CC BY
42
14. Овчинников М. В. Динамика мотивации обучения студентов педагогического ВУЗа и ее формирование: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / М. В. Овчинников. - Екатеринбург, 2008. - 25 с.
15. Реан А. А. Психология и педагогика / А. А. Реан , Н. В. Бордовская, С. И. Розум. - СПб.: Питер, 2002. - 432 с.
16. Чаденкова О. А. Психолого-педагогические особенности мотивов учебной деятельности студентов различных вузов: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / О. А. Чаденкова. - Самара, 2003. -19 с.
17. Юпитов А. В. Исследование ситуации профессионального самоопределения студентов: социология образования / А. В. Юпитов, А. А. Зотов // Социологические исследования. - 1997. -№ 3. - С. 84-89.
18. Якунин В. А. Педагогическая психология / В. А. Якунин. - СПб.: Полиус, 1998. - 639 с. УДК: 378.22+572.9+008
Ю. В. Б6ГУНОВА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МОДЕЛЬ ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В 1СТОРИ ДО ЕТНОКУЛЬТУРНО1 Д1ЛЬНОСТ1 В П1ВДЕНН1Й УКРА1Н1
Розглянуто проблему проблема пгдготовки майбутнх учителгв кторп в умовах полгкультурного середовища Пiвденноi Украши. Подано авторську модель цього процесу й охарактеризовано кожний ii блок. Показано, що особливктю зазначеного регюну в етнографiчному асnектi е його багатонацюнальтсть. Вiдзначено, що майбутнт учитель iсторii в навчальних закладах на Пiвднi Украши мае бути готовим до роботи в еттчно, культурно тарелгйно розматому соцiумi. Це вимагае визначення nедагогiчних умов, здатних реалiзувати можливостi етнокультурного досвiду в процесi пiдготовки майбуттх учителiв iсторii. Вiдповiдно до мети до^дження подано наукове обтрунтування кожноi педагогiчноi умови. Доведено, що облж взаемодП зазначених умов забезпечуе результативну етнокультурну дiяльнiсть майбутшх учителiв iсторii в Швденнш Украши.
Ключов1 слова: модель, тдготовка майбутшх учителiв iсторii, етнокультурна дiяльнiсть, педагогiчнi умови.
Ю. В. БЕГУНОВА
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ИСТОРИИ К ЭТНОКУЛЬТУРНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ЮЖНОЙ УКРАИНЕ
Рассмотрена проблема подготовки будущих учителей истории в условиях поликультурной среды Южной Украины. Представлена авторская модель этого процесса и дана характеристика каждого ее блока. Отмечено, что особенностью указанного региона в этнографическом плане является его многонациональность. Указано, что будущий учитель истории в учебных заведениях Южной Украины должен быть готов к работе в этнически, культурно и религиозно разнообразном социуме. Это требует определения педагогических условий, способных реализовать возможности этнокультурного опыта в процессе подготовки будущих учителей истории. В целях исследования приводится научное обоснование каждого педагогического условия. Доказано, что учет взаимодействия указанных условий обеспечивает результативную этнокультурную деятельность учителей истории в Южной Украине.
Ключевые слова: модель, подготовка будущих учителей истории, педагогические условия.
G. V. BEGUNOVA
EXPERIMENTAL MODEL OF FUTURE HISTORY TEACHERS' TRAINING FOR ETHNOCULTURAL ACTIVITY IN SOUTHERN UKRAINE
The article is devoted to the problem of History teachers' training in terms of multicultural environment of Southern Ukraine. The author develops a model of the given process and characterizes its structural units. It has been shown, that in ethnographic context multinationality is a peculiarity of this region. The researcher grounds, that a future History teacher in Southern Ukraine has to be ready to work in such a multi-ethnic, multicultural and multi-faith society. It required definition of the pedagogical conditions for to realization of
possibilities of ethnocultural experience in the process of future History teachers' training. According to the purpose of research, the article provides scientific grounds for each pedagogical condition. The author proves, that consideration of interaction of the specified conditions provides productive ethnocultural activity of future History teachers in Southern Ukraine.
