CC BY
68
УДК 351.9 https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2020.4.18
О.Л. ДУРМАН
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
0ЯСГО:0000-0001 -7829-9944
ев. цилюрник
Херсонський нацiональний техшчний ушверситет
ЗАГАЛЬН1 ПРАВИЛА ЕТИЧНО1 ПОВЕД1НКИ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦ1В ТА ПОСАДОВИХ ОС1Б М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: НОРМАТИВНО-
ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
Стаття присвячена розкриттю сутностг етично-моральной культури державних управлгнцгв та посадових осгб мгсцевого самоврядування як соцгально-професшног групи та визначення нормативно-правових аспектгв (фактор1в, засоб1в г шляхгв) формування цгег культури в управлгнських процесах. Виявлено, що проблема етики та моралг в державному управлгннг для Украгни не е новою, але досг актуальна. Обумовлено це тим, що за попередньою системою, до часгв незалежностг, влада вважала державного службовця «гвинтиком у великому механизм!», чим звгльняла його вгд дотримання певних етичних норм. Тому на часг слгд робити акцент на нормативно-правовому врегулюваннг етичних аспектгв державног служби та служби в органах мгсцевого самоврядування. Адже сприйняття державного службовця як корупцгонера, культивування думки щодо можливог суспгльно'г та особистог шкоди вгд гх службовог дгяльностг вже досить довго циркулюють серед громадян та в експертному середовищг. Дослгджено, що основнг правила етичног поведтки поеднують в собг як загальнолюдськг, так I специфгчнг риси та визначають морально-етичний портрет сучасного устшного управлгнця. Так, публгчна служба вимагае взаемног чесностг та справедливостг; доброзичливостг, чутливостг та чуйностг. Скромн1сть г щиргсть дозволяють виявляти толерантнгсть, терпеливгсть щодо гнших; критичне ставлення до власних заслуг дае можливгсть виявляти недолгки, а ввгчливгсть та коректтсть допомагае у спглкуваннг з громадянами. В статтг описанг основнг риси етики професшного державного службовця, до яких вгдносяться: професшна честь, г1дн1сть, справедливгсть, такт, професгйний обов 'язок. Виявлено, що державно-управл1нська етика е видом управлтсько'г етики, в якому на основг вивчення професшног моралг державних управлгнцгв обтрунтовуються цгнтснг оргентацИ, норми, моральт аспекти поведтки, взаемовгдносин мгж людьми у процесг державноуправлгнсько'г дгяльностг, надаються практичнг рекомендацИ, як зоргентованг на цю дгяльтсть. Узагальнено перелгк нормативно-правових актгв вгтчизняно'г нормативно-правовог бази щодо етичних норм поведтки. Зауважено, що прийняття етичного кодексу е проявом моральног свободи осгб, як служать народовг Украгни. А сам факт створення етичного кодексу, його широке обговорення на всгх ланках пблгчного управлгння, урочисте прийняття послуговуватиме пгдвищенню ргвня управлтсько'г' моралг й формуванню управлтсько'г етики.
Ключовг слова: етика, правила етичног поведгнки, державна служба, державнг службовцг, органи мгсцевого самоврядування, посадовг особи, нормативно-правова база, етичний кодекс.
ЕЛ. ДУРМАН
Херсонский национальный технический университет
0ЯСШ:0000-0001 -7829-9944 Е.В.ЦИЛЮРНИК
Херсонский национальный технический университет
ОБЩИЕ ПРАВИЛА ЭТИЧЕСКОГО ПОВЕДЕНИЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ СЛУЖАЩИХ И ДОЛЖНОСТНЫХ ЛИЦ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ: НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЙ АСПЕКТ
Статья посвящена раскрытию сущности нравственно-этической культуры государственных управленцев и должностных лиц местного самоуправления как социально-профессиональной группы и определение нормативно-правовых аспектов (факторов, средств и путей) формирования этой кльтуры в управленческих процессах. Выявлено, что проблема этики и морали в государственном управлении для Украины не нова, но до сих пор актуальна. Обусловлено это тем, что, во времена независимости, власть считала государственного служащего «винтиком в большом механизме», чем освобождала его от соблюдения определенных этических норм. Поэтому актуально сделать акцент на нормативно-правовом урегулировании этических аспектов государственной службы и службы в органах местного
самоуправления. Ведь восприятие государственного служащего как коррупционера, культивирование мысли о возможной общественной и личной вреда от их служебной деятельности уже достаточно долго циркулируют среди граждан и в экспертной среде. Доказано, что основные правила этического поведения сочетают в себе как общечеловеческие, так и специфические черты, и определяют морально-этический портрет современного успешного управленца. Так, государственная служба требует взаимной честности и справедливости; доброжелательности, чувствительности и отзывчивости. Скромность и искренность позволяют проявлять терпимость по отношению к другим; критическое отношение к собственным заслугам дает возможность выявлять недостатки, а вежливость и корректность помогает в общении с гражданами. В статье описаны основные черты этики профессионального государственного служащего, к которым относятся: профессиональная честь, достоинство, справедливость, такт, профессиональный долг. Выявлено, что государственно-управленческая этика является видом управленческой этики, в котором на основе изучения профессиональной морали государственных управленцев обосновываются ценностные ориентации, нормы, моральные аспекты поведения, взаимоотношений между людьми в процессе державноуправлинськои деятельности, даются практические рекомендации, которые ориентированы на эту деятельность. Изучен перечень нормативно-правовых актов отечественной нормативно-правовой базы относительно этических норм поведения. Замечено, что принятие этического кодекса является проявлением нравственной свободы лиц, которые служат народу Украины. А сам факт создания этического кодекса, его широкое обсуждение на всех уровнях государственного управления, торжественная присяга приведут к повышению уровня управленческой морали и формированию управленческой этики.
