CC BY
8ПОЛ1КУЛЬТУРНА ЩДГОТОВКА МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В В ГАЛУЗ1 СОЦ1АЛЬНО1
РОБОТИ В США
Козубовська I.,
доктор педагоггчних наук, професор, завгдувач кафедри загальног педагог1ки та педагог1ки вищо'1
школи, Байбакова О.
кандидат педагоггчних наук, викладач кафедри тоземних мов, Ужгородський нацюнальний утверситет Ужгород, Укра'ша
MULTICULTURAL TRAINING OF THE FUTURE SOCIAL WORKERS IN USA
Kozubovska I.
Doctor of Pedagogic Sciences, professor, Head of Department of General Pedagogy and Pedagogy of
Higher School, Baybakova O,
Candidate of Pedagogic Sciences, teacher of the Department of Foreign Languages
Uzhhorod National University, Uzhhorod, Ukraine
Анотащя
В статп представлений аналiз розвитку пол^льтурно! освгга у вищш школi США. Шдкреслюеться, що полшультурна освгга е компонентом загально! освгга. Сьогодт пол^льтурна освгга в США мае статус освгтньо! полггаки i закршлена законодавчо. Мета пол^льтурно! освiти - тдготовка фахiвцiв, здатних до ефективно! взаемодп у полiкультурному у полшультурному суспiльствi. Полiкультурна тдготовка забез-печуеться у всiх закладах вищо! освгга США, проте бiльша увага надаеться полiкультурнiй пiдготовцi фа-хiвцiв гумаштарних спецiальностей, як1 безпосередньо працюють з людьми в пол^льтурному суспшьс-твГ, зокрема, соцiальнi працiвники.
Abstract
This article presents the analysis of multicultural education development in the US higher school. It is underlined that multicultural education is a component of the US higher education. At present, multicultural education in the USA has the status of state educational policy, which is enshrined in law. The purpose of multicultural education in higher education is to train specialists capable of effective professional interaction in a multicultural society. Multicultural training in the United States is carried out in all institutions of higher education and applies to all specialties. However, more attention is paid to the multicultural training of humanities students, future professionals who will work directly with people in a multicultural environment, for example, social workers.
Ключов1 слова: етшчш меншини, пол^льтурне середовище, полшультурна освгга, полiкультурна тдготовка, вища школа США, сощальш пращвники
Keywords: ethnic minorities, multicultural environment, multicultural education, multicultural training, US higher education, social workers.
Сьогодт в усьому свт спостертаеться загос-трення мiжнацiональних вщносин, виникають кон-флшти на мiжетнiчному грунп, включаючи воент до. Необхвдшсть толерантного сшвюнування великих i малих етнiчних i нацюнальних спiльнот поро-джуе потребу ново! системи освгга i виховання, яка дозволить враховувати нацюнальт (етнiчнi) розбь жностi, буде включати багато титв, моделей i цт-нiсних педагопчних орiентацiй, адекватних свгго-гляду i запитам рiзних етнокультурних груп населения. Воображения цих iдей в освт - об'ективна потреба багатонацюнальних держав, що й зумо-вило розвиток полшультурно! освiти, яка передба-чае виховання майбутнього фахiвця в дус поваги до цiнностей власно! культури, а також визнання i толерантного ставлення до культури шших наро-дiв. Як правило, у полшультурному суспiльствi ко-жний його представник привносить сво! нацюна-льно-культурт традицii, звича!. Тому, тут штенси-внiше здiйснюеться взаемовплив i дiалог культур,
краще утверджуються загальнолюдськi цшносп, якi зближають, рiднять духовнi цш рiзних народiв.
Значнi здобутки в розвитку полшультурно! освiти i шдготовщ полiкультурних фахiвцiв е в США. Ця кра!на вiдрiзняються вiд звичайних бага-тонацiональних держав низкою особливостей, од-нiею з яких е той факт, що мiжкультурна взаемодiя складалася тут не в рамках окремих етноав, а iммi-гранпв - вихiдцiв з рiзних кра!н, представникiв рь зних культурних груп. На територп держави про-живають представники багатьох нацiональних мен-шин i внаслiдок постiйноi масово! iммiграцii' формуються новi етнокультурнi групи.
