CC BY
11MULTICULTURAL TRAINING OF TEACHERS IN USA
Kozubovska I.
Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of Department of General Pedagogic and Pedagogic of Higher School, Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine, Sidun L.
Candidate of Pedagogical Sciences, Teacher of Theory and Practice of Translation d National University», Uzhhorod, Ukraine
Sheben V.
Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Physics, Mathematics and Technologies «The University of Preshov» Faculty of Humanities and Natural Sciences
Preshov, Slovakia
ПОЛ1КУЛЬТУРНА П1ДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ В США
Козубовська I.
Доктор педагоггчних наук, професор, завгдувач кафедри загально'1 педагог1ки та педагог1ки вищо'1 школи Ужгородський нацгональний унгверситет, Ужгород, Украша,
Сщун Л.
Кандидат педагоггчних наук, викладач кафедри теорИ I практики перекладу Ужгородський нацгональний унгверситет, Ужгород, Украша,
Шебень В.
Доктор педагоггчних наук, доцент, завгдувач кафедри фгзики, математики I технологш, факультет гуматтарних I природничих наук Пряшгвськт унгверситет м. Пряшгв, Словацька республ1ка
Abstract
This article presents the analysis of multicultural education in the US higher school. Multicultural education is a component of the US higher education. The purpose of multicultural education in higher education is to train a multicultural specialist capable of effective professional interaction in a multicultural society. Multicultural training in the United States is carried out in all institutions of higher education and applies to all specialties. However, more attention is paid to the multicultural training of humanities students, future professionals who will work directly with people in a multicultural environment (teachers, social workers, etc.). Some peculiarities of the multicultural training of teachers are discussed.
Анотащя
В статп здшснено аналiз полжультурно! освгга у вищш школi США. Пгдкреслюеться, що полгкуль-турна освгга е частиною загально! освгги. Мета полгкультурно! освгги у вищш школi США - тдготовка фахiвцiв, яш здатш забезпечити ефективну професшну взаемодгю у полгкультурному сусшлъствг Полгку-льтурна тдготовка здшснюеться у всГх закладах вищо! освгга i охоплюе ва спещальностг Бшьша увага звертаеться на шдготовку фахiвцiв гуматтарних спещальностей, яш безпосередньо працюють з людьми в полгкультурному середовищi (вчителг, сощальш пращвники). Деякг особливосп полжультурно! тдгото-вки вчителiв розглядаються в стат.
Keywords: ethnic minorities, multicultural environment, multicultural education, multicultural training, US higher education.
Ключовi слова: еттчт меншини, полгкультурне середовище, полгкультурна освгга, полГкультурна пiдготовка, вища освiта США.
АналГз науково! лiтератури (К. Беннет, Б. Вол-кер, К. Грант, С. Шето, К. Слiтер та ш.) сввдчить, що, незважаючи на досить високий рiвень розвитку вищо! освгга в США i постшш трасформацшш про-цеси, iснуе чимало проблем, яш вимагають вирь шення. Насамперед, як вщзначають американсьш дослгдники, - це нерГвний доступ до освитх пос-луг домГнуючого етносу i нацюнальних меншин [1].
Через незадовшьне матерГальне становище, низьку усшшшсть в школГ i, вгдповГдно, недостатню тдго-товлешсть до навчання у вищш школг, вадсутшсть належно! мотивацп, представники етшчних стль-нот не представлеш належним чином у вищш школг
В суспiльствi загалом i вищш школi зокрема, все ще мають мiсце прояви расизму, рiдше - вщк-ритого, частiше прихованого. Результати до^-^ень багатьох учених засввдчують, що темношкiрi студенти не дуже комфортно почувають себе в се-редовищi вищого навчального закладу i часто не за-кшчують навчання у вишi [2, с.145-153]. Ва цi не-долiки покликана усунути або, принаймнi, нейтра-лiзувати полжультурна освiта, яка «визнаеться частиною цшсно! освiти i визначаеться як джерело прогресу вищо! школи» .
Реалiзацiя полiкультурного пiдходу передба-чае засвоення студентами знань про багато-маштнють i самобутнiсть культур, виховання май-бутнього фахiвця в дусi поваги до цiнностей влас-но! культури, а також визнання i толерантного ставлення до культури iнших народiв [3, с.31-58].