Ключевые слова: этика, правила этического поведения, государственная служба, государственные служащие, органы местного самоуправления, должностные лица, нормативно-правовая база, этический кодекс.
O.DURMAN
Kherson National Technical University
ORCID:0000-0001 -7829-9944 Ye. TSYLIURNYK
Kherson National Technical University
GENERAL RULES OF ETHICAL BEHAVIOR OF CIVIL SERVANTS AND LOCAL GOVERNMENT OFFICIALS: REGULATORY ASPECT
The article is devoted to the disclosure of the essence of ethical and moral culture of civil servants and local government officials as a socio-professional group and the definition of legal aspects (factors, means and ways) of forming this culture in management processes. It was revealed that the problem of ethics and morality in public administration is not new for Ukraine, but it is still relevant. This is due to the fact that until independence the government considered a civil servant "a cog in a large mechanism", which freed him from compliance with certain ethical norms. Therefore, the emphasis should be on the legal regulation of ethical aspects of civil service and service in local government. After all, the perception of a civil servant as a corrupt person, the cultivation of the idea of possible social and personal harm from their official activities have been circulating among citizens and in the expert community for a long time. It is investigated that the basic rules of ethical behavior combine both universal and specific features and determine the moral and ethical portrait of a modern successful manager. Yes, public service requires mutual honesty and justice; friendliness and sensitivity. Modesty and sincerity allow us to show tolerance, patience towards others; a critical attitude to one's own merits makes it possible to identify shortcomings, and politeness and correctness help in communicating with citizens. The article describes the main features of the ethics of a professional civil servant, which include: professional honor, dignity, justice, tact, professional duty. It is revealed that public administration ethics is a type of managerial ethics, in which based on the study of professional morality of public officials are substantiated value orientations, norms, moral aspects of behavior, relationships between people in the process of public administration, provide practical recommendations that focus on this activity. The list of normativelegal acts of the domestic normative-legal base concerning ethical norms of behavior is generalized. It is noted that the adoption of a code of ethics is a manifestation of the moral freedom of persons who serve the people of Ukraine. And the very fact of creating a code of ethics, its wide discussion within all levels of public administration, the solemn adoption will serve to raise the level of managerial morale and the formation of managerial ethics.
Keywords: ethics, rules of ethical conduct, public service, civil servants, local government officials, legal framework, code of ethics
Постановка проблеми
Сучасний розвиток публiчного управлшня грунтуеться на ще! цившзацшно! мюи держави та забезпеченнi демократичного розвитку сустльства. При цьому всi iншi функцi державного управлiння повиннi виконуватися через призму демократп та поваги до думки громадян. Тому реформування державно! служби, як суб'екта державного управлшня, потребуе ново! моделi професшно! етики державних службовцiв, посадових оаб мiсцевого самоврядування, депутатiв рад рiзних рiвнiв (публiчних службовцiв), яка орiентуеться на цiнностi демократично! правово! i соцiально! держави, служ1ння народовi Укра!ни, професiйну компетентнiсть, здатнiсть ефективно, в рамках закону i посадових повноважень, реалiзовувати владнi функцi!.
Так1 особливосп етики публiчних службовцiв актуалiзують моральну складову !х особистостi та етичш засади державно! служби, служби в органах мюцевого самоврядування та на виборних посадах, як сощально-професшного шституту. Очiкуваним наслiдком етизацi! професiйно! поведшки депутатiв депутатiв та посадових оаб мюцевого самоврядування мае стати утвердження в суспiльних вiдносинах демократично! та гуманно! сутносп укра!нсько! держави. Потреба в посиленш етичних засад державно! служби в Укра!ш вiдповiдае також световому вектору суспiльного розвитку, гумашзаци мiждержавних вiдносин, адаптацi! до стандарта £вропейського Союзу.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй
Проблеми етики на публiчнiй службi, формування професiйно-етично! культури публiчнiх службовцiв вiдповiдно до сучасних етичних принцитв, налагодження ефективно! взаемодп з населенням та недопущення несправедливосп i корупцiйних дiй вивчали ряд укра!нських вчених, серед яких можна вiдзначити Т. Василевську [1], М. Рудакевич [2], А. Товмач [3], I. Лопушинського [4], £. Романенка [5], Н. Янюк [6] та шших.
Формулювання мети дослiдження
Незважаючи, що державнi службовцi працюють здшснюють свою дiяльнiсть в апаратi судiв, дипломатично! та митно! служб, Нацюнального банку Укра!ни, Служби безпеки, внутршшх справ, Збройних Сил та шших вшськових формувань, вiдповiдними органами, а посадовi особи мiсцевого самоврядування складають основну частину працiвникiв органiв мюцевого самоврядування, i правила !х поведшки повинш розроблятися з урахуванням особливостей здшснення професiйно! дiяльностi в цих органах, проте загальнi (типовi) правила етично! поведiнки повиннi бути однаковими для вйх орагнiв публiчно! влади. Метою статтi е аналiз та розкриття сутностi етично-морально! культури державних управлшщв та посадових осiб мюцевого самоврядування як соцiально-професiйно! групи та визначення нормативно-правових аспектiв (факторiв, засобiв i шляхiв) формування цiе! культури в управлшських процесах.
Викладення основного матерiалу дослiдження
У сучасному суспiльствi яшсно змiнюеться роль сформованих соцiальних структур, сощальних iнститутiв, якi в рядi випадкiв виступають не рушiем, а гальмом розвитку сустльства i джерелом соцiально! кризи. В силу цього i теоретики управлiння, i управлшщ рiзного рiвня намагаються виробити нов^ адекватнi змiнено! соцiально! реальностi, управлшсьш прийоми, методи, що гарантують результатившсть етичних норм державного управлiння.
