CC BY
6зображень людського обличчя, як б виражали позитивна негативнi i нейтральнi емоци. Дiтей про-сять визначити характер цих емоцш, пропонуючи im слова-пiдказки (сум, радють, горе, гшв тощо). Далi можна запропонувати дiтям придумати харак-терш для кожного виразу обличчя жести, фрази, яш б могли ввдповщати конкретному емоцiйному стану. Можна також запропонувати дiтям уявити собi причини, ситуацш, як1 викликали тi чи iншi емоцiйнi стани, зображенi на малюнках.
Bei цi нескладнi вправи та ^и дозволяють од-ночасно розвивати у дггей старшого дошкольного вiку як уяву, так i сприймання за умови, що вони проводиться систематично i е рiзноманiтними.
Слад пiдкреслити, що останнiм часом з'яви-лися певнi вимоги до оргашзацп предметно^гро-вого середовища для дошкшьнишв, зумовленi кара-нтинними протиепiдемiчними заходами. Так, Пос-тановою МОЗ Украши рекомендовано проводити
iгри б№ше на ввдкритому noBÍTpi, нiж у примь щеннi; обмежити iгpи, що передбачають безпосере-днiй фiзичний контакт м1ж дiтьми, сенсоpнi iгpи, irp^ що потребують використання значно! кшько-стi додаткових пpедметiв. Водночас, рекоменду-еться bcí пpотиепiдемiчнi заходи в дошшльних закладах проводити в цровш фоpмi.
Таким чином, сьогодш е необхiднiсть в розро-бщ нових пiдходiв до оргашзацп прово! дiяльностi дiтей в дошк1льних закладах.
Список л^ератури
1. Сухомлинський В.О. Вибраш твори: у 5-ти т. Т.3. Ки!в: Радянська школа. 1977. 670 с.
2. Лаврентьева Г. Розвивальне предметно-ir-рове середовище. Палггра педагога. 2001. Вип. 4. С.11-13.
3. 1грова дiяльнiсть дошкiльника / За ред. Т. ni-роженко. Ки!в: Генеза. 188 с.
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д П1ДГОТОВКИ ФАХ1ВЦ1В ДО ПРОФЕС1ЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УМОВАХ ПОЛ1КУЛЬТУРНОГО СУСПШЬСТВА
noeióaüuuK О.С.,
доктор педагоггчних наук, професор кафедри соцгологИ i соц1ально'1 роботи, Козубовський Р.В., кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри соцiологii i сощальног роботи,
Одун Л.Ю.
ст. викладач кафедри теори i практики перекладу Ужгородського нацюнального ymiверситету
FOREIGN EXPERIENCE OF TRAINING SPECIALISTS FOR PROFESSIONAL ACTIVITY IN
MULTICULTURAL SOCIETY
Povidaichyk O.,
doctor of pedagogic sciences, professor of the department of sociology and social work,
Kozubovsky R.,
candidate of pedagogic sciences, associate professor of the department of sociology and social work,
Sidun L.
teacher of the department of theory and practice of translation
of Uzhhorod National University
Анотащя
В статп розглядаються питания тдготовки фах1вщв у багатонацюнальнш державг Аналiзуeться аме-риканський досвщ оскшьки саме в цш кра!ш дуже багато великих i малих нацюнальних меншин, етшчних спшьнот. Цей факт зумовив формування ново! системи освгга - полшультурно!. Шдкреслюеться важли-вiсть пол^льтурно! освiти у шдготовщ майбутнiх фахiвцiв до професшно! дiяльностi у багатонащональ-ному суспшьств^ формування !х готовностi до збереження власно! iдентичностi i розумiння та прийняття особливостей представник1в iнших культур, релшй, з якими необхiдно жити в мирi i гармони.