Зародження полiкультурноi освiти розпочалося в США ще в кiнцi Х1Х столгггя, коли в окремих багатона-цюнальних штатах мали мiсце спроби впровадження бь лiигвального навчання як компоненту полшультурно! освпи, проте iнтенсивний и розвиток в^уваеться в ХХ столгт. Сьогодт полiкультурна освiта в США е важ-ливим компонеигом загально! освпи i мае статус освгт-ньо! полпики, законодавчо пiдгверджений.
Основою теорп полшультурно! освии, на думку американських учених [1- 4], е iдея гармонш-ного поеднання етнiчного i загальнонацюнального в розвитку особистостi, при цьому заперечуеться повний сепаратизм (культурний плюралiзм) i абсолютна iнтеграцiя (теорiя асимшяцп). Концептуальною iдеею багатокультурно! освiти, е «освггая рГв-шсть», тобто рiвнiсть в отриманнi достойно! освии для всiх членiв сустльства, незалежно вГд похо-дження, кольору шк1ри, релш!, мови. Це - освгга, вiльна вiд упереджень.
Сьогодш в США звертаеться велика увага на професiйну пiдготовку фахiвцiв, здатних ефекти-вно працювати в полшультурному просторi, про що свГдчить значна кшьшсть досл1джень американських учених (Г.Бейкер, М.Беннет, Дж.Бенкс, К.Грант, С.Шето, К.Сл1тер, С.Шелтер та iн.).
Таким чином, метою дано! статп е аналiз до-свГду пол1культурно! пГдготовки майбутнiх соцiальних працiвникiв у США.
Полшультурна пiдготовка фахiвцiв в амери-канськш вищiй школi забезпечуеться у вах закладах вищо! освгга i стосуеться всiх без винятку спецiальностей. Проте бiльша увага, безперечно, надаеться полГкультурнш шдготовщ студентiв гу-манiтарних спецiальностей, майбутнiм фахiвцям, яш безпосередньо будуть працювати з людьми в пол1культурному середовищi, наприклад, вчителГ, соцiальнi працiвники, та ш. КрГм того, врахову-ються особливосп конкретного штату. У штатах, де населення представлено особливо рГзномаштним етшчним складом, програми тдготовки мають бшьш глибоку полшультурну спрямованють.
АналГз американсько! науково! л1тератури (Дж.Бенкс, К.Беннет, С.Шето та ш. ) дае можли-вГсть визначити основш характеристики сучасного фахГвця, який живе Г працюе в полшультурному со-щумг
• розумшня необхадносп сшвюнування рГз-них культур як основи збереження життя на землц
• цшсна уява про полГкультурну картину свпу, мГжнародш вщносини;
• прийняття рГзних культур як рГвнощнних, рГвнозначних Г рГвноправних;
• прагнення до тзнання рГзних культур, ви-явлення !х своерадностц
• прояв доброзичливосп й тактовносп у вза-еминах Гз представниками рГзних культур;
• наявшсть умшь Г навичок взаемодп в поль культурному середовищГ.
Отже, мета пол1культурно1 освии у вищш школ1 - подготовка полГкультурного фахГвця, фор-мування готовносп майбутшх фахГвщв до ефекти-вно! професшно! Г особистюно! взаемоди у багато-культурному сустльствГ [5].
Теоретична тдготовка бакалавра сощально! роботи у вищих навчальних закладах США обов'яз-ково включае в себе блок загальнотеоретичних Г природничо-наукових дисципл1н, блок загально-професшних дисципл1н та блок спещалГзованих ди-сциплш; вс блоки передбачають тдготовку студе-нпв до безпосередшх взаемин з рГзними групами ктенпв. Навчальний план тдготовки на стутнь
бакалавра розрахований на 4 роки за денною формою навчання, але деяк утверситети Г коледж пропонують прискорений курс навчання [6 - 9].