Акцент на нормативно-правовому врегулюванш етичних аспекпв державно! служби та служби в органах мюцевого самоврядування е на чай, адже сприйняття державного службовця як корупцiонера, культивування думки щодо можливо! суспiльно! та особисто! шкоди вiд !х службово! дiяльностi вже досить довго циркулюють серед громадян та в експертном середовищг
Проблема етики та моралi в державному управлшш для Укра!ни не е новою, але доа актуальна, й обумовлено це тим, що за попередньою системою, до чаав незалежносп, влада вважала державного службовця «гвинтиком у великому мехашзмЬ» чим звшьняла його вiд дотримання певних етичних норм. При цьому у сво!й дiяльностi державний службовець керувався такими принципами, як четке виконання директив зверху, вiдчуженiсть у спiлкуваннi, формальне ставлення до людей. В Укра!ш, що входила до складу СРСР, вище партiйне керiвництво здiйснювало державне управлшня вщповщно до вказiвок з «центру».
Ц принципи йдуть в суперечшсть з вимогами сьогодення, основними критерiями яких е компетентнiсть, досввдчешсть, умiння аналiзувати, доступнiсть i тактовшсть у спiлкуваннi, повага до особистосп, допомога громадянам у вирiшеннi проблем, надання адмiнiстративних послуг тощо. У ходi реформування розвитку державно! служби одним з першочергових завдань е розробка норм i вимог сучасно! етики державно! служби. Ключовими засобами регулювання й контролю управлiнсько! дiяльностi та поведiнки державних службовцiв, що забезпечують досягнення цiе! мети, е право, культура i мораль. Адже якщо людина, держслужбовець-професiонал, не мае стшких моральних позицiй, зорiентованих на державш iнтереси, не розумiе необхщшсть культурно! поведiнки при взаемодi! в громадянами, результати !! дiяльностi будуть негативними для суспiльства. Тобто вона працюватиме
цшком професшно, але в особистих чи групових штересах. Такий професiоналiзм може стати руйшвним для держави.
Процес сучасного розвитку державного управлшня в УкраМ характеризуеться не лише необхщшстю проведения системних змiн його механiзмiв, але й трансформацiï професiйного менталитету працiвникiв у цiй сферi. Адже жодна управлiнська система не в змозi ефективно виконувати власнi функцп, не маючи фундаментального морально-етичного тдгрунтя. В цьому контекстi державне управлшня в Украш мае бути сформовано на загальнолюдських принципах з врахуванням нацiональних традицiй.
Якщо управлiння не керуеться етичними нормами, то воно може перерости у вкрай прагматичне ставлення до суспiльних процесiв та «споживче» ставлення до людини, що характеризуеться лише мотивами власно1 вигоди. Отже, лише у разi за^плення у свiдомостi державних службовцiв та посадових осiб мiсцевого самоврядування етичноï мотивацiï при виконання владних повноважень можна говорити про реалiзацiю цившзованого пiдходу в реалiзацiï суспiльного врядування [7].
Висок1 вимоги до державних службовщв обумовлюють гарантiю нормальних умов ïхньоï дiяльностi, особливу пiдвищену захищешсть особи. Одночасно цей захист е одшею з найважливiших гарантiй авторитету вщомства, довiри i поваги до нього з боку суспшьства.
Люди, яш виконують владнi повноваження та посадовi функцiональнi обов'язки вiд iменi держави, повиннi мати пiдвищену захищешсть. Проте ця захищенiсть не повинен стати прившеем, який би порушував принцип рiвноправностi громадян. Офiцiйна особа не може користуватися сво1'м винятковим службовим становищем для неправомiрних дш. Особлива актуальнiсть етики державно1' служби обумовлена тим, що питання етики, норм i правил поведшки державних службовщв рашше не регулювалися спещальними нормативними актами. Правила i стандарта поведшки чиновников частково регулювалися окремими положеннями рiзних нормативних актiв, а в радянський перiод - партшними та урядовими постановами.
Таким чином, в умовах реформування системи державноï служби в Украïнi саме висока квалiфiкацiя, професiйнi та моральнi якосл службовцiв е одним з найважливших чинник1в створення ефективно1' системи державно1' влади, що вiдповiдае стандартам правово1' держави та високорозвинутого суспiльства.
Основш правила етично1' поведiнки поеднують в собi як загальнолюдськг, так i специфiчнi риси як1 визначають морально-етичний портрет сучасного успiшного управлшця: державна служба вимагае взаемно1' чесностi та справедливости доброзичливостi, чутливостi та чуйностц скромнiсть, щирiсть, що дозволяе виявляти толерантшсть, терпеливiсть щодо iнших, критичне ставлення до власних заслуг та недолЫв; ввiчливiсть та коректнiсть у спшкуванш. До основних рис устшно1" етики професiйного державного службовця можна вщнести: професiйну честь, гiднiсть, справедливють, такт, професiйний обов'язок.
Державно-управлiнська етика е видом управлшсько1' етики, в якому на основi вивчення професiйноï моралi державних управлiнцiв обгрунтовуються цiннiснi орiентацiï, норми, моральнi аспекти поведiнки, взаемовщносин мiж людьми у процесi державно -управлшсько1' дiяльностi, надаються практичнi рекомендаций як1 зорiентованi на цю дiяльнiсть.
В науковiй лiтературi розрiзняють:
1) етику державного управлшня як шституцшну етику, що випливае з тси та фшософп державного управлiння та презентуе його цiнностi, етичнi установки, принципи, норми й механiзми 1'хньо1' пiдтримки;
2) етику державного управлшця, що грунтуеться на усвiдомленнi професшного призначення та цiннiсних засад державного управлшня, системi етичних принципiв та норм, яш вiдображаються у свщомосп державних управлiнцiв, орiентують i регулюють 1'х вiдносини та дiяльнiсть у сферi державного управлiння.
