CC BY
63ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ (JURIDICAL SCIENCE)
УДК 34
Коваленкова Алла Анатолiiвна
юрист з мiжнародного права ORCID: 0000-0003-4603-7506 (Ки1в, Украша)
ВЗАСМОДШ ПРАВА I МОРАЛ1 ЯК социально!
НОРМИ В УКРА1Н1 У XXI СТОЛ1ТТ1
Аннотаця: в cmammi розглянуто позици науковщв сьогодення та минулих столть щодо взаемоди права i морaлi, проaнaлiзовaно змти, як вiдбулися в суспiльствi за останн декшька столть. Пропонуеться до^дити сучасний прояв морaлi в правовому суспiльствi украгнськог Держави ХХ1 ст. Стосунки мiж людьми регулюються рiзними сощальними нормами та нaйвaжливiшi з них е право i мораль. Правом регулюються повсякденш сфери сустльного життя та з часом з'являеться ще бшьший спектр сощальних зв'язк1в як потребують належного регулювання та впорядкування. Пропонуеться зануритись у суть права та морaлi, як правових норм сьогодення, тому що право е свiдомим проявом людськог волi. Моралью постулати е вiдбиткaми ттереЫв та потреб людей. Мораль i право т^но пов 'язаш з волею та волевиявленням громадян украгнськог держави, гх iндивiдуaльних бажань та особистих прагнень наяких будуеться «державний характер влади». Мораль, в свою чергу, присутня у всьому рiзномaнiттi стосуншв мiж людьми, яка паралельно з виникненням права закртлюетьсяу багатьох правових нормах. До^джено, що право i мораль т^но пов 'язаш з порядком формування та функцюнування свтових стльнот та поведткою окремог особистостi. У кожног людини е потреба врозумЫн гг ролiу суспiльствi, сенсу та цшей свого wнування особливо з потужнимрозвитком глобaлiзaцгг сучасногоурбатзованого сустльства. Для кожног wторичног епохи е своя система етичних норм, сощальних зв'язтв та aксiологiчних теорт. В дант стaттi викладен основн аспекти взаемоди права та морaлi сьогодення та деяких кторичних aспектiв гх виникнення, розвитку та трансформаци у ХХ1 ст.
Також, до^джено вплив сустльства, як цшсного оргатзму на формування права та морaлi в умовах стресу, що обумовлений агреЫею бойових дт зi сторони Роси на сходi Украгни.
Клю^о^^ слова: право, мораль, сустльство, соцгальнг норми, взаемозв'язок, ХХ1 столття, ¡сторгя права, фшософ1я, сучастсть, правознавство, юриспруденщя, Конститущя Украгни.
Постановка проблеми. Украшське сустльство являе собою складний оргатзм, систему вщносин, як постшно потребують регулювання та впорядкування. Протягом юторичних подш народ створював безлiч рiзноманiтних правил поведiнки, традицш, звича1в та заборон у сукупност -соцiальних норм, що регулювали вiдносини мiж людьми з настанням певних наслщюв. Право i мораль постшно змшюються разом iз суспшьством у якому вони спiвiснують.
У найвищому Законi Украши - Конституцп Украши (далi - Конституцiя) закршлеш основнi та головнi соцiальнi норми мораи та права громадян. Також, Конститущя виступае регулятором цих сощальних вщносин. Актуалiзацiя проблеми полягае у взаемодп правових i моральних аспектах сучасного сустльства та процесу розбудови суверенно!', демократично!', правово! та сощально! украшсько! держави.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Морально-правовi проблеми розвитку сучасного сустльства та суспшьних фенометв дослiджували провiднi зарубiжнi та вггчизняш науковцi: А. Аверiн, Р. Апресян, В. Бабкш, В. Бачинiн, А. Бернюков, В. Братасюк, Р. Волггова, В. Графський, В. Грачов, С. Гусарев, А. Гусейнов, С. Дшстрянський, О. Дробницький, В. Сфименко, А. Заець, О. Зайчук, Б. Кютяювський, В. Корецький, О. Лiнчук, В. Малахов, А. Мордовцев, П. Недбайло, А. Овчинников, Н. Онщенко, М. Панов, О. Петришин, Л. Попов, В. Рибаков, В. Селiванов, С. Сливка, Ф. Таранов- ський, А. Титаренко, М. Тофтул, А. Француз, В. Швачка, П. Юркевич та ш.