ПершГ 2 роки вивчаються загальноосвит предмети: англшська мова, шоземт мови, гу-манпарт дисциплши, математика, природничГ науки та шформатика. Дал1 студент плануе шд керГвництвом викладача-консультанта проход-ження спещалГзовано! навчально! програми з блоку загально-професшних дисципл1н. Це дае студенту можливють ще раз обдумати свш вибГр спещаль-носп Г, якщо необхвдно, обрати шшу.
Блок загально-професшних дисциплш включае в себе так1 курси: «Практика сощально! роботи», «Полиика сощального забезпечення», «По-ведшка людини у сощальному середовищЬ>, «Ме-тоди сощальних дослГджень», «Цшносп Г етика сощально! роботи», «Культурна рГзномаштшсть», «Сощальне Г економГчне право», «Групи ризику» та ш.
Зггдно з постановою Ради з освгга в галузГ сощально! роботи навчальш плани Г програми ро-зробляються провГдними фахГвцями факультету. В !х формувант беруть участь викладачГ, студенти, керГвники практики Г представники сощальних агентств. В даний час все бГльше залучаються до розробки навчальних платв студенти. Вони вхо-дять до складу Ради директорГв, що представляе Нащональну Раду з освии в галузГ сощально! роботи, виступають в ролГ представник1в Палати Де-легапв, де беруть участь у розробщ освпньо! полиики та прийнятп ршень, призначаються в нащональт кошси Г комиети, обираються до Ради Утверситету. Студенти не тшьки представляють сво! штереси в даних оргатзащях, але Г мають право голосу в обговорент й прийнятп освиньо! полГтики. Таким чином, студенти активно вплива-ють на розвиток американсько! системи освии.
ВсГ курси навчання на стутнь бакалавра можна розподшити на три групи: базовГ (загальна освГта в рГзних сферах), основш (загально-про-фесГйнГ) Г курси за вибором, яш становлять вГд 10 до 15% кредипв навчального плану. Курси за вибором дозволяють студентам знайомитися з рГзноманГт-ними галузями знань, серед яких правознавство, ге-ронтологГя, медицина, психологГя, дитяча та амейна соцГальна робота, соцГальна робота в сшьськш мГсцевостГ, екстрене втручання або сексо-логГя.
Блок основних курав (загально-професГйнГ дисциплГни) включае 6 груп дисциплГн.
Перша група - тдготовка до сощально! роботи: «Вступ до сощально! роботи», курси за вибором, практичш заняття-треншги, спостереження за роботою сощальних агентств та ш.
Друга група - дослГдження взаемозв'язку по-ведГнки людини Г сощального середовища: курс «Поведшка людини Г соцГальне середовище», який тривае 2 семестри. Студенти вивчають поведГнковГ моделГ Г особливостГ людей рГзно! вГри, раси, статГ, культури.
Третя група - практичш курси: вивчаються ролi i функци соцiальних працiвникiв. Заняття ба-зуються на використаннi методу вирiшения проблем. В процеа навчання студенти вiдвiдують рiзнi соцiальнi агентства, що дозволяе !м в подальшому вибрати мюце проходження практики.
Четверта група - сощальна полiтика: вивчення юторп сощально! полiтики та соцiальних програм, !х впливу на змiни в сустльному життi, планування соцiальноi полтгаки.
П'ята група - науковi дослвдження: студенти виконують невелик1 науковi проекти, готують до-повщ Т матерiали для публжацп у фахових журналах, вивчають основи проведення науково! роботи та використання отриманих даних в практичнш дТяльносл. Також ця група дисциплш передбачае вивчення курсу «Статистики».
Шоста група - практика: практичне навчання на базТ агентства Т паралельне вивчення дисциплши «Практикум Тз сощально! роботи».