Таким чином, етика державного управлшця е похщною ввд етики державного управлiння i може мати особливосп в залежносп вiд сфери управлiння, проте повинна повшстю ш вiдповiдати в сво1'х основних положеннях. В етицi державного управлшця конкретизуються загально-моральш настанови. Проте кожна вiдносно самостiйна моральна тдсистема (у тому числi професiйна етика) утримуе у собi небезпеку самоiзоляцiï, виникнення професiйного его1'зму, домiнування корпоративних штереав над загальнолюдськими.
У разi конфлжту мiж загальнолюдськими та професiйними настановами перевага повинна бути вiддана загальнолюдським моральним вимiрам. Лише усвiдомлення загальнолюдського, загальнокультурного, морального сенсу робить професшну дiяльнiсть осмисленою. Досягти гармонiзацiï вимог загальнолюдсько1' моралi та професiйноï моралi публiчних службовцiв можливо через форми i методи незалежного суспшьного контролю над дiяльнiстю окремих спецiалiстiв та професшно1' групи в цiлому, через прозорють, зняття зайвих заборон i обмежень, суспшьний дiалог, свободу обговорення всiх доступних розумiнню неспецiалiстiв сторш професiйного функцiонування.
На законодавчому piBHi врегулювання морально-етичних засад дiяльностi управлшщв здшснюеться через ряд нормативно-правових актiв. Серед них загальш правила поведiнки державних службовцiв та службовщв в органах мiсцевого самоврядування, що е узагальненням стандартiв етично! поведшки, доброчесносп та запобiгання конфлжту iнтересiв у дiяльностi державних службовщв. Вони грунтуються на Конституцп Украши [8] та визначенi у принципах, зазначених у статп 4 Закону Украши «Про державну службу» [9]:
- верховенства права;
- законностц
- професiоналiзму;
- патрiотизму;
- доброчесностц
- ефективностi;
- полггично! неупередженостi;
- прозоростi;
- стабшьностц
- забезпечення рiвного доступу до державно! служби.
Останнш принцип е фактично iнтегальним до попереднiх та визначае заборону всiх форм та проявiв дискримiнацiï, вiдсутнiсть необгрунтованих обмежень або надання необгрунтованих переваг певним категорiям громадян пiд час вступу на державну службу та ïï проходження за умов виконання вах iнших принципiв.
Щодо посадових оаб мюцевого самоврядування, то починаючи з 1993 року, ï\ статус визначався Законом Украши «Про державну службу». Законодавчим оформленням чергового етапу реформування мiсцевоï влади в Украïнi стали прийнята в 1996 роцi Конститущя Украши та прийнятий 1997 року Закон Украши «Про мкцеве самоврядування в УкраМ», а в 2001 - Закон Украши «Про службу в органах мюцевого самоврядування» та ряд шших. Таким чином, ми маемо низку закошв, яш прямо чи опосередковано регламентують юридичний статус зазначених оаб.
Службовщ в цих органах керуються у свош дiяльностi Законом Украши «Про службу в органах мюцевого самоврядування» [10], зпдно з якою правовий статус посадових оаб мюцевого самоврядування визначаеться Конститущею Украши, законами Украши «Про мюцеве самоврядування в Украïнi» [11, «Про статус депутапв мiсцевих рад» [12], «Про мiсцевi вибори» [13] та шшими нормативно-правовими документами Украши. Аналiзуючи Закон Украши «Про службу в органах мюцевого самоврядування», можна дшти висновку, що, на вiдмiну ввд державно1' служби, усi службовцi мюцевого самоврядування е посадовими особами. Тобто, уа квaлiфiковaнi працiвники, що працюють в органах мiсцевого самоврядування, е посадовими особами, решта - техшчний i обслуговуючий персонал.
Звертаючись до мети юнування самих оргaнiв мюцевого самоврядування, варто зазначити, що ця мета вiдповiдaе принципу субсидiaрностi розподшу владних повноважень, який визначено i в £вропейськш хартл мiсцевого самоврядування [14] як найбшьш доцiльний. За цим принципом повноваження оргaнiв публiчноï влади розмежовуються таким чином, що безпосередне управлшня територiями здiйснюеться за допомогою представницьких оргaнiв населения, як оргашв, нaйбiльш близьких до народу.
Тому розглянемо тепер бшьш детально вимоги до самого службовця мюцевого самоврядування. Варто врахувати, що вш (цей службовець) е, у першу чергу, членом територiaльноï громади, а потiм -представником публiчноï влади. Як службовець вш повинен виконувати влaднi повноваження, але як член громади - стояти на сторош ïï штереав та сшвюнувати зi своïми сусiдaми на рiвних засадах. Його морaльнi принципи повиннi грунтуватися на етицi державного управлшня.
Тому Закон Украши «Про службу в органах мюцевого самоврядування» визначае таю принципи:
- служшня територiaльнiй громадц
- поеднання мюцевих i державних iнтересiв;
- верховенства права, демократизму i законностц
- гумашзму i соцiaльноï' спрaведливостi; гласностц
- прiоритету прав та свобод людини i громадянина;
- рiвних можливостей доступу громадян до служби в органах мюцевого самоврядування з урахуванням ïхнiх дiлових якостей та професiйноï пiдготовки;
- професiонaлiзму, компетентности iнiцiaтивностi, чесностi, вiддaностi спрaвi;
- шдконтрольносп, пiдзвiтностi, персонaльноï' вiдповiдaльностi за порушення дисциплiни та неналежне виконання службових обов'язк1в;
- дотримання прав мюцевого самоврядування; прaвовоï та соцiaльноï зaхищеностi посадових осiб мiсцевого самоврядування;
- захисту штереав вiдповiдноï' територiaльноï' громади;
- фшансового та матерiально-технiчного забезпечення служби за рахунок кошпв мiсцевого бюджету;
- самостшносп кадрово1' полiтики в територiальнiй громадi.