Загальнолюдсьш цiнностi - це все прогре-сивне, що вироблено людством i ввдповвдае його ш-тересам у цiлому, включаючи сукупнiсть iдеалiв i принципiв, моральних норм, що мають прiоритетне значения в житп людей, незалежно ввд !хнього соцiального стану, нацюнально! приналежносп, вiросповiдання, освiти, вiку, статi. Утвердження в життi народiв загальнолюдських цшностей е зако-номiрним результатом юторичного розвитку сус-пiльства. При цьому в кожного народу цей процес мав сво! нацiональнi особливостi, традици, що сто-суються шляхiв соцiалiзацil особистостi, як1 знахо-дили свое вщображення в культурi. Визнавати загальнолюдсьш цiнностi - це значить поважати й цшувати, що е в шших народiв i е 1хшм внеском у загальнолюдський розвиток, культуру, обержати все те, що створене вама народами i що е святим для них .
Як правило, у полжультурному суспiльствi кожний його представник привносить сво! нацю-нально-культурнi традици, звича!. Тому тут штен-сившше здiйснюеться взаемовплив i дiалог культур, краще утверджуються загальнолюдськ1 цш-ностi.
Аналiз американсько! науково! лтгератури (Дж. Бенкс, К. Беннет, С. Шето та iн. ) дае мож-ливiсть визначити основнi характеристики сучас-ного фах1вця, який живе i працюе в полжультур-ному соцiумi: розумiния необхiдностi спiвiснувания рiзних культур як основи збереження життя на плаиетi; цiлiсна уява про пол^льтурну картину свiту, мiжиароднi ввдносини; прийняття рiзних культур як рiвноцiнних, рiвнозначних i рiвноправних; прагнення до тзнання рiзних культур, виявлення !х своерiдностi; прояв доброзичли-восл й тактовностi у взаеминах iз представниками рiзних культур; наявнiсть умшь i навичок взаемоди в пол^льтурному середовищi.
Отже, мета полжультурно! освгга у вищiй школi - подготовка полiкультурного фах1вця, фор-мування готовносп до ефективно! професшно! i особиспсно! взаемоди у багатокультурному сус-тльстш.
Поняття «готовнють» по-рiзному розгля-даеться у науковш лiтературi (як яюсть особи-
стостi; особливий стан; наявнють певних здатно-стей). Очевидно, лопчно поняття «готовнють» розглядати як цшсне iнтегральне утворення, що проявляеться як властивють особистостi i передба-чае взаемозв'язок таких компонента, як теоретичш знання, практичнi вмiния i позитивне ставлення до конкретного виду дiяльностi.
Готовшсть до м1жкультурно1 взаемоди мютить так1 компоненти:
- iнтелектуальний (знання про рiзнi культури i особливосл спiлкувания в полiкультурному сере-довищГ);
- цiннiсний (цiннiсне ставлення до особливо-стей рiзних культур);
- дiяльнiсний (умiния й навички взаемоди iз представниками рiзних культур).
Так, штелектуальний компонент передбачае знаиия елеменпв рiзних культур i !х особливостей (гстори, мови, звичав, традицiй, ретги, психологи та iн.), систематизованi вiдомостi по окремих скла-дових феномена спшкування в полiкультурному се-редовищ^ цiлiсну уяву про полiкультурну картину свиу. Цiннiсний компонент характеризуеться вден-тифiкацiею себе як представника дано! культури, сприйняттям iнших культур i !х представник1в, стiйкiстю до ситуацш суперечливого характеру за участi представнишв рiзних культур i передбачен-ням адекватного виходу з них. Дiяльнiсний компонент полягае у дотриманш соцiальних норм i вимог взаемоди в пол^льтурному середовищi, контактах iз представниками рiзних культур, соцiалiзоваиiсть суб'екта спшкування в пол^льтурному середо-вищ^
Отже, готовнiсть студентiв до мiжкультурноl взаемоди в полiкультурному середовищi е штегра-тивною властивiстю особистостi, що характеризуеться високим рiвнем знань про цю сферу сощально! дщсносп, позитивним емоцшно-цiннiсним ставленням до особливостей рiзних культур, умiниям взаемодiяти з !х представниками.
Успiшне формування готовностi до мiжкуль-турно! взаемоди майбутшх фахiвцiв можливе при розв'язку наступних конкретних завдань:
1) забезпечити студенев необхвдними знаииями про рiзнi культури;
2) сформувати цiннiсне ставлення до особливостей рiзних культур та !х представник1в;
3) виробити i розвивати вмiния й навички взаемоди в пол^льтурному середовищi.