Метою статт е комплексне дослщження взаемодп права i мораи та !х змiн у ХХ1 ст. в Укра!ш на базi правових вiдносин. Виявлено особливiсть мораи проникати у всi сфери суспшьного життя враховуючи 11 унiверсальнiсть та
нетституцшшсть. В статп розкрито як щ аспекти розрiзняються, взаемодшть та формують поведiнку населення в крат, що згодом закршлюеться у нормативно-правових актах.
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, мораль (лат. mores - звича!) -це система свггоглядних настанов, принципiв i норм поведiнки, якi втiлюють уявлення про добро i зло, належне i неналежне, справедливе i несправедливе. Розрiзняють iндивiдуальну i групову мораль. Ношем iндивiдуальноi моралi е особистють, а дотримання ii вимог забезпечуеться сумлшням людини. Носiем груповоi морал е певна група людей (професшна корпорацiя, етнiчна група, релiгiйна конфешя, конкретне суспiльство тощо), а дотримання ii вимог забезпечуеться не лише моральною свщомютю тдивща, а й громадською думкою. У певному сенс можна також говорити про ушверсальну мораль, яка спираеться на загальнолюдськ цiнностi. Право i мораль мають спiльну цiннiсну основу i служать однш метi - забезпеченню мирного ствюнування людей в суспiльствi. Разом з тим, у процес диферентацп мононорм первiсного суспiльства вони стали самостшними соцiальними регуляторами. [1]
Апрюрним е те, що демократична Держава мае виступати захисником суспiльноi мораи i такi дп соцiально та юридично обумовленi.
Особливе мiсце в дослщжент проблематики права i мораи займае представник критичноi фiлософii Густав Радбрух (1878-1949). Згiдно його тдходу право це поняття культури, моральтсть вiдноситься до внутрiшнiх цiнностей. На думку тмецького фiлософа права; тдлягае сумнiву два цiннiснi поняття: справедливють i моральнiсть або два культурних: право i мораль [2].
Все ж таки, право мае вщмттсть вщ моралi своiм характером виконання саме норм права. Виконання моральних i правових норм здiйснюеться суб'ектами права на добровшьних засадах в силу ix розумiння. Норми моралi втiлюються у життя в силу особистих звичок та переконань людини. Внутршшм важелем морал е совють iндивiда, а зовнiшнiм - суспшьна думка. Право, що закрiплене в закон як нормативно-правовий акт, мае безпрецедентт гарантй"
виконання, апарат примусу та авторитет сили влади держави. Мораль, як i право мае сво! заходи примусу, таю як - суспшьна думка, тиснення бшьшост у колективах, вплив сощальних спшьнот. Моральний примус полягае у психолопчному аспект суб'екта правовщносин при вчиненш аморального вчинку i суспiльство осуджуе таку особу певною мiрою.
Зазвичай, щоб пiдкреслити вiдмiннiсть мiж правом i мораллю, використовують такий вираз: «Зовшшнш формалiзм права, внутрiшня змiстовнiсть мораш» (право - формально, мораль - змютовна) [3].
Варто звернути увагу, що у ХХ1 ст. право i мораль перебувають у тюному взаемозв'язку. Вони часто взаемозумовлюють одне одного, а часом дiаметрально протилежш. Це свiдчить про !хню дiалектичну взаемодiю, спiльнi та вiдмiннi сторони. Мораль виникае ще у первюному суспiльствi, коли люди починають замислюватись над такими поняттями, як добро, зло, справедливють, гiднiсть, честь, милосердя. Мораль зароджуеться ще до подшу суспiльства на класи, ще до виникнення шституту держави. Право виникае тод^ коли виникае суспiльство i з'являеться потреба в регулю- ваннi суспiльних вiдносин, узгодженнi потреб окремих шдивщв iз потребами бiльшостi. Воно виражае волю держави, правосвщомють народу та окремих сощальних груп. Право мае чггку структуру i вiдповiдне юридичне оформлення у державно-правових актах. Право й мораль слугують загальнш мет^ вiдповiдають чiтко окресленим потребам сучасного сощуму - узгоджують штереси особистостi й суспiльства, забезпечують права i свободи кожно! людини, а також слугують шдтримщ громадського порядку. 1хня еднiсть утверджуе культ справедливост у тiй чи iншiй держав^ визначае межi i поле дiяльностi як окремо! людини, так i суспiльства в цiлому [4., с 14].