Як бачимо, цi принципи вiдповiдають загальнолюдським та загальнодержавним управлшським принципам. Та не зважаючи на чгтко виписанi моральнi принципи, якими мае керуватися службовець в органах мюцевого самоврядування, перед державою свого часу постала проблема створення та втшення механiзму реалiзацiï етичних норм i засад, яш будуть дiевим iнструментом роботи державних службовцiв та посадових осiб органiв мiсцевого самоврядування.
Таким шструментом став Закон Украши «Про правила етично1' поведiнки» [15], який визначав керiвнi норми поведшки оаб, уповноважених на виконання функцш держави або мiсцевого самоврядування, тд час виконання ними службових повноважень та порядок притягнення 1'х до вщповщальносп за порушення таких норм. На зм^ цьому закону 2015 року було ухвалено Закон Украши «Про запобтання корупцп» [16], в роздш IV якого розкриваються наступш законодавчi етичнi норми:
1. Стаття 37. Вимоги до поведшки oci6:
- Загальш вимоги до поведшки оаб, зазначених у пунктi 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першо1' статтi 3 цього Закону, якими вони зобов'язаш керуватися тд час виконання сво^'х службових чи представницьких повноважень, пiдстави та порядок притягнення до вщповщальносп за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який е правовою основою для кодекав чи стандарпв професiйноï етики.
- Центральний орган виконавчо1' влади, що забезпечуе формування та реалiзуе державну полiтику у сферi державно1' служби, затверджуе загальнi правила етично1' поведшки державних службовщв та посадових оаб мюцевого самоврядування.
2. Стаття 38. Додержання вимог закону та етичних норм поведшки - Особи, зазначеш у пункп 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першо1' статп 3 цього Закону, тд час виконання сво1'х службових повноважень зобов'язаш неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведiнки, бути ввiчливими у стосунках з громадянами, керiвниками, колегами i пiдлеглими.
3. Стаття 39. Пршритет iнтересiв - Особи, зазначеш у пункп 1 частини першо1' статтi 3 цього Закону, представляючи державу чи територiальну громаду, дiють виключно в 1'х iнтересах.
4. Стаття 40. Пол^ична нейтральнiсть:
- Особи, зазначенi у пункп 1, шдпункп "а" пункту 2 частини першо! статп 3 цього Закону, зобов'язаш при виконанш сво!х службових повноважень дотримуватися полгтично! нейтральностi, уникати демонстрацiï у будь-якому виглядi власних полiтичних переконань або поглядiв, не використовувати службовi повноваження в iнтересах полiтичних партiй чи !х осередк1в або окремих полгтишв.
- Положення частини першох' ще! статтi не поширюеться на виборних оаб та оаб, яш обшмають полiтичнi посади.
5. Стаття 41. Неупереджешсть - Особи, зазначенi у пункп 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першох' статп 3 цього Закону, дшть неупереджено, незважаючи на приватнi iнтереси, особисте ставлення до будь-яких оаб, на свох' полпичш погляди, iдеологiчнi, релiгiйнi або iншi особистi погляди чи переконання.
6. Стаття 42. Компетентшсть i ефектившсть - Особи, зазначенi у пункп 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першоï статп 3 цього Закону, сумлшно, компетентно, вчасно, результативно i вщповщально виконують службовi повноваження та професшш обов'язки, рiшення та доручення органiв
1 осiб, яким вони пiдпорядкованi, пiдзвiтнi або тдконтрольш, не допускають зловживань та неефективного використання державное' i комунальноï власносп.
7. Стаття 43. Нерозголошення шформаци - Особи, зазначенi у пункп 1, шдпункп «а» пункту
2 частини першоï статп 3 цього Закону, не розголошують i не використовують в шший споаб конфщенцшну та iншу iнформацiю з обмеженим доступом, що стала вщома у зв'язку з виконанням своïх службових повноважень та професiйних обов'язшв, крiм випадк1в, встановлених законом.
8. Стаття 44. Утримання ввд виконання незаконних pinicin, чи доручень:
- Особи, зазначенi у пунктi 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першоï статп 3 цього Закону, незважаючи на приватш штереси, утримуються вiд виконання рiшень чи доручень керiвництва, якщо вони суперечать закону.
- Особи, зазначеш у пункп 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першоï статп 3 цього Закону, самостшно ощнюють правомiрнiсть наданих керiвництвом рiшень чи доручень та можливу шкоду, що буде завдана у разi виконання таких ршень чи доручень.
- У разi отримання для виконання ршень чи доручень, як1 особа, зазначена у пункп 1, шдпункп «а» пункту 2 частини першо^' статп 3 цього Закону, вважае незаконними або такими, що
становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи штересам окремих громадян, юридичних оаб, державним або суспiльним штересам, вона повинна негайно в письмовш формi повiдомити про це керiвникa органу, пiдприемствa, установи, оргaнiзaцiï, в якому вона працюе, а виборш особи - Нaцiонaльне агентство.
