CC BY
73) определить реальный лексикон студента, пробелы в лексиконе студента;
4) определение порогового уровня результата изучения темы;
5) определить средства, методы и формы пополнения пробелов в студенческом лексиконе;
6) определить средства, методы и формы активизации студенческого лексикона;
7) определения методов, инструментов и форм.
8) определения методов, средств и форм установления преемственных связей между лексиконом студента и учебным тезаурусом («перевод» студента с начального уровня на следующий уровень) для определения методов, инструментов и форм.
9) определение методов, средств и форм использования при решении задач, внедрение нового лексикона в действие, открытие новых понятий, закономерностей между понятиями.
Многолетняя практика и наблюдения показывают, что в лексиконе первокурсников есть пробелы, в основном в чтении математических текстов, анализе определении, теорем, интерпретации решения задач, анализе доказательства теорем.
В качестве средства пополнения лексикона студента целесообразно воспользоваться вспомогательными задачами, тестовыми заданиями, давать инструкции (учебные карты) по работе с математическим текстом, по анализу определений, теорем и их доказательств, по интерпретации решения задач.
Также следует отметить, что решение вышеперечисленных задач помогает в разработке электронных дидактических приложений для учебной
литературы [4], выявлении средств для современных образовательных технологий (таких как смешанное обучение, перевернутое обучение).
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Жаров В.К., Тургунбаев Р.М. Проблема преемственности в методике преподавания математики и её интерпретации в современных образовательных школах// Вестник РГГУ. Серия Информатика. Информационная безопасность. Математика. 2019.№2. с. 52-74.
2. Мирошниченко А.А., Мирошниченко И.Л. Тезаурус как модель задаваемой учебной информации// Международный научно-исследовательский журнал. 2016. № 12 (54). Часть 4 . стр.5658. Б01: 10.184547IRJ.2016.54.236
3. Тургунбаев Р.М. Математик анализ фанининг укув тезаурусини шакллантириш ва унинг а^амияти// Мугаллим ^эм Yзликсиз билимлендириу. 2021 №1. 127-132б.
4. Тургунбаев Р.М. Укув адабиётларига электрон иловаларни ишлаб чщишнинг методик жи^атлари/«Замонавий информатиканинг долзарб муаммолари: утмиш тажрибаси, истщболлари» мавзусидаги Республика мщёсида илмий-амалий анжуман (24 май 2021 йил) - Т.: ТДПУ, 2021. 301б. 215-217б.
5. Туркина В.М. Методический аспект проблемы преемственности в развивающем обучении школьников математике.//Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. 2003. Т.3. №6. С. 249-259.
PARTNERSHIP OF THE UNIVERSITY AND CHARITY FUND IN THE DEVELOPMENT OF INTERCULTURAL TOLERANCE OF THE FUTURE SPECIALISTS IN THE FIELD OF PEDAGOGY
Kozubovska I.,
Doctor of Pedagogic Sciences, Professor, Head of the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School,
Popadich O.,
Doctor of Pedagogic Sciences, Associate Professor, Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Uzhorod National University, Uzhorod, Ukraine,
Kulchar E.
Head of charity fund «Blaho», Uzhorod, Ukraine
ВЗАСМОДШ УН1ВЕРСИТЕТУ I БЛАГОД1ЙНОГО ФОНДУ У ФОРМУВАНН1 МГЖКУЛЬТУРНО! ТОЛЕРАНТНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В ПЕДАГОПЧНО1 СФЕРИ
Козубовська I.
доктор педагоггчних наук. професор, завгдувач кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи,
Попадич О.
доктор педагоггчних наук, професор кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи Ужгородський нацгональний утверситет, Ужгород, Укра'та
Кулчар Е.
