CC BY
4ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ПPОФЕСIЙНОÏ П1ДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ n04ATK0B0Ï ШКОЛИ В
ПОЛ1ЕТН1ЧНОМУ РЕГ1ОН1
Атрощенко Т.О.
кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри дошкiльноï i початково'1' освти Mукачiвського державного утверситету,
Попадич О.О. кандидат педагогiчних наук, доцент кафедри загально'1' педагогжи та педагогжи вищо'1' школи «ДВНЗ» Ужгородський нацiональний унiверситет
SOME PECULIARITIES OF THE PRIMARY SCHOOL TEACHER'S PROFESSIONAL TRAINING
IN THE MULTICULTURAL REGION
Atroshchenko T.,
Ph.D., Associate professor Department of Pedagogic of Preschool and Primary Education of Mukachevo
State University,
Popadich O.
PhD., Associate Professor, Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School State University « Uzhhorod National University»
Анотащя
В статт pозглядaються питяння ^офе^йно!' подготовки вчителя почaтковиx клaсiв в полiетнiчномy pегiонi. Зaпpопоновaно визнaчення поняття «полiкyльтypний pегiон». Нaголошyeться ня вaжливостi поль кyльтypноï подготовки вчителя, фоpмyвaннi мiжкyльтypноï компетентности в тому числi комyнiкaтивноï.
Abstract
In this article the questions of the professional teacher's training are discussed. Special attention is paid to the problem of teacher's training in multicultural region. The definition of this term is proposed. The importance of intercultural competence formation of the teacher of primary school is underlined, including intercultural communication.
Ключoвi слова: ^офентая п^отовта, вчитель, почятковя школя, мiжкyльтypнa компетентшсть, по-л^л^^ний pегiон.
Keywords: professional training, teacher, primary school, intercultural competence, multicultural region.
Хapaктеpною ознякою бaгaтьоx кpaïн свиу сьогоднi e етнiчне тя кyльтypне pозмaïття. До тaкиx кpaïн вщноситься й Укpaïнa, де пpоживaють ^ед-стaвники поняд 100 нaцiонaльностей. Окpемi pегi-они, як нaпpиклaд Зaкapпaття, особливо вiдомi pi3-номaнiтним етшчним склядом няселення (yкpaïнцi, pосiяни, yrop^, pyмyни, словяки, нiмцi, поляки, вь pмени, eвpеï, цигани тя ш.). Особливо чисельною e yгоpськa стльнотя. В Зaкapпaттi сьогоднi функцю-^e 118 шк1л з нaвчaииям мовями нaцiонaльниx меншин, що стосyeться, нaсaмпеpед, yчнiв почятко-во1' школи. Безпеpечно, пpофесiйнa пiдготовкa вчителя для pоботи в почaтковиx клaсax в полiетнiч-ному pегiонi мae певш особливостi.
Полiетнiчний pегiон e об^ктом вивчення бягя-тьоx няук, зо^емя соцiологiï, полiтологiï, етногря-фи, етнопсиxологiï тя педaгогiки. Узaгaльнения ня-уково1' лiтеpaтypи з пpоблеми дослiджения дозволило видшити тяк! основнi xapara^p^rara полiетнiчного pегiонy: бaгaтонaцiонaльний скляд няселення; нестaбiльний скляд няселення; взaeмо-д1я пpедстaвникiв piзниx нaцiонaльностей; взaeм-ний вплив кyльтyp пpедстaвникiв yсix нaцiонaльно-стей. Соцiaльно-педaгогiчнa дiяльнiсть в тякому pе-гiонi мae особливостей, пов'язэш iз специфiчнiстю дослiджyвaноï кaтегоpiï. Iнтеpес до пpоблеми pегi-онiв в сучясному свiтi пов'язяний з глобяльними пpоцесaми, що пpиводять до змши спiввiдношения
мiж глобяльними i pегiонaльними склядовими свь тово1' спiльноти. Сучясш пpоцеси pегiонaлiзaцiï - це ^оцеси пеpетвоpения соцiокyльтypного пpостоpy з монокyльтypного в полiкyльтypний, що вiдpiзия-eться piзномaиiттям кiлькiсниx i якiсниx xapara^p^ стик pегiонiв. Анaлiз pегiонaльноï кyльтypноï мо-делi нaцiлюe ня вивчення глибинниx можливостей pегiонy, який CTae основним дшчим фaктоpом в пpостоpi глобaлiзовaного свiтy.