Мораль, як i право, сприяе створенню, за словами укра!нського фiлософа I. Шаповалово! «замиреного середовища». Обидва цi соцiальнi явища слугують однш метi - створенню i пiдтриманню «замиреного середовища», забезпеченню сощального порядку. Але ще! мети вони досягають по^зному. На вiдмiну вщ права мораль оцiнюе не лише дй, поведiнку людей, й саму особистiсть.
Зрозумшо, що особистють проявляеться в дiях. Таю поняття, як «моральне обличчя», «репутащя» зумовленi постiйною, стiйкою лiнiею поведшки людини, що породжуе певнi шдив^альш та соцiальнi очiкування. Розрiзняють людей моральних i аморальних, чесних i безчесних, жадiбних i добрих, скупих i щедрих, милосердних i жорстоких, брехливих i правдивих, совiсних i безсовiсних, корисливих i безкорисних, привггних i замкнутих, сварливих i дружних, лiнивих i працелюбних, скромних i марнославних, принципових i безпринципних, порядних i непорядних, щирих i лицемiрних, сердечних i безсердечних, надiйних i ненадiйних тощо [4., с 16].
Правовi зв'язки мiж людьми - це правовщносини; а моральнi зв'язки - це сшвчуття, доброзичливiсть, отка, взаемодопомога, дружба i солiдарнiсть, тощо. Право визначае юридичш факти i стани, за наявност яких виникають (змшюються, припиняються) правовiдносини. Мораль не мае формально! визначеностi, властиво! праву, оскшьки ситуацп, в яких можуть (i повиннi) проявлятися моральнi якост особистостi, е настiльки непередбачуваними i рiзноманiтними, що наперед !х неможливо встановити. Саме тому нiколи не вдавалося скласти вичерпний перелiк моральних правил (моральний кодекс). Моральнi норми мютяться в суспiльнiй думцi i отримують письмовий вияв в художнiх, фiлософських, публiцистичних творах, в релтйних книгах, в програмах партiй, у газетах, тдручниках, журналах та шших засобах масово! шформацп [5].
У ХХ1 ст. орiентацiя вiдбуваеться в сторону гумашзму, як цiннiсного ставлення до кожно! людини, демократичностi, як втшення вiдкритостi й вiльного волевиявлення шдивщв. Сучасному суспiльству притаманний дiалогiзм, як принципова система понять та уявлень людського буття. Проблема сучасност постае у гострш кризi основних життевих орiентацiй, швидкостi змiни влади, вщсутносп бачення стiйких перспектив по переду та втрати довiри населення Держав^ як гаранта прав i свобод громадян. На сьогоднiшнiй день вщбуваеться трансформацiя людсько! свiдомостi, змшюються моральш засади
суспшьства на б^ швидкого розвитку науки та високих технологш. Свщомють молодого поколшня зумовлена бiльш матерiальними цiнностями, а шж духовними. Сучасне суспiльство дещо вiдрiзняеться вiд суспiльства ХХ ст., саме моральними постулатами ставлення до життя. За останнi 30 роюв громадське суспiльство в Укра!ни стало бшьш вiльним у своему волевиявленш. Молодь почала приймати активну участь у м^ингах вiдстоюючи сво! права, а також свщомо формувати громадськ об'еднання для досягнення певних цшей. Тобто, моральнi та правовi аспекти суспшьного життя пiдвищились в декшька разiв.
Глобальнi змiни, що вщбуваються в сучасному свiтi, неминуче позначаються на концептуальнш моделi людини i свiту, в якому вона живе. Традицiйнi уявлення про закономiрностi становлення особистосп, розвитку iнтелекту, творчого потенщалу збагачуються новими теорiями, концепцiями, шновацшними технологiями, моделями, варiативними освiтнiми програмами, вимагають посилення уваги до фундаментальних основ розвитку теорп i практики. Дискусп з даного кола питань набули загострення наприкiнцi ХХ ст., що було пов'язано, перш за все, з фундаментальними змшами становища людини в сучасному свт, невизначенютю у ставленнi до релт!, вщсутнютю единого методологiчного пiдходу у сучаснш фшософп й iнших соцiально-гуманiтарних науках [6].