директор благодтного фонду «Благо», м. Ужгород, Укра'ша
Abstract
This article deals with the problem of tolerant relations in multicultural society and formation of the intercultural tolerance of pedagogical workers. It is underlined that the most modern response to the cultural diversity at the beginning of the XX1 century became the policy of multiculturalism. Multicultural education is usually interpreted as that one, which facilitates the formation in a person of the readiness for activities in a modern socio-cultural environment, preservation of personal identity, aspiration for respect and understanding of other cultural communities, the ability to live in peace and harmony with representatives of various racial, ethnic, cultural, religious groups. Multicultural education provides the formation of intercultural tolerance. Partnership of Uzhorod National University and Charity Fund in the development of intercultural tolerance of pedagogical workers is discussed.
Анотащя
У статп розглядаються питания толерантних вщносин у полшультурному cycn№CTBÍ i формування мiжкyльтyрноï толерантносп фахiвцiв педагопчно1' сфери. Шдкреслюеться, що в ХХ1 столгтп найб№ш оптимальним вщгуком на культурну рiзноманiтнiсть стае полгтика пол^льтурносп i полшультурно1' освгти. Полжультурну освгту зазвичай розyмiють як таку, яка дае можливiсть сформувати готовнiсть iнди-вiда до дгяльносп в сучасному полiкyльтyрномy середовищi, збергаючи власну етнiчнy iдентичнiсть, ро-зумшчи i поважаючи iншi культури, виховати здатшсть жити в мирi i гармони з представниками рiзних расових, культурних, релiгiйних груп. У процес полiкyльтyрноï освiти формуеться мiжкyльтyрна толера-нтнiсть. Розглядаються особливостi партнерськоï взаемодп Ужгородського нацiонального yнiверситетy i благодшного фонду у формyваннi мiжкyльтyрноï толерантносп майбyтнiх педагогiв.
Keywords: multicultural society, intercultural tolerance, multicultural education, formation, pedagogical workers.
Ключовi слова: полшультурне суспшьство, м1жкультурна толерантнiсть, полiкyльтyрна освiта, формування, педагопчш працiвники.
Украша належить до багатонацiональних держав, де проживае понад 100 нацiональностей, i питання мiжетнiчноi взаемодii завжди були в центрi уваги. У зв'язку з полiетнiчною природою держави Украша серед найважливiших прiоритетiв свое)! на-цiональноi полiтики визначае необхвдшсть збере-ження в усiй повноп духовного життя етнiчних ст-льнот, толерантного ставлення до представникiв будь-яко! нацiональностi.
Цi засадничi ще! ввдображеш в низцi визнаних в Укрш'ш мiжнародних документiв (Конвенцiя про права людини, Декларацiя принципiв толерантно-сп, Декларацiя про права осiб, яш належать до на-цiональних або етшчних, релiгiйних або мовних меншин та iн.), а також державних законодавчих актiв, зокрема: Конституцп Украши, Законi Украши «Про нацюнальш меншини в Укрш'ш» та ш., документах системи освiти Украши: Законах Украши «Про освгту», Нацюнальнш доктрин розвитку освiти, концепцiях нацюнального виховання, гро-мадянського виховання та ш.
На початку XXI столггтя проблема толерант-ностi набувае особливо! актуальносп у зв'язку з процесом глобалiзацii, що зiштовхуе релiгiйнi, нацюнальш та етшчш iдентичностi рiзних культур i народiв. Формування громадянського суспiльства неможливе без вiдповiдного усввдомлення фунда-ментальних цiнностей демократ. Одшею з основ-них таких цшностей е цiннiсть толерантностi. Проблема толерантносп сьогоднi - одна з центральних проблем як глобального, так i нацiонального порядку. В умовах штенсивного iнтеграцiйного свгго-вого процесу взаемопроникнення рiзних культур толерантшсть набувае ознак загальновизнаного державного принципу, яким необхiдно керуватися, щоб устшно розвивати конструктивнi взаемини
мiж державними, полггичними i вiйськовими блоками, оргашзащями на правових, цивiлiзованих принципах. Призначення толерантностi як правового i державного принципу полягае в юридичнш повазi прав людини, 1'х визначеннi як основних прав (особист права, свободи, полiтичнi, соцiальнi, культурна) або як фундамент, що визначае державш цiлi (свобода, демокрапя i т.д.).