Звеpнения до вивчення кyльтypниx моделей окpемиx pегiонiв пояснюeться i тим, що сяме тут pi-зномaнiття зв'язк1в типологiчно подiбниx глобяль-ному, яле в силу локaлiзовaностi в чaсi i пpостоpi мae бiльш очевидний xapaктеp. Будучи певною фь зико-геогpaфiчною тя полiтико-економiчною дяш-стю, pегiон виявляe свою специфiчнy сyтнiсть в пе-pшy чеpгy як соцiокyльтypнa одиниця, тому pегiо-нaльнi моделi в свош бiльшостi виявляють специфiчнi фоpми кyльтypноï iнтегpaцiï ня локяль-ному piвнi. Tari моделi локaлiзyють pегiон як «те-pитоpiю i спiльнiсть». В цьому paкypсi можш pозг-лядяти i сям pегiон в якосп однieï з можливиx моделей pозвиткy окpемоï теpитоpiï свiтового пpостоpy, оpieнтовaиоï ня збеpеження локaльноï ку-льтypноï специфiки.
Регiонaльнa кyльтypнa модель склaдaeться як pезyльтaт взaeмодiï етноав, якi пpоживaють в дя-ному pегiонi i як1 ствоpюють зя тpивaлий пеpiод
сшльно1 житгедшльносп безлiч стльних елементiв в господарськ1й дiяльностi, громадському i амей-ному побутi, культури цiнностi, характернi для всього регюну як юторико-культурно1 спiльностi. Регiональне ствтовариство переважно полiетнiчне, а тому створюе сво1 форми eдностi в рiзноманiттi, наочно виявляючи полiкультурному модель, де шд впливом певних факторiв етшчт культури сплав-ляються в нове утворення, не втрачаючи при цьому ядра свое! специфши. Характер ландшафту визна-чае особливостi ведения господарства, принципи взаемоди з сусвдами i багато iнших чинникiв, як1 безпосередньо впливають на особливостi психiч-ного складу етшчних груп. У сучасному науковому пiзнаннi регiон розглядаеться як ушкальна локальна еднiсть часу i простору, якiй властива внутрь шня самодостатнiсть. Регiон як соцюкультурне утворення простору е багатошаровим в силу бага-тогранностi свое! культури, а тому володiе озна-ками цiлiсностi, що включае полiтичну, економь чну, iнформацiйну i культурну складов^
Етнiчнi, етнокультурнi складовi iстотно впливають на розвиток регюну. Важливою рисою культурного простору полiетнiчних регюшв можна вва-жати стшшсть в духовному i соцiальному плаш, стабiльнiсть, що дозволяе зберегти культурш традиций Полiетнiчний регiон - це «мюце розвитку» рь зномаигтних етносiв, культур, релiгiй, що формуе своерiднiсть культурного простору територп. Уш-кальнiсть полiетнiчних регiонiв виражаеться в особливому, вторично сформоваиому змiшуваннi рiз-норвдних духовних, релiгiйних, етнокультурних по-бутових традицiй, усто!в i укладiв. Тут складаеться особлива форма^, яка характеризуеться взаемо-дiею захвдно! i схщно1 цивiлiзацiй, а також укорь нениям духовних цiнностей християнства, католицизму, буддизму тощо. Таким чином, пол1еттчний регiон - це регюн, на територп якого проживають рiзнi етнiчнi спiльностi, мiсце розвитку рiзноманiт-них етносiв, культур, релшй, вiросповiдаиь. Куль-турний простiр дозволяе розглянути культуру поль етнiчного регюну як союз культур етноав, що сфо-рмувалися i розвиваються в одному географiчному просторi.