Основою мораи е саме щея свободи, котра надае сенсу i високого значення як етичному началу, так i метi суспшьного та особистого розвитку. Свого часу потяг до свободи знайшов вираження в принципах полггично! демократ", економiчного лiбералiзму, вiдокремлення церкви вiд держави, шдивщуаизму в приватному життi, лiбертарно-юридичних концепцiях, навiть в комунiстичних принципах влади суспшьних iнтересiв над шдив^альними. В процесi розвитку людства свобода стала дшсно однiею з абсолютних сощальних цiнностей життедiяльностi людини, одним iз основних принципiв !! юнування. Саме тому свобода може служити критерiем людського прогресу, в тому чи^ i в галузi державно-правових форм [7].
Мораль подiбна вод^ яка просочуе право через тканину суспшьних вщносин i вони мають нерозривний зв'язок вщ початку виникнення взаемовщносин мiж людьми.
Незважаючи на те, що право i мораль е окремими соцiальними регуляторами, вони взаемодоповнюють одне одного у досягненш спшьно! мети. Бiльшiсть правових норм вщображають суспiльну мораль (наприклад, християнськi заповiдi «не вбий» та «не вкради» мають аналоги як у мораи, так i у прав^. З iншого боку, будь-яке правопорушення зазвичай вважаеться аморальним вчинком, про що свщчить навiть етимолопя слова «злочин» в украшськш мовг Разом з тим, у сучасних суспшьствах, якi характеризуються спiвiснуванням багатьох систем мораи (наприклад, християнсько! мораш та моралi ате!стично!), норми права нерщко вступають у суперечнiсть з вимогами пе! чи шшо! цшнюно! системи. Подiбнi конфлiкти мiж правом i мораллю виникають, наприклад, у питаннях, пов'язаних iз розпорядженням людиною власним тшом: евтаназiя, трансплантацiя оргашв, переривання вагiтностi, проведення клiнiчних ви- пробувань лшарських засобiв на пащентах, репродуктивнi технологи, генна iнженерiя i т.п. Однак тут радше йдеться не про суперечнють мiж правом i мораллю, а про колiзп мiж рiзними типами моралi, виршити якi i покликане право як регулятор, що спираеться на ушверсальну мораль, засновану на загальнолюдських цшностях. Останнi знаходять найповнiше вiдображення в мiжнародному правi прав людини, заснованому передусiм на повазi до людсько! гiдностi. Взаемодiя права i морал вiдбуваеться також в процесi правозастосування. Так, норми права нерщко мютять поняття, з моральним оцiнюванням яких пов'язаш певнi юридичнi наслiдки, як-от «образа особисто!' гiдностi», «недобросовiсна конкуренщя», «низькi мотиви» i т.п. (оцшочш поняття). Крiм того, моральний' чинник е важливим, а iнодi й виршальним, пiд час притягнення особи до вщповщальносп за деякi правопорушення, мотив та мета яких становлять !х обов'язковi або додатковi ознаки i впливають на кваифжащю, а також при вирiшеннi судом питань про
позбавлення батьювських прав, призначення покарання тощо. У свою чергу вплив права на мораль виявляеться в тому, що право виступае умовою реаизацп морально!' свободи людини в суспiльствi та встановлюе межi ще! ' свободи. [1]
Право i мораль завжди звернеш до вшьно! волi шдивща. Разом з тим вони виступають як «мiрило» ще! свободи, визначаючи кордон вшьно! поведiнки особистостi. Але в цш спiльностi вже закладеш властивостi, що визначають специфiку права i моралi. Право виступае в якост формально! конкретно-iсторично зумовлено! мiри свободи. «Право по сво!й сутi i, отже, по своему поняттю - це iсторично визначена i об'ективно обумовлена форма свободи в реальних вiдносинах, мiра ще! свободи, формальна свобода» [8].
Мораль - система юторично визначених поглядiв, норм, принципiв, оцiнок, переконань, як знаходять вираження у вчинках та дiях людей, регулюють !х ставлення один до одного, до суспшьства, певного класу, держави i пiдтримуються особистими переконаннями, традицiями, вихованням, силою громадсько! думки. 1х критерiями постають категорп добра, зла, чесностi, благородства, порядносп, совiстi. З таких позицш даються моральна iнтерпретацiя та ощнка всiх суспiльних вiдносин, вчинкiв та дш людей. Особливiстю моралi е те, що вона регулюе поведшку i свiдомiсть людей в ушх сферах життя. Таким чином, i право, i мораль мають здатнють проникати в рiзнi сфери суспшьного життя. Нi право, нi мораль не обмежуються предметно вiдокремленою сферою сощальних вiдносин. Вони пов'язанi з поведшкою людей, соцiальною взаемодiею. Отже, не можна розмежовувати право i мораль за предметними сферами !х дп - вони дiють у единому колi соцiальних зв'язкiв. Звщси спiльнiсть - тiсна взаемодiя норм права i моралi. Поряд iз спiльними рисами розглядають i вщмшш риси моралi i права [6].