Keywords: a model, future history teachers' training, ethnocultural activity, pedagogical conditions.
Неухильний штерес до минулого, який спостер^аеться в останш десятилотя, висувае перед вггчизняною системою освгги ^Bi вимоги щодо тдготовки пiдростаючого поколiння до життя в умовах багатонацiонального та полшультурного середовища, бiльш глибокого вивчення етнокультурно! спадщини народiв, що включае рiзноманiтнi традици та звича!, норми взаемовщносин, специфiчнi методи формування нацюнально! самосвщомосп. Тому особливо! важливостi набувае процес професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв ютори, якi виховують, навчають, розвивають школярiв засобами етнокультури.
На основi засвоення духовних цiнностей та рiзноманiтних традицш нацiональних культур майбутньому вчителю ютори належить вирiшувати проблеми формування етнокультурних знань, шанобливого ставлення до рiзноманiття етнокультур в Пiвденнiй Укра!ш та !х представникiв, рiзних умiнь i навичок тактовно! взаемоди i сшвроб^ництва учнiв загальноосвiтнiх шкiл.
У зв'язку з цим виникае актуальна для педагопки проблема тдготовки майбутшх учителiв ютори до етнокультурно! дiяльностi в дослщжуваному полiкультурному середовищi, зокрема в Ивденноукрашському регiонi.
В основу дослщження професiйно-педагогiчно! пiдготовки майбутнiх учителiв лягли теоретичш положення, розробленi А. Грабовим, М. Кушковим, I. Лернером, Н. Кузьмшою, В. Сластьонiним, Ю. Сокольниковим. Професшна пiдготовка майбутнiх учителiв ютори розглянута в працях А. Булди, В. Майбороди й шших науковщв. Етнокультурний пiдхiд у професiйнiй освт вивчали Г. Волков, G. Жирков, А. Панькш, В. Шаповалов та ш. Професiйну дiяльнiсть майбутнiх учителiв в умовах полiкультурного середовища дослщжували Л. Воротняк, Л. Гончаренко, О. Гуренко, О. Дубасенюк, Л. Маевська, О. Слоньовська, I. Соколова та iншi вчеш.
Метою статп е розробка моделi та обгрунтування педагопчних умов шдготовки майбутнiх учителiв ютори до етнокультурно! дiяльностi в навчальних закладах Пiвденно! Укра!ни.
Процес тдготовки майбутшх учителiв iсторi! до етнокультурно! дiяльностi на Пiвднi Укра!ни ми розглядаемо як важливу частину системи загально! професiйно-педагогiчно! пiдготовки майбутнiх учителiв iсторi! у вищих навчальних закладах.
Вщгак, В. Курилiв зазначае тдготовку вчителя iсторi! як еднiсть освггньо!, розвивально! та виховно! мети: дати знання - певний обсяг загальних фактiв, iнформацi!; навчити аналiзувати, сшльно працювати, розв'язувати проблеми, порiвнювати, знаходити, оцiнювати, дослщжувати та використовувати результати; виховувати вiдповiднi риси - терпимють (толерантнiсть) до iнших поглядiв, пошану до минулого, повагу один до одного, критичне мислення [7, с. 25-27].
Цшком слушними та глибоко обгрунтованими, на наш погляд, е думки С. Гончаренка та Ю. Мальованого, що школа невiддiльна вщ нацiонального грунту та корiння свого народу, формуе й обертае нацюнальну культуру, а тому органiзацiя, форми та методи навчання та виховання молодого поколiння мають будуватися з урахуванням тисячолiтньо! iсторi!, споконвiчно! традици народу на основi нацiонально! культури, збагачення кращими досягненнями загальнолюдсько! культури [3, с. 5].