Домiнуючими принципами при цьому е: принцип толерантности принцип дiалогу культур; врахування iндивiдуальних особливостей сту-дентiв; взаемодiя учасник1в освiтнього процесу у навчальному закладi; цiлеспрямованiсть педагопч-но! дiяльностi.
Коротко охарактеризуемо вищезгаданi прин-ципи. Принцип толерантносп мае на увазi терпиме ставления до людей шших нацюнальностей, рас, статi, сексуально! орiентацil, вiку, мови, релит!, полiтичних поглядiв, соцiального походження, стану здоров'я (люди з обмеженими можливо-стями) та ш Принцип дiалогу культур полягае у
взаемопроникненш, взаемозбагаченш рiзних культур. При цьому спшкування !х представнишв носить характер взаемного обмшу цiнностями кожно! з культур на основi взаеморозумiння й згоди. Принцип врахування вiкових, iндивiдуальних особливо-стей студентiв передбачае вдосконалення змюту освiти, добiр форм оргашзацп навчально! дГяль-ностi, адекватних рiвню розвитку, схильностей i потреб студента для бiльш глибокого оволодiння знаниями про взаемодш у полiкультурному сере-довищi, утвердження цiннiсного ставлення до особ-ливостей рiзних культур, а також формування вмiнь i навичок спiлкування з !хшми представниками. Принцип взаемодп учасник1в освiтнього процесу у вищому навчальному закладi передбачае розвиток шщативи i самостiйностi студентiв, делегування 1м певних повноважень. В основi цього принципу -визначення загальних цiлей педагогiв i студентiв, оргашзащя !х стльно! дiяльностi на основi взаемо-розумiння й взаемодопомоги. I, нарешп, принцип цiлеспрямованостi в педагопчнш дiяльностi передбачае усвiдомлення педагогами i студентами зна-чення мети навчання спшкуванню i взаемоди в пол^льтурному середовищi, прийняття для себе 11 змiсту, бачення шляхiв 11 досягнення.
Полiкультурна пiдготовка фахiвцiв в америка-нськ1й вищiй школi забезпечуеться у всiх закладах вищо! освгга i стосуеться всiх без винятку спещаль-ностей. Проте бiльша увага, безперечно, надаеться полiкультурнiй пiдготовцi студенпв гуманiтарних спецiальностей, майбутнiм фахiвцям, яш безпосе-редньо будуть працювати з людьми в пол^льтур-ному середовищ^ наприклад, вчителi, соцiальнi працiвники, та ш. Крiм того, враховуються особли-востi конкретного штату. У штатах, де населення представлено особливо рiзноманiтним етшчним складом, програми пiдготовки мають бiльш гли-боку полiкультурну спрямованють [4].
Змiст пол^льтурно! тдготовки майбутнiх фахiвцiв визначаеться спецiальними державними стандартами.
Навчальш плани i програми розробляються на основi iснуючих державних стандарта самостiйно кожним вищим навчальним закладом. Зауважимо, що в розробцi навчальних планiв зазвичай беруть активну участь i студенти. Значна частина !х слуш-них зауважень i побажань враховуються. Вони мають право голосу в обговоренш i затвердженш навчальних планiв [5].
Аналiз програм пiдготовки педагогiчних кад-рiв свадчить про наявнiсть в них загальних i спеща-льних курив, як1 сприяють полiкультурнiй шдгото-вщ майбутнiх фахiвцiв.
Американська Рада за стандартами вищо! освгга ще в 1990-х роках розробила документа, зп-дно з якими освiтнi програми повинш готувати сту-дентiв до професшно! дiяльностi в багатокультур-ному суспiльствi, успiшного вирiшення мГжшцю-нальних конфлiктiв. Пропонуеться знижувати у закладах вищо! освгга гостроту мiжетнiчних супе-речностей, поважати етнiчне рiзноманiття. Дуже важливо, щоб сьогодшшш студенти вчилися адек-
ватно сприймати pi3Hi Где!, цiнностi, культури. Ав-тори стандарта закликають керiвництво ЗВО усвь домити зростаюче рiзноманiтгя сyспiльства, важли-вють виховання толерантного ставлення до щей плюралiзмy. Стандарти Нацiонально! Ради з акре-дитацi! педагогiчно! освiти (National Council for Accreditation of Teacher Education) вимагають, щоб полГкультурне навчання було штегральною части-ною тдготовки фахiвцiв i вiдповiдало таким вимо-гам: урахування расових, етнiчних вшмшностей стyдентiв i викладачiв, наявностi рiзних мовних i релiгiйних груш; воображения культурних, мовних, релiгiйних ввдмшностей в навчальних планах, у дiях професорсько-викладацького складу; ство-рення у вах ЗВО атмосфери взаeморозyмiння, доб-розичливостi, пiдтримки всiх етнiчних i расових груш, як1 представленi в даному закладi.