Класично пiд правом розумiеться система загальнообов'язкових соцiальних норм, що охороняються державою. За допомогою права сощальш сили, яю перебувають при влад^ регулюють поведiнку людей. Специфiка прояву правових норм обумовлена економiчним ладом суспшьства, його сощальною
структурою, полггичними вщносинами, впливом юторичних традицш, пашвною iдеологiею i рядом iнших факторiв. Право визначае права, свободи i обов'язки людини i громадянина. Основними функцiями права е: оргашзацшно-функцiональна - пов'язана з визначенням порядку дiяльностi державних i iнших соцiальних iнститутiв; захисно-охоронна - пов'язана з встановленням i реаизащею правил охорони суспiльства вщ рiзних форм прояву девiантно! поведшки окремих його членiв; iдеологiчна - пов'язана з визначенням вщповщно! поведшки людей в суспiльствi i формуванням правосвщомосп. Правова культура i право мають досить тривалу iсторiю, i пов'язанi перш за все з генезисом i розвитком Захiдно! цившзацп, де прiоритет права в житт суспiльства - аксiома. Будь-яка культура - це культура духу. Будь-яка культура мае духовну основу - вона е продукт роботи духу над природними стихiями. Сучасну правову культуру можна уподiбнити мехашчно! пам'яп, що вщтворюе iнформацiю про нормативи поведшки. Поява свггсько! держави призвело до перенесення акценту на етичш, i головним чином, на юридичш орiентири i цiнностi, оскiльки релтйш абсолюти були вiдкинутi. Нове мислення переконувало в тому, що догма вщносна, а змiст i сенс еволющонують разом з результатами голосування. Насправдi мораль - це кодекс закошв Природи, що дозволяе досягти досконалостi i гармонi! з самим собою i Всесвiту. Людина - не iзольоване iстота, вона впливае, за словами Вернадського, на весь Космос, на Природу, на все, що !! оточуе, i цим викликае заслужену вiдповiдну реакцiю. Саме тому кожен вщповщае за сво! вчинки. [9].
Подружжя Кiрлiан виявили наявшсть у живих iстот енергетичного поля, яке мютить всю шформащю про них i змiнюеться в залежност вiд пережитих внутрiшнiх сташв. Дане вiдкриття пiдтвердило, що вщчутне i невiдчутне, матерiальне i нематерiальне знаходяться в нерозривному зв'язку, утворюючи едине цше. [10].
Отже, сучасне суспшьство являе собою живий оргашзм у якого е свiй рiвень стресу i якщо домiнуючi групи населення знаходяться у тривожному
сташ, то рiвень морального вщдзеркалення буде вщповщний. Коли люди у суспiльствi морально подавлеш, то рiвень протиправних та злочинних дiянь у суспiльствi значно збшьшуеться, а рiвень пiднесеного духовного та штелектуального простору стае значно меншим. Прикладом цього можуть служити агресивнi дп з боку Росп на Донбасi, якi розпочалися у 2014 рощ. Ця ситуацiя актуальна i по сьогоднiшнiй 2021 рш тому, що конфлiкт наразi не вичерпано i передбачити його завершення та остаточнi наслiдки не е можливим. Разом з цим, частина укра!нського населення, здебiльшого на сходi Укра!ни, знаходиться у стресовому сташ.
Право i мораль е частиною так звано!' надбудови над економiчним базисом. Вони мають загальну економiчну, соцiально-полiтичну та iдеологiчну основу i е засобами активного впливу на поведiнку людей. 1м властива загальна мета: затвердження загальнолюдських цiнностей у суспшьств^ I право, i мораль являють собою загальш правила, що виражають певну волю, тобто спрямоваш на встановлення i пiдтримання на необхщному рiвнi дисциплiни i порядку в суспшьствц мають нормативний характер. I в прав^ i в морал мiстяться санкцп, що забезпечують негативнi наслiдки для порушникiв норми [11].