Як влучно вщзначила О. Гуренко, на сучасному етат вiдсутня цiлiсна методика спрямованого навчання майбутнiх педагогiв за умови знання та використання етнокультурних традицш нацюнальних меншин в навчально-виховнiй робот^ а також не визначенi функци педагога в здiйсненi навчання й виховання дтей на засадах етнокультури. Недооцшка навчально-виховних можливостей етнокультури нацюнальних меншин та неповне використання у вузiвськiй шдготовщ значно збiднюе змют професiйно! пiдготовки випускникiв педагогiчного ушверситету [5, с. 1-2].
Оскiльки Ивдень Укра!ни е полiетнiчним, що включае юнування чимало етнiчних спiльностей, то одним iз першорядних завдань i держави загалом й освiти зокрема е створення умов для шзнання та розумшня етнокультури iнших народiв, виховання толерантних вiдносин
мiж людьми, що належать до рiзних етносiв i рас, при збереженш самобутностi кожно! етнокультури, кожного етносу окремо.
Таким чином, ми погоджуемося з думкою О. Горчаково!, що у Ивденному регюш Укра!ни бiльшiсть колективiв навчальних закладiв за складом е багатонацiональними, полiетнiчними. У школах i ВНЗ Одесько! областi спiльно навчаються дiти укра!нщв, росiян, молдаван, евре!в, грекiв, вiрмен, болгар, гагаузiв, нiмцiв й шших народiв. Для таких колективiв характерна активнють мiжетнiчного спiлкування, зумовлена формуванням !х за територiальною ознакою, комплектуванням iз нацiональностей, якi традицiйно проживають у конкретних районах i звикли постшно контактувати й поважати традици, звички, норми поводження однi одних. Водночас сфера подiбних мiжнацiональних вщносин в регiонi перебувае в постшному розвитку i здатна бiльшою або меншою мiрою трансформуватись залежно вщ обставин [4].
Тому ми вважаемо, що майбутнш вчитель ютори, який працюе на Пiвднi Укра!ни, мае бути готовим до роботи в такому етшчно, культурно та релшшно розма!тому соцiумi. Етнокультурна дiяльнiсть майбутнiх учителiв ютори - це цшеспрямований процес формування етнокультурних знань учшв, формування цiннiсного ставлення до особливостей рiзноманiтних етнокультур; умiнь i навичок взаемоди з представниками рiзних етнокультур.
Вiдповiдно до мети дослщження ми пропонуемо на рис. 1 модель тдготовки майбутшх учителiв ютори до етнокультурно! дiяльностi на Ивдш Укра!ни, реалiзацiя яко! дасть змогу досягти запланованого результату.
Модель тдготовки майбутшх учителiв ютори до етнокультурно! дiяльностi в Ивденнш Укра!ш складаеться з мети, еташв, компонентiв пiдготовленостi, педагогiчних умов та результату. Мета експерименту - формування тдготовки майбутшх учителiв ютори до етнокультурно! дiяльностi в зазначеному регюш. Досягнення мети вщбувалося впродовж трьох еташв: шформацшно-когштивного, мотивацшно-рефлексивного й дiяльнiсно-проектувального. Вiдповiдно до кожного з еташв здшснювалося формування компонентiв пiдготовленостi майбутшх учителiв iсторi! до етнокультурно! дiяльностi на Пiвднi Укра!ни - штелектуального, цiннiсного, дiяльнiсного. Пiдготовленiсть за зазначеними компонентами формувалася пiд час реалiзацi! визначених педагогiчних умов: збагачення освггнього процесу у вузi етнокультурним змютом; створення толерантного освiтнього середовища; змютовна етнокультурна спрямованiсть педагогiчно! практики майбутшх учителiв iсторi!. Вiдзначимо, що педагопчш умови реалiзовувалися комплексно, але бшьш яскраво перша умова - на шформацшно-когнiтивному етапi, друга умова - на мотивацшно-рефлексивному i третя - на дiяльнiсно-проектувальному. Результатом реалiзацi! моделi стала сформована шдготовленють майбутнiх учителiв iсторi! до етнокультурно! дiяльностi на Пiвднi Укра!ни
Зауважимо, що впровадження експериментально! моделi здшснювалася шляхом комплексно! реалiзацi! обгрунтованих педагопчних умов. Реалiзацiя кожно! зазначено! умови узгоджувалася та логiчно «вписувалася» в процес професшно! тдготовки майбутшх учителiв ютори.