О^м деяких зaконiв, щодо встановлення етичних норм, свого часу Нащонального агентства Украши з питань державно! служби видало Наказ «Про затвердження Загальних правил етично! поведшки державних службовщв та посадових оаб мюцевого самоврядування» [17], який був наступником наказу «Про затвердження Загальних правил поведшки державного службовця» [18], виданого Головдержслужбою 2010 року. Порiвнюючи з попередшми редакщями Правила етичноï поведiнки мютять як стaрi норми, так i ряд нових новел, i складаються iз шести роздiлiв:
I. Загальш положення. Як i в першш редакцп, встановлено, що при прийнятп на державну службу або на службу в органи мюцевого самоврядування особа ознайомлюеться з цими Загальними правилами. Вiдмiткa про таке ознайомлення додаеться до особовоï справи державного службовця чи посaдовоï особи мюцевого самоврядування. Також дотримання державними службовцями вимог цих Загальних правил враховуеться тд час проведення щорiчного ощнювання 1'х службово1' дiяльностi.
II. Загальш обов'язки державного службовця та посадово'1 особи мiсцевого самоврядування. У цьому роздш, зокрема, зазначаеться, що державш службовцi та посaдовi особи мюцевого самоврядування при виконанш посадових обов'язшв повиннi дiяти лише на шдстав^ в межах повноважень та у споаб, що передбaченi Конституцiею та законами Украши, а також мiжиaродними договорами, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Украши.
Державш службовщ повинш сумлiнно, компетентно, результативно i вшповшально виконувати сво1' посaдовi обов'язки, проявляти iнiцiaтиву, а також не допускати ухилення вiд прийняття рiшень та вiдповiдaльностi за сво1' дiï та рiшения.
У цш редакцй' конфлiкту iнтересiв придiлено лише один абзац такого змюту: «Державш службовщ та посaдовi особи мюцевого самоврядування повинш запобтати виникненню конфлшпв у стосунках з громадянами, керiвникaми, колегами та пiдлеглими.». На думку aвторiв стaттi, це пояснюеться, скорш за все, тим, що цьому питанню у Зaконi передбачено цший роздiл.
Держaвнi службовцi та посaдовi особи мiсцевого самоврядування мають дбати про позитивну репутащю державних оргашв, що включае дотримання правил етикету, належного зовнiшнього вигляду, забезпечення високо1' якостi роботи, встановленого внутрiшнього службового розпорядку, дотримуватись високо1' культури спшкування (не допускати використання нецензурно1' лексики, тдвищено1' iнтонaцiï).
Не можна не привернути увагу до норм, якими зобов'язують державних службовцiв та посадових оаб мюцевого самоврядування шанувати народш звичaï i нaцiонaльнi трaдицiï, а також носити одяг офiцiйно-дiлового стилю та який вшповшае загальноприйнятим вимогам пристойность
III. Використання службового становища. Цей роздш е новим. Одним словом можна сказати, що державному службовцю чи посадовш особi мюцевого самоврядування не можна займатися на службi корупщею.
Також не можна не сказати про передбачену цим роздшом заборону державному службовцю та посадовш особi мiсцевого самоврядування у будь-який споаб використовувати свое службове становище в полiтичних цiлях, у тому чи^ для залучення державних службовщв, посадових оаб мюцевого самоврядування, пращвнишв бюджетно1' сфери та шших оаб до учасп у передвиборнш aгiтaцiï, aкцiях та заходах, що оргашзовуються полiтичними пaртiями.
IV. Використання ресурав держави та територiальноï громади. Щд ресурсами держави та територiaльноï громади розумiються рухоме та нерухоме майно, кошти, службова iнформaцiя, технологи, штелектуальна влaснiсть, робочий час, репутащя тощо.
Держaвнi службовцi та посaдовi особи мiсцевого самоврядування, йдеться у Загальних правилах, мають право використовувати ресурси держави чи територiaльноï громади тшьки в межах посадових обов'язшв та доручень керiвникiв, наданих на пiдстaвi та у межах повноважень, передбачених законами Украши.
Встановлюеться обов'язок ращонально i дбайливо використовувати державну i комунальну власнють, постiйно тдвищувати ефективнiсть ïï використання, уникаючи надшрних i зайвих витрат, а також не допускати зловживань та використання державного чи комунального майна або кошпв у приватних iнтересaх.
Акцентуеться, що робочий час державного службовця та посaдовоï особи мiсцевого самоврядування мае використовуватись для виконання своïх посадових обов'язшв.
V. Використання шформацп. Цей роздш мютить норми, пов'язаш iз заборонами та обмеженнями при опрацюванш у вiдповiдностi до законодавства персональних даних фiзичних осiб, конфiденцiйноï та iншоï iнформaцiï з обмеженим доступом.
VI. Обмш шформащсю. У цьому роздш зазначаються правила, яких державний службовець та посадова особа мiсцевого самоврядування при спшкуванш пiд час виконання посадових обов'язшв мае дотримуватися. Зокрема:
1) надавати iнформацiю iз зазначенням даних, що ïï пiдтверджують;
2) своечасно надавати вщповщно до законодавства шшим державним службовцям та посадовим особам мiсцевого самоврядування iнформацiю, необхщну для виконання ними посадових обов'язшв;
3) викладати iнформацiйнi матерiали та повщомлення чiтко, лаконiчно та послщовно для однозначного ^'х сприйняття.
Крiм того, дотримуватися встановленого протоколу у ввдносинах з представниками органiв влади iноземних держав, мiжнародних органiзацiй, шоземних установ.
Щодо вiдповiдальностi. Пряма норма щодо вщповщальносп державних службовцiв чи посадових оаб мюцевого самоврядування за порушення Загальних правил вiдсутня, проте у пункп 7 роздiлу I «Загальш положення», зокрема, зазначено, що «... керiвники державних органiв, оргашв мiсцевого самоврядування чи ^'х структурних пiдроздiлiв у разi виявлення чи отримання повiдомлення про порушення цих Загальних правил в межах свое^' компетенцп вiдповiдно до законодавства зобов'язаш вжити заходiв щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслiдкiв та притягнення винних оаб до дисциплiнaрноï вщповщальносп, а у випадках виявлення ознак кримшального або aдмiнiстрaтивного правопорушення також поiнформувaти спецiaльно уповноважених суб'екпв у сферi протидп корупцп». Отже, за порушення вимог, встановлених Загальними правилами, встановлено дисциплшарну вiдповiдaльнiсть з можливою переквaлiфiкaцiею в адмшстративну або кримшальну. Проте, вид ди^и^^рно^' вщповщальносп Загальними правилами не визначено [19], що вносить певний суб'ективiзм при оцшщ порушень та визначення рiвня вiдповiдaльностi за них.