Характерним для полiетнiчного регiону е пол1-культурний освiтнiй простiр - територiально визна-чене середовище, що включае установи, спещально створенi й призначенi для виховання й освiти молодого поколшня (дитячi садки, школи, училища, те-хиiкуми, iнститути тощо), а також сощальш сис-теми та явища (люди, установи, соцiальнi та поль тичнi iнститути, предметний свгг, суспiльнi процеси, засоби масово1 шформацп, провiднi 1де1, цiннiснi орiентацil), тобто все те, що обумовлюе глибош змiни в освiтi багатокультурного сустльс-тва.
Вiтчизиянi вченi (О. Гуренко [1], Н. Романенко [2], О. Сакалюк [3] та ш.) ретельно дослвджують особливостi пол1культурного освiтнього середо-вища регiону, навчальних закладiв.
Узагальнюючи результати !х дослiджень, трактуемо полшультурний освiтнiй простiр навчаль-
ного закладу як територiально визначене середовище, в якому наявнi м1жкультурш, соцiальнi й освiтнi взаемостосунки i взаемозв'язки суб'ектiв навчально-виховного процесу, що репрезентують багатомаиiтнiсть культур, та явища (сусшльш процеси, освгтия полiтика, цiннiснi орiентацil тощо), яш визначають специфiку реалiзацil мети навчання, виховання й усебiчного розвитку особистосп в ба-гатокультурному суспiльствi. У структурi полшу-льтурного освiтнього простору навчального закладу виокремлюемо таю елементи: полшультурний склад педагопв, пол1культурний склад колективу тих, хто навчаеться, представники соцю-культурних шститупв (освiтньо-культурнi центри нацiональних спiльнот, культурно-дозвшлева ш-фраструктура, релiгiйнi оргашзаци тощо), матерiа-льне та нормативне забезпечення.
Педагоги, тi, хто навчаються, та представники соцiокультурних iнститутiв е суб'ектами на-вчально-виховного процесу в навчальному закладi, як1 активно стлкуються, взаемодiють, впливають один на одного. Характер тако1 взаемоди е крос-ку-льтурним, тобто таким, що забезпечуе культурний обмш i взаемозбагачения представник1в рiзних культур.
Вважаемо, що одним з шляхiв вирiшения про-блеми тдготовки сучасного вчителя до дiяльностi у полiкультурному середовищi е формувания його полшультурно1 компетентностi, оск1льки цього ви-магае змiст навчально-виховного процесу школи та умови, в яких здшснюватиме свою роботу пращв-ник освгти.
Про необхiднiсть формуваиня пол^льтурно1 ^жкультурнох) компетентностi фахiвцiв вперше зауважили американськi вченi Е. Роджерс i Т. Стейнфатт. Досл1дники визначали мiжкультурну компетентнiсть як рiвень, на якому шдиввд здатен ефективно та належиим чином обмiнюватись шфо-рмацiею з людьми, яш належать до шшо1 культури [4, с. 221].
Шмецький дослiдник А. Кнапп-Поттхофф роз-глядае м1жкультурну компетентнiсть як «комплекс аиалгтичних i стратегiчних здiбностей, котрi роз-ширюють iнтерпретацiйний спектр iндивiда в про-цесi м1жособиспсно1 взаемоди з представниками шшо1 культури» [5].