Вiдзначимо, що термш «толерантшсть» походить вiд латинського «tolere» i до^вно переклада-еться як «переносити», «витримувати». «Фшософ-ський енциклопедичний словника» дае таке визна-чення толерантностi: «Толерантнiсть - ввд лат. tolerantia - терпимiсть - термш, що ним позначають доброзичливе або принаймнi стримане ставлення до iндивiдyальних та групових вiдмiнностей (рель гiйних, етнiчних, культурних, цивiлiзацiйних)» [1,c.642].
У наyковiй лiтератyрi можна знайти рiзнi тлу-мачення цього поняття: толерантнiсть як байду-жiсть; толерантшсть як поблажливють до недолiкiв шших, що поеднуеться з елементами презирства до них; толерантнiсть як розширення власного досвiдy i критичний дiалог та iн.
Вiтчизнянi наyковцi (О. Гуренко, Н. Панша, Е. Соколова) розглядають толерантнiсть, насамперед, як повагу i визнання рiвностi, вiдмовy ввд домшу-вання i насильства, розумшня багатомiрностi i рiз-номанiття людсько1' культури, норм поведiнки, ввд-мову ввд зведення цього рiзноманiття до однаково-стi чи переваги якоьнебудь однiеï точки зору. У такш iнтерпретацiï толерантнiсть означае визнання прав шшого, сприйняття iншого як to6í рiвного, що претендуе на розумшня i сшвчуття, готовнiсть прийняти представнишв iнших народiв i культур такими, якими вони е, i взаемодiяти з ними на ос-новi згоди i поваги. Свое практичне вираження вона
знаходить у витримщ, самовладанш, здатносп три-валий час терпiти несприятливi впливи.
Слiд шдкреслити, що, незважаючи на те, що толерантнiсть часто ототожнюеться з терпимiстю, в И основi - не пасивне тертння, а активна моральна позицiя. Толерантшсть - це повага до представни-к1в iнших спiльнот, культур, етноав, !х способу життя, традицiй, свггогляду. Це розширення влас-ного сощального досвiду шляхом збагачення но-вими культурними надбаннями.
У 1995 державами-членами ЮНЕСКО була прийнята Декларащя принципiв толерантностi, що мютить так1 визначення цього поняття: повага, прийняття та правильне розумiння багатого рiзно-манiття культур, форм самовираження та самовияв-лення людсько! iндивiдуальностi; полiтична й пра-вова потреба; активна позищя, що формуеться на основi визнання унiверсальних прав та основних свобод людини.
Зокрема, в Декларацп принцишв толерантно-стi [2] зазначено, що толерантшсть «означае по-вагу, сприйняття та розумiння багатого рiзнома-шття культур нашого свiту, форм самовираження та самовиявлення людсько! особистостi» (стаття 1, 1.1); «це те, що уможливлюе досягнення миру, сприяе переходу до культури миру» (стаття 1, 1.2); «поняття, що означае ввдмову ввд догматизму й абсолютизму, утвердження норм, закршлених у мiж-народно-правових актах у галузi прав людини» (стаття 1, 1.3).
Отже, толерантшсть е базовою цшшстю вщк-ритого суспшьства. Вiдкритiсть суспiльства сво!м власним змшам та iнновацiям означае одночасно i вiдкритiсть його назовнi, iншим культурним нормам i принципам. Тому толерантшсть, критичне мислення, свобода i вiдповiдальнiсть особистостi у вiдкритому суспiльствi пов'язанi один з одним, ста-новлять фундамент демократп i створюють умови розвитку, руху.