Зауважимо, що експериментальна робота здшснювалася як в ходi навчання у вуз^ так i безпосередньо в школ^ в перiод педагопчно! практики майбутнiх учителiв iсторi!.
Так, метою першого етапу - шформацшно-когштивного було надати майбутнiм учителям ютори необхщш знання про етнокультуру Ивденно! Укра!ни. На цьому етапi реалiзовувалась перша педагогiчна умова, а саме - збагачення освггнього процесу у вузi етнокультурним змiстом.
Змiстовним аспектом реалiзацi! означено! педагогiчно! умови був розроблений нами спецкурс «Етнiчний та нацюнальний склад населення Пiвдня Укра!ни». Вiн призначений для пiдготовки майбутшх учителiв iсторi! i може певною мiрою заповнити недостатньо представлений у змют гуманiтарних i соцiальних дисциплш етнокультурний компонент.
Вказаний спецкурс покликаний забезпечувати регiональнi особливостi змiсту освгга та iндивiдуальнi потреби студентiв в галузi iсторi!, етнографi!, етнопедагогiки, культури та мистеитва народiв Пiвдня Укра!ни.
Рис. Модель тдготовки майбуттх учителгв гсторИ до етнокультурног дгяльностг на Швдт
Украши.
Провщними щеями програми спецкурсу е засвоення майбуттми вчителями ютори значущостi взаеморозумiння мiж народами, мiжособистiсно! довiри, толерантностi, лояльносп, поваги до поглядiв i вiрувань людей незалежно вiд !х етнокультурно! приналежностi. Разом з тим вщзначаеться важливiсть виховання iнтолерантностi до таких явищ, як ксенофобiя та етношгшзм, при безумовному визнаннi прiоритетностi формування позитивно! етшчно! iдентичностi. В програм зроблено акцент на формування творчо розвинено!, духовно-морально! особистостi в процеа вивчення та засвоення iсторi! та культури народiв Пiвдня Укра!ни, виховання громадянськосп у молодi, патрiотичних почутпв i гордостi за свою малу Батькiвщину.
Програма спецкурсу «Етнiчний та нащональний склад населення Пiвдня Укра!ни» побудована за тематичним принципом, з календарною розкладкою тем на заняттях з кожного роздiлу. Змiст програми мае комплексний та штегрований характер. Iсторiя та етнокультура
населення Пiвденно! Укра!ни розкриваеться з певно! тематики, що переходить з теми в тему та пов'язана з iсторiею краю, духовно-культурними й трудовими традищями народiв Ивдня Укра!ни, трудовим вихованням, творами усно! народно! творчостi, мистецтвом, святами.
Таким чином, за допомогою описаних вище засобiв, методiв i прийомiв була реалiзована перша педагогiчна умова, що орiентуе майбутнiх учителiв iсторi! на оволодшня знаннями про рiзноманiтнi етнокультури на П1вдш Укра!ни та !х представникiв.