В США Гснують рiзнi програми полiкyльтyрно! пiдготовки вчителiв: загальноосвiтнi програми з по-лшультурним нахилом; програми спецiально! тд-готовки до роботи в полiкyльтyрномy класц 6i-лiнгвальнi програми [6, с. 11-16]. Сертифжований учитель повинен обов'язково пройти полшульту-рну подготовку, що вiдображено у вшповвдних документах, як1 щдтверджують рiвень його освiти.
Загальноосвiтнi програми зазвичай включають курси: «Вступ до психологи», «Вступ до педаго-пки», «Педагопчна психологiя», «Розвиток навчання», «Партнерство школи i родини», «Методи навчання сустльним наукам». Всi вони мають по-лiкyльтyрнy спрямованiсть. Головним в цьому плат е курс «Основи полГкультурно! освiти».
Програми спецiально! тдготовки, крГм профе-сiйно-педагогiчних кyрсiв, включають додатковi курси, спрямованi на поглиблення полiкyльтyрно!' пiдготовки вчителя: «Навчання молодi корiнних американцiв», «Навчання афроамериканцiв та ви-вчення !х культури». «Мультиетшчне навчання: методи, змiст, матерiали», «Мyльтиетнiчнi навчальнi програми», «Навчальнi стратеги для навчання учшв з нацменшин», «Навчання молодi з етнiчних мен-шин», «Шшльш реформи i полшультурна освiта» та iн.
Бiлiнгвальнi програми спрямоваш на розвиток навичок спшкування двома мовами як yчителiв, так i yчнiв. Цьому сприяють курси «Читання англшсь-кою як другою мовою», «Проблеми при вивченнi друго! мови», «Семiнар з бiлiнгвально!' освгги», «Навчання бiлiнгвально-бiкyльтyрних стyдентiв» та ш.
Особливо багато курив полшультурно! спря-мованостi у програмах тдготовки вчителя ютори. Наприклад: «Iммiграцiя, релiгiя та етшчшсть в ютори США»(«Immigration, Religion and Ethnicity in U. S. History»); «Раса i ргд» («Race and Gender»); «1сто-рГя глобалГзаци» («History of Globalization»); «1ммь гращя та рГзномаштшсть в американськш ютори» («Immigration and Diversity in American History»); «Культура i сустльство» («Culture and Society»); «Права людини та юторГя» («Human Rights and History»); «Конфлжга, закон i правосуддя : крос-ку-льтурш тдходи»» («Conflicts, Law and Justice :
Cross-Cultural Approaches»); «1сторш американсь-ко! освети» («History of American Education»); «Кон-флiкти i дiалог в суспшьствЬ» («Conflicts and Dialogue in Society»); «Американська культура: су-стльство, мораль i полiтика» («American Culture: Society, Morality and Politics»); «1сторш природи людини» («History of Human Nature»); «Ушверса-льна мова» («Universal Language»); «Глобалiзацiя та 11 кторичне значення» («Globalization and its Historical Significance») та шшг Всi щ курси сввд-чать про увагу до проблем етшчних меншин, культурного рiзноманiття, освiти, мовних питань, прав людини i т.п.
Вимоги полжультурно! орieнтацii програм :
1) iдеi полiкультурностi штегроваш в усi на-вчальнi курси i програми;
2) змiст кожного прдедмета мiстить iдеi по-л^льтурностц
3) пiд час практики майбутш фахiвцi по-виннi отримати досвщ роботи в полiкультурному середовищi.
Структура педагопчного процесу у вищiй школi зазвичай передбачае наявнiсть традицiйних компонента: цiльовий, змiстовий, операцiйно-дiя-льнiсний, аналетико-результативний, якi в кон-текстi пол^льтурно! освiти мають певнi специфь чш особливостi.
Цшьовий компонент мiстить мету й завдання пiдготовки як передбачення ii прогнозованих ре-зультатiв ввдповщно до соцiальних потреб в освет-нiй галузi, зумовлених наявним рiзноманiттям культурного складу американського суспшьства.