Розглядаючи поияття пол1культурно1 (м1жку-льтурно1) компетентности слiд згадати i про таку И важливу складову як м1жкультурна комунiкативна компетентнiсть, яка е поеднаниям сoцioкультурних та лiнгвiстичних знань, комушкативних умiнь та навичок, завдяки яким особиспсть може успiшнo спiлкуватися й взаемoдiяти з нoсiями iнших культур на вах рiвиях мiжкультурнol комушкацп. Це комплекс умiнь, що дозволяють адекватно oцiнити кoмунiкативну ситуацiю, використовувати вербальш та невербальнi засоби для здшснення кoмунiкативних намiрiв, та отримати результати комушкативно1 взаемоди у виглядi зворотнього зв'язку.
М1жкультурна комунiкативна компетентшсть передбачае здатнiсть подолати (нейтралiзувати) труднощi i непорозумiння, як1 можуть виникиути в
процеа взаемоди, усводомлювати помилки штеракци, бажання i готовнiсть здобувати знания про шшу культурну дшсшсть i можливiсть використовувати цi знання для проникнення в iншомовну культуру, встановлювати та подтримувати зв'язок м1ж рiдною та iншомовною культурою, критично ощнювати свою культуру, розумшчи специфшу чужо!, демонструючи вiдкритiсть по вщношенню до iнших людей, готовнiсть прийияти iншi думки i суджения, долати етноцентричш установки i упереджене ставления до представник1в шшо! культури.
Формування полОкультурно! компетентностi е невiд'емною частиною професшно! подготовки вчи-теля, що характеризуе ступiнь оволодiния особисп-стю професшною дiяльнiстю. Полiкультурна компетентность включае: культурологiчнi, етноОстори-чнi знання, вмшня видiляти i привносити до змюту загально! освiти Оде!, що водображають культурне рiзномаиiття свiту; умшия органiзувати педагопч-ний процес як дiалог носив рiзних культур у час та просторi, i передбачае: усводомлення сво!х спону-каиь до полОкультурно! дiяльностi у багатонацюна-льному середовищi - потреб i штереав, прагнень i цiннiсних орiентацiй, мотивiв; оцiнку сво!х особис-тiсних властивостей i якостей як майбутнього фахь вця, готового до здiйснения свое! професшно! дОя-льностi у полОкультурному освiтньому просторi; ре-гулювания на цш основi свого професiйного становлення ввдповщно до умов роботи в такому суспшьствг
Структура полОкультурно! компетентности включае мотивацiйно-цiннiсний, когнiтивний, дОя-льшсний i емоцiйний компоненти та визначае здат-нiсть суб'екта орiентуватися в соцюкультурному просторi. Мотивацiйно-цiннiсний компонент передбачае цшшсш установки, ставлення до майбутньо! професи як до певно! цiнностi i потреби особи-стостi у саморозвитку власно! полОкультурно! обОз-наиостi; когнiтивний компонент - сукупшсть знань студента про сутшсть культури, шляхи i методи са-мовихования полОкультурно! компетентностi, спро-можшсть до узагальнення i систематизаци знань; дiяльнiсний компонент - спроможиiсть до мОжкуль-турно! комушкацп з носОями шшо! культури, реф-лексiя свое! поведшки; емоцiйний компонент -сприйняття спiвбесiдника, позитивна.
Особливо важливою вважаемо полiкультурну компетентнiсть вчителя початково! школи, адже саме в початковiй школi закладаеться фундамент мОжкультурно! толерантностi громадянина багато-нацюнально! держави.
Основнi положения, яш закладенi в систему формування полОкультурно! компетентностi майбутнього вчителя початкових клаав, можиа сформу-лювати наступним чином:
- опанування студентами теоретичного матерь алу стосовно культурних традицiй iнших народiв свiту под час аудиторно! та позааудиторно! дОяльно-стi;
- створення освггаього середовища в умовах вищого навчального закладу для формування полОкультурно! спрямованостi особистосп студента;
- цшеспрямованють та еднiсть стратеги подготовки у полОкультурному контекстО;
- практична значимость теоретичних положень для майбутньо! професшно! дОяльностО;
- опора на самоосвггню дОяльнОсть студента, його особистюш якостО в умовах полшультурного соцОуму;
- активне використання арсеналу програмного забезпечения, новОтнОх методОв под час навчання для формування полОкультурно! компетентностО особи-стостО студента;
- створення ситуацш для формування навичок роботи в полОкультурному соцОумО.