Другий етап - мотивацшно-рефлексивний - передбачав формування цiннiсного вщношення в майбутнiх учителiв iсторi! до особливостей етнокультур Ивдня Укра!ни та !х представникiв. На вказаному еташ реалiзовувалась така педагогiчна умова: створення толерантного осв^нього середовища. Це здшснювалося на основi принципу iнтеграцi! включаються вiдсутнi змiстовi елементи у навчально-виховт плани та освiтнi програми, а також застосовуються iнновацiйнi форми та методи творчого, пошукового характеру, яю передбачають iмiтацiйно-рольовий тдхщ до дiяльностi студентiв при вивченнi гуманiтарних дисциплш як у навчальнiй, так i позааудиторнiй роботi. Так заходи сприяють отриманню студентами необидного рiвня знань про представниюв iнших нацiональностей, юнуюче рiзноманiття етнокультур в Пiвденнiй Укра!ш, цiннiсне ставлення до особливостей юнуючих етнокультур та !х представникiв. Констатуемо, що на другому етапi реалiзовувався практичний блок спецкурсу «Етнiчний та нащональний склад населення Ивдня Укра!ни»
Найбiльш вдалi позааудиторнi заходи - це: загальнолюдсью форми культурного спшкування (фестивалi та конкурси молодi та студенев, конференцi!, КВН, мiжнароднi клубш рухи, фестивалi та конкурси колективiв художньо! творчостi тощо), змагання, походи, нацюнальш змагання, iгри, розваги, народш види спорту i т. д.
Вщзначимо, що при переданнi знань про етнокультури Ивдня Укра!ни основним завданням е забезпечення студенев якомога бшьшою iнформацiею про iснуюче ниш рiзноманiття етнокультур в цьому регюш (болгарська, гагаузька, грецька й ш.), про цiнностi конкретних етнокультур.
При затвердженш цiннiсного ставлення до особливостей рiзноманiття етнокультур Пiвдня Укра!ни нам було необхщно сформувати та розвинути у майбутшх учителiв iсторi! таю якосп, як терпимiсть, взаеморозумiння, шанобливе ставлення до людей, толерантнiсть, товариськють комунiкативнiсть, доброзичливiсть, чуйнiсть, ввiчливiсть, ствчуття тощо.
Найбiльш ефективною, зокрема, е така форма оргашзаци вказаного процесу, як лекщя удвох. В даному випадку передбачалося моделювання реальних ситуацш обговорення теоретичних i практичних питань двома викладачами, якi мають рiзнi точки зору з обговорюваного питання. При цьому дiалог викладачiв повинен демонструвати культуру дискуси мiж представниками рiзних народiв, спiльного вирiшення проблеми, втягувати в обговорення студенев, спонукати !х задавати питання, висловлювати свою точку зору, демонструвати вщгук на те, що вщбуваеться. У результат в студентiв не тiльки актуалiзувалися наявнi знання про рiзнi культури, й виробилося наочне уявлення про культуру спшкування, спошб ведення дiалогу, спiльний пошук та прийняття ршення, цiннiсне ставлення до носi!в шших етнокультур.
Як бачимо на цьому еташ впроваджувалася друга педагогiчна умова, яка була спрямована на формування у майбутшх учителiв ютори цшнюного становлення до особливостей етнокультур Ивдня Укра!ни та !х представникiв.
На третьому еташ нашого дослiдження - дiяльнiсно-проектувальному - реалiзовувалася третя педагопчна умова, а саме: змiстовна етнокультурна спрямованють педагогiчно! практики майбутнiх учителiв iсторi!. Останнi набували власного педагопчного досвiду, що вiдповiдно передбачало набуття й удосконалення вмiнь i навичок взаемодп з представниками рiзних етнокультур в полшультурному середовищi загальноосвiтнiх шкш Пiвдня Укра!ни.
Зауважимо, що педагопчна практика - необхщна складова професшно! пiдготовки майбутнiх учителiв iсторi!. II метою е знайомство з роботою вчителя ютори в реальних умовах навчального процесу в загальноосв^шх школах, поглиблення та закршлення теоретичних знань i формування у студенев професшних умiнь i навичок, а також виховання потреби систематично удосконалювати свою професшну дiяльнiсть.