Ва програми на рТвш шдготовки бакалавра вадповадають певним вимогам Т передбачають: ор-гашзащю практики студенпв таким чином, щоб вони могли ознайомитися з проблемами максимально широкого кола кшенпв сощально! роботи; шдготовку дипломованих фахТвщв для роботи з представниками рТзних етшчних Т расових груп населення; штегроване введення в навчальш плани щнностей Т закошв етики, якими повинш керува-тися сощальш пращвники у сво!й практицц нав-чання квалТфжованих фахТвщв, як1 будуть продов-жувати свое професшне зростання Т розвиток про-тягом життя. При цьому вах сощальних пращвнишв готують як практикуючих фахТвщв-ушверсалТв.
Таким чином, аналТз навчальних програм шдготовки сощальних пращвнишв засввдчуе, що вс вони спрямоваш на шдготовку фахТвщв-про-фесюналТв, здатних працювати у рТзних сферах життя людей. Однак, автономТя американських ушверситепв дозволяе вносити певш корективи в навчальш плани вщповщно до запипв сусшльства, репональних особливостей. Так, ушверситети штату Аляска придшяють особливу увагу шдго-товщ сощальних пращвнишв до роботи з коршним населенням, а в ушверситеп штату Швденна Ка-ролша студенти можуть вибрати курси з вивчення юпансько! мови, що обумовлено проживанням велико! шлькосл юпанщв у швденно-схТднш частиш Швшчно! Америки. Курси з вивчення рТзних етшчних груп можуть бути запропоноваш як дисциплши за вибором.
Американськ студенти мають бТльше можли-востей вибирати Т вивчати п курси, як1 ввдповща-ють !х штересам та обрашй спещалТзацп. Так, у США обсяг навчальних предмета за вибором ста-новить близько 70% вщ !х загально! кшькостг
Узагальнення плашв, а також навчальних програм шших американських ЗВО, засввдчуе, що за-звичай обов'язковими для студенпв сощально! роботи е так курси:
Поведшка людини в соцiальному середовищi (Human Behavior in the Social Environment) (3 кредита). Курс передбачае вивчення i аналiз pi3HOMaHi-тних теорш, пов'язаних з розумiнням поведшки людини i !! взаемодш i3 середовищем. Розгля-даеться розвиток людини, групи, ам'! та спiльноти в рамках сощально! системно! модель
Поведшка людини: рiзномaнiтнiсть i дис-кримшащя (Human Behavior: Diversity and Discrimination) (3 кредити). Вивчаються проблеми рiзномaнiтностi людей в зaлежностi вiд !х етшчно!', расово!, культурно! принaлежностi, !х дис-кримшацп, можливостi самовизначення.
Вступ до соцiaльного забезпечення (Introduction to Social Welfare) (3 кредити). Здшснюеться анатз американсько! системи сощального забезпечення i соцiaльно! несправедливость Просте-жуеться iсторичний розвиток державно! системи сощального забезпечення, розглядаються етичш, полiтичнi, соцiaльнi та економiчнi дилеми.
Вступ до сощально! роботи (Introduction to Social Work) (3 кредити). Розкривае основи професи та и мюце в сощальному забезпеченш. Основна увага придiляеться знанням, умшням, навичкам i цiнностям професi!' сощального пращвника. Вивчаються сфери дгяльносп соцiaльних прaцiвникiв i !х роль
Сощальне забезпечення: полiтикa i проблеми (Social Welfare: Policies and Issues (3 кредити). Визначення полтгики сощального забезпечення як результат сощальних, полтгичних i економiчних змiн. Розглядаеться сучасна полггика в сферi соцiaльного забезпечення i рiзнi методи впливу на розвиток i змiну полiтики.
Дослщження в сферi соцiaльно! роботи iз за-стосуванням статистики (Social Work Research with Statistical Application) (3 кредити). Визначення ос-новних понять дослщження, збiр даних, викори-стання комп'ютера пiд час статистичного анатзу, звiт про проведене дослiдження.