Вища педагогОчна школа повинна готувати таких фахОвщв, як1 могли б компетентно, активно О творчо виршувати завдання м1жособиспсних етш-чних, культуролопчних взаемин в багатонацюналь-ному суспшьствг
Психолого-педагогОчна пОдготовка майбутнОх вчителОв до роботи з молодшими школярами в по-лОетнОчному регОонО полягае: у формуванш усвОдом-леного ставления до майбутньо! роботи; вихованш у студентОв соцОально-педагогОчно! сводомосп, спе-цифОка яко! полягае в едностО знаиь О дш, що реаль зуеться з метою тзнаиня людей, представникОв ш-шого етносу О самосвОдомостО.
Тому д1яльшсть вищого навчального закладу, спрямовану на забезпечения яшсно! пОдготовки майбутнОх вчителОв до полОетшчного вихования мо-лодших школярОв, можиа розглядати наступним чином:
1-й етап (навчания на 1-2 кура) - загальнотео-ретичний блок (загальнопрофесОйна подготовка) -базова подготовка, що включае в себе введения в спещальшсть, загальну, вОкову, педагогОчну психо-логш, педагогОку, Осторш вОтчизняно! О заруб1жио! педагогОки О психологи, основи етнографи, свОтово! художньо! культури, народознавство з методикою викладання та рОзнО методики.
2-й етап (навчания на 3-4 кура, квалОфОкацш-ного рОвия «бакалавр») - блок спещально! подготовки. СпецОальнО дисциплОни, перелОк яких може змО-нюватися залежно вОд практично! спрямованостО пОдготовки педагогОв О обрано! спецОалОзацО!. Сюди можуть входити спецкурси О спецсемОнари: етнопе-дагогОка О етнопсихологОя, народознавство з методикою викладання.
3-й етап (навчания на 5 кура, квалОфОкацшного рОвия «мапстр») - блок закршлення теоретичних знань, формування практичних умОнь О навичок в процесО педагогОчно!, фольклорно!, народознавчо! практики.
4-й етап (навчания на 5-6 кура, квалОфОкацш-ного рОвня «магОстр») - блок науково-практично! тдготовки, формування науково-практичних, до-слщницьких умОнь О навичок, вдосконаления набу-тих знань умОнь О навичок майбутньо! професОйно! дОяльностО.
Системоутворюючим елементом пОдготовки е курс «ПолОкультурна освгга». Мета курсу: оволо-дОти знаннями основ полОкультурно! освОти О вмОн-нями реалОзацО! завдань полОкультурно! освОти в на-вчально-виховному процесО. Завдаиия: ознайомити
студеипв з поняттями «полшультуршсть», «полГку-льтурна освгта», «полiкультурне виховання», «мГж-культурна толерантнiсть», «полiкультурна компе-тентнiсть», «полiкультурне середовище навчаль-ного закладу»; з концептуальними подходами до полшультурно! освiти в Украiнi i за рубежем; з ос-новними завданнями полшультурно! освiти в нав-чальних закладах. Змiст курсу: пол1культуршсть i полiкультурна освiта як важлива фiлософська i со-цiально-педагогiчна проблема; концептуальш подходи до полшультурно! освiти за рубежем; становления i розвиток полГкультурно! освiти в Украшц нормативно-правове забезпечения полшультурно! освгти; полiкультурна освiта вчителя; особливостi полшультурно! пiдготовки вчителя; критери i пока-зники сформоваиостi полшультурно! компетентно-сп вчителя; реалiзацiя завдань полшультурно! освгти в навчальних закладах
Однiею з найважливших умов, що сприяють удосконалению професшно! подготовки вчител1в, е пошук нових форм г методiв !х тдготовки у вишГ. Тому перебудову навчально-виховного процесу та створения сощально-педагопчно! технологи ми по-в'язуемо з дГяльшсним тдходом до тдготовки май-бутшх учителГв початкових класГв. Так, Гстотним змшам пгдлягають змГстовш, процесуальш, мотива-цшт аспекти навчально-виховного процесу.