Педагогiчна практика становить важливий етап у формуваннi пiдготовки майбутшх y4meniB icTopiï до етнокультурно! дiяльностi, оскiльки допомагае перевiрити у професшнш дiяльностi знання, вмiння та навички, набyтi на теоретичному етапi професшно! пiдготовки: володiння знаннями про рiзномаmття етнокультур Пiвдня Украши, ïx класифшаци; володiння правилами поведiнки в полшультурному освiтньомy середовищi регiонy; вмiння узагальнювати данi про представниюв iншиx етнокультур, з якими професiйно взаемодiе учитель ютори; вмiння бути гнучким i долати бар'ери в мiжкyльтyрmй взаемоди.
Пщготовленють майбyтнix yчителiв iсторiï до етнокультурно! дiяльностi передбачае не тшьки знання про особливостi етнокультур, а й умшня взаемодiяти з будь-якими людьми, незалежно вiд ïx етнокультурно! приналежностi. Констатувальний зрiз нашого дослщження показав, що основна кiлькiсть майбутшх yчителiв iсторiï не тiльки не володiе навичками взаемодiï з представниками шших етнокультур, й багатьом студентам не вистачае умшь i навичок звичайноï мiжосiбноï взаемодiï. Тому, на нашу думку, було доречно розвинути у студенев навички взаемодiï з людьми рiзноï етнокyльтyрноï приналежностi. З щею метою нами була розроблена система вправ «Навички взаемодiï з представниками рiзноманiтниx етнокультур Пiвдня Украши». Мета ïï - розвинути у майбутшх yчителiв iсторiï вмiння та навички взаемоди з представниками рiзноманiтниx етнокультур в Швденнш Украïнi.
Наступним засобом реалiзацiï вказаного напрямку роботи стосовно формування дiяльнiсного компонента шдготовленосп майбyтнix вчителiв iсторiï до етнокyльтyрноï дiяльностi на Пiвднi Украïни було проведення пiдсyмковоï конференцiï за результатами педагогiчноï практики стyдентiв. Для тдготовки до конференци майбyтнiм учителям ютори давалося завдання вести щоденник практики, в якому необхщно було описати свш досвiд взаемодiï з представниками рiзниx етнокультур Пiвдня Украïни, а також проаналiзyвати своï помилки та досягнення.
Освiтнiй процес в школi потребуе серйозноï освiтньоï пiдтримки, де могли б штегруватися етнокyльтyрнi знання, мiжетнiчна взаемодiя i ствпраця школярiв у рiзниx видах дiяльностi. Цей висновок ми зробили, аналiзyючи данi, отриманi в результат проведення пiдсyмковоï конференцiï, а також в xодi наших дослiджень особливостей етнокультурних установок школярiв, рiвня шанобливого ставлення до традицiй i культур шших нацюнальностей, наявностi досвiдy поведшки в полiетнiчномy середовищi Пiвдня Украши. Тому вважаемо за необхвдне включення в освiтнiй процес школярiв нового, сучасного змюту освiти, що забезпечуе формування i розвиток етнокультурних знань, щннюного ставлення до представниюв шших етнокультур, а також умшь i навичок взаемоди в полшультурному освггньому середовищi Пiвденноï Украïни.
Переконанi, що впровадження розроблених педагогiчниx умов у навчальний процес пiдготовки майбyтнix yчителiв iсторiï у вyзi повинна ютотно пiдвищити рiвень пiдготовленостi цих фаxiвцiв до етнокyльтyрноï дiяльностi в Ивденнш Украïнi.
Виконана в xодi формуючого експерименту робота та ïï результати шдтвердили, що представлена модель е адекватною дослщжуваному процесу, адже вщображае всi основнi стрyктyрнi компоненти та взаемозв'язки процесу формування шдготовленосп майбутшх вчителiв iсторiï до етнокyльтyрноï дiяльностi у вказаному регiонi. Використання цiеï моделi дозволило досягти мети дослщження - апробувати комплекс педагогiчниx умов тдготовки майбутшх вчителiв iсторiï до етнокyльтyрноï дiяльностi в навчальних закладах у Ивденнш Украïнi та обгрунтувати методичнi та органiзацiйнi основи побудови роботи у зазначеному напрямку.