Розрiзняють багато видiв толерантносп: генде-рна толерантнiсть - неупереджене ставлення до представник1в шшо! стап, неприпустимiсть апрюр-ного приписування людиш недолiкiв шшо! статi, вь дсутшсть iдей про перевагу одше! стал над iншою; вiкова толерантнiсть - неупереджешсть до апрюр-них «недолшв» людини, пов'язаних з И вшом (вь кова толерантнiсть цiлком може поеднуватися iз прийнятою у багатьох культурах повагою до осiб похилого вшу); освiтня толерантнiсть передбачае позитивне ставлення до людей з рiзним рiвнем освiти, правда, це не стосуеться тих випадшв, де рь вень освiти суб'ектiв е виршальним чинником i повинен вщповвдати вимогам професп; мiжнацiона-льна толерантшсть - терпиме ставлення до представнишв рiзних нацiй, здатнiсть не переносити недолiки i негативнi ди окремих представникiв на-цiональностi на iнших людей, ставитися до будь-яко! людини з позицп «презумпци нацюнально! не-винностi»; расова (етшчна) толерантнiсть - вщсут-нiсть упереджень до представник1в шшо! раси, ет-носу; релiгiйна толерантнiсть - терпиме ставлення до догмапв рiзних конфесш, релiгiйностi з боку вь
руючих i невiруючих, представникiв рiзних конфе-сiйних груп; географiчна толерантнiсть - неупереджешсть до жителiв невеликих або провшцшних мiст, сiл i iнших регiонiв з боку столичних жителiв i навпаки, або ж до жителiв iнших кра!н; класова то-лерантнiсть - терпиме ставлення до представнишв рiзних прошарк1в населення - багатих до бвдних, бь дних до багатих; фiзична i фiзiологiчна толерант-нiсть - терпиме ставлення до хворих, швалщв, фь зично неповноцiнних, осiб iз зовшшшми вадами i т.д.; полiтична толерантшсть - терпиме ставлення до д1яльносп рiзних партiй i об'еднань, висловлю-вань !х членiв i т.д.; сексуально орiентована толера-нтнiсть - неупереджешсть стосовно оаб з нетради-цiйною сексуальною орiентацiею; маргiнальна толерантшсть (толерантшсть стосовно маргiналiв) -ставлення до бездомних, жебраюв, наркомашв, ал-коголiкiв, ув'язнених i т.д.
Безперечно ва цi види толерантносп проявля-ються у професiйнiй дiяльностi педагогiчних працi-вник1в. Проте в пол^льтурних регiонах особливого значення набувае мiжкультурна (мiжетнiчна) толерантнiсть.
Слщ вiдзначити, що термiн «мiжкультурна толерантшсть» часто вживаеться у науковш лiтера-турi як синонiм до таких термшв, як «мiжетнiчна толерантшсть», «етнокультурна толерантнiсть», «соцiокультурна толерантнiсть», «мiжнацiональна толерантнiсть» та iн. Всi щ термiни мають певну специфiку. Наприклад, соцiокультурною толерант-нiстю у вузькому смислi вважаеться прояв терпимого ставлення до представнишв певно! сощально! категорil та носilв певно! субкультури. У широкому розумiннi поняття соцюкультурно! толерантностi певним чином порiвнюють з термшом мiжкультур-но! толерантностi, осшльки вiн розглядаеться бага-тьма вченими як моральна яшсть особистостi, що характеризуе !! терпиме ставлення до шших людей, незалежно вiд !х етнiчно!, нацiонально! та культурно! приналежносп, терпиме ставлення до шших по-глядiв, звича!в, звичок. В даному випадку термiн «соцiокультурний» практично щентичний зна-ченню понять «етшчний» та «етнокультурний», як1 е базовими у визначенш поняття мiжкультурно! (ет-нокультурно!) толерантностi.
Таким чином, поняття «мiжкультурна толера-нтнiсть» е наслщком конкретизацi! поняття «толе-рантнiсть». Збернаючи весь спектр семантико-мо-дальних характеристик останнього, мiжкультурна толерантнiсть реалiзуе !х вiдносно суб'ектiв, як1 в;дносяться до рiзних культурних традицiй.