Змютовий аспект пов'язаний з модершзащею змГсту освГти студеипв Г розробкою методолопч-ного забезпечення навчального процесу. В кожному предмет слгд видГляти основну сутшсть -«ядро знань», те, що не можна не знати майбут-ньому педагогу. Ця основа створюе шварГантний компонент змГсту освГти, навколо якого формуеться «оболонка» - додатковий Г допомГжиий компоне-нти. Додатковий компонент обумовлюеться системою дисциплш, спецкурсГв Г спецсемшарГв, рГвнем подготовки студеипв Г !х шдивгдуальними особли-востями.
Процесуальний аспект передбачае вибГр Г за-стосувания продуктивних методГв та прийомГв нав-чаиня Г вихования, оргашзацш навчально-тзнава-льно! дГяльностГ студеипв. Найбшьшого поши-рення набули: проблемний виклад матерГалу в системГ лекцш; далопчт семшари, евристичний метод проведения практичних занять, Гмгтацшт
iгри, метод вибору оптимального Bapiamy вирь шення професшних завдань.
Слiд падкреслити, що мiжкyльтypнa компетен-тнiсть не е статичним утворенням i вимагае регулярного перенавчання та вдосконалення уявлень про культурне piзномaнiття. Фaхiвцi, як1 працюють в полiкyльтypномy сеpедовищi, повиннi використо-вувати будь-яку можливiсть розширити сво! куль-тypнi знання i досвщ шляхом поглиблення розу-мiння в таких галузях знань: вплив культури на по-ведiнкy людини; установки i цшностц особливостi оpгaнiзaцiï шдтримки в piзних соцiокyльтypних групах; роль мови, мовних шаблошв, стил1в i спо-собiв комyнiкaцiï; вплив соцiaльноï i освiтньоï по-лiтики на систему надання послуг; ресурси, яш мо-жуть бути викоpистaнi для роботи з певними кате-гоpiями осiб; можливi пpотиpiччя м1ж професшними цiнностями i потребами клiентiв з pi-зних соцiокyльтypних груп; ввдношення до влади в сyспiльствi, сощальних iнститyтiв або установ i вплив на кл1енпв, пpедстaвникiв piзних етшчних груп.
Список лiтератури
1. Гуренко О.1. Формування етнокyльтypноï компетентностi майбутшх педaгогiв в умовах пол1-етшчного середовища: [навч. посiбник] / О.1. Гуренко. - Донецьк : ТОВ "Юго-Восток, ЛТД", 2007. -168 с.
2. Романенко Н.А. Сучасна парадигма ство-рення полшультурного середовища навчального закладу / Н.А. Романенко // Наука i освгга. - 2012. -№5. - С. 61-63.
3. Сакалюк О.О. Сучасш тдходи до вивчення проблем полiкyльтypного освiтнього середовища / О.О. Сакалюк // Наука i освгга. - 2013. - № 1-2. - С. 204-207.
4. Everett M. Rogers, Thomas M. Steinfatt. Intercultural Communication / M. Everett Rogers, M. Thomas Steinfatt. - Waveland Press, Inc. Prospect Heights, Illinois, 1999. - 292 p.
5. Knapp K., Knapp-Potthoff A. Interkulturelle Kommunikation / K. Knapp, A. Knapp-Potthoff // Zeitschrift fur Fremdsprachenforschung. 1990. - №1. -S. 83.