1з процесом еволюцп суспшьства у соцiальних нормах вiдбуваються змши. Дiалектичний процес змiн та перетворень е безперервний, але постiйною залишаеться комплексним та системним до сощальних норм та !х повсякденно! взаемодп. Це комплекс релiгiйних, естетичних, полггичних, сощально-технiчних, корпоративних, норм мораи, норм права тощо. Проте iз генезисом суспiльства - змiнюються i соцiальнi норми. Цей дiалектичний процес проходить iз змiною видiв, !х спiввiдношення, взаемозв'язкiв i форм взаемодп, змюту та засобiв захисту тощо. Але постшною залишаеться комплекснiсть та система сощальних норм, !х тюна взаемодiя. Найважливiшi соцiальнi норми встановлюються законодавчо та охороняються державними органами [12].
Моральш основи сучасного укра!нського законодавства припускають таку його побудову й практику його застосування, яка базуеться на нормах,
принципах i вимогах моральности морали Норми права, що не вщповщають нормам моральности сприймаються у суспiльствi як несправедливi й тому е неефективними у правозастосовнш (в тому числi правоохороннш) дiяльностi
[13].
З огляду на це можна зазначити, що гшки укра!нського законодавства побудованi виключно на засадах рiвностi прав та свобод громадян, що свiдчить про високий рiвень культури та моральностi суспшьства в цiлому. Але варто зауважити те, що в укра!нськiй спшьнот безперервно вiдбуваються метаморфознi змiни щодо формування моральност суспiльно! думки та побуту. Державш iнститути недостатньо уваги придшяють соцiальним дослiдженням в цьому напрямку на базi яких варто розробляти нормативно-законодавчi акти для бшьш досконалого функцiонування Держави.
Укра!на е европейською Державою i багато поведшкових аспектiв переймае вiд европейських кра!н як Нiмеччина, Францiя, Iталiя, 1спашя, Польща, Угорщина та iн., i все бiльше у офiцiйних мережах ЗМ1 можна зустрiти порiвняльнi характеристики рiзноманiтних правових питань Укра!ни iз центрально-европейськими кра!нами.
У ХХ1 ст. спостерiгаеться проблема тдвищення морально! вiдповiдальностi посадових ошб i громадян Укра!ни за належне i неухильне дотримання законiв. Будь-який вщступ вiд вимог законодавства i правових норм служить порушенням не тшьки законностi, а й мораи, що спричиняе негативний вплив на моральний стан соцiальних груп та шдивщв. Особливу глобальну анти зразковють все частiше показуюсь посадовi особи, як мають спокусу на свщоме порушення законностi сво!ми дiями або бездiяльнiстю, що так чи шакше являеться прикладом моралi у суспшьства Протизаконнi дi! або бездiяльнiсть посадових ошб можуть породити недовiру до закону, тдриваючи престиж права. На базi тако! поведiнки формуеться шгшстичне ставлення - "правова аморальнiстьм, яка може стати причиною порушень законности
На сьогодшшнш день люди перевантажеш об'емом шформацп з рiзних джерел, таких як ЗМ1, штернет, ютуб та друкованих видань. Якщо ще 15 роюв тому потрiбно було йти до бiблiотеки для здобуття потрiбноl шформацп, дослiджувати велику кшьюсть лiтератури у печатному вигляд^ то на сьогоднiшнiй день в штернет та на ютубi можна проанаизувати цю ж iнформацiю на шаленш швидкостi. Що обумовлюе тренування роботи мозку та iнодi його перевантаження. I не тiльки з одше! бiблiотеки, а з багатьох шших бiблiотек з усього Свггу, на рiзних мовах. Разом з цим, з'явилась дуже велика кшьюсть альтернативно! шформацп з рiзноманiтних неофщшних джерел. Де одне джерело суперечить шшому. Тобто кожна людина вiрить в те, що !й бшьше до вподоби. I кожен обирае свш рiвень моральностi вiдносно спожито! шформацп. В цьому аспектi право як система суспшьних вiдносин повинно врiвноважувати моральнi пiдвалини суспiльства.
На жаль, у молодiжному середовищi спостер^аеться бездумне, «все!дне» поглинання шформацп, яка надходить з телеекранiв та комп'ютерних монiторiв. Молодь вiддае перевагу розважальним шоу, «мильним операм», серiалам, жанровим i комп'ютерним iграм тощо. Занурюючись у вiртуальний свiт, молодi люди часто не вдумуються у змют того, що сприймаеться. Так поступово притупляеться потреба в надбанш знань, в духовно-естетичному збагаченш Для молод^ що належить до так званого все!дного типу глядачiв i слухачiв, медiамистецтва виконують лише розважальну або релаксацшну функцiю. У зв'язку з цим педагогами й психологами введений спещальний термш -iнформацiйна криза, тобто неможливють осмислити iнформацiю, знайти i вiдiбрати з величезного !! потоку найактуальнiшу, яка б сприяла духовному збагаченню кожно! особистостi [14].