Незважаючи на певш вiдмiнностi у пiдходах до визначення феномена мiжкультурно! толерантно-сп, вважаемо, що загалом п;д мiжкультурною толе-рантнiстю слiд розумiти комплекс якостей особис-тостi, як1 дозволяють !й виявляти терпимiсть, по-вагу i доброзичливе ставлення до представнишв шших етнокультурних спiльнот i феномешв iнших культур. Даний комплекс виражаеться в розумiннi значущостi культурного «шшого», сприйняттi його як рiвноправного суб'екта взаемоди, у визнаннi його права на несхожють i своерiднiсть.
Мiжкультурна толерантшсть вимагае ввд педа-гогiчного працiвника саморозвитку i руху вiд базо-вих соцiокультурних знань до розвитку мiжкульту-рно! сензитивносп у взаемодii з представниками ш-ших етносiв. Самоусвiдомлення i щнтсна рефлекс1я е основою для професшного розвитку.
Педагогiчнi працiвники повиннi володгги про-фесiйними знаннями, розумiти гсторгю, традицп, цiнностi людей, з якими вони працюють. Для цього слад використовувати будь-яку можливiсть розши-рити сво!' культурнi знання i досвщ шляхом погли-блення розумiння в таких галузях знань: вплив ку-льтури на поведiнку людини; установки i цiнностi; особливостi органiзацii шдтримки в рiзних соцюку-льтурних групах; роль мови, мовних шаблонiв, сти-лiв i способiв комушкацп; вплив сощально1' поль тики на систему надання послуг; ресурси, як1 мо-жуть бути використанi для роботи з певними категор1ями осiб; можливi протирiччя мiж профе-сiйними цшностями i потребами клiентiв з рiзних соцiокультурних груп; вiдношення до влади в сус-пiльствi, соцiальних шститупв або установ i вплив на представнишв рiзних етнокультурних груп.
Ц знання здобуваються в процесi полшульту-рно1' освiти i сприяють формуванню мiжкультурноi толерантностi [3-5].
Отже, мета полжультурно1' освiти у вищiй школi - подготовка полiкультурного фахiвця, фор-мування готовностi до ефективно1' професшно1' i особистiсноi взаемодii у багатокультурному суст-льствi.
Поняття «готовшсть» по^зному розгляда-еться у науковiй лiтературi (як як1сть особистостi; особливий стан; наявтсть певних здатностей). Очевидно, лопчно поняття «готовшсть» розглядати як цшсне iнтегральне утворення, що проявляеться як властивiсть особистостi i передбачае взаемозв'язок таких компоненпв, як теоретичш знання, практичнi вмiння i позитивне ставлення до конкретного виду д1яльносл.
Готовнiсть до м1жкультурно1' взаемоди мютить так1 компоненти:
- iнтелектуальний (знання про рiзнi культури i особливосл спiлкування в полiкультурному сере-довищ^;
- цiннiсний (цiннiсне ставлення до особливос-тей рiзних культур);
- дiяльнiсний (умiння й навички взаемоди iз представниками рiзних культур).
Так, телектуальний компонент передбачае знання елеменпв рiзних культур i !х особливостей (юторп, мови, звича1'в, традицiй, ретги, психологи та iн.), систематизованi ввдомосп по окремих скла-дових феномена стлкування в полiкультурному се-редовищ^ цiлiсну уяву про полiкультурну картину свпу. Цiннiсний компонент характеризуеться вден-тифiкацiею себе як представника дано1' культури, сприйняттям iнших культур i 1'х представник1в, стiйкiстю до ситуацш суперечливого характеру за участi представнишв рiзних культур i передбачен-ням адекватного виходу з них. Д1яльшсний компонент полягае у дотриманш соцiальних норм i вимог взаемоди в полiкультурному середовищi, контактах
i3 представниками рiзних культур, соцiалiзованiсть суб'екта спiлкування в полiкультурному середо-вищг
Таким чином, r0T0BHicTb студентiв до м1жку-льтурно! взаемоди в полжультурному середовищi е iнтегративною властивiстю особистосп, що характеризуеться високим рiвнем знань про цю сферу со-щально! дiйсностi, позитивним емоцшно-цшшс-ним ставленням до особливостей рiзних культур, умшням взаемодiяти з !х представниками.