Вступ до загально! сощально! роботи (Introduction to Generalist Social Work Practice) (3 кре-дити). Визначення, розумiння i розвиток комушка-тивних здiбностей, вирiшення проблем, планування змiн в роботi з iндивiдом. Увага придiляеться пози-тивним якостям особистосп, людинi в середовищ^ професiйним цiнностям, сaмосвiдомостi, рiзно-маштносп та розвитку професiйних засад застосу-вання рiзномaнiтних методiв дослiдження.
Практика сощально! роботи 1, 2 (Social Work Practice 1, 2) (3 кредити). Основи загально! практики сощально! роботи з рiзними категориями менпв. А461В: Практикум iз сощально! роботи 1 (Social Work Practicum 1) (6 кредипв). Застосування знань i умiнь проведення iнтерв'ю, визначення та планування на практищ шд керiвництвом iнструк-тора (16 годин на тиждень) та обговорення основ-них проблем на семiнaрi (1 раз в тиждень). А462В: Практикум iз соцiaльно! роботи 2 (Social Work Practicum 2) (6 кредипв). Застосування знань i умшь планування, втручання i ощнки ситуaцi!' на прaктицi щд керiвництвом iнструкторa (16 годин на тиждень) та обговорення основних проблем на семiнaрi (1 раз в тиждень).
Вартий уваги досвщ США, коли навчальними програмами вже на piBHi бакалаврату допускаеться самостiйна комплектащя студентом дисциплiн за принципом «мейджор-майнор» (Major-Minor). По-глиблене вивчення профшюючих предметiв нази-ваеться «мейджор» або концентращя, а вивчення додаткових предмепв - «майнор». Так, враховуючи важливють сощально! роботи в умовах полшуль-турностi, школа сощально! роботи ушверситету Мшнесоти запровадила мiждисциплiнарну про-граму (18 кредитiв), яка пропонуе студентам мож-ливiсть вивчення значення сощально! справедли-востi. Даний курс вимагае вивчення 3-ох або 4-ох основних дисциплш (11 кредитiв) i 7 кредитив курсiв за вибором .
Серед основних дисциплш виокремлюють таю: «Вступ до сощально! справедливостi», «Вступ до вивчення свiтових проблем», «Теорiя i практика оргашзацп соцiальних змш», «Семiнар iз сощально! справедливости». Вибiрковi дисциплiни: «Аме-рикансьш расовi вiдносини», «Соцiологiя расових i етшчних конфлiктiв», «Соцiальнi рухи в африкан-ськ1й дiаспорi», «Афроамериканцi, соцiальна полиики i добробут держави», «Цивiльнi права чо-рношкiрого населення», «Служба навчання в лати-ноамериканськ1й громадi», «М^анти-фермери в США: ам'!, робота та захист», «Азiатсько-амери-кансьш жiночi культурш групи» та iн. Обов'язко-вою е 30-ти годинна практика у сощальному агентств^ в якому робота з етшчно-расовими гру-пами населення е прюритетною Також студенти ро-зробляють власне портфолiо сощально! справедливости яке становить близько 50 сторшок i включае в себе автобюграфш, огляд всього досвiду навчання, пвдсумкове есе з проблеми нерiвностi i сощально! справедливостi в суспшьста.
Таким чином, пiдготовка сощальних працiвникiв у вищих навчальних закладах США на рiвнi бакалаврату передбачае формування широко освiченого фахiвця - ушверсала. Вiн повинен во-лодии знаннями поведiнки людини в сощальному середовищ^ теорп i практики сощально! роботи, соцiально! полиики i служб сощального забезпе-чення, етики соцiально! роботи, дослiджень i поль-ово! практики. Принцип ви6!рковосп навчальних дисциплш дозволяе студенту самостшно планувати вивчення курав за вибором, що забезпечуе поглиб-лене вивчення певно! сфери майбутньо! про-фесiйно! д!яльносп фахiвця.