Перспектива наших подальших дослщжень полягае у проведет експериментальноï перевiрки моделi тдготовки майбутшх yчителiв iсторiï до етнокyльтyрноï дiяльностi в ПiвденнiйУкраïнi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Всеукранський перепис населення 2001: статистичний зб1рник / за ред. Т. В. Стоянова. - Одеса:
Гол. упр. статистики в Одеськш обласп, 2004. - Ч. 2. - 171 с.
2. Гончаренко Л. А. Формування пол1культурно1 компетентносл вчител1в загальноосвггньо1 школи:
навч. поабник / Л. А. Гончаренко, В. В. Кузьменко. - Херсон: Р1ПО, 2006. - 92 с.
3. Гончаренко С. У. Пропринципов1 положения концепцп нацюнально!' середньо!' загально-освiтньоl школи / С. У. Гончаренко, Ю. I. Мальований // Радянська школа. - 1991. - № 5. - С. 3-11.
4. Горчакова О. А. Особиспсть у полшультурному освггньому середовищi вищого навчального закладу / О. А. Горчакова. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ukrdeti.com/firstforum/b24.html
5. Гуренко О. I. Формування етнокультурно! компетентносл студенпв педагогiчного унiверситету в умовах полi етнiчного середовища: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. I. Гуренко. -Харшв, 2005. - 20 с.
6. £втух В. Б. Вступ до етнопедагопки: навч. поабник / В. Б. £втух, А. А. Марушкевич, Н. М. Дем'яненко, В. В. Чепак. - К.: Вид.-пол^аф. центр «Ки!вський ушверситет», 2003. - 149 с.
7. Курилiв В. I. Методика викладання iсторii: навч. поабник / В. I. Курилiв. - Л^в; Торонто: Свiт, 2003. - 248 с.
УДК 37.019.12:364
В. В. БАРАНЮК
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСШНО-КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В СОЦ1АЛЬНО1 РОБОТИ
Проанал1зовано основнI тдходи вчених до формування професшно-комуткативно! компетентностI у професштй тдготовцг майбуттх фахгвцгв соц1ально'1 роботи. Визначено й охарактеризовано основн ¡ндивгдуально-психологгчнг та соцгально-психологгчнг чинники, як впливають на становлення зазначено'1 компетентност!: досв1д спшкування, засвоення соцгальних ролей, формування соцгально-цгннгсних установок, мотивацгя особистостI фахгвця до профестно-комунгкативноI дгяльностг, професшне покликання, професшна самосв1дом1сть. Проанал1зовано особливостI поеднання у навчальному процесI компетенттсного тдходу з особистгсно-дгяльнгсним як чинниюв ефективностI формування професшно-комунжативно! компетентностI майбутнього фахгвця соц1ально'1 роботи.
Ключовi слова: компетенттсть, комуткативна компетенттсть, професшно-комушкативна компетенттсть фахгвця соц1ально'1 роботи, формування, фахгвець соц1ально'1 роботи.
В. В. БАРАНЮК
СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К ФОРМИРОВАНИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ СОЦИАЛЬНОЙ РАБОТЫ
Проанализированы основне подходы ученых к формированию профессионально-коммуникативной компетентности в профессиональной подготовке будущих специалистов социальной работы. Определены и охарактеризованы основные индивидуально-психологические и социально-психологические факторы, которые влияют на формирование указанной компетентности: опыт общения, усвоение социальных ролей, формирование социально-ценностных установок, мотивация личности специалиста к профессионально-коммуникативной деятельности, профессиональное призвание и профессиональное самосознание. Проанализированы особенности сочетания в учебном процессе компетентностного подхода с личностно-деятельностным как факторов эффективности формирования профессионально-коммуникативной компетентности будущего специалиста социальной работы.
Ключевые слова: компетентность, коммуникативная компетентность, профессионально-коммуникативная компетентность специалиста социальной работы, формирования, специалист социальной работы.