За останш десятирiччя зареестрована численна кшьюсть нових дрiбних релiгiйних оргашзацш, якi також впливають на змшу свiдомостi iндивiдiв та суспiльноl думки невеликих колективiв, що поступово впливае на свщомють людей в цшому.
На початку ХХ1 ст. в Укра!ш вщбуваеться занепад шституту шмейних вiдносин, молодь зневажае стародавнi традицi! формування та функцюнування стосункiв в сiм'!. В центральны Gвропi активно зростають сексуальш меншини i, разом з щм укра!нська молодь переймае стереотипи тако! моделi поведiнки. Варто згадати морально-правовi засади радянського УРСР де не було мюця таким меншинам i це засуджувалось з боку суспшьства i не заохочувалось з боку Держави. Якщо в правовому аспект все законно, то в морально-вольовому вщношенш це лишае вщбиток на життевих постулатах молодi. Якщо зараз деяк новi незвичнi обставини життя здаються неймовiрно легковажними, то в майбутньому щ ж обставини можуть набути правових звичаевих аспектiв на територп Укра!ни або ж, навль, будуть закрiпленi у нормативно-правових актах.
Вщповщним позитивним змiнам у ставленш суспiльства до проблематики необхiдностi захисту суспiльно!' моралi правовими способами багато в чому посприяли законодавчi новацп, зокрема, введення до системи законодавства Укра!ни законодавчих актiв, спецiально спрямованих на захист суспiльно!' моралi - Закону Укра!ни «Про захист суспшьно! моралi», який багато в чому посприяв кристаизацп ново! функцi! укра!нсько! держави. А саме функцп захисту суспшьно! мораи, !! остаточному сепаруванню з-помiж шформацшно! та правозахисно! функцш держави [15].
Бувае, що норми права та морал можуть конфлжтувати мiж собою та iнодi суперечити один одному, проте це не зменшуе !х важливу роль у суспшьному життi. Для громадянина Укра!ни дотримання правових норм мае бути першочерговим.
Висновки. По-перше, цiннiсть права i морал в суспiльствi мають потужний вплив на формування правосвщомост особистостi. У сучасному суспiльствi мораль виступае показником якосп правозастосування. Рiвень суспiльно! свщомосп встановлюе сво! правила моралi, що вщдзеркалюються у створеннi нових правових норм та додержання юнуючих.
По-друге, людськ цшносл, що побудоваш на гумашзм^ свободi волевиявлення, справедливостi, честi та почуттям боргу мають моральне шдгрунтя за допомогою якого вiдбуваеться процес правотворчосп. Не зважаючи на рiзноманiття нацiональностей, що проживають на територп Укра!ни, рiвень моралi та пдносл населення пiдвищуються, тому з часом правосвщомють також зростае.
Для того, щоб встигати за модершзованим суспiльним життям в Укра!ш потрiбно постiйно змщнювати духовнi та патрiотичнi цiнностi едност в суспiльствi, без яких неможлива масова зацiкавленiсть його членiв у додержанш i реаизацп законностi при формуванш правово! Держави. У тдсумку можна зазначити, що соцiальнi регулятори як право i мораль постшно зближуються i взаемодiють мiж собою для досягнення спшьних цiлей.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
Суперечносп взаемодп морал1 1 права в сучасному укра!нському сустльсга: матер1али Всеукр. наук.-практ. конф., 30 трав. 2019 р. / Нац. юрид. ун-т 1м. Ярослава Мудрого. - Х: Право, 2019. - 200 с.
Фролова Е.А. Философия права в России: неокантианство (вторая половина XIX - первая половина XX века): Моногр. / Фролова Е.А. Проспект 2021. - М: 2019. - 535 с. Густав Р. Философия права. - Пер. с нем. - М.: Междунар. отноше-ния, 2004. - 240 с. Свхутич I. М. Мораль 1 право в систем! сощальних уявлень та !х мюце й роль у д1яль-носп Нацюнально! полщп Укра!ни: монограф1я / I. М. Свхутич. - Льв1в: ЛьвДУВС, 2017. - 212 с. (14 с., 16 с.)