Комiтет Мiнiстрiв Ради Свропи схвалив i рекомендував для прийняття крашами - членами Ради Свропи модельний Кодекс поведшки державних службовщв. У цьому Кодека ввдсутт принципи щодо професiонaлiзму державних службовщв, адже квaлiфiковaну працю мають виконувати лише професiйно пiдготовленi особи. Модельним кодексом, зокрема, передбачено, що «державний службовець повинен бути чесним, безстороншм i виконувати своï повноваження найкращим чином, виходячи з навичшв, чесносп та розумiння, беручи до уваги публiчнi iнтереси i т обставини, що стосуються справи. Щд час виконання своïх повноважень державний службовець не повинен дiяти легковажно, на шкоду штересам будь-як1й особ^ групi або органу i повинен брати до уваги права, обов'язки та вщповщш iнтереси всiх шших».
Укрaïнa також потребуе прийняття свого Кодексу етичног' поведiнки державних службовщв. Враховуючи евроценричнiсть розвитку державного управлшня, цей кодекс повинен грунтуватися на европейському модельному Кодека поведшки державного службовця, повинен мати в свош основi загальноприйняту мораль та конкретизувати ïï вщповщно до специфiки службових обов'язшв.
Висновки
Шдсумовуючи, варто зауважити, що прийняття етичного кодексу е проявом морaльноï свободи осiб, як1 служать на користь нaродовi Укрaïни. А сам факт створення етичного кодексу, його широке обговорення в межах на вах ланках державного управлшня, урочисте прийняття послуговуватиме пiдвищенню рiвня управлюсь^' морaлi й формуванню управлюсь^' етики.
Професiйнa етика - це прагматичний зaсiб, ïï мета полягае в тому, щоб ввдмовитися вщ етики слухняностi й вiддaти перевагу професшнш етицi переконання й вщповщальносп перед громадянами. Досягнення тaкоï мети потребуе перебудови оргашзацп з використанням адмшстративно-правових зaсобiв. Система етичних стандарпв характеризуе й оцiнюе поведiнку такого службовця з точки зору загальноприйнятих суспшьних i, насамперед, загальнолюдських моральних щнностей, принципiв i норм. ïхне дотримання дозволяе публiчному службовцевi пдно (бездоганно) виконувати свiй професiйний i громадянський обов'язок.
Саме тому встановлення чгтких етичних правил поведшки державного службовця, посадово^' особи мюцевого самоврядування, депутaтiв рiзних рiвнi iз одночасним визначенням ^'х вiдповiдaльностi за порушення правил е^чно^' поведiнки сприятиме формуванню усвiдомлення ним своïх обов'язк1в, забезпечить ефективнiсть ^'х професiйноï дiяльностi.
Список використано'1 лiтеpатуpи
1. Василевська Т. Е. Етичш аспекти реформування системи держaвноï служби. Демократичне врядування. 2011. Випуск 7. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeVr_2011_7_18
2. Рудакевич М. I. Професшна етика державних службовщв: теория i практика формування в умовах демократизацп державного упрaвлiння: Моногр. Тернопiль: Астон. 2007. 398 с.
3. Товмач А. С. Питання етики державних службовщв. Форум права. 2015. № 2. С. 159-162. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index
4. Лопушинський I. П. Роль етичних кодекйв державних службовщв у виршенш сучасних управлiнських завдань. Координати управлшня: збiрник наукових праць 1вано-Франк1вського нацюнального тeхнiчного унiвeрситeту нафти i газу. Вип.2. 1вано-Франк1вськ «Мюто НВ», 2012. С.6-28.
5. Романенко £. О. Новi стандарти етики державних службовщв. Публiчнe урядування. 2016. № 1. С. 71-77. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pubm_2016_1_8
6. Янюк Н. Актуальнi питання у регулюванш питань професшно! етики. Вюник Львiвського унiвeрситeту. Сeрiя юридична: зб. наук. праць. 2013. Вип. 57. 384 с. С. 203-209.
7. Ребкало В., Шахов В. Культура владних ввдносин. Актуальш проблеми державного управлшня. Зб. наук. пр. Одес. регюнлн-ту держ. упр. 2006. Вип 3 (27). С.25-35.