Устшне формування готовностi до мiжкуль-турно! взаемоди майбутнiх фахiвцiв можливе при розв'язку наступних конкретних завдань: забезпе-чити студентiв необх1дними знаннями про рiзнi культури; сформувати цiннiсне ставлення до особливостей рiзних культур та !х представнишв; розви-вати вмiння й навички взаемоди в пол^льтурному середовищi [5, с.227-229].
Закарпатська область належить до полжульту-рних регiонiв, де проживають укра!нщ, росiяни, угорцi, словаки, румуни, поляки, роми, представ-ники шших етнiчних меншин. Найбiльшою етшч-ною стльнотою на територи областi е угорщ. Вод-ночас, в Закарпатсьшй областi проживае найбiльша к1льк1сть ромiв в Украíнi, i ставлення до них насе-лення е далеко неоднозначним. Так, опитування студенлв (майбутнiх фахiвцiв сощально-педагопч-но! сфери) засввдчило, що певна частина з них з упе-редженням ставиться до деяких представник1в етш-чних спiльнот регюну, зокрема, ромiв.
Зважаючи на це, в Ужгородському нацюналь-ному ушверситеп (кафедра загально! педагогiки та педагопки вищо! школи) в процесi подготовки пе-дагогiчних кадрiв значна увага звертаеться на формування у них мiжкультурноí толерантносп, зокрема, толерантного ставлення до ромiв. Особливь стю освiтньо-професiйних програм подготовки майбутшх вчителiв початково1 школи i вихователiв закладiв дошшльно! освiти е те, що вони передба-чають тдготовку здобувачiв вищо! освiти до впро-вадження нових освiтнiх, педагогiчних та шформа-цiйних технологiй у професшнш дiяльностi в умо-вах полжультурного середовища. Саме таким е освггне середовище в бiльшостi шк1л i дошк1льних закладiв Закарпатсько! багатонацюнально! обласп. Студенти не тiльки вивчають спещальш дисцип-лiни, як1 допоможуть !м усввдомити необхiднiсть толерантного ставлення до представнишв шших нацюнальностей i налагодження продуктивно! взаемоди з ними, проходять педагогiчну практику в пол^льтурних освiтнiх закладах, але й залуча-ються до рiзних благодiйних акцш, участi в проектах, спрямованих на вирiшення актуальних проблем нацюнальних меншин.
Зокрема, започаткована ствпраця кафедри iз Закарпатським обласним благодшним фондом «Благо», який опiкуеться диъми ромсько! нацюна-льностi дошкольного i молодшого школьного вiку, та громадською органiзацiею «Карпатська фунда-цiя». У межах сшвпращ викладачi кафедри та студенти ознайомилися з презентащею соцiального проекту «Пiдтримка раннього розвитку та сощаль зацi! дiтей ромсько! громади Закарпаття, 2020-2021
р.), яка була тдготована «Карпатською фунда-щею», взяли участь у конференцп за тдсумками реалiзацiï проекту, а також вивчали досвiд практично!' дiяльностi органiзацiй - учаснишв проекту «Пiтримка раннього розвитку та соцiалiзацiï дiтей ромськоï громади Закарпаття», а саме: про надання освiтньоï та соцiальноï допомоги дiтям Закарпатсь-ким обласним благодiйним фондом «Благо», про допомогу ромським дiтям у здобутп освiти громад-ською оргашзащею «Рука допомоги», про сприяння штеграци ромських дiтей у освiтне середовище гро-мадсько1' органiзацiï «1нтелект-Уж» та благодшного фонду «Центр громадських шщитив».