Змгстовий компонент вiдображае основнi знання, умiння й навички, необхiднi для результативно! професiйноi дiяльностi вчителя в полжуль-турному середовищi, зокрема володшня фактич-ними вiдомостями про рiзноманiття культур, тради-цii й менталетет рiзних народiв тощо, а також обiзнанiсть iз фiлософсько-методологiчними засадами й теорiею полiкультурного виховання, мето-дичнi вмiння й навички штегрувати полжультур-ний компонент до змюту виховання й освiти, здшс-нювати соцiокультурну дiагностику, аналiзувати й реалiзувати ii результати у навчально-виховному процесi та iн.
Операцшно-дгяльнкний компонент розкривае методи, форми й засоби дiяльностi вищо! школи США, насамперед, специфiчних з точки зору тдго-товки майбутнього вчителя до ¡трофес^но^' дiяльно-стi в полiкультурному середовищ^ хоча не обмежу-еться ними.
Аналгтико-результативний компонент - ба-жаний результат тдготовки майбутнього вчителя будь-якого профiлю (iсторiя, фiзика,хiмiя),
формування його професiйноi педагогiчноi по-лiкультурноi компетентностi як iнтегрованоi едно-стi полiкультурноi свiдомостi, глибоких знань культурно! рiзноманiтностi, а також можливосп здшс-нювати навчально-виховний процес на полiкультурних засадах .
В багатьох дослвдженнях пiдкреслюеться важ-ливiсть пiдготовки педагогiчних кадрiв з представ-никiв етнiчних меншин, осшльки в школах 1х дуже
мало, особливо, вчителiв початкових класiв [7, с.173-196; 8, с.33-45].
Для того, щоб майбутнi вчителi ефективно ви-конували сво! професiйнi обов'язки в полiетнiч-ному середовищi, вони повинш знати це середо-вище, бути готовими вивчати його особливосп. Тому в процеа професiйно! пiдготовки вони знайо-мляться з сновними принципами вивчення багатое-тнiчного соцiального середовища : системний шд-хiд (вивчаеться як система з рiзними компонентами); вивчення сощального середовища в динамщ (стаиовления, розвиток); практична орiентацiя (до-слiдник повинен чiтко знати, що слщ вивчати i з якою метою); спрямованють на значимi компоне-нти (необхiдно виокремити найбшьш важливi ком-поненти для поглибленого вивчення); послщов-нiсть i лопчшсть (кожний наступний етап мае бути лопчним продовженням попереднього); лояльне ставлення до всiх етносiв; прогностичний шдхвд (вмiти передбачати ближню i дальню перспективу розвитку об'екта дослiджения); науково-обгрунто-ваний пiдхiд (наявнiсть конкретного плану досль дження, рiзномаиiтнiсть методик); врахування iн-дивiдуальних, вiкових та етнопсихолопчних особ-ливостей особистостi. Цi знання допомагають !м в практичнiй д!яльносп.
Слiд пiдкреслити, що В США надаеться велике значення створенню полжультурного середовища в кожному навчальному закладг
Культурно-освiтнiй простiр вищого навчаль-ного закладу зазвичай передбачае наявшсть трьох компонеитiв : просторово-семантичний (архiтектура навчального закладу, дизайн iитер'еру, символи та шша iнформацiя); змiстово-методичний (концепцiя навчання i виховання студентiв, навчальнi програми i плани; методи i форми оргашзацп освiти; органи студентського самоуправлшня; науково-дослiдни-цька робота студентiв); комушкативно-оргатзацш-ний (нацiональнi особливостi студентiв i викладачiв, !х цiнностi, установки, стиль спшкування тощо).
Очевидно, що в умовах багатокультурного свiту й полiетнiчного американського суспiльства полiкультурне середовище стае невщ'емною части-ною освiтнього простору. Воно мютить у собi куль-турологiчнi, етноiсторичнi знання, розумiния важ-ливостi культурного плюралiзму, умiния видмти й вносити в змiст загально! освiти ^де!, що вiдобража-ють культурне рiзномаиiття свiту, а також умшня органiзувати педагогiчний процес як дiалог носi!в рiзних культур у чай i просторi.