8. Конститущя Укра!ни: Оснвний Закон Укра!и ввд 28 червня 1996 року. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
9. Про державну службу: Закон Украши ввд 10 грудня 2015 року № 889-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text
10. Про службу в органах мюцевого самоврядування: Закон Укра!ни ввд 7 червня 2001 року № 2493-III. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2493-14#Text
11. Про мiсцeвe самоврядування в Украíнi: Закон Украши ввд 21 травня 1997 року № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
12. Про статус депутапв мюцевих рад: Закон Укра!ни вiд 11 липня 2002 року № 93-IV. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/93-15#Text
13. Про мiсцeвi вибори: Закон Укра!ни вiд 14 липня 2015 року № 595-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/595-19#Text
14. £вропейська харпя мiсцeвого самоврядування: м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/994_036#Text
15. Про правила етично! поведшки: Закон Укра!ни вiд 17 травня 2012 року № 4722-VI. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4722-17#Text [втратив чиннiсть]
16. Про запобтання корупцп: Закон кра!ни ввд 14 жовтня 2014 року № 1700-VII. URL: https ://zakon.rada. gov.Ua/laws/show/1700-18#Text
17. Про затвердження Загальних правил етично! повeдiнки державних службовщв та посадових осiб мiсцeвого самоврядування: Наказ Нацюнального агентства Украши з питань державно! служби ввд 05.08.2016 № 158. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1203-16#Text
18. Про затвердження Загальних правил поведшки державного службовця: наказ Головного управлшня державно! служби Укра!ни ввд 04.08.2010 № 214. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1089-10#Text
19. Сторшка антикорупцiонeра: погляд iз середини на деяш актуальнi питання. Правила етично! повeдiнки. URL: https://i.factor.ua/ukr/joumals/ds/2018/august/issue-8/article-38621.html
References
1. Vasylevska T. E. (2011). Etychni aspekty reformUvannya systemy derzhavnoyi slUzhby. Demokratychne vryadUvannya, IssUe 7, Available at: http://nbUv.gov.Ua/UJRN/DeVr_2011_7_18 (Accessed 19 JUly 2020).
2. RUdakevych M. I. (2007). Profesiyna etyka derzhavnykh slUzhbovtsiv: teoriya i praktyka formU-vannya v Umovakh demokratyzatsiyi derzhavnoho Upravlinnya: Monograph, Ternopil: Aston, 398 p.
3. Tovmach A. S. (2015). Pytannya etyky derzhavnykh sluzhbovtsiv. Forum prava. № 2, pp. 159-162. Available at: http://nbUv.gov.Ua/UJRN/FP_index (Accessed 19 JUly 2020).
4. Lopushyns'kyy I. P. (2012). Rol' etychnykh kodeksiv derzhavnykh sluzhbovtsiv u vyrishenni sUchasnykh upravlins'kykh zavdan'. Koordynaty upravlinnya: zbirnyk naukovykh prats' Ivano-Frankivs'koho natsional'noho tekhnichnoho universytetu nafty i hazu. Vyp.2. Ivano-Frankivs'k «Misto NV», pp.6-28.
5. Romanenko Y. O. (2016). Novi standarty etyky derzhavnykh slUzhbovtsiv. PUblichne UryadUvannya. № 1, pp. 71-77. Available at: http://nbUv.gov.Ua/UJRN/pUbm_2016_1_8 (Accessed 19 JUly 2020).
6. Yanyuk N. (2013). Aktual'ni pytannya u rehulyuvanni pytan' profesiynoyi etyky. Visnyk L'vivs'koho UniversytetU. Seriya yurydychna: zb. nauk. prats'. Vyp. 57, pp. 203-209.
7. Rebkalo V., Shakhov V. (2006). Kul'tura vladnykh vidnosyn. Aktual'ni problemy derzhavnoho Upravlinnya. Zb. naUk. pr. Odes. rehion.in-tU derzh. Upr. Vyp 3 (27), pp. 25-35.
8. KonstytUtsiya Ukrayiny (1996): Osnvnyy Zakon Ukrayiy vid 28 chervnya 1996 rokU. Available at: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (Accessed 19 JUly 2020).
9. Pro derzhavnu sluzhbu 2015): Zakon Ukrayiny vid 10 hrudnya 2015 roku, № 889-VIII. Available at: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/889-19#Text (Accessed 19 JUly 2020).
10. Pro slUzhbU v orhanakh mistsevoho samovryadUvannya (2001): Zakon Ukrayiny vid 7 chervnya 2001 rokU, № 2493-III. Available at: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2493-14#Text (Accessed 19 JUly 2020).
11. Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini (1997): Zakon Ukrayiny vid 21 travnya 1997 roku, № 280/97-BP. Available at: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (Accessed 20 July 2020).
12. Pro status deputativ mistsevykh rad (2002): Zakon Ukrayiny vid 11 lypnya 2002 roku, № 93-IV. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15#Text (Accessed 20 July 2020).
13. Pro mistsevi vybory (2015): Zakon Ukrayiny vid 14 lypnya 2015 roku, № 595-VIII. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-19#Text (Accessed 20 July 2020).
14. Yevropeys'ka khartiya mistsevoho samovryaduvannya (2015). Strassburg, 15 zhovtnya 1985 roku. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text (Accessed 20 July 2020).
15. Pro pravyla etychnoyi povedinky (2012): Zakon Ukrayiny vid 17 travnya 2012 roku, № 4722 -VI. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4722-17#Text (Accessed 20 July 2020) [vtratyv chynnist'].
16. Pro zapobihannya koruptsiyi (2014): Zakon krayiny vid 14 zhovtnya 2014 roku, № 1700-VII. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text (Accessed 21 July 2020).
17. Pro zatverdzhennya Zahal'nykh pravyl etychnoyi povedinky derzhavnykh sluzhbovtsiv ta posadovykh osib mistsevoho samovryaduvannya (2016): Nakaz Natsional'noho ahentstva Ukrayiny z pytan' derzhavnoyi sluzhby vid 05.08.2016, № 158. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1203-16 #Text (Accessed 21 July 2020).
18. Pro zatverdzhennya Zahal'nykh pravyl povedinky derzhavnoho sluzhbovtsya (2010): nakaz Holovnoho upravlinnya derzhavnoyi sluzhby Ukrayiny vid 04.08.2010, № 214. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1089-10#Text (Accessed 21 July 2020).
19. Storinka antykoruptsionera (2018). Pohlyad iz seredyny na deyaki aktual'ni pytannya. Pravyla etychnoyi povedinky. Available at: https://i.factor.ua/eng/journals/ds/2018/august/issue-8/article-38621.html (Accessed 21 July 2020).