Abstract
This article deals with the problem of training specialists in multicultural society. American experience in this field is analyzed, because there are many large and small ethnic and national communities in this country. This fact evokes the need of a new system of education - multicultural education. It is underlined that multicultural education facilitates the formation in a person the readiness for activities in a modern socio-cultural environment, preservation of personal identity, aspiration for respect and understanding of other cultural communities, the ability to live in peace and harmony with representatives of various racial, ethnic, cultural, religious gropes.
Ключов1 слова: багатокультурна держава, м1жетшчш вщносини, сощально-культурне середовище, професшна тдготовка, спещалюти.
Keywords: multicultural state, ethnic relations, multicultural education, socio-cultural environment, professional training, specialists.
Укра!на належить до багатонацюнальних держав, тому проблемi мiжетнiчних вГдносин нада-еться значна увага. Через систему законодавчих ак-тiв, що регулюють дiяльнiсть у сферi мiжетнiчних вiдносин, Укра!нська держава: визнае полiетнiчний характер укра!нського суспшьства й пiдтверджуе право всiх його члешв на збереження та популяри-зацiю !хньо! культурно! спадщини; забезпечуе всiм громадянам рiвнiсть перед законом, поважаючи !хне етнiчне походження; цшуе внесок етнiчних спiльнот у розвиток укра!нського суспiльства; пГд-тримуе атмосферу взаеморозумшня i взаемодii мiж уама етнiчними компонентами укра!нського суст-льства; стимулюе визнання i повагу уах членiв укра!нського суспiльства до культур, звича!в i тра-дицiй представнишв усiх нацiональностей, що про-живають в Украiнi; гарантуе повну i рiвноправну участь осiб, якi належать до рiзних етнiчних стль-нот, у вах сферах життя укра!нського суспiльства й допомагае !м в усуненш будь-яких перешкод на цьому шляху.
Як один iз провГдних принципiв виховання громадянина в «Концепци громадянського виховання особистостi в умовах розвитку укра!нсько! державносп» зазначаеться принцип полшультур-ностi. Його реалiзацiя означае, що в процесi громадянського виховання мають створюватись умови для формування особистостi, виховано! в нацюна-льнiй культурi i водночас вщкрито! iншим культурам, щеям i цiнностям. Тiльки така особистють зда-тна зберегти нацiональну щентичшсть, оскiльки глибоко усвiдомлюе нацiональну культуру як не-вiд'емну складову свггово! культури [1, с.8].
Украiнськi науковщ (В.Андрущенко, К. Баха-нов, В. Венгерська, П. Вербицька, О.Гуренко, Я.До-вгополова, П. Кендзьор та ш.) ретельно дослщжу-ють рiзнi аспекти полГкультурно! освiти, !! ролi у шдготовщ сучасного фахiвця. Вважаемо, що доць льним е бiльш глибоке вивчення в цьому планi за-рубiжного досвiду, зокрема американського.
1снування значно! кiлькостi нацюнально-етш-чних груп в США породжуе певнi проблеми в сощ-ально-полiтичному i духовному житл кра!ни, якi проявляються у виглядi расово-етнiчноi дискримь нацii. Одним iз шляхiв подолання дискримiнацii, на думку багатьох американських учених, е впрова-дження полiкультурноi освiти в навчальних закладах, теоретичнi засади яко! обгрунтував у сво!х пра-цях Дж. Бенкс [2].
Мета статп - проаналiзувати особливостi реа-л1заци принципу полi культурностi освiти у сучас-нiй вищiй школi США.
Зазвичай, полiкультурну освiту розумiють як таку, що сприяе формуванню в особистосп готов-ностi до активно! дГяльносп в сучасному соцюку-льтурному середовищi, збереженню нею власно! Гдентичносп, прагненню до поваги та розумшня ш-ших культурно-етнiчних спiльнот, умшню жити в мирi i злагодi з представниками рiзних расових, ет-нiчних, культурних, релiгiйних груп.
Аналiз науково! лiтератури i законодавчо! бази США дае щдстави вважати, що виршенню завдань полiкультурноi освiти в американськш вищiй школi сприяе розробка й реалiзацiя на практицi положень, що розкривають культурне рiзноманiття сустльства, як сформульованi в законодавчих документах. Законодавча база полiкультурно!' освгга створюва-лася поступово, вiдповiдно до принцитв Америка-нсько! Конституцii про демокрапю i права людини [3; 4].