Полiкультурне середовище сприяе процесу освоення пiдростаючим поколшням етнiчно!, за-гальнонацiонально! й свггово! культури з метою духовного збагачення, розвитку планетарно! свiдо-мосп, формування готовностi й умiния жити в ба-гатокультурному полi етшчному суспiльствi. Воно дае можливiсть глибше вивчити й усвiдомити рiзномаиiття народiв, що населяють свiт, орiенту-вати студента - майбутшх фахiвцiв на цшносп культури, дiалогу, свiторозумiния. Полжультурне середовище також спрямоване на вивчення формально! й неформально! системи освгти й передачi
нацюнальних цшностей, традицш, ритуатв, що ви-ражають погляди й BipyBaHHa рiзних народiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Fermimore, B. Historical white resistance to equity in public education: A challenge to white teacher educators. Racism and racial inequality: Implications for teacher education. Washington, DC: American Association for Teacher Education, 2001. 502 p.
2. Gloria, M.G., & Rodriguez, E.R. Counseling Latino university students: Psychosociocultural issues for consideration. Journal of Counseling and Development. 2000. P.145-153.
3. Erikson, F. Culture in society and in educational practice. Multicultural Education: Issues and Perspectives. New York: Wiley, 2003.P. 31-58.
4. Schechter, S., Cummins, J. Multilingual education in practice: using diversity as a resource. Portsmouth, NH: Heinemann, 2003. 310 p.
5. Education for Democracy: Contexts, Curricula, Assessments / Ed. by W. C. Parker. The Ohio State Univ.: Inf. Age Publ. Inc., 2002. 242 p
6. Gay, G. & Howard, T. Multicultural teacher education for the 21st century. Teacher Educator. 2000. 36(l). P. l-16.
7. Gordon, J. Asian American resistance to selecting teaching as a career: The power of community and tradition. Teachers College Record.2000. 102 (1). P. 173-196.
8. Causey, V., Thomas, C., & Armento, B. Cultural diversity is basically a foreign term for me: The challenges of diversity for preservice teacher education. Teaching and Teacher Education. 2000. 19(1). P. 33-45.
DYNAMICS OF THE MOTIVATIONAL PROCESS OF STUDENTS OF THE FACULTY OF MEDICINE IN A MIXED FORM OF EDUCATION
Bakhareva N.
Candidate of Medical Sciences, associate Professor at the Department of normal anatomy, Kuban State
Medical University of the Ministry of Health of Russia, Krasnodar
Pototskaya A.
Student of the Kuban State Medical University of the Ministry of Health ofRussia, Krasnodar
Belonozhkina A.
Student of the Kuban State Medical University of the Ministry of Health ofRussia, Krasnodar
Yusupov T.
Student of the Kuban State Medical University of the Ministry of Health ofRussia, Krasnodar
Bakhareva A.
Clinical resident of the Kuban State Medical University of the Ministry of Health of Russia, Krasnodar
Kovalchuk O.
Student of the Kuban State Medical University of the Ministry of Health ofRussia, Krasnodar
ДИНАМИКА МОТИВАЦИОННОГО ПРОЦЕССА СТУДЕНТОВ ЛЕЧЕБНОГО ФАКУЛЬТЕТА НА СМЕШАННОЙ ФОРМЕ ОБУЧЕНИЯ
Бахарева Н.С.
к.м.н.,доц. кафедры нормальной анатомии КУБГМУ,г.Краснодар
Потоцкая А.А.
студентка педиатрического факультета, КУБГМУ,г.Краснодар
Белоножкина А.С.
студентка стоматологического факультета,КУБГМУ,г.Краснодар
Юсупов Т.Р.
студент педиатрического факультета, КУБГМУ,г.Краснодар
Бахарева А.А.
клинический ординатор КУБГМУ,г.Краснодар
Ковальчук О.Н.
студентка педиатрического факультета, КУБГМУ,г.Краснодар
Abstract
The study was conducted to study the dynamics of the motivational profile of students of the Federal State Budgetary Educational Institution of Higher Education "Kuban State Medical University" of the Ministry of Health of the Russian Federation of the Medical Faculty of Russian and foreign students in the context of the COVID-19 pandemic. To diagnose the educational motivation of students, the method used by A. A. Rean and V. A. Yakunin, modified by N. TS Badmaeva. The methodology was developed on the basis of the questionnaire of A. A. Rean and V. A. Yakunin. The study found that Russian medical students showed an increase in motivation for social reasons after the COVID-19 pandemic. It was also found that foreign students who came from India did not show any differences in any of the scales considered.