В кiнцi грудня викладачi i студенти кафедри загально1' педагогiки та педагопки вищо1' школи вiдвiдали Закарпатський обласний благодiйний фонд «Благо» з подарунками, щоб привiтати маленьких вихованщв з новорiчними святами. Щд керь вництвом Елеонори Кулчар та вчителiв-виховате-лiв фонду «Благо» малята дуже серйозно готува-лися до свята i тепер iз задоволенням танцювали, спiвали, розповiдали новорiчнi вiршi. Було дуже ць каво i весело не лише вихованцям, але i ïхнiм батькам та вам присутшм. На завершения свята дгги отримали смачнi подарунки вщ гостей iз ушверси-тету.
Пщ час останньо1' зустрiчi з директором фонду i координатором мереж1 REYN-Украша Елеонорою Кулчар говорили про залучення кращих практик для розробки нових та вдосконалення iснуючих пiдходiв у сферах дошшльно1' та шшльно1' освiти, про сощальну iнтеграцiю ромiв шляхом розробки, апробаци та впровадження нових пiдходiв раннього розвитку дiтей на Закарпатп. Також на зустрiчi обу-мовили можливiсть волонтерсько1' дiяльностi сту-денлв у «Благо» та про доцшьшсть подготовки вчи-телiв, зокрема початкових клаав, з представник1в ромського населення.
Викладачi i студенти кафедри взяли участь у щорiчнiй онлайн-конференци REYN-Украïна у гру-днi 2021 р. Мережа REYN - Украша (повна назва -ROMANI EARLY YEARS NETWORK) в перекладi означае «раннш розвиток ромських дней». Вона об'еднуе освiтян, сощальних працiвникiв, медиков,
батьк1в, представник1в влади, оргашзацш та волон-тер1в, що працюють з ромськими диъми i прагнуть тдвищувати власний профес1онал1зм та удоскона-лювати тдходи до роботи, щоб кожна ромська ди-тина почувала себе у безпещ, вщчувала турботу i мала перспективи зайняти пдне м1сце у суспшьств^ залишаючись собою. REYN - Укра1на - це експер-тна стльнота, яка не лише надае можливосп для навчання датей, але й формуе тренди у сфер1 раннього розвитку та освгга ромських дггей через ство-рення майдаичик1в для дискусш, професшного розвитку, обм1ну досвщом та сшвтворчосп. Елеонора Кулчар слушно зауважила: «Мрш, щоб сустльство сприймало 1х не як ром1в, а просто як дггей». I важ-лива роль в цьому належить вчителю.
Цьогор1чна зустр1ч мереж1 REYN-Украíна мае на меп не пльки створити умови для змщнення командного духу, протидп професшному вигоранню, напрацювання нових щей та обмшу досвщом, але й прагне звернути увагу суспшьства до невщ'емносп ромського компоненту у питаннях нацюнального розвитку освишх послуг та послуг з раннього розвитку дней.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. 1.Фшософський енциклопедичний словник. [редкол. : B.I. Шинкарук (голова) та ш.]. К. : Абрис, 2002. 742 с.
2. Декларация принцитв толерантности Утверждена резолющею 5.61 Генерально1 конференцп ЮНЕСКО ввд 16 листопада 1995 р. Електрон-ний ресурс. Режим доступу. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_503
3. Banks J.A. Multicultural Education: Characteristics and Goals. Multicultural Education. Issues and Perspectives. Wileys & Sons, 2003. P. 3-31.
4. Болгарша В., Лошенова I. Культура i по-лшультурна освгга. Шлях освгга, 2002№1.С.2-6.
5. Козубовська I.B., Сiдун Л.Ю. Полшуль-турна пiдготовка фахiвцiв для шшл i дошкiльних за-кладiв в США. Науковий вюник Мукачiвського державного ушверситету. Серiя: Педагогiка та пси-хологiя. Вип.1(11). 2020. С. 227-229.