1з середини XX ст. - початку XXI ст. в США прийнято низку закошв i актiв, що визнають спря-мованють освiтньоi полггаки на утвердження в сус-пiльствi принципiв культурного рiзноманiття. Серед законодавчих документiв слад виокремити за-кони: «Про цивГльш права»; «Двомовна освгга», «Про рiвнi освiтнi можливосп», «Одна нацii, багато народiв», «Десегрегащя», «Америка в XXI столгтп: у пошуках нового майбутнього», федеральна про-грама «Американська шщштива конкурентоспро-можностi в освiтi», у яких е положення, що щдкре-слюють необхiднiсть надання рiвноцiнноi освгга особам, що вiдрiзняються за сво!ми культурними характеристиками вiд носiiв домшуючо! в суспшь-ствi культури.
Полшультурна освiта визнаеться частиною ць люно! вищо! освiти i розглядаеться як джерело про-гресу вищо! школи. Полiкультурнiсть знаходить свое вiдображення в програмах i стандартах вищо! освгга США. Так, Американська Рада зi стандартiв вищо! освгга ще у 90-х рр. розробила документа, ввдповщно до яких освиш програми повинш вихо-вувати у студентiв здатшсть ефективно вирiшувати мiжнацiональнi конфлжга, знижувати гостроту мь жкультурних розбГжностей. Життево важливим е те, щоб нишшш студенти - завтрашш лГдери сустльства вчилися ефективно сприймати рГзш Где!, цш-носп, культури.
Полшультурш процеси у навчанш передбача-ють змши як у зшсп, так Г в процеа здобуття знань. Внесення в навчальш плани Г програми шформаци про пригшчуваш у суспшьствГ групи, змша методГв навчання (зростання учасп студенпв Г визнання рь зних способГв мислення та штелекту) щдвищують рГвень полГкультурносл навчального курсу. Визнаеться, що для того, щоб викладання навчального курсу мало дшсно полГкультурний характер, необхь дно удосконалювати та штегрувати обидва показ-ники [5; 6].
У вищих навчальних закладах США реалГзу-ються таю аспекти полшультурно! освгга: викладач усвГдомлюе, як його культурна Гдентичшсть впли-вае на навчання та динамшу заняття; змГст навчання, мова, завдання, тести вГдображають рГзш ку-льтурш стилГ навчання, що вадповадають культур-ним особливостям студенпв; норми поведшки в ушверситеп та основш правила вщображають культурне рГзномашття середовища; визнаються рГзш стилГ комушкаци, в активний процес навчально! та
позааудиторно! дшльносп залучаються вс студе-нти; нацюнальш ввдмшносл визнаються та вгга-ються; багатомаштний культурний досв1д викорис-товуеться для збагачення освинього досввду вах студенпв, в тому числ1 й представник1в домшуючо! групи; конфлжлв не уникають, !х вир1шують конструктивно, досягаючи згоди м1ж ноаями р1зних культур та цшшсних ор1ентацш; процеси навчання та спшкування стають такими ж важливими, як зм1ст, 1 слугують генераци нових знань; яшсть освгги пов'язуються з вдеею нацюнального та культурного р1зномашття суспшьства
Одним з важливих завдань полшультурно! освгти, на думку вчених, е формування у студенпв нового типу мислення - шшого шляху сприйняття реальности пол1культурного бачення, без чого не-можливо розумгга альтернативш погляди та точки зору. Це необхвдно для тих, хто хоче приймати ак-тивну участь у сощальному, економ1чному, политичному та культурному житп суспшьства. Под1бш якосл е джерелом конструктивних ршень у конф-лжтних ситуащях, як1 цшком природно виникають у пол1культурному середовища
Пол1культурне мислення допомагае студентам зрозумгга юторичний та сощальний контекст !х-нього внутршнього свиу. Стае зрозумшим, що часто особисп проблеми молодих людей е воображениям великих сощальних проблем; сощальний свгт сприймаеться по-р1зному р1зними культур-ними групами у сустльства Студенти усввдомлю-ють, що вони належать до р1зних сощальних груп, стикаються з р1зними проблемами 1 р1вень життя у них р1зний, !м також властиво р1зне ввдчуття щен-тичносп. Розумшня цього дозволяе студентам вь дшти в1д прямолшшносп мислення в рамках домь нуючих чи етноцентричних погляд1в на реальшсть. Студенти також усввдомлюють, що расизм та шш1 форми дискримшацп е стратепею дом1нуючо! групи, як1 використовуються для того, щоб пригнь чувати шш1 культурш групи та окремих 1ндивщв. Вони засвоюють, що люди мають багато спшьного як громадяни в результат накопичення юторич-ного, культурного та сощального досввду 1, незва-жаючи на це, особистосп з р1зних культурних груп по-р1зному сприймають реальшсть, мають р1зний спос1б мислення, р1зний стиль комушкацп.
