica/58322.doc.htm].
24. Smyrnova, O. (2Q1B). Sotsialno-psykholohichni umovy rozvytku komunikatyvnoi kompetentnosti
studentiv u polikulturnomu osvitnomu prostori vyshchoho navchalnoho zakladu [Socio-psychological conditions for the development of communicative competence of students in the multicultural educational space of higher education] (Doctoral dissertation). Sievierodonetsk (in Ukrainian)
[Cмиpновa, О. (2018). Сoцiальнo-пcuxoлoгiчнi yмoвu рoзвumкy кoмyнiкаmuвнoï кoмпеmенmнocmi cmyденmiвy пoлiкyльmyрнoмy ocвimньoмy npo^opi вuщoгo навчальтгй закладy (Kaндидaтcькa диcepтaцiя). Ceвepодонeцьк].
25. Sysoieva, S., & Krystopchuk, T. (2Q13). Metodolohiia naukovo-pedahohichnykh doslidzhen
[Methodology of scientific and pedagogical research]. Rivne: Volynski oberehy (in Ukrainian) [CHm^a, C., & ^истопчую Т. (2013). Меmoдoлoгiя наyкoвo-педагoгiчнux дocлiджень. Рiвнe: Волинак обepeги].
26. Vasiutenkova, I. (2QQ6). Razvitie polikulturnoi kompetentnosti uchitelia v usloviiakh
poslediplomnogo pedagogicheskogo obrazovaniia [Development of teacher's multicultural competence in the context of postgraduate pedagogical education] (Doctoral dissertation). Saint-Petersburg (in Russian)
[Вacютeнковa, И. (2006). Развumuе пoлuкyльmyрнoй кoмпеmенmнocmuyчumеля вycлoвuяx пocледuплoмнoгo педагoгuчеcкoгo oбразoванuя (Kaндидaтcкaя диccepтaция). Caнкт-Пeтepбypг].
27. Vorotniak, L. (2QQB). Osoblyvosti formuvannia polikulturnoi kompetentsii mahistriv u vyshchykh
pedahohichnykh navchalnykh zakladakh [Features of formation of multicultural competence of masters in higher pedagogical educational institutions]. VisnykZhytomyrskoho derzhavnoho universytetu. Pedahohichni nauky, 39, 1QS-Q9 (in Ukrainian)
[Воротняк, Л. (2008). Ошбливога фоpмyвaння полжультурно'1' компeтeнцiï мaгicтpiв y вищ^ пeдaгогiчниx нaвчaльниx зaклaдax. ВкткЖumoмuрcькoгo державтгй yнiверcumеmy. Педагoгiчнi rnym, 39, 1QS-Q9].
2B. Zabrotskyi, M. (2QQ9). Komunikatyvna kompetentnist vchytelia: ekopsykholohichnyi vymir [Communicative competence of the teacher: ecopsychological dimension]. Praktychna
psykholohiia ta sotsialna robota, 6, 1-4 (in Ukrainian)
[Заброцький, М. (2009). Комушкативна компетентшсть вчителя: екопсихолопчний вимiр. Практична ncuxoAoeiR та сощальна робота, 6, 1-4].
29. Ziagviazinskii, V., & Atakhanov, R. (2006). Metodologiia i metody psikhologo-pedagogicheskogo
issledovaniia [Methodology and methods of psychological and pedagogical research]. Moscow: Akademiia (in Russian)
[Зягвязинський, В., & Атаханов, Р. (2006). Методология и методы психолого-педагогического исследования. Москва: Академия].