Федорук Н. М. Мораль та суспшьний прогрес: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фшософ. наук: спец. 09.00.03 «Сощальна фшософ1я та фшософ1я юторп» / Н. М. Федорук; Харювський ушверситет пов1тряних сил. - Харк1в, 2005. - 20 с.
Министерство внутренних дел Украины Нацианальная академия внутренних дел Украины. Кафедра философии права и юридической логики. Лекция по учебной дисциплине "Этика и эстетика". Киев - 2015
Лукашева Е.А. Право, мораль, личность. Монография. — М.: Наука, 1986. — 263 е., 56 с.
Нерсесянц В.С. Право и закон. Из истории правовых учений / Нерсесянц В.С.; Отв. ред.: Мамут Л.С. - М.: Наука, 1983. - 366 c.
Сорокин В.В. Юридическая глобалистика: Учебник.-Барнаул: Азбука, 2009.- С. 361-366. Дарио Салас Соммэр. Мораль XXI века. Кодекс, 2013. - 480 с. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: Норма и патология. - М.: Наука, 1982. - 163 с. Кисляк Л. Н., Вщображення норм моралi в Конституцп Украши. «Прикарпатський юридичний вюник». 1вано-Франювський юридичний шститут Нащонального ушверситету «Одеська юридична академiя». Вид. вщ 06. 2016. - 60 с.
Сидоренко О. М. Право та мораль як основш способи правового впливу на поведшку суб'ек^в / О. М. Сидоренко // Правовий вплив на неправомiрну поведшку: актуальш граш : монографiя / за ред. О. В. Козаченка, С. Л. Стрельцова; МОН Украши, НУ «ОЮА», Каф.крим. права та ш. крим.-прав. дисциплш Миколшв. iн-т. права, ПРЦ НАПрНУ, ГО «Всеукр. Асощащя крим. права» . — Миколшв : Ыон, 2016. — С. 405-420.
Технологи навчання : науково-методичний збiрник. [Електронне видання]. Вип. 17. - Рiвне : НУВГП, 2019. - 125 с. http://ep3.nuwm.edu.ua/16795/1/3бiрник 2019 17.pdf Грицай Т. О., Захист сустльно! моралi як функцiя сучасно! держави: теоретико-правовi аспекти. Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. 2017. — 236 с. https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/Structure/science/rada/k2/dissertations/3/3.pdf
Kovalenkova Alla Anatoliivna
International Lawyer (Kyiv, Ukraine)
INTERACTION OF LAW AND MORALS AS A SOCIAL NORM IN UKRAINE IN THE XXI CENTURY
Abstract: the article examines the positions of scholars of today and past centuries on the interaction of law and morality, analyzes the changes that have occurred in society over the past few centuries. It is proposed to study the modern manifestation of morality in the legal society of the Ukrainian State of the XXI century. Relations between people are governed by various social norms and the most important of them are law and morality. The law regulates everyday spheres of public life and over time there is an even wider range of social ties that need to be properly regulated and streamlined. It is proposed to dive into the essence of law and morality, as legal norms of today life,
MewdyHapodHbiu HaynHuu ^ypHan «BECTHHKHAYKH» № 7 (40) T.4
HWXb 2021 г.
because law is a conscious manifestation of human will. Moral postulates are imprints of people's interests and needs. Morality and law are closely connected with the will and expression of the citizens of the Ukrainian state, their individual desires and personal aspirations on which the "state character of power" is built. Morality, in turn, is present in all the diversity of relations between people, which in parallel with the emergence of law is enshrined in many legal norms. Researched that law and morality are closely linked to the order of formation and functioning of world communities and the behavior of the individual. Everyone has a need to understand its role in society, the meaning and purpose of its existence, especially with the powerful development of globalization in modern urban society. Each historical epoch has its own system of ethical norms, social relations and axiological theories. This article outlines the main aspects of the interaction of law and morality of today and some historical aspects of their origin, development and transformation in modern society of the XXI century. Also, the influence of society as an integral organism on the formation of law and morality in conditions of stress caused by the aggression of hostilities by Russia in the East of Ukraine has been investigated.
Keywords: law, morality, society, social norms, connections, XXI century, history of law, science of law, philosophy, modernity, jurisprudence, Constitution of Ukraine.