На думку багатьох американських дослвднишв, подготовка сучасного спещалюта до усшшно! про-фесшно! д1яльност1 в умовах культурного р1знома-шття багато в чому залежить в1д середовища навча-льного закладу, а також стилю роботи викладач1в та адмшстраци. Бшьшють подш, що ввдбуваються в умовах студмютечок та аудитор1ях, впливають на те, як у студент1в формуються ввдносини з шшими людьми, суспшьством.
Кер1вництво навчального закладу, викладач1, задаючи тон та контекст процесу навчання, можуть здшснити великий вплив на створення сприятли-вого освпнього полшультурного середовища, яке зазвичай передбачае наявшсть трьох компонента: просторово-семантичний (архитектура навчального закладу, дизайн штер'еру, символи та шша шфор-мац1я); зм1стово-методичний (концепщя навчання 1
виховання студент1в, навчальш програми 1 плани; методи 1 форми оргашзацп освгга; органи студент-ського самоуправлшня; науково-досл1дницька робота студенпв); комушкативно-оргашзацшний (нацюнальш особливосп студент1в 1 викладач1в, !х щнносп, установки, стиль спшкування тощо).
Полшультурне освине середовище закладу ви-що! освгга е м1сцем можливих дискусш, дозволяе студентам навчитися виршувати проблеми 1 конф-лжга м1жкультурно! взаемоди шляхом д1алогу, сшвробиництва 1 компромгав, дае уяву про смисл юнування людства загалом, формуе якосп, необ-хвдш для усшшно! штеграци особистосп в шшу культуру, виховуе навички толерантно! поведшки людей в пол1культурному сусшльствг
В процеа створення такого середовища вирь шуються завдання : виховання поваги до представ-нишв шших нащональностей, !х мови, звича1в, тра-дицш, духовних щнностей; забезпечення можливо-ст1 кожному студентов1 входження в рщну 1 св1тову культуру; формування базово! культури особис-тост1, ор1ентовано1 на нац1ональн1 1 загальнолюд-сьш моральн1 ц1нност1, досягнення людсько! цивь л1зацИ, усв1домлення належност1 до свггового сп1в-товариства; засудження будь-яких прояв1в нац1онал1зму 1 расизму. Таким чином, пол1культу-рне середовище вищого навчального закладу презе-нтуе духовно насичену атмосферу дшових 1 м1жо-собист1сних контакпв, яка зумовлюе св1тогляд, спос1б мислення 1 поведшки включених в не! суб'екпв, стимулюе в них потребу залучення до на-ц1ональних 1 загальнолюдських духовних ц1ннос-тей. Це - проспр позитивно! взаемодИ шдивщв, груп, культур, як1 представляють р1зш етноси, культури, рел1гИ, заклад з багатокультурним, р1знов1-ковим 1 р1зноконфесшним контингентом виклада-ч1в 1 студент1в, який покликаний задовольнити освь тн1, соц1альн1 1 адаптивн1 потреби шдиввда в багатокультурному сусп1льств1.