Особливу роль в процесi тдготовки сощаль-них працiвникiв до крос-культурно! взаемодй' вщг-рають расово-етнiчнi коледжi i школи. Так, в Уш-верситетi Атланта функцiонуе Школа сощально! роботи для афроамериканщв, яка забезпечуе тдго-товку фахiвцiв на р!вш магiстратури. Д!яльшсть Школи базуеться на тому, що сощальний пращв-ник, який працюе в расовiй громадi повинен воло-дии не лише знаннями й навичками соцiально! роботи, а й розумии культурш вщмшносп клiентiв. Отже, фахiвцi з представнишв членiв громади нада-ватимуть бшьш ефективну допомогу, н1ж rnmi. На навчання до Школи вступають студенти, як1 праг-нуть вирiшувати проблеми соцiально! несправедливости дискримшацп щодо расових i етнiчних груп,
зберiгаючи !х традицй i культуру. Студентам про-понуються три спецiалiзацi!: «Дiти i cím'!», «Здо-ров'я i ментальне здоров'я», «Шкшьна сощальна робота». Навчання на bcíx спецiалiзацiя вщбува-еться з акцентом на проблемах етшчних i расових меншин i тривае два роки на деннш формi навчання i тори - на заочнш. Варто зазначити, що обов'язко-вою е програма вирiвнювання, для тих осiб, яш ма-ють ступiнь бакалавра в сумiжнiй Í3 соцiальною ро-ботою сферi [10].
Навчальнi плани вах спецiалiзацш передбача-ють вивчення трьох iнтегративних тем: «Афроцен-тричнi перспективи», «Модель iндивiдуально! практики соцiально! роботи», «Гумашстичш щнно-стi» та низку шших дисциплiн, як розподiленi за принципом «Мейджор-майнор».
Отже, загалом характерними рисами бакалавр-сько! i особливо мапстерсько! шдготовки сощаль-них пращвнишв у США е спецiалiзований характер теоретичного навчання i практично! пвдготовки, рь зноманiтнiсть видiв спецiалiзацi!, варiативнiсть навчальних програм i орiентацiя на вимоги практично! сощально! роботи.
^ím теоретично! шдготовки майбутшх фахiв-цiв в контекстi пол1культурно! освiти велике значення надаеться проходженню практики в сощаль-них закладах, яш працюють з представниками нащ-ональних меншин.
Список л^ератури
1. Banks J. Cultural Diversity and Education: Foundations, Curriculum and Teaching. New Jersey: Pearson, 2005. 384 с.
2. Erikson, F. Culture in society and in educational practice. Multicultural Education: Issues and Perspectives. New York: Wiley, 2003.P. 31-58.
3. Gollnick D. M., Chinn P. C. Multicultural Education in a Pluralistic Society. 8-th ed. New Jersey: Pearson, 2008. 463 р.
4. Sleeter C. Culture, difference and power. New York: Teachers College Press, 2001. 325 p.
5. Banks J.A. Multicultural Education: Characteristics and Goals. Multicultural Education. Issues and Perspectives. Wileys & Sons, 2003. P. 3-31.
6. Contemporary Field Social Work: Integrating Field and Classroom Experience / Doel M., Shard-low S.M., Johnson P.G. New York: SAGE Publications, 2010. 328 p.
7. Professional Development in Social Work: Complex Issues in Practice (Post-qualifying Social Work) / [Seden J., Matthews S., McCormick M., Morgan A.]. N.Y.: Routledge, 2010. 240 p.
8. Educational Policy and Accreditation Standards for Baccalaureate and Master's Social Work Programs. Council on Social Work Education (CSWE), Commission on Accreditation, Commission on Educational Policy, 2015. 81 р.
9. Henson K. Curriculum Planning: Integration Multiculturalism, Constructivism and Educational Reform. Boston: Mc Graw - Hill, 2001. 420 р.
10. Lee S.M. Using the new racial categories. Baltimore, MD: The Annie E. Casey Foundation, 2001. 316 p.