Суттеву роль у становленн1 сучасного фах1вця в1д1грае позааудиторна д1яльн1сть, оск1льки вона доповнюе ту картину, яка складаеться у результат! засвоення знань на аудиторних заняттях. В ун1вер-ситетах США юнують ц1кав1 системи пвдтримки та орган1зац11 р1зних вид1в д1яльносл студент1в, функ-ц1онують численн1 програми та вщдши, створен1 для того, щоб розвивати у студент1в сощально важ-лив1 якост1. Б1льш1сть под1бних програм спрямо-ван1 на виршення проблем, пов'язаних з багатона-цюнальним характером студентського середовища. Зазвичай програми роздшеш на 5 р1зних категорш: академ1чн1, соц1альн1, осв1тн1, консультац1йн1 та працевлаштування. Академiчнi - включають за-няття та наставництво для загального академ1чного розвитку студента, дають можлив1сть отримання стипенд1й та академ1чних ресурав. Соцiальнi -спрямован1 на д1яльшсть та заходи 1з соц1альним, штерактивним акцентом. Освтнi - мають на мет1 д1яльн1сть та заходи з освпшм акцентом. Консуль-тацiйнi - здшснюють особисте консультування та наставництво (менторинг). Програми працевлаштування - надають ресурси для отримання м1сця роботи, включаючи 1нтернатуру.
Наприклад, програми освтмх можливостей створеш для того, щоб надавати допомогу студентам - представникам нацюнальних меншин, а та-кож шшим нетрадицшним групам студенпв (шва-лвди, студенти з низьким доходом, п, що мають одного з батьшв, представники першого поколшня миранпв, люди старшГ середнього вшу). Студенти визначаються з вибором програми, отримують кон-сультаци, !м надаеться тьюторство (академГчне на-ставництво) гад час навчання, а також працевлаш-тування тсля зашнченш ушверситету.
В багатьох ушверситетах юнують кулътурт центри, метою яких е: надання допомоги та пГдтри-мки студентам - представникам рГзних етшчних груп; забезпечення !х необхГдними ресурсами; проведения рГзних заходГв та оргашзащя допом1жних служб; надання можливостей для розвитку лщерсь-ких якостей. Центри надають примщення для занять, зборГв, а також комп'ютерне оснащення. У центрах е можливють отримання знань про шшГ народи та культури, не ви!жджаючи за кордон. ДГяль-нють культурних центрГв включае виставки нацю-нально! кухш, народно! творчосп, проведення наць ональних свят та мюячнишв нацюнально!' юторп й нацюнально!' спадщини.
Офiс з навчання представниюв меншин ство-рений для надання допомоги рГзним етшчним групам студенев: африканцям/ афроамериканцям, ла-тиноамериканцям, юпаноамериканцям та коршним народам (ГндГанцям та еск1мосам). ВГддш сприяе збшьшенню набору представник1в даних культур, забезпечуе щдтримку у навчанш, шдвищенш ака-демГчно! усшшносп, надае освгтню та культурну шформацш про суспшьство та студенпв - предста-вник1в рГзних культурних груп, що навчаються в ушверситетг Офю також оргашзовуе зв'язок зГ школами та суспшьними коледжами, проводить куль-турш заходи в рамках усього студмютечка, ствпра-цюе з етшчними оргашзащями, допомагае студентам скористатися грантами та стипенд1ями, культивуе студентське наставництво.
Офiс по^довних дш унiверситету та рiвних можливостей оргашзовуе системш послвдовш ди ушверситету з реалГзацп рГвних освпшх можливостей. Пращвники офюу дають поради п надають допомогу, якщо студенти зазнають дискримшацш. Офю випускае доступш освиш брошури, навчальш фшьми, проводить семшари з питань рГвних освп-шх можливостей, пропагуе дГяльшсть ушверситету з даних питань.
Вiддiл з полiкулътурних питанъ сприяе форму-ванню у студенпв нацюнально!' та культурно! толе-рантносп, а також вироблення у них вадповадних навичок навчання шляхом проведення консульта-цш, спещальних курав, треншпв, як1 розраховаш як на пращвнишв ушверситету, так Г на його адмь шстрацш. Ддяльшсть вщдГлу спрямована на ство-рення такого освггаього середовища, в якому щну-ють нацюнальне та етшчне рГзномашття, оскшьки воно позитивно впливае на освпу та збагачуе життя усього колективу. ВГддш публГкуе джерела полГку-льтурних ресурав для надання шформацп щодо програм, послуг, оргашзащях та шше.
Асоц1ац1я студент1в надае можливiсть контак-тувати з рiзними органiзацiями та групами. Асоща-цiя пропонуе програми та послуги, органiзовуе i фь нансуе рiзноманiтнi студентськi об'еднання в студ-мiстечку. 1снуе веб-сайт, на якому можна отримати iнформацiю про нацюнальне рiзноманiття у середо-вищi студентського кампусу. Студентiв, викладачiв та шших працiвникiв запрошують, щоб поговорити про !х батьк1вщину i культурне рiзноманiття кра!ни та суспiльства.
Оргашзащя подiбно! мереж1 тiсно! взаемодп дозволяе створити таке навчальне середовище, в якому визнаеться й ощнюеться внесок в навчаль-ний процес усiх учаснишв - викладачiв, студентiв, адмiнiстрацi! - у контекст навчального середовища навчального закладу та суспшьства. Багато вчених шдтримують всебiчний (холгстичний) пвдхщ поль культурно! трансформацй' дiяльностi навчальних закладiв в аспектi формування толерантностi -змiни змiсту, методiв навчання i освiтнього середо-вища.
Прихильники полшультурно! освiти в США розглядають процес навчання як сшвпрацю та вза-емодiю усiх учасникiв навчального процесу. Вони стверджують, що не тшьки викладачi i студенти е активними учасниками навчального процесу, багато шших людей прямо або опосередковано здшс-нюють на нього певний вплив. До !х числа входять викладачi на замiнi, запрошеш особи (видатнi вченi, громадськi дiячi, представники мистецтва), асистенти викладачiв, методисти, лаборанти. Спш-кування з ними, безперечно, може слугувати дже-релом для набуття полiкультурного досввду.
Наголошуеться також на необхiдностi встано-влювати партнерство мiж викладачами та адштст-рацiею у вирiшеннi питань пол^льтурно! освiти, оскiльки полiкультурнi програми, що пвдтриму-ються адмiнiстрацiею, мають багато шанав на ус-пiх.
Незважаючи на те, що деяк1 аспекти полшуль-турно! освiти зазнають критики з боку окремих аме-риканських учених, практиков, громадських дiячiв, основш вде! полiкультурностi, якi реалiзуються в освт, можуть успiшно впроваджуватися в процес тдготовки фахiвцiв в шших кра!нах, зокрема, бага-тонацiональнiй Укра!ш.
Список лiтератури
1. Концепцiя громадянського виховання. Mirn-стерство освiти i науки Укра!ни. 1нф. зб. Мш. освiти Укра!ни, 2000. № 22. С. 7-20.
2. Banks J.A., Banks C.A. Multicultural education. Issues and Perspectives. New York: MacMillan, 2003. 173 р.
3. Gollnick D.M., Chinn P.C. Multicultural Education in a Pluralistic Society. 8-th ed. New Jersey: Pearson, 2008. 464 с.
4. Nieto S. Affirming diversity: The sociopolitical context of multicultural education. New York: Longman, 2000. 449 р.
5. Sleeter C. Culture, difference and power. New York: Teachers College Press, 2001. 325 p.
6. Schechter S., Cummins J. Multilingual education in practice: using diversity as a resource. Portsmouth, NH: Heinemann, 2003. 310 p.
